Постанова

від 26.01.2023 по справі 920/1448/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2023 р. Справа№ 920/1448/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Коробенка Г.П.

Чорногуза М.Г.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

прокурор: Греськів І.І.

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу заступника керівника Сумської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Сумської області від 08.09.2022 р. (повний текст складено 19.09.2022 р.)

у справі № 920/1448/21 (суддя - Джепа Ю.А.)

за позовом першого заступника керівника Сумської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача: Сумської обласної державної адміністрації

до Приватного акціонерного товариства "Сумирибгосп"

про скасування державної реєстрації, припинення права постійного користування землею та повернення земельних ділянок,

УСТАНОВИВ:

У грудні 2021 року перший заступник керівника Сумської окружної прокуратури звернувся у Господарський суд Сумської області з позовом в інтересах держави в особі Сумської обласної державної адміністрації (далі - позивач, Сумська ОДА) до Приватного акціонерного товариства "Сумирибгосп" (далі - відповідач, Товариство), в якому просив суд:

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення державного реєстратора Сумського районного управління юстиції Білолюбської Ірини Вікторівни (далі - державний реєстратор) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 22184247 від 18.06.2015 про право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 5924782900:10:001:0001 площею 51,7634 га за Товариством та припинити право Товариства на постійне користування земельною ділянкою кадастровий номер 5924782900:10:001:0001;

- зобов`язати Товариство повернути державі в особі Сумської ОДА земельну ділянку водного фонду кадастровий номер 5924782900:10:001:0001 - площею 51,7634 га, яка розташована на території Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області;

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 22185956 від 18.06.2015 про право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 5924782900:10:005:0135 - площею 170,1866 га за Товариством та припинити право Товариства на постійне користування земельною ділянкою кадастровий номер 5924782900:10:005:0135;

- зобов`язати Товариство повернути державі в особі Сумської ОДА земельну ділянку водного фонду кадастровий номер 5924782900:10:005:0135 - площею 170,1866 га, яка розташована на території Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області;

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 22182481 від 18.06.2015 про право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 5924786800:02:002:0318 - площею 34,5596 га за Товариством та припинити право Товариства на постійне користування земельною ділянкою кадастровий номер 5924786800:02:002:0318;

- зобов`язати Товариство повернути державі в особі Сумської ОДА земельну ділянку водного фонду кадастровий номер 5924786800:02:002:0318 - площею 34,5596 га, яка розташована на території Садівської сільської ради Сумського району Сумської області;

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 22181266 від 18.06.2015 про право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер кадастровий номер 5924786800:10:001:0091 площею 42,5997 га за Товариством та припинити право Товариства на постійне користування земельною ділянкою кадастровий номер 5924786800:10:001:0091;

- зобов`язати Товариство повернути державі в особі Сумської ОДА земельну ділянку водного фонду кадастровий номер 5924786800:10:001:0091 площею 42,5997 га, яка розташована на території Садівської сільської ради Сумського району Сумської області;

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Бурбики Тамари Анатоліївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 22882033 від 15.07.2015 про право постійного користування земельними ділянками кадастровий номер 5922385400:06:001:0134 площею 140,2 га, кадастровий номер 5922385400:03:003:0166 площею 0,83 га та кадастровий номер 5922385400:03:003:0165 площею 154,67 га за Товариством та припинити право Товариства на постійне користування земельною ділянкою кадастровий номер 5922385400:06:001:0134, 5922385400:03:003:0166 та 5922385400:03:003:0165;

- зобов`язати Товариство повернути державі в особі Сумської ОДА земельну ділянку водного фонду кадастровий номер 5922385400:06:001:0134 площею 140,2 га, яка розташована на території Краснопільської селищної ради Сумського району Сумської області;

- зобов`язати Товариство повернути державі в особі Сумської ОДА земельну ділянку водного фонду кадастровий номер 5922385400:03:003:0166 площею 0,83 га, яка розташована на території Краснопільської селищної ради Сумського району Сумської області;

