Рішення

від 01.02.2023 по справі 503/458/22

КОДИМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 503/458/22

Провадження № 2/503/32/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2023 року Кодимський районний суд Одеської області в складі:

головуючого-судді Вороненка Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Журби С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача,яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Кодимський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача,яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , про визнання батьківства та внесення відповідних змін до актових записів про народження і зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду із зазначеним вище позовом посилаючись на ті обставини, що з 2006 року проживав разом з відповідачем ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідач народила сина ОСОБА_3 , відомості про батька якого були внесенні до актового запису про народження у відповідності до ч.1 ст. 135 СК України на підставі заяви матері. ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідач народила сина ОСОБА_4 , відомості про батька якого були внесенні до актового запису про народження у відповідності до ч.1 ст. 135 СК України на підставі заяви матері. ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідач народила дочку ОСОБА_5 , відомості про батька якої були внесенні до актового запису про народження у відповідності до ч.1 ст. 135 СК України на підставі заяви матері. Позивач зазначає, що є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Однак, відповідач ОСОБА_2 відмовляється від вирішення питання про батьківство позивача щодо народжених нею дітей в позасудовому порядку. У зв`язку з чим на теперішній час позивач змушений пред`явити до відповідача даний позов шляхом подання до суду відповідної позовної заяви, в якій просить суд визнати його батьком неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та зобов`язати Кодимський ВДРАЦС внести до актових записів про народження дітей відповідні зміни шляхом зазначення відомостей про нього, як їх батька, і зміни їх прізвищ « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », видати нові свідоцтва про народження.

14.05.2022 року ухвалою суду (а.с.65-67) відкрито провадження за вказаним позовом та справу призначено до розгляду у загальному позовному провадженні. Залучено до участі у справі неповнолітнього ОСОБА_3 в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Одночасно роз`яснено відповідачу його право у 15 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати на адресу Кодимського районного суду Одеської області відзив на позов. Копію ухвали надіслано сторонам.

13.07.2022 року ухвалою суду (а.с.119-120) строк підготовчого провадження у даній справі був продовжений на тридцять днів.

09.09.2022 року ухвалою суду (а.с.135-138) у даній справі було призначено судово-генетичну експертизу проведення якої доручено комунальній установі «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» Одеської обласної державної адміністрації Департаменту охорони здоров`я Міністерства охорони здоров`я України, а провадження у справі зупинене на час проведення експертизи.

07.11.2022 року на адресу суду від комунальної установи«Одеське обласнебюро судово-медичноїекспертизи» Одеськоїобласної державноїадміністрації Департаментуохорони здоров`яМіністерства охорониздоров`я України надійшов лист від 07.11.2022 року № 2710-11 (а.с.143-144), яким зазначена експертна установа повідомила суду про неможливість виконання судово-генетичної експертизи призначеної ухвалою суду від 09.09.2022 року, оскільки у призначенні судом дати 28.10.2022 року та 04.11.2022 року до експертної установи прибув лише позивач ОСОБА_1 , в той час як відповідач ОСОБА_2 разом з дітьми ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не прибули до експертної установи для одночасного відбору біологічних зразків.

16.11.2022 року ухвалою суду (а.с.147) провадження у даній справі поновлено.

