Постанова

від 25.01.2023 по справі 205/11212/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

25 січня 2023 року

м. Київ

справа № 205/11212/21

провадження № 61-9903св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М.,

суддів: Карпенко С. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - Орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради в інтересах малолітніх: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

відповідач - ОСОБА_5 ,

третя особа - Комунальний заклад соціального захисту «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Довіра» Дніпровської міської ради,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2022 року у складі судді Приходченко О. С. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року у складі колегії суддів Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Макарова М. О.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2021 року Орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради (далі - Орган опіки та піклування) в інтересах малолітніх: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 , за участю третьої особи - Комунального закладу соціального захисту «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Довіра» Дніпровської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Позовну заяву мотивував тим, що відповідач є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Зазначив, що діти перебувають на обліку в Управлінні-службі у справах дітей Новокодацької районної у м. Дніпрі ради (далі - УССД) як такі, що опинилися в складних життєвих обставинах.

Послався на те, що мати дітей їх вихованням та матеріальним забезпеченням не займається, про стан здоров`я не піклується, схильна до вживання алкогольних напоїв, не створює належних умов для проживання та розвитку дітей, не працює, не в повній мірі виконує свої батьківські обов`язки щодо виховання дітей та їх матеріального утримання.

Виходив з того, що після постановлення дітей на облік з 2009 року до листопада 2011 року повідомлень щодо цих дітей не надходило, за цей період здійснено виходи в родину: для дітей придбали меблі, облаштували побут, у дітей наявний одяг, деякий брудний; матері було наголосили на необхідність підтримання належних санітарних умов.

03 листопада 2011 року Орган опіки та піклування отримав лист від Комунального закладу освіти «Середня загальноосвітня школа № 141» (далі - СЗШ № 141), де навчалася старша донька ОСОБА_6 , про зміну поведінки відповідача та припинення нею догляду за дітьми.

10 листопада 2011 року спеціалісти здійснили вихід за адресою проживання відповідача і з`ясували, що із появою співмешканця, ОСОБА_5 змінилася у гірший бік. З нею провели бесіду та попередили про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов`язків.

Зазначив, що протягом 2012 року повідомлень щодо дітей не надходило, проте у будинку було брудно, шпалери відклеєні, діти недоглянуті.

04 січня 2013 року надійшов лист від СЗШ № 141 про перебування родини ОСОБА_1 у скрутному становищі: у будинку відсутні двері, меблі, телевізор, майже відсутні дитячі речі.

Послався на те, що 10 січня 2013 року здійснено колегіальний вихід усіх суб`єктів взаємодії у сім`ю ОСОБА_1 , яким встановили, що мати не в повній мірі виконує свої обов`язки, не піклується про дітей, не забезпечує їх. Відповідача повідомили про те, що їй будуть припинені виплати на дітей та буде прийнято рішення про можливе відібрання дітей. ОСОБА_5 обіцяла навести лад у будинку та припинити стосунки зі співмешканцем, який відбирає в неї гроші, які виплачуються на дітей, та чинить негативний вплив на неї.

25 лютого 2013 року виконком Ленінської райради отримав заяву від відповідача, в якій вона скаржилась, що через припинення соціальних виплат на дітей вона не має коштів для придбання продуктів харчування, а також зазначила, що вона покращила побутові умови.

Після виходу комісії до будинку родини прийнято рішення про поновлення виплат та тримання ситуації на контролі.

01 червня 2013 року від Управління праці та соціального захисту населення надійшов лист про погіршення ситуації в родині після появи біологічного батька.

Зазначив, що 10 червня 2013 року на ОСОБА_5 склали адміністративний протокол через невиконання батьківських обов`язків.

19 серпня 2013 року Управління праці та соціального захисту населення звернулося з листом щодо надання пропозицій про доцільність виплат на дітей у зв`язку із нецільовим використанням коштів, проте висновком від 11 вересня 2013 року комісія вирішила, що припинення виплат лише поглибить проблему.

Послався на те, що 19 листопада 2013 року Центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Новокадацької районної у місті ради (далі - ЦСССДМ) звернувся із проханням влаштувати малолітніх ОСОБА_8 і ОСОБА_9 до цілодобового Дошкільного навчального закладу № 182. Дітей влаштували та малолітнім дітям надали новорічні подарунки та речі від ДОБО «Сяйво веселки».

