Постанова

від 26.01.2023 по справі 912/1173/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2023 року м.Дніпро Справа № 912/1173/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,

суддів: Коваль Л.А., Чередко А.Є.

секретар судового засідання Мацекос І.М.

розглянувши апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Антонова Петра Івановича на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.08.2022 (суддя Коваленко Н.М.)

у справі № 912/1173/21

за позовом: Селянського (фермерського) господарства Антонова Петра Івановича, смт Добровеличківка Кіровоградської області

до відповідачів:

1. Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, м. Кропивницький

2. Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області, м. Новоукраїнка, Кіровоградська область

3. ОСОБА_1 , смт Добровеличківка, Кіровоградська обл.

4. ОСОБА_2 , смт Добровеличківка, Кіровоградська обл.

5. ОСОБА_3 , смт Добровеличківка, Кіровоградська обл.

6. ОСОБА_4 , с. Тишківка, Добровеличківський р-н, Кіровоградська обл.,

7. ОСОБА_5 , смт Побузьке, Голованівський район, Кіровоградська обл.,

8. ОСОБА_6 , смт Добровеличківка, Кіровоградська обл.

9. ОСОБА_7 ,

АДРЕСА_1 . Приватного підприємства "Лекс-Інфо", смт Добровеличківка Кіровоградської області,

11. Добровеличківської селищної ради, смт. Добровеличківка, Новоукраїнський район, Кіровоградської області,

12. ОСОБА_8 , смт Добровеличківка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область

про визнання права постійного користування, визнання недійсним розпорядження, скасування державної реєстрації та припинення права власності, визнання недійсними договорів оренди,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява СФГ Антонова П.І. до відповідачів з вимогами про:

1. Визнання за Селянським (фермерським) господарством Антонова Петра Івановича права на постійне користування земельною ділянкою загальною площею 50,00 га для ведення фермерського господарства, яка знаходиться на території Дружелюбівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області і посвідчена Державним актом на право користування землею серії Б №050989, виданого на ім`я ОСОБА_9 , у тому числі на земельні ділянки: площею 2,9508га кадастровий номер 3521781900:02:000:9050, площею 3,2861га кадастровий номер 3521781900:02:000:9049, 6,0182га кадастровий номер 3521781900:02:000:9055, площею 5,8872га кадастровий номер 3521781900:02:000:9048, площею 5,8076га кадастровий номер 3521781900:02:000:9047, площею 5,8048га кадастровий номер 3521781900:02:000:9046, площею 5,8161га кадастровий номер 3521781900:02:000:9045, площею 5,8265га кадастровий номер 3521781900:02:000:9044, площею 5,8433га кадастровий номер 3521781900:02:000:9043.

2. Визнання недійсним розпорядження Добровеличківської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 24.09.2007 №652-р Про надання земельних ділянок у власність, затвердження акта визначення збитків, власників землі та землекористувачів, пов`язаних з їх вилученням.

3. Скасування державну реєстрації права власності:

- ОСОБА_1 (номер запису про право власності/довірчої власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №34142965 від 11.11.2019) на земельну ділянку площею 2,9508 га кадастровий номер 3521781900:02:000:9050, проведену на підставі відомостей з ДЗК, серія та номер 14963321 від 11.11.2019;

- ОСОБА_1 (номер запису про право власності/довірчої власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №34143810 від 11.11.2019) на земельну ділянку площею 3,2861 га кадастровий номер 3521781900:02:000:9049, проведену на підставі відомостей з ДЗК, серія та номер 14967119 від 11.11.2019;

- ОСОБА_2 (номер запису про право власності/довірчої власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №34140496 від 11.11.2019) на земельну ділянку площею 6,0182 га кадастровий номер 3521781900:02:000:9055, проведену на підставі відомостей з ДЗК, серія та номер 14961067 від 11.11.2019;

- ОСОБА_3 (номер запису про право власності/довірчої власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №34148502 від 11.11.2019) на земельну ділянку площею 5,8872 га кадастровий номер 3521781900:02:000:9048, проведену на підставі відомостей з ДЗК, серія та номер 14983996 від 11.11.2019;

- ОСОБА_4 (номер запису про право власності/довірчої власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №34146702 від 11.11.2019) на земельну ділянку площею 5,8076 га кадастровий номер 3521781900:02:000:9047, проведену на підставі відомостей з ДЗК, серія та номер 14982876 від 11.11.2019;

- ОСОБА_5 (номер запису про право власності/довірчої власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №34145663 від 11.11.2019) на земельну ділянку площею 5,8048 га кадастровий номер 3521781900:02:000:9046, проведену на підставі відомостей з ДЗК, серія та номер 14975938 від 11.11.2019;

- ОСОБА_6 (номер запису про право власності/довірчої власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №34144548 від 11.11.2019) на земельну ділянку площею 5,8161 га кадастровий номер 3521781900:02:000:9045, проведену на підставі відомостей з ДЗК, серія та номер 14974792 від 11.11.2019;

- ОСОБА_7 (номер запису про право власності/довірчої власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №34148952 від 11.11.2019) на земельну ділянку площею 5,8265га кадастровий номер 3521781900:02:000:9044, проведену на підставі відомостей з ДЗК, серія та номер 14984900 від 11.11.2019.

4. Визнання недійсним договору оренди землі від 25.05.2018, укладеного між ОСОБА_1 та Приватним підприємством Лекс-Інфо, щодо земельної ділянки площею 2,9508га, кадастровий номер 3521781900:02:000:9050 та скасування державної реєстрації права оренди Приватного підприємства Лекс-Інфо (код ЄДРПОУ 40999350) на земельну ділянку площею 2,9508га, кадастровий номер 3521781900:02:000:9050 (номер запису про інше речове право у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 34143321 від 11.11.2019), проведеної на підставі договору оренди землі від 25.05.2018, укладеного між ОСОБА_1 та Приватним підприємством Лекс-Інфо.

5. Визнання недійсним договору оренди землі від 25.05.2018, укладеного між ОСОБА_1 та Приватним підприємством Лекс-Інфо, щодо земельної ділянки площею 3,2861га, кадастровий номер 3521781900:02:000:9049 та скасування державної реєстрації права оренди Приватного підприємства Лекс-Інфо (код ЄДРПОУ 40999350) на земельну ділянку площею 3,2861га, кадастровий номер 3521781900:02:000:9049 (номер запису про інше речове право у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 34143993 від 11.11.2019), проведеної на підставі договору оренди землі від 25.05.2018, укладеного між ОСОБА_1 та Приватним підприємством Лекс-Інфо.

