Вирок

від 03.02.2023 по справі 305/1966/16-к

РАХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 305/1966/16-к

Провадження по справі 1-кп/305/54/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2023. Рахівський районний суд Закарпатської області

у складі головуючої судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рахів кримінальне провадження внесене 17 вересня 2016 року до ЄРДР за номером 12016070140001196 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Кобилецока Поляна, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньо-технічною освітою, розлученого, сезонного робітника, невійськовозобов`язаного, раніше несудимого, -

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121, ч.1 ст.345 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_4 , 15 вересня 2016 року, близько 20 години, перебуваючи в приміщенні будинку АДРЕСА_1 , під час виниклої словесної суперечки, умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, наніс декілька ударів ногами та руками стиснутими в кулак по різним частинам тіла своїй матері ОСОБА_6 , внаслідок чого остання отримала тілесні ушкодження від яких, ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла у неврологічному відділенні Рахівської районної лікарні.

Окрім того, 20 вересня 2016 року, близько 10 години, ОСОБА_4 , знаходячись на території дворогосподарства АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, використовуючи металевий ніж, який тримав у лівій руці, погрожував фізичною розправою інспектору сектору реагування патрульної поліції № 2 Рахівського відділення поліції Тячівського відділу поліції ГУ НП в Закарпатській області майору поліції - ОСОБА_7 , який відповідно до ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів» є працівником правоохоронного органу та який здійснював свої службові обов`язки по виконанню спільного доручення із ВКП Рахівського ВП Тячівського ВП ГУ НП в Закарпатській області у кримінальному провадженні №12016070140001196 від 17.09.2016 за фактом нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , а саме прийшов за вищевказаною адресою для відібрання пояснень від ОСОБА_6 .

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121, ч.1 ст.345 КК України, повністю заперечив та показав суду.

Він проживає в АДРЕСА_1 , у будинку, а його мати ОСОБА_6 у літній кухні, за тією ж адресою.

15 вересня 2016 року, прийшовши додому з роботи зайшов до своєї матері, щоб повечеряти. Мати дала йому їсти, він поїв. Підходячи до холодильника, стояв спиною до матері, та ненароком штовхнув її від чого вона впала між диваном та "кухнею", вдарившись об побічницю дивану. Після чого він підняв її і поклав на диван лягати, дав таблетку від головного болю, а сам пішов до власного будинку. Пізніше увечері знову прийшов до будинку матері та поцікавився її станом. Оскільки вона скаржилася на біль у серці, дав їй краплі. При цьому запевняє, що коли повернувся з роботи мами вдома не було. Після цих подій до нього неодноразово приходив дільничний і розпитував його про події, які мали місце 15 вересня і він все розповів як було, але дільничний продовжував приходити до нього додому. 20 вересня також приходив дільничний ОСОБА_7 та інші працівники поліції нібито шукати якусь зброю. Не знайшовши нічого працівники поліції забрали його у Рахів, дали підписати якісь документи і відвели у суд, і "посадили на сутки". Відбуваючи вказане адміністративне покарання довідався, що його мати померла.

Жодних погроз дільничному ОСОБА_7 не висловлював. Навпаки самі працівники поліції нанесли йому тілесні ушкодження. Отже, винуватість свою повністю заперечує. Побоїв, які зазначено в обвинувальному акті, матері не наносив. Вважає, що смерть матері наступила внаслідок непрофесійних дій медичних працівників. Ніж, долучений до матеріалів кримінального провадження йому не належить. Просить не брати до уваги покази потерпілої ОСОБА_8 , а також свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , з якими у нього неприязні стосунки, також просить виправдати його з під пред`явленого обвинувачення.

