Постанова

від 25.01.2023 по справі 910/14357/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2023 р. Справа№ 910/14357/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Алданової С.О.

Барсук М.А.

за участю секретаря судового засідання Зорі В.С.

за участі представників згідно протоколу судового засідання

розглянувши матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської ДА) "Київтеплоенерго"

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2022 (повний текст рішення) 07.07.2022

у справі № 910/14357/21 (суддя - Спичак О.М.)

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської ДА) "Київтеплоенерго"

до Житлово-будівельного кооперативу "Будівельник-2"

про стягнення 2 262 322, 35грн,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

02.09.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» з вимогами до Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-2» про стягнення 2262322,35 грн, з яких 2197610,95 грн основного боргу, 16075,67 грн 3% річних та 48635,73 грн інфляційних втрат.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідачем самовільно (без дозволу) було здійснено підключення будинку №10 по вул. Солом`янська у місті Києві до системи централізованого опалення на опалювальний період 2020-2021, у зв`язку з чим позивачем було нараховано до стягнення з відповідача 5-ти кратну вартість самовільно спожитої теплової енергії на суму 2197610,95 грн, а також 3% річних у сумі 16075,67 грн та інфляційні втрати у розмірі 48635,73 грн. у відповідності до п. 3.2 Договору.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.06.2021 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки на початок опалювального періоду 2020 року діяв карантин, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (Covid-19)» від 17.03.2020, позивач не мав права не підключити системи опалення відповідача після звернення відповідача, докази чого наявні в матеріалах справи, та не заперечується позивачем, навіть у випадку наявності у відповідача заборгованості з оплати за теплову енергію.

Посилання позивача на передбачену договором відповідальність особи за споживання енергії без дозволу (наряду) енергопостачальної організації, який не видавався позивачем відповідачу щодо підключення будинку 10 по вул. Солом`янська у місті Києві, та факт самовільного підключення до теплових мереж без дозволу позивача судом відхиляються, оскільки при підготовці індивідуального теплового пункту до опалювального періоду представниками позивача не виявлено та не зафіксовано жодного порушення щодо належної експлуатації системи тепло споживання (акт №20/5658 про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи від 27.08.2020).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської ДА) "Київтеплоенерго" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2022 у справі № 910/14357/21 та прийняти нове про задоволення позовних вимог Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської ДА) "Київтеплоенерго" в повному обсязі.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що у відповідача існувала заборгованість за отриману теплову енергію за попередній період, отже позивач відповідно до умов п.п.1 Додатку № 5 Договору, правомірно припинив подачу теплової енергії споживачу у зв`язку з відсутністю оплати за фактично спожиту теплову енергію.Тому правомірно не видав наряд на включення.

Самовільне приєднання відповідачем до системи становить правопорушення, санкція за яке міститься у п. 3.2 Договору.

Крім того, суд першої інстанції не взяв до уваги, що відповідно до п. 28 Правил у разі несплати за спожиту теплове енергію теплопостачальна організація має право обмежити або припинити постачання теплової енергії споживачеві та нарахувати штрафні санкції.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

Житлово-будівельний кооператив «Будівельник -2» не погодився з викладеними в апеляційній скарзі доводами з огляду на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (Covid-19)» від 17.03.2020, яким установлено, що на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг громадянам України у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, прийнятої відповідно до ст.29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб, на усій території України встановлений карантин з 12 березня 2020 року, який у свою чергу постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №239, від 20.05.2020 №392, від 22.07.2020 №641, від 26.08.2020 №760, від 13.10.2020 №956, від 09.12.2020 №1236, від 21.04.2021 №405, від 16.06.2021 №611 неодноразово продовжено. Постановою Кабінету Міністрів України №611 від 16.06.2021 строк дії карантину встановлено до 31.08.2021.

Отже, на початок опалювального періоду 2020 року діяв режим карантину, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 спрямований на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної, тому позивач не мав права відмовити у підключенні системи опалення будинку піісля звернення до нього відповідача, навіть у випадку наявності у відповідача заборгованості з оплати за теплову енергію.

Обставини справи, встановлені судом першої та апеляційної інстанцій у даній справі

25.10.2018 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом «Будівельник-2» (споживач) укладено Договір №311993 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, а споживач зобов`язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених у цьому договорі.

Згідно з п. 2.2.1 Договору №311993 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 25.10.2018 постачальник зобов`язується безперебійно постачати теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності із споживачем для потреб опалення - в опалювальний сезон, для гарячого водопостачання - протягом року згідно з заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження.

Відповідно до п. 2.4 Договору №311993 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 25.10.2018 постачальник має право на часткове або повне припинення постачання теплової енергії споживачу у разі недотримання ним термінів оплати коштів за спожиту теплову енергію, а також за інших обставин, передбачених нормативними актами.

Згідно з п. 3.2 Договору №311993 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 25.10.2018 споживач несе відповідальність за самовільне підключення систем теплоспоживання чи підключення їх перед або поза приладами обліку шляхом сплати постачальнику 5-ти кратної вартості теплової енергії та кількості теплової енергії, спожитої такими системами.

