Постанова

від 06.02.2023 по справі 906/402/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

06 лютого 2023 року Справа № 906/402/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Розізнана І.В. , суддя Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Приступлюк Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного (приватно-орендного) сільськогосподарського підприємства ім. Чкалова та Товариства з обмеженою відповідальністю "Любовичі+"

на рішення Господарського суду Житомирської області від 15.02.2022

(ухвалене о 14:50 год. у м. Житомирі, повний текст складено 02.03.2022)

у справі № 906/402/21 (суддя Соловей Л.А.)

за позовом Малинської міської ради

до відповідачів:

1) Приватного (приватно-орендного) сільськогосподарського підприємства ім.Чкалова

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Любовичі+"

про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки

за участю представників сторін:

від Малинської міської ради - Паршаков О.В.

від Приватного (приватно-орендного) сільськогосподарського підприємства ім.Чкалова - не з`явився;

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Любовичі+" - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Малинська міська рада Житомирської області звернулась до Господарського суду Житомирської області з позовом, в якому просила:

1. Витребувати з незаконного володіння Приватного (приватно-орендного) сільськогосподарського підприємства ім.Чкалова земельні ділянки з кадастровим номером: 1823484800:11:000:0727; 1823484800:09:000:0341; 1823484800:09:000:0336; 1823484800:09:000:0346; 1823484800:06:000:0335; 1823484800:10:000:0062; 1823484800:08:000:0292; 1823484800:11:000:0713; 1823484800:12:000:0113; 1823484800:10:000:0063; 1823484800:09:000:0340; 1823484800:11:000:0714; 1823484800:08:000:0293; 1823484800:12:000:0112; 1823484800:11:000:0711.

2. Витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Любовичі+" земельні ділянки з кадастровим номером:

1823484800:11:000:1001; 1823484800:10:000:0067; 1823484800:11:000:0753; 1823484800:10:000:0066; 1823484800:11:000:0752; 1823484800:12:000:0114; 1823484800:11:000:0751; 1823484800:10:000:0065; 1823484800:10:000:0068; 1823484800:11:000:0755; 1823484800:06:000:0332; 1823484800:09:000:0342; 1823484800:13:000:0023; 1823484800:11:000:0712; 1823484800:08:000:0294; 1823484800:08:000:0295; 1823484800:09:000:0345; 1823484800:06:000:0334; 1823484800:10:000:0073; 1823484800:10:000:0072.

3. Скасувати державну реєстрацію права власності за Приватним (приватно-орендним) сільськогосподарським підприємством ім.Чкалова, а саме:

- вчинену державним реєстратором Ігнатпільської сільської ради Овруцького району Житомирської області Неліпою Василем Васильовичем реєстрацію: від 18.07.2020 запис про право власності/довірчої власності: 39602030 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:11:000:0727; від 18.07.2020 запис про право власності/довірчої власності: 39601176 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:09:000:0341; від 16.07.2020 запис про право власності/довірчої власності: 39600617 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:09:000:0336;

- вчинену державним реєстратором Високівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області Осіпчук Лесею Миколаївною реєстрацію: від 09.09.2020 запис про право власності/довірчої власності: 38283554 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:09:000:0346, від 19.09.2020 запис про право власності/довірчої власності:38283411 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:06:000:0335;

- вчинену державним реєстратором Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області Мукомел Анастасією Володимирівною реєстрацію: від 16.07.2020 запис про право власності/довірчої власності: 37446619 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:10:000:0062; від 16.07.2020 запис про право власності/довірчої власності: 37446228 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:08:000:0292; від 16.07.2020 запис про право власності/довірчої власності: 37444733 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:11:000:0713; від 16.07.2020 запис про право власності/довірчої власності: 37443426 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:12:000:0113; від 16.07.2020 запис про право власності/довірчої власності: 37441927 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:10:000:0063; від 16.07.2020 запис про право власності/довірчої власності: 37441370 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:09:000:0340; від 16.07.2020 запис про право власності/довірчої власності: 37427017 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:11:000:0714; від 16.07.2020 запис про право власності/довірчої власності: 37424315 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:08:000:0293; від 14.07.2020 запис про право власності/довірчої власності: 37419175 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:12:000:0112; від 14.07.2020 запис про право власності/довірчої власності: 37419100 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:11:000:0711.

4. Скасувати державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Любовичі+", а саме:

- вчинену приватним нотаріусом Романівського районного нотаріального округу Житомирської області Лисканюк Оленою Анатоліївною реєстрацію: від 12.12.2020 запис про право власності/довірчої власності: 39723298 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:11:000:1001; від 12.12.2020 запис про право власності/довірчої власності: 39716176 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:10:000:0067; від 12.12.2020 запис про право власності/довірчої власності: 39714904 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:11:000:0753; від 12.12.2020 запис про право власності/довірчої власності: 39717025 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:10:000:0066; від 12.12.2020 запис про право власності/довірчої власності: 39717345 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:11:000:0752; від 12.12.2020 запис про право власності/довірчої власності: 39723432 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:12:000:0114; від 12.12.2020 запис про право власності/довірчої власності: 39715604 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:11:000:0751; від 12.12.2020 запис про право власності/довірчої власності: 39715875 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:10:000:0065; від 12.12.2020 запис про право власності/довірчої власності: 39717661 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:10:000:0068; від 12.12.2020 запис про право власності/довірчої власності: 39715116 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:11:000:0755; від 12.12.2020 запис про право власності/довірчої власності: 39714390 на земельну ділянку з кадастровим номером1823484800:06:000:0332; від 12.12.2020 запис про право власності/довірчої власності: 39715360 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:09:000:0342; від 12.12.2020 запис про право власності/довірчої власності: 39717950 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:13:000:0023; від 12.12.2020 запис про право власності/довірчої власності: 39714699 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:11:000:0712; від 12.12.2020 запис про право власності/довірчої власності: 39723801 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:08:000:0294; від 12.12.2020 запис про право власності/довірчої власності: 39723620 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:08:000:0295; від 12.12.2020 запис про право власності/довірчої власності: 39724057 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:09:000:0345; від 12.12.2020 запис про право власності/довірчої власності: 39723953 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:06:000:0334; від 12.12.2020 запис про право власності/довірчої власності: 39724336 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:10:000:0073; від 12.12.2020 запис про право власності/довірчої власності: 39724183 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:10:000:0072.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що П(ПО)СП ім.Чкалова та ТОВ "Любовичі+" незаконно, на підставі підроблених документів, зареєстрували право приватної власності на земельні ділянки, власником яких є територіальна громада Малинської міської ради, відповідно до Закону України від 10.07.2018 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні", яким передбачено, що землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 15.02.2022 у справі №906/402/21 позов задоволено. Витребувано з незаконного володіння Приватного (приватно-орендного) сільськогосподарського підприємства ім.Чкалова та Товариства з обмеженою відповідальністю "Любовичі+" земельні ділянки з кадастровими номерами, наведеними у рішенні суду. Скасовано державну реєстрацію прав власності за Приватним (приватно-орендним) сільськогосподарським підприємством ім.Чкалова, вчинену державним реєстратором Ігнатпільської сільської ради Овруцького району Житомирської області Неліпою Василем Васильовичем, державним реєстратором Високівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області Осіпчук Лесею Миколаївною, державним реєстратором Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області Мукомел Анастасією Володимирівною. Скасовано державну реєстрацію прав власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Любовичі+", вчинену приватним нотаріусом Романівського районного нотаріального округу Житомирської області Лисканюк Оленою Анатоліївною. Стягнуто з Приватного (приватно-орендного) сільськогосподарського підприємства ім.Чкалова на користь Малинської міської ради 29 142 грн 71 коп. судового збору. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Любовичі+" на користь Малинської міської ради 29 142 грн 71 коп. судового збору.

При ухваленні вказаного рішення суд першої інстанції виходив з того, що на підставі рішення Любовицької сільської ради народних депутатів від 13.05.1995 Колективному сільськогосподарському підприємству імені Чкалова видано Державний акт на право постійного користування землею від 12.01.1996, відповідно до якого підприємству надано у постійне користування 2762,4га землі в межах згідно з планом землекористування. Держаний акт зареєстровано у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №17-13-000001.

Розпорядженням Малинської районної державної адміністрації №203 від 28.04.2001 "Про скасування державної реєстрації колективних сільськогосподарських підприємств" скасовано державну реєстрацію КСП ім. Чкалова у зв`язку з його ліквідацією.

На підставі заяв власників сертифікатів на земельний пай членів КСП ім.Чкалова у 2004 році була розроблена проектно-технічна документації із землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) та складання державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам за рахунок земель реформованого КСП ім.Чкалова Любовицької сільської ради Малинського району Житомирської області.

20.10.2004 на загальних зборах власників земельних часток (паїв) реформованого КСП ім.Чкалова (протокол №1) прийнято рішення затвердити вищезазначений проект, розподіл земельних часток (паїв) між власниками сертифікатів провести у відповідності до ст. 29 ЗК України за списком, пасовища та багаторічні насадження надати у спільну часткову власність.

Згідно з розпорядженням голови Малинської РДА №135 від 22.04.2005 акти на право власності на земельні ділянки виготовлено 491 громадянину, яким передано у власність земельні ділянки загальною площею 1104,2516га сільськогосподарських угідь. Решті 185 громадянам державні акти на право власності на земельні частки (паї) не виготовлені.

29.04.2020 позивачем прийнято рішення "Про проведення інвентаризації земель колишнього КСП ім.Чкалова", яким надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель колективної власності припиненого КСП ім. Чкалова, які знаходяться на території Любовицької сільської ради за межами населених пунктів, для передачі у комунальну власність Любовицької громади, за виключенням земельних ділянок, які станом на 01.01.2019 перебували у приватній власності.

Суд встановив, що згідно з відомостями Державного реєстру прав державним реєстратором Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області Мукомел А.В. були прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме:

- від 21.07.2020 №№53228938, 53230173, 532331436, 53236250, 53236170;

- від 22.07.2020 №№53241848, 53252667, 53245894, 53245043;

- від 23.07.2020 №№53264641, 53266778, 53263215, 53265028, 53261595.

На підставі вищевказаних рішень проведено державну реєстрацію права власності за П(ПО)СП ім. Чкалова на земельні ділянки з кадастровими номерами: 1823484800:08:000:0289; 1823484800:06:000:0307; 1823484800:11:000:0713; 1823484800:08:000:0293; 1823484800:09:000:0339; 1823484800:09:000:0340; 1823484800:10:000:0062; 1823484800:12:000:0112; 1823484800:12:000:0113; 1823484800:11:000:0711; 1823484800:08:000:0292; 1823484800:10:000:0063; 1823484800:10:000:0064; 1823484800:11:000:0714.

29.07.2020 Любовицька сільська рада звернулась до Міністерства .стиції України зі скаргою на реєстраційні дії прийняті державним реєстратором Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області Мукомел А.В., яку було задоволено та скасовано рішення державного реєстратора Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області про державну реєстрацію 14 земельних ділянок, про що свідчить наказ №4392/5 від 21.12.2020.

30.07.2020 Любовицька сільська рада прийняла рішення "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та визнання і комунальної власності на земельні ділянки інвентаризації", яким зокрема:

- затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок комунальної власності, що перебувають в управлінні Любовицької сільської ради, загальною площею 709,1108 га з цільовим призначенням "землі запасу", що знаходяться за межами населених пунктів на території Любовицької сільської ради Малинського району Житомирської області;

- прийнято до комунальної власності територіальної громади Любовицької сільської ради земельні ділянки, загальною площею 709,1108г а, згідно додатку №1 до даного рішення, які у відповідності до п.21 Перехідних положень Земельного кодексу України є землями КСП, що припинені, крім земельних ділянок, які на день набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" перебували у приватній власності;

- доручено сільському голові здійснити державну реєстрацію речового права комунальної власності за територіальною громадою в особі Любовицької сільської ради на земельні ділянки згідно додатку №1 до даного рішення.

В подальшому, у вересні 2020 року П(ПО)СП ім.Чкалова були вчинені дії щодо поділу 5 земельних ділянок з кадастровими номерами: 1823484800:08:000:0289; 1823484800:06:000:0307; 1823484800:09:000:0339; 1823484800:10:000:0062; 1823484800:10:000:0064 та державним реєстратором Високівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області Осіпчук Л.М. 19.09.2020 зареєстровано право власності ПСП ім.Чкалова на 8 новосформованих земельних ділянок з кадастровими номерами: 1823484800:08:000:0295; 1823484800:08:000:0294; 1823484800:06:000:0334; 1823484800:06:000:0335; 1823484800:09:000:0345; 1823484800:09:000:0346; 1823484800:10:000:0073; 1823484800:10:000:0072.

У грудні 2020 року 6 з 8 земельних ділянок з кадастровими номерами: 1823484800:08:000:0295; 1823484800:08:000:0294; 1823484800:06:000:0334; 1823484800:09:000:0345; 1823484800:10:000:0073; 1823484800:10:000:0072 були передані Товариству з обмеженою відповідальністю "Любовичі+" на підставі реорганізації П(ПО)СП ім.Чкалова шляхом виділу.

Крім того, 11.12.2020 державним реєстратором Ігнатпільської сільської ради Овруцького району Житомирської області Неліпою В.В. за ПСП ім.Чкалова зареєстровано право власності ще на 17 земельних ділянок з кадастровими номерами: 1823484800:11:000:0753; 1823484800:11:000:0755; 1823484800:09:000:0336; 1823484800:09:000:0342; 1823484800:09:000:0341; 1823484800:11:000:0751; 1823484800:11:000:0712; 1823484800:10:000:0065; 1823484800:10:000:0068; 1823484800:13:000:0023; 1823484800:11:000:1001; 1823484800:11:000:0727; 1823484800:12:000:0114; 1823484800:10:000:0067; 1823484800:11:000:0752; 1823484800:06:000:0332; 1823484800:10:000:0066.

Проаналізувавши обставини справи, а також перевіривши доводи відповідачів щодо їх правонаступництва прав та обов`язків КСП ім. Чкалова, суд вказав, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази правонаступництва П(ПО)СП ім.Чкалова прав та обов`язків КСП ім.Чкалова, а тому дійшов висновку, що П(ПО)СП ім.Чкалова не набуло статусу землекористувача спірних земельних ділянок КСП ім.Чкалова.

Тому, судом зазначено, що у період з липня по грудень 2020 року П(ПО)СП ім.Чкалова неправомірно зареєструвало право власності на спірні земельні ділянки комунальної власності та в подальшому передало частину ділянок у власність ТОВ "Любовичі+" внаслідок реорганізації, шляхом виділення із П(ПО)СП ім.Чкалова.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову в частині витребування з незаконного володіння П(ПО)СП ім.Чкалова та ТОВ "Любовичі+" спірних земельних ділянок.

Також, з огляду на задоволення позову в частині витребування з незаконного володіння земельних ділянок, суд дійшов висновку і про захист порушеного права та інтересу позивача шляхом скасування державної реєстрації прав власності за П(ПО)СП ім. Чкалова та ТОВ "Любовичі+" на спірні земельні ділянки, а тому і задовольнив позовні вимоги і в цій частині.

Розглядаючи спірні правовідносини місцевий господарський суд застосував відповідні положення ст. ст. 15, 16, 321, 328, 373, 374, 387, ЦК України, ст. ст. 3, 4 Земельного кодексу України від 18.12.1990, ст. ст. 1, 9, 22 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію", ст. ст. 7, 10, 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою звернулися Приватне (приватно-орендне) сільськогосподарське підприємство ім. Чкалова та Товариство з обмеженою відповідальністю "Любовичі+", в якій просять рішення Господарського суду Житомирської області від 15.02.2022 у справі №906/402/21 скасувати в частинах задоволення позову щодо кожного із відповідачів та ухвалити в цих частинах нове рішення, яким відмовити в задоволені позову.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідачі вказують таке.

КСП ім. Чкалова в 2000 році було реорганізовано шляхом перетворення в СВК ім. Чкалова, а СВК ім. Чкалова в свою чергу в 2001 році було перетворено в П(ПО)СП ім. Чкалова. В обох випадках до правонаступника перейшли всі права та обов`язки попередника, в тому числі і права на землю. Отже, ПОСП ім. Чкалова є власником земель, які були надані в колективну власність КСП ім. Чкалова (крім земель, які були розпайовані).

В цьому випадку не було підстав для припинення прав на землю, визначених ст. 140 ЗК України, а також підстав виникнення права комунальної власності на землю, передбачених ст. 83 ЗК України, а тому позивач не набув право комунальної власності на землю.

П(ПО)СП ім. Чкалова було надано державному реєстратору повний пакет документів, що посвідчували виникнення чи перехід зареєстрованого права, підстав для відмови чи зупинення розгляду заяв П(ПО)СП ім. Чкалова у державного реєстратора Мукомел А.В. не було.

Станом на 01.01.2019 земельні ділянки щодо яких подано позов були у власності Приватного (приватно-орендного) сільськогосподарського підприємства ім. Чкалова, а тому такі земельні ділянки не могли стати власністю територіальної громади, адже на час введення в дію п.21 розділу X ЗК України це не були землі припиненого колективного сільськогосподарського підприємства.

Позивач просить витребувати з чужого незаконного володіння земельні ділянки, однак, і Приватне (приватно-орендне) сільськогосподарське підприємство ім. Чкалова, і Товариство з обмеженою відповідальністю "Любовичі+" отримали права власності на вказані земельні ділянки на законних підставах, в порядку, передбаченому законом.

Оскільки відповідачі є добросовісними набувачами, а позивач не був власником цих земельних ділянок, тому він не може звертатися