Ухвала

від 30.01.2023 по справі 0805/4947/2012

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

30 січня 2023 року

м. Київ

справа № 0805/4947/2012

провадження № 61-512ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 07 грудня 2022 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови апеляційного суду Запорізької області від 22 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 26 лютого 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 09 вересня 2015 року, у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 лютого 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 26 лютого 2015 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 09 вересня 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 07 лютого 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою апеляційного суду Запорізької області від 22 березня 2018 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 квітня 2020 року, задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2 , скасовано рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 07 лютого 2017 року, ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_2 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу в розмірі

11 062 500,00 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд постанови апеляційного суду Запорізької області від 22 березня 2018 року за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 07 грудня 2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови апеляційного суду Запорізької області від 22 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу відмовлено.

У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду засобами поштового зв`язку представник на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 07 грудня 2022 року, у якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове судове рішення про направлення справи на новий розгляд суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 , апеляційний суд Запорізької області керувався висновком експертизи № 1 від 12 липня

2017 року, яка була виконана (експертом) директором ТОВ «Львівський центр науково-технічних та незалежних експертно-криміналістичних досліджень», однак до такого висновку суд дійшов передчасно, оскільки у квітні 2021 року представнику ОСОБА_1 на адвокатський запит надійшла відповідь від Міністерства юстиції України, відповідно до якої ТОВ «Львівський центр науково-технічних та незалежних експертно-криміналістичних досліджень» не є суб`єктом судово-експертної діяльності у розумінні статі 7 Закону України «Про судову експертизу».

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

При розгляді справи по суті судами встановлено, що ОСОБА_1 за договором позики від 18 жовтня 2006 року отримав від ОСОБА_2 кошти в сумі 375 000,00 доларів США на придбання механічного току та переоформлення договорів оренди земельних ділянок, які зобов`язався повернути до 01 жовтня 2009 року, що підтверджується розпискою позичальника ОСОБА_1 від 18 жовтня 2006 року.

ОСОБА_1 подав до суду зустрічний позов про визнання договору позики недійсним, а розписки від 18 жовтня 2006 року безгрошовою, де зазначав, що грошові кошти від ОСОБА_2 він не отримував, розписку не складав і підпис у розписці від його імені виконаний іншою особою, тому він не має жодних зобов`язань перед ОСОБА_2 .

Згідно з висновком судового експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз від 13 березня 2014 року підпис від імені ОСОБА_1 під текстом розписки від 18 жовтня 2010 року про взяття у борг грошових коштів у ОСОБА_2 - виконаний ОСОБА_1 .

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 04 вересня 2014 року за заявою представника ОСОБА_1 його зустрічний позов було залишено без розгляду.

Під час розгляду справи представник відповідача ОСОБА_1 надав розписку від 15 вересня 2011 року за підписом ОСОБА_2 з печаткою

ТОВ «Компанія Фенікс 2009», за змістом якої ОСОБА_1 повернув ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 375 000,00 доларів США за розпискою від 18 жовтня 2006 року, і у ОСОБА_2 відсутні претензії до позичальника.

Згідно з висновком судово-хімічної експертизи, проведеної Львівським науко-дослідним інститутом судових експертиз 28 листопада 2014 року, друкований текст розписки від імені ОСОБА_2 із датою складання

15 вересня 2011 року про підтвердження ним сплати боргу

ОСОБА_1 виконаний електрофотографічним способом друку з використанням знакосинтезуючого пристрою ПК - лазерного принтера або ж копіювально-розмножувального апарату типу «ХЕRОХ»; відтиск круглої печатки від імені ТОВ «Компанія Фенікс 2009» нанесений високим друком за допомогою рельєфної еластичної (гумової, фотополімерної) друкарської форми; підпис від імені ОСОБА_2 виконаний від руки за допомогою кулькової ручки, спорядженої гелевим чорнилом. Послідовність нанесення відтиску круглої печатки від імені ТОВ «Компанія ФЕНІКС 2009» та виконання підпису від імені ОСОБА_2 у розписці від імені ОСОБА_2 із датою складання 15 вересня 2011 року про підтвердження ним сплати боргу ОСОБА_1 встановити неможливо через відсутність перетинів між ними. Послідовність нанесення друкованого тексту та відтиску круглої печатки від імені ТОВ «Компанія ФЕНІКС 2009», а також друкованого тексту та підпису від імені ОСОБА_2 у цій же розписці встановити неможливо через відсутність необхідного обладнання.