З кінця листопада 2013 року до квітня 2015 року повідомлення щодо сім`ї ОСОБА_1 не надходили, здійснювалися періодичні виходи в сім`ю.

Також 29 квітня 2015 року Орган опіки та піклування отримав від Комунального закладу освіти «Середня загальноосвітня школа № 132» (далі - СЗШ № 132) лист про необхідність вилучення малолітньої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , через те, що дитина недоглянута: брудна, голодна.

29 травня 2015 року відповідач звернулася до УССД із заявою про влаштування дітей до ЦСР на час її перебування в пологовому будинку та зобов`язалася до 10 червня 2015 року створити належні умови проживання дітей, діти були влаштовані до ЦСР.

05 червня 2015 року здійснено сумісний вихід представників УССД, ЦСССДМ та ВКСД, які встановили, що умови не покращені: відсутні спальні місця, на всю родину два дивани, постільна білизна відсутня, відсутні подушки, ковдри, особисті дитячі речі та гігієнічні засоби. Також відсутній запас продуктів харчування. Комісія дійшла висновку, що в даному будинку існує загроза здоров`ю дітей.

Зазначив, що рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 грудня 2020 року малолітніх дітей відповідача відібрано від матері без позбавлення її батьківських прав, втім за час перебування дітей в державному закладі ОСОБА_5 свого ставлення до виховання дітей не змінила, вона не працює, умови проживання незадовільні, відсутнє електро-, водо-, газопостачання, батьківські обов`язки не виконує щодо виховання і розвитку дітей, не проявляє батьківської турботи та піклування, фактично самоусунулась від виконання батьківських обов`язків.

Позивач просив суд позбавити батьківських прав ОСОБА_5 відносно її дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та стягнути з неї аліменти на утримання дітей у розмірі 1/2 частини з усіх видів її заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на особисті рахунки дітей, відкриті в Публічному акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» (далі - ПАТ «Державний ощадний банк України»).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням від 14 червня 2022 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська позов задовольнив.

Позбавив батьківських прав ОСОБА_5 відносно її дітей: неповнолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнув з ОСОБА_5 аліменти на дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на особистий рахунок дітей, відкритий в ПАТ «Державний ощадний банк України», починаючи стягнення з 17 грудня 2021 року і до досягнення дітьми повноліття.

Рішення суд першої інстанції мотивував найкращим забезпеченням інтересів дітей, оскільки фактично мати втратила інтерес до дітей та тривалий час нехтує своїми батьківськими обов`язками. Після відібрання дітей на підставі рішення суду відповідач не довела, що має змогу належним чином піклуватися про дітей. З відповідними заявами про повернення їй дітей не зверталася.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою від 20 вересня 2022 року Дніпровський апеляційний суд апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишив без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2022 року залишив без змін.

Постанову суд апеляційної інстанції мотивував тим, що місцевий суд правомірно встановив винну поведінку відповідача як матері у неналежному виконанні батьківських обов`язків відносно малолітніх дітей та той факт, що з нею протягом тривалого часу проводилась відповідна виправна робота, втім вона систематично продовжувала порушувати рекомендації та фактично не стала на шлях виправлення.

Колегія суддів звернула увагу відповідача на те, що відповідно до вимог статті 169 СК України вона після стійкої зміни своєї поведінки та обставин, що були підставою для позбавлення її батьківських прав, має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2022 року до Верховного Суду, ОСОБА_5 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Підставою для відкриття касаційного провадження ОСОБА_5 зазначила пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (судове рішення оскаржене з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу).

Касаційну скаргу мотивувала тим, що фактично була позбавлена права бути присутньою у судовому засіданні 14 червня 2022 року, оскільки була тимчасово непрацездатною, про що повідомила суд.

Зазначила, що про інші судові засідання не була повідомлена належним чином, була позбавлена можливості надати суду пояснення та докази на підтвердження не ухилення від виконання батьківських обов`язків. Рішення місцевого суду відповідач не отримувала.

Вважає, що суд не врахував характер поведінки відповідача, її ставлення до дітей, скрутне матеріальне становище, а відібрання дітей від матері є заходом, який не відповідає інтересам дітей.

Рішення суду не містить достатніх та достовірних фактів того, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків та веде аморальний спосіб життя.