Актом №20/5658 складеним 27.08.2020 встановлено, що вузол комерційного обліку теплової енергії до роботи в опалювальний період 2020 - 2021 роки готовий.

22.09.2020 на адресу позивача відповідач направив гарантійний лист вих. №22/09-21 з вимогою надати дозвіл на подачу теплоносія на систему опалення житлового будинку у зв`язку з початком опалювального сезону.

Листом від 21.10.2020 вих. №21/10/20 відповідач просив позивача видати наряд на включення опалення в будинку №10 по вулиці Солом`янській у місті Києві.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач наряду на включення не видав і будинок до системи централізованого опалення не підключив.

25.01.2021 представниками Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» складено Акт №21/5504 про порушення споживачем Правил користування тепловою енергією та/або умов договору, де вказано, що споживач порушив умови договору, Правила користування тепловою енергією п.п. 40, 45, 30, 23 - самовільне включення централізованого опалення.

Протоколом засідання комісії з розгляду актів порушень споживачами ПКТЕ та/або умов договору від 11.03.2021 № 18 встановлено, що у ході цільової перевірки житлового будинку Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-2» за адресою: вул. Солом`янська, буд. 10 виявлено самовільне підключення системи ЦО без дозволу енергопостачальної організації, що є порушенням умов Договору №311993 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 25.10.2018, а саме п. 2.3.9, про що був складений Акт від 25.01.2021 №21/5504.

Заслухавши доводи представників сторін, розглянувши доводи апелянта, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволені апеляційної скарги, з огляду на таке.

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частинами 1-3 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Положеннями ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно з абз. 1 та 2 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про теплопостачання», основними обов`язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Відповідно до абз. 20 ст. 1 Закону України «Про теплопостачання», споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Стаття 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлює, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.

Взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії визначають Правила користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 (далі - Правила № 1198).

Правила № 1198 є обов`язкові для виконання усіма теплопостачальними організаціями незалежно від форми власності, споживачами, організаціями, що виконують проектування, пуск, налагодження та експлуатацію обладнання для виробництва, транспортування, постачання та використання теплової енергії.

Користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання (п. 4 Правил № 1198).

Пунктом 36 Правил № 1198 визначено, що теплопостачальна організація зобов`язується забезпечувати протягом обумовленого в договорі часу безперервне постачання теплової енергії (за винятком нормативно встановлених перерв), підтримувати параметри теплоносія, що подається з колекторів джерела теплової енергії, на вході в теплову мережу споживача теплової енергії відповідно до температурного графіка теплової мережі, не допускаючи відхилення параметрів, визначених договором.

Відповідно до п. 4 розділу IV Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства житлово-комунального господарства України № 620/378 від 10.12.2008 (далі - Правила № 620/278) перед початком опалювального періоду суб`єкти відносин у сфері теплопостачання проводять перевірку готовності систем опалення та системи теплопостачання у цілому шляхом виконання пробного пуску з метою визначення їх готовності до роботи.

Відповідно до п. 5 розділу IV зазначених Правил до 1 жовтня поточного року повинні бути закінчені всі планові роботи на устаткуванні ДТ, ТМ, ТП, системах опалення, вентиляції та гарячого водопостачання та усунуті всі порушення і дефекти, виявлені в період підготовки до опалювального періоду.

Згідно з п. 1.3 розділу Х Правил № 620/378 перевірка готовності до роботи теплових господарств в опалювальний період повинна бути закінчена у термін не пізніше 15 вересня поточного року.

Відповідно до п. 2.4 розділу Х Правил № 620/378 перевірка готовності до роботи в опалювальний період теплових господарств споживачів повинна бути закінчена у термін не пізніше 25 вересня поточного року.

Згідно п. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Як визначено абзацом 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 25 Закону України «Про теплопостачання» теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов`язані забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору, а також норм і правил.

Відповідно до пунтку 1 Статуту ЖБК «Будівельник-2» житлово-будівельник кооператив організовується з метою задоволення потреб членів кооперативу та їх сімей у житлі шляхом будівництва жилого багатоквартирного будинку/будинків з господарькими будівлями за власні кошти кооперативу з допоомогою державного кредиту.

Колегія суддів апеляційної інстнації погоджується з висновком суду першої інстанції, шо з огляду на предмет діяльності відповідача останній відповідно до вимог національного стандарту повинен бути забезпечений гарячим водопостачанням та відповідно опаленням в опалювальний сезон.

Пунктом 2.3.2 Договору №311993 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 25.10.2018 визначено, що абонент зобов`язаний щорічно, в міжопалювальний період, проводити підготовку до опалювального сезону зовнішніх (при наявності) та внутрішньобудинкових теплових мереж та обладнання з отриманням від постачальника акт про готовність систем теплопостачання до опалювального сезону.