- зобов`язати Товариство повернути державі в особі Сумської ОДА земельну ділянку водного фонду кадастровий номер 5922385400:03:003:0165 площею 154,67 га, яка розташована на території Краснопільської селищної ради Сумського району Сумської області.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач використовує вказані земельні ділянки водного фонду на території Сумського району на підставі зареєстрованого 18.06.2015 та 15.07.2015 права постійного користування, яке здійснено на підставі державних актів на право постійного користування земель, які видавалися Сумському обласному державному виробничому сільськогосподарсько-рибоводному підприємству, яке було припинено в результаті реорганізації (шляхом перетворення) у ВАТ "Сумирибгосп", що є підставою припинення права користування земельними ділянками. У статутному капіталі відповідача відсутня частка держави, а тому враховуючи положення Земельного кодексу України, в постійному користуванні відповідача не можуть перебувати земельні ділянки державної та комунальної власності. Прокурор зазначає, що відповідач, у порушення вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України, використовує земельні ділянки водного фонду державної власності без жодної правової підстави, оскільки право власності чи право оренди на спірні земельні ділянки відповідачем не оформлено.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, заперечуючи проти позовних вимог, посилався на те, що право постійного користування земельною ділянкою набуто відповідачем в установленому законом порядку, оскільки ВАТ "Сумирибгосп", правонаступником якого є відповідач, створене в процесі реорганізації шляхом перетворення Сумського обласного державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства, є повним правонаступником всього майна, всіх прав та обов`язків попередньої юридичної особи, та користується земельними ділянками на праві постійного користування, підтвердженого державними актами на право постійного користування землею І-СМ №002727 від 29.01.1998, СМ №006 від 17.01.1995, СМ №52 від 29.01.1998 та рішеннями державного реєстратора Сумського районного управління юстиції, які прийняті на підставі цих актів.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 08 вересня 2022 року у позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Заступник керівника Сумської обласної прокуратури подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки з моменту припинення функціонування Сумського обласного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства, незалежно від правонаступництва, припинено право користування на спірні земельні ділянки водного фонду, автоматичного переоформлення прав землекористування діючим законодавством не передбачено, а відповідач право оренди чи право власності не спірні земельні ділянки не оформив, тому державний реєстратор мав відмовити у реєстрації речових прав на земельні ділянки. Прокурор вважає, що відсутня єдина правозастосовна практика Верховного Суду щодо застосування положень статей 92, 141 Земельного кодексу України при вирішенні подібних спорів, про що свідчать окремі думки суддів Верховного Суду у справах №906/706/19 та №906/620/19.

20.01.2023 від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої він просив доручити Господарському суду Сумської області, проте ухвалою від 23.01.2023 у задоволенні клопотання було відмовлено у зв`язку із відсутністю у Господарському суді Сумської області вільних залів судових засідань, у яких була б можливість проведення відеоконференції.

Сторони неодноразово належним чином повідомлялись про розгляд апеляційної скарги в порядку, визначеному статтями 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), шляхом направлення ухвал суду за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи на повідомлені ними адреси електронної пошти, що підтверджується відповідними довідками про доставку електронних документів.

Ураховуючи положення статей 202, 270 ГПК України, наявність відомостей про направлення учасникам справи ухвал з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, з огляду на обізнаність сторін про розгляд справи, також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, і участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представників сторін.

Прокурор у судовому засіданні підтримала доводи, викладені у апеляційній скарзі, просила її задовольнити.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, у січні 1995 року Сумському обласному державному виробничому сільськогосподарсько-рибоводному підприємству було видано державний акт на право постійного користування землею СМ №006, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №6 від 17.01.1995, щодо земельної ділянки площею 295,7 га для виробничих потреб, на території Самотоївської сільської ради Краснопільського району Сумської області.

На даний час Самотоївська сільська рада увійшла до складу Краснопільської об`єднаної територіальної громади.