Потерпіла ОСОБА_8 в судовому засіданні показала суду. ОСОБА_6 була рідною сестрою її матері ОСОБА_11 . Так, 16 вересня 2016 року, вона прийшла до невістки померлої ОСОБА_9 , яка повідомила, що зранку заходила до свекрухи ( ОСОБА_6 ) і бачила, що остання лежала на дивані, і у неї були тілесні ушкодження, а саме кров на голові та підборідді. Одяг також був у крові. Також Варцаба розповіла, що свекруха зізналася, що її побив син - ОСОБА_4 , за те, що вона не хотіла віддати йому пенсію. Після чого, вона, будучи збентеженою, одразу пішла до будинку тітки, де на власні очі переконалася, що тітка дійсно дуже сильно побита. Під час розмови, на її запитання, тітка розповіла, що син ОСОБА_12 прийшов звечора додому п`яним та побив її, за те, що відмовилася віддавати йому пенсію. Тітка також повідомила, що ОСОБА_4 б`є її не вперше, тому більше не має наміру приховувати такі його вчинки. Вона зателефонувала працівникам поліції, які приїхали і відібрали пояснення від ОСОБА_6 . Після того як працівники поліції поїхали вона, спільно із ОСОБА_13 , відвезли тітку ( ОСОБА_6 ) до Рахівської районної лікарні, де їй зробили рентген і сказали, що підстав залишати її у лікарні немає. Згодом, 19 вересня 2016 року, тітці стало погано, тому її знову відвезли у лікарню, де вона залишилася на лікуванні.

20 вересня 2016 року, вона, на прохання своєї тітки ОСОБА_6 , пішла до її будинку, щоб взяти їй халат. Так, коли вона підходила до будинку тітки, побачила на подвір`ї ОСОБА_4 , який був п`яним, лежав у коридорі, і біля нього була сокира, а у його руках був ножик. Коли до будинку підійшов дільничний ОСОБА_7 , ОСОБА_4 - у лівій руці тримав ніж. Потім ОСОБА_14 підійшов до ОСОБА_15 та намагався його ударити ножем, однак ОСОБА_15 ухилився та почав заспокоювати Варцабу, але він продовжував вести себе неадекватно та викрикувати різні нецензурні слова в сторону ОСОБА_7 , погрожуючи, що зараз вб`є його, та постійно розмахував ножем. Побачивши, це вона злякалась і втекла до свого будинку. Про те, що відбувалось далі між ОСОБА_15 та ОСОБА_14 , їй невідомо. Також ствердила, що раніше ОСОБА_4 , неодноразово наносив своїй матері тілесні ушкодження, вона не раз бачила покійну з синяками. Тітка постійно говорила, що її бив син, але не хотіла звертатись у правоохоронні органи з цього приводу, шкодувала сина. Цивільного позову не заявляє, поряд з цим наполягає на суворій мірі покарання стосовно обвинуваченого.

Потерпілий ОСОБА_7 , допитаний у ході судового засідання показав, що на момент події він перебував на посаді дільничного інспектора смт. Кобилецька Поляна, Рахівського району. Подія мала місце 20 вересня 2016 року. На приймальне відділення була доставлена жінка з тілесними ушкодженнями, тому йому зателефонував лікар, повідомивши про тілесні ушкодження. Як дільничний інспектор він пішов додому до ОСОБА_14 щоб з`ясувати походження тілесних ушкоджень у його матері. Він приходив два рази, однак будинок був закритий, вдома нікого не було. Сусіди повідомили, що ОСОБА_14 у запоях. Прибувши наступного дня бачив, що ОСОБА_14 знаходився у будинку. На запитання що сталося з його матір`ю. Варцаба почав погрожувати, в коридорі була сокира, якою обвинувачений погрожував йому. Він вийшов з будинку і викликав поліцію. Коли до будинку підійшов працівник поліції ОСОБА_16 , ОСОБА_14 тримав у руках ножик, а далі взяв сокиру. На прохання заспокоїтися ОСОБА_4 не реагував, а лише почав агресивніше поводитись. Після цього ОСОБА_4 наблизившись до нього, намагався вдарити його ножем, але він ухилився та відійшов до вулиці. Все це бачила ОСОБА_8 . Наступного дня, він, спільно з іншими працівниками поліції, знову прийшли до ОСОБА_4 , який також перебував у стані алкогольного сп`яніння, поводив себе неадекватно. На прохання пройти з працівниками поліції у Рахівське відділення ОСОБА_4 реагував агресивно, почав смикати працівників поліції за одяг, розмахувати кулаками. Через таку поведінку, працівники поліції, застосували до ОСОБА_4 заходи впливу та доставили останнього до Рахівського відділення поліції, де на нього було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.185 КУпАП України. Також стверджує, що до 20.09.2016, з аналогічною метою, тричі приходив до будинку обвинуваченого, а саме 17, 18 та 19 вересня 2016 року, однак не міг виконати доручення слідчого, оскільки ОСОБА_4 постійно знаходився у стані сильного алкогольного сп`яніння. Цивільного позову не заявляє. Міру покарання залишає на розсуд суду.