12.12.2022 року ухвалою суду (а.с.164-167) закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час і місце судового засідання був своєчасно повідомлений належним чином в порядку встановленому ч.2, 4-6, 8 п.4 ст. 128 ЦПК України, про що свідчить рекомендоване поштового відправлення № 6600001324780 із судовою повісткою про виклик, яка була надіслана на адресу його проживання зазначену ним у змісті позовної заяви на виконання вимог пункту 2 ч.3 ст. 175 ЦПК України. При цьому, позивач подав до суду заяву від 01.02.2023 року про проведення судового засідання за його відсутності, в якій зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник третьої особи на стороні позивача,яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Кодимського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце судового засідання третя особа була своєчасно повідомлена належним чином у відповідності до вимог ч.2, 4-5 ст. 128 та ч.5 ст. 130 ЦПК України, про що свідчить відповідна розписка від 17.01.2023 року. При цьому, від представника третьої особи Наталії Березової надійшла на адресу суду письмова заява від 20.01.2023 року № 71/21.19-21 про розгляд справи за відсутності представника відділу, в якій також зазначила, що проти заявлених позовних вимог не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час і місце судового засідання була своєчасно повідомлена належним чином у порядку встановленому ч.2, 4-6, 8 п.4 ст. 128 ЦПК України, про що свідчить рекомендоване поштового відправлення № 6600001324798 із судовою повісткою про виклик, яке надсилалось на адресу її зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання, згідно відповідної довідки Кодимської міської ради від 12.05.2022 року № 03-17/1156 (а.с.63), отриманої судом на виконання вимог ч.6 ст. 187 ЦПК України.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце судового засідання був своєчасно повідомлений належним чином у порядку встановленому ч.2, 4-6, 8 п.4 ст. 128 ЦПК України, про що свідчить рекомендоване поштового відправлення № 6600001324798 із судовою повісткою про виклик, яке надсилалось на адресу його зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання, згідно відповідної довідки Кодимської міської ради від 20.05.2022 року № 03-17/1217 (а.с.79).

Відповідно до положень ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Водночас із цим п.1 ч.3 ст. 223 ЦПК України передбачає, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, відповідачем не подано відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди позивача суд ухвалив рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явились, враховуючи положення ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступні фактичні обставини.

Відповідачем ОСОБА_2 було народжено троє дітей:

- сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджує копія свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції, Україна 18.07.2007 року (а.с.21);

- сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджує копія свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кодимського районного управління юстиції Одеської області 23.12.2011 року (а.с.23);

- дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджує копія свідоцтва про народження Серії НОМЕР_3 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кодимського районного управління юстиції в Одеській області 06.01.2015 року (а.с.26).

При цьому, відомості про батька, всіх трьох вище зазначених дітей, були внесенні до актових записів про їх народження на підставі заяви матері ОСОБА_2 , тобто у відповідності до ч.1 ст. 135 СК України, про що свідчить копія довідки вих. № 190, виданої Відділом реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції, Україна 18.07.2007 року щодо ОСОБА_3 (а.с.22); копія Витягуз Державногореєстру актівцивільного станугромадян продержавну реєстраціюнародження сформованого23.12.2011року за№ 00009892612 щодо ОСОБА_4 (а.с.22);копія Витягуз Державногореєстру актівцивільного станугромадян продержавну реєстраціюнародження сформованого06.01.2015року за№ 00014905546 щодо ОСОБА_5 (а.с.27).

Суд відзначає ту обставину, що всі троє дітей мають спільне по батькові ОСОБА_8 , внесенні до актових записів про їх народження за заявами матері, що за походженням відповідають власному імені позивача ОСОБА_1 .

Крім того, позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 із дітьми ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 мають спільне місце зареєстрованого проживання за адресою: АДРЕСА_1 за якою фактично проживали разом з 03.03.2011 року щонайменше до 13.04.2021 року, про що в сукупності свідчить акт обстеження по факту проживання (не проживання) особи на території Кодимської міської ради складений 13.04.2021 року депутатом міської ради і зареєстрований Кодимською міською радою 13.04.2021 року за № 292 (а.с.46); довідка про склад сім`ї / зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб видана Кодимською міською радою 08.07.2016 року № 2714 (а.с.49); відповідні реєстраційні записи зроблені у домовій книзі (а.с.54-58); а також довідки Кодимської міської ради від 12.05.2022 року № 03-17/1156 (а.с.63) і від 20.05.2022 року № 03-17/1217 (а.с.79), отримані судом на виконання вимог ч.6 ст. 187 ЦПК України.

Позивач ОСОБА_1 є громадянином України та має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджує копія паспорта громадянина України № НОМЕР_4 виданий органом 5134 виданий 19.04.2019 року (а.с.10) та копія довідки про реєстрацію місця проживання особи виданої Кодимської міської ради Одеської області від 13.08.2019 року № 02-09/Т-1058 (а.с.11).

Нормативно-правове застосування

Статтею 81ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 89 ЦПК України).