6. Визнання недійсним договору оренди землі від 25.05.2018, укладеного між ОСОБА_2 та Приватним підприємством Лекс-Інфо, щодо земельної ділянки площею 6,0182га, кадастровий номер 3521781900:02:000:9055 та скасування державної реєстрації права оренди Приватного підприємства Лекс-Інфо (код ЄДРПОУ 40999350) на земельну ділянку площею 6,0182га, кадастровий номер 3521781900:02:000:9055 (номер запису про інше речове право у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 34140958 від 11.11.2019), проведеної на підставі договору оренди землі від 25.05.2018, укладеного між ОСОБА_2 та Приватним підприємством Лекс-Інфо.

7. Визнання недійсним договору оренди землі від 25.05.2018, укладеного між ОСОБА_3 та Приватним підприємством Лекс-Інфо, щодо земельної ділянки площею 5,8872га, кадастровий номер 3521781900:02:000:9048 та скасування державної реєстрації права оренди Приватного підприємства Лекс-Інфо (код ЄДРПОУ 40999350) на земельну ділянку площею 5,8872га, кадастровий номер 3521781900:02:000:9048 (номер запису про інше речове право у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 34148743 від 11.11.2019), проведеної на підставі договору оренди землі від 25.05.2018, укладеного між ОСОБА_3 та Приватним підприємством Лекс-Інфо.

8. Визнання недійсним договору оренди землі від 25.05.2018, укладеного між ОСОБА_4 та Приватним підприємством Лекс-Інфо, щодо земельної ділянки площею 5,8076га, кадастровий номер 3521781900:02:000:9047 та скасування державної реєстрації права оренди Приватного підприємства Лекс-Інфо (код ЄДРПОУ 40999350) на земельну ділянку площею 5,8076га кадастровий номер 3521781900:02:000:9047 (номер запису про інше речове право у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 34147587 від 11.11.2019), проведеної на підставі договору оренди землі від 25.05.2018, укладеного між ОСОБА_4 та Приватним підприємством Лекс-Інфо.

9. Визнання недійсним договору оренди землі від 25.05.2018, укладеного між ОСОБА_5 та Приватним підприємством Лекс-Інфо, щодо земельної ділянки площею 5,8048га, кадастровий номер 3521781900:02:000:9046 та скасування державної реєстрації права оренди Приватного підприємства Лекс-Інфо (код ЄДРПОУ 40999350) на земельну ділянку площею 5,8048га, кадастровий номер 3521781900:02:000:9046 (номер запису про інше речове право у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 34145839 від 11.11.2019), проведеної на підставі договору оренди землі від 25.05.2018, укладеного між ОСОБА_5 та Приватним підприємством Лекс-Інфо.

10. Визнання недійсним договору оренди землі від 25.05.2018, укладеного між ОСОБА_6 та Приватним підприємством Лекс-Інфо, щодо земельної ділянки площею 5,8161га, кадастровий номер 3521781900:02:000:9045 та скасування державної реєстрації права оренди Приватного підприємства Лекс-Інфо (код ЄДРПОУ 40999350) на земельну ділянку площею 5,8161га, кадастровий номер 3521781900:02:000:9045 (номер запису про інше речове право у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 34145202 від 11.11.2019), проведеної на підставі договору оренди землі від 25.05.2018, укладеного між ОСОБА_6 та Приватним підприємством Лекс-Інфо.

11. Визнання недійсним договору оренди землі від 25.05.2018, укладеного між ОСОБА_7 та Приватним підприємством Лекс-Інфо, щодо земельної ділянки площею 5,8265га, кадастровий номер 3521781900:02:000:9044 та скасування державної реєстрації права оренди Приватного підприємства Лекс-Інфо (код ЄДРПОУ 40999350) на земельну ділянку площею 5,8265га, кадастровий номер 3521781900:02:000:9044 (номер запису про інше речове право у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 34149100 від 11.11.2019), проведеної на підставі договору оренди землі від 25.05.2018, укладеного між ОСОБА_7 та Приватним підприємством Лекс-Інфо.

Стягнути з відповідачів солідарно на користь Селянського (фермерського) господарства Антонова Петра Івановича витрати по сплаті судового збору у сумі 40 860,00 грн.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 16.08.2022 у справі 912/1173/21 у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду Селянське (фермерське) господарство Антонова Петра Івановича звернулося з апеляційною скаргою, згідно якої просить рішення господарського суду скасувати, ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

В обґрунтування поданої скарги апелянт зазначає, що оскаржуване рішення прийняте при неправильному застосуванні норм матеріального права за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Наголошує, що державний акт серії Б №050989 відповідно до якого в С(Ф)Г « ОСОБА_9 » перебуває в постійному користуванні земельна ділянка площею 50,00 га є чинним та нескасованим. С(Ф)Г « ОСОБА_9 » не надавало згоду на вилучення земельної ділянки згідно державного акту Б №050989. В матеріалах справи відсутня добровільна відмова С(Ф)Г « ОСОБА_9 » від земельної ділянки площею 50 га.

За твердженням скаржника, судом першої інстанції залишено поза увагою правові висновки Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладені в постанові від 03.11.2021 у справі №817/1911/17 про те, що у члена фермерського господарства не виникає право користування земельною ділянкою, яка була надана власником (органом місцевого самоврядування) громадянину (засновнику) у користування для створення такого господарства. Єдиним суб`єктом, який володіє правомочністю користуватися земельною ділянкою, виділеною власником (органом місцевого самоврядування) для створення фермерського господарства, є саме таке фермерське господарство як суб`єкт господарювання. Право на безоплатну передачу у власність земельних ділянок із земель, що надавалися у користування засновнику для створення фермерського господарства, не виникає у жодного члена фермерського господарства, в тому числі засновника. Чинні правові норми Земельного кодексу України та Закону № 973-IV не передбачають права громадянина України використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення фермерського господарства, без створення такого фермерського господарства та його реєстрації. Тому земля, надана в користування громадянину України для створення фермерського господарства, вважається такою, яка передана у користування всьому фермерському господарству. Але при цьому, власник землі залишається незмінним - держава або територіальні громади. Фермерське господарство не має в цьому випадку документу, який засвідчував би державну реєстрацію права на землю (права постійного користування) на відміну від громадянина, який отримав земельну ділянку у користування та зареєстрував належним чином такий правочин. Отже, члени фермерських господарств, у тому числі засновник (який отримав земельну ділянку у користування для створення такого фермерського господарства), можуть отримати безоплатно у приватну власність земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) із земель державної та комунальної власності у порядку, передбаченому ЗК України, та лише після припинення права власності чи користування такими земельними ділянками у визначеному законом порядку (пункти 59-61).