Незважаючи на повне заперечення вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, така доводиться показами свідків, допитаних в ході судового розгляду.

Так, свідок ОСОБА_9 , показала, що ОСОБА_6 була її свекрухою. Кожного ранку вона ходила в магазин по хліб, і як правило свекруха виходила на вулицю, виносила гроші щоб їй також купити хліб. 16 вересня 2016 року, зранку свекруха не вийшла на вулицю, тож вона купила хліб і повертаючись додому, по дорозі занесла хліб до свекрухи. Коли зайшла у будинок, побачила, що у свекрухи голова і обличчя були у крові. На запитання, хто її побив, остання відповіла, що це зробив її син ОСОБА_4 , через те, що вона відмовилася віддати йому свою пенсію. Про побачене вона розповіла племінниці свекрухи - ОСОБА_8 , яка одразу пішла у будинок тітки. Їй відомо, що раніше ОСОБА_4 неодноразово бив свою маму, однак та не хотіла звертатись у міліцію, бо шкодувала сина.

Свідок ОСОБА_13 , показала, що 16 вересня 2016 року вона, спільно з ОСОБА_8 , відвозили ОСОБА_6 у Рахівську лікарню. При цьому, на обличчі останньої були тілесні ушкодження. Коли вона, разом з ОСОБА_8 хотіли переодягнути ОСОБА_6 і взяли її за руки, щоб підняти, то вона поскаржилася на сильний біль лівої руки, на якій був великий синець.

Винуватість ОСОБА_4 доводиться, в тому числі, дослідженими письмовими доказами, які визнані судом належними та допустимими, зокрема:

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 16.09.2016, з якої слідує, що заява прийнята від ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканки АДРЕСА_1 . Зміст заяви: 14.09.2016, о 20 годині 00 хвилин, під час сімейної сварки з громадянином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканцем АДРЕСА_1 , в стані алкогольного сп`яніння, наніс тілесні ушкодження своїй матері ОСОБА_6 . У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_4 , 1962 року народження. (т.2, а.п.98).

- рапортом інспектора сектору реагування Рахівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 , у якому останній повідомив. що в ході виконання доручення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_18 по кримінальному провадженню по факту заподіяння телесних ушкоджень громадянці ОСОБА_6 , ним 20.09.2016, близько 10 години , було відвідано за місцем проживання громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканця АДРЕСА_1 , з метою забезпечення його явки до слідчого відділення для проведення слідчих дій. Однак, під час перебування біля воріт дворогосподарства № НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , вийшовши зі свого будинку став поводити себе неадекватно, з погрозливими словами став виражатися в його адресу. після чого зайшов до коридору та взявши в руку предмет, ззовні схожий на ніж, підійшов до воріт і став словесно погрожувати застосуванням даним предметом в його сторону, на зауваження припинити протиправні дії не реагував, а навпаки вказаним предметом намагався спричинити йому тілесні ушкодження. (т.2. а.п. 99).

-протоколом огляду трупа ОСОБА_6 з фототаблицями від 24.09.2016, яким зафіксовано наявність на тілі загиблої тілесних ушкоджень (т.2, а.п.100-104);

-протоколом огляду місця події від 22.09.2016, відповідно до якого об`єктом огляду являється будинок АДРЕСА_1 являє собою житлову одноповерхову споруду, накриту шифером. Вхід до будинку здійснюється зі сторони дороги. При вході до будинку за вхідними дверями розташоване приміщення коридору. Ліворуч від входу за вхідними дверями розташований дерев`яний стіл, на якому на момент огляду знаходиться кухонний ніж з пластиковою ручкою, загальною довжиною 24 см., довжина леза 14,5 см., довжина руків`я 9,5 см. Даний ніж з місця проведення огляду вилучено та упаковано до спецпакету з ідентифікуючим номером 3424875, який склеєно у верхній частині та скріплено підписами понятих (т.2. а.п.105-107).