Згідно ч.4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Положеннями частин 1-3 статті 13 ЦПК України також передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст.128СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першоїстатті 135 цього Кодексу.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2020 року у справі № 643/9245/18 (провадження № 61-16732св19) зроблено висновок по застосуванню статті 130 СК України та вказано, що «закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України».

Однак, для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи. Враховуючи обставини справи, чутливість правовідносин, в яких виник спір, суд вважає, що встановлення факту кровного споріднення між батьком і дитиною не може вважатися об`єктивним за відсутності висновку судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи. Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «в ході національного розгляду суд призначив ДНК-тест з метою вирішення цього спору про батьківство. Тест продемонстрував, що відповідач був батьком дитини з ймовірністю 99,99 відсотків. Суд враховує, що на сьогодні ДНК-текст є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, параграф 34, від 07 травня 2009 року). Аналогічні висновки зроблені Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в своїх постановах у праві № 159/3926/18 (у ЄДРСР № 93053415) та у справі № 530/1231/16-ц (у ЄДРСР № 88016592).

При цьому, суд звертає увагу на ту обставину, що норма ч.2 ст. 128 СК України існує в редакції з часу набрання даним кодексом чинності, тобто ще з 01.01.2004 року, в той час як рішення у справі Калачова проти Російської Федерації № 3451/05 було ухвалено лише 07 травня 2009 року.

Відповідно до ч.4 і 8 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У разі невідповідності правового акта міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує міжнародний договір України.

У відповідності до ст. 19 Конвенції про права дитини, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, набула чинності в Україні з 27 вересня 1991 року і відповідно до ст. 9 Конституції України є складовою національного законодавства, держави-учасниці, які її підписали, взяли на себе зобов`язання вживати усіх необхідних законодавчих та інших заходів з метою захисту дитини від відсутності піклування з боку батьків, законних опікунів чи будь-якої іншої особи, яка турбується про дитину.

Висновки суду

щодо основної позовної вимоги про визнання батьківства

Як вже відзначалось вище, 09.09.2022 року ухвалою суду (а.с.135-138) у даній справі було призначено судово-генетичну експертизу проведення якої доручено комунальній установі «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» Одеської обласної державної адміністрації Департаменту охорони здоров`я Міністерства охорони здоров`я України, а на вирішення експерта поставленні питання про те:

- чи є кровне споріднення між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , матір`ю якого є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ;

- якщо кровне споріднення є, то чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , матір`ю якого є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ;

- чи є кровне споріднення між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , матір`ю якого є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ;

- якщо кровне споріднення є, то чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , матір`ю якого є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ;

- чи є кровне споріднення між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , матір`ю якої є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ;

- якщо кровне споріднення є, то чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , біологічним батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , матір`ю якої є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ;

Водночас із цим, в резолютивній частині згаданої ухвали,судом булороз`яснено,що відповіднодо ст.109ЦПК України,у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Копія згаданої ухвали була надіслана рекомендованим поштовим відправленням № 6600001307648 відповідачу ОСОБА_2 , яка не була присутня в суді 09.09.2022 року під час її проголошення (підписання) у підготовчому засіданні, на адресу її зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання, згідно відповідної довідки Кодимської міської ради від 12.05.2022 року № 03-17/1156 (а.с.63) супровідним листом від 09.09.2022 року (а.с.139) та вважається отриманими відповідачем ОСОБА_2 28.09.2022 року, у відповідності до положень пункту 5 ч.6 ст. 272 ЦПК України, про що свідчить довідка пошти Ф.20 про повернення відповідного поштового відправлення до суду неврученим у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Водночас із цим у змісті супровідного листа від 09.09.2022 року (а.с.139), серед іншого, судом було повідомляємо, що відповідачу ОСОБА_2 необхідно прибути до експертної установи 28.10.2022 року або 04.11.2022 року з 10.00 до 13.00 години для проведення судово-генетичної експертизи з обов`язковим повідомленням співробітників відділення (із зазначенням контактів експертної установи номеру телефону та електронної пошти). При цьому, судом також було відзначено можливість того, що сторони (позивач ОСОБА_1 і відповідач ОСОБА_2 ) можуть письмово узгодити між собою іншу дату одночасного прибуття до експертної установи для участі в експертизі (за умови повідомлення співробітників експертної установи), а ніж вище визначені судом. Однак, за відсутності такої узгодженості, датами з`явлення сторін до експертної установи є ті, що визначені саме судом.

