Постанова

від 25.01.2023 по справі 910/13367/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2023 р. Справа№ 910/13367/19 (910/13951/21)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Грека Б.М.

Полякова Б.М.

Секретар судового засідання: Гудько А.В.

За участю представників учасників справи:

від Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації): Павлов Р.В. - за довіреністю № 050/14-3999 від 23.12.2022;

від Товариства з обмеженою відповідальністю «Кімет-Плюс»: Хоменко В.О. - за ордером серія АІ № 1275619 від 07.09.2022;

від Київської міської ради: Павлов Р.В. - за довіреністю № 225-КМГ-55 від 09.01.2023.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі № 910/13367/19 (910/13951/21) (суддя Мандичев Д.В., повний текст рішення складено та підписано 05.04.2022)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кімет-Плюс»

до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Київська міська рада

про розірвання договору та стягнення коштів

в межах справи № 910/13367/19

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль-Блюз»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кімет-Плюс»

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

24.08.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Кімет-Плюс» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Перепелиці Василя Володимировича (надалі також позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі також відповідач/скаржник) про розірвання Договору пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва та стягнення пайового внеску у розмірі 5 511 360,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач наголосив на істотній зміні обставин, якими останній керувався при укладенні договору пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва № 1166 від 24.12.2007, а саме:

- припинення дії договору оренди земельної ділянки, яка розташована за адресою: вул. Володимира Покотила (Картвелішвілі), 6 у Святошинському районі міста Києва;

- прийняття Київською міською радою рішення про відмову в поновленні відповідного договору;

- рішення про надання статусу парку зазначеній земельній ділянці.

За наведених обставин позивач втратив правову та фактичну можливість будівництва житлового комплексу на цій земельній ділянці, що є підставою для повернення сплаченого ним за договором пайового внеску на розвиток інфраструктури міста Києва.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі №910/13367/19 (910/13951/21) (суддя Мандичев Д.В., повний текст рішення складено та підписано 05.04.2022) позовні вимоги задоволено повністю; розірвано Договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва № 1166 від 24.12.2007, укладений між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (Головне управління економіки та інвестицій) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кімет-Плюс»; стягнуто з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кімет-Плюс» пайовий внесок у розмірі 5 511 360,00 грн та 84 940,40 грн судового збору.

Судове рішення прийнято з посиланням на приписи ст. 58 Конституції України, ст.ст. 5, 256, 261, 267, 525, 526, 652, 1212 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України), ст. 24 Закону України «Про планування і забудову територій» та мотивоване тим, що пайовий внесок на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населеного пункту є платою, яку замовник (забудовник) має перерахувати за право реалізувати свій проект будівництва на території населеного пункту, а в даному випадку позивач не має можливості реалізувати свій проект з незалежних від нього причин, отже, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність істотної зміни обставин та необхідності розірвання договору пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва № 1166 від 24.12.2007 на підставі статті 652 ЦК України.

Також, місцевий господарський суд зазначив, що від вирішення основної вимоги - про розірвання договору залежить вирішення іншої позовної вимоги (стягнення грошових коштів), яка в цій справі має похідний характер (фактично є наслідком розірвання договору, застосування якого відбувається після набрання судовим рішенням законної сили).

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення її доводів

Не погодившись з вищевказаним рішенням суду, Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження; скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі № 910/13367/19 (910/13951/21) та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У апеляційній скарзі Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зазначає, зокрема, що дозвіл на будівництво закінчився 05.08.2012, отже істотною обставиною за якою позивач втратив можливість будувати житловий комплекс є закінчення дозволу на виконання будівельних робіт, а не рішення Київської міської ради.

Також, скаржник вказує на те, що необхідними умовами для застосування норм ст. 1212 ЦК України є набуття (збереження) майна за рахунок іншої особи та відсутність правової підстави, передбаченої законом або договором (правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 06.02.2020 у справі № 910/13271/18 та постанові від 18.08.2021 у справі № 910/1798/20).