27.08.2020 уповноваженим представником позивача складено акт № 20/5658 про готовність вузла комерційного обліку теплової енергії споживача до роботи в опалювальний період 2020-2021 р.

Відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1632 від 15.10.2021 «Про початок опалювального періоду 2020/2021 років у місті Києві» керівникам теплопостачальних підприємств і організацій незалежно від форм власності за умови готовності систем теплоспоживання зобов`язано розпочати з 16.10.2020 подачу теплоносія.

В матеріалах справи наявний гарантійний лист №22/09-21 від 22.09.2020, в якому у зв`язку з початком опалювального сезону відповідач просив дозволити подачу теплоносія на систему опалення житлового будинку № 10 по вул. Солом`янській у місті Києві.

Листом від 21.10.2020 вих. №21/10/20 відповідач просив позивача видати наряд на включення опалення у згаданому будинку.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач не виконав покладених на нього умовами договору зобов`язань та розпорядження КМДА № 1632 від 15.10.2021, оскільки не здійснив з настанням опалювального сезону забезпечення позивача опаленням.

П. 3.2 договору установлює відповідальність споживача за споживання теплової енергії без погодження з постачальником понад максимальне теплове навантаження, визначене додатком 1 до цього договору, шляхом сплати постачальнику 5-кратної вартості фактично спожитої та договірної величини.

Колегія суддів погоджується з аргументами відповідача, що позивачем не надано в розумінні ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України документального підтвердження споживання відповідачем понад максимального теплового навантаження, оскільки таке споживання повинно підтверджуватись інформацією з приладів обліку, що передбачено п. 2.3.1 договору.

Колегія суддів відзначає, що порядок включення чи відключення споживача зі складанням наряду передбачений Правилами користування тепловою енергією, затверджені спільним наказом Міністерства енергетики України та Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 307/262 від 28.10.1999, які втратили чинність.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визнає порушенням зобов`язання його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.

Так, розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 2.3.9 договору за самовільне підключення систем теплоспоживання чи підключення їх перед або поза приладами обліку, абонент зобов`язаний сплачувати енергопостачальній організації 5-кратну вартість теплової енергії та кількість теплової енергії, спожитої такими системами.

Засновуючись на згаданій умові договору, 18.03.2021 позивач, на адресу відповідача направив вимогу № 30/5/5/4171 про сплату штрафних санкцій за самовільне підключення, без дозволу (наряду) теплопостачальної організації у нарахованому позивачем розмірі - 2197610,95 грн. за перод з 03.11.202 по 25.01.2021 в термін до 20.01.2021.

Згідно поданого позивачем розрахунку та пояснень позивача суду, вбачається, що позивач нарахував 5-кратний розмір спожитої теплової енергії без дозволу енергопостачальної організації за період, який є опалювальним, а тому враховуючи наявність між сторонами договірних правовідносин, постачання відповідачу теплової енергії у гарячій воді є обов`язком позивача, покладеним на нього умовами договору та діючим законодавством.

Доводи апелянта на установлену договором відповідальність особи за споживання енергії без дозволу (наряду) енергопостачальної організації та факт його самовільного підключення до теплових мереж колегією суддів відхиляються, оскільки при підготовці індивідуального теплового пункту до опалювального періоду представниками позивача не виявлено та не зафіксовано жодного порушення щодо належної експлуатації теплового пункту доказом чого є акт №20/5658 про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи від 27.08.2020.

Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції у тому, що саме позивач неправомірно ухилився від зобов`язання своєчасного підключення відповідача до енергопостачання в опалювальний сезон.

Доводи скаржника щодо того, що у відповідача існувала заборгованість за отриману теплову енергію за попередній період не визнаються договором чи законною підставою звільнення організації від обовязку постачання теплової енергії у період опалювалього сезону.

За вказаних обставин суд апеляційної інстанції вважає недоведеною обставину самовільного підключення відповідачем систем теплоспоживання чи підключення їх перед або поза приладами обліку, яке це передбачено вимогами п. 3.2 Договору, оскільки в опалювальний період постачання відповідачу теплової енергії у гарячій воді є обов`язком позивача, а відключення від опалення суперечить Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)" (№530-ІХ від 17.03.2020 року), яким забороняється припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг громадянам України у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.

Висновки суду

Таким чином, викладені в апеляційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни рішення не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними.

Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд з достатньою повнотою дослідив усі обставини справи, надав належну оцінку представленим доказам, висновки суду не суперечать матеріалам справи, обставини, які мають значення по справі, судом установлені вірно. Порушень норм матеріального та процесуального права не установлено.

Відповідно до ст. 276 ГПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин справи апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення - слід залишити без змін.

Розподіл судових витрат

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської ДА) "Київтеплоенерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2022 (повний текст рішення) 07.07.2022 у справі № 910/14357/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2022 (повний текст рішення) 07.07.2022 у справі № 910/14357/21 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/14357/21 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 01.02.2023 р.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді С.О. Алданова

М.А. Барсук