Рішення

від 26.01.2023 по справі 305/459/20

РАХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №305/459/20

Провадження по справі 2/305/12/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2023. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Марусяк М.О.

секретаря судового засідання Вербещука В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", в особі її регіональної філії "Львівська залізниця" до Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання незаконним та скасування рішення Лазещинської сільської ради, визнання недійсними договорів дарування та державних актів на право власності на земельні ділянки, скасування реєстрації, повернення земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

31.03.2020 (реєстрація канцелярією суду) Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі її регіональної філії "Львівська залізниця" звернулося в суд з позовом до Лазещинської сільської ради, ОСОБА_1 про визнання незаконним рішення Лазещинської сільської ради, недійсними договорів дарування та державного акта на право власності на земельні ділянки, витребування земельної ділянки.

Позов мотивовано тим, що з метою оформлення правовстановлюючих документів на право постійного користування землями смуги відведення залізниці в межах Лазещинської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, Державним територіально-галузевим об`єднанням "Львівська залізниця" та відповідно до даних вихідних матеріалів з технічної документації з інвентаризації земельної ділянки ДТГО "Львівська залізниця" під існуючими об`єктами залізничого транспорту за напрямком Івано-Франківськ-Рахів від 99км+030м до 103км+067м в межах Лазещинської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, які було надано частково в квітні 2017 року, проведено комісійне обстеження за напрямком Івано-Франківськ-Рахів в адміністративних межах Лазещинської сільської ради Рахівського району Закарпатської області. В результаті проведеного обстеження смуги відведення виявлено, що 2 земельні ділянки за кадастровими номерами 2123684501:01:003:0001 (для розміщення та експлуатації будівель підприємств промисловості) та 2123684501:01:003:0018 (для ведення особистого селянського господарства) на км 101, які знаходяться у власності ОСОБА_1 , площею 0,1764 га та 0,1171 га, накладається на смугу відведення залізниці. Вказані земельні ділянки, загальною площею по 0,25 га кожна ОСОБА_1 отримав у власність за договорами дарування від 24.10.2007 №5295 та від 29.10.2007 №5396. На земельні ділянки, які накладаються (перетинаються) із смугою відведення залізниці площею 0,1764 га та 0,1171 га видано державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯИ №222630 та ЯИ №222629 від 06.07.2010 та зареєстровано в державному земельному кадастрі за №2123684501:01:003:0001 та №2123684501:01:003:0018. На адвокатський запит від 15.11.2019, Лазещинською сільською радою не надано відповідь про первинного власника, якому ця земельна ділянка була власне надана. Проте, рішення Лазещинської сільської ради при наданні у власність земельної ділянки є таким, що суперечить чинному законодавству, оскільки прийняте з перевищенням повноважень, з порушенням норм земельного законодавства та таким, що порушує право залізниці на користування земельною ділянкою для обслуговування залізничного полотна та забезпечення безпеки руху, а відтак таким, що підлягає визнанню незаконним. Так, згідно з "Планом смуги відведення земель лінії Хриплин-Держкордон Львівської залізниці", який є належним доказом землекористування залізниці розробленого, погодженого в 1994 році (далі План смуги відведення), ширина смуги відведення на ділянці 101 км перегону становить 50 м від осі колії. Земельні діляни ОСОБА_1 знаходяться на відстані починаючи від 17 км від осі колії та частково площею 0,1764 га та 0,1171 га, накладається на смугу відведення залізниці. На земельній ділянці, розміри якої визначені зазначеним Планом смуги відведення, розташована головна колія (ВБК) Делятин-Держкордон інвентарний №4, яка є власністю і перебуває на балансі залізниці. Лазещинська сільська рада перевищила повноваження в частині розпорядження земельними ділянками державної власності під залізницями. Розміри земельної ділянки, необхідної для експлуатації та обслуговування об`єктів транспорту, визначаються, відповідно до затверджених у встановленому порядку норм або проектно-технічної документації, що передбачено ст.11 ЗУ "Про транспорт", яка діяла на момент прийняття оскаржуваного рішення та є чинною на цей час. Правовий статус земель залізничного транспорту визначено законом і не може бути змінений в будь-який інший спосіб, аніж визначено законодавством. Відповідачі до Залізниці щодо вилучення із користування даної земельної ділянки не зверталися, а відмови від права користування земельною ділянкою Залізниця не надавала. Під час прийняття Лазещинською сільською радою оскаржуваного рішення й реєстрації права власності на земельну ділянку, відповідачами не враховано вимог законодавства, що регулює земельні відносини, тому оскаржуване рішення підлягає визнанню незаконним та скасуванню, як і недійсним, виданий на його підставі, акт про право власності на земельну ділянку. Також має бути визнаний недійсним укладений на підставі незаконного рішення ради договір дарування земельної ділянки. На підставі наведеного просили визнати незаконним та скасувати рішення Лазещинської сільської ради в частині передачі у власність земельних ділянок площею по 0,25 га у с. Лазещина, що накладається на смугу відведення залізниці площею 0,1764 га та 0,1171 га. Визнати недійсними договори дарування земельної ділянки від 24.10.2007 №5295 та від 28.10.2007 №5396, посвідчених приватним нотаріусом Маріна А.С. Визнати недійсними державні акти серії ЯИ №222630 та ЯИ №222629 від 06.07.2010 на право власності на земельні ділянки видані ОСОБА_1 та скасувати державну реєстрацію права власності на земельні ділянки за кадастровими номерами 2123684501:01:003:0001 та 2123684501:01:003:0018 у державному реєстрі прав. Витребувати від ОСОБА_1 на користь АТ "Українська залізниця" земельні ділянки площею 0,1764 га та 0,1171 га, що накладаються на смугу відведення залізниці за кадастровими номерами 2123684501:01:003:0001 та 2123684501:01:003:0018 і знаходяться в с. Лазещина, Рахівського району, Закарпатської області, як землі смуги відведення залізниці. Стягнути з відповідачів понесені судові витрати.

Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області, ОСОБА_2 від 27.04.2020 відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження. Надановідповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позовну заяву. Залучено до участі у розгляді справи Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

26.05.2020, представником відповідача Лазещинської сільської ради, сільським головою, ОСОБА_3 подано відзив на позовну заяву та належним чином завірені копії документів, в тому числі, рішення виконкому Лазещинської сільської ради народних депутатів від 25 червня 1992 року №20 "Про виділення земельної ділянки під промислове будівництво".

У відзиві, сільський голова, ОСОБА_3 зазначив, що Лазещинська сільська рада заперечує позов та просить відмовити у задоволенні позову з наступних підстав. Земельна ділянка площею, 0,5 га передана малому підприємству "Промінь" (директор ОСОБА_4 ) у постійне користування для будівництва лісопильного-деревообробного цеху, відповідно до рішення Закарпатської обласної ради навродних депутатів від 29 листопада 1994 року першої сесії ХХІІ скликання, про що складено державний акт на право постійного користування землею серія ІІ-ЗК №000077 від 26.05.1995. Документи надані до відзиву доказують, що земельна ділянка, яка є предметом судового позоаву, була свого часу передана Лазещинській сільській раді Івано-Франківською дистанцією колії Львівської залізниці в комунальну власність. Сільська рада в межах своїх повноважень передала земельну ділянку у постійне користування МП "Промінь", проти чого не заперечувало і керівництво Івано-Франківської дистанції колії Львівської залізниці. Згідно вимог, чинного на той час законодавства, державний акт на право постійного користування видано МП "Промінь" Рахівською районною радою народних депутатів. Директором МП "Промінь" на момент передачі спірної земельної ділянки, був ОСОБА_4 , батько нинішнього власника земельних ділянок з кадастровими номерами 2123684501:01:003:0001 та 2123684501:01:003:0018. В архіві сільської ради відсутні документи стосовно вказаних земельних ділянок після 1995 і по нинішній час, так як державні акти на право власнолсті на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_1 серії ЯИ №222630 та ЯИ №222629 видані на підставі договору дарування №5295 від 24.10.2007, посвідченого приватним нотаріусом Маріна А.С.. Просить звернути увагу, що позивач в особі філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" не набула права користування земельною ділянкою, оскільки Лазещинська сільська рада, як розпорядник земель комунальної власності в межах населеного пункту с. Лазещина, не приймала жодних рішень про передачу позивачу в користування земельної ділянки, якою фактично користується залізниця. Тому позивач користується земельною ділянкою орієнтовною площею 15 га в межах с. Лазещина безпідставно, не маючи на те жодних прав передбачених чинним законодавством. Крім того позивач знав про «перетин» (на думку позивача) земельних ще задовго до того, як було складено фахівцями Івано-Франківської дистанційної колії Акт про т. н. «перетин» земельних ділянок, які знаходяться у власності громадян з землями залізниці. Ще у 2013 році, вивчивши матеріали інвентаризації земель залізниці на території Лазещинської сільської ради, та матеріали управління Держземагенства у Рахівському районі щодо перетинів земельних ділянок з землями залізниці ДТГО «Львівська залізниця» ініціювала проведення районної наради організатором якої виступила Рахівська РДА за участю керівництва Рахівського району, районного відділу земельних ресурсів, землевпорядників сільських рад, керівників і ведучих спеціалістів ДТГО "Львівська залізниця" та фахівців ВП «Івано-Франківської дистанції колії». На нараді 20.11.2013 представники ДТГО «Львівська залізниця» проінформували про те що залізницею ведеться робота по інвентаризації земель, які знаходяться в їхньому користуванні на території району, а також особлива увага землевпорядників сільських рад було звернена на існуючі перетини земельних ділянок, які знаходяться у власності громадян із землями відводу залізниці. Землевпоряднику Лазещинської сільської ради фахівцями залізниці на нараді були передані матеріали виготовлені землевпорядною службою залізниці стосовно перетинів земельних ділянок по кожній земельній ділянці, включаючи спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 2123684501:01:003:0001 та 2123684501:01:003:0018, які є предметом позову. Таким чином, спростовується твердження позивача про те, що залізниці стало відомо про перетин земельних ділянок тільки в травні 2017 року, згідно акту обстеження земельних ділянок складеного фахівцями ВП «Івано-Франківської дистанції колії». Жодних обґрунтувань поважності причини пропущення позовної давності позивачем в позовній заяві не наведено, що свідчить про безпідставність звернення до суду з порушенням вимог законодавства. У зв`язку з наведеним, просив відмовити у повному обсязі.

17.06.2020, представником відповідача ОСОБА_1 , адвокатом Поштак Ю.С. подано: відзив на позовну заяву; заяву про застосування строків позовної давності та клопотання про витребування доказів.

