Постанова

від 02.02.2023 по справі 639/3007/18

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 639/3007/18 Номер провадження 22-ц/814/281/23Головуючий у 1-й інстанції Труханович В.В. Доповідач ап. інст. Абрамов П. С.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Абрамова П.С.,

Суддів: Одринської Т.В., Пікуля В.П.,

за участю секретаря судового засідання - Ряднини І.В.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Ранок» нарішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 19 січня 2022року

у справізапозовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Ранок», ОСОБА_4 , Книжкового магазину «Папірус», треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фактор-Друк», Книжкова палата України імені Івана Федорова, про захист авторських прав та стягнення компенсації

УСТАНОВИВ:

11 червня 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаним позовом, відповідно до якого прохав:

- визнати дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Ранок» порушенням авторського права позивача та стягнути на користь позивача компенсацію в розмірі 74 460, 00 грн;

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Ранок» подальше використання спірного фото для випуску повторних тиражів книги «Рыбки - экзотика подводного мира»;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Ранок» опублікувати за власний рахунок в офіційних друкованих виданнях відомості про допущене порушення авторського майнового права позивача.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що він має хобі - фотографія та акваріумістика (моделювання екосистеми в замкнутому штучному водоймі - акваріумі). Саме в рамках свого хобі у 2010 році ним було здійснено ряд фотознімків його власного акваріуму зі створеною в ньому екосистемою.

Позивачем у січні 2010 року було також знято відео та розміщено на YouTube https://voutu.be/YQTi6iYeAAw. Також, розміщено фотощоденник своїх спостережень за акваріумом на власній сторінці http://maksimiks.name/2010/02/07/483/. Також, позивач подав один зі свої фотознімків на конкурс, розмістивши його на відповідному форумі у лютому 2010 року. На початку відео є посилання на особу позивача в мережі Інтернет (в тому числі, вказаний nickname(ім`яу мережіІнтеренет), який чітко співпадає з ім`ям автора фотощоденника та автора поста для конкурсу. У позивача наявна ціла папка на жорсткому диску подібних знімків кожного дня, оскільки він фіксував процес розвитку екосистеми в акваріумі.

12.06.2017 позивачу подарували книгу видавництва «Ранок» ISBN: 978-966-672-289-1 «Рыбки - экзотика подводного мира» автора ОСОБА_4 .

При перегляді вказаної книги позивачем на розвороті 8-9 сторінок був виявлений його власний фотографічний твір, а саме фотографію акваріуму, яка була зроблена ним особисто 07 лютого 2010 року.

Саме фото, яке позивач виставив для участі в конкурсі, стало предметом спору в даному випадку. Вказане фото без відома та дозволу позивача було використано відповідачем для ілюстрації книги « ІНФОРМАЦІЯ_1 » видавництва «Ранок».

Зазначені обставини і є, на думку позивача, свідченням того, що його авторське право було порушене, у зв`язку з чим він і вимушений був звернутися до суду із вказаним позовом для захисту своїх авторських прав.

Рішенням Жовтневого районногосуду м.Харкова від19січня 2022року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково:

Визнано дії Товариства з обмеженою відповідальністю Видавництво «Ранок» порушенням авторського права ОСОБА_3 .

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Видавництво «Ранок» на користь ОСОБА_3 компенсацію в розмірі 37 230,00 грн. Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю Видавництво «Ранок» подальше використання спірного фото для випуску повторних тиражів книги «Рыбки - экзотика подводного мира».

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю Видавництво «Ранок» опублікувати за власний рахунок в офіційних друкованих виданнях відомості про допущене порушення авторського майнового права ОСОБА_3 .

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Видавництво «Ранок» на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 2 860,00 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Видавництво «Ранок» на користь ОСОБА_3 витрати за проведення експертизи у розмірі 10 990,00 грн.