Крім того, на переконання відповідача, позовна давність із зверненням до суду про розірвання договору закінчилась 14.08.2011, оскільки останній платіж позивача на виконання умов договору був датований 13.08.2008.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

06.07.2022 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду та 11.07.2022 через управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Кімет-Плюс», арбітражного керуючого Перепелиці В.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким останній просить суд, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі № 910/13367/19 (910/13951/21) - без змін.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2022 апеляційну скаргу Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Грек Б.М., Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2022 у справі № 910/13367/19 (910/13951/21) витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/13367/19 (910/13951/21) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кімет-Плюс» до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради про розірвання договору та стягнення коштів. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі № 910/13367/19(910/13951/21) до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/13367/19(910/13951/21).

08.06.2022 до Північного апеляційного господарського суд надійшли матеріали справи № 910/13367/19(910/13951/21).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2022 у справі № 910/13367/19(910/13951/21) клопотання Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задоволено та поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі №910/13367/19(910/13951/21); відкрито апеляційне провадження у даній справі; розгляд апеляційної скарги Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі №910/13367/19 (910/13951/21) призначено на 13.07.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2022 у справі № 910/13367/19 (910/13951/21) відкладено розгляд апеляційної скарги Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі № 910/13367/19 (910/13951/21) на 07.09.2022.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2597/22 від 05.09.2022 у зв`язку з перебуванням судді Грека Б.М. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/13367/19 (910/13951/21).

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2022 для розгляду справи №910/13367/19 (910/13951/21) сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Поляков Б.М., Сотніков С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 у справі № 910/13367/19 (910/13951/21) апеляційну скаргу Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі № 910/13367/19 (910/13951/21) прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., Поляков Б.М., Сотніков С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 у справі № 910/13367/19 (910/13951/21), поміж іншого, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Київську міську раду; відкладено розгляд апеляційної скарги Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі № 910/13367/19 (910/13951/21) на 26.10.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2022 у справі № 910/13367/19 (910/13951/21), зокрема, оголошено перерву у даній справі до 02.11.2022.

02.11.2022 судове засідання не відбулося.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2022 у справі № 910/13367/19 (910/13951/21) розгляд апеляційної скарги Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі № 910/13367/19 (910/13951/21) призначено на 23.11.2022.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/3664/22 від 22.11.2022 у зв`язку з перебуванням судді Сотнікова С.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/13367/19 (910/13951/21).

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2022 для розгляду справи №910/13367/19 (910/13951/21) сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Грек Б.М., Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 у справі № 910/13367/19 (910/13951/21) апеляційну скаргу Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі № 910/13367/19 (910/13951/21) прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Грек Б.М., Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 у справі № 910/13367/19 (910/13951/21) відкладено розгляд апеляційної скарги Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі № 910/13367/19 (910/13951/21) на 07.12.2022.

07.12.2022 судове засідання не відбулося.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 у справі № 910/13367/19 (910/13951/21) розгляд апеляційної скарги Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі №910/13367/19 (910/13951/21) призначено на 25.01.2023.

Явка представників сторін

25.01.2023 у судове засідання з`явилися представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Кімет-Плюс», Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Київської міської ради.

Позиції учасників справи

У судовому засіданні 25.01.2023 представник Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Київської міської ради підтримав доводи апеляційної скарги з підстав викладених у ній та просив її задовольнити, а рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі № 910/13367/19 (910/13951/21) скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Кімет-Плюс» у судовому засіданні 25.01.2023 заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до свідоцтва про право власності від 02.12.2003 серії МК № 010008039 у власності ТОВ «Кімет-Плюс» перебувало нерухоме майно - майновий комплекс - кінотеатр «Кристал», площею 68,40 кв.м., до складу якого входить: нежилий будинок (літ. А), площею 68,40 кв.м.; крім того: зал для глядачів площею 682,20 кв.м., сцена площею 149,80 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Покотила Володимира, буд. 6, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1122580380000.