У відзиві на позов адвокат зазначила, що відповідач ОСОБА_1 не визнає позов, виходячи з наступних доводів та міркувань. Позивачем не надано рішень відповідної ради про надання позивачу у постійне користування спірної землі; проекту та інших технічних матеріалів відведення земельних ділянок, які за твердженням позивача надані йому у постійне користування; доказів встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок; державних актів, які посвідчують права постійного користування спірною землею. Оскільки позивачем не надано доказів існування обставин, з якими закон пов`язує виникнення права постійного користування землею, виходячи зі змісту ст.22 ЗК 1990 р. (чинної момент виникнення спірних відносин), право постійного користування спірною землею у позивача не виникло. Таким чином, позивачем не доведено виникнення права постійного користування спірною землею, тобто наявність права, що виключає факт порушення його права, адже не можна порушувати право, яке не виникло. Зважаючи на дату на Плані - 1994 р., на той момент діяло українське законодавство, яке не передбачало такої форми та порядку відведення земель, а порядок відведення земель залізниці в користування на підставі законодавства СРСР, був не чинним. Так само, норми законодавства, якими обґрунтовується позов (ЗК в редакції 2001 р. і т.д.), ще не були чинними. Крім того план відведення земель викликає сумніви у його достовірності та цілісності як документа. Про порушення прав позивачу могло та повинно було стати відомо після виконання Постанови КМУ №200 від 25.06.2014 (інвентаризація майна та затвердження переліків земельних ділянок, які знаходяться у постійному користуванні). За твердженнями позивача земля відведена у його користування 1994 р., а акт обстеження складений ним 2017 р., тобто більше 20 років позивач не цікавився землею, не виконував своїх обов`язків з контролю за обліком та використанням землі, а акт обстеження складений з метою створення уяви про дотримання строків звернення до суду. Оскільки позивач звернувся до суду лише у 2020 р., позов подано з пропуском строку позовної давності, без поважних причин такого, що є самостійною підставою для відмови у його задоволенні. На підставі наведеного. просила відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 24.06.2020 задоволено клопотання представника позивача, адвоката Левчука І.М. про витребування доказів. Витребувано від Приватного нотаріуса Рахівського нотаріального округу Маріна А.С., копію договорів дарування від 24.10.2007 №5295 та від 28.10.2007 №5396 земельних ділянок площею по 0,25 га, що знаходяться в с. Лазещина, укладений на користь гр. ОСОБА_1 за кадастровими №2123684501:01:003:0001 та №2123684501:01:003:0018. Задоволено клопотання представника відповідача, адвоката Поштак Ю.С. про витребування доказів. Витребувано у позивача Акціонерного товариства "Українська залізниця", в особі її регіональної філії "Львівська залізниця": переліки та акти інвентаризації земельних ділянок, які знаходяться у користуванні Укрзалізниці на праві постіного користування, складені на виконання Постанови КМУ від 25.06.2014 №200 з відомостями про право користування земельними ділянками на ділянці залізниці за напрямком Івано-Франківськ - Рахів, що межує з Лазещинською сільською радою Рахівськлого району Закарпатської області; дані бухгалтерського обліку, які підтверджують наявність та містять відомості про облік майнового права (права постійного користування) земельними ділянками на ділянці залізниці за напрямком Івано-Франківськ - Рахів, що межує з Лазещинською сільською радою Рахівського району Закарпатської області. Оголошено перерву у підготовчому засіданні.

14.07.2020, представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, в.о. начальника Б. Хранюк, надіслав до суду письмові пояснення на позовну заяву, де зазначив, що Акціонерне товариство "Українська залізниця", а також регіональна філія "Львівська залізниця АТ "Укрзалізниця" не набула права користування земельною ділянкою, оскільки будь-які рішення органів місцевого самоврядування або правовстановлюючі документи на вказану земельну ділянку відсутні та Позивачем до справи не додані. У всіх законодавчо визначених поняттях земельної ділянки звертається увага на дві особливості земельної ділянки як об`єкта правовідносин - наявність меж та внесення інформації про неї до державного земельного кадастру. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Таке формування здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб; проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера, отже земельна ділянка як об`єкт правовідносин повинна бути сформованою відповідно до вимог законодавства. Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, та закріплюються межовими знаками встановленого зразка. Відповідно до державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №222630 та серії ЯИ №222629 від 06.07.2010, вказані земельні ділянки загальною площею 0,25 га кожна ОСОБА_1 отримав у власність за договорами дарування від 24.10.2007 № 5295 та від 28.10.2007 №5396. Підставою для розробки технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки за договорами дарування від 24.10.2007 № 5295 для обслуговування адмінбудинку та деревообробного цеху та від 28.10.2007 №5396 для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 , мешканця АДРЕСА_1 стали договори на виконання робіт від 26.10.2009 №239 та від 26.10.2009 №238, укладені між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_5 . Відповідно до технічної документації обидві земельні ділянки погоджені суміжними землекористувачами відповідно до актів встановлення та погодження зовнішніх меж земельних ділянок від 06.11.2009. Відповідно до опису меж земельної ділянки за кадастровим номером №2123684501:01:003:0001 суміжними землекористувачами вказаної земельної ділянки є: від А до Б - землі гр. ОСОБА_1 , від Б до В - землі гр. ОСОБА_6 , від В до Г - землі загального користування /вулиця/, від Г до А - землі сільської ради. Відповідно до опису меж земельної ділянки за кадастровим номером 2123684501:01:003:0018 суміжними землекористувачами вказаної земельної ділянки є: від А до Б - землі сільської ради, від Б до В - землі гр. ОСОБА_1 , від В до Г - землі гр. ОСОБА_6 , від Г до Д - землі сільської ради, від Д до Е - землі у користуванні гр. ОСОБА_1 . Згідно з висновком Управління Держкомзему у Рахівському районі Закарпатської області про наявні обмеження на використання земельної ділянки від 08.02.2010 №163 за кадастровим номером № 2123684501:01:003:0001 за адресою с. Лазещина, в межах населеного пункту, не встановлено обмежень (обтяжень) та сервітутів. Згідно з висновком Управління Держкомзему у Рахівському районі Закарпатської області про наявні обмеження на використання земельної ділянки від 08.02.2010 №162 за кадастровим номером №2123684501:01:003:0018 за адресою с. Лазещина, в межах населеного пункту, не встановлено обмежень (обтяжень) та сервітутів. Згідно з висновком Відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області від 18.02.2010 №166 погоджено технічну документацію на земельну ділянку за кадастровим номером № 2123684501:01:003:0001. Згідно з висновком Відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області від 18.02.2010 №168 погоджено технічну документацію на земельну ділянку за кадастровим номером 2123684501:01:003:0018. Представником Львівської залізниці не було підписано Акт встановлення та погодження меж земельної ділянки, оскільки вони не є суміжним землекористувачем. У зв`язку з наведеним просили врахувати письмові пояснення про прийнятті рішення по справі.