короткого змісту вимог апеляційної скарги; узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу;

В апеляційній скарзі ТОВ «Ранок» прохали рішення місцевого суду скасувати, вказували, що позивач не надав докази, що саме відповідач розповсюджував книгу із спірною фотографією. Не було з`ясовано походження цієї книги, а інформація про видавця, що міститься у книзі не є достатнім доказом того, хто саме видав вказану книгу.

Книга має низку ознак, що суттєво відрізняються від тих, які можуть характеризувати книгу з походженням від відповідача. Тобто це різні книги.

Зазначили, що всі первинні документи по виготовленню книги «Рыбки-экзотика подводного мира» були знищені, тому встановити наявність спірної фотографії у виготовленій книзі немає можливості.

В матеріалах справи знаходиться товарний чек № 3955 від 14.0.2018 ФОП ОСОБА_5 на книжковому ринку « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де поширеним явищем є розповсюдження контрафактної продукції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з припущення, що схожість книг автоматично свідчить про тотожність змісту книг, що, на думку товариства, є помилковим висновком.

Також, суд першої інстанції не врахував, що позивачем у справі не надано достовірних доказів, що саме він є первинним суб`єктом, якому належать авторські права на фотографічний твір.

Невірно, на думку відповідача, місцевий суд застосував вимоги матеріального права, зокрема ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» в редакції 2018 року та ст. 432 ЦК України.

узагальнених доводів та заперечень інших учасників справи;

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 прохав рішення місцевого суду залишити без змін.

встановлених судомпершої інстанціїта неоспоренихобставин,а такожобставин,встановлених судомапеляційної інстанції,і визначенихвідповідно доних правовідносин;доводів,за якимисуд апеляційноїінстанції погодивсяабо непогодився звисновками судупершої інстанції; мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу;

Як встановлено місцевим судом, хобі позивача ОСОБА_3 є - фотографія та акваріумістика (моделювання екосистеми в замкнутому штучному водоймі - акваріумі). Саме в рамках свого хобі у 2010 році позивачем було здійснено ряд фотознімків його акваріуму зі створеною в ньому екосистемою.

Позивачем у січні 2010 року було також знято відео та розміщено на YouTube https://voutu.be/YQTi6iYeAAw. Позивач також розмістив фотощоденник своїх спостережень за акваріумом на своїй сторінці http://maksimiks.name/2010/02/07/483/. Окрім того, позивач подав один зі своїх фотознімків на конкурс, розмістивши його на відповідному форумі у лютому 2010 року. На початку відео є посилання на особу позивача (в тому числі вказаний нік в мережі Інтернет, який чітко співпадає з ніком автора фотощоденника та автора поста для конкурсу. (т. 1, а.с. 16-19)

12.06.2017 позивачу подарували книгу видавництва «Ранок» ISBN: 978-966-672-289-1 «Рыбки - экзотика подводного мира» автора ОСОБА_4 . (т. 1, а.с. 26)

При перегляді вказаної книги позивачем на розвороті 8-9 сторінок був виявлений його власний фотографічний твір, а саме фотографія акваріуму, яка була зроблена ним особисто 07 лютого 2010 року.

21 червня 2017 року на адресу ТОВ «Видавництво «Ранок» було направлено Претензію щодо порушення його авторських прав, яка залишилася без задоволення. (т. 1, а.с. 20-21, 22, 23, 24)

Місцевий суд також встановив, що 01 січня 2005 року ТОВ «Фактор-Друк» та ТОВ «Видавництво «Ранок» уклали договір № 42-01/05 про виготовлення поліграфічної продукції. За вказаним договором Товариство зобов`язалось виконати роботи на підставі вихідних матеріалів, наданих замовником.

Книга під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у 2013 році була надрукована на замовлення ТОВ «Видавництво «Ранок», на підставі наданих вихідних даних замовником, а саме - готових діапозитивів, однак ISBN на книзі, помилково було зазначено не вірно, вірний номер ISBN НОМЕР_1 .

