Рішення

від 31.01.2023 по справі 810/2137/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2023 року справа №810/2137/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Єдність» до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправним та скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Єдність» (далі - позивач) з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області (далі - відповідач), у якому позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 05.02.2021, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ №439 від 24.10.2017 Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області про скасування реєстрації Декларації про початок виконання будівельних робіт №КС 08311051622 від 04.10.2011 та Декларації про готовність об`єкта до експлуатації №КС 14212005752 від 13.01.2012;

- зобов`язати Департамент державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області вчинити дії щодо внесення відомостей про реєстрацію Декларації про початок виконання будівельних робіт №КС 08311051622 від 04.10.2011 та Декларації про готовність об`єкта до експлуатації №КС 14212005752 від 13.01.2012 до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Позов обґрунтований протиправністю спірного наказу, який на думку позивача полягає, у прийнятті його з порушенням вимог містобудівного законодавства. Так, позивач зазначає, що жодних підстав для проведення позапланової перевірки у Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області не було, оскільки були відсутні правові підстави на проведення такого заходу. Також вказує на ненадання відповідачем жодного повідомлення про необхідність проведення перевірки, направлення про проведення такого заходу, що є грубим порушенням з боку державного інспектору.

Додатково позивач зазначає, що відомості акта перевірки про проведення перевірки у присутності уповноваженої особи позивача директора СТОВ «Єдність» Суткового В.Г., який відмовився від підписання акту перевірки, не відповідають дійсності, оскільки, як стверджує позивач, зазначена особа не була присутньою під час перевірки, а тому і не надавала пояснення та не підписувала акт перевірки. Вважає, що проведення перевірки за відсутності уповноваженої особи та зазначення вказаної особи у якості такої є порушенням вимог п.9, п.п.16-21 Порядку №553. Поряд із цим вказує на порушення відповідачем строку проведення перевірки, визначеного п. 7 Порядку № 553.

Позивач також зазначає, що відповідачем не було доведено, що під час проведення спірної перевірки на об`єкті виконувались будівельні та/або підготовчі роботи. Зокрема, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області було зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт «Будівництво зерноочисного та сушильного комплексу для зберігання зерна по вул. Набережна, 53, с. Лобачів, Володарського р-ну, Київської обл.» № КС 08311051622 від 04.10.2011. Окрім того, за результатами закінчення виконання будівельних робіт 13.01.2012 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області було зареєстровано подану позивачем декларацію про готовність об`єкта до експлуатації № КС 14212005752, що виключає здійснення позивачем підготовчих та будівельних робіт на зазначеній в акті земельній ділянці з кадастровим номером 3221683600:03:007:0005 за адресою: вул. Набережна, 53, с. Лобачів, Володарського району, Київської області, оскільки об`єкт вже був збудований і було зареєстровано право власності. Таким чином, об`єкт відносяться до об`єктів цивільних прав та не може вважатися об`єктом будівництва в розумінні Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Посилається на правову позицію Верховного Суду у постанові від 02.10.2018 у справі №465/1461/16-а, в якій Верховний Суд зазначає, що після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання, та виключає можливість віднесення такого об`єкту до самочинного в силу його узаконення. А відтак, не може визнаватись законною перевірка контролюючого органу такого об`єкта та акти, оформлені за результатами державного архітектурно-будівельного контролю.

Додатково позивач зазначає, що на час виникнення у позивача правовідносин у сфері містобудування на підставі реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт № КС 08311051622 від 04.10.2011 та декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 13.01.2012 № КС 14212005752, норми діючого на той момент законодавства не передбачали застосування інституту скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації як наслідку невідповідності зазначених у ній даних, що, на думку позивача, унеможливлює застосування відповідачем таких наслідків виявлення недостовірних відомостей у деклараціях у вигляді прийняття спірного наказу.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що за результатами позапланової перевірки об`єкта будівництва «Будівництво елеватора на земельній ділянці в с. Лобачів, Володарського району, Київської області, кадастровий номер земельної ділянки 322168600:03:007:0005», замовником якого є Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Єдність» встановлено, що замовником будівництва в декларації про початок виконання будівельних робіт від 04.10.2011 № КС 08311051622 та в декларації про готовність об`єкта до експлуатації КС №14212005752 від 13.01.2012 наведені недостовірні дані, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом (об`єкт збудований без належно затвердженого проекту та без документу, що надає право на виконання будівельних робіт). Звертав увагу суду, що жодних строків щодо прийняття рішень посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкту до експлуатації чинним законодавством не встановлено. Таким чином, відповідач вважає, що Департаментом Державного архітектурно-будівельної інспекції України правомірно та обґрунтовано прийнято спірний наказ.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2018 відкрито провадження в адміністративній справі, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.06.2018 зупинено провадження в адміністративній справі №810/2137/18 до перегляду Верховним Судом судових рішень в адміністративній справі №810/3572/17 та набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції в адміністративній справі №810/3572/17, а також до набрання законної сили судовим рішенням Окружного адміністративного суді міста Києва в адміністративній справі №826/5748/18.

08.09.2020 від позивача надійшло клопотання від 08.09.2020 про поновлення провадження у справі у зв`язку з тим, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/5748/18 позовні вимоги щодо визнання перевірки незаконною задоволено, у зв`язку з чим на сьогоднішній день обставини, які стали підставою для зупинення провадження, відпали.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.09.2020 відмовлено у задоволенні клопотання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Єдність» про поновлення провадження в адміністративній справі № 810/2137/18 у зв`язку з тим, що судове рішення від 31.08.2020 у справі №810/3572/17 є таким, що не набрало законної сили.