26.08.2020, представниками позивача, Акціонерного товариства "Українська залізниця", ОСОБА_7 та ОСОБА_8 подано заяву про зміну предмета позовних вимог, в якій виклав позовні вимоги в наступній редакції. Визнати незаконним та скасувати рішення Лазещинської сільської ради від 25.06.1992 №20 в частині передачі у власність земельних ділянок, площею по 0,25 га у с. Лазещина, що накладаються на смугу відведення залізниці площею 0,1764 га та 0,1171 га. Визнати недійсними договори Дарування земельних ділянок від 24.10.2007 №5295 та від 28.10.2007 №5396, посвідчених приватним нотаріусом Маріна А.С. Визнати недійсними державні акти серії ЯИ №222630 та серії ЯИ №222629 від 06.07.2010 на право власності на земельні ділянки видані ОСОБА_1 . Скасувати державну реєстрацію права власності на земельні ділянки за кадастровими номерами: 2123684501:01:003:0001 та 2123684501:01:003:0018 у державному реєстрі прав. Зобов`язати ОСОБА_1 повернути на користь АТ "Українська залізниця" земельні ділянки площею 0,1764 га та 0,1171 га, що накладається на смугу відведення залізниці за кадастровими номерами: 2123684501:01:003:0001 та 2123684501:01:003:0018 і знаходяться в с. Лазещина, Рахівського району, Закарпатської області, як землі смуги відведення залізниці.

21.12.2020, представником відповідача ОСОБА_1 , адвокатом Поштак Ю.С. подано клопотання про призначення експертизи.

Ухвалою суду від 02 березня 2021 року призначено по справі судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Закарпатського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз. На час призначення судом експертизи, провадження у справі зупинено.

15.07.2022 до суду надійшло повідомлення експерта про неможливість проведення судової експертизи.

Ухвалою суду від 25.07.2022 поновлено провадження у справі.

04.10.2022, представником відповідача ОСОБА_1 , адвокатом Поштак Ю.С. подано клопотання про призначення експертизи.

Ухвалою суду від 04.10.2022 залучено до участі у розгляді справи Ясінянську селищну раду Рахівського району Закарпатської області, як правонаступника відповідача Лазещинської сільської ради Рахівського району Закарпатської області.

Ухвалою суду від 01.11.2022 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Поштак Ю.С. про призначення експертизи.

Ухвалою суду від 01.11.2022 підготовче провадження у справі закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті на 28 листопада 2022 року.

Представник позивача Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі її регіональної філії "Львівська залізниця" в судове засідання не з`явився. Представник позивача адвокат Левчук І.М. 25.01.2023 надіслав до суду електронною поштою заяву, в якій просив розглянути справу без його участі за наявними у справі матеріалами та наданими поясненнями.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Поштак Ю.С. в судове засідання не з`явилися. Представник відповідача, адвокат Поштак Ю.С. 22.12.2022 подала через канцелярію суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі та без участі відповідача. Позовні вимоги не визнає з підстав викладених у відзиві.

Представник відповідача, Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області у судове засідання не з`явився. Були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Про причини неявки суд не повідомили. Відзив на позов не подавали.

Представник третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору, Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, у судове засідання не з`явився. Про причини неявки суд не повідомили. У письмових поясненнях від 14.07.2020 просили розглянути справу без участі їх представника.

На підставі ч.2ст.247ЦПК України,фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень частини 1статті 4 ЦПКУкраїни, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних абооспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичнихосіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом України.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 вказаної частини, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Стаття 15 ЦК Українипередбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 14 Конституції України передбачено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Судом встановлені на ступні обставини та відповідні їм правовідносини.

У відповідності до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №222630 від 06.07.2010, відповідач ОСОБА_1 являється власником земельної ділянки площею 0,25 га, цільове призначення - обслуговування адмінбудинку та деревообробного цеху, кадастровий номер 2123684501:01:003:0001.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №222629 від 06.07.2010, відповідачу ОСОБА_1 належить земельна ділянка, площею 0,25 га, з цільовим призначенням - для веденняособистого селянськогогосподарства,кадастровий номер2123684501:01:003:0018.

З вказаних державних актів вбачається, що такі видані на підставі договорів дарування від 24.10.2007 за №5295 та від 28.10.2007 за №5396.

З договору дарування земельної ділянки від 24.10.2007, посвідченого 21грудня 2007року приватнимнотаріусом Рахівськогорайонного нотаріальногоокругу,Маріна А.С.за реєстровимномером 5295вбачається,що Приватнепідприємство "Лідер"в особізасновника підприємства ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 " ОСОБА_9 "подарував ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , "Обдарованому" земельну ділянку з кадастровим номером 2123684501:01:003:0001, загальною площею 0,25 га, з цільовим призначенням - обслуговування адмінбудинкута деревообробногоцеху, за адресою: с. Лазещина, Рахівського району, Закарпатської області.