17 травня 2013 року за товарною накладною № 4375-Р книга «Рыбки - экзотика подводного мира» була поставлена відповідачеві (т. 2, а.с. 26, 27, 28)

ТОВ «Фактор-Друк» є лише виготовлювачем поліграфічної продукції та не має відношення до її змісту, а автор книги, є лише автором змісту та не здійснював її фотографічне оформлення.

Встановивши факт, що первинним автором спірної фотографії є позивач у справі, та що відповідач ТОВ «Видавництво «Ранок» без його згоди здійснив публікацію фотографії, місцевий суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог та, виходячи із вимог справедливості, розумності та законності, враховуючи кількість проданих екземплярів книги, кількість та розмір творів ОСОБА_3 , які були розмішені у книзі, визначив розмір компенсації - 10мінімальних заробітнихплат (станом на момент виникнення спірних правовідносин 2018 рік мінімальна заробітна плата становила 3 723,00 грн), а саме 10 * 3 723,00 грн = 37 230,00 грн.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини 1 статті 16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частиною другою статті 54Конституції України кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом.

Відповідно до частини 1 статті 2 Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів термін«Літературні і художні твори» охоплює всі твори в галузі літератури, науки і мистецтва, яким би способом і в якій би формі вони не були виражені, зокрема фотографічні твори, до яких прирівнюються твори, виражені способом, аналогічним фотографії; твори прикладного мистецтва; ілюстрації, географічні карти, плани, ескізи і пластичні твори, що відносяться до географії, топографії, архітектури або наукам.

За законодавством країн Союзу зберігається право визначати термін охорони фотографічних творів і творів прикладного мистецтва, охоронюваних у якості художніх творів; проте цей термін не може бути менший двадцяти п`яти років від часу створення такого твору (частина четверта статті 7 Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів).

У частинах першій, другій статті 418ЦК України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.

Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.

Частина перша статті 8Закону України«Про авторськеправо ісуміжні права» відносить до об`єктівавторського права твори у галузі науки, літератури і мистецтва, зокрема фотографічні твори.

Відповідно до частини першої статті 11Закону України«Про авторськеправо ісуміжні права» первинним суб`єктом, якому належить авторське право, є автор твору.

За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).

Суб`єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об`єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого законучи договору (стаття 421 ЦК України).

Частиною третьою статті 426ЦК України передбачено, що використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюєтьсяз дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до статті 435ЦК України суб`єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.

Статтею 15Закону України«Про авторськеправо ісуміжні права» визначено, що до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать виключне право на використання твору та виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів.

Згідно зі статтею 1Закону України«Про авторськеправо ісуміжні права» публічним сповіщенням (доведенням до загального відома) є передачаза згодою суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо),у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддальза допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.

Порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для захисту таких прав, у тому числі судового, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 Закону України «Про авторське право і суміжні права», та їх майнові права, визначені статтями 15, 17, 27,39-41 цього Закону, з урахуванням умов використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтями 21-25, 42, 43 Закону.

Захист особистих немайнових і майнових прав суб`єктів авторського праваі (або) суміжних прав здійснюється в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством (статті 50,51 Закону України «Про авторське право і суміжні права»).

Тлумачення вказаних положень законодавства дає підстави для висновку, що використання твору без дозволу суб`єкта авторського права і (або) суміжних прав є порушенням авторського права і (або) суміжних прав, за яке згідно з пунктом "г" частини другої статті 52Закону України«Про авторськеправо ісуміжні права» передбачена можливість стягненняз порушника авторських прав компенсації.

Порушником авторських і (або) суміжних прав можуть бути будь-які учасники цивільних відносин, що визначені в статті 2 ЦК України, які своїми діями (бездіяльністю) порушують особисті немайнові і (або) майнові права суб`єктів авторських прав і (або) суміжних прав.

