Рішення

від 06.12.2022 по справі 905/1793/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

ДОДАТКОВЕ СУДОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2022р. Справа №905/1793/19

за заявами: б/н від 31.05.2021р., б/н від 21.02.2022р., б/н від 24.08.2022р. представника Державного підприємства «Лиманське лісове господарство» Постельги І. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі:

за позовом: Керівника Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області, м.Слов`янськ в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Донецькій області, м.Костянтинівка

до відповідача: Державного підприємства «Лиманське лісове господарство», м.Лиман

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Національного природного парку «Святі гори», м.Святогірськ

про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконної рубки дерев на території об`єкту природно-заповідного фонду без одержання лімітів та наявності дозволу в сумі 11459480 грн

Суддя Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Шуть А.В.

У засіданні брали участь:

прокурор: не з`явився

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 27.12.2019р. по справі №905/1793/19 у задоволенні позовних вимог керівника Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Донецькій області до Державного підприємства «Лиманське лісове господарство» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконної рубки дерев на території об`єкту природно-заповідного фонду без одержання лімітів та наявності дозволу в сумі 11459480 грн відмовлено.

Додатковим рішенням господарського суду Донецької області від 17.01.2020р. стягнуто з позивача на користь відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 19500 грн.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.06.2020р. рішення місцевого суду від 27.12.2019р. залишено без змін.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.10.2020р. рішення господарського суду Донецької області від 27.12.2019р. та постанова суду апеляційної інстанції від 02.06.2020р. були скасовані, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи №905/1793/19, господарський суд Донецької області прийняв рішення від 24.06.2021р., яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2022р., про відмову у задоволенні позову.

Вказані судові акти місцевого та апеляційного судів були залишені без змін постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.08.2022р.

До господарського суду надійшла заява б/н від 31.05.2021р. представника Державного підприємства «Лиманське лісове господарство» Постельги І. про:

-стягнення за рахунок бюджетних асигнувань позивача Державної екологічної інспекції у Донецькій області на користь Державного підприємства «Лиманське лісове господарство» витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 98650 грн (19500 + 65000 + 14150 грн);

-стягнення за рахунок бюджетних асигнувань позивача Державної екологічної інспекції у Донецькій області витрат відповідача на отримання висновку спеціалістів Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого науково-правового висновку у розмірі 15000 грн.

Також, представник Державного підприємства «Лиманське лісове господарство» Постельга І. подала аналогічні за змістом заяви б/н від 21.02.2022р. та б/н від 24.08.2022р. про:

-стягнення за рахунок бюджетних асигнувань позивача Державної екологічної інспекції у Донецькій області на користь Державного підприємства «Лиманське лісове господарство» витрат на професійну правничу допомогу в ході розгляду справи у касаційній інстанції в розмірі 65000 грн та витрат на податки і збори у розмірі 26975 грн;

-стягнення за рахунок бюджетних асигнувань позивача Державної екологічної інспекції у Донецькій області на користь Державного підприємства «Лиманське лісове господарство» витрат на професійну правничу допомогу в ході розгляду справи у суді першої інстанції, а саме: витрат на отримання науково-правового висновку спеціалістів Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого у розмірі 15000 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 19500 грн.

29.12.2022р. через систему «Електронний суд» до господарського суду надійшло клопотання б/н від 29.11.2022р. Державної екологічної інспекції у Донецькій області, згідно з яким позивач просив суд відмовити у відшкодуванні витрат відповідача в повному обсязі.

04.12.2022р. через систему «Електронний суд» та 05.12.2022р. на електронну адресу суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення, згідно з якими він заперечував проти доводів позивача.

Від інших учасників справи будь-яких заяв чи клопотань не надходило.

Ухвалою суду від 14.11.2022р. заяви відповідача призначено до розгляду в судовому засіданні на 06.12.2022р. Присутність учасників розгляду заяви у судовому засіданні визначена не обов`язковою.

Прокурор, сторони та третя особа у судове засідання не з`явились, судом не викликались.

Щодо порядку і строків подання заяв про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.129 Господарського процесуального кодексу України).