У вказаномі договорі зазначено, що земельна ділянка, яка є предметом цього договору належала Дарувальнику на праві приватної власності на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ЗК №009328 виданого 04.02.2005 на підставі договору купівлі продажу, посвідченого державним нотаріусом Пріц О.І, 10.11.2003 за реєстровим №2345.

Згідно договору дарування земельної ділянки від 28.10.2007, посвідченого 28грудня 2007року приватнимнотаріусом Рахівськогорайонного нотаріальногоокругу,Маріна А.С.за реєстровимномером 5396, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 " ОСОБА_9 "подарував ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , "Обдарованому" земельну ділянку з кадастровим номером 2123684501:01:003:0018, загальною площею 0,25 га, з цільовим призначенням - для веденняособистого селянськогогосподарства,кадастровий номер2123684501:01:003:0018, за адресою: с. Лазещина, Рахівського району, Закарпатської області.

З вказаного договору вбачається, що земельна ділянка, яка є предметом цього договору належала Дарувальнику на праві приватної власності на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії Р4 №0058602 виданого10.10.2003 на підставі рішення 3 сесії 4-го скликання Лазещинської сільської ради від 22.12.2003.

Поряд з цим, у матеріалах справи відсутні первинні рішення Лазещинської сільської ради, якими виділялись земельні ділянки з кадастровими номерами: 2123684501:01:003:0001 та 2123684501:01:003:0018 попереднім власникам Приватному підприємству "Лідер" та ОСОБА_4 .

Натомість, у відзиві поданому головою Лазещинської сільської ради, ОСОБА_3 зазначено, що спірні земельні ділянки з кадастровими номерами: 2123684501:01:003:0001 та 2123684501:01:003:0018, були передані у користування директора МП "Промінь" ОСОБА_4 , який являється батьком відповідача. В архіві сільської ради відсутні документи стосовно вказаних земельних ділянок після 1995 року і по нинішній час.

З рішення виконкому Лазещинської сільської ради народних депутатів від 25 червня 1992 року №20 "Про виділення земельної ділянки під промислове будівництво" вбачається, що рада виділила Малому підприємству "Промінь", директор ОСОБА_4 , земельну ділянку, загальною площею 0,50 га, біля ж-д станції в центрі села для будівництва цехів по переробці деревини.

26.05.1995 МП "Промінь" видано державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ЗК №000077, загальною площею 0,50 га, длоя будівництва лісопильного деревообробного цеху.

Жодних документів, які б пояснили, яким чином земельна ділянка, загальною площею 0,50 га, яка перебувала у користуванні МП "Промінь" перейшла у приватну власність Приватному підприємству "Лідер" та фізичній особі ОСОБА_4 , відповідачами не надано, що в свою чергу ставить під сумнів законність таких дій.

Позивач у позовній заяві стверджує, що відповідно до даних вихідних матеріалів з технічної документації з інвентаризації земельної ділянки ДТГО "Львівська залдізниця" під існуючими об`єктами залізничого транспорту за напрямком Івано-Франківськ-Рахів від 99км+030м до 103км+067м в межах Лазещинської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, було проведено комісійне обстеження за напрямком Івано-Франківськ-Рахів в адміністративних межах Лазещинської сільської ради Рахівського району Закарпатської області.

В результаті проведеного обстеження смуги відведення виявлено, що 2 земельні ділянки за кадастровими номерами 2123684501:01:003:0001 (для розміщення та експлуатації будівель підприємств промисловості) та 2123684501:01:003:0018 (для ведення особистого селянського господарства) на 101 км, які знаходяться у власності ОСОБА_1 , площею 0,1764 га та 0,1171 га, накладається на смугу відведення залізниці, що стверджується актом обстеження земельних ділянок юридичних або фізичних осіб, які частково розташовані в межах смуги відведення Львівської залізниці на тереторії Лазещинської сільської ради рахівського району Закарпатської області від 17 травня 2017 року.

Планом смуги відведення земель лінії Хриплин-Держкордон Львівської залізниці" в адміністративних межах села Лазещина, Рахівського району, Закарпатської області, 1994 року встановлено, що ширина смуги відведення на ділянці 101 км перегону становить 50 м від осі колії.

У відповідності до п.17 Постанови пленуму ВСУ № 5 від 12 червня 2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду" для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.

Враховуючи те,що длявирішення споруміж сторонамибули необхідніспеціальні знання,ухвалою судувід 02березня 2021року призначено судову земельно-технічнуекспертизу на вирішення якої поставено наступніпитання: Чи є накладка (перекриття) належних на праві власності ОСОБА_1 земельних ділянок: кадастровий номер: 2123684501:01:003:0001, цільове призначення: для розміщення та експлуатації будівель підприємств промисловості, площею 0,1764 га; кадастровий номер: 2123684501:01:003:0018, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, площею 0,1171 га, на 101 км на землі в смузі відведення АТ "Українська залізниця"? На якій відстані від осі колії знаходяться земельні ділянки ОСОБА_1 за кадастровими номерами: 2123684501:01:003:0001 та 2123684501:01:003:0018, що знаходяться в с. Лазещина, Рахівського району, Закарпатської області, в натурі (відобразити схематично)? Проведення експертизи було доручено експертам Закарпатського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз. При цьому, сторонам було роз`яснено положення ст.109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі,зокрема проте,що уразі ухиленняучасника справивід поданняекспертам необхіднихматеріалів,документів абовід іншоїучасті векспертизі,якщо безцього провестиекспертизу неможливо,суд залежновід того,хто ізцих осібухиляється,а такожяке дляних цяекспертиза маєзначення,може визнатифакт,для з`ясуванняякого експертизабула призначена,або відмовитиу йоговизнанні.