Однак, згідно листа комунальної установи«Одеське обласнебюро судово-медичноїекспертизи» Одеськоїобласної державноїадміністрації Департаментуохорони здоров`яМіністерства охорониздоров`я України від 07.11.2022 року № 2710-11 (а.с.143-144), виконання судово-генетичної експертизи призначеної ухвалою суду від 09.09.2022 року не виявилось за можливе, оскільки у призначенні судом дати 28.10.2022 року та 04.11.2022 року до експертної установи прибув лише позивач ОСОБА_1 , в той час як відповідач ОСОБА_2 разом з дітьми ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не прибули до експертної установи для одночасного відбору біологічних зразків.

В свою чергу, ніяких повідомлень про причини неявки, зокрема поважні, відповідача ОСОБА_2 разом з дітьми ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до експертної установи 28.10.2022 року або 04.11.2022 року для участі в проведенні судово-генетичної експертизи, а саме відборі в її дітей біологічних зразків, від неї на адресу суду не надходило.

Таким чином суд приходить до висновку про те, що відповідач ОСОБА_2 ухилилася від участі у проведенні призначеної судом судово-генетичної експертизи для встановлення наявності або відсутності у позивача ОСОБА_1 кровного споріднення з її дітьми ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , зокрема як між батьком та синами ідочкою,відповідно,а томусуд напідставі положеньст.109ЦПК Українивважає можливим визнати факти, для з`ясування яких за клопотанням позивача ОСОБА_1 була призначена зазначена експертиза,а самепро наявністьу нього кровного споріднення з дітьми народженими відповідачем ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , як між батьком та синами і дочкою, відповідно.

Аналогічні за своєю суттю висновки неодноразово були зроблені Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в своїх постановах від 16 травня 2018 року у справі № 760/3977/15-ц (провадження № 61-2081зпв18), від 02 грудня 2019 року у справі № 345/1867/18 (провадження № 61-8706 св 19), від 25 серпня 2020 року у справі № 478/690/18 (провадження № 61-18333св19), від 18 лютого 2021 року у справі № № 569/13821/18 (провадження № 61-17782св20).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» («Рrоnіnа V. Ukrаіnе») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00). Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Ураховуючи вище викладене суд вважає, що заявлений позивачем позов в частині визнання батьківства є обґрунтованим, у зв`язку з чим в цій частині підлягає задоволенню.

щодо похідної позовної вимоги про внесення відповідних змін до актових записів про народження дітей пов`язаних із визнанням батьківства:

Відповідно до ч.1 ст. 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

У відповідності до положень підпункту 2.16.4 пункту 2.16 розділу II Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, який затверджений наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року № 96/5 (надалі за текстом Правила), на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

При цьому,положення абзацудев`ятого пункту2.1розділу II Правил передбачають, що заява про визнання батьківства, яка є підставою для внесення змін, може бути подана до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису про народження (крім випадків, коли актовий запис про народження складено дипломатичним представництвом або консульською установою України) або за місцем постановлення рішення суду про визнання батьківства.

Крім того, відповідно до положень першого абзацу пункту 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» 15.05.2006 року № 3, резолютивна частина рішення щодо визнання батьківства (материнства) має містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Таким чином суд вважає необхідним навести у змісті резолютивної частини даного рішення також те, які зміни необхідно внести до актових записів про народження внаслідок задоволення позову про визнання батьківства.

При цьому, суд враховує, що ч.3 ст. 148 СК України передбачено, що у разі зміни прізвища одного з батьків прізвище дитини може бути змінене за згодою обох батьків та за згодою дитини, яка досягла семи років.

В свою чергу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , досягли віку більше семи років.

Таким чином суд вважає, що в ситуації коли внаслідок визнання батьківства батьки згаданих вище дітей фактично мають різні прізвища, то у відповідності до ст. 148 СК України зміна прізвищ дітей з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 » може бути здійснена лише за наявності власної згоди дітей на це.