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (ч.ч.1-3 Господарського процесуального кодексу України).

Положеннями ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При первісному розгляді справи відповідач подавав відзив б/н від 15.10.2019р. на позовну заяву, до якого було додано попередній розрахунок витрат на правову допомогу про відшкодування 14000 грн.

При новому розгляді справи остаточний розрахунок понесених відповідачем витрат був визначений у заяві б/н від 31.05.2021р. представника Державного підприємства «Лиманське лісове господарство» Постельги І.

Разом з тим, представник позивача звертався до суду з заявами б/н від 21.02.2022р., б/н від 24.08.2022р. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, зміст яких частково відрізнявся від заяви б/н від 31.05.2021р.

Виходячи з того, що саме заява б/н від 31.05.2021р. подана представником Державного підприємства «Лиманське лісове господарство» Постельгою І. у порядку і строки, які визначені господарським процесуальним законодавством, суд розглядає вказану заяву по суті, а заяви б/н від 21.02.2022р., б/н від 24.08.2022р. залишає без розгляду.

Розглянувши заяву б/н від 31.05.2021р. представника Державного підприємства «Лиманське лісове господарство» Постельги І., суд зазначає про наступне:

Відповідно до ст.221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч.3 ст.244 Господарського процесуального кодексу України).

На виконання наведених вище вимог процесуального законодавства, 01.06.2021р. на адресу суду відповідачем скеровано заяву б/н від 31.05.2021р. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, згідно з якою відповідач просив:

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань позивача Державної екологічної інспекції у Донецькій області на користь Державного підприємства «Лиманське лісове господарство» витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 98650 грн (19500 + 65000 + 14150 грн);

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань позивача Державної екологічної інспекції у Донецькій області витрати відповідача на отримання висновку спеціалістів Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого науково-правового висновку у розмірі 15000 грн.

Згідно з текстом заяви, витрати Державного підприємства «Лиманське лісове господарство» складаються з наступного:

1)витрати відповідача на отримання висновку спеціалістів Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого науково-правового висновку з питання порядку отримання лімітів під час виконання санітарних рубок 15000 грн. Понесення витрат підтверджується: копією платіжного доручення №99 від 24.10.2019р., актом надання послуг;

2)витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 19500 грн (під час первісного розгляду справи). Понесення витрат підтверджується: договором про надання правової допомоги від 14.10.2019р., додатковою угодою №1, рахунками на оплату №1 від 15.10.2019р., №2 від 26.12.2019р., актами виконаних робіт від 11.11.2019р., 26.12.2019р., платіжним дорученням №72 від 15.10.2019р. на суму 10000 грн;

3)витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 65000 грн (під час первісного касаційного розгляду справи), які складаються з наступного: нарада з клієнтом, на якій погоджено тактику захисту, вивчення та аналіз вимог касаційної скарги 5000 грн; підготовка відзиву на касаційну скаргу, розрахунок витрат та направлення сторонам 10000 грн; представлення інтересів клієнта у судовому засіданні 20000 грн; складання клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу 5000 грн; складання заяви про намір на відшкодування витрат 5000 грн; складання та подання до суду промови в судових дебатах 20000 грн;

4)витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 14500 грн (під час нового розгляду). Понесення витрат підтверджується: рахунком №1 від 01.02.2021р., актом виконаних робіт від 04.02.2021р., платіжним дорученням №91 від 22.03.2021р. на суму 14150 грн.

До вказаної заяви були додані (у копіях): акт від 04.02.2021р. здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) за договором про надання правової допомоги від 01.02.2021р.; договір від 01.02.2021р. про надання правової допомоги; платіжне доручення №91 від 22.03.2021р. на суму 14150 грн, рахунок №1 від 01.02.2021р.

Відповідна заява надійшла на електронну адресу суду та була підписана електронним цифровим підписом Постельги І. Однак, додані до неї докази не були скріплені ЕЦП.

За приписами ч.1 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Зважаючи на те, що у рішенні суду від 24.06.2021р. не вирішувалось питання щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про необхідність прийняття додаткового рішення у справі №905/1793/19.