Зауважує на неврахуванні судом першої інстанції того, що особи, які отримали земельні ділянки у власність не являються родичами голови С(Ф)Г « ОСОБА_9 », в порушення ст. 3 ЗУ «Про фермерське господарство». ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 не були членом сім`ї та не перебували в родинних відносинах з ОСОБА_9 , а відтак включення їх до членів фермерського господарства здійснено з прямим порушенням вказаної норми. Крім того, питання щодо включення до членів ОСОБА_6 взагалі на зборах членів господарства 27.07.2006 не розглядалось.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.10.2022 апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Антонова Петра Івановича на рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.08.2022 у справі №912/1173/21 залишено без руху. Надано скаржнику строк 10 днів з дня вручення ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду докази сплати судового збору у сумі 6 177,00 грн. та докази надіслання копії апеляційної скарги на адресу всіх учасників справи.

На виконання ухвали Центрального апеляційного господарського суду апелянтом долучено до апеляційної скарги докази сплати судового збору та докази надіслання копії апеляційної скарги на адресу учасників справи.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №912/1173/21 передано колегії у складі головуючого судді Мороза В.Ф., суддів Коваль Л.А., Чередко А.Є.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв`язку з відпусткою судді Чередко А.Є., для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження, справу №912/1173/21 передано колегії у складі головуючого судді Мороза В.Ф., суддів Коваль Л.А., Кузнецова В.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.10.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Селянського (фермерського) господарства Антонова Петра Івановича на рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.08.2022 у справі №912/1173/21. Розгляд апеляційної скарги призначено у судове засідання з викликом сторін на 08.12.2022 о 14 год. 00 хв.

Крім того, додатковим рішенням від 30.08.2022 у справі №912/1173/21 стягнуто з Селянського (фермерського) господарства Антонова Петра Івановича на користь Приватного підприємства "Лекс-Інфо" понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 18 000, 00 грн.

Не погодившись з додатковим рішенням суду Селянське (фермерське) господарство Антонова Петра Івановича звернулося з апеляційною скаргою, згідно якої просить скасувати додаткове рішення господарського суду, ухвалити нове, яким стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.10.2022 апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Антонова Петра Івановича на додаткове рішення господарського суду Кіровоградської області від 30.08.2022 у справі №912/1173/21 залишено без руху. Скаржнику надано строк 10 днів з дня вручення ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: докази надіслання копії апеляційної скарги на адресу всіх учасників справи, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, уточнити прохальну частину апеляційної скарги, зазначивши які саме судові витрати просить стягнути апелянт та в якому розмірі.

28.10.2022 до Центрального апеляційного господарського суду від відповідача-1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

01.11.2022 до Центрального апеляційного господарського суду від відповідача-11 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

22.11.2022 до Центрального апеляційного господарського суду від відповідача-10 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

23.11.2022 до Центрального апеляційного господарського суду від відповідачів-3,4,5 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вони просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Від Приватного підприємства "Лекс-Інфо" надійшла заява про участь в судових засіданнях у справі №912/1173/21 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.11.2022 ухвалено судові засідання у справі №912/1173/21, у тому числі, призначене на 08.12.2022 о 14 год. 00 хв. провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для представника Приватного підприємства "Лекс-Інфо" з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).

Від Селянського (фермерського) господарства Антонова Петра Івановича надійшла заява про участь в судових засіданнях у справі №912/1173/21 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.12.2022 ухвалено судові засідання у справі №912/1173/21, у тому числі, призначене на 08.12.2022 о 14 год. 00 хв. провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для представника Селянського (фермерського) господарства Антонова Петра Івановича з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).

Від Добровеличківської селищної ради надійшла заява про участь в судових засіданнях у справі №912/1173/21 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2022 ухвалено судові засідання у справі №912/1173/21, у тому числі, призначене на 08.12.2022 о 14 год. 00 хв. провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для представника Добровеличківської селищної ради з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).

06.11.2022 до Центрального апеляційного господарського суду від відповідача-2 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

В судовому засіданні 08.12.2022 приймали участь представники позивача (апелянта), відповідача-10 та відповідача-11 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon".

В судовому засіданні 08.12.2022 представники сторін надали свої пояснення, колегією суддів вирішено відкласти розгляд апеляційної скарги у судове засідання до 26.01.2023 о 12:00 год. Присутні представники сторін про дату, час і місце наступного судового засідання повідомлені.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2022 повідомлено учасників справи про судове засідання у справі, яке відбудеться 26.01.2023 на 12:00 год.

23.01.2023 до Центрального апеляційного господарського суду від позивача (апелянта) надійшов супровідний лист з додатками: копіями постанов Верховного Суду від 28.10.2022 у справі № 817/1910/17 та від 14.12.2021 у справі № 560/8837/20.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.01.2023 апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Антонова Петра Івановича на додаткове рішення господарського суду Кіровоградської області від 30.08.2022 у справі №912/1173/21 повернути заявникові.

В судовому засіданні 26.01.2023 приймали участь представники позивача (апелянта), відповідача-10 та відповідача-11 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon".

Інші учасники справи, будучи належним чином повідомлені про місце, дату та час судового засідання, не з`явилися, явку уповноважених представників не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

«Розумність» строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі «G. B. проти Франції»), тощо. Отже, поняття «розумний строк» є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Точкою відліку часу розгляду справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відтак, органи судової влади здійснюють правосуддя, навіть в умовах воєнного стану.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.10.2021 у справі № 11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).

Як відзначив Верховний Суд у постанові від 12.03.2019 у справі № 910/12842/17 відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

В свою чергу, Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 зробив правовий висновок, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 918/539/16.

Таким чином, згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

В свою чергу, згідно приписів ч. 3 ст. 263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, враховуючи положення ст. 7, 13, 14, 42-46 ГПК України, зокрема, щодо того, що учасники справи мають рівні права, якими вони повинні користуватися добросовісно, та несуть ризик настання тих чи інших наслідків, зумовлених невчиненням ними процесуальних дій, з урахуванням того, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи містяться докази їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, зважаючи на подане відповідачем-2 клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, приймаючи до уваги необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, обставини сприяння судом у наданні учасникам судового процесу достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та викладення її в поданих процесуальних документах (в матеріалах справи наявні відзиви на апеляційну скаргу відповідачів-1,3,4,5,10,11), а також в забезпеченні участі в судових засіданнях, в тому числі в режимі відеоконференції, і цими правами вони розпоряджаються на власний розсуд, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі представників відповідачів-1,2,3,4,5,6,7,8,9,12.

Представник апелянта (позивача) у судовому засіданні 26.01.2023 підтримав доводи, викладені в своїй апеляційній скарзі, просив суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про повне задоволення позовних вимог.

Представники відповідачів-10,11 у судовому засіданні 26.01.2023 заперечили проти задоволення апеляційної скарги, в тому числі з підстав, викладених у відзивах, зазначивши про відсутність підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення та наголосивши на необхідності залишення його без змін.

Апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об`єктивність встановлених обставин та висновки місцевого господарського суду, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_9 видано Державний акт на право користування землею серії Б №050989, площею 50,00 га для ведення (селянського) фермерського господарства, який зареєстровано у Книзі записів державних актів на право користування землею за №55 у 1992 році.