13.07.2004 між Київською міською радою (орендодавець) та ТОВ «Кімет-Плюс» (орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. за № 699, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації, про що зроблено запис від 04.08.2004 №75-6-00150 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Відповідно до умов даного договору, орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 12.02.2004 № 59-5/1269 за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку за адресою: м. Київ, Святошинський р-н, вул. Картвешвілі, 6, площею 1,0040 га, кадастровий номер 8000000000:75:297:0006, цільове призначення - для будівництва житлового комплексу з вбудованими приміщеннями соціального призначення, прибудованими приміщеннями кіноконцертного залу та підземним паркінгом.

За змістом п. 3.1 договору, останній укладено строком на 3 роки.

В подальшому, 13.11.2015 між Київською міською радою (орендодавець) та ТОВ «Кімет-Плюс» (орендар) укладено Угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П., зареєстровану в реєстрі за № 412, якою сторони дійшли згоди поновити на 3 роки договір оренди земельної ділянки та викласти його в новій редакції.

Разом з тим, 24.12.2007 між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (Головне управління економіки та інвестицій) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кімет-Плюс» (забудовник) укладено Договір №1166 пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, предметом якого є сплата забудовником пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (пайовий внесок), у зв`язку з будівництвом житлового комплексу (загальна площа квартир 19160,60 кв.м.) з вбудованими приміщеннями (площа магазинів - 150,78 кв.м.) соціального призначення, побутовими приміщеннями (в тому числі: будинок побуту - 1022,11 кв.м., перукарня - 58,49 кв.м.), кіноконцертного залу площею 2660,71 кв.м., підземним паркінгом площею 3437,00 кв.м., та відкритою автостоянкою площею 504,00 кв.м. на вул. Картвелішвілі, 6 у Святошинському районі міста Києва.

Згідно з п. 1.2 договору розмір пайового внеску згідно з розрахунком від 05.12.2007 становить 4 823,86 грн. Даний розрахунок є невід`ємною частиною цього договору.

У відповідності до п. 2.1 договору, забудовник зобов`язаний перерахувати пайовий внесок у сумі 4 823,86 тис. грн. на умовах, визначених у цьому договорі.

В силу п. 3.1 договору забудовник сплачує пайовий внесок у сумі, вказаній у п. 2.1 цього договору, у строк з січня 2008 року по липень 2008 року рівними частками щомісячно, але не пізніше 28 числа на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету.

Пунктом 3.11 договору передбачено, що сума платежу на момент здійснення оплати коригується на індекс інфляції з моменту виникнення зобов`язання і до моменту його фактичного виконання.

Приписами п. 5.3 договору визначено, що у випадку, якщо одностороння зміна чи розірвання договору Головним управлінням економіки та інвестицій стала наслідком порушенням умов договору замовником або інвестором, кошти сплачені інвестором, не повертаються.

Відповідно до п. 6.2 договору останній припиняється в наступних випадках: підпункт 6.2.1. виконанням - з дати надходження останнього платежу з урахуванням індексації та неустойки; підпункт 6.2.2. припиненням з підстав, зазначених у п. 5.2 цього договору - через 10 днів після відправлення забудовнику письмового повідомлення або публічного оприлюднення відповідної інформації про припинення цього договору; підпункт 6.2.3. у зв`язку з ліквідацією сторони цього договору - з дати виключення сторони з відповідного державного реєстру.

З матеріалів справи вбчається, що ТОВ «Кімет-Плюс» на виконання умов Договору № 1166 від 24.12.2007 сплатило грошові кошти у загальному розмірі 5 511 360,00 грн, що підтверджується копіями банківських виписок з особового рахунку ТОВ «Кімет-Плюс».

За змістом Дозволу на виконання будівельних робіт № 0181-Св від 17.02.2008, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, ТОВ «Кімет-Плюс» надано дозвіл на виконання будівельних робіт з будівництва житлового комплексу з вбудованими приміщеннями соціально-побутового призначення, прибудованими приміщеннями кіноконцертного залу та підземним паркінгом за адресою: м. Київ, Святошинський р-н, вул. Картвелішвілі, 6. Закінчення будівельно-монтажних робіт та введення в експлуатацію - 05.08.2012. Строк дії дозволу - до 05.08.2012.