Стаття 16 Господарського процесуального кодексу України закріплює за учасниками справи право на користування правничою допомогою.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ч.8 ст.129 вказаного кодексу розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, за змістом ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.5, 6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.5 ст.129 вказаного нормативно-правового акту під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Надаючи оцінку заяві б/н від 31.05.2021р. представника Державного підприємства «Лиманське лісове господарство» Постельги І. та доказам, які наявні у матеріалах справи на підтвердження понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає про наступне:

Витрати відповідача на отримання висновку спеціалістів Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого в сумі 15000 грн підтверджуються, зокрема, платіжним дорученням №99 від 24.10.2019р. Разом з тим, вказаний висновок з питання порядку отримання лімітів під час виконання санітарних рубок, був наданий з ініціативи відповідача, та не був необхідним для розгляду справи, внаслідок чого заява у цій частині залишається судом без задоволення.

Витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 19500 грн (під час первісного розгляду справи).

Згідно з актами від 11.11.2019р. та від 26.12.2019р. здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) за договором про надання правової допомоги від 14.10.2019р. (т.3, а.с.57-58), Державному підприємству «Лиманське лісове господарство» адвокатом були надані наступні послуги на суму 19500 грн (у заявленій частині):

-усне консультування Державного підприємства «Лиманське лісове господарство» - 2 год. х 500 грн (за 1 год.) = 1000 грн;

-вивчення законодавчої бази та судової практики, практики ЄСПЛ - 3 год. х 500 грн (за 1 годину) = 1500 грн;

-підготовка відзиву на позовну заяву 3 год. х 500 грн (за 1 год.) = 1500 грн;

-підготовка клопотань у справі 1 год. х 500 грн (за 1 год.) = 500 грн;

- ознайомлення з матеріалами справи у господарському суді Донецької області (17.10.2019) 1 год. х 500 грн = 500 грн;

-представлення інтересів клієнта в суді у судових засіданнях у м.Харків (1 засідання - 3000 грн), 17.10.2019р., 11.11.2019р.; 18.12.2019р.; 27.12.2019р. = 12000 грн;

-підготовка виступу у дебатах (пояснення) 5 год. х 500 грн. (за 1 год.) = 2500 грн.

Витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 65000 грн (під час первісного касаційного розгляду справи).

Відповідно до акту від 28.10.2020р. здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) за договором про надання правової допомоги від 07.10.2020р. (т.4, а.с.182), Державному підприємству «Лиманське лісове господарство» адвокатом були надані наступні послуги на суму 65000 грн (у заявленій частині):

-проведення 07.10.2020р. наради з клієнтом, де погоджено тактику захисту, здійснення вивчення та аналіз вимог касаційної станції 5000 грн;

-підготовка відзиву на касаційну скаргу, розрахунку витрат та направлення сторонам 10000 грн;

-представлення інтересів клієнта у судовому засіданні (1 засідання) 20000 грн;

-складання клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу 5000 грн;

-складання заяви про намір на відшкоування витрат 5000 грн;

-складання та подання до суду промови в судових дебатах (20 годин * 1000 грн (за 1 годину) = 20000 грн.

Дослідивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що заявлені до стягнення суми витрат на послуги адвоката у загальних розмірах 19500 грн та 65000 грн є співмірними із складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), підтверджуються відповідними доказами, а тому заява про відшкодування витрат в цій частині підлягає задоволенню.

Витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 14500 грн (під час нового розгляду).

Як зазначалось, заява б/н від 31.05.2021р. представника Державного підприємства «Лиманське лісове господарство» Постельги І. надійшла на електронну адресу суду та була підписана електронним цифровим підписом заявника. Однак, додані до неї акт від 04.02.2021р. здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) за договором про надання правової допомоги від 01.02.2021р.; договір від 01.02.2021р. про надання правової допомоги; платіжне доручення №91 від 22.03.2021р. на суму 14150 грн, рахунок №1 від 01.02.2021р. не були скріплені ЕЦП.