СФГ Антонова П.І. зареєстровано у ЄДРПОУ 10.04.1995, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи №557646.

СФГ Антонова П.І. користувалось належним чином земельною ділянкою площею 50,00 га на підставі Державного акту на право користування землею серії Б №050989 з 1992 по 2019 роки.

Однак, у 2019 році під час подачі податкової декларації з плати за землю СФГ Антонова П.І. дізналося про обставини поділу вказаної земельної ділянки.

Після цього, СФГ Антонова П.І. здійснило перевірку відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на вказану земельну ділянку, за результатами якої встановлено обставини перебування земельної ділянки у приватній власності, а також про реєстрацію на цю ділянку іншого речового права - права оренди за ПП "Лекс-Інфо".

Після направлення адвокатських запитів про підстави поділу земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні СФГ Антонова П.І. та про підстави виникнення речових прав за іншими особами, встановлено такі обставини.

Так, розпорядженням Добровеличківської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 17.08.2006 №419-р надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність із земель СФГ Антонова П.І. загальною площею 50,00 га ріллі у розмірі земельної частки (паю), визначеної для сільськогосподарського підприємства, розташованого на території Дружелюбівської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва членам даного господарства, а саме ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .

Вказаний проект землеустрою розроблено ДП "Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою".

Після отримання копії примірника розробника даного проекту землеустрою встановлено, що підставою для розробки слугувало розпорядження Добровеличківської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 17.08.2006 №419-р. Відповідне ж розпорядження винесено на підставі заяв саме ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_9 .

При цьому, позивач стверджує, що ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ніякого відношення до господарства не мали, заяв про вступ до членів господарства не писали та не подавали. Також, вказані особи жодних заяв до Добровеличківської районної державної адміністрації про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, як і заяв про надання у власність цих ділянок, не писали та не подавали.

Крім того, за змісту примірника проекту землеустрою виявлено, що даний проект проходив державну експертизу землевпорядної документації.

Відповідно до п. 10 висновку державної експертизи землевпорядної документації від 25.06.2007 №2149 викладено зауваження до проекту землеустрою, а саме: не врегульовано питання із залишком нерозпайованих земель; конфігурація ділянок не відповідає науково обґрунтованим підходам землевпорядного проектування. Земельним кодексом України не передбачена приватизація сільгоспугідь іноземними громадянами.

Пунктом 11 вказаного висновку вказано, що поданий на державну експертизу проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок не відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється негативно та не погоджується.

Вказані недоліки розробником проектної документації не виправлялися, для повторного проходження державної експертизи проектна документація не подавалася. Вказані обставини підтверджуються листом Кропивницької філії ДП "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" від 15.02.2021 №01/18-94.

Розпорядженням Добровеличківської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 24.09.2007 №652-р надано у власність земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дружелюбівської сільської ради із земель СФГ ОСОБА_9 членам даного господарства, а саме: ОСОБА_7 земельну ділянку площею 5,83 га, ОСОБА_6 земельну ділянку площею 5,82 га, ОСОБА_5 земельну ділянку площею 5,80 га, ОСОБА_4 земельну ділянку площею 5,81 га, ОСОБА_3 земельну ділянку площею 5,89 га, ОСОБА_2 земельну ділянку площею 6,02 га, ОСОБА_1 земельну ділянку площею 6,24 га та голові СФГ ОСОБА_9 для ведення фермерського господарства земельну ділянку площею 5,84 га.

Адміністратором автоматизованої системи ведення Державного земельного кадастру (АС ДЗК), яким була Кіровоградська регіональна філія ДП "ЦДЗК", на підставі вищевказаного розпорядження з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру були сформовані та перенесені відомості щодо реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами: 3521781900:02:000:9043, 3521781900:02:000:9044, 3521781900:02:000:9045, 3521781900:02:000:9046, 3521781900:02:000:9047, 3521781900:02:000:9048, 3521781900:02:000:9049, 3521781900:02:000:9050, 3521781900:02:000:9055.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3521781900:02:000:9050 площею 2,9508 га зареєстровано 11.11.2019 за ОСОБА_1 . Підставою для державної реєстрації є відомості з ДЗК, серія та номер 14963321 виданий 11.11.2019.

Крім того, на вказану земельну ділянку 11.11.2019 зареєстровано право оренди за ПП "Лекс-Інфо" строком на 49 років на підставі договору оренди землі від 25.05.2018, укладеного між ОСОБА_1 та ПП "Лекс-Інфо".

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3521781900:02:000:9049 площею 3,2861 га зареєстровано 11.11.2019 за ОСОБА_1 . Підставою для державної реєстрації є відомості з ДЗК, серія та номер 14967119 виданий 11.11.2019.

Крім того, на вказану земельну ділянку 11.11.2019 зареєстровано право оренди за ПП "Лекс-Інфо" строком на 49 років на підставі договору оренди землі від 25.05.2018, укладеного між ОСОБА_1 та ПП "Лекс-Інфо".

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3521781900:02:000:9055 площею 6,0182 га зареєстровано 11.11.2019 за ОСОБА_2 . Підставою для державної реєстрації є відомості з ДЗК, серія та номер 14961067 виданий 11.11.2019.

Крім того, на вказану земельну ділянку 11.11.2019 зареєстровано право оренди за ПП "Лекс-Інфо" строком на 49 років на підставі договору оренди землі від 25.05.2018, укладеного між ОСОБА_2 та ПП "Лекс-Інфо".

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3521781900:02:000:9048 площею 5,8872 га зареєстровано 11.11.2019 за ОСОБА_3 . Підставою для державної реєстрації є відомості з ДЗК, серія та номер 14983996 виданий 11.11.2019.

Крім того, на вказану земельну ділянку 11.11.2019 зареєстровано право оренди за ПП "Лекс-Інфо" строком на 49 років на підставі договору оренди землі від 25.05.2018, укладеного між ОСОБА_3 та ПП "Лекс-Інфо".

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3521781900:02:000:9047 площею 5,8076 га зареєстровано 11.11.2019 за ОСОБА_4 . Підставою для державної реєстрації є відомості з ДЗК, серія та номер 14982876 виданий 11.11.2019.

Крім того, на вказану земельну ділянку 11.11.2019 зареєстровано право оренди за ПП "Лекс-Інфо" строком на 49 років ОСОБА_3 та ПП "Лекс-Інфо".

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3521781900:02:000:9046 площею 5,8048 га зареєстровано 11.11.2019 за ОСОБА_5 . Підставою для державної реєстрації є відомості з ДЗК, серія та номер 14975938 виданий 11.11.2019.

Крім того, на вказану земельну ділянку 11.11.2019 зареєстровано право оренди за ПП "Лекс-Інфо" строком на 49 років на підставі договору оренди землі від 25.05.2018, укладеного між ОСОБА_5 та ПП "Лекс-Інфо".