Скрутне матеріальне становище не є підставою для позбавлення батьківських прав, а є підставою для надання допомоги багатодітній сім`ї.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд установив, що ОСОБА_5 є матір`ю неповнолітніх та малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 10, 11, 12, 13).

Акти обстеження умов проживання від 12 червня 2014 року, 19 листопада, 24 грудня 2015 року, 17 квітня, 10 травня, 30 листопада 2018 року, 11 березня, 09 вересня 2019 року та 24 листопада 2020 року, складені спеціалістами УССД, а також класними керівниками СЗШ № 132 та батьківським комітетом, встановили, що умови для проживання дітей мало придатні: без зручностей, опалення пічне, але матеріалу для розпалювання дуже мало і заздалегідь не заготовлено, відсутня постільна білизна, подушки не в достатній кількості, приміщення для приготування їжі відсутнє, немає посуду та кухонного приладдя, стола та стільців також немає, діти не мають іграшок, книжок, в дворі брудно, в шафі відсутні дитячі речі, в кімнатах брудно, темно, стіни вкриті пліснявою, присутній неприємний запах (а. с. 22-31).

Акт виходу в сім`ю дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від 11 листопада 2021 року встановив факт відвідання сім`ї ОСОБА_5 з метою обстеження житлово-побутових умов за адресою: АДРЕСА_1 , та факт не допуску відповідачем комісії, відсутності зміни з моменту відібрання дітей способу життя відповідача: вона не працює, будинок опалює за кошти батьків, на подвір`ї розкидане сміття, у будинку відсутнє електро-, водо-, газопостачання, відсутній санвузол та каналізація. Житло непридатне для проживання дітей. Відповідач проживає зі співмешканцем за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 20).

За результатом виходу в сім`ю ОСОБА_11 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , комісія в акті від 11 листопада 2021 року факт проживання ОСОБА_5 за цією адресою не підтвердила (а. с. 21).

Відповідно до психологічної характеристики малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від квітня 2021 року дитина соціально і педагогічно занедбана, має проблеми в психологічному розвитку, зростала в умовах ігнорування її потреб, необхідності виховання, створення умов для її розвитку з боку батьків (а. с. 45).

Згідно з психолого-педагогічною характеристикою від 03 березня 2021 року на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у нього вдома не створено нормальних умов проживання, рівень розвитку пізнавальних психологічних процесів не відповідає віковій нормі, суттєво відстає (а. с. 46).

Психолого-педагогічною характеристикою від 04 березня 2021 року малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визначено, що дитина соціально і педагогічно занедбана, переживає вплив психологічних травм розлучення з близькими. До школи ніколи не ходив, педагогічно занедбаний, не знає букв, не вміє писати та читати, не може розв`язувати найпростіші приклади (а. с. 47).

З психолого-педагогічної характеристики від 05 березня 2021 року на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що дитина соціально і педагогічно занедбана, не визнає, що вдома не було створено умов для навчання, розвитку і відпочинку, жахливі умови існування, погано читає і пише, базові учбові навички не сформовані, була підготована до взаємодії з наставником, проте, мати їй заборонила мати наставника (а. с. 48).

Рішенням від 01 грудня 2020 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська неповнолітніх та малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відібрав у ОСОБА_5 без позбавлення батьківських прав та передав Органу опіки та піклування (а. с. 60-61).

Це рішення набрало законної сили.

У листі від 05 жовтня 2021 року № 243 Дніпровський міський центр соціальних служб повідомив, що 28 вересня 2021 року фахівці центру здійснили відвідування ОСОБА_5 за адресою її реєстрації. Відповідач під час візиту була відсутня, фахівці поспілкувалися з її матір`ю, яка повідомила, що на теперішній час ОСОБА_5 проживає за місцем реєстрації, умови проживання непридатні для мешкання дітей. Зі слів матері відповідача стан помешкання не змінився: в будинку бруд, дитячі речі валяються на підлозі разом зі сміттям, двері у кімнату встановлені нещільно, тому проміжок між стіною і луткою закритий дитячою курткою; діти спали на одному дивані, постільна білизна, подушки, ковдри відсутні; стіни помешкання обідрані, шпалери відсутні; опалюється будинок електрокалорифером, від якого до розетки під`єднані дроти, з`єднані між собою ізоляційною стрічкою, на стіні кіптявий слід від дротів. Тривала робота з родиною ОСОБА_1 показала, що виховний потенціал матері на низькому рівні (а. с. 62).

