Ухвала

від 06.02.2023 по справі 911/2362/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"06" лютого 2023 р. м. Київ Справа № 911/2362/22

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» №277 від 01.02.2023 року (вх. №17/23 від 02.02.2023 року) про забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «ІСІДА ПРАЙМ», а також, будь-яким особам, здійснювати перереєстрацію та вносити зміни щодо адреси (місцезнаходження) до реєстраційних даних юридичної особи - ТОВ «ІСІДА ПРАЙМ», які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСІДА ПРАЙМ», Київська обл., м. Біла Церква

про стягнення заборгованості

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» б/н від 14.11.2022 року (вх. №2060/22 від 16.11.2022) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСІДА ПРАЙМ» про стягнення заборгованості за Договором фінансового лізингу №210908-4/ФЛ-Ю-А від 08.09.2021 року у сумі 2472606,08 грн., з яких 927573,97 грн. основного боргу, 138896,93 грн. 24% річних, 132827,88 грн. інфляційних втрат, 236967,38 грн. пені, 76765,92 грн. штрафу та 959574,00 грн. неустойки.

Ухвалою суду від 21.11.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 20.12.2022 року та витребувано у позивача докази надіслання відповідачу вимоги №1356/13 від 05.05.2022 року, повідомлення №1373 від 06.05.2022 року та вимоги (повторної) №2608 від 22.09.2022 року.

До суду від позивача надійшло клопотання б/н від 13.12.2022 року (вх. №18441/22 від 14.12.2022) про долучення доказів на виконання вимог ухвали суду від 21.11.2022 року.

До суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 19.12.2022 року (вх. №18685/22 від 20.12.2022) про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 20.12.2022 року відкладено підготовче засідання на 31.01.2023 року.

Ухвалою суду від 23.12.2022 року зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСІДА ПРАЙМ» б/н від 20.12.2022 року (вх. №19014/22 від 23.12.2022) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» про визнання окремих пунктів Договору №210908-4/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу від 08.09.2021 року недійсними залишено без руху.

Ухвалою суду від 23.01.2023 року зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСІДА ПРАЙМ» б/н від 20.12.2022 року (вх. №19014/22 від 23.12.2022) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» про визнання окремих пунктів Договору №210908-4/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу від 08.09.2021 року недійсними повернуто відповідачеві.

У судовому засіданні 31.01.2023 року відкладено розгляд справи на 28.02.2023 року.

До суду від позивача надійшла заява №277 від 01.02.2023 року (вх. №17/23 від 02.02.2023 року) про забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «ІСІДА ПРАЙМ», а також, будь-яким особам, здійснювати перереєстрацію та вносити зміни щодо адреси (місцезнаходження) до реєстраційних даних юридичної особи - ТОВ «ІСІДА ПРАЙМ», які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що за заявою ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» Шевченківським УП ГУНП у м. Києві 07.12.2022 року порушено кримінальне провадження №12022100100003572, у зв`язку із тим, що групою пов`язаних між собою юридичних осіб - лізингоодержувачів ТОВ «Агротериторія», ТОВ «ЗоряАгроінвест», ТОВ «ІСІДА ПРАЙМ», ТОВ «Сат Агро», ТОВ «Мінор ЛТД», на думку позивача, привласнено майно, що належить йому на праві власності. Крім того, у Господарському суді м. Києва розглядаються справи про стягнення заборгованості за договорами фінансового лізингу, укладеними з пов`язаними особами, а саме, ТОВ «Агротериторія», ТОВ «Зоря-Агроінвест», ТОВ «ІСІДА ПРАЙМ», ТОВ «Сат Агро», ТОВ «Мінор ЛТД», інтереси яких представляє адвокат Сиротюк Р.В. Також, в якості забезпечення виконання зобов`язань по укладеним з зазначеними лізингоодержувачами договорами фінансового лізингу, укладено договори поруки з одними і тими самими поручителями - ТОВ «Світ Агротехніки» та ОСОБА_1 (останній, зі слів позивача, є кінцевим бенефіціарним власником зазначених вище компаній). Викладене, на думку позивача, є доказом пов`язаності вказаних вище лізингоодержувачів та вірогідної стратегії поведінки у судових справах №911/1898/22, №911/2390/22, №910/3544/22.