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3521781900:02:000:9045 площею 5,8161 га зареєстровано 11.11.2019 за ОСОБА_6 . Підставою для державної реєстрації є відомості з ДЗК, серія та номер 14974792 виданий 11.11.2019.

Крім того, на вказану земельну ділянку 11.11.2019 зареєстровано право оренди за ПП "Лекс-Інфо" строком на 49 років на підставі договору оренди землі від 25.05.2018, укладеного між ОСОБА_6 та ПП "Лекс-Інфо".

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3521781900:02:000:9044 площею 5,8265 га зареєстровано 11.11.2019 за ОСОБА_7 . Підставою для державної реєстрації є відомості з ДЗК, серія та номер 14984900 виданий 11.11.2019.

Крім того, на вказану земельну ділянку 11.11.2019 зареєстровано право оренди за ПП "Лекс-Інфо" строком на 49 років на підставі договору оренди землі від 25.05.2018, укладеного між ОСОБА_7 та ПП "Лекс-Інфо".

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно речові права на земельну ділянку з кадастром номером 3521781900:02:000:9043 не зареєстровані. В процесі розгляду справи, а саме 28.06.2022 до господарського суду від позивача надійшло клопотання №б/н від 28.06.2022 залучити в якості співвідповідача до участі у справі №912/1173/21 ОСОБА_8 , так як встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 3521781900:02:000:9043 перебуває у приватній власності ОСОБА_8 згідно рішення №344 від 17.12.2021.

Листом відділу у Добровеличківському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 30.11.2020 №18/110-20 повідомлено, що згідно наявних у відділі книг записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі записи щодо реєстрації та видачі державних актів на право власності на земельні ділянки вищевказаним громадянам відсутні.

Таким чином, державні акти на право власності на землю вказаним особам не видавалися та не реєструвалися, а тому останні не набули законних прав на спірні земельні ділянки, однак при цьому право власності останніх зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Позивач вважає, що вказані обставини порушують право СФГ Антонова П.І. на користування земельною ділянкою загальною площею 50,00 га, наданої на підставі Державного акту на право користування землею серії Б №050989.

З огляду на викладене, позивач вимушений був звернутися до суду за захистом свого права користування із позовом про визнання такого права та негаторним позовом про усунення перешкод у користуванні спірної земельної ділянки.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виснував, що право власності за відповідачами 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 зареєстровано на підставі відомостей з Державного земельного кадастру 11.11.2019 правомірно; законність використання спірної земельної ділянки на праві приватної власності відповідачем 12 жодними чином не спростована позивачем; договори оренди, укладені 25.05.2018 між відповідачами 6, 7, 8, 9 та ПП "Лекс-Інфо" та 20.01.2022 між відповідачем 12. та ПП "Лекс-Інфо" укладені правомірно, не суперечать нормам чинного законодавства, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, що свідчить про відсутність підстав для визнання їх недійсними; вимоги позивача про скасування їх державної реєстрації є похідними від вимог про визнання договорів оренди недійсними, а отже є такими, що не підлягають задоволенню судом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та доводам апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 1 Закону України від 19.06.2003 року №973-ІV "Про фермерське господарство" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі -Закон), фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону; фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.

Згідно з ч. 1-2 ст. 13 Закону, члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю); членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Статтею 31 Земельного кодексу України встановлено, що землі ФГ можуть складатися з: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Громадяни члени ФГ мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю) (ч. 2 ст. 31 Земельного кодексу України).

Скориставшись правом, наданим Законом, члени господарства гр. ОСОБА_7 , гр. ОСОБА_6 , гр. ОСОБА_5 , гр. ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_1 звернулись до голови Добровеличківської РДА із заявами про надання їм у власність земельної ділянки (паю) земель СФГ Антонова Петра Івановича для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дружелюбівської селищної ради.

07.08.2006 голова СФГ Антонова П.І. звернувся до Добровеличківської РДА із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність із земель СФГ Антонова П.І. у розмірі земельної ділянки (паю) з земель СФГ.

Апеляційний суд зауважує, що розпорядженням Добровеличківської РДА №419-р від 17.08.2006 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність із земель СФГ Антонова П.І. у розмірі земельної частки (паю), визначеної для сільськогосподарського підприємства, розташованого на території Дружелюбівської сільської ради, для ведення фермерського господарства - голові господарства Антонову Петру Івановичу та для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - членам господарства, яке позивачем не оскаржується й доказів оскарження (визнання недійсним, скасування тощо) матеріали справи не містять.

28.08.2006 між головою СФГ Антонова П.І. та ДП "Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" укладено договір №10229 про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, із земель СФГ Антонова П.І., пунктом 9.6. якого виконання погодження документації із зацікавленими сторонами покладалося на замовника.

27.03.2007 головою СФГ Антонова П.І. (замовник) затверджено технічне завдання на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, із земель наданих селянському (фермерському) господарству Антонова Петра Івановича в постійне користування, голові та громадянам, які є членами цього господарства, пунктом 10 якого до обов`язку замовника відносилося погодження проекту надання земельних ділянок з відповідними установами та організаціями.

27.03.2007 СФГ Антонова П.І., в особі його голови Антонова Петра Івановича складено висновок №1, відповідно до якого за результатами розгляду клопотань членів СФГ про виділення їм земельних ділянок, голова господарства вважав за можливе відвести членам СФГ земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно експлікації з розшифровкою земель по власниках землі, площі, угіддях та цільовому використанню земель.

27.03.2007 між головою СФГ Антонова П.І. та членами господарства, яким належать права на земельну ділянку згідно розпорядження Добровеличківської РДА №419-р від 17.08.2006, укладено угоду, відповідність підписів на якій засвідчено головою Дружелюбівської сільської ради, згідно якої ні зараз, ні в майбутньому учасники угоди не будуть мати претензій один до одного з приводу розподілу земельних ділянок в натурі в розмірі земельної частки (паю) по Дружелюбівській сільській раді з урахуванням агровиробничих груп ґрунтів та документів, виготовлених спеціалістами ДП «Кіровоградський інститут землеустрою».

26.03.2007 відділ культури Добровеличківського району своїм висновком № 91 погодив проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

28.03.2007 відділ містобудування та архітектури Добровеличківської РДА своїм висновком б/н погодив проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

29.03.2007 Добровеличківський районний відділ земельних ресурсів своїм висновком № 40 погодив проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

17.04.2007 відділ охорони культурної спадщини, туризму та курортів Кіровоградської ОДА своїм висновком № 3-1062 погодив проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок..