У січні 1998 року Сумському обласному державному виробничому сільськогосподарсько-рибоводному підприємству (Рибцех "Сироватка") було видано державний акт на право постійного користування землею І-СМ №002727, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №44 від 29.01.1998, щодо земельної ділянки площею 221,95 га для виробничих потреб, на території Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області.

Також у січні 1998 року Сумському обласному державному виробничому сільськогосподарсько-рибоводному підприємству було видано державний акт на право постійного користування землею СМ №52, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №43 від 29.01.1998, щодо земельної ділянки площею 78,0 га для виробничих потреб, на території Садівської сільської ради Сумського району Сумської області.

19 жовтня 1998 року головою Фонду державного майна України було затверджено План приватизації Сумського обласного державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства "Сумирибгосп", згідно якого основним видом діяльності підприємства (за статутом) є ведення рибного господарства, рибогосподарської меліорації, відтворення та раціональне використання водних ресурсів.

У розділі 13 Плану зазначена характеристика землекористування, згідно якого загальна площа земель у користуванні підприємства на дату оцінки - 1761,45 га, з неї під ставками та водоймами - 1272,35 га.

Наказом Фонду державного майна України №58-АТ від 09.12.1998 "Про створення ВАТ "Сумирибгосп" вирішено перетворити Сумське обласне державне виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство у Відкрите акціонерне товариство "Сумирибгосп", затверджено Статут ВАТ "Сумирибгосп", установлено, що майно, передане до статутного фонду ВАТ "Сумирибгосп", є його власністю.

За наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області від 10.01.1999 №7 розпочато продаж акцій ВАТ "Сумирибгосп".

Згідно акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу Сумського обласного державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства від 17.06.1998, до статутного капіталу ВАТ "Сумирибгосп" не увійшло державне майно - об`єкти, які не підлягають приватизації, зокрема, ставки та гідротехнічні споруди. Підтвердженням цього є акт оцінки цілісного майнового комплексу, затверджений заступником голови ФДМУ 17.06.1998, та План приватизації.

У власність ВАТ "Сумирибгосп" також не було передано земельні ділянки, що перебували у постійному користуванні Сумського обласного державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства, про що свідчить відсутність оформленого права власності на них.

У Статуті ВАТ "Сумирибгосп" зазначено, що воно створене згідно з наказом Фонду державного майна №58-АТ від 09.12.1998 шляхом перетворення Сумського обласного державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства у відкрите акціонерне товариство в процесі приватизації названого підприємства та відповідно до Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі", є правонаступником прав та обов`язків вказаного підприємства.

Наказом регіонального відділення фонду державного майна України по Сумській області від 22.11.2004 №4712 процес приватизації ВАТ "Сумирибгосп" завершено та вирішено передати ВАТ "Сумирибгосп" акції в кількості 10800000 шт.

У подальшому ВАТ "Сумирибгосп", з метою приведення діяльності Товариства до вимог чинного законодавства, змінило найменування на Публічне акціонерне товариство "Сумирибгосп" (ПАТ "Сумирибгосп"), а потім на Приватне акціонерне товариство "Сумирибгосп" (ПрАТ "Сумирибгосп").

У 2015 році на замовлення ПАТ "Сумирибгосп" розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок наданих на підставі державних актів на право постійного користування землею І-СМ №002727 площею 221,95 га, СМ №006 площею 295,7 га та СМ №52 площею 78,0 га.

За результатами встановлення меж земельним ділянкам присвоєно наступні кадастрові номери:

- 5924782900:10:001:0001 площею 51,7634 та 5924782900:10:005:0135 площею 170,1866 га - розташовані на території Верхньосироватської сільської ради;

- 5924786800:10:001:0091 площею 42,5997 га, 5924786800:02:002:0318 площею 34,5596 га - на території Садівської сільської ради;

- 5922385400:06:004:0165 площею 154,67 га, 5922385400:03:003:0166 площею 0,83 га та 5922385400:06:001:0134 площею 140,2 га - на території Краснопільської селищної ради.