-висновком судово-медичноїекспертизи №97від 31.10.2016,відповідно доякого у ОСОБА_6 наявні тілесніушкодження увигляді синцівна переднійповерхні грудноїклітки зліваміж середньо-ключичнійта передньо-підпаховійлінії впроекції 2-3ребер,по передньо-боковійповерхні грудноїклітки вділянці передньо-підпаховійлінії впроекції 8-9ребер,по задньо-боковійповерхні грудноїклітки вділянці міжсередньо-підпаховійта задньо-підпаховійлінії впроекції 10-11ребер,крововиливу вм`які тканинигрудної клітки,перелому 2-3-4ребер злівапо передньо-підпаховійлінії,5-6-7-8-9ребер посередньо-ключичнійлінії,10-11-12ребер позадньо-підпаховійлінії,гемопневмотраксу зліва.Вищевказані тілесніушкодження знаходятьсяв прямомупричинному зв`язкуз настаннямсмерті ОСОБА_6 і згідноп.2.1.3Наказу Міністерстваохорони здоров`яУкраїни №6від 17.01.1995по відношеннюдо живихосіб класифікуютьсяяк тяжкітілесні ушкодження,які єнебезпечними дляжиття умомент заподіяння (т.2, а.п.110-116);

-поясненням від 16.09.2016, відібраним працівниками поліції від ОСОБА_6 у якому вона зазначила, що її побив син ОСОБА_4 . Дане пояснення зі згоди учасників провадження було досліджено у суді, оскільки у ньому містяться об`єктивні дані, які мають важливе значення для дослідження всіх обставин справи, а безпосередньо допитати ОСОБА_6 з приводу заподіяння їй тілесних ушкоджень у судовому засіданні не було можливості з об`єктивних причин, оскільки внаслідок заподіяння їй тілесних ушкодження ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 у Рахівській районній лікарні (т.2, а.п.117-118);

-службовими документами,які підтверджують,що ОСОБА_7 являється працівникомправоохоронного органу (т.2, а.п.130-134).

Аналіз наведених вище показів обвинуваченого, потерпілих та свідків, на переконання суду, повністю та беззаперечно доводять обставини вчинення ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, у спосіб, зазначений у обвинувальному акті.

Так, пояснення потерпілих та свідків, а також ряд письмових доказів доводять, що 15 вересня 2016 року, між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілою ОСОБА_6 дійсно мав місце конфлікт. Поряд з цим, обвинувачений стверджував, що він не наносив тілесні ушкодження своїй матері, а лише, обертаючись до неї, ненавмисно штовхнув її, від чого вона впала між диваном та кухнею, вдарившись об побічницю дивану, тобто тілесні ушкодження отримала при падінні. Проте, на думку суду, це твердження спростовується показаннями потерпілої ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які показали, що раніше ОСОБА_4 , неодноразово наносив своїй матері тілесні ушкодження, вони часто спостерігали на її тілі видимі сліди побоїв. Як їм відомо, зі слів самої потерпілої, тілесні ушкодження їй постійно завдавав син, стосовно якого вона, як матір, не хотіла звертатись у правоохоронні органи.

Підстав не довіряти показанням потерпілої ОСОБА_8 та свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , які були попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та приведені до присяги, у суду немає.

Окрім того, суд враховує, що надаючи пояснення інспектору поліції 16.09.2016, ОСОБА_6 вказала на свого сина, ОСОБА_4 , як на особу, яка заподіяла їй тілесних ушкодження напередодні, при цьому детально розповіла про причину виниклого конфлікту, деталізувала яким чином і в яку область тіла їй було нанесено побої і що відбувалося після того. Висновком судово-медичної експертизи, відповідно до якого виявлені у ОСОБА_6 тілесні ушкодження виникли внаслідок дії тупих твердих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею по ударному механізму спричинення, якими могли бути руки стиснуті у кулак та обуті ноги сторонньої особи на що вказує однотипність всіх переломів, зокрема їх локальний характер з ознаками розтягнення на внутрішній кістковій пластинці та зжаття на зовнішній.

З урахуванням наведеного, на думку суду, невизнання ОСОБА_4 винуватості у інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а також неправдиві показання є обраним ним способом захисту, з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєне.

Наведене в тому числі, підтверджується тим, що під час допиту у суді обвинувачений ОСОБА_4 давав непослідовні покази та плутався в описанні подій, які відбувалися після заподіяння тілесних ушкоджень своїй матері.

Щодо вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 погрози потерпілому ОСОБА_7 , який, як представник правоохоронного органу виконував свої службові обов`язки, суд зазначає наступне.