Вирішуючи справи щодо захисту авторських прав, суди повинні виходитиз того, що за закріпленим у цивільному процесуальному законодавстві принципом доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, позивач повинен довести факт наявності в нього авторського права, факт йогопорушення відповідачемабо загрозутакого порушення,розмір шкоди (за винятком вимоги щодо виплати компенсації), якщо вона завдана, та причинно-наслідковий зв`язок між завданою шкодою і діями відповідача; відповідач, який заперечує проти позову, зобов`язаний довести відсутність порушень авторський прав, дотримання ним вимог Закону України«Про авторськеправо ісуміжні права» при використанні об`єкта авторського права, а також спростувати передбачену цивільним законодавством презумпцію винного завдання шкоди.

Цивільне судочинствоздійснюється назасадах змагальностісторін.Сторони таінші особи,які берутьучасть усправі,мають рівніправа щодоподання доказів,їх дослідженнята доведенняперед судомїх переконливості.Кожна сторонаповинна довеститі обставини,на яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст. ст. 12, 81, 89 ЦПК України)

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у рішенні від 23 серпня 2016 року у справі «Дж. К.» та інші проти Швеції» зазначив, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість,у цивільнихсправах законне вимагаєтакого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Відповідно до вимог статті 1Закону України«Про авторськеправо ісуміжні права» автор - фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір; контрафактний примірник твору, фонограми, відеограми - примірник твору, фонограми чи відеограми, відтворений, опублікований і (або) розповсюджуваний з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі примірники захищених в Україні творів, фонограм і відеограм, що ввозяться на митну територію України без згоди автора чи іншого суб`єкта авторського права і (або) суміжних прав, зокрема з країн, в яких ці твори, фонограми і відеограми ніколи не охоронялися або перестали охоронятися; примірник твору - копія твору, виконана у будь-якій матеріальній формі.

Перелік об`єктів авторського права закріплений у статті 433ЦК України та статті 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права».

У силу вимог частини першої статті 437ЦК України та статті 11Закону України«Про авторськеправо ісуміжні права» авторськеправо виникаєз моментустворення твору.Первинним суб`єктом,якому належитьавторське право,є автортвору.За відсутностідоказів іншогоавтором творувважається особа,зазначена якавтор наоригіналі абопримірнику твору(презумпціяавторства).Для виникненняі здійсненняавторського праване вимагаєтьсяреєстрація творучи будь-якеінше спеціальнейого оформлення,а такожвиконання будь-якихінших формальностей. Відповідно до частин першої, третьої статті 442ЦК України твір вважається опублікованим (випущеним у світ), якщо він будь-яким способом повідомлений невизначеному колу осіб, у тому числі виданий, публічно виконаний, публічно показаний, переданий по радіо чи телебаченню, відображений у загальнодоступних електронних системах інформації.

Як вбачається з матеріалів, справи та вірно встановлено місцевим судом, на підтвердження факту авторства позивачем було надано докази щодо розміщення вказаної фотографії в 2010 році в інтернет виданнях: знято відео та розміщено на YouTube https://voutu.be/YQTi6iYeAAw, та фотощоденник спостережень за акваріумом на сторінці http://maksimiks.name/2010/02/07/483/.

В матеріалах справи відсутні докази про те, що первинним автором спірного фотографічного твору є інша особа, а не позивач у справі.

Висновком судово-фототехнічної експертизи № 15384/10624-10626 від 20.01.2021 встановлено, що зображення у файлах «DSC_2706» форматів «*.JPG» та «*.NEF» співпадає із зображенням, що є на ресурсах « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та « ІНФОРМАЦІЯ_4 »

Зображення у файлах «DSC_2705» форматів «*.JPG» та « ІНФОРМАЦІЯ_5 » співпадає із зображенням на 8-ій та 9-ій сторінках книги ОСОБА_6 « ІНФОРМАЦІЯ_1 », наданої для дослідження. (т. 1, а.с. 232-241).