Висновком Органу опіки та піклування від 15 грудня 2021 року № 3/9-158 визначено, що комісія вважає за доцільне в інтересах дітей позбавити ОСОБА_5 батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 6-9).

У висновку встановлено, що після відібрання дітей від матері, за час перебування дітей у державному закладі, ОСОБА_5 свого ставлення до виховання дітей не змінила, не працює, умови проживання незадовільні, відсутнє електро- водо- та газопостачання, на подвір`ї розкидане сміття, мотлох, брудний посуд, двері не зачиняються. ОСОБА_5 неодноразово була запрошена на засідання комісії з питань захисту прав дітей. Їй було надано строк для наведення ладу у помешканні та працевлаштування. Питання повторно було розглянуто 06 жовтня 2021 року. Відповідач на засідання комісії жодних документів не надала, проявивши байдужість до подальшої долі дітей. Батьківські обов`язки з виховання та розвитку малолітніх дітей не виконує, не проявляє до них батьківської турботи та піклування, фактично самоусунулася від виконання батьківських обов`язків. Внаслідок бездіяльності мати створила умови, які шкодять інтересам дітей.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Межі розгляду справи судом

Підставою для відкриття касаційного провадження є: пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (судове рішення оскаржено з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 цього Кодексу).

Касаційну скаргу слід задовольнити частково.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позов, місцевий суд, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з винної поведінки відповідача як матері у неналежному виконанні батьківських обов`язків відносно малолітніх дітей та той факт, що з нею протягом тривалого часу проводилась відповідна виправна робота, втім вона систематично продовжувала порушувати рекомендації та фактично не стала на шлях виправлення.

Верховний Суд не погодився з такими висновками суду апеляційної інстанції з таких підстав.

Підставою для відкриття касаційного провадження є неналежне повідомлення про дату, час і місце судового засідання.

Ця підстава не знайшла підтвердження у справі, оскільки ОСОБА_5 та її адвокат Авдєєва Н. М. брали участь у судовому засідання суду апеляційної інстанції, тобтоправо заявника на апеляційний перегляд справи було забезпечено.

Частина третя статті 400 ЦПК України визначає, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Після подання касаційної скарги у справі, що переглядається, Верховний Суд у постанові від 07 грудня 2022 року у справі № 754/2105/21 (провадження № 61-8448св22) висловив висновок про те, що згідно з пунктом 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) цього обов`язку судом призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства. Розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Правильним по суті рішення є в тому випадку, коли воно відповідає вимогам законності й обґрунтованості, оскаржене судове рішення належить залишати без змін за наявності незначних порушень закону, які вже були усунені при розгляді справи, або ж таких, які можуть бути виправлені судом апеляційної інстанції. Правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань» стосується випадків, коли такі недоліки не призводять до порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства.

У ситуації, коли суд першої інстанції розглянув справу за відсутності сторони, яка не була належним чином повідомлена про час та місце її розгляду, а суд апеляційної інстанції, повідомивши відповідну сторону належним чином, залишив таке рішення суду першої інстанції без змін, якщо такий учасник справи обґрунтовував свою апеляційну скаргу такою підставою, суд касаційної інстанції не може застосувати правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань» (частина друга статті 410 ЦПК України).

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не звернув увагу, що пунктом 3 частини третьої статті 376 ЦПК України передбачено обов`язкову підставу для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, а тому зробив передчасний висновок про залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Подібний висновок також висловив Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 квітня 2022 року у справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21).

У справі, що переглядається, у касаційній скарзі ОСОБА_5 зазначила про те, що вона була позбавлена права бути присутньою у судовому засіданні 14 червня 2022 року, оскільки була тимчасово непрацездатною, про що повідомила суд.

Посилалася на те, що про інші судові засідання відповідач не повідомлена належним чином, отже була позбавлена можливості надати суду пояснення та докази на підтвердження не ухилення від виконання батьківських обов`язків. Рішення суду першої інстанції відповідач не отримувала.