Згідно з рішенням Київської міської ради від 10.11.2016 № 326/1330 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) мав направити ТОВ «Кімет-Плюс» пропозицію щодо розірвання Договору оренди земельної ділянки площею 1,004 га по вул. Володимира Покотила (вул. Картвелішвілі), 6 у Святоптинському районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:75:297:0006), укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кімет-Плюс» від 04.08.2004 № 75-6-00130. У разі відмови або ненадання відповіді у встановлений законом строк вчинити організаційно-правові дії щодо розірвання договору оренди; вчинити відповідні дії щодо зняття з реєстрації договору оренди; після зняття з реєстрації договору оренди Комунальному об`єднанню «Київзеленбуд» здійснити відповідні організаційно-правові заходи щодо оформлення права постійного користування земельною ділянкою площею 1,004 га на вул. Володимира Покотила (вул. Картвелішвілі), 6 у Святошинському районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:75:297:0006) в єдиних межах парку «Юність» Святошинського району міста Києва.

Рішенням Київської міської ради від 20.11.2018 № 57/6108 вирішено відмовити ТОВ «Кімет-Плюс» у поновленні на 3 роки Договору оренди земельної ділянки площею 1,0040 га (кадастровий номер 8000000000:75:297:0006) від 04.08.2004 №75-6-00130.

В подальшому, рішенням Київської міської ради від 06.12.2018 №243/6294 вирішено надати статус парку земельній ділянці площею 1,004 га (кадастровий номер 8000000000:75:297:0006), яка розташована за адресою: вул. Володимира Покотила (Картвелішвілі), 6 у Святошинському районі міста Києва в єдиних межах парку «Юність» Святошинського району міста Києва.

10.09.2019 між ТОВ «Кімет-Плюс» (кредитор) та ТОВ «ДБК-Партнер» (новий кредитор) укладено Договір про відступлення права вимоги № 1, в порядку та на умовах якого кредитор відступає новому кредитору, а новий кредитор набуває право вимоги до Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), що перейменовано у Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (боржник) з повернення раніше сплачених пайових внесків (коштів) у розмірі 5 511 360,00 грн згідно з укладеним Договором № 1166 пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 24.12.2007.

10.09.2019 між ТОВ «Кімет-Плюс» (кредитор) та ТОВ «ДБК-Партнер» (новий кредитор) укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про відступлення права вимоги № 1 від 10.09.2019, якою доповнено розділ 1 «Предмет договору» пунктом 1.13. наступного змісту: « 1.13. Цей договір встановлено зі «скасувальною обставиною». У відповідності до ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони погоджуються, що «скасувальною обставиною» за цим Договором, що призводить до припинення його дії у відповідності до ст. 212 Цивільного кодексу України, є неможливість стягнення/повернення раніше сплачених пайових внесків (коштів) у розмірі 5 511 360,00 грн, визначених в п. 1.1. цього Договору, у тому числі за рішенням суду, з підстав пропуску строку позовної давності, застосування п. 3.13. Договору пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва № 1166 від 24.12.2007, тощо. Настання «скасувальної обставини» фіксується поштовим направленням Новим Кредитором на адресу Кредитора, зазначеної в роз. 10 цього Договору відповідного листа. Підтвердженням належного повідомлення Кредитора про факт настання «скасувальної обставини» є поштовий чек про відправлення кореспонденції. Настання «скасувальної обставини» призводить до припинення прав та обов`язків Сторін цього Договору та повернення Сторін в стан, що був перед укладенням цього Договору, де ТОВ «Кімет-Плюс» має заборгованість перед ТОВ «ДБК-Партнер» в розмірі 6 378 166,61 грн, згідно з рішенням Господарського суду міста Києва від 22.10.2018 у справі № 910/9064/18, а ТОВ «ДБК-Партнер» не має заборгованості перед ТОВ «Кімет-Плюс».

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.05.2020 у справі № 910/17553/19 відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДБК-Партнер» до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення 5 511 360,00 грн.

Вказане вище рішення суду залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 у справі № 910/17553/19.