03.12.2020 від представника позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі у зв`язку з тим, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/5748/18 позовні вимоги щодо визнання перевірки незаконною задоволено. Крім того, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 у справі №810/3572/17 позов задоволено повністю. Шостим апеляційним адміністративним судом від 12.10.2020 апеляційну скаргу на вказане судове рішення повернуто особі, яка її подала. У зв`язку з чим на сьогоднішній день обставини, які стали підставою для зупинення провадження відпали.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.12.2020 поновлено провадження в адміністративній справі №810/2137/18 та призначено підготовче судове засідання у справі на 14.01.2021.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2021 у зв`язку з клопотанням позивача підготовче судове засідання відкладено на 02.02.2021.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.02.2021 у зв`язку з клопотанням позивача підготовче судове засідання відкладено на 05.02.2021.

05.02.2021 через канцелярію суду представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог від 05.02.2021.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.02.2021 прийнято до розгляду заяву про уточнення позовних вимог від 05.02.2021. Відкладено підготовче судове засідання у справі на 02.03.2021.

02.03.2021 від представника позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2021 на підставі статей 194, 205 Кодексу адміністративного судочинства України закрито підготовче засідання у справі, постановлено здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від замінено відповідача Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київської області (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26; код ЄДРПОУ відсутній) на його правонаступника - Державну інспекцію архітектури та містобудування України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26; код ЄДРПОУ 44245840).

Заслухавши учасників справи, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Єдність» (ідентифікаційний код: 40732114, місцезнаходження: 08161, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с.Тарасівка, вул.Шевченка, буд.186, оф.5) зареєстроване 10.08.2016 як юридична особа, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 02.04.2012, виданого виконавчим комітетом Лобачівської сільської ради, позивач є власником комплексу, нежитлових будівель: літ. «А-2» пл.1120,1 кв.м., «В» пл.40,9 кв.м., «Д» пл.53,9 кв.м., «Г» пл.1000,7 кв.м. та споруд, які розташовані за адресою: Київська область, Володарський район, село Лобачів, вул. Набережна, 53 (т.1, а.с.49).

Згідно з описом об`єкт складається з:

- майстерня, «А-2», загальна площа 1120,1 кв.м.,

- нафтобаза, «В», загальна площа 40,9 кв.м.,

- КЗС, «Д», загальна площа 53,9 кв.м.,

- ангар, «Г», загальна площа 1000,7 кв.м.

Відповідно до витягу про державну реєстрацію прав, виданого Комунальним підприємством Київської обласної ради «Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації» №33680043 від 02.04.2012 право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна зареєстровано за позивачем (том 1 а.с. 50).

Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯМ №490780, виданим Володарською районною державною адміністрацією 05 грудня 2012 року, СТОВ «Єдність» є власником земельної ділянки площею 2,5096 га, розташованої за адресою: Київська область, Володарський район, Лобачівська сільська рада, вул.Набережна, 53, цільове призначення - для обслуговування господарських будівель та споруд, кадастровий номер 3221683600:03:007:0005.

У період з 21.09.2017 по 26.09.2017 на підставі наказу Інспекції № 196П від 18.09.2017, направлення для проведення позапланового заходу № 747.17/02 від 18.09.2017, на підставі звернення громадської організації «Стоп корупції» від 13.09.2017 № 766 (вх. №10/10-1509/4 від 15.09.2017) відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області проведено позапланову перевірку на об`єкті будівництва - «Будівництво елеватора на земельній ділянці в с. Лобачів, Володарського району, Київської області, кадастровий номер земельної ділянки 322168600:03:007:0005».

Відповідачем під час перевірки встановлено, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт «Будівництво зерноочисного та сушильного комплексу для зберігання зерна по вул. Набережна, 53, с. Лобачів, Володарського р-ну, Київської обл.» від 04.10.2011 № КС 08311051622 та зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації від 13.01.2012 № КС 14212005752.

Відповідно до основних показників об`єкта, зазначених в Декларації від 04.10.2011 № КС 08311051622,загальна площа об`єкту складає 751,96 кв.м, а відповідно до основних показників об`єкта, зазначених в Декларації № КС 14212005752 від 13.01.2012, загальна площа об`єкту складає 1054,96 кв.м.

Під час проведення перевірки встановлено, що Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Єдність» на земельній ділянці (кадастровий номер 3221683600:03:007:0005) за адресою: вул. Набережна, 53, с. Лобачів, Володарського р-ну, Київської обл., починаючи з 2011 року виконувались будівельні роботи з будівництва нежитлових будівель із закладанням фундаменту, а саме: ангар літ. «Г» (Інвентаризаційна справа № 93) загальною площею 1000,7 кв.м. та ангар розмірами в плані 40 x 16,10 м.

Перевіркою встановлено, що Об`єкт відноситься до класу наслідків (відповідальності) - СС2 (середні наслідки).

Відповідач в акті перевірки стверджує, що наданою замовником проектною документацією не передбачено будівництво нежитлових будівель (ангар літ. «Г» (Інвентаризаційна справа № 93) загальною площею 1000,7 кв.м. та ангар розмірами в плані 40 x 16,10м.) за адресою: вул. Набережна, 53, с. Лобачів, Володарського р-ну, Київської обл. Проектною документацією передбачено будівництво зерноочисного та сушильного комплексу для збереження зерна загальною площею 751,96 кв.м. (Генеральний план 011/57-ГП Експлікація приміщень), а саме: три ємності для зберігання зерна; приміщення очистки зерна; фундамент під норію №5; два охолоджувачі; приямок під норію №3; зерносушарка; фундамент під норію №2; завальна в сушку; завальна яма; приямок під норію №1.

Будівельні роботи за висновком акту перевірки виконано без розробленої та затвердженої в установленому законодавством порядку проектної документації, без документу, що надає право на виконання будівельних робіт.

Вказані обставини стали підставою для висновку відповідача про порушення позивачем частини першої статті 31, частини першої статті 34, частини першої статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пункту 27 постанови Кабінету Міністрів України №466, статей 7, 9, 27 Закону України «Про архітектурну діяльність» у зв`язку із наступними обставинами.

Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Єдність» під час виконання будівельних робіт з будівництва нежитлових будівель (ангар літ. «Г» (Інвентаризаційна справа № 93) загальною площею 1000,7 кв.м. та ангар розмірами в плані 40 x 16,10 м) не забезпечено здійснення авторського нагляду (підстава для висновку відповідача про порушення позивачем статті 11 3У «Про архітектурну діяльність», ПКМУ № 903).

Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Єдність» під час виконання будівельних робіт з будівництва нежитлових будівель (ангар літ. «Г» (Інвентаризаційна справа № 93) загальною площею 1000,7 кв.м. та ангару розмірами в плані 40 x 16,10 м) не забезпечено здійснення технічного нагляду (підстава для висновку Інспекції про порушення Товариством статті 11 3У «Про архітектурну діяльність», ПКМУ № 903).

Крім того, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем частини восьмої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пункту 12 постанови КМУ № 461, оскільки під час проведення перевірки виявлено факт експлуатації Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Єдність» нежитлової будівлі (ангар) розмірами в плані 40 x 16,10 м, без прийняття в експлуатацію.

Порушення, що були виявлені під час проведення перевірки відображено у Акті перевірки № Т2609/2 (том 1 а.с.148-159) та протоколах про правопорушення у сфері містобудівної діяльності:

- від 26.09.2017 № 3-Л-3-2609/1 (будівельні роботи виконано без розробленої та затвердженої в установленому законодавством порядку проектної документації, без документу, що надає право на виконання будівельних робіт, чим порушено ч.1 ст. 31, ч. 1 ст. 34, ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 27 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461, ст.-ст. 7, 9, 11, 27 ЗУ «Про архітектурну діяльність» (том 1 а.с.161-162);

- від 26.09.2017 № 3-Л-3-2609/4 (під час виконання будівельних робіт з будівництва нежитлових будівель (ангар літ. «Г» (Інвентаризаційна справа № 93) загальною площею 1000,7 кв.м. та ангар розмірами в плані 40 x 16,10 м) не забезпечено здійснення авторського нагляду, чим порушено ч.1 ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність», п. 2 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903) (том 1 а.с.163-164);

- від 26.09.2017 № 3-Л-3-2609/3 (під час виконання будівельних робіт з будівництва нежитлових будівель (ангар літ. «Г» (Інвентаризаційна справа № 93) загальною площею 1000,7 кв.м. та ангар розмірами в плані 40 x 16,10 м) не забезпечено здійснення технічного нагляду, чим порушено ч.1 ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність», п. 2 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903) (том 1 а.с.165-166);

- від 26.09.2017 № 3-Л-3-2609/2 (виявлено факт експлуатації Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Єдність» нежитлової будівлі (ангар) розмірами в плані 40 x 16,10 м, без прийняття в експлуатацію, чим порушено вимоги ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів») (том 1 а.с.167-168).

До того ж, позивачеві надано приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 26.09.2017 № С-2609/2, яким позивача зобов`язано усунути виявлені порушення, а також повідомити про виконання вимог зазначеного припису Інспекцію у строк до 26.11.2017 (т.1 а.с.169-170), № С-2609/3, яким позивача зобов`язано зупинити експлуатацію не введеного в експлуатацію об`єкту з 29.09.2017 (том 1 а.с.171-172).

06.10.2017 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Крупко Р.О., за результатами розгляду матеріалів справ про порушення у сфері містобудівної діяльності постановлено визнати позивача винним у вчиненні порушень, що зазначені в акті № Т-2609/2 та протоколах від 26.09.2017, про що винесено постанови у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06.10.2017:

- № З-0610/1-10/10-45/0610/08/01, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена абз.2 п.3 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», у відповідності до якої суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження будівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання на об`єктах, за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2), - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб на суму 623080,00 грн. (том 1 а.с.175-176);

- № 3-0610/4-10/10-48/0610/08/01, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена абз. 1 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у відповідності до якої суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду у випадках, якщо такий нагляд є обов`язковим згідно із законодавством, - у розмірі п`ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб на суму 84200,00 грн. (том 1 а.с.177-178);

- № 3-0610/3-10/10-47/0610/08/01, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена абз. 1 п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у відповідності до якої суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду у випадках, якщо такий нагляд є обов`язковим згідно із законодавством, - у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб на суму 67360,00 грн. (том 1 а.с.179-180);

- № 3-0610/2-10/10-46/0610/08/01, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена абз. 3 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у відповідності до якої суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію використання об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації чи в акті готовності об`єкта до експлуатації, вчинені щодо об`єктів, за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2), - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб на суму 623080,00 грн. (том 1 а.с.181-182).

24.10.2017 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Аксьоновою О.В. прийнято рішення №382 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації» (том 1 а.с.141-143).

У рішенні зазначено, що Департаментом у період з 21.09.2017 по 26.09.2017 була проведена позапланова перевірка об`єкта будівництва «Будівництво зерноочисного та сушильного комплексу для зберігання зерна», що розташований за адресою: Київська область, Володарський район, с. Лобачів, вул. Набережна, 53.

Під час даної перевірки встановлено, що на земельній ділянці виконані будівельні роботи з будівництва нежитлових будівель (ангар літ. Г загальною площею 1000,7 кв.м. та ангар розмірами в плані 40х16.10м), будівництво яких не передбачено проектною документацією та декларацією про початок виконання будівельних робіт КС № 08311051622 від 04.10.2011. Проектна документація розроблена ПП «АПМ Вітава-Плюс» з порушенням діючого законодавства. Замовником не було надано проектувальнику завдання на проектування.

Таким чином, замовником будівництва в декларації про початок виконання будівельних робіт від 04.10.2011 № КС 08311051622 та в декларації про готовність об`єкта до експлуатації КС №14212005752 від 13.01.2012 наведені недостовірні дані, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом (об`єкт збудований без належно затвердженого проекту та без документу, що надає право на виконання будівельних робіт).