Частина 1 статті 345 КК України, встановлює відповідальність, за погрозу вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо працівника правоохоронного органу, а також щодо його близьких родичів, у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

Так, з матеріалів кримінального провадження слідує, що ОСОБА_4 , знаходячись на території дворогосподарства АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, використовуючи металевий ніж, який тримав у лівій руці, погрожував фізичною розправою інспектору сектору реагування патрульної поліції № 2 Рахівського відділення поліції Тячівського відділу поліції ГУ НП в Закарпатській області майору поліції - ОСОБА_7 , який відповідно до ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів» є працівником правоохоронного органу та який здійснював свої службові обов`язки по виконанню спільного доручення із ВКП Рахівського ВП Тячівського ВП ГУ НП в Закарпатській області у кримінальному провадженні № 12016070140001196 від 17.09.2016 за фактом нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .

В ході судового слідства достовірно встановлено, що ОСОБА_7 на вказівку слідчого, мав доставити Варцабу до слідчого відділу Рахівської поліції. Дана обставина не спростована поясненнями самого обвинуваченого потерпілих та свідків. При цьому факт погрози вбивством потерпілому, підтвердили і ОСОБА_15 і ОСОБА_19 . Обставин, за яких би ці особи мали підстави обмовити обвинуваченого (особисті неприязні відносини, помста, приватний інтерес, тощо) судом не встановлено.

У судовому засіданні, за клопотанням прокурора було досліджено речовий доказ - ніж, який був вилучений у ході проведення огляду місця події, а саме житлового будинку де проживає обвинувачений ОСОБА_4 . Вказаний ніж за своїми параметрами відповідає тому, який був вилучений у ході огляду. При цьому, ідентифікаційний номер сейф-пакету, відповідає тому, який був вказаний у протоколі огляду місця події.

Разом з цим, обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечив, що вказаний ніж належить йому, зокрема вказав, що у нього ніколи такого ножа не було.

Проте, суд відхиляє доводи ОСОБА_4 , що досліджений у судовому засіданні кухонний ніж йому не належить, оскільки, як вже зазначалось вище, вказаний ніж був вилучений у ході проведення огляду місця події та поміщений до сейф-пакету з ідентифікаційним номером 3424875.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ч.2 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого та за ч.1 ст.345 КК України, як погроза вбивством щодо працівника правоохоронного органу у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

Потерпілими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 цивільного позову не заявлено.

Процесуальні витрати відсутні.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому суд враховує те, що він вперше притягається до кримінальної відповідальності.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченому є вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння та щодо особи похилого віку.

На підставі викладеного, приймаючи до уваги конкретні обставини справи та ступінь суспільної небезпеки скоєного діяння, керуючись принципами гуманності та справедливості судового рішення, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді позбавлення волі, ближче до найнижчої межі передбаченої санкцією частини 2 статті 121 КК України, оскільки, на думку суду, саме такий вид покарання за даних обставин буде достатнім та необхідним для виправлення й перевиховання обвинуваченого та забезпечить запобігання вчинення ним нових злочинів.

Запобіжний захід, в межах кримінального провадження на досудовому розслідуванні відносно ОСОБА_4 не обирався

Що стосується обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , суд вважає, що до вступу вироку в законну силу, такий не слід обирати, оскільки процесуальна поведінка обвинуваченого була належною, у судові засідання ОСОБА_4 з`являвся, не перешкоджав кримінальному провадженню іншим чином, з часу вчинення кримінальних правопорушень минув значний період часу, отже відсутні ризики передбачені ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України № 838-VII від 26.11.2015) зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Вирішуючи питанняпро зарахуваннядо строкувідбування покаранняобвинуваченому термінупопереднього ув`язненняна підставіч.5ст.72КК України,суд вважаєза необхіднезарахувати ОСОБА_4 строк йогопопереднього ув`язненняу періодз 06 жовтня 2016 року по 17 грудня 2018 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Керуючись ст.ст. 370, 371, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.121 КК України та призначити покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.345 КК України та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_4 призначити покарання - 8 (вісім) років позбавлення волі.

На підставі ч.5ст.72КК України, зарахувати ОСОБА_4 в строк відбуття покарання період його попереднього увязнення, з 06 жовтня 2016 року по 17 грудня 2018 року, з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання рахувати з дня фактичного приведення вироку до виконання, тобто з дня затримання ОСОБА_4 на виконання цього вироку.

Речовий доказ кухонний ніж, упакований в поліетиленовий пакет з написом «національна поліція слідчий підрозділ» №344875, який знаходиться в камері зберігання речових доказів Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області, по вступу вироку в законну силу - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Рахівський районний суд Закарпатської області.

Головуюча: ОСОБА_1