12.03.2021 ТОВ «ДБК-Партнер» направило ТОВ «Кімет-Плюс» лист № 129, яким повідомило останнє про настання скасувальної обставини, передбаченої п. 1.13 Договору про відступлення права вимоги № 1 від 10.09.2019, що призводить до припинення його дії та повернення сторін в стан, що був перед укладенням цього Договору.

24.03.2021 ліквідатором ТОВ «Кімет-Плюс» арбітражним керуючим Перепелицею В.В. на адресу Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) направлено лист № 1 щодо розірвання договору у зв`язку з істотною зміною обставин та повернення сплаченого пайового внеску в сумі 5 511 360,00 грн.

Листом № 050/08-1933 від 08.04.2021 Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з метою розгляду вищевказаної пропозиції ТОВ «Кімет-Плюс» запросив надання додаткових документів.

За результатами розгляду даної пропозиції Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 05.08.2021 направив ТОВ «Кімет-Плюс» лист від 04.08.2021 № 050/08-4790 із проектом Додаткової угоди № 1 до Договору № 1166 пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 24.12.2007. У листі зазначено, що оформлена додаткова угода підлягає поверненню в Департамент економіки та інвестицій для реєстрації із відповідним зверненням в термін не пізніше 16.08.2021, в разі якщо додаткова угода не буде повернута у визначений термін, остання буде вважатися такою, що втратила чинність.

З даних АТ «Укрпошта» по відстеженню поштового відправлення за трек-номером 0104405395096 - лист від 04.08.2021 № 050/08-4790 отримано ТОВ «Кімет-Плюс» 17.08.2021.

В силу п. 1 проекту Додаткової угоди № 1 до Договору № 1166 від 24.12.2007, станом на 23.07.2021 ТОВ «Кімет-Плюс» сплачено пайовий внесок у сумі 5 511 360,00 грн.

За змістом п. 2 проекту вказаної додаткової угоди Департамент економіки та інвестицій та ТОВ «Кімет-Плюс» на підставі рішення Київської міської ради від 20.11.2018 № 57/6108 «Про відмову у поновленні товариству з обмеженою відповідальністю «Кімет-Плюс» договору оренди земельної ділянки від 04.08.2004 № 75-6-00130 для будівництва житлового комплексу з вбудованими приміщеннями соціального призначення, прибудованими приміщеннями кіноконцертного залу та підземним паркінгом на вул. Володимира Покотила (Картвелішвілі), 6 у Святошинському районі м. Києва» та відповідно до підпункту 5.2.10 пункту 5.2 розділу V Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415 (у редакції рішення Київської міської ради від 19.12.2019 № 460/8033) прийшли до згоди розірвати договір пайової участі від 24.12.2007 № 1166.

У пункті 3 проекту додаткової угоди встановлено, що відповідно до абз. 5 пп. 5.2.10 п. 5.2 розділу V Порядку кошти сплачені ТОВ «Кімет-Плюс» у сумі 5 511 360,00 грн. не підлягають поверненню.

Так, звертаючись до суду з даним позовом, позивач наголосив на істотній зміні обставин, якими позивач керувався при укладенні договору пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 24.12.2007 № 1166, а саме припинення дії договору оренди земельної ділянки, яка розташована за адресою: вул. Володимира Покотила (Картвелішвілі), 6 у Святошинському районі міста Києва, прийняття Київською міською радою рішення про відмову в поновленні відповідного договору та рішення про надання статусу парку зазначеній земельній ділянці. За наведених обставин позивач втратив правову та фактичну можливість будівництва житлового комплексу на цій земельній ділянці, що є підставою для повернення сплаченого ним за договором пайового внеску на розвиток інфраструктури міста Києва.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників скаржника, позивача та третьої особи обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті судового рішення, дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), виходячи з наступних підстав.

Згідно з ч.ч. 1 - 3 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що, укладаючи договір, сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей. Проте, під час виконання договору можуть виявлятись обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін. При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватися. Інтереси сторін можуть порушуватись будь-якою зміною обставин, що виникають у ході виконання договору, проте, лише істотна зміна обставин визнається підставою для вимоги про зміну чи розірвання договору. Зміна обставин вважається істотною, тільки якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17 роз`яснила, що законодавець пов`язує можливість розірвання договору одночасно з наявністю істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору та з наявністю чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 ЦК України.

