УХВАЛА
01 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 183/4922/20
провадження № 61-1901ск22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В, вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 жовтня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернуся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України), Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області (далі - ГУ МВС України в Дніпропетровській області), Новомосковського міського відділу (з обслуговування м. Новомосковська та Новомосковського району) ГУ МВС України в Дніпропетровській області (далі - Новомосковський МВ), Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, прокуратури Дніпропетровської області, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 жовтня
2020 року відмовлено у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 жовтня
2020 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до МВС України, ГУ МВС України в Дніпропетровській області, Новомосковського МВ, прокуратури Дніпропетровської області, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження в частині його позовних вимог до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу Індустріального районного суду
м. Дніпропетровська від 27 жовтня 2020 року про відмову у відкритті провадження у справі скасувати, справу в цій частині направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 жовтня 2020 року про відмову у відкритті провадження у справі за його позовом до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області залишено без змін.
20 січня 2022 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями
від 01 лютого 2022 року для розгляду справи визначено суддю-доповідача Бурлакова С. Ю. до складу колегії для розгляду цієї справи також визначено суддів Коротуна В. М. та Червинську М. Є.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Бурлакова С. Ю. від 02 лютого 2022 року касаційну скаргу
ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги до 02 березня 2022 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали, а саме: для подання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови апеляційного суду від 30 листопада 2021 року із зазначенням причин пропуску цього строку та надання відповідних доказів, а також для подання касаційної скарги в новій редакції із викладенням клопотання скарги з урахуванням статті 409 ЦПК України та із зазначенням обґрунтування неправильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У встановлений судом строк ОСОБА_1 подав до Верховного Суду матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, а саме: нову редакцію касаційної скарги та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.
У новій редакції касаційної скарги ОСОБА_1 просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська
від 27 жовтня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 30 листопада 2021 року і направити справу до суду для продовження розгляду.
У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень ОСОБА_1 зазначає, що копію оскаржуваної постанови апеляційного суду він отримав 29 грудня 2021 року та оскаржив її протягом встановленого законом строку.
До клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвалених у цій справі судових рішень у частині його вимог до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області заявник додає копію опису, з якого вбачається, що на адресу Дніпровського апеляційного суду він надіслав, зокрема, заяву про отримання копії постанови апеляційного суду, яку, відповідно до копії доданого до матеріалів касаційного провадження зворотного повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, апеляційний суд отримав 05 грудня 2021 року.
Разом із тим ОСОБА_1 не надав суду касаційної інстанції доказів того, що копію постанови Дніпровського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року він отримав саме 29 грудня 2021 року, про що зазначив у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Бурлакова С. Ю. від 11 квітня 2022 року ОСОБА_1 продовжено строк для усунення недоліків, встановлений ухвалою Верховного Суду
від 02 лютого 2022 року, до 02 травня 2022 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали, та запропоновано заявнику надати належні докази на підтвердження поважності причин пропуску ним строку на касаційне оскарження, зокрема, докази отримання копії оскаржуваної постанови апеляційного суду від 30 листопада 2021 року саме 29 грудня 2021 року, як то копію конверта, в якому судом на його адресу надіслано копію постанови, з відбитком поштового штемпеля про отримання, або ж копію зворотного повідомлення про вручення йому рекомендованого поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи, або ж довідку суду чи довідку ДП «Укрпошта» з відповідною інформацією.
12 жовтня 2022 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді, у якій заявник просить відвести суддю Другої судової палати Касаційного цивільного суду Бурлакова С. Ю. від розгляду справи № 183/4922/20 в частині його позову до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду.
Ухвалою Верховного Суду від 14 жовтня 2022 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Бурлакова С. Ю. визнано необґрунтованою.
Вирішення питання про відвід судді Верховного Суду Бурлакова С. Ю. передано у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 19 жовтня 2022 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Бурлакова С. Ю. передано судді Верховного Суду Сердюку В. В.
Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року у задоволенні заяви
ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Бурлакова С. Ю. від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду - відмовлено.
Розпорядженням Верховного Суду від 26 січня 2023 року, у зв`язку з відрядженням судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Бурлакова С. Ю. до Вищої ради правосуддя, призначено повторний автоматизований розподіл вказаної судової справи.
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 січня 2023 року, зазначену справу призначено судді-доповідачеві Сердюку В. В., судді, які входять до складу колегії: Мартєв С. Ю., Фаловська І. М.
Як вбачається з матеріалів касаційного провадження, ухвала Верховного Суду
від 11 квітня 2022 року надсилалася два рази на адресу заявника, вказану ним у касаційній скарзі.
26 вересня 2022 року ОСОБА_1 отримав ухвалу Верховного Суду від 11 квітня 2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 03063 08836381.
У заяві про відвід судді Верховного Суду Бурлакова С. Ю. заявник, серед іншого, вказує, що копію оскаржуваних судових рішень судів попередніх інстанцій він отримав поштовим рекомендованим листом з повідомленням, за які поставив підпис про отримання, яке міститься в матеріалах апеляційного провадження. Крім того, вказував, що він не є працівником Дніпровського апеляційного суду, у нього відсутні такі докази і він не має права витребовувати апеляційне провадження.
Інших доказів на підтвердження пропуску строку суду не надано.
Водночас Верховний Суд звертає увагу заявника, що саме на особу, яка подає касаційну скаргу, чинним ЦПК України покладено обов`язок надати докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності (пункт 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України) та довести належними та допустимими доказами недотримання апеляційним судом вимог, встановлених статтею 272 ЦПК України, щодо порядку видачі або направлення копій судових рішень.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заявником не виконані вимоги ухвали Верховного Суду від 11 квітня 2022 року.
За змістом статті 185 ЦПК України, якщо заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.
Оскільки у відведений судом строк, станом на 01 лютого 2023 року, недоліки касаційної скарги не усунуто, тому касаційна скарга підлягає поверненню заявнику.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Суд роз`яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 жовтня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду вважати неподаною та повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Сердюк
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 01.02.2023 |
Оприлюднено | 06.02.2023 |
Номер документу | 108752457 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Сердюк Валентин Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні