Постанова

від 31.01.2023 по справі 911/40/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2023 р. Справа№ 911/40/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Скрипки І.М.

секретар судового засідання: А.Р. Колосовська

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 31.01.2023,

розглянувши апеляційну скаргу Макарівської селищної ради

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2022

у справі №911/40/22 (суддя Головіна К.І.)

за позовом Макарівської селищної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промжитлосервіс»

про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Макарівська селищна рада (далі, позивач або Рада) звернулась із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промжитлосервіс» (далі, відповідач або ТОВ «Промжитлосервіс») про визнання недійсним договору №69 від 15.07.2020, укладеного Копилівською сільською радою та ТОВ «Промжитлосервіс».

Позов обґрунтований тим, що укладення Копилівською сільською радою як бюджетною установою будь-яких договорів, на підставі яких беруться бюджетні зобов`язання, мало здійснюватися з урахуванням положень Бюджетного кодексу України. Проте, спірний договір на реєстрацію бюджетних, фінансових зобов`язань до управління казначейства протягом 2020 року не подавався у порушення статей 23, 48 Бюджетного кодексу України, тому зобов`язання за цим договором не можуть вважатись бюджетними і взяття їх на себе є порушенням бюджетного законодавства. Також спірний договір укладено сторонами без дотримання положень Закону України «Про публічні закупівлі», що свідчить про його недійсність.

Крім того, за доводами позивача, Договір був укладений в.о. голови сільської ради із перевищенням повноважень та не був схвалений Копилівською сільською радою, оскільки не подавався на реєстрацію до органів казначейства. При цьому, згідно з листом цього ж голови за Копилівською сільською радою не обліковуються ані дебіторська, ані кредиторська заборгованість як по загальному, так і спеціальному фондах, що підтверджується звітами про бюджетну заборгованість по відповідних фондах, сформованих Управлінням Державної казначейської служби у Макарівському районі. Також відсутні оригінали документів, що підтверджують наявність на балансі Копилівської сільської ради об`єктів, які стосуються надання послуг з відкачування стічних вод каналізаційною чи колекторною системами за адресою: с. Копилів, вул. Жовтнева, 53, які б свідчили про виконання спірного договору.

Відтак, посилаючись на статті 203, 215 Цивільного кодексу України, Макарівська селищна рада просить визнати недійсним Договір про надання послуг №69 від 15.07.2020.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.08.2022 у справі №911/40/22 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що позивач не довів належними та вірогідними доказами тих обставин, що договір підряду був укладений з порушенням чинного законодавства та з перевищенням повноважень особою, яка його підписала.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим рішенням, 20.09.2022 (про що свідчить відбиток поштового штемпеля на конверті) Макарівська селищна рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2022 у справі №911/40/22 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача зводяться до наступного:

- судом першої інстанції проігноровано той факт, що укладанню договору між ТОВ «Промжитлосервіс» та Копилівською сільською радою мала передувати відповідна процедура, передбачена бюджетним законодавством та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», так як замовником послуг є орган місцевого самоврядування, який є розпорядником коштів місцевого бюджету. Так, взяття розпорядником бюджетних коштів бюджетного зобов`язання, у тому числі шляхом укладення відповідного договору, без відповідних бюджетних призначень та асигнувань на період виконання договору суперечить вимогам Бюджетного кодексу України та унеможливлює виконання такого зобов`язання (укладеного договору), внаслідок чого є наперед невиконуваним бюджетною організацією.

Спірний Договір було укладено без відповідних бюджетних асигнувань, реєстрація Договору в Управлінні Державної казначейської служби у Макарівському районі Київської області не здійснювалась, а відтак вказаний Договір є недійсним в силу його нікчемності відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України.

Також за Копилівською сільською радою станом на 01.10.2020 та станом на 01.01.2021 не обліковувалась ані дебіторська, ані кредиторська заборгованість як по загальному, так і спеціальному фондах;

- рішенням сесії Копилівської сільської ради від 16.12.2019 №972-55-VIІ затверджено цільову програму підвищення рівня благоустрою території Копилівської сільської ради, до якої у подальшому вносились зміни рішенням Копилівської сільської ради від 08.07.2020 №1014/1-61-VIІ. Також розпорядженнями Копилівської сільської ради від 03.01.2020 та від 08.07.2020 було затверджено паспорти бюджетних програм. Однак, ні рішеннями ради, ні розпорядженнями не передбачено такі види послуг як відкачування стічних вод чи чищення каналізації. Об`єкт, на якому здійснювались послуги (Київська область, Макарівський район, с. Копилів, вул. Жовтнева, а не Жовтнева, 53), взагалі відсутній;

- місцевим господарським судом не враховано положення статті 241 Цивільного кодексу України. Так, Копилівською сільською радою не було схвалено Договір, що був укладений в.о. голови Копилівської сільської ради Крижевським В.В., про що свідчить те, що реєстрація Договору в Управлінні Державної казначейської служби у Макарівському районі Київської області не здійснювалась;

- при укладенні Договору були порушені вимоги частини 3 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі»;

- при укладенні Договору ТОВ «Промжитлосервіс» зобов`язане було перевірити наявність бюджетних асигнувань Копилівської сільської ради, а також наявність вказаного договору у системі Prozorro. Відомості системи Prozorro є загальнодоступними, а тому відповідач не міг бути необізнаним про відсутність у позивача бюджетних асигнувань, відповідно, поведінка відповідача при укладенні договору була недобросовісною.

У тексті апеляційної скарги апелянтом викладено також клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

14.11.2022 від позивача через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення у справі, де позивач додатково до викладеного в апеляційній скарзі зазначив, що обставини, зазначені в судових рішеннях у справі №911/3650/21, не є преюдиційними.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

31.10.2022 від відповідача через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому відповідач просив суд залишити її без задоволення, а оскаржене рішення суду без змін.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу зводяться до наступного:

- відповідач виконав взяті на себе за Договором зобов`язання, про що сторонами було погоджено, підписано та скріплено печатками акт надання послуг від 17.07.2020 №30 на загальну вартість 49 099,56 грн. Однак Макарівська селищна рада як правонаступник з 27.11.2020 Копилівської сільської ради не розрахувалась із відповідачем за спірним Договором. Рішенням Господарського суду Київської області від 14.02.2022 у справі №911/3650/21 вказана заборгованість була стягнута з Макарівської селищної ради на користь ТОВ «Промжитлосервіс»;

- зі сторони Копилівської сільської ради Договір підписано в.о. голови цієї ради Крижевським В.В., тобто особою, повноваження якої підтверджені відомостями з ЄДРПОУ, роботи прийняті без зауважень за підписаним та скріпленим печаткою актом про надання послуг від 17.07.2020 №30. Доказів пред`явлення претензій щодо якості, обсягу та вартості послуг, складення дефектних актів суду першої інстанції не надано. Отже, після підписання Договору відбулося його наступне схвалення обома сторонами, в тому числі й з боку Копилівської сільської ради, а відтак визнання Договору недійсним є неможливим;

- наявність чи відсутність на балансі Ради об`єктів, які стосуються каналізаційної системи чи колекторної системи за адресою, вказаною у Договорі, не можуть впливати на висновок щодо безпідставності заявлених вимог, оскільки не свідчать про недійсність укладеного Договору;

- судами розглядались спори у подібних справах №911/830/21, №911/828/21, №911/820/21 між тими ж сторонами, де були встановлені факти, які спростовують доводи Макарівської селищної ради щодо недійсності спірного Договору;

- невідображення інформації про зобов`язання, нездійснення реєстрації у відповідності до статті 48 Бюджетного кодексу України, неподання відповідних документів до органів казначейства, взяття бюджетних зобов`язань поза межами бюджетних асигнувань тощо, не є підставою для визнання спірного Договору недійсним, оскільки наведені норми не регулюють відносини підряду, а встановлюють порядок дій бюджетних установ та організацій вже після укладення Договору. Порушення відповідних норм можуть бути підставою для відповідальності, визначеної чинним бюджетним законодавством;

- спірний Договір не належить до договорів, які мають укладатися відповідно до процедури, передбаченої Законом України «Про публічні закупівлі», водночас, оприлюднення звіту про закупівлю відповідно до частини 3 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» є обов`язком замовника, а не виконавця;

- законодавством не встановлено залежності оплати товару від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів (аналогічна позиція висвітлена Верховним Судом у постанові від 23.03.2018 у справі №904/6252/17).

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2022 апеляційну скаргу Макарівської селищної ради у справі №911/40/22 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Скрипка І.М.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2022, в якій ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2022 виправлено описку, витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №911/40/22. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Макарівської селищної ради на рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2022 у справі №911/40/22 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

05.10.2022 матеріали справи №911/40/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Головуючий суддя у справі Михальська Ю.Б. у період з 11.10.2022 по 16.10.2022 згідно наказу голови Північного апеляційного господарського суду №19-ін від 05.10.2022 перебувала у відрядженні.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2022 поновлено Макарівській селищній раді пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2022 у справі №911/40/22, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Макарівської селищної ради на рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2022 у справі №911/40/22, розгляд апеляційної скарги призначено на 15.11.2022.

31.10.2022 відповідач через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надав суду для долучення до матеріалів справи копію постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 у справі №911/3650/21, якою залишено без змін рішення Господарського суду Київської області від 14.02.2022 у справі №911/3650/21.

У зв`язку з оголошенням повітряної тривоги в місті Києві та Київській області 15.11.2022 з 14 год. 21 хв. до 18 год. 20 хв. судове засідання за апеляційною скаргою Макарівської селищної ради на рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2022 у справі №911/40/22, призначене на 15.11.2022, не відбулося.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2022 призначено до розгляду апеляційну скаргу на 13.12.2022.

13.12.2022 о 14 год. 41 хв. у місті Києві та Київській області була оголошена повітряна тривога. Станом на вказаний час розгляд справи №911/40/22 не було розпочато у зв`язку з затримкою колегію суддів у розгляді справи №911/3014/16. Повітряна тривога у місті Києві та Київській області закінчилася 13.12.2022 о 15 год. 52 хв., у зв`язку з чим судове засідання за апеляційною скаргою Макарівської селищної ради на рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2022 у справі №911/40/22, призначене на 13.12.2022, не відбулося.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 призначено до розгляду апеляційну скаргу на 31.01.2023.

У судовому засіданні 31.01.2023 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників сторін

У судове засідання 31.01.2023 з`явилися представники сторін.

Представник позивача у судовому засіданні підтримував доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржене рішення суду скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача, просив залишити оскаржене рішення суду без змін.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції

15.07.2020 між ТОВ «Промжитлосервіс» (виконавець) та Копилівською сільською радою (замовник) був укладений Договір про надання послуг №69 (далі, Договір), за умовами пункту 1.1. якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати такі послуги: ДК 021:2015:90410000-4-Послуги з відкачування стічних вод (поточний ремонт з відкачування відкладень каналізаційної насосної станції за адресою: Київська обл., Макарівський район, с. Копилів, вул. Жовтнева).

Замовник зобов`язується своєчасно прийняти і оплатити послуги, які визначені у пункті 1.1. цього договору (пункт 1.2. Договору).

Надані послуги за цим договором передаються виконавцем замовнику на підставі акту здачі-прийняття наданих послуг, який підписуються обома сторонами (пункт 1.3. Договору).

Відповідно до пункту 2.1. Договору загальна сума договору складає 49 099,56 грн без ПДВ.

Сторонами Договору також підписано та скріплено печатками калькуляцію на ДК 021:2015:90410000-4-Послуги з відкачування стічних вод (поточний ремонт з відкачування відкладень каналізаційної насосної станції за адресою: Київська обл., Макарівський район, с. Копилів, вул. Жовтнева).

За надані послуги згідно з пунктом 1.1. Договору замовник сплачує виконавцю суму, яка буде визначена актом (актами) здачі-прийняття наданих послуг (пункт 3.1 Договору).

Оплата здійснюється протягом 10 календарних днів після підписання замовником та виконавцем актів здачі-прийняття наданих послуг у безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця (пункт 3.2. Договору).

Прийом наданих виконавцем послуг оформлюється актом(ми) здачі-прийняття наданих послуг та здійснюється замовником протягом 2-х днів з моменту його повідомлення про готовність послуг до приймання. У випадку наявності недоліків або дефектів наданих послуг, замовник зобов`язаний у цей термін вмотивовано письмово повідомити виконавця про відмову від підпису актів (пункт 5.1. Договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2020, а в частині виконання взятих на себе зобов`язань - до повного їх виконання сторонами (пункт 12.1. Договору).

На виконання умов Договору позивач виконав обумовлені договором роботи, що підтверджується скріпленим підписами та печатками сторін Актом надання послуг №30 від 17.07.2020 на загальну суму 49 099,56 грн.

Водночас, як вказує позивач у позовній заяві, Копилівська сільська рада своїх зобов`язань згідно Договору про надання послуг від 15.07.2020 №69 не виконала, надані послуги в сумі 49 099,56 грн не оплатила.

Згідно постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів», а саме - згідно з пунктом 1.10 у Київський області утворено Бучанський район (з адміністративним центром у місті Буча) у складі територій Білогородської сільської, Бородянської селищної, Борщагівської сільської, Бучанської міської, Вишневої міської, Гостомельської селищної, Дмитрівської сільської, Ірпінської міської, Коцюбинської селищної, Макарівської селищної, Немішаївської селищної, Пісківської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

17.12.2020 Макарівською селищною радою було прийнято рішення за №18-02-VІІІ «Про початок реорганізації Кодрянської селищної, Андріївської, Борівської, Великокарашинської, Гавронщинської, Забуянської, Колонщинської, Комарівської, Копилівської, Королівської, Липівської, Людвинівської, Маковшцанської, Мар`янівської, Мотижинської, Наливайківської, Небелицької, Ніжиловицької, Пашківської, Плахтянської, Рожівської, Ситняківської, Фасівської, Червонослобідської, Юрівської сільських рад шляхом приєднання до Макарівської селищної ради».

21.12.2020 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було внесено запис за №1003401270014000672 щодо прийняття рішення про припинення Копилівської сільської ради (ЄДРПОУ 04362314, місцезнаходження: 08033, Київська область, Макарівський район, село Копилів, вулиця Жовтнева, 57) у результаті реорганізації.

Згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій» від 17.11.2020 №1009-ІХ внесено зміни до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», розділ V «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктами 6-1 і 6-2 такого змісту:

1) у день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України (далі - сформована територіальна громада), припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами. територія яких включена до території сформованої територіальної громади (далі - розформовані територіальні громади);

4) сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 5 і 6 цього пункту;

9) юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі сформованої територіальної громади, є правонаступником прав та обов`язків усіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами, з дня набуття повноважень новообраною радою.

Як вбачається з пункту 18 рішення Макарівської селищної ради №018-02-VIII від 17.12.2020, Макарівська селищна рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Копилівської сільської ради.

Відповідно до частини 8 статті 45 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження місцевої ради, обраної на позачергових, повторних або перших виборах, закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної ради, обраної на наступних (чергових або позачергових) виборах.

Відносини, що виникають у процесі добровільного об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, а також добровільного приєднання до об`єднаних територіальних громад регулює Закон України «Про добровільне об`єднання територіальних громад».

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» об`єднана територіальна громада вважається утвореною за цим Законом з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об`єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об`єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому частиною четвертою статті 7 цього Закону.

Згідно з частинами 3, 4 статті 8 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» об`єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою. У разі об`єднання всіх територіальних громад одного району в одну об`єднану територіальну громаду все майно спільної власності територіальних громад такого району є комунальною власністю об`єднаної територіальної громади, а пов`язані з таким майном права та обов`язки належать об`єднаній територіальній громаді з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою.

Із дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою, у порядку, визначеному цим Законом, здійснюється реорганізація відповідних юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, та розміщених поза адміністративним центром об`єднаної територіальної громади, шляхом їх приєднання до юридичної особи - сільської, селищної, міської ради, розміщеної в адміністративному центрі об`єднаної територіальної громади. Після завершення реорганізації відповідні юридичні особи - сільські, селищні, міські ради припиняються у порядку, визначеному цим Законом. Юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі об`єднаної територіальної громади, є правонаступником прав та обов`язків всіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою.

Враховуючи вищевикладене, Макарівська селищна рада є правонаступником Копилівської сільської ради, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Матеріалами справи підтверджується, що у зв`язку із порушенням замовником (Копилівською сільською радою) умов Договору про надання послуг №69 від 15.07.2020 (спірного договору) в частині оплати вартості наданих послуг, виконавець (ТОВ «Промжитлосервіс») звернувся до Господарського суду Київської області з позовом у межах справи №911/3650/21 до правонаступника боржника - Макарівської селищної ради з позовом про стягнення заборгованості в сумі 49 099,56 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 14.02.2022 у справі №911/3650/21 присуджено до стягнення з Макарівської селищної ради на користь ТОВ «Промжитлосервіс» 49 099,56 грн основного боргу.

Постановою Північного апеляційного господарського від 19.10.2022 у справі №911/3650/21 рішення Господарського суду Київської області від 14.02.2022 у справі №911/3650/21 залишено без змін.

У свою чергу, звертаючись до суду із позовом у даній справі, Макарівська селищна рада вважає Договір №69 від 15.07.2020 недійсним, оскільки він вчинений представником Копилівської сільської ради із перевищенням повноважень, встановлених бюджетним законодавством та з порушенням положень Закону України «Про публічні закупівлі».

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву не неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Оскільки для замовника (позивача) за Договором у першу чергу інтерес становить упредметнений результат виконаних робіт, а не сам процес надання послуг, то Договір має змішаний характер і поєднує в собі елементи договору підряду та договору надання послуг.

Положення частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

За приписами статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно - правовими актами щодо окремих видів договорів (частина 7 статті 179 Цивільного кодексу України).

Із урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

В якості підстави для визнання недійсним Договору про надання послуг №69 позивач у позовній заяві та апеляційній скарзі, у першу чергу, вказує на те, що такий Договір був укладений у порушення вимог бюджетного законодавства, а саме статей 23, 48 Бюджетного кодексу України, оскільки Копилівською сільською радою було взято на себе зобов`язання без відповідних бюджетних асигнувань, сам Договір не був зареєстрований в органах державного казначейства, а станом на 01.01.2021 за Копилівською сільською радою не обліковувалась ані дебіторська, ані кредиторська заборгованість як по загальному, так і спеціальному фондах.

Колегія суддів відхиляє вказані твердження позивача, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 1 Бюджетного кодексу України ним регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу.

Порядок складання бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, звітності фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2012 №44, на недотримання якого також посилається позивач, розроблено відповідно до статті 58 Бюджетного кодексу України, якою визначено порядок подання, складання, зведення фінансової звітності щодо виконання Державного бюджету України.

Разом із тим, невідображення інформації про зобов`язання, нездійснення реєстрації бюджетного зобов`язання у відповідності до статті 48 Бюджетного кодексу України, неподання відповідних документів до органів казначейства, взяття бюджетних зобов`язань поза межами бюджетних асигнувань тощо, не є підставою для визнання Договору недійсним, оскільки наведені норми не регулюють відносини підряду, а встановлюють порядок дій бюджетних установ та організацій вже після укладення договору. Порушення відповідних норм можуть бути підставою для відповідальності, визначеної чинним бюджетним законодавством.

При цьому відповідач як бюджетна установа не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання, зумовленої відсутністю коштів у бюджеті.

Посилання скаржника на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 12.10.2018 у справі №918/33/17, від 04.12.2018 у справі №918/509/17, колегією суддів під час розгляду даної справи до уваги не приймаються з огляду на відмінність обставин справи та спірних правовідносин, за яких такі висновки були зроблені.

Стосовно доводів скаржника про підписання Договору в.о. Копилівської сільської ради Крижевським В.В. із перевищенням повноважень, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 статті 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

За приписами статті 241 Цивільного кодексу України якщо правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, то такий правочин створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

У даному випадку спірний Договір підписано в.о. голови Копилівської сільської ради Крижевським В.В., тобто особою, повноваження якої діяти від імені ради підтверджені відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Водночас, роботи за договором були виконані відповідачем та прийняті позивачем без зауважень за підписаним та скріпленим печаткою актом № 30 про надання послуг від 17.07.2020. Доказів пред`явлення Копилівською сільською радою претензій щодо якості, обсягу та вартості робіт, складення дефектних актів суду не подано.

Стосовно доводів позивача про те, що акт про надання послуг не є належним доказом виконання договору, оскільки об`єкт каналізаційних мереж перебуває за адресою с. Копилів, вул. Жовтнева, 53, а послуги, зазначені в акті, надавалися за іншою адресою - с. Копилів, вул. Жовтнева, то такі доводи суд до уваги не приймає та зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (у редакції, чинній на дату складання відповідних документів), первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

За визначенням статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

За приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (з подальшими змінами і в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі, Положення): первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів (пункт 2.1. глави 2). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи) (пункт 2.2. глави 2).

Відповідно до пункту 2.4. глави 2 Положення первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг (пункт 2.5. глави 2 Положення).

У даному випадку із наявної у справі копії підписаного сторонами акту суд має можливість достовірно встановити учасників господарської операції - замовника та виконавця, дату, вартість та зміст господарської операції, що відбулась між сторонами. При цьому, як вже зазначалось, за змістом пункту 9 частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції.

Пунктом 1.1. Положення визначено, що воно встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету.

Таким чином порушення в організації та веденні бухгалтерського обліку та складанні фінансової звітності є підставою для відповідальності осіб, які відповідні дії здійснюють, однак, не визначені як підстава звільнення від виконання господарських зобов`язань, за умови встановлення факту їх виникнення.

Отже, доводи позивача щодо неналежності акту як доказу, яким підтверджується фактичне прийняття робіт, є безпідставними.

При цьому, як вірно наголосив суд першої інстанції, посилання позивача на той факт, що ним не виявлено документів, які підтверджують наявність на балансі Копилівської сільської ради об`єктів, які стосуються каналізаційної системи чи колекторної системи за адресою, вказаною у договорі (вул. Жовтнева, м. Копилів Макарівського району Київської області), не впливають на висновок суду щодо безпідставності заявлених позивачем вимог, оскільки наявність чи відсутність на балансі майна не свідчить про недійсність укладеного сторонами Договору.

Стосовно доводів скаржника про порушення порядку укладення договору, передбаченого Законом України «Про публічні закупівлі», колегія суддів зазначає, що Договір із ціною 49 099,56 грн не належить до договорів, які мають укладатися відповідно до процедури, передбаченої цим Законом.

Водночас, оприлюднення звіту про закупівлю відповідно до частини 3 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» є обов`язком замовника, а не виконавця, а саме по собі неоприлюднення замовником такого звіту щодо договору не спростовує факту його укладення та дійсності.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що ті обставини, про які вказує позивач у позові та в апеляційні скарзі, не є підставами для визнання недійсним Договору у розумінні статей 203, 215 Цивільного кодексу України.

Висновки місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог у даній справі є правомірними, а доводи апеляційної скарги позивача фактично дублюють доводи, викладені ним у позовній заяві.

Усі інші доводи учасників справи, окрім викладених у мотивувальній частині постанови, суд визнає такими, що не мають впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 травня 2011 року, пункт 58).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки останні не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Макарівської селищної ради необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2022 у даній справі підлягає залишенню без змін.

Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Макарівської селищної ради на рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2022 у справі №911/40/22 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2022 у справі №911/40/22 залишити без змін.

Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Макарівську селищну раду.

Матеріали справи №911/40/22 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 06.02.2023.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

І.М. Скрипка