Постанова

від 01.02.2023 по справі 600/4144/22-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/4144/22-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Брезіна Т.М.

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

01 лютого 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Бердоус Ю. М.,

представника позивача: Бабіної І.В.,

представника відповідача: Остафійчука Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту транспорту та окремих питань комунального господарства Чернівецької міської ради на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Денисівка-1" до Департаменту транспорту та окремих питань комунального господарства Чернівецької міської ради, виконавчого комітету Чернівецької міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

в грудні 2022 позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Денисівка-1», звернулося в суд з позовом до Департаменту транспорту та окремих питань комунального господарства Чернівецької міської ради, виконавчого комітету Чернівецької міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Разом з позовом позивачем подано заяву про забезпечення адміністративного позову, шляхом заборони Департаменту транспорту та окремих питань комунального господарства Чернівецької міської ради та виконавчому комітету Чернівецької міської ради достроково в односторонньому порядку розривати Договори №1 та №5 від 31.03.2021 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування в м.Чернівцях №5 та №34 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Денисівка-1», а також укладати договори на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування в м.Чернівцях №5 та №34 з іншими перевізниками.

Чернівецький окружний адміністративний суд ухвалою від 05.12.2022 заяву про забезпечення адміністративного позову задовольнив частково. Заборонив Департаменту транспорту та окремих питань комунального господарства Чернівецької міської ради та виконавчому комітету Чернівецької міської ради вчиняти дії пов`язані з достроковим розривання в односторонньому порядку Договорів №1 та №5 від 31.03.2021р. на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування в м.Чернівцях №5 та №34 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Денисівка-1», до набрання судовим рішенням у адміністративній справі №600/4144/22 законної сили. В решті заяви відмовив.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить ухвалу скасувати, мотивуючи її втручанням суду в дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Згідно частин першої, другої та третьоїстатті 242 КАС Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС Українивстановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Так, відповідно до частини 2 статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Аналіз наведеної правової норми свідчить на користь висновку, що законодавець встановив наступні підстави для постановляння ухвали про забезпечення позову у справі: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина 2 статті 151 КАС України).

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Принципами Рекомендації №К(89)8 стосовно тимчасового судового захисту в адміністративних справах, що прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи 13.09.1998, визначено наступне:

- приймаючи рішення щодо необхідності надання особі тимчасового захисту, суд бере до уваги всі фактори та інтереси, які мають відношення до цієї справи. Рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта;

- заходи тимчасового захисту, про вжиття яких розпорядився правомочний суд, можуть мати форму повного або часткового призупинення виконання адміністративного акта, повного або часткового відновлення ситуації, яка існувала на момент прийняття цього адміністративного акта або після його прийняття, а також покладення судом, згідно з його повноваженнями, відповідного обов`язку на адміністративний орган влади;

- заходи тимчасового захисту жодним чином не можуть наперед визначати рішення, що його має прийняти суд у певній справі проти адміністративного акта;

- провадження в суді має здійснюватися без зволікання.

Тобто, тимчасовий судовий захист є гарантією і заходом очікування. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Як встановлено судом першої інстанції, предметом спору в даній справі є дослідження правомірності дій Департаменту транспорту та окремих питань комунального господарства Чернівецької міської ради спрямованих на розірвання в односторонньому порядку з позивачем договорів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Чернівцях №1 та №5 від 31.03.2021.

При цьому, позивачем надано до матеріалів справи повідомлення Департаменту транспорту та окремих питань комунального господарства Чернівецької міської ради від 07.11.2022 про дострокове розірвання вказаних договорів перевезення в односторонньому порядку, які вважаються розірваними з 08.12.2022.

Разом з тим, суд першої інстанції дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до настання негативних наслідків для позивача, у вигляді необґрунтованого та протиправного розірвання договорів перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Чернівцях №1 та №5 від 31.03.2021 в односторонньому порядку з 08.12.2022, правомірність таких дій підлягає перевірці судом в межах поданого 01.12.2022 позову.

Також зазначає, що розірвання відповідачем договорів перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Чернівцях №1 та №5 від 31.03.2021 в односторонньому порядку з 08.12.2022 не можливе до надання судом оцінки на предмет правомірності вказаних дій відповідача суб`єкта владних повноважень, оскільки в іншому разі при задоволенні цього позову, поновити порушенні права та інтереси позивача буде неможливим або істотно ускладнено. Крім того, розірвання зазначених договорів на перевезення призведе до виникнення нових правовідносин між Департаментом транспорту та окремих питань комунального господарства Чернівецької міської ради, виконавчим комітетом Чернівецької міської ради та іншими суб`єктами господарювання щодо перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Чернівцях, які здійснював позивач в даній справі. Також суд враховує, що невжиття заходів забезпечення позову в даній справі може призвести до вимушеного звільнення працівників Товариством з обмеженою відповідальністю «Денисівка-1», а також до фінансових втрат товариства, які позивач поніс у зв`язку із придбанням нафтопродуктів для обслуговування відповідних маршрутів загального користування в м. Чернівцях, що підтверджується наданими суду наказом директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Денисівка-1» від 22.11.2022 №122, рахунками на оплату №1868 від 21.11.2022 та товарно-транспортними накладною на відпуск нафтопродуктів №185804 від 21.11.2022.

Вирішуючи питання забезпечення позову судом здійснено оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову.

При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано звертає увагу на те, що забезпечення позову жодним чином не вказує на протиправність оскаржуваних дій відповідачів та не свідчить про фактичне вирішення справи, оскільки забезпечення позову жодним чином не буде впливати на обов`язки відповідачів продовжити дії, пов`язані з розірванням договорів перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Чернівцях №1 та №5 від 31.03.2021 в односторонньому порядку, у разі якщо у задоволенні позовних вимог буде відмовлено.

Також, у разі вжиття забезпечення позову буде досягнуто збереження правовідносин у стані, що існували на дату їх виникнення, а забезпечення позову не призведе до порушення прав чи законних інтересів учасників справи.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним та достатнім способом забезпечення позову в даній справі буде заборона Департаменту транспорту та окремих питань комунального господарства Чернівецької міської ради та виконавчому комітету Чернівецької міської ради вчиняти дії на дострокове в односторонньому порядку розривання Договорів №1 та №5 від 31.03.2021 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування в м.Чернівцях №5 та №34 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Денисівка-1», до набрання судовим рішенням у адміністративній справі №600/4144/22 законної сили.

Доводи апеляційної скарги про втручання судом першої інстанції в дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки заходи забезпечення адміністративного позову це тимчасовий захід вжиття судом визначених законом повноважень, які жодним чином не будуть впливати на обов`язки відповідачів визначенні чинним законодавством.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, колегія суддів вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.315,316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Департаменту транспорту та окремих питань комунального господарства Чернівецької міської ради залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 06 лютого 2023 року.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.