Так, під час розгляду справи №911/2390/22 позивачу стало відомо про зміну адреси місцезнаходження лізингоодержувачів та подання їх представником клопотання про передачу справи до Господарського суду Сумської області, оскільки, 23.12.2022 року відбулась реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, а саме, зміна місцезнаходження юридичної особи на м. Шостка Сумської області. Так, ТОВ «САТ АГРО» та ТОВ «СВІТ АГРОТЕХНІКИ» 23.12.2022 та 26.12.2022 відповідно змінили юридичні адреси з Київська обл., с. Липівка, Бучанського р-ну, вул. Шевченка, буд. 48 на Сумська обл., м. Шостка, вул. Свободи, 19 та з м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 21 на Сумська обл., Шосткінський р-н, м. Глухів, вул. Терещенків, 44 відповідно, що підтверджується Витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. ТОВ «Зоря-Агроінвест» також змінено юридичну адресу з Рівненська обл., с. Зоря, Рівненського району, вул. Орловського, 29 на Харківська обл., м. Богодухів, вул. Незалежності, 16, що підтверджується Витягом з сайту Youcontrol від 30.01.2023.

Так, лізингоодержувачі за короткий період часу здійснили дії щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо свого місцезнаходження, а саме, мали адресу місцезнаходження та вели господарську діяльність на території м. Києва та Київської області та були перереєстровані до районів, що знаходяться у безпосередній близькості до кордону з державою-агресором та які внесені до переліку регіонів проведення воєнних (бойових) дій. На думку позивача, така перереєстрація підприємств в прикордонні населені пункти, які віднесені до списку громад проведення бойових дій, не містить в собі економічного та підприємницького сенсу. Перереєстрація господарської діяльності на територію яка є прифронтовою та піддається обстрілам та військовій агресії щодо України з боку країни агресора, на думку позивача, унеможливлює здійснення відповідачем господарської діяльності.

Відповідно до п. 10.2 розділу ХІII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої російською федерацією території України, а також прилеглих до неї територій.

Враховуючи викладене, на думку позивача, зміна адреси (державна реєстрація) місцезнаходження лізингоодержувачів, відповідачів у справах про стягнення заборгованості, має на меті ухилення від виконання майбутніх рішень суду у примусовому порядку. З метою недопушення зміни юридичної адреси відповідача у даній справі - ТОВ «ІСІДА ПРАЙМ», позивач вважає доцільним вжиття заходів забезпечення позову у справі №911/2362/22 шляхом заборони ТОВ «ІСІДА ПРАЙМ», а також, будь-яким особам, здійснювати перереєстрацію та вносити зміни щодо адреси (місцезнаходження) до реєстраційних даних юридичної особи - ТОВ «ІСІДА ПРАЙМ», які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» заяву №277 від 01.02.2023 року (вх. №17/23 від 02.02.2023 року) про забезпечення позову судом встановлено наступне.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться (буде знаходитись) справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі - задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі відповідачу і знаходяться у нього чи інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, умовою застосування заходів забезпечення позову за майновими вимогами є достатньо обґрунтоване припущення, зокрема, що майно, яке існує у відповідача на момент пред`явлення позову, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент прийняття та/чи виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим припущенням для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Поряд з цим, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 03.04.2019 р. у справі №918/702/18, від 17.04.2019 р. у справі №914/1257/18, від 02.07.2019 р. у справі №910/16944/18.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір щодо відповідного, зазначеного в заяві предмета та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, обов`язок доказування наведеного покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до вимог ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Слід також зазначити, що питання задоволення заяви про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання майбутнього рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між невжиттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення.