На підставі вказаних державних актів були вчинені відповідні реєстраційні дії по внесенню до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформації про наявність у Товариства іншого речового права - права постійного користування земельною ділянкою, що підтверджується наявною у матеріалах справи Інформацією із вказаного Державного реєстру.

Листом від 17.05.2021 РВ ФДМУ по Полтавській та Сумській областях повідомило прокурору, що державна частка в статутному капіталі ВАТ "Сумирибгосп" станом на 17.05.2021 відсутня.

Прокурор вказує, що ВАТ "Сумирибгосп", а в подальшому ПрАТ "Сумирибгосп", використовує вищевказані земельні ділянки водного фонду на території Сумського району на підставі зареєстрованого 18.06.2015 та 15.07.2015 права постійного користування, яке здійснено на підставі державних актів на праві постійного користування земель, які видавалися Сумському обласному державному виробничому сільськогосподарсько-рибоводному підприємству "Сумирибгосп".

Відповідно до довідки про включення до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 10/19 від 17.12.1998 державна реєстрація відповідача здійснена 17.12.1998, аналогічна інформація зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, де, зокрема, в графі дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа, інформація відсутня.

Тому, на думку прокурора, Сумське обласне державне виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство припинено в результаті реорганізації (шляхом перетворення) у ВАТ "Сумирибгосп", підтвердженням чого є наказ ФДМУ від 09.12.1998 №58-AT "Про створення ВАТ Сумирибгосп" і вказаним наказом питання щодо правонаступництва не визначалось.

Прокурор вважає, що з моменту припинення діяльності державного підприємства припинилось і його право постійного користування земельною ділянкою, а особа, що утворилася після приватизації державного підприємства (правонаступником якої є відповідач), відповідно до приписів земельного законодавства не має права на отримання земельної ділянки в постійне користування, а право оренди чи право власності на спірні земельні ділянки не оформила, що свідчить про те, що відповідач, в порушення вимог статей 125,126 Земельного кодексу України, використовує вищевказані земельні ділянки водного фонду державної власності без жодної правової підстави.

Сумською окружною прокуратурою, за результатами вивчення в стану законності використання відповідачем вищевказаних земельних ділянок водного фонду, 24.05.2021 було направлено на адресу Сумської ОДА, яка є уповноваженим органом у спірних правовідносинах, лист для вжиття відповідних заходів реагування на усунення вищевказаних порушень вимог земельного законодавства.

Однак, протягом більше ніж місяць Сумською ОДА відповідь не надано, у зв`язку з цим окружною прокуратурою 01.07.2021 повторно направлено листа до Сумської ОДА щодо вжиття заходів реагування.

Згідно наданих відповідей Сумської ОДА від 06.07.2021 та 07.07.2021 будь-яких заходів вжито не було.

29.11.2021 окружною прокуратурою в черговий раз спрямовано листа до Сумської ОДА з метою вжиття відповідних заходів, але згідно відповіді Сумської ОДА від 09.12.2021 жодних заходів також вжито не було.

У зв`язку із викладеними обставинами прокурор звернувся до суду із даним позовом в інтересах держави в особі Сумської ОДА та просив суд скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень про право постійного користування спірними земельними ділянками за Товариством, припинити право Товариства на постійне користування земельними ділянками та зобов`язати Товариство повернути ці земельні ділянки державі в особі Сумської ОДА.

Позивач у суді першої інстанції, у відповіді на відзив, підтримав доводи прокурора з тих же підстав, що й прокурор.

Відповідач проти позову заперечив та зазначав, що право постійного користування земельними ділянками, набуте Товариством у встановленому законом порядку, не втрачається, а зберігається до його належного переоформлення.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку, що право постійного користування земельною ділянкою, набуте відповідачем в установленому законом порядку, не втрачається, а зберігається до його належного переоформлення; належне переоформлення земельних ділянок Товариство здійснило у 2015 році; реорганізація державного підприємства шляхом перетворення в ході проведення приватизації не мала наслідком припинення діяльності такого підприємства; право постійного користування землею, яке виникло в суб`єкта господарювання до набрання чинності ЗК України - 01 січня 2002 року, продовжує зберігатися у подальшому, а отже, може переходити від підприємства до його правонаступника.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Частинами 1, 2 статті 7 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час видачі та реєстрації Державних актів у 1995 та 1998 роках) визначалося, що користування землею може бути постійним або тимчасовим; постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку.