На підставі вказаного рішення Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області видано наказ від 24.10.2017 №439 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації», яким скасовано реєстрацію:

- декларації про початок виконання будівельних робіт від 04.10.2011 № КС08311051622 на об`єкт будівництва «Будівництво зерноочисного та сушильного комплексу для зберігання зерна», що розташований за адресою: Київська область, Володарський район, с. Лобачів, вул. Набережна, 53. Замовником будівництва є Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Єдність»;

- декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 13.01.2012 № КС14212005752 на об`єкт будівництва «Будівництво зерноочисного та сушильного комплексу для зберігання зерна», що розташований за адресою: Київська область, Володарський район, с. Лобачів, вул. Набережна, 53. Замовником будівництва є Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Єдність» (том 1 а.с.144-145).

Вважаючи наказ від 24.10.2017 №439 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації» протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом, який визначає правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів є, зокрема, Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Статтею 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 № 687-XIV будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

За змістом частини другої статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Частинами першою та другою статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, яка діяла на час реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт) передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності;

3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Згідно із частинами сьомою та восьмою статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, яка діяла на час прийняття оскаржуваного наказу) декларацію про початок виконання будівельних робіт може бути скасовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

1) подання замовником заяви про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт;

2) отримання відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (замовником), смерті фізичної особи - замовника або визнання її безвісно відсутньою;

3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

За правилами частини другої статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, яка діяла на час прийняття оскаржуваного наказу), у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Таким чином, реєстрація декларації може бути скасована у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту наведення у ній недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Спірним наказом від 24.10.2017 №439 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації» відповідно до частини другої статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461, на підставі рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу по роботі з дозвільними документами від 24.10.2017 № 382 вирішено скасувати реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 04.10.2011 № КС 08311051622 та декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 13.01.2012 № КС 14212005752.

Фактичною підставою для прийняття наказу від 24.10.2017 №439 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації» стало рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу по роботі з дозвільними документами від 24.10.2017 № 382.

У вказаному рішенні головного інспектора зазначається, що під час проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності об`єкта будівництва «Будівництво зерноочисного та сушильного комплексу для зберігання зерна», що розташований за адресою: Київська область, Володарський район, с. Лобачів, вул. Набережна, 53, замовником якого є Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Єдність» встановлено, що замовником будівництва в декларації про початок виконання будівельних робіт від 04.10.2011 № КС 08311051622 та в декларації про готовність об`єкта до експлуатації КС №14212005752 від 13.01.2012 наведені недостовірні дані, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, яка діяла на час прийняття оскаржуваного наказу) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» затверджено Порядок №553, який регулює процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

За пунктом 5 Порядку №553 (в редакції, яка діяла на час прийняття оскаржуваного наказу) державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з пунктом 7 Порядку №553 (в редакції, яка діяла на час прийняття оскаржуваного наказу) позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

- подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

- виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

- перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

- вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;

- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Пунктом 9 Порядку №553 (в редакції, яка діяла на час прийняття оскаржуваного наказу) визначено, що Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

За правилами пунктом 12 Порядку №553 (в редакції, яка діяла на час прийняття оскаржуваного наказу) посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язанні, серед іншого, надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

Зазначені вимоги до порядку проведення позапланової перевірки кореспондуються з положеннями, закріпленими в Законі України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V).

Зокрема, статтею 1 Закону № 877-V визначено, що заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Одночасно частиною четвертою статті 4 Закону № 877-V закріплено, що виключно законами встановлюються спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю).

Також частиною сьомою статті 4 Закону № 877-V передбачено, що у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов`язків суб`єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб`єкта господарювання.

Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи (частина одинадцята статті 4 Закону № 877-V).

Пунктами 16-17 Порядку №553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельний контролю має бути дотриманий й у випадку, передбаченому частиною другою статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 26.02.2020 у справі 826/1310/18.

Із системного аналізу наведених правових норм можна дійти до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та (або) зупинення підготовчих та будівельних робіт. Перевірка проводиться у присутності суб`єкта містобудівної діяльності або його представника, у визначений строк та за наявності законодавчо визначених підстав.

Як було встановленого судом вище, головними інспекторами будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва - «Будівництво елеватора на земельній ділянці в с. Лобачів, Володарського району, Київської області, кадастровий номер земельної ділянки 322168600:03:007:0005», за результатом якої складено акт перевірки Т-2609/2.

На підставі вказаного акту перевірки, головним інспектором будівельного нагляду Департаменту Державного архітектурно-будівельної інспекції у Київській області складено протоколи від 26.09.2017 № 3-Л-3-2609/1 від 26.09.2017 № 3-Л-3-2609/4, від 26.09.2017 № 3-Л-3-2609/3, від 26.09.2017 № 3-Л-3-2609/2, приписи про усунення порушень від 26.09.2017 № С-2609/2, № С-2609/3, постанови про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06.10.2017 № З-0610/1-10/10-45/0610/08/01, №3-0610/4-10/10-48/0610/08/01, №3-0610/3-10/10-47/0610/08/01, № 3-0610/2-10/10-46/0610/08/01, а також наказ від 24.10.2017 №439 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації».

З матеріалів справи судом установлено, що у провадженні Київського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №810/3572/17 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Єдність» до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправними та скасування приписів від 26.09.2017 №С-2609/2, від 26.09.2017 №С-2609/3 та скасування постанов про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06.10.2017 №3/0610/2-10/10-46/0610/08/01, №3/0610/1-10/10-45/0610/08/01, №3-0610/4-10/10-48/0610/08/01, №3-0610/3-10/10-48/0610/08/01.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 позов задоволено в повному обсязі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2020 апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 у справі №810/3572/17 повернуто особі, яка її подала.