Водночас протягом розгляду справи судом не було отримано відповідної згоди дітей на зміну їх прізвищ, зокрема від ОСОБА_3 , який був залучений судом до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Тому похідна позовна вимога про внесення змін до актових записів про народження дітей підлягає частковому задоволенню, а саме щодо необхідності самого внесення до них змін пов`язаних з особою позивача, як їх батька, але з врахуванням вище зазначеного відсутні правові підстави для зміни прізвищ дітей з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ».

щодо іншої основної позовної вимоги про зобов`язання органу ДРАЦС вчинити певні дії

Суд відзначає те, що у відповідності до положень ч.1 ст. 134 СК України рішення суду про визнання батьківства із зазначенням змін, які треба внести до актового запису про народження, само по собі є підставою для видання нового Свідоцтва про народження.

У зв`язку з чим позовна вимога заявлена позивачем в частині щодо зобов`язання органу ДРАЦС внести відповідні зміни до актових записів про народження дітей та видати нові Свідоцтва про народження може бути предметом судового рішення виключно у випадку оскарження бездіяльності органу ДРАЦС щодо виконання даного судового рішення, а тому на даний час є заявленою безпідставно внаслідок своєї передчасності.

Водночас із цим позивач не пред`являв позову до Кодимський ВДРАЦС, оскільки при поданні своєї позовної заяви до суду не визначав в ній останній як відповідача у справі, а натомість визначив його лише третьою особою,яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Внаслідок чого протягом судового розгляду справи Кодимський ВДРАЦС користувався процесуальними правами виключно наявними у третьої особи, а не сторони у справі (відповідача).

Тому судом за результатом розгляду справи також не може бути ухвалено рішення про зобов`язання органу ДРАЦС вчинити певні дії.

Таким чином суд вважає необхідним відмовити в задоволенні позовних вимог пред`явлених позивачем до органу ДРАЦС.

- щодо судових витрат

Приймаючи до уваги, що позивачу ОСОБА_1 ухвалою суду від 14.05.2022 року (а.с.63-67) було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, то на виконання вимогст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру про визнання батьківства в розмірі передбаченому на час пред`явлення позову, а саме 992,40 грн.

Керуючись ст.258,259,264,265,280ЦПК України,ст.128,148,149СК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 ; зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 , третя особа на стороні позивача,яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Кодимський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса); місцезнаходження: Одеська область, Кодимський район, м. Кодима, пл. Перемоги, 4; код юридичної особи в ЄДРПОУ 23212390, до ОСОБА_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_6 , третя особа на стороні відповідача,яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , про визнання батьківства та внесення відповідних змін до актових записів про народження задовольнити частково.

Визнати громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , народжених ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Внести зміни до актового запису про народження № 1495 вчиненого (складеного) 18.07.2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції, Україна, а саме:

- у розділі «Відомості про батька» (графи № 11-16) зазначити відомості про громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

- графу «17. Підстава запису відомостей про батька» доповнити зазначенням запису про визнання батьківства на підставі рішення суду у даній справі із зазначенням дати набрання ним законної сили.

Внести зміни до актового запису про народження № 122 вчиненого (складеного) 23.12.2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кодимського районного управління юстиції Одеської області, а саме:

- у розділі «Відомості про батька» (графи № 11-14, 16) зазначити відомості про громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

- графу «17. Підстава запису відомостей про батька» доповнити зазначенням запису про визнання батьківства на підставі рішення суду у даній справі із зазначенням дати набрання ним законної сили.

Внести зміни до актового запису про народження № 03 вчиненого (складеного) 06.01.2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кодимського районного управління юстиції в Одеській області, а саме:

- у розділі «Відомості про батька» (графи № 11-14, 16) зазначити відомості про громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

- графу «17. Підстава запису відомостей про батька» доповнити зазначенням запису про визнання батьківства на підставі рішення суду у даній справі із зазначенням дати набрання ним законної сили.

В задоволенні іншої частини позовних вимог про зміну прізвищ дітей та позовних вимог пред`явлених до Кодимського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , на користь держави судовий збір в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Кодимським районним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Д.В. Вороненко