Статтею 92 Земельного кодексу України (в чинній редакції, далі - ЗК України) визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Отже, за своєю правовою природою право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України.

Як статтею 27 Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент створення ВАТ "Сумирибгосп", так і статтею 141 ЗК України в редакції, яка набрала чинності з 01.01.2002, наведено вичерпний перелік таких підстав, зокрема, припинення діяльності підприємства.

Приписи наведених у підпункті 3 частини 1 статті 27 Земельного кодексу України (у редакції станом на 1998 рік) та підпункті "в" частини 1 статті 141 ЗК України підстав слід розуміти таким чином, що припинення права користування земельною ділянкою з підстав припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво (правовий висновок Верховного Суду України у постанові від 21.02.2011 у справі №21-3а11, який підтриманий Верховним Судом у постанові від 10.10.2018 у справі №907/916/17).

Вказаний правовий висновок конкретизований у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 15.11.2021 у справі №906/620/19, відповідно до якої наведені положення Земельного кодексу України потрібно застосовувати таким чином, що коли відбувається припинення особи без правонаступництва, то у такому випадку виникають підстави для припинення права користування земельною ділянкою. У разі ж реорганізації особи, зміни її організаційно-правової форми чи назви, підстави для припинення права користування земельною ділянкою не виникають.

Отже, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що набуте Сумським обласним державним виробничим сільськогосподарсько-рибоводним підприємством право постійного користування земельними ділянками не припинилось, а перейшло до його правонаступника - ВАТ "Сумирибгосп", утвореного внаслідок зміни організаційно-правової форми державного підприємства за наслідками приватизації.

Стаття 37 Цивільного кодексу УРСР 1963 року (чинного на час приватизації Сумського обласного державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства у грудні 1998 року) як одну з форм припинення юридичної особи визначала реорганізацію шляхом: злиття, поділу або приєднання. (частина 1). При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов`язки) переходить до новостворених юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов`язки) переходить до останньої. Майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію (частина 2).

Одночасно стаття 34 Закону України "Про підприємства в Україні" (в редакції на грудень 1998 року) додатково визначала одним із способів реорганізації юридичної особи також перетворення та одночасно передбачала, що у разі реорганізації шляхом перетворення до підприємства, яке виникло, переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства. Також за змістом цієї норми підприємство вважається реорганізованим або ліквідованим з моменту виключення його з державного реєстру України.

Зі змісту статті 8 Закону України "Про підприємництво" (в аналогічній редакції) вбачається, що у разі зміни організаційно-правової форми підприємства, а також форми власності здійснюється перереєстрація підприємства, тоді як у разі ліквідації проводиться скасування державної реєстрації підприємства шляхом виключення його з державного реєстру.

Матеріали справи не містять доказів внесення до державного реєстру запису про припинення Сумського обласного державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства шляхом ліквідації з одночасним виключенням його з державного реєстру, а встановлено тільки обставину здійснення 17/12/1998 реєстрації ВАТ "Сумирибгосп" з тотожним кодом ЄДРПОУ (00476760), який зберігся і за відповідачем.

Таким чином, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що мала місце саме перереєстрація юридичної особи внаслідок зміни форми власності і організаційно-правової форми підприємства у зв`язку з приватизацією його цілісного майнового комплексу.

Отже, зміна організаційно-правової форми державного підприємства у процедурі приватизації не мала наслідком припинення його діяльності, а мала таким наслідком його реорганізацію (з перереєстрацією) з набуттям правонаступником - ВАТ "Сумирибгосп" прав та обов`язків приватизованого державного підприємства.