В силу норм ч.1 ст.76, ст.78 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування; достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно з ч.ч.1, 2, 3 ст.91 вказаного кодексу письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.91 Господарського процесуального кодексу України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копій документів визначений п.5.26 «Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» (ДСТУ 4163-2020), відповідно до якого відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

Згідно з висновком щодо застосування норм права, який викладений у постанові Верховного суду від 11.07.2018р. у справі №904/8549/17, неналежним чином засвідчені документи є недопустимими доказами у справі.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що заявником не підтверджено належним чином понесення витрат у розмірі 14500 грн.

При цьому, судом враховано, що у матеріалах справи наявна належним чином засвідчена копія договору від 01.02.2021р. Проте, вказаним правочином визначені загальні умови надання правової допомоги. Договір не містить конкретного переліку послуг та їх вартості, не визначає алгоритму розрахунку вартості певних робіт.

З огляду на наведене, розглядувана заява у цій частині залишається судом без задоволення.

Таким чином, заява б/н від 31.05.2021р. представника Державного підприємства «Лиманське лісове господарство» Постельги І. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню, а саме на суму 84500 грн.

Як зазначалось, Державна екологічна інспекція у Донецькій області зверталась до суду з клопотанням б/н від 29.11.2022р., яке мало назву «про зменшення розміру витрат на правничу допомогу». Проте, за змістом цього документу та у прохальній частині позивач просив суд відмовити у відшкодуванні витрат відповідача в повному обсязі.

Відтак, суд не розглядає питання щодо зменшення відповідних витрат.

Щодо посилань позивача на те, що питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу вже вирішено додатковим рішенням господарського суду Донецької області від 17.01.2020р., яке не переглядалось у апеляційній і касаційній інстанції, набрало законної сили та не було скасовано, суд зазначає про наступне:

Відповідно до ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Отже, за загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішено всі інші, в тому числі процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також не вирішення окремих процесуальних питань, зокрема, розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення.

Тобто, додаткове рішення це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти.

Водночас, додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Тобто, додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

Такі правові висновки викладені Верховним судом у постановах від 20.12.2019р. по справі №240/6150/18, від 16.04.2018р. по справі №923/631/15, від 23.01.2020р. по справі №927/229/19.

Відтак, з набранням законної сили постановою Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 28.10.2020р., рішення господарського суду Донецької області від 27.12.2019р. (основне рішення) втратило законну силу, та, як наслідок, на цій підставі втратило чинність і додаткове рішення суду від 17.01.2020р.

Посилання позивача на те, що Верховний суд у складі колегій суддів Касаційного господарського суду ухвалами від 23.12.2020р., 07.09.2022р. вже відмовив відповідачу у задоволенні клопотань про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, судом до уваги не приймаються, оскільки вказані судові акти були прийняті з тих мотивів, що у розглядуваному випадку розподіл судових витрат здійснюється місцевим господарським судом.

Інші доводи та міркування позивача стосовно відсутності підстав для відшкодування витрат відповідача за рахунок позивача в повному обсязі не знайшли свого підтвердження.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.86, 129, 236-241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяви б/н від 21.02.2022р., б/н від 24.08.2022р. представника Державного підприємства «Лиманське лісове господарство» Постельги І. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу залишити без розгляду.

Заяву б/н від 31.05.2021р. представника Державного підприємства «Лиманське лісове господарство» Постельги І. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань позивача Державної екологічної інспекції у Донецькій області (85114, Донецька область, м.Костянтинівка, вул.Петровського, 18А, код ЄДРПОУ 38034476) на користь Державного підприємства «Лиманське лісове господарство» (84404, Донецька область, м.Лиман, вул.Костянтина Гасієва, 1А, код ЄДРПОУ 00991717) витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 84500 грн.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

В задоволенні іншої частини заяви б/н від 31.05.2021р. представника Державного підприємства «Лиманське лісове господарство» Постельги І. відмовити.

Вступну та резолютивну частини додаткового рішення складено 06.12.2022р.

Повний текст додаткового рішення складено 16.12.2022р.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ю.О.Паляниця