Ухвала

від 02.02.2023 по справі 910/10903/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

02.02.2023Справа № 910/10903/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави, в особі:

1. Східного офісу Держаудитслужби

2. Кіровоградської обласної ради

3. Комунального некомерційного підприємства "ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ДИТЯЧА ЛІКАРНЯ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРНЕРІНГ"

про визнання недійними додаткових угод та стягнення 741710,50 грн

за участю представників:

від прокуратури: Синюк І.А.

від позивача 1: не з`явився

від позивача 2: не з`явився

від позивача 3: не з`явився

від відповідача: Янко М.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави, в особі 1. Східного офісу Держаудитслужби 2. Кіровоградської обласної ради 3. Комунального некомерційного підприємства "ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ДИТЯЧА ЛІКАРНЯ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРНЕРІНГ" про визнання недійними додаткових угод, а саме: №1 від 15.04.2021, №2 від 20.04.2021, №3 від 21.05.2021, №4 від 10.09.2021, №5 від 12.10.2021, №6 від 01.11.2021, №7 від 04.11.2021, №8 від 10.11.2021, №9 від 15.11.2021, №10 від 08.12.2021, №12 від 23.12.2021, №14 від 19.01.2022, №15 від 28.01.2022, №16 від 07.02.2021 до договору №15/Т про постачання електричної енергії споживачу від 01.03.2021 та стягнення 741710,50 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2022 вказану позовну заяву залишено без руху.

11.11.2022 через відділі діловодства суду від прокурора надійшли документи на виконання ухвали суду від 26.10.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 15.12.2022.

Протокольною ухвалою від 15.12.2022 відкладено підготовче судове засідання на 18.01.2023.

17.01.2023 через систему "Електроний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить суд: поновити строк для подачі відзиву на позовну заяву та прийняти відзив на позовну заяву, врахувати його при вирішенні справи.

У судовому засіданні 18.01.2023 суд постановив ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву та залишення без розгляду відзиву на позовну заяву від 17.01.2023.

Протокольною ухвалою від 18.01.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Протокольною ухвалою від 18.01.2023 відкладено підготовче судове засідання на 02.02.2023.

20.01.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив від 17.01.2023.

31.01.2023 через систему "Електроний суд" від відповідача надійшли письмові пояснення по справі, у яких відповідач наводить пояснення щодо наявності підстав для залишення без розгляду позовних вимог Заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури.

02.02.2022 через відділ діловодства суду від прокуратури надійшли пояснення по справі та заява про зміну (уточнення) позовних вимог.

У судовому засіданні 02.02.2023 представник відповідача заявив про залишення без розгляду відзиву на позов від 17.01.2023.

Розглянувши клопотання відповідача про залишення без розгляду відзиву, враховуючи, що відзив відповідача, який надійшов до суду 02.02.2023 є аналогічним за змістом відзиву від 17.01.2023 питання щодо прийняття якого судом вирішено ухвалою від 18.01.2023, суд постановив протокольну ухвалу від 02.02.2023 про залишення без розгляду відзиву на позов від 17.01.2023.

Також у судовому засіданні 02.02.2023, розглянувши заява про зміну (уточнення) позовних вимог, суд дійшов висновку про наступне.

Так, у своїй заяві прокурор просить суд викласти пункт 14 прохальної частини позову в наступній редакції: визнати недійсною додаткову угоду №16 від 07.02.2022 до договору №15т про постачання електричної енергії споживачу від 01.03.2021, укладеного між КНП "ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ДИТЯЧА ЛІКАРНЯ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ" та ТОВ "ЕРНЕРІНГ".

Частиною 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Дослідивши заяву про зміну (уточнення) позовних вимог, суд дійшов висновку про

З урахуванням наведеного, за результатом розгляду заяви про зміну (уточнення) позовних вимог, що по своїй суті є заявою про зміну предмету позову, суд дійшов висновку, що прокурор дотримався вимог частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із чим прийняв до розгляду заяву про зміну (уточнення) позовних вимог (про зміну предмету позову), про що постановлено протокольну ухвалу від 02.02.2022.

У судовому засіданні 02.02.2023 суд дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про залишення без розгляду позову у частині задоволення позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі КНП "ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ДИТЯЧА ЛІКАРНЯ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ", з наступних підстав.

