Ухвала

від 01.06.2023 по справі 205/11212/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 червня 2023 року

м. Київ

справа № 205/11212/21

провадження № 61-7614ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 квітня 2023 року в справі за позовом Органу опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради в інтересах малолітніх: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , до ОСОБА_1 , третя особа - Комунальний заклад соціального захисту «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Довіра» Дніпровської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2021 року Орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради в інтересах малолітніх: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просив позбавити батьківських прав ОСОБА_1 відносно її дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та стягнути з неї аліменти на утримання дітей у розмірі 1/2 частини з усіх видів її заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на особисті рахунки дітей, відкриті в ПАТ «Державний ощадний банк України».

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2022 року позовні вимоги Орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради задоволено.

Позбавлено батьківських прав ОСОБА_1 відносно її дітей: неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на особистий рахунок дітей, відкритий в ПАТ «Державний ощадний банк України», починаючи стягнення з 17 грудня 2021 року і до досягнення дітьми повноліття.

Допущено негайне виконання рішення у межах сум платежів за один місяць.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погоджуючись з оскаржуваним судовим рішенням, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.

Справа переглядалася судами неодноразово.

Останньою постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Позовні вимоги Органу опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради задоволено.

Позбавлено батьківських прав ОСОБА_1 відносно її дітей: неповнолітньої - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , малолітнього - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , малолітнього - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , малолітньої - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на особистий рахунок дітей, відкритий в державному Ощадному банку України, починаючи стягнення з 17 грудня 2021 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Допущено негайне виконання рішення у межах сум платежів за один місяць.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

ОСОБА_1 17 травня 2023 року звернулася через засоби поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 квітня 2023 року.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права щодо якої відсутній висновок та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї

Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, ОСОБА_1 має право надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та надіслати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Проте, у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Разом з касаційною скаргою подано заяву про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, яке мотивоване тим, що вона не отримує будь яких доходів та у зв`язку з хворобою.

На підтвердження вказаного надає копії: медичного висновку, довідки від 27 липня 2022 року № 1854 та від 25 липня 2022 № 1653, витягу з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів від 25 липня 2022 року, витягу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.

За змістом статті 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Таким чином, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.

Надана копія медичного висновку не підтверджує майновий стан заявниці. Вказані довідки містять лише інформацію про те, що ОСОБА_1 не отримує жодних видів соціальної допомоги, на обліку в Державній службі зайнятості не перебуває то допомогу по безробіттю не отримує, тому також не підтверджують її майновий стан.

З наданої копії витягу з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів від 25 липня 2022 року вбачається, що він не відображає відомості в повному обсязі. Витягу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування містить лише інформацію за періоди: 2000, 2001, 2005, 2019, 2020 років.

Враховуючи викладене, наведені заявницею доводи та надані докази не можна визнати такими, що унеможливлюють чи утруднюють сплату судового збору або свідчать про відсутність коштів для сплати судового збору, оскільки з наданих заявницею доказів не можливо встановити її майновий стан.

Враховуючи викладене, в задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.

Частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 01 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 270,00 грн.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюванної суми.

Позов Органу опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради містить вимоги немайнового характеру (позбавлення батьківських прав) та вимоги майнового характеру (стягнення аліментів).

Враховуючи викладене, заявниця за подання касаційної скарги в частині вимог немайнового характеру мала сплатити судовий збір у розмірі 4 540,00 грн ((2 270,00 грн х 1) х 200 %).

З матеріалів касаційного провадження вбачається, що 1,5 відсотка ціни позову (сукупність всіх виплат за аліментами за шість місяців) не перевищує 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому заявниця за подання касаційної скарги в частині вимог майнового характеру має сплатити судовий збір у розмірі 4 540,00 грн ((2 270,00 грн х 1) х 200 %).

Ураховуючи викладене, заявниця за подання касаційної скарги має сплатити судовий збір у розмірі 9 080,00 грн (4 540,00 грн + 4 540,00 грн).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду

у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 квітня 2023 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М. Є. Червинська