Зі змісту постанови Запорізького апеляційного суду від 22 березня 2018 року, яка є предметом перегляду за нововиявленими обставинами за заявою ОСОБА_1 , вбачається, що апеляційний суд, скасовуючи рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 07 лютого 2017 року та задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 , обґрунтував своє судове рішення не тільки висновком експертизи № 1 від 12 липня 2017 року, яка була виконана експертом ТОВ «Львівський центр науково-технічних та незалежних експерно-криміналістичних досліджень» Кулинським Р. І. , а й врахував і надав оцінку іншим обставинам справи та доказам, а саме, що розписка кредитора про повернення боргу між фізичними особами не потребувала нанесення печатки підприємства, керівником якого є позикодавець ОСОБА_2 , що додатково свідчить про її монтаж;

ОСОБА_1 у цій справі посилався на суперечливі обставини, що він у борг кошти від ОСОБА_2 не отримував взагалі, а в подальшому наполягав, що борг (який він не отримував) він повернув (розписка від 15 вересня

2011 року). При розгляді цієї справи апеляційним судом також було встановлено, що оригінал боргової розписки від 18 жовтня 2006 року, що знаходиться у матеріалах справи, був наданий суду позивачем ОСОБА_2 , що свідчить про те, що борг не був повернутий відповідно до положень

статті 545 ЦК України.

Постанова Запорізького апеляційного суду від 22 березня 2018 року була предметом перегляду у касаційному порядку. В постанові Верховного Суду від 09 квітня 2020 року зазначено, що на підставі всіх вищезазначених обставин, які наведені в мотивувальній частині зазначеної постанови Верховного Суду, апеляційний суд обґрунтовано стягнув із відповідача неповернену суму позики, тому касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову апеляційного суду Запорізької області

від 22 березня 2018 року залишено без змін

Слід також зауважити, що адвокатський запит представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Жманковим В. Є. було направлено до Міністерства юстиції України, в якому він просив надати відомості, які він зазначає в якості нововиявлених обставин, лише 10 грудня 2020 року, тобто більш, ніж через 2 роки та 9 місяців після ухвалення постанови апеляційного суду Запорізької області від 18 березня 2018 року, яка є предметом перегляду за нововиявленими обставинами за заявою ОСОБА_1 , а з відповідною заявою останній звернувся до суду 29 квітня 2021 року.

Згідно з частинами першою та другою статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Частиною четвертою статті 423 ЦПК України передбачено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Згідно з частою п`ятою статті 423 ЦПК України при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного суду від 29 серпня 2018 року у справі № 552/137/15-4, нові докази не можуть бути підставою для перегляду рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Зокрема, у вказаній постанові наголошено, що: «Нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у рішенні, що переглядається.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Аналогічна правова позиція стосовно того, що обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами, а також факт неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами містяться у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року справа № 147/325/13-ц, у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року по справі № 363/2936/15-ц, та постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року справа № 454/3003/14-ц.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що заявником не наведено нововиявлених обставин, які б давали підстави скасувати постанову Запорізького апеляційного суду від 22 березня 2018 року, а доводи заявника, на які він посилається, як на нововиявлені обставини щодо порушень, які мали місце при проведенні судової експертизи - не відносяться до таких у розумінні статті 423 ЦПК України, і не є підставою для перегляду і скасування судового рішення за нововиявленими обставинами.

Доводи заявника відображають незгоду з висновками суду апеляційної інстанцій по суті спору та не свідчать про існування законодавчо визначених підстав для скасування судових рішень у порядку перегляду за нововиявленими чи виключними обставинами.

Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову

у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Оцінивши доводи касаційної скарги та мотиви судового рішення, яким вирішено питання про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, колегія суддів дійшла висновку, що правильність застосування судом апеляційної інстанції вищенаведених положень ЦПК України не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького апеляційного суду

від 07 грудня 2022 року є необґрунтованою.

Керуючись частинами першою, четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького апеляційного суду

від 07 грудня 2022 року у справі за заявою представника ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови апеляційного суду Запорізької області від 22 березня 2018 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ф. Хопта

Є. В. Синельников

В. В. Шипович