Таким чином, позивачем доведено факт, що його фотографію без дозволу було опубліковано на 8-ій та 9-ій сторінках книги авторства ОСОБА_6 « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Належним чином,ретельно місцевий суд проаналізував і доводи відповідача, що відповідачем дана книга не публікувалася та не розповсюджувалася, що на книзі «Рыбки - экзотика подводного мира» передбачений ISBN: НОМЕР_2 . Під цим номером ISBN TOB «Видавництво «РАНОК» випустило у світ зовсім іншу книгу « ОСОБА_7 . Біологічні диктанти. 7-8 класи. - X.: Вид-во «Ранок», 2009. - 176 с. - (Бібліотека творчого вчителя)».

Місцевий суд вірно встановив, що 01 січня 2005 року ТОВ «Фактор-Друк» та ТОВ «Видавництво «Ранок» уклали договір № 42-01/05 про виготовлення поліграфічної продукції. За вказаним договором Товариство зобов`язалось виконати роботи на підставі вихідних матеріалів, наданих замовником.

Книга під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у 2013 році була надрукована на замовлення ТОВ «Видавництво «Ранок», на підставі наданих вихідних даних замовником, а саме - готових діапозитивів.

17 травня 2013 року за товарною накладною № 4375-Р книга «Рыбки - экзотика подводного мира» була поставлена відповідачу ТОВ «Видавництво«Ранок» (т. 2, а. с. 26, 27, 28)

З дотриманням вимог процесуального законодавства, місцевий суд проаналізував докази, надані сторонами, і встановив факт, що саме ТОВ «Видавництво «Ранок» здійснювало випуск книги «Рыбки - экзотика подводного мира» автора ОСОБА_6 .

Місцевий суд вірно встановив, що з листа Державної наукової установи «Книжкова палата України ім. І. Федорова» від 05.09.2018 № 323/02, слідує, що Книжковою палатою України ТОВ «Видавництво «Ранок» дійсно було присвоєно ідентифікатор у системі ISBN - «672» та надано ISBN 978-966-672-289-1 для використання в практичній діяльності.

Видавництво має право присвоювати отриманий ISBN будь- якому зі своїх видань на власний розсуд.

Суд встановив, що відповідно до форми звітності 1-В (книги) «Звіт про випуск книжкової продукції», що надійшла від ТОВ Видавництво «Ранок», ISBN НОМЕР_2 присвоєно книзі ОСОБА_7 . Біологічні диктанти. 7-8 класи. - Х.: Вид-во «Ранок», 2009. - 176 с. - (Бібліотека творчого вчителя). (т. 1, а.с. 49)

З відомостей про наявність у фонді Державного архіву друку Книжкової палати України обов`язкових примірників видань, наданих Державною науковою установою «Книжкова палата України ім. І. Федорова», книга ОСОБА_4 «Рыбки - экзотика подводного мира» містить ISBN НОМЕР_1 , а номер ISBN НОМЕР_2 присвоєно книзі ОСОБА_7 . Біологічні диктанти. 7-8 класи. - Х.: Вид-во «Ранок», 2009. - 176 с. - (Бібліотека творчого вчителя). (т. 1, а.с. 120)

Згідно з відповіддю Державної наукової установи «Книжкова палата України ім. І. Федорова» від 31.01.2019 № 51/01, книга "Акваріум - екзотика підводного світу" в Книжкову палату України не находила. Книга "Рибки" доставлена в Книжкову палату України ТОВ Видавництво "Ранок" 23.07.2013, однак ISBN відрізняється від наведеного в ухвалі: ОСОБА_4 .

Рибки [Текст]: (екзотика підвод. світу) / [К. О. Шейкіна]. - X.: Ранок, 2012. - 108, [3] с.: іл.; 27 см. - (Серія "Моє хобі"). Авт. зазначено перед вип. дан. ISBN978-966-672-290-7 (у паліт.)