Так, питання щодо представництва прокурором інтересів громадянина або держави в господарському суді, а також особливості здійснення ним окремих форм представництва таких інтересів врегульовані положеннями Конституції України, Закону України "Про прокуратуру" та Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частинами 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

За змістом частини 1 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (ч. 4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру").

Відповідно до статті 170 Цивільного кодексу України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Таким чином, держава у цивільних (господарських) правовідносинах діє через органи державної влади, а не через державні підприємства.

У пунктах 4.19, 4.20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 915/478/18 зазначено: "держава може вступати як у цивільні (господарські), так і у адміністративні правовідносини. У випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність на рівні з іншими учасниками цивільних правовідносин. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Отже, поведінка органів, через які діє держава у цивільних або адміністративних відносинах, розглядається як поведінка держави у цивільних або адміністративних відносинах. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції, встановленої законом. У випадку, коли держава вступає в адміністративні правовідносини, вона діє через свої органи як суб`єкт владних повноважень."

У пункті 35 постанови Великої Палати Верховного суду від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18 наведено висновок: "держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді ".

У пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, Велика Палата Верховного Суду зазначила: "Відповідно до частини 3 статті 23 Закону прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу".

При цьому поняття "компетентний орган" у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (пункт 27 зазначеної постанови).

У пункті 91 постанови Верховного Суду від 25.11.2021 у справі №917/269/21 зазначено: "Оскільки комунальне підприємство не є суб`єктом владних повноважень, а прокурором визначено порушення прав саме комунального підприємства як суб`єкта господарювання, а не безпосередньо територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування - звернення прокурора до суду в цій справі в інтересах держави є безпідставним".

Окрім того, в пунктах 83- 85 постанови Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №359/3337/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила таке: "На відміну від прокурора та органів, через які діє держава, юридичні особи, які не є такими органами, діють як самостійні суб`єкти права - учасники правовідносин. Конституцією України та законом не передбачена можливість прокурора здійснювати процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів юридичних осіб. Зокрема, до повноважень прокурора не належить здійснення представництва в суді державних підприємств. При цьому інтереси юридичної особи можуть не збігатися з інтересами її учасників (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19, пункт 62)). Тому інтереси державного підприємства можуть не збігатися з інтересами держави, яка має статус засновника (вищого органу) такого підприємства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18).

Відповідно до статті 170 Цивільного кодексу України держава у цивільних відносинах діє через органи державної влади, а не через державні підприємства.

Виходячи з викладеного Велика Палата Верховного Суду підтверджує свій висновок про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі державного підприємства (пункт 8.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20)".

Оскільки КНП "ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ДИТЯЧА ЛІКАРНЯ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ" (позивач-3) є комунальним підприємством (суб`єктом господарювання), тобто не має статусу суб`єкта владних повноважень, враховуючи висновки, викладені у наведених постановах Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 25.11.2021 у справі №917/269/21, від 23.11.2021 у справі №359/3337/16-ц, від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі КНП "ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ДИТЯЧА ЛІКАРНЯ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ" спрямовані на захист прав або інтересів комунального підприємства, а не держави.

Позовна заява в цій частині фактично подана не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах комунального підприємства, проте прокурор не має повноважень щодо представництва в суді комунальних підприємств.

Наведені вище висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду у справі №918/1222/21 (постанова від 13.09.2022).

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду у справі №912/2385/18, у разі якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

З урахуванням наведеного, враховуючи наведені норми чинного законодавства та викладені вище правові позиції Верховного Суду щодо права прокурора на звернення із позовами до суду, суд дійшов висновку, що прокурором не обґрунтовано наявності визначених законодавством підстав для здійснення представництва в суді інтересів держави в особі КНП "ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ДИТЯЧА ЛІКАРНЯ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ", що встановлено судом після відкриття провадження у справі, що є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України.

За таких обставин, відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі КНП "ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ДИТЯЧА ЛІКАРНЯ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ" належить залишити без розгляду.

Керуючись п.5 ч.1 ст.226 ст. 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави, в особі КНП "ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ДИТЯЧА ЛІКАРНЯ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ" (позивача 3) - залишити без розгляду.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення - 02.02.2023 та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано: 07.02.2023.

Суддя С. О. Турчин