Однак, ухвала про призначення судової земельно-технічної експертизи, судовим експертом Є.І. Матьовка була повернута без виконання, оскільки експерту не забезпечено спільного обстеження об`єкта дослідження та дослідження наданих документів, судовим експертом та сертифікованим спеціалістом безпосередньо оглянути об`єкт дослідження, а також експерту не надано вихідних даних, необхідних для проведення дорученої судової експертизи, що унеможливлює її проведення.

З вище наведеного, суд констатує, що відповідач ОСОБА_1 ухиляється від участі в експертизі.

У відповідності до ч.1 ст.109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 ухилився від участі в експертизі суд вважає доведеним факт, що земельні ділянки з кадастровими номерами: 2123684501:01:003:0001 та 2123684501:01:003:0018, які на даний час на праві приватної власності належать відповідачу ОСОБА_1 знаходяться на відстані починаючи від 17 метрів від осі колії та частково площею 0,1764 га та 0,1171 га, накладається на смугу відведення залізниці.

На земельній ділянці, розміри якої визначені зазначеним Планом смуги відведення, розташована головна колія (ВКБ) Делятин - Держкордон інвентарний №4, яка є власністю і перебуває на балансі залізниці.

Основними нормативними актами, що регулюють правовий режим земель залізничного транспорту, зокрема є Земельний кодекс України, Закон України «Про транспорт», Закон України «Про залізничний транспорт», п. п. 54, 55 Загальних засад землекористування і землеустрою, затверджені ЦВК СРСР від 15 грудня 1928 року, Правила технічної експлуатації залізниць України, затверджені наказом Мінтрансу від 20 грудня 1996 р. № 411, Інструкція про норми і порядок відведення земель для залізниць і використання смуги відведення, затверджена Міністерством шляхів сполучення СРСР 30 січня 1963 р., та Норми відведення земель для залізниці 468 -74, затверджені постановою Держбуду СРСР від 19 грудня 1974 року №247.

Відповідно до ст.11 Закону «Про транспорт» до земель транспорту належать землі, надані в користування підприємствам і організаціям транспорту згідно з ЗК України для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту, вдосконалення і розвитку відповідних об`єктів.

Згідно зі статтею 68 ЗК України до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями та спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв`язку, водопостачання, каналізації, підзахисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Земельні ділянки відводилися залізниці в користування на підставі постанови Ради Міністрів СРСР від 27 січня 1962 року №83, Інструкції про норми і порядок відведення земель для залізниць і використання смуги відведення, затвердженої Міністерством шляхів сполучення СРСР 30 січня 1963 р., та Нормами відведення земель для залізниці 468 -74, затвердженими постановою Держбуду СРСР від 19 грудня 1974 року №247. Указані правові акти не суперечать Конституції і Законам України, тому відповідно до постанови Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» застосовуються на території України до прийняття відповідних актів законодавства України.

За змістом п.«б» частини 4 статті 84 ЗК України землі під державними залізницями не можуть передаватися у приватну власність.

ЗК УРСР (ред. від 8 липня 1070 року), п.5 постанови Верховної Ради України від 18 грудня 1990 року "Про порядок введення в дію Земельного кодексу України", іншими нормативними актами та будівельними нормами, із врахуванням Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005, яким визнано неконституційним п.6 постанови Верховної Ради України від 18 грудня 1990 року, вимоги до залізниць щодо виготовлення та отримання державних актів на земельні ділянки, що перебувають у її користуванні, не передбачалося. Землі транспорту вважалися землями спеціального призначення, які використовувалися на підставі особливих положень про ці землі відповідно до п.п. 54, 55 Загальних засад землекористування і землеустрою, затверджених ЦВК СРСР від 15 грудня 1928 року.

Наявність чи відсутність у ДТГО «Львівська залізниця» документів, які посвідчують право на користування спірною земельною ділянкою, не змінює її правового статусу, який ґрунтується на визначеному законом юридичному факті належності до земель залізничного транспорту.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 24 червня 2015 року у справі № 3-305гс15, у постановах Верховного Суду від 01 лютого 2018 у справі № 909/277/16, від 14 березня 2019 року у справі № 918/1373/16.

Більше того, як встановлено в судовому засіданні на підставі Інвентарної картки обліку основних засобів верхньої будови головної колії дільниці Делятин-Держкордон, право залізниці на спірні ділянки виникло з моменту побудови вказаної залізничної колії у 1872 році.

У зв`язку з наведеним, суд вважає безпідставними доводи голови Лазещинської сільської ради Пранничука І.І. та представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Поштак Ю.С., що у позивача відсутнє право постійного користування спірною землею.

Щодо посилання голови Лазещинської сільської ради Пранничука І.І. на те, що земельна ділянка, яка є предметом судового позову, була свого часу передана Івано-Франківською дистанцією колії Львівської залізниці Лазещинській сільській раді в комунальну власність, судом встановлено наступне.

З висновку наданого начальником Івано-Франківської дистанції колії С.О. Савуляком на відвод земельної ділянки під будівництво лісозаводу і столярного цеху МП "Промінь" вбачається, що згідно угоди між НОД-4 Львівської залізниці і МП "Промінь" від 16.05.1994 Івано-Франківська дистанція колії Івано-франківськоговідділку Львівської залізниці погоджує відвід земельної ділянки площею 0,5 га пририродоохоронних сінокісів в постійне користування, в полосі відчуження на 101 км 10 пк перегону Вороненко - Лазещина для будівництва лісозаводу і столярного цеху малому підприємству "Промінь".

