Постанова

від 24.10.2007 по справі 14/503

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

14/503

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

24 жовтня 2007 р.                                                                                   № 14/503  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                                               Божок В.С. - головуючого,

                                               Костенко Т. Ф.,

                                               Коробенко Г.П.

розглянувши матеріали  

касаційної скаргиЗАТ “Страхова Група “ТАС”

на постановувід 20.06.07 Київського міжобласного апеляційного господарського суду

у справігосподарського суду Полтавської області

за позовомЗАТ “Страхова Група “ТАС”

доВАТ “Полтавське автотранспортне підприємство –15327”

простягнення 3292, 19 грн.,

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не з'явились,

відповідача: не з'явились,

                                             ВСТАНОВИВ :

Рішенням від 05.12.06 господарського суду Полтавської області в задоволенні позову про стягнення з ВАТ “Полтавське автотранспортне підприємство –15327”  3292, 19 грн. шкоди в порядку регресу відмовлено.

Постановою від 20.06.07 Київського міжобласного апеляційного господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, ЗАТ “Страхова Група “ТАС” звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати з огляду на порушення судами норм процесуального права, а також невірною оцінкою обставин справи, справу передати на розгляд до місцевого господарського суду.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду  справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.

Як було встановлено господарськими судами, які приймали рішення у даній справі, 02.08.2003 р. в м. Полтаві по вул. Фрунзе об 11 год. 20 хв. відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ЛАЗ-52523 А, держ. номер 075-40 СН, який належить ВАТ “Полтавське АТП-15327”, яким керував Пискула П.П., та автомобіля ГАЗ-322132, держ. номер 153-30 СН, який належить ТОВ “АВА- Експрес”, яким керував Неценко Р.В., внаслідок чого автомобілю останнього завдано технічних пошкоджень.

Вказаний вище автомобіль ГАЗ-322132, держ. номер 153-30 СН було застраховано у ЗАТ “Страхова Група “ТАС” в особі Полтавської філії, про що свідчить договір добровільного страхування наземного транспорту № ДСНТ/21-36 ПФ від 26.06.2003 р., п. 5.1 якого встановлено перелік страхових випадків, одним з яких є пошкодження чи знищення транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди .

Згідно Акту №008/08/03 від 12.08.2003 дослідження спеціаліста-автотоварознавця з визначення матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля, сума матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля “ГАЗ-322132”, держ.номер. 153-30 СН, внаслідок його пошкодження при ДТП складає 4719,14 грн.

Судами також з'ясовано, що за зазначеною дорожньо-транспортною пригодою, позивачем сплачено ТОВ “АВА –Експрес” на підставі договору страхування відшкодування в сумі 3292,19 грн., про що свідчить платіжне доручення № 11402 від 22.08.2003.

Судами при розгляді справи враховано постанову Київського районного суду м. Полтави від 11.11.2003 № 3-8032/03, з якої вбачається, що відповідно направленого до суду адміністративного  матеріалу 02.08.2003 водій Пискула П.П. під час керування автобусом марки ЛАЗ 52523 державний н/з 075-40 СН на вул. Фрунзе в м. Полтаві порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу, чим скоєно правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП України.

Згідно ст. 38 Кодексу про адміністративні правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше двох місяців з дня скоєння правопорушення. Вказаною вище постановою справу стосовно Пискули П.П. про адміністративне правопорушення за ст. 124 КпАП України провадженням закрито у зв'язку з закінченням строку давності до притягнення до відповідальності.

Відповідно до п. 1 ч. І ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим права фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З врахуванням того, що у вказаній вище постанові Київського районного суду м. Полтави від 11.11.2003 вину водія Пискули П.П. не визначено, а матеріали адміністративної справи - висновок експерта № 25 від 18.10.2003р. НДЕКЦ УМВС України в Полтавській області свідчать, що з дій водія Пискули П.П. не вбачається невідповідності вимогам Правил дорожнього руху, які б з технічної точки зору знаходились у причинному зв'язку з виникнення умов даної події, і він не мав технічної можливості не допустити виникнення ДТП, суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

З врахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судові рішення прийнято з дотриманням норм матеріального  та  процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий  господарський  суд   України

                                        ПОСТАНОВИВ  :

Касаційну  скаргу залишити без задоволення.

Постанову від 20.06.2007 Київського міжобласного апеляційного господарського суду у справі № 14/503 залишити без змін.

Головуючий                                                                                         Божок В.С.

Судді                                                                                                      Костенко Т.Ф.

                                                                                                              Коробенко Г.П.