І. Назва. [2013-13430=32620] УДК 087.5:639.34 ББК 28.082я2 Ш39

В період з 01.01.2011 по 20.09.2018 вищезазначені книги іншими видавництвами в Книжкову палату України не доставлялися.

ISBN 978-966-672-289-1 присвоєно виданню: ОСОБА_7 . Біологічні диктанти. 7-8 класи [Текст] / О. В. Тагліна. - Харків: Ранок, 2009. - 175 с.; 20 см. - (Бібліотека творчого вчителя). ISBN 978-966-672-289-1. [2018-12522=29450] УДК 373.5.091.26:57 Т13

Книга, випущена у 2009 році, надійшла вКнижкову палатуУкраїни 18.09.2018 з порушенням строків доставляння обов`язкового примірника.

У звітах ТОВ «Видавництва «Ранок» за формою 1-В (книги) за 2009-2018 рр. (у т.ч. за III та IV кв. 2018 р.) це видання не зазначено. Однак 05.09.2018 в Книжкову палату України від ТОВ «Видавництва «Ранок» надійшов додатковий звіт за 2009-2010 рр., у якому зазначено 10 видань, у тому числі, книга О. В. Тагліна «Біологічні диктанти». (т. 1, а.с. 205-206).

Оцінивши в сукупності наявні у справі докази, враховуючи, що обов`язок довести ті обставини, що книга ОСОБА_4 «Рыбки - экзотика подводного мира», що містить ISBN НОМЕР_2 є контрафактною та видавництвом не публікувалася, покладається саме на відповідача, апеляційний суд вважає, що висновки місцевого суду в тій частині, що ISBN НОМЕР_2 у книзі ОСОБА_4 «Рыбки - экзотика подводного мира» зазначений помилково, а вірним є ISBN НОМЕР_1 , не суперечить обставинам справи.

Ані в ході розгляду справи місцевим судом, ані в ході апеляційного розгляду справи відповідачем у справі не надано належних, достовірних та достатніх доказів на спростування факту, що у виданій ТОВ «Видавництво «Ранок» книзі ОСОБА_4 «Рыбки - экзотика подводного мира» на розвороті 8-9 сторінок не публікувався фотографічний твір авторства ОСОБА_3 , а саме фотографія акваріуму, яка була зроблена ним особисто 07 лютого 2010 року.

Доводи апеляційної скарги в зазначеній вище частині, висновків місцевого суду не спростували.

Щодо визначення розміру грошової компенсації.

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом про захист авторських прав в червні 2018 року.

Визначаючи розмір компенсації за порушення авторського права позивача, місцевий суд за основу взяв: 10мінімальних заробітнихплат (станом на момент виникнення спірних правовідносин 2018 рік, мінімальна заробітна плата становила 3 723, 00 грн.), а саме 10 * 3 723, 00 грн. = 37 230, 00 грн.

Позивачем у справі рішення місцевого суду в зазначеній частині не оскаржувалося.

Вибір способу захисту порушеного права належить позивачу - суб`єкту авторського права і (або) суміжних прав.

Вирішуючи питанняпро стягненнякомпенсації, місцевий суд керувався законодавством, яке діяло на час звернення позивача до суду, тобто станом на червень 2018 року.

За змістом положень статті 52Закону України«Про авторськеправо і суміжні права» у разі порушення авторського права і (або) суміжних прав можливим є одночасне застосування кількох передбачених зазначеною статтею способів цивільно-правового захисту таких прав.

Відповідно до підпунктів «а», «г» абзацу другого частини першої статті 52Закону України«Про авторськеправо ісуміжні права» при порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об`єктів суміжних прав, використанні творів і об`єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право, зокрема: вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення; подавати позови до суду про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.

Суд має право постановити рішення чи ухвалу про: виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу (підпункти «г» абзацу першого частини другої статті 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права»).