Після погодження документації з усіма зацікавленими особами, 06.06.2007 Державним підприємством «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність із земель сільськогосподарського призначення наданих у постійне користування СФГ Антонова П.І. зареєстровано за №7426 (далі проект). План відведення земельних ділянок №10229-003-ВЗ та акт визначення збитків власникам землі та землекористувачів, зв`язаних з вилученням земельних ділянок, згідно якого збитки відсутні, погоджено СФГ Антонова П.І. (аркуші 157, 171 проекту).

06.09.2007 голова СФГ Антонова Петра Івановича звернувся до Добровеличківської РДА із заявою, в якій надано згоду на вилучення з постійного користування СФГ Антонова П.І. земельної ділянки загальною площею 2,75 га, що залишається від розпаювання земель господарства між його членами (аркуш 27а проекту).

Розпорядженням Добровеличківської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 24.09.2007 №652-р "Про надання земельних ділянок у власність, затвердження акта визначення збитків, власників землі та землекористувачів, пов`язаних з їх вилученням" затверджено акт визначення збитків власникам землі та землекористувачам, пов`язаних з вилученням земельних ділянок у власність громадянам для ведення фермерського господарства та для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель селянського (фермерського) господарства ОСОБА_9 на території Дружелюбівської сільської ради, згідно з яким збитки відсутні (п. 1 розпорядження).

Погоджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та ОСОБА_9 для ведення фермерського господарства із земель СФГ Антонова Петра Івановича на території Дружелюбівської сільської ради (пункт 2).

Надано у власність земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель СФГ ОСОБА_9 членам даного господарства, а саме ОСОБА_7 - земельну ділянку площею 5,83 га ріллі; ОСОБА_6 - площею 5,82 га ріллі, ОСОБА_11 - площею 5,80 га ріллі, ОСОБА_4 - площею 5,81 га ріллі, ОСОБА_3 - площею 5,89 га ріллі, ОСОБА_1 - площею 6,24 га ріллі та голові СФГ Антонову П.І. - для ведення фермерського господарства земельну ділянку площею 5,84 га ріллі (пункт 3).

Решту земель, що залишилась після розпаювання, площею 2,75 га у тому числі ріллі 2,05 га та пасовищ 0,7 га, переведено до земель Дружелюбівської сільської ради для подальшого залуження (пункт 4).

Відповідно до вищевказаних розпорядчих документів та Технічного завдання від 12.11.2007 року № 87, затвердженого начальником районного відділу земельних ресурсів було розроблено Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі, що були передані у приватну власність відповідачів (членів господарства), про що було складено Акт та передані межові знаки.

Отже, земельні ділянки були фактично передані для використання на праві приватної власності.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що членами СФГ Антонова Петра Івановича повністю дотримано процедуру передачі безоплатно у приватну власність земельних ділянок у розмірах земельних часток (паю) члена СФГ, розташованого на території відповідної ради.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004).

Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер, й інші джерела правового регулювання, насамперед, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, виявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність.

Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.04.2022 у справі № 520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20).

Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. У схожій правовій ситуації Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 по своїй суті застосовано доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Якщо особа, яка має право на оспорення документу (наприклад, свідоцтва про право на спадщину) чи юридичного факту (зокрема, правочину, договору, рішення органу юридичної особи), висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що не буде реалізовувати своє право на оспорення, то така особа пов`язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом. Спроба особи згодом здійснити право на оспорення суперечитиме попередній поведінці такої особи і має призводити до припинення зазначеного права.

Якщо особа, яка має суб`єктивне право (наприклад, право власності), висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що відмовляється від права власності, то така особа пов`язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом. Спроба особи згодом здійснити право суперечитиме попередній поведінці такої особи і має призводити до припинення зазначеного права.

Особа може відмовитися від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності (частина перша статті 347 ЦК України).

Апеляційний суд зазначає, що СФГ «Антонова Петра Івановича» в особі тодішнього засновника та голови Антонова П.І., висловив як прямо (в заяві від 02.08.2006 до Добровеличківської РДА про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність із земель СФГ Антонова П.І. у розмірі земельної ділянки (паю) з земель СФГ, зокрема, членам господарства для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), так і своєю поведінкою (затвердженням технічних завдань, погодженням висновків, укладенням угоди з членами господарства, підписанням проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність та акту визначення збитків власникам землі та землекористувачів, про які зазначено вище по тексту цієї постанови), засвідчив що не буде мати претензій до членів господарства (їх прав на розпайовані землі СФГ «Антонова П.І.». Надавши згоду на передачу у приватну власність членам СФГ «Антонова Петра Івановича» земельних ділянок у розмірах земельних часток (паю) члена СФГ позивач фактично відмовився від свого права постійного користування земельною ділянкою площею 50,00 га у відповідних частинах.

Тому поведінка позивача в частині оскарження відповідного розпорядження компетентного органу «про надання земельних ділянок у власність» членам господарства із земель селянського (фермерського) господарства та заявлення вимоги про визнання права постійного користування на земельну ділянку, до складу якої входять розпайовані землі, суперечить добросовісності, оскільки не відповідає попереднім заявам та поведінці сторони, а інші суб`єкти розумно покладалася на них.

За таких обставин, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про відмову у задоволенні позовних вимог.

Щодо аргументів скаржника про те, що судом першої інстанції залишено поза увагою правові висновки Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладені в постанові від 03.11.2021 у справі №817/1911/17 про те, що у члена фермерського господарства не виникає право користування земельною ділянкою, яка була надана власником (органом місцевого самоврядування) громадянину (засновнику) у користування для створення такого господарства. Єдиним суб`єктом, який володіє правомочністю користуватися земельною ділянкою, виділеною власником (органом місцевого самоврядування) для створення фермерського господарства, є саме таке фермерське господарство як суб`єкт господарювання. Право на безоплатну передачу у власність земельних ділянок із земель, що надавалися у користування засновнику для створення фермерського господарства, не виникає у жодного члена фермерського господарства, в тому числі засновника. Чинні правові норми Земельного кодексу України та Закону № 973-IV не передбачають права громадянина України використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення фермерського господарства, без створення такого фермерського господарства та його реєстрації. Тому земля, надана в користування громадянину України для створення фермерського господарства, вважається такою, яка передана у користування всьому фермерському господарству. Але при цьому, власник землі залишається незмінним - держава або територіальні громади. Фермерське господарство не має в цьому випадку документу, який засвідчував би державну реєстрацію права на землю (права постійного користування) на відміну від громадянина, який отримав земельну ділянку у користування та зареєстрував належним чином такий правочин. Отже, члени фермерських господарств, у тому числі засновник (який отримав земельну ділянку у користування для створення такого фермерського господарства), можуть отримати безоплатно у приватну власність земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) із земель державної та комунальної власності у порядку, передбаченому ЗК України, та лише після припинення права власності чи користування такими земельними ділянками у визначеному законом порядку (пункти 59-61), слід зазначити таке.

