Рішення

від 25.08.2010 по справі 2-643-10

ТРОЇЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-643/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

       25 серпня 2010 року

       Троїцький районний суд Луганської області у складі:

Головуючого по справі - судді Бондаренко Л.І,

при секретарі - Соломіній В.В.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду смт.Троїцьке цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного Фонду України в Троїцькому районі  Луганської області  про  стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -

В С Т А Н О В И В:

          Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, в якому зазначила, що вона має правовий статус "дитини війни". Відповідачем їй не виплачувалося підвищення до пенсії передбачене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

      Позивачка просить суд зобов"язати відповідача виплатити їй щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, за період, як випливає із заявлених вимог, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.07.2010 року.

      Позивачка у судове засідання не з"явилася. Про час і місце слухання справи була повідомлена належним чином. Згідно поданої позовної заяви просить розглянути дану справу без її участі.

      Представник позивачки у судове засідання не з"явився. Про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином. Надав суду заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

       Відповідач свого представника у  судове засідання не направив. Надав суду письмові заперечення проти позову з проханням справу розглянути без участі його представника. У своїх запереченнях проти позову посилається на те, що  його дії є правомірними, оскільки вони здійснені на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року.

      Суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності сторін, на підставі наявних у ній доказів.

      Дослідивши та перевіривши матеріали справи, оцінивши все в сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

      Згідно реєстраційного номеру позов надійшов до суду 04.08.2010 року.

      Згідно з посвідченням № 111875 позивачка має статус "дитини війни".

      Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

      Згідно рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані неконституційними положення статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якою зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

      Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року, щодо внесення змін до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнані такими, що не відповідають Конституції України.

     Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у позивачки тільки з 9 липня 2007 року та відповідно з 22 травня 2008 року виникло право звернення до суду за перерахуванням та виплатою доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни.  

     Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

     Статтею 147 Конституції України передбачено, що єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України. Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

     При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод (стаття 22 Конституції України). Також згідно ч. 2 ст. 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визначено, що державні  соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.  

     Згідно статті 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного  законом.

    Наведене свідчить, що відповідач повинен був здійснювати нарахування та виплату позивачці підвищення до пенсії після винесення Конституційним Судом України рішення від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.

      Проте, абзацом першим пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" встановлено, що підвищення пенсії дітям війни проводиться у таких розмірах: зокрема, з 1 жовтня 2008 року - 49 грн. 80 коп. У такому розмірі відповідач здійснював виплату підвищення до пенсії дітям війни протягом 2009 року, та по 31 травня 2010 року, не зважаючи на те, що відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається та діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

       Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод. Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру підвищення до пенсії дитині війни застосуванню підлягає ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а не постанова Кабінету Міністрів України № 530, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

     Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Суд вважає, що розрахунок заявлених сум необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого  ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством непередбачено.    

       Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" установлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні місяці 2008 року.

      З огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами суд вважає, що відповідач протягом 2009 року та і в 2010 році повинен був нараховувати та провадити виплату щомісячної соціальної допомоги позивачу згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а не постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, які істотно звужують обсяг установлених законом прав позивача.        

       Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

       Відповідно до ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

        Суд приходить до висновку, що управління пенсійного Фонду України в Троїцькому районі Луганської області як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і здійснити позивачу відповідні нарахування, але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну діяльність, що призвело до порушення прав позивачки, тому суд вважає, що вимоги позивачки підлягають задоволенню з зобов"язанням відповідача провести перерахування та виплату належних сум позивачці відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Враховуючи, що позивачці сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то відповідач повинен провести позивачці перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги згідно за статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням здійснених виплат за заявлений позивачкою період не виходячи за межі позовних вимог.

      Суд не приймає до уваги вимоги позивачки стосовно стягнення конкретних сум згідно наданих ним розрахунків, оскільки вирішує питання лише про спонукання відповідача до здійснення перерахунку та виплати належних сум згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

     Позивачем заявлена вимога про нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни. Формування позовної вимоги є некоректним з огляду на те, що у даному випадку стягненню підлягає недоплачена сума підвищення до пенсії як дитині війни.  

      Згідно Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" пенсійний Фонд України звільнений від сплати судового збору.

       На підставі викладеного, відповідно  ст.ст. 8,19,22,92,147,152 Конституції України, статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, керуючись ст.ст.10,11,15,60,88,212-215,292 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В:

          Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

          Визнати неправомірною бездіяльність управління пенсійного Фонду України в Троїцькому районі Луганської області, щодо не підвищення ОСОБА_1 до пенсії за віком, як дитині війни з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.07.2010 року.  

         Зобов"язати управління пенсійного Фонду України в Троїцькому районі Луганської області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1, щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.07.2010 року, з урахуванням здійснених виплат.

          Стягнути з управління пенсійного Фонду України в Троїцькому районі Луганської області на користь держави 37 (тридцять сім) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

          Суддя