Згідно з мотивувальною частиною рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 у справі №810/3572/17, судом зазначено, що будь-яких доказів сповіщення або повідомлення позивача Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про проведення спірної позапланової перевірки об`єкту будівництва та забезпечення присутності керівника або уповноваженого представника товариства відповідачем не надано.

Так, судом у справі №810/3572/17 встановлено, що на зворотному боці направлення для проведення позапланового заходу від 18.09.2017 №747.17/02 зроблений напис наступного змісту: «Копію направлення отримав директор СТОВ «Єдність» ОСОБА_1 ». Під вказаним написом проставлений підпис, дата напису відсутня.

При цьому судом у справі №810/3572/17 вказано, що директором Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Єдність» станом на час проведення відповідачем перевірки та складання акту перевірки був ОСОБА_1 , що підтверджується копією наказу СТОВ «Єдність» №51-1 від 11.11.2005 та копією протоколу №5 Загальних зборів Учасників СТОВ «Єдність» від 11.11.2005.

Як доказ неможливості отримання позивачем направлення в період, охоплений перевіркою, позивачем до позовної заяви додано копію наказу СТОВ «Єдність» №20 від 19.09.2017 «Про відрядження ОСОБА_1 », відповідно до якого директор СТОВ «Єдність» ОСОБА_1 вибув у відрядження у м.Кропивницький для участі у міжнародній агропромисловій виставці та проведення переддоговірних перемовин з 20.09.2017 по 27.09.2017. На час відрядження виконання обов`язків директора покладено на головного бухгалтера ОСОБА_2 .

Як підтвердження перебування у відрядженні в означений період позивачем надано до позовної заяви копію звіту директора ОСОБА_1 про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 28.09.2017 на суму 400,00 грн.

Таким чином, встановлені судом обставини справи, зокрема, знаходження директора СТОВ «Єдність» Суткового В.Г. у відрядженні у місті Кропивницький та відсутність відміток, проставлених посадовою особою суб`єкта містобудування або уповноваженою ним особою про пред`явлення йому направлення на перевірку та службового посвідчення та надання йому копій вказаних документів у пунктах 2* та 3* розділу VII Акту перевірки №Т-2609/2, а також непроставлення дати директором СТОВ «Єдність» ОСОБА_1 на зворотному боці направлення на перевірку від 18.09.2017 №747.17/02 про отримання копії направлення, привели суд до висновку про те, що вказане направлення не було вручено позивачу перед початком перевірки.

З приводу тверджень відповідача про те, що чинне законодавство не встановлює вимоги щодо необхідності повідомлення особи про проведення позапланової перевірки, судом зазначено, що такі не переконують суд у правильності суджень відповідача про відсутність необхідності сповіщати суб`єкта містобудування про проведення позапланового заходу контролю.

Отже, за висновком суду, вказані вище обставини спростовують твердження відповідача про надання позивачу копії направлення та повідомлення про перевірку перед її початком та ставить під сумнів результати такої перевірки.

Також у судовому рішенні у справі №810/3572/17 встановлено, що в розділі ІІІ Акту перевірки позивача №Т-2609/2 посадовою особою відповідача зазначено, що особами, що беруть участь у проведенні заходу державного нагляду (контролю) є головний інспектор будівельного нагляду Крупко Роман Олександрович, головний інспектор будівельного нагляду Могиленко Павло Андрійович та директор СТОВ «Єдність» Сутковий Віктор Григорович.

Із акта перевірки позивача №Т-2609/2 слідує, що останній не підписано керівником суб`єкта господарювання, що пояснено в акті відмовою від підписання такого.

Однак, як було встановлено судом згідно наказу СТОВ «Єдність» №20 від 09.09.2017 «Про відрядження ОСОБА_1 » директор СТОВ «Єдність» Сутковий В.Г. вибув у відрядження у м.Кропивницький для участі у міжнародній агропромисловій виставці та проведення переддоговірних перемовин з 20.09.2017 по 27.09.2017, та відповідно не міг в період строку дії направлення та проведення перевірки з 21.09.2017 по 26.09.2017 бути присутнім при проведенні перевірки. Вказані обставини не були спростовані відповідачем у справі.

Відтак, суд критично оцінив зазначені в акті перевірки посилання відповідача стосовно того, що керівник товариства відмовився від підписання акта перевірки.

При цьому судом зауважено, що сам акт перевірки не містить точної дати виїзду посадових осіб на об`єкт перевірки, а містить посилання на строк проведення заходу державного нагляду (контролю) з датою початку 21.09.2017 та датою завершення 26.09.2017 о 15 годині 40 хвилин, що своєю чергою унеможливлює встановлення точної дати виїзду на об`єкт перевірки.

Крім того, судом звернуто увагу, що акт перевірки №Т-2609/2 не містить підпису керівника суб`єкта господарювання, як і не містить пояснень, зауважень та заперечень щодо проведеного заходу нагляду (контролю) та складеного акту перевірки. Посадовими особами, які проводили перевірку, в акті перевірки вказано, що керівник суб`єкта господарювання відмовився від підписання акту перевірки.

Проте, як вже встановлено судом, копії направлення та повідомлення про перевірку перед її початком позивачу не направлялись, не надавались та не вручені перед початком проведення перевірки, а директор СТОВ «Єдність» Сутковий В.Г. з 20.09.2017 по 27.09.2017 перебував у відрядженні у м.Кропивницький, та відповідно не міг в період строку дії направлення та проведення перевірки з 21.09 по 26.09.2017 бути присутнім при проведенні перевірки увесь період її проведення.