В абзаці 9 частині другої статті 52Закону України«Про авторськеправо і суміжні права» зазначено, що при визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов`язаний у встановлених підпунктом «г» пункту 2 статті 52Закону №3792-XII межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що кожен твір є окремим об`єктом авторського права, який належить конкретному суб`єкту. Кожен окремий факт протиправного використання об`єктів авторського права та/або суміжних прав становить самостійне порушення і може бути підставою для застосування відповідальності у виді стягнення компенсації. Кожний суб`єкт авторського права при порушенні цього права, в тому числі на один твір, має право на компенсацію в розмірі, не менше 10 мінімальних заробітних плат.

З урахуванням наведеного, судом вбачається, що при визначенні розміру компенсації місцевий суд застосував мінімальний розмір компенсації, встановлений законом на час звернення позивача до суду.

Законом України від 15травня 2018року № 2415-VIII «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» були внесені зміни до ст. 52 Закону України «Про авторське право та суміжні права».

Пунктом 1 розділу VI прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону встановлено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і застосовується до правовідносин, які виникли після набрання ним чинності, а в частині функціонування електронної системи реєстрації та обліку у сфері авторських і суміжних прав з 1 липня 2019 року.

В зв`язку з чим, доводи апеляційної скарги в частині невірного застосування судом норм матеріального права, є безпідставними.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що суд не застосував закон, який діяв на час розгляду справи, є необґрунтованими.

Щодо розподілу судових витрат у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач прохав задовольнити три його позовні вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру (за яку сплачено судовий збір у розмірі 744,60 грн).

З рішення суду вбачається, що суд стягнув на користь позивача 2 860 грн сплаченого судового збору та 10 990 грн витрат за проведення експертизи.

Апеляційний суд вважає, що дійсно в порушення вимог ст. 141 ЦПК України, при здійснені розподілу судових витрат, місцевим судом не було враховано принципу пропорційності, а тому, враховуючи, що позов задоволено частково, сума компенсації судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи, понесених позивачем, має бути зменшена пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги були задоволено частково, зокрема, частково була задоволена майнова вимога про стягнення грошової компенсації, в зв`язку з чим сплачений судовий збір за даною позовною вимогою 744,60 грн підлягає компенсації частково (на 50 %), тобто 372,30 грн.

Сума витрат позивача за проведення експертизи становить 10 990 грн. Позивачем заявлено чотири позовних вимоги, одна з яких задоволена частково.

Тому, 10 990 грн необхідно розподілити між усіма позовними вимогами рівно, що дорівнює 2747,50 грн за кожну вимогу. Враховуючи часткове задоволення вимоги майнового характеру за цю вимогу компенсації підлягає 50% (2747,50:50 % ), тобто 1373,75 грн.

Саме на цю суму необхідно зменшити компенсацію позивачу витрат на проведення експертизи (як витрат, пов`язаних із розглядом справи), що становить 9616,25 грн (із розрахунку: 10 990 - 1 373,75).

висновків за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції;

Згідно зп.2ч.1ст.374ЦПК Українисуд апеляційноїінстанції зарезультатами розглядуапеляційної скаргимає право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, є, зокрема, порушення норм процесуального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (ч. 2 ст. 376 ЦПК України).

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин (ч. 4 ст. 376 ЦПК України).

Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат винесене з порушенням норм процесуального права, в цій частині рішення підлягає зміні, з урахуванням наведених вище висновків апеляційного суду.

В іншій частині оскаржуване рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Ранок» - задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 19 січня 2022 року - змінити.

Зменшити стягнутий з Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Ранок» на користь ОСОБА_3 судовий збір з 2 860,00 грн до 2487,70 грн.

Зменшити стягнуту з Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Ранок» на користь ОСОБА_3 суму витрат за проведення експертизи з 10 990,00 грн до 9616,25 грн.

В іншій частині рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 19 січня 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, яким є Верховний Суд.

У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, строк на касаційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 02 грудня 2023 року.

Головуючий суддя П.С. Абрамов

Судді Т.В. Одринська

В.П. Пікуль