Статтею 12 Закону України "Про фермерське господарство" визначено, що землі фермерського господарства можуть складатися із:

а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;

б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності;

в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

Згідно із пунктом а) частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про фермерське господарство" члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю). Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Аналогічну норму передбачено у статті 32 Земельного кодексу України.

Враховуючи наведені норми законодавства, керуючись принципом того, що судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (див рішення S.W. v. THE UNITED KINGDOM, № 20166/92, §36, ЄСПЛ, від 22 листопада 1995 року) ухвалою від 05.09.2022 Об`єднана палата Касаційного цивільного суду передала справу № 633/408/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, у зв`язку з необхідністю відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду в справі № 817/1911/17 (провадження № К/9901/61297/18).

Ухвалою від 05.10.2022 Велика Палата Верховного Суду прийняла до розгляду справу № 633/408/18 та призначила її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на 14 грудня 2022 року.

Станом на день прийняття постанови Центральним апеляційним господарським судом у справі № 912/1173/21 рішення Великою Палатою Верховного Суду не прийнято.

Водночас, апеляційним судом враховується принцип «jura novit curia» або «суд знає закони».

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18) та від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19)).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 наголосила, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яку правову норму необхідно застосувати для вирішення спору.

Колегія суддів зазначає, що правову норму, що міститься у статті 13 Закону України «Про фермерське господарство» слід розуміти як таку, що надає членам фермерського господарства право на приватизацію земельної ділянки, наданої у користування фермерському господарству. При цьому такими, що надані фермерському господарству, вважають і земельні ділянки, надані голові фермерського господарства для його створення.

Частини 1, 2 ст. 13 Закону України "Про фермерське господарство" та ст. 32 Земельного кодексу України прямо передбачають право члена фермерського господарства на отримання безоплатно у власність земельної ділянки із раніше наданих їм у користування, а конструкція цих правових норм не створює можливість будь-якого їх довільного чи подвійного тлумачення.

Крім того, право на приватизацію не залежить від того чи було надано ці ділянки членам фермерського господарства у користування. Не містить такої вимоги і Земельний кодекс.

З огляду на розуміння та тлумачення норм Земельного кодексу України та Закону України «Про фермерське господарство» також вбачається, що право члена фермерського господарства на отримання ділянки у власність не ставиться в у залежність від того, чи зареєстровано право на землю.

Отже, апеляційний суд не вбачає неправильного застосування норм матеріального права судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення. За таких умов незастосування правового висновку Верховного Суду в постанові від 03.11.2021 у справі №817/1911/17 не вплинуло на результат вирішення справи та не може слугувати підставою для зміни чи скасування правильного по суті рішення.

Посилання позивача на те, що підставою для визнання недійсним розпорядження Добровеличківської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 24.09.2007 №652-р є той факт, що спірним розпорядженням погоджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність за наслідками проведення державної експертизи якого складено негативний висновок, є необґрунтованими, виходячи з такого.

Відповідно до п. 10 Висновку державної експертизи землевпорядної документації від 25.06.2007 №2149, "Не врегульовано питання із залишком не розпайованих земель. Конфігурація ділянок не відповідає науково обґрунтованим підходам землевпорядного проектування. Земельним кодексом України не передбачена приватизація сільгоспугідь іноземним громадянам".

Водночас, пунктом 4 Розпорядження Добровеличківської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 24.09.2007 №652-р було врегульовано питання із залишком не розпайованих земель шляхом переведення до земель Дружелюбівської сільської ради для подальшого залуження решти земель, що залишилась після розпаювання, площею 2,75 га у тому числі ріллі 2,05 га та пасовищ 0,7 га. Крім цього, зауваження з приводу конфігурації ділянок, які не відповідають науково обґрунтованим підходам землевпорядного проектування не містить конкретних вказівок на недоліки конфігурації ділянок та не зазначено у чому вони виявлялися, що свідчить про те, що виправити ці недоліки не виявляється можливим.

В свою чергу, розпаювання вказаних земель не відбувалося на користь іноземних громадян, що виключає негативний висновок в цій частині.

Аргументи скаржника про те, що особи, які отримали земельні ділянки у власність не являються родичами голови С(Ф)Г «Антонова Петра Івановича», в порушення ст. 3 ЗУ «Про фермерське господарство». ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 не були членом сім`ї та не перебували в родинних відносинах з ОСОБА_9 , а відтак включення їх до членів фермерського господарства здійснено з прямим порушенням вказаної норми, крім того, питання щодо включення до членів ОСОБА_6 взагалі на зборах членів господарства 27.07.2006 не розглядалось, колегіє суддів визнаються безпідставними, оскільки рішення зборів членів господарства, якими осіб включали до членів СФГ Антонова П.І. оформлені протоколами, в судовому порядку не оспорювалися, питання законності включення до членів СФГ ОСОБА_9 ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 позивачем не ставилися (відповідні позовні вимоги не заявлялися), та не є предметом даного судового розгляду.

В свою чергу, як на підставу для скасування державної реєстрації права власності відповідачів на спірні ділянки позивач посилався на відсутність державних актів на право приватної власності на спірні ділянки, наголосивши на тому, що у відповідачів 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 відсутні правовстановлюючі документи на земельні ділянки.

З даного приводу необхідно зауважити, що згідно з ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Стаття 125 Земельного кодексу України передбачає, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України (в редакції №3613-VІ від 07.07.2011), право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Враховуючи зміни, що були внесені до земельного кодексу, до 01.01.2013 державна реєстрація земельних ділянок, які передаються у власність із земель державної чи комунальної власності, здійснюється з видачею державних актів на право власності на земельні ділянки.

Натомість, починаючи з 01.01.2013 видача державних актів для підтвердження права власності на земельні ділянки не передбачалась.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на земельні ділянки, право власності за відповідачами 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 зареєстровано на підставі відомостей з Державного земельного кадастру 11.11.2019 без видачі державних актів на право приватної власності на землю, оскільки така не вимагалась діючим законодавством України.

Таким чином, правильним видається висновок місцевого господарського суду про те, що правові підстави для задоволення позовних вимог щодо скасування державної реєстрації та припинення права власності відповідачів на зазначені земельні ділянки відсутні.

Щодо тверджень позивача, що договори оренди, які укладені між відповідачами 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 та ПП "Лекс-Інфо" укладені з неналежними власниками, а також на земельну ділянку, яка перебуває у СФГ ОСОБА_9 у постійному користуванні, що є порушенням приписів ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, варто зазначити наступне.

Так, 25.05.2018 між ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ПП "Лекс-Інфо" укладені договори оренди земельних ділянок з кожним громадянином окремо.

Речове право оренди зареєстроване за відповідачем 10. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.11.2019 на підставі договорів оренди від 25.05.2018.

Окрім того, відповідно відомостей, до матеріалів справи, громадяни ОСОБА_4 та ОСОБА_7 померли.