Враховуючи викладені обставини суд констатував, що перевірка була проведена у відсутність директора СТОВ «Єдність» Суткового В.Г., який в акті перевірки та протоколах про правопорушення у сфері містобудівної діяльності зазначений як особа, що брала участь у проведенні заходу державного нагляду (контролю), що, на переконання суду, свідчить про протиправність дій посадових осіб, які проводили перевірку, в проставленні відміток в акті перевірки про відмову керівника суб`єкта господарювання від підписання акту перевірки.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Єдність» також зверталося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки, проведеної на підставі направлення для проведення позапланового заходу від 18.09.2017 №747.17/02, за результатами якої складено акт перевірки №Т-2609/2 від 26.09.2017.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.08.2019 у справі №826/5748/18 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/5748/18 апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Єдність» задоволено. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2019 року скасовано. Позов задоволено. Визнано протиправними дії Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області щодо проведення позапланової перевірки на будівництво елеватора на земельній ділянці в с. Лобачів, Володарського району Київської області, кадастровий номер 3221683600:03:007:0005 на підставі наказу №196П від 18.09.2017.

За змістом постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/5748/18, направлення для проведення позапланового заходу від 18.09.2017 №747.17/02 не містить інформації про те, на перевірку дотримання суб`єктом містобудування яких вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності направляються посадові особи відповідача, що свідчить про недотримання відповідачем форми направлення, встановленої абзацом 9 статті 1 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №240 від 15.05.2012 згідно з додатком 9.

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, наведеними судовими рішеннями встановлено обставини обґрунтованості доводів позивача щодо порушення відповідачем процедури проведення перевірки, визначеної Порядком №553, а саме: без повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланового заходу контролю шляхом пред`явлення йому направлення на перевірку, службового посвідчення та надання йому копій вказаних документів, а також за відсутності представника суб`єкта містобудування під час проведення позапланового заходу контролю, які в обов`язковому порядку повинні братися до уваги при вирішенні даного спору.

Також суд вважає слушними доводи позивача про проведення відповідачем перевірки достовірності даних, наведених у деклараціях поза межами тримісячного строку, установленого Порядком№553.

Суд наголошує, що відповідно до пункту 7 Порядку № 553 однією з підстав для проведення позапланової перевірки є необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів (абзац 4).

Тобто, дана норма Порядку №553 визначає часові обмеження проведення позапланової перевірки достовірності даних, наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації та встановлює тримісячний строк з дня подання вказаної декларації на проведення з цих підстав позапланової перевірки та застосування до декларанта відповідних заходів реагування.

Як вбачається з матеріалів справи, декларація про початок виконання будівельних робіт та декларація про готовність об`єкта до експлуатації, реєстрацію яких скасовано відповідачем, були зареєстровані Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області 04.10.2011 (том 1 а.с.132) та 13.01.2012 відповідно (том 1 а.с.136). На момент їх реєстрації Інспекція не зазначила про наявність порушень чи сумнівів щодо достовірності даних, зазначених в них.

Разом із тим, посадовими особами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області перевірка, наслідки якої є предметом цього публічно-правового спору, була проведена лише 21.09.2017, тобто поза межами визначеного Порядком № 553 строку.

Поряд з цим суд звертає увагу на те, що відповідно до акта перевірки позивача №Т-2609/2, позапланова перевірка була призначена на підставі звернення громадської організації «Стоп корупції» від 13.09.2017 № 766 (вх. №10/10-1509/4 від 15.09.2017, однак, зі змісту самого акту перевірки випливає, що така фактично стосувалася саме перевірки достовірності даних, наведених у декларації, що свідчить про порушення процедури та порядку проведення перевірки щодо достовірності даних у декларації, встановлених абзацом 4 пункту 7 Порядку № 553.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься у постанові Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 813/292/17.

Суд звертає увагу, що порушення порядку проведення перевірки є суттєвими для визначення її результатів. Як наслідок, такі порушення суттєво впливають на законність та обґрунтованість прийнятого за наслідками такої перевірки акту індивідуальної дії з огляду на принципи, визначені статтею 3 Закону №877-V, зокрема об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю); здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.

Згідно з правовою позицією, неодноразово висловленою у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справах №821/1157/16, №2а-10138/12/2670, від 27.04.2021 у справі №640/21256/18 та від 15.06.2021 у справі №813/2549/18, лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Варто також звернути увагу на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 20.01.2021 у справі №420/1674/19, відповідно до якої зі змісту положень статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку №553 слідує, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, заходи, які здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть проводитися лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт.

Тобто за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об`єктів, які знаходяться в процесі будівництва.

Виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва у зв`язку з чим, такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об`єкту.

Разом з тим, після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання, та виключає можливість віднесення такого об`єкту до самочинного в силу його узаконення. А відтак, не може визнаватись законною перевірка контролюючого органу такого об`єкта та акти, оформлені за результатами державного архітектурно-будівельного контролю.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховний Судом в постанові від 05.06.2019 року по справі № 815/3172/18, в постанові від 02.10.2018 року по справі № 465/1461/16-а, в постанові від 19.09.2018 року по справі № 804/1510/16.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 01.06.2022 у справі № 420/7511/19, правовідносини у якій є подібними до правовідносин у справі, що розглядається, Верховний Суд дійшов висновку, що «приймаючи оспорювані у цій справі накази відповідач демонструє «формальне» виконання своїх функцій, оскільки він не спрямований на досягнення поставленої мети, а саме: забезпечення дотримання суб`єктом містобудівної діяльності правил благоустрою, визначених, зокрема, Законом України «Про благоустрій населених пунктів», оскільки за наявності чинного документа про право власності на новозбудований (реконструйований) об`єкт будівництва скасування декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність до експлуатації об`єкта не тягне за собою настання будь-яких правових наслідків».