Поряд з цим, судом встановлено, що ОСОБА_10 працюючи на посаді начальника Івано-Франківської дистанції колії Львівської державної залізниці, будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими правами та обов`язками, діючи умисно, з корисливих мотивів, в інтересах третіх осіб - приватного підприємця ОСОБА_4 /, використовуючи своє службове становище, всуперпеч інтересам служби склав та особисто підписав угоду від 16.05.1994 від імені начальника Івано-Франківського відділку залізниці Беліха Г.М. про виділення в постійне користування МП "Промінь" (директор ОСОБА_4 ) земельної ділянки площею 0,5 га на ст. Лазещина, 101 км 10 пікет перегону "Вороненко-Ясіня" та про надання дозволу МП "Промінь" на промислове будівництво лісозаводу і столярного цеху на вказаній земельній ділянці, при цьому, начальнику Івано-Франківської дистанції колії ОСОБА_10 було відомо про те, що дана земельна ділянка на ст. Лазещина, 101 км 10 пікет перегону "Вороненко-Ясіня" знаходиться у смузі відведення Львівської залізниці. В подальшому вказана земельна ділянка була приватизована приватним підприємцем ОСОБА_4 , у зв`язку із чим державним інтересам в особі ДТГО "Львівська залізниця" було спричинено збитків на суму 20787 гривень 25 копійок. Своїми діями, ОСОБА_10 вчинив злочини передбачені ч.2 ст.364 та ч.2 ст.366 КК України.

Вказана обставина підтверджується постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 31 березня 2008 року по справі №1-495/2008.

У матеріалах справи відсутні докази про вилучення на законних підставах у ПАТ «Українська залізниця» земельної ділянки, яка віднесена до смуги відведення залізниці та розташована в адміністративних межах Лазещинської сільської ради, Рахівського району, Закарпатської області.

З огляду на викладені обставини суд дійшов висновку, що спірна земельна ділянка частково перебуває у користуванні залізниці, що підтверджено "Планом смуги відведення земель лінії Хриплин-Держкордон Львівської залізниці" 1994 року в адміністративних межах Лазещинської сільської ради Рахівського району Закарпатської області", відповідно до якого ширина смуги відведення на ділянці 101 км становить 50 м від осі колії.

Площа перетинуземельних діляноку смузівідведення залізницістановить 0,1764 га та 0,1171 га. Дана обставина підтверджується актом обстеження земельних ділянок юридичних або фізичних осіб, які частково розташовані в межах смуги відведення Львівської залізниці на тереторії Лазещинської сільської ради рахівського району Закарпатської області від 17 травня 2017 року.

Отже,судом встановлено,що частинаспірних земельнихділянок площею 0,1764га та0,1171ганалежить до земель залізничного транспорту, яка не може передаватися у приватну власність. З цих підстав, Лазещинська сільська рада Рахівського району Закарпатської області не мала законних повноважень розпоряджатися землями даної категорії. Наявність чи відсутність у регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» документів, що посвідчують право на користування земельною ділянкою, не змінює її правового статусу, який ґрунтується на визначеному законом юридичному факті належності до земель залізничного транспорту.

У спорах стосовно земель, що перебувають під посиленою правовою охороною держави, остання, втручаючись у право мирного володіння відповідними земельними ділянками з боку приватних осіб, може захищати загальні інтереси, зокрема, у безпечному довкіллі, непогіршенні екологічної ситуації, у використанні власності не на шкоду людині та суспільству (частина третя статті 13, частина сьома статті 41, частина перша статті 50 Конституції України). Ці інтереси реалізуються через цільовий характер використання земельних ділянок (статті 18, 19, пункт «а» частини першої статті 91 ЗК України), які набуваються лише згідно із законом (стаття 14 Конституції України), та через інші законодавчі обмеження. Заволодіння приватними особами такими ділянками всупереч чинному законодавству, зокрема без належного дозволу уповноваженого на те органу, може зумовлювати конфлікт між гарантованим статтею 1 Першого протоколу до Конвенції правом цих осіб мирно володіти майном і правами інших осіб та всього суспільства на безпечне довкілля. Застосовуючи критерії сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями вказаної статті, необхідно оцінити пропорційність такого втручання.

Згідно з пунктом 10 частини 2 статті 16 ЦК України, до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування.

Враховуючи, що рішення Лазещинської сільської ради народних депутатів від 25 червня 1992 року №20 "Про виділення земельної ділянки під промислове будівництво", прийнято із перевищенням повноважень щодо розпорядження землями державної власності, передбачених ст.ст 12, 122 ЗК України, порушує права та інтереси позивача на користування земельною ділянкою, таке підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з частиною 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Частиною 1 статті 155 ЗК України передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно дочастини 1 статті 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Згідно з пунктом 1 частини другою статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 202 ЦК України).

За змістом частин першої, третьоїстатті 626 ЦК Українидвостороннім договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Отже, правова природа двостороннього договору передбачає волевиявлення обох сторін договору на зміну, припинення або встановлення прав та обов`язків сторін цього договору.

Згідно ст.ст.6,627 ЦК Українисторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимогЦивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з пунктом 6статті 3ЦКУкраїни загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Тлумачення якстатті 3 ЦК Українизагалом, так і пункту 6статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другоїстатті 16 ЦК України).

Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині (частина другастатті 13 ЦК України).

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частина третястатті 13 ЦК України).