Таким чином, закон пов`язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.

Застосування статті 652 ЦК України є відображенням дії у договірних правовідносинах справедливості, добросовісності, розумності як загальних засад цивільного судочинства з огляду на ті обставини, що на стабільність договірних відносин можуть вплинути непередбачувані фактори, що істотно порушують баланс інтересів сторін та суттєво знижують очікуваний результат для кожної зі сторін договору.

Таким чином, передбачене вказаними статтями право, зокрема, на розірвання договору у разі істотної зміни обставин, направлене на захист сторін такого договору від настання ще більш несприятливих наслідків, пов`язаних з подальшим виконанням договору в умовах виникнення обставин, що відповідають характеристикам, зазначеним в статті 652 ЦК України.

У відповідності до умов Договору № 1166 предметом останнього є сплата забудовником пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (пайовий внесок), у зв`язку з будівництвом житлового комплексу (загальна площа квартир 19160,60 кв.м.) з вбудованими приміщеннями (площа магазинів - 150,78 кв.м.) соціального призначення, побутовими приміщеннями (в тому числі: будинок побуту - 1022,11 кв.м., перукарня - 58,49 кв.м.), кіноконцертного залу площею 2660,71 кв.м., підземним паркінгом площею 3437,00 кв.м., та відкритою автостоянкою площею 504,00 кв.м. на вул. Картвелішвілі, 6 у Святошинському районі міста Києва.

Отже, реалізація спірного договору безпосередньо пов`язана із здійсненням позивачем діяльності по будівництву об`єкту на земельній ділянці.

Відповідно до п. 5.2.10. Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради № 411/1415 від 15.11.2016 (в редакції рішення Київської міської ради від 19.12.2019 № 460/8033), договір про пайову участь підлягає розірванню за взаємною згодою сторін в разі подання письмової заяви замовника та за умови подання, зокрема копій таких документів:

- що підтверджують перехід до іншої особи або відсутність прав на земельну ділянку, на якій здійснювалось будівництво, або;

- які підтверджують можливість застосування до замовника пункт 4.2 цього Порядку.

Отже, вказаним порядком передбачено таку підставу для розірвання договору про пайову участь як перехід до іншої особи прав на земельну ділянку, на якій здійснювалось будівництво.

Місцевим господарським судом встановлено, унаслідок відмови позивачу в продовженні договору оренди земельної ділянки площею 1,0040 га (кадастровий номер 8000000000:75:297:0006) та надання даній земельній ділянці статусу парку, позивач втратив можливість подальшого здійснення будівництва житлового комплексу.

При цьому, підставою для укладення спірного договору пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 24.12.2007 № 1166 слугували обставини саме щодо здійснення позивачем житлового комплексу за адресою: вул. Володимира Покотила (Картвелішвілі), 6 у Святошинському районі міста Києва.

Тобто, реалізація спірного договору безпосередньо пов`язана із здійсненням позивачем діяльності по будівництву житлового комплексу на визначеній земельній ділянці.

Відтак, наведені позивачем зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 24.12.2007 № 1166, є істотними та такими, що не залежали від позивача, оскільки перебували у виключній компетенції Київської міської ради.

З урахуванням того, що пайовий внесок на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населеного пункту є платою, яку замовник (забудовник) має перерахувати за право реалізувати свій проект будівництва на території населеного пункту, а в даному випадку позивач не має можливості реалізувати свій проект з незалежних від нього причин, апеляційний господарський суд погоджується з висновком про наявність істотної зміни обставин та необхідності розірвання договору пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 24.12.2007 №1166.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч.ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України).

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватись від дій, які б могли б порушити права інших осіб, не допускається зловживання правом в інших формах.

Таким чином, завданням господарського судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують господарське судочинство для такого захисту.

Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що вимога про повернення коштів, що сплачені на виконання такого договору по суті дозволяє позивачу отримати переваги від власної неправомірної поведінки по відношенню до добросовісної сторони договору.