«…зареєструвавши декларацію про готовність об`єкта до експлуатації та право власності на побудований об`єкт, зважаючи на принцип юридичної визначеності та належного урядування, позивач вправі сумлінно розраховувати на використання належного майна, що виключає неправомірне втручання з боку суб`єкта владних повноважень. Адже принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів «доброго врядування» і «належної адміністрації» (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до «якості» закону). Недоліки в роботі органу державної влади не можуть в подальшому призводити до негативних наслідків для особи».

Як підтверджується матеріалами справи, право на виконання будівельних робіт, набуте позивачем на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої 14.09.2011 за № КС 08311051622, скасовано відповідно до наказу відповідача від 24.10.2017 №439, тоді як декларація про готовність об`єкта до експлуатації зареєстрована відповідачем 13.01.2012. Тобто, станом на час прийняття відповідачем оскаржуваного наказу від 24.10.2017 №439 декларація про початок виконання будівельних робіт вичерпала свою дію.

Крім того, згідно із свідоцтвом про право на нерухоме майно від 02.04.2012 та Витягом про державну реєстрацію прав, станом на 02.04.2012 за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Єдність» зареєстровано право власності на ангар, «Г», загальною площею 1000,7 кв.м., за адресою: Київська обл., Володарський р-н., с. Лобачів, вул. Набережна, буд. 53 (том 1 а.с.149-150).

Тобто на час прийняття оскаржуваного наказу (24.10.2017) вичерпала свою дію також і декларація про готовність об`єкта до експлуатації від 13.01.2012 № КС14212005752.

За таких обставин оскаржуваний наказ від 24.10.2017 №439 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації» суперечить принципу правової визначеності, оскільки рішення суб`єкта владних повноважень про самостійне скасування власного рішення може відповідати ознакам «свавільного» рішення, яке ставить особу (суб`єкта приватного права) в нерівне становище та створює ситуацію незахищеності.

При цьому суд зазначає, що після реєстрації права власності на спірний об`єкт нерухомості, у разі наявності всіх визначених законом підстав вважати об`єкт самочинним будівництвом, відповідно до частини першої статті 376 Цивільного кодексу України, відповідач або інший уповноважений законом орган зобов`язаний звернутися з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта (об`єктів) у порядку, встановленому законом.

Тобто ефективним способом захисту за цих обставин є знесення самочинного будівництва за рішенням суду у разі, якщо компетентним органом буде доведено, що об`єкт має ознаки самочинного будівництва.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 826/12543/16, а також постанові Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №815/3172/18, від 30.03.2021 у справі №826/5513/17.

Що стосується доводів позивача про те, що норми діючого на момент реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт № КС 08311051622 від 04.10.2011 та декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 13.01.2012 № КС 14212005752 законодавства не передбачали застосування інституту скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта, суд зазначає наступне.

Суд вважає за доцільне зазначити, що матеріально-правовою підставою для прийняття наказу від 24.10.2017 №439 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації» вказано частину другу статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, яка діяла на час прийняття оскаржуваного наказу).

Водночас, декларації, реєстрацію яких скасовано наказом Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 24.10.2017 №439, було зареєстровано 06.10.2011 за № КС 08311051622 та 13.01.2012 за № КС 14212005752.

Суд зазначає, що на момент реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації чинний на той час Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» не передбачав повноваження органів державного архітектурно-будівельного контролю, підстави та процедуру скасування зареєстрованої декларації про об`єкта до експлуатації.

Законом України від 20.11.2012 № 5496-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань регулювання містобудівної діяльності», який набрав чинності 05.01.2013, Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» було доповнено статтею 39-1.

Зазначеною нормою передбачено, що у разі якщо замовник самостійно виявив технічну помилку у надісланому повідомленні про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт, зареєстрованій декларації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт або про готовність об`єкта до експлуатації, а також у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які не є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до закону, до такого повідомлення або декларації вносяться зміни у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Відповідно до частини третьої цієї статті після скасування реєстрації відповідного повідомлення або декларації замовник має право повторно надіслати повідомлення або подати декларацію згідно з вимогами, встановленими законодавством.

Відповідні зміни постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 № 918 були внесені до Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461, які були доповнені відповідно пунктами 14 та 19.

Зазначені зміни набрали чинності лише з 31.12.2013.

Жодних перехідних та прикінцевих положень, щодо поширення такого правового регулювання на правовідносини, що виникли до набрання ними чинності, Закон України від 20.11.2012 № 5496-VI та постанова Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 № 918 не містять.

На думку суду, поширення передбачених вказаними вище змінами, засобів архітектурно-будівельного контролю на правовідносини зі створення об`єкту містобудування, що мали місце у 2011 2012 роках є необґрунтованими, оскільки у такий спосіб відповідачем їм надано зворотну дію у часі, тобто поширено на правовідносини, що мали місце до їх прийняття.

У рішенні від 09.02.1999 № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Вказана правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду від 24.01.2019 у справі (№802/685/16-а).

Викладені обставини дають підстави для висновку, що наказ від 24.10.2017 №439 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації» ґрунтується на нормах права, які не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

З урахуванням вищезазначених обставин у сукупності, суд вважає, що наказ від 24.10.2017 №439 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації» прийнято протиправно та необґрунтовано, а тому він підлягає скасуванню.

Таким чином суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування наказу Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області №439 від 24.10.2017 про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт №КС 08311051622 від 04.10.2011 та декларації про готовність об`єкта до експлуатації №КС 14212005752 від 13.01.2012 підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області вчинити дії щодо внесення відомостей про реєстрацію Декларації про початок виконання будівельних робіт №КС 08311051622 від 04.10.2011 та Декларації про готовність об`єкта до експлуатації №КС 14212005752 від 13.01.2012 до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, суд зазначає наступне.

01.12.2019 набрав чинності Закон України № 199-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва».