Натомість, положення підпункту 3 частини 1 статті 27 Земельного кодексу України у редакції станом на момент приватизації та підпункту "в" частини 1 статті 141 ЗК України пов`язують припинення права постійного користування земельною ділянкою виключно з припиненням діяльності державного підприємства, що не відбулося у даному випадку.

Крім цього, статтею 12 Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі", у редакції станом на момент приватизації, було визначено, що приватизація майна рибних господарств (рибокомбінатів, рибоводно-меліоративних станцій, нерестово-виросних рибницьких господарств), які спеціалізуються на вирощуванні рибопосадкового матеріалу та товарної риби у ставках, басейнах, лиманах та інших внутрішніх водоймах, здійснюється шляхом перетворення їх у колективні господарства або у відкриті акціонерні товариства на умовах, передбачених статтями 5, 6 і 7 цього Закону. При цьому повинні забезпечуватися технологічна єдність виробництва та цілісність майнових комплексів.

Таким чином, відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин встановлених наведеними нормами земельного законодавства правових наслідків у вигляді припинення правомірно набутого відповідачем (в порядку правонаступництва в результаті приватизації) права постійного користування земельною ділянкою.

У зв`язку з такими висновками, враховуючи встановлені судом обставини набуття Сумським обласним державним виробничим сільськогосподарсько-рибоводним підприємством права постійного користування спірними земельними ділянками на підставі Державних актів, подальшого правонаступництва відповідача, яке відбулось внаслідок реорганізації (перереєстрації) цієї особи, без ліквідації юридичної особи та набуття відповідачем за наслідками приватизаційної процедури всіх прав та обов`язків Сумського обласного державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстави для припинення права постійного користування земельною ділянкою на визначених прокурором в позові підставах.

Інше тлумачення прокурором результатів приватизації об`єкта, господарська діяльність якого полягає в риборозведенні, яке, по суті, зводиться до позбавлення особи основної складової частини цілісного майнового комплексу - земельної ділянки водного фонду (якою відповідач користується правомірно), без якого всі обслуговуючі споруди втрачають економічну цінність, призводить до перегляду результатів приватизації через 24 роки після її проведення у спосіб, що не встановлений законом.

При цьому, як вірно зазначив суд першої інстанції, до переліку майна цілком логічно було включено тільки те майно, яке підлягало приватизації в розумінні положень частини 1 статті 5 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" (у редакції станом на початок процедури приватизації) та, відповідно, набувалось відповідачем у власність. Натомість право користування земельною ділянкою слідувало за приватизованим відповідачем майном в силу законодавчо визначених особливостей приватизації цілісного майнового комплексу державного підприємства.

Частиною 1 статті 23 Земельного кодексу України, в редакції на момент видачі та реєстрації Державних актів у 1995 та 1998 роках, визначено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Відповідно до статті 125 ЗК України, у поточній редакції, право власності на земельну ділянку, а також і право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 ЗК України передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно з положеннями пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У частині 3 статті 3 цього Закону встановлено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Матеріалами справи підтверджується, що Державні акти були видані Сумському обласному державному виробничому сільськогосподарсько-рибоводному підприємству відповідно до законодавства, що діяло на момент їх видачі.

Пунктом 6 Розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України від 25.10.2001 визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2005 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Поряд з цим обов`язок переоформлення права користування земельною ділянкою, який міститься у пункті 6 Перехідних положень Земельного кодексу України, визнаний неконституційним на підставі рішення Конституційного суду України від 22.09.2005.

Так, Конституційний Суд України рішенням від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005 (справа №1-17/2005) визнав неконституційним положення пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди юридичних осіб, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але відповідно до норм Земельного кодексу України не можуть мати їх на такому праві - без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

У вказаному рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що пункт 6 Перехідних положень Кодексу через відсутність встановленого порядку переоформлення права власності або оренди та унеможливлення безоплатного проведення робіт із землеустрою і виготовлення технічних матеріалів та документів для переоформлення права постійного користування земельною ділянкою на право власності або оренди в строки, визначені Кодексом, суперечить положенням частини четвертої статті 13, частини другої статті 14, частини третьої статті 22, частини першої статті 24, частин першої, другої, четвертої статті 41 Конституції України.