Відповідно до ч. 5 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі. Отже, якщо в самому договорі оренди не зазначено інше, він продовжує діяти до закінчення строку, на який його укладено.

При цьому згідно ч. 5 ст. 31 Закону України "Про оренду землі", особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 Земельного кодексу України.

На даний час до ПП "Лекс-Інфо" з приводу переходу права власності на земельні ділянки, які належали ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , до їх спадкоємців, ніхто не звертався.

Статтею 79 Земельного кодексу України встановлено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб; Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Відповідно ч. 1-2 ст. 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; Формування земельних ділянок здійснюється, в тому числі, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності.

Конституцією України визначено, що кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Стаття 41 Конституції України проголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Як вбачається з ч. 1 ст. 90 Земельного кодексу України, власники земельних ділянок мають право продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, довірчу власність.

При залученні в якості співвідповідача у даній справі гр. ОСОБА_8 позивач вказав, що 27.06.2022 в ході перевірки відомостей щодо спірних земельних ділянок встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 3521781900:02:000:9043 перебуває у приватній власності вказаної особи згідно рішення від 17.12.2021 №344 "Про затвердження технічної документації та передачу земельних ділянок у власність" (інформацію з державного реєстру речових прав).

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" №1423-IX від 28.04.2021 ділянку, що залишилась після розпаювання (ділянка 3521781900:02:000:9043, площею 5,8433 га) було віднесено до комунальної власності з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства та зареєстровано право комунальної власності за Добровеличківською селищною радою відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.12.2021.

Відповідно до поданого відповідачем 12 клопотання в порядку п.6 ст. 118 Земельного кодексу України відповідачем 12 для одержання безоплатно у власність земельної ділянки із земель комунальної власності для ведення фермерського господарства надано документи, що підтверджують наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Рішенням шістнадцятої сесії Добровеличківської селищної ради сьомого скликання від 17 грудня 2021 року п.19.1 №344 надано ОСОБА_8 у власність земельна ділянка 3521781900:02:000:9043, площею 5,8433 га для ведення фермерського господарства (додаток 3).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 20.12.2021 за №45766875 зареєстровано приватну власність на земельну ділянку 3521781900:02:000:9043, площею 5,8433 га для ведення фермерського господарства.

Враховуючи викладені обставини, правомірність використання вищевказаної земельної ділянки на праві приватної власності відповідачем 12. жодними чином не спростована позивачем, відповідно позовні вимоги, щодо визнання недійсним п. 19.1 рішення №344 від 17 грудня 2021 року "Про затвердження технічної документації та передачу земельних ділянок у власність" та скасування державної реєстрації, припинивши права власності ОСОБА_8 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 62404790 від 20.12.2021) на земельну ділянку площею 5,8433 га, кадастровий номер 3521781900:02:000:9043, задоволенню не підлягають.

20.01.2022 між відповідачем 12 та ПП "Лекс-Інфо" укладено договір оренди земельної ділянки предметом якого є земельна ділянка площею 5,8433 га, кадастровий номер 3521781900:02:000:9043.

Так, набувши в установленому законодавством порядку право власності на земельні ділянки, відповідачі передали їх в оренду, не порушуючи при цьому прав позивача, позаяк отримали право власності на спірні земельні ділянки законно, зокрема, за згоди голови СФГ Антонова П.І. та за його сприяння, а також в результаті одержання безоплатно у власність земельної ділянки із земель комунальної власності для ведення фермерського господарства.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач, як на підставу для визнання недійсними договорів оренди, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Таким чином, договори оренди, укладені 25.05.2018 між відповідачами 6, 7, 8, 9 та ПП "Лекс-Інфо" та 20.01.2022 між відповідачем 12. та ПП "Лекс-Інфо" укладені правомірно, не суперечать нормам чинного законодавства, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, що свідчить про відсутність підстав для визнання їх недійсними і, відповідно, задоволення позовних вимог про визнання недійсними таких договорів оренди землі.

Як передбачено ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Вимоги позивача про скасування державної реєстрації є похідними від вимог про визнання договорів оренди недійсними, а отже, з огляду на встановлені обставини, є такими, що не підлягають задоволенню судом.

З приводу заяви №б/н від 19.10.2021 відповідачів 3., 4. та 5 про сплив позовної давності з вимогою відмовити СФГ Антонова П.І. у позові (задоволенні позовних вимог) у господарській справі №912/1173/21 через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, господарським судом правильно зазначено, що правила про позовну давність мають застосовуватись лише тоді, коли буде доведено існування самого суб`єктивного права, а отже, і обґрунтованості позовних вимог.

Оскільки у даній справі суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, та з цих підстав відмовив у задоволенні позову, правила про позовну давність не застосовуються.

Приписами ст. 145 ГПК України визначено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Згідно з ч. 9 ст. 145 ГПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Частиною 10 ст. 145 ГПК України визначено, що в такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Зважаючи на результат вирішення справи відмову у позові, обґрунтованим є рішення суду першої інстанції щодо скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою від 08.07.2022 у справі №912/1173/21 у вигляді заборони державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вчиняти будь-які дії, спрямовані на реєстрацію права власності та інших речових прав щодо земельних ділянок: площею 2,9508 га кадастровий номер 3521781900:02:000:9050, площею 3,2861 га кадастровий номер 3521781900:02:000:9049, площею 6,0182 га кадастровий номер 3521781900:02:000:9055, площею 5,8872 га кадастровий номер 3521781900:02:000:9048, площею 5,8076 га кадастровий номер 3521781900:02:000:9047, площею 5,8048 га кадастровий номер 3521781900:02:000:9046, площею 5,8161 га кадастровий номер 3521781900:02:000:9045, площею 5,8265 га кадастровий номер 3521781900:02:000:9044, площею 5,8433 га кадастровий номер 3521781900:02:000:9043.

За таких умов, враховуючи сукупність встановлених вище обставин, підтверджених відповідними доказами, наявними в матеріалах справи, з огляду на положення ст.ст. 74-80, 86 ГПК України та норми законодавства, які застосовуються у спірних правовідносинах, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Порушень або неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, апеляційним судом не встановлено.

З огляду на все вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що доводи скаржника, наведені ним в апеляційній скарзі, свого підтвердження не знайшли, не спростовують мотивів та висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, у зв`язку з чим, відхиляються судом апеляційної інстанції, наслідком чого є відсутність підстав для зміни чи скасування рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.08.2022 у справі № 912/1173/21.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на підставі положень ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275-279, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Антонова Петра Івановича на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.08.2022 у справі № 912/1173/21 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.08.2022 у справі №912/1173/21 залишити без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Селянське (фермерське) господарство Антонова Петра Івановича.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 03.02.2023

Головуючий суддяВ.Ф. Мороз

Суддя Л.А. Коваль

Суддя А.Є. Чередко