Зі змісту ч. 4 ст. 653 ЦК України вбачається, що у разі розірвання договору не відбувається нівелювання юридичних наслідків правочину, на підставі якого виникло договірне правовідношення (на відміну від випадків визнання правочинів недійсними), тому сторони не повертаються у первісний стан, тобто не застосовується реституція. У випадку розірвання договору сторони з моменту такого розірвання перестають бути зобов`язаними одна перед одною, тобто припиняються зобов`язання сторін за договором.

Крім того, колегія суддів враховує, що підпунктом 5.2.10. п. 5 розділу 5 «Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва», затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415 встановлено, що у разі розірвання договору про пайову участь кошти, сплачені замовником відповідно до такого договору, не повертаються.

За змістом ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Приписи ст. 1212 ЦК України регулюють випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження такого майна за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Натомість системний аналіз положень ч. 1 п. 1, ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 1212 ЦК України свідчить, що договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося у не заборонений цивільним законодавством спосіб із метою забезпечення породження учасниками вiдповiдних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що задоволення вимоги про стягнення грошових коштів, що сплачені у якості плати за право реалізовувати проект будівництва на земельній ділянці як безпідставного збагачення, по суті нівелює законну правову підставу - договір, який сторони уклали відповідно до вільної волі, і недійсним він не визнавався; розірвання такого договору відбулося у зв`язку з обставинами, які зумовлені недобросовісною поведінкою одного із його учасників. Сторона, яка порушила зобов`язання повинна нести негативні наслідки, до яких можна віднести не лише збитки чи інші санкції, але й несприятливі наслідки розірвання договору.

Таким чином, у задоволенні позовної вимоги про стягнення грошових коштів належить відмовити.

Стосовно заявленої Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) заяви про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення грошових коштів, слід зазначити таке.

В силу ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з приписами статті 257 ЦК України загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України).

За загальним правилом частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відтак, за змістом ст.ст. 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

Судом апеляційної інстанції враховано, що позивач на виконання умов Договору № 1166 від 24.12.2007 сплатив грошові кошти у загальному розмірі 5 511 360,00 грн у 2008 році.

Разом з тим, правовою підставою для повернення сплачених позивачем грошових коштів є розірвання в судовому порядку договору пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 24.12.2007 № 1166.

Таким чином, відповідач помилково ототожнює початок перебігу строку позовної давності за вимогою про стягнення пайового внеску в сумі 5 511 360,00 грн зі сплатою таких коштів позивачем у 2008 році та з рішенням Київської міської ради від 10.11.2016 № 326/1330, за яким Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) мав направити ТОВ «Кімет-Плюс» пропозицію щодо розірвання Договору оренди земельної ділянки.

Більш того, зазначене вище рішення стосувалося лише надання пропозиції щодо розірвання договору оренди земельної ділянки, у той час як безпосередня відмова в поновленні договору оренди земельної ділянки прийнята 20.11.2018 рішенням Київської міської ради за № 57/6108.

За таких обставин, суд дійшов висновку про пред`явлення даного позову в межах строку позовної давності.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів викладених у апеляційній скарзі та у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Пунктом 2 частини 1 статті 275 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Частиною 1 статті 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підлягає частковому задоволенню, а тому оскаржуване рішення місцевого господарського суду змінює, в частині вирішення вимог про стягнення з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кімет-Плюс» 5 511 360,00 грн слід відмовити.

Розподіл судових витрат

Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 267-270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі №910/13367/19 (910/13951/21) змінити.

3. У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Кімет-Плюс» до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради про стягнення коштів 5 511 360,00 грн відмовити.

4. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі № 910/13367/19 (910/13951/21) залишити без змін.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кімет-Плюс» (03148, м. Київ, вул. Картвелішвілі,6, ідентифікаційний номер 32529721) на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації (01044, м. Київ, вул. Хрещатик,36, ідентифікаційний номер 04633423) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 124 005,60 грн.

6. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

7. Справу № 910/13367/19 (910/13951/21) повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 288, 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано - 06.02.2023.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Б.М. Грек

Б.М. Поляков