При цьому Конституційний Суд України вказав на те, що юридичні особи на цій підставі не можуть втрачати раніше наданого їм права постійного користування земельною ділянкою. Таким чином, документ, яким посвідчено право постійного користування земельною ділянкою (державний акт на право постійного користування землею), виданий відповідно до законодавства, яке діяло раніше, є дійсним та залишається чинним.

Згідно з пунктом 3 статті 151-2 Конституції України, рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

У зв`язку із викладеним, право постійного користування земельною ділянкою, набуте у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не припиняється навіть у тому разі, якщо особа, яка за чинним законом не може набути таке право, не здійснить переоформлення цього права в інший правовий титул.

Право постійного користування зберігається і є чинним до приведення прав та обов`язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства й переоформлення права постійного користування у право власності чи оренду.

Таким чином, є юридично правильним висновок суду першої інстанції про те, що право постійного користування землею, яке виникло в суб`єкта господарювання до набрання чинності ЗК України - 01 січня 2002 року, продовжує зберігатися у подальшому, а отже, може переходити від підприємства до його правонаступника навіть якщо чинне законодавство вже не передбачає підстав для набуття права постійного користування землею для такої особи.

Належне переоформлення земельних ділянок Товариство здійснило у 2015 році, що підтверджується відповідними рішеннями державного реєстратора.

Підсумовуючи викладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є необґрунтованими і не підлягають задоволенню, оскільки Товариство, створене в процесі реорганізації шляхом перетворення Сумського обласного державного виробничого сільскогосподарсько-рибоводного підприємства, є повним правонаступником всього майна, всіх прав та обов`язків попередньої юридичної особи, та користується земельними ділянками на праві постійного користування, підтвердженого державними актами на право постійного користування землею І-СМ №002727 від 29.01.1998, СМ №006 від 17.01.1995, СМ №52 від 29.01.1998, які є чинними, та рішеннями державного реєстратора Сумського районного управління юстиції, які були прийняті на підставі вказаних державних актів.

Крім цього, як вірно встановлено судом першої інстанції, прокурор навів достатньо суджень і обґрунтувань для звернення до суду за захистом інтересів держави та, відповідно, розгляду його позовних вимог по суті, вірно визначив позивача - Сумську обласну державну адміністрацію, якою не здійснювались дії щодо захисту інтересів держави, які прокурор вважав порушеними. Також прокурором було дотримано вимоги ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та положення ст. 53 ГПК України.

Вказаний висновок суду першої інстанції відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду щодо підстав представництва прокурором інтересів держави у суді, яку було викладено у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Твердження прокурора про те, що відсутня єдина правозастосовна практика Верховного Суду щодо застосування положень статей 92, 141 Земельного кодексу України при вирішенні подібних спорів та посиланням на правові висновки, викладені у постанові Вищого господарського суду від 14.12.2016 у справі №911/109/16, постановах Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 916/1776/17 та від 21.11.2019 у справі №918/194/19, є безпідставними, оскільки спірні питання правозастосування вже вирішені судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 15.11.2021 у справі №906/620/19 у аналогічних правовідносинах, яка в подальшому підтримана Верховним Судом у інших справах (постанови від 26.01.2022 у справі №906/622/19, від 15.02.2022 у справі №906/621/19, від 23.02.2022 у справі №906/705/19) і судом першої інстанції вказані висновки були враховані.

За таких обставин доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду Сумської області законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги, покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу заступника керівника Сумської обласної прокуратури залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Сумської області від 08 вересня 2022 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду Сумської області.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 06.02.2023.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді Г.П. Коробенко

М.Г. Чорногуз