Згідно зі статтею 178 Цивільного кодексу України об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Зі змісту статті 215 Цивільного кодексу України слідує, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановленічастинами першою - третьою,п`ятоюташостою статті 203цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Стаття 203Цивільного кодексусеред іншогопередбачає,що змістправочину неможе суперечитицьому Кодексу,іншим актамцивільного законодавства,а такожінтересам державиі суспільства,його моральнимзасадам. Волевиявленняучасника правочинумає бутивільним івідповідати йоговнутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Враховуючи ту обставину, що рішення рішення Лазещинськоїсільської радинародних депутатіввід 25червня 1992року №20"Провиділення земельноїділянки підпромислове будівництво"є незаконним,порушує правата інтересипозивача накористування земельноюділянкою, суд приходить до висновку, що всі наступні правовстановлюючі документи, які були видані на підставі вказаного рішення є незаконними та підлягають підлягають визнанню судом недійсними.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки це внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Стаття 24 вказаного Закону встановлює, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Відомості про землі, їх власників та користувачів вносяться до державного земельного кадастру відповідно до підпунктів 1-16 п.24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 №1051, ведення якого згідно з п.4 Порядку здійснює Держгеокадастр України та його територіальні органи.

Відповідно до п.п.60-61 Порядку ведення Державного земельного кадастру запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду. Скасування запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до державного земельного кадастру відомостей про його скасування.

Згідно зі ст.ст. 9,10 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" суб`єкти державної реєстрації проводять державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляють у їх реєстрації, забезпечують ведення Державного реєстру прав.

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому п.п. «а» п.2 частини шостої ст.37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

З аналізу наведених норм матеріального права вбачається, що скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та внесення змін до Державного земельного кадастру можливе після ухвалення рішення про скасування записів про проведену державну реєстрацію прав.

Суд вважає, що скасування рішення сільської ради про надання у власність земельної ділянки, визнання недійсними договорів дарування земельних ділянок та державних актів на право власності на земельні ділянки, скасування її реєстрації, яка належить до смуги відведення залізниці, повернення земельної ділянки не суперечить загальним принципам і критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, закріпленим у статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Щодо клопотання представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Поштак Ю.С. про застосування строку позовної давності судом встановлено наступне.

Статтею 256 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 267 ЦК України встановлено наслідки спливу позовної давності, відповідно до яких заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності; позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові; якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Згідно ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Аналіз змісту статей 256 та 261 Цивільного кодексу України засвідчує, що початок перебігу позовної давності - це фактично момент винекнення в особи права на судовий позов.

Судом встановлено, що про порушення прав позивачу стало відомо 17 травня 2017 року після проведення обстеження земельних ділянок юридичних осіб або фізичних осіб, які частково розташовані в межах смуги відведення Львівської залізниці на території Лазещинської сільської ради, Рахівського району, Закарпатської області, про що складено відповідний акт.

З позовом до суду Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі її регіональної філії "Львівська залізниця" звернулося 31.03.2020, що стверджується вхідним штампом канцелярії суду.

На підставі наведеного, суд вважає, що позивач Акціонерне товариство"Українськазалізниця"в особіїї регіональноїфілії "Львівськазалізниця" не пропустило строк позовної давності для звернення до суду для захисту порушеного права.

З урахуванням викладених обставин справи та вимог закону суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

У зв`язку із задоволенням позову, на підставі ст.141 ЦПК України, з відповідачів: Ясінянської селищноїради Рахівськогорайону Закарпатськоїобласті та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця", в особі її регіональної філії "Львівська залізниця", слід стягнути, порівну, судові витрати понесені позивачем під час розгляду справи, в сумі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) гривні, з кожного.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 178, 263-265, 273, 279, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Змінені позовні вимоги задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Лазещинської сільської ради від 25.06.1992 №20 в частині передачі у власність земельних ділянок, площею по 0,25 га у с. Лазещина, що накладаються на смугу відведення залізниці площею 0,1764 га та 0,1171 га.

Визнати недійсними договори Дарування земельних ділянок від 24.10.2007 №5295 та від 28.10.2007 №5396, посвідчених приватним нотаріусом Маріна А.С.

Визнати недійсними державні акти серії ЯИ №222630 та серії ЯИ №222629 від 06.07.2010 на право власності на земельні ділянки видані ОСОБА_1 .

Скасувати державну реєстрацію права власності на земельні ділянки за кадастровими номерами: 2123684501:01:003:0001 та 2123684501:01:003:0018 у державному реєстрі прав.

Зобов`язати ОСОБА_1 повернути на користь АТ "Українська залізниця" земельні ділянки площею 0,1764 га та 0,1171 га, що накладається на смугу відведення залізниці за кадастровими номерами: 2123684501:01:003:0001 та 2123684501:01:003:0018 і знаходяться в с. Лазещина, Рахівського району, Закарпатської області, як землі смуги відведення залізниці.

Стягнути з Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця", в особі її регіональної філії "Львівська залізниця", судові витрати в сумі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) гривні.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця", в особі її регіональної філії "Львівська залізниця", судові витрати в сумі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) гривні.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач,Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі її регіональної філії "Львівська залізниця", місцезнаходження: 79007, м. Львів, вул. Гоголя, №1, код ЄДРПОУ:40081195.

Відповідачі:

- Ясінянська селищна рада, Рахівського району Закарпатської області, місцезнаходження: смт Ясіня, вул. Борканюка, №7, Рахівського району, Закарпатської області;

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, місцезнаходження: 88008, м. Ужгород, пл. Народна, №4, Закарпатської області, код ЄДРПОУ 39766716.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Повне судове рішення складено 03 лютого 2023 року.

Головуюча: М.О. Марусяк