Відповідно до підпункту 8 пункту 13 розділу I зазначеного Закону, Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» доповнено статтею 22-1, згідно з якою єдина державна електронна система у сфері будівництва (далі - електронна система) - єдина інформаційно-телекомунікаційна система у складі містобудівного кадастру, що забезпечує створення, перегляд, відправлення, прийняття, збирання, внесення, накопичення, обробку, використання, розгляд, зберігання, захист, облік та надання інформації у сфері будівництва, а також електронну взаємодію між фізичними та юридичними особами, державними органами, органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг, з метою отримання визначених цим Законом послуг у сфері будівництва.

Відповідно до п.2 наведеного підпункту електронна система складається з: 1) Реєстру будівельної діяльності; 2) електронного кабінету користувача електронної системи (далі - електронний кабінет); 3) порталу електронної системи.

Невід`ємною архівною складовою частиною Реєстру будівельної діяльності є Єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

У електронній системі використовуються класифікатори, довідники, словники та бази даних, які ведуться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, а також державні та галузеві класифікатори, довідники, словники та бази даних, які ведуться іншими центральними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Для забезпечення ідентифікації місця розташування об`єкта будівництва у електронній системі використовується словник вулиць населених пунктів та вулиць іменованих об`єктів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №681 від 23.06.2021 «Деякі питання забезпечення функціонування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва» (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1079 від 27.09.2022) відповідно до абзацу другого підпункту 4 пункту 11 розділу IІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 17.10.2019 № 199-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва» затверджено Порядок ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - Порядок №681).

Пунктом 3 Порядку №681 встановлено, що метою створення та ведення електронної системи є забезпечення створення, перегляду, надсилання, прийняття, збирання, внесення, накопичення, обробки, використання, розгляду, зберігання, захисту, обліку та надання інформації у сфері будівництва, а також електронна взаємодія між фізичними та юридичними особами, державними органами, органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг під час отримання/надання адміністративних послуг та інших послуг у сфері будівництва, передбачених цим Порядком, здійснення заходів щодо архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

За змістом п. 5 Порядку №681 електронна система складається з: 1) Реєстру будівельної діяльності електронної системи; 2) електронного кабінету користувача електронної системи (далі - електронний кабінет); 3) порталу електронної системи.

Відповідно до пп. 1 п. 60 Порядку №681 виключно з використанням Реєстру будівельної діяльності електронної системи створюються, зокрема, дозвіл на виконання будівельних робіт, зміни до нього та повідомлення про відмову в його наданні та анулювання дозволу, внесення відомостей про припинення права на виконання підготовчих та будівельних робіт

При цьому, п. 77 Порядку №681 передбачає, що створення документів та проведення дій з використанням Реєстру будівельної діяльності електронної системи здійснюється особами, до повноважень яких належить прийняття рішень про видачу відповідних документів та вчинення відповідних дій.

Отже, інформація щодо внесення відомостей про реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації вноситься до Реєстру будівельної діяльності особами, до повноважень яких належить прийняття рішень про реєстрацію таких документів, тобто у даному випадку відповідачем.

Крім того, суд звертає увагу на практику Верховного Суду України, викладену в рішеннях від 31.05.2016 у справі № 826/11379/14, від 10.05.2016 у справі №П/800/362/15, де зазначається, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникав би необхідності повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.

Згідно із п.п. 15-1, 15-2 та 15-3 Положення про Державну інспекцію архітектури та містобудування України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 23.12.2020 №1340 (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України №303 від 29.03.2021) Державна інспекція архітектури та містобудування України відповідно до покладених на неї завдань, крім іншого, реєструє повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт, здійснює внесення змін до них, а також скасовує право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення; видає дозволи на виконання будівельних робіт, реєструє повідомлення про внесення змін до них, відмовляє у видачі таких дозволів, анулює дозволи на виконання будівельних робіт; приймає в установленому порядку в експлуатацію закінчені будівництвом об`єкти (видає сертифікати про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта або відмовляє в їх видачі, реєструє декларації про готовність об`єкта до експлуатації, внесення змін до них, а також повертає такі декларації та скасовує їх реєстрацію).

Зважаючи на наведені норми законодавства, суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого належить внесення записів до реєстру про документи, що дають право на виконання будівельних робіт, є Державна інспекція архітектури та містобудування України.

Відтак, суд зазначає, що задоволення позовної вимоги шляхом зобов`язання Державної інспекції архітектури та містобудування України вчинити дії щодо внесення відомостей про реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт №КС 08311051622 від 04.10.2011 та декларації про готовність об`єкта до експлуатації №КС 14212005752 від 13.01.2012 до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, не є перебиранням функції іншого суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта та зобов`язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, а є механізмом ефективного захисту порушеного права позивача в досліджуваних правовідносинах.

Таким чином, дана позовна вимога теж підлягає до задоволення.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак не довів правомірності свого рішення.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

При вирішенні даної справи суд враховує, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду даної справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 1762,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 15.05.2018 №9988. Доказів понесення інших витрат суду не надано.

Відтак, зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 1762,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Державної інспекції архітектури та містобудування України.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ №439 від 24.10.2017 Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про скасування реєстрації Декларації про початок виконання будівельних робіт №КС 08311051622 від 04.10.2011 та Декларації про готовність об`єкта до експлуатації №КС 14212005752 від 13.01.2012.

3. Зобов`язати Державну інспекцію архітектури та містобудування України вчинити дії щодо внесення відомостей про реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт №КС 08311051622 від 04.10.2011 та декларації про готовність об`єкта до експлуатації №КС 14212005752 від 13.01.2012 до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

4. Стягнути на користь Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Єдність» (ідентифікаційний код: 40732114, місцезнаходження: 08161, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с.Тарасівка, вул.Шевченка, буд.186, оф.5) за рахунок бюджетних асигнувань Державної інспекції архітектури та містобудування України (місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26; код ЄДРПОУ 44245840) судовий збір у сумі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст судового рішення складено 31.01.2023.

Суддя Кушнова А.О.