Із справи, що переглядається, відомо, що у грудні 2021 року Орган опіки та піклування звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Ухвалою від 22 грудня 2021 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська позовну заяву прийняв до розгляду, відкрив провадження у справі, розгляд справи вирішив здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 14 лютого 2022 року.

У підготовче засідання 14 лютого 2022 року учасники не з`явилися, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська підготовче засідання призначив на 21 березня 2022 року.

У підготовче засідання 21 березня 2022 року учасники не з`явилися, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська підготовче засідання призначив на 04 квітня 2022 року.

У підготовче засідання 04 квітня 2022 року учасники не з`явилися, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська підготовче засідання призначив на 27 травня 2022 року.

27 травня 2022 року до суду надійшла заява ОСОБА_5 про перенесення розгляду справи, призначеного на 27 травня 2022 року на підставі довідки медичного закладу (а. с. 82).

Додатки до заяви відсутні (акт від 27 травня 2022 року, а. с. 81).

У підготовче засідання 27 травня 2022 року учасники не з`явилися.

Ухвалою від 27 травня 2022 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська підготовче засідання закрив, призначив справу до розгляду на 14 червня 2022 року.

30 травня 2022 року до суду надійшла повторна заява ОСОБА_5 про перенесення розгляду справи, призначеної на 27 травня 2022 року, разом з копією інформаційної довідки з електронної системи охорони здоров`я від 24 травня 2022 року (а. с. 93, 94).

Судову повістку-повідомлення про виклик на підготовче судове засідання, призначене на 21 березня 2022 року, ОСОБА_5 отримала 04 березня 2022 року (а. с. 96, 97).

14 червня 2022 року до суду надійшла заява Органу опіки та піклування про розгляд справи без участі представника позивача та можливості ухвалення заочного рішення.

У справі відсутні докази на підтвердження належного повідомлення ОСОБА_5 про розгляд справи на 14 червня 2022 року.

Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке отримане ОСОБА_5 01 червня 2022 року, не свідчить про належне повідомлення відповідача про розгляд справи на 14 червня 2022 року, оскільки воно відправлено 17 травня 2022 року, а підготовче засідання закрито 27 травня 2022 року.

У судове засідання 14 червня 2022 року учасники справи не з`явилися, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська не вбачав підстав для задоволення клопотання відповідача та відкладення розгляду справи та ухвалив рішення.

У статті 223 ЦПК України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку зокрема у разі: неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Незважаючи на першу неявку відповідача у перше судове засідання та відсутність даних про належне повідомлення відповідача про судове засідання, суд першої інстанції на порушення частини першої статті 8, частини другої статті 211, статті 223 ЦПК України ухвалив рішення у справі.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_5 звернулася із апеляційною скаргою, яку обґрунтовувала неналежним повідомленням відповідача у суді першої інстанції.

Залишаючи без змін рішення місцевого суду, апеляційний суд керувався тим, що порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (частини 1, 2 статті 376 ЦПК України).

Посилання апеляційної скарги на процесуальні порушенні, відхилив, оскільки вони не призвели до неправильного вирішення справи.

Аналіз оскарженої постанови апеляційного суду свідчить, що апеляційний суд, на порушення статті 367 ЦПК України, не перевірив доводів апеляційної скарги щодо неналежного повідомлення відповідача у суді першої інстанції та не надав відповіді на цей конкретний, доречний та важливий довід.

Суд апеляційної інстанції не врахував, що пункт 3 частини третьої статті 376 ЦПК України визначає обов`язкову підставу для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Отже, висновок апеляційного суду про те, що процесуальне порушення, на яке послалася заявниця, не є підставою для скасування правильного по суті рішення не ґрунтується на законі.

Європейський суд з прав людини зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).

Європейський суд з прав людини вказує, що «принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником» (MALA v. UKRAINE, № 4436/07, § 48, ЄСПЛ, від 03 липня 2014 року).

Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також грубим порушенням вимог статей 128-130, 223 ЦПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України, суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 411 ЦПК України).

Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції належить перевірити доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 про те, що вона не була належним чином повідомлена про дату, час і місце проведення судового засідання в суді першої інстанції, а також інші доводи її апеляційної скарги.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. М. ФаловськаСудді:С. О. Карпенко С. Ю. Мартєв В. В. Сердюк В. А. Стрільчук