Господарський суд зазначає, що предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за Договором фінансового лізингу №210908-4/ФЛ-Ю-А від 08.09.2021 року у сумі 2472606,08 грн., підставою позову є неналежне виконання відповідачем зобов`язань за Договором фінансового лізингу №210908-4/ФЛ-Ю-А в частині своєчасної та повної оплати лізингових платежів.

Поряд з цим, позивач у поданій заяві про забезпечення позову просить суд заборонити ТОВ «ІСІДА ПРАЙМ», а також, будь-яким особам, здійснювати перереєстрацію та вносити зміни щодо адреси (місцезнаходження) до реєстраційних даних юридичної особи - ТОВ «ІСІДА ПРАЙМ», які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Так, заявлені позивачем заходи забезпечення позову не співвідносяться з предметом позову. Враховуючи те, що предметом позовних вимог у даній справі є стягнення грошових коштів, у такому випадку відсутній зв`язок між обраним позивачем заходом забезпечення позову і предметом позову, оскільки, згідно ч. 2 ст. 31 ГПК України, зміна адреси місцезнаходження відповідача після відкриття судом провадження у справі не є підставою для скерування справи за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до суду, якому підсудна справа в результаті такої зміни .

Таким чином, з урахуванням вимог п. 4 ч. 5 ст. 137 ГПК України, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування обраного позивачем заходу забезпечення позову, оскільки, останній не стосується предмета спору, що, відповідно, виключає можливість його застосування судом у межах даної справи.

Крім того, позивачем у заяві про забезпечення позову не наведено достатніх обґрунтувань та не доведено будь-якими доказами, що невжиття заходів забезпечення позову саме у вигляді заборони ТОВ «ІСІДА ПРАЙМ», а також, будь-яким особам, здійснювати перереєстрацію та вносити зміни щодо адреси (місцезнаходження) до реєстраційних даних юридичної особи - ТОВ «ІСІДА ПРАЙМ», які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі або ефективний захист інтересів позивача, за яким він звернувся до суду.

При зверненні із вказаною заявою позивачем не доведено необхідності застосування даного виду забезпечення позову, оскільки, не надано доказів на підтвердження наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову, зокрема обставин вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем).

При цьому, як зазначалося раніше, саме лише посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Суд зазначає, що викладені позивачем у заяві обставини стосуються юридичних осіб - ТОВ «Агротериторія», ТОВ «Зоря Агроінвест», ТОВ «Сат Агро», ТОВ «Мінор ЛТД», які не є учасниками даної справи, а тому, їхні дії, такі як зміна місцезнаходження юридичної особи, не впливають на розгляд даної справи та не можуть розцінюватись судом як дії, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі. При цьому, посилання на зміну адреси відповідача у даній справі ТОВ «ІСІДА ПРАЙМ» є власними припущеннями позивача, що не підтверджені належними та допустимими доказами.

Крім того, як зазначено судом вище, згідно ч. 2 ст. 31 ГПК України, справа прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.

Решта аргументів позивача носять загальний характер, не містять змістовних даних та відомостей із посиланням на докази, які б дозволяли зробити висновок про необхідність забезпечення позову в аспекті вимог ст. 136 ГПК України у запропонований позивачем спосіб.

Обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України, яка передбачає обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відтак, оцінивши доведеність та обґрунтованість доводів позивача щодо необхідності вжиття заявлених останнім заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і співмірності вимог заявника стосовно забезпечення позову, наявності зв`язку між заявленими заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» №277 від 01.02.2023 року (вх. №17/23 від 02.02.2023 року) про вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 73,74, 76-79, 96, 136-140, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» у задоволенні заяви №277 від 01.02.2023 року (вх. №17/23 від 02.02.2023 року) про забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «ІСІДА ПРАЙМ», а також, будь-яким особам, здійснювати перереєстрацію та вносити зміни щодо адреси (місцезнаходження) до реєстраційних даних юридичної особи - ТОВ «ІСІДА ПРАЙМ», які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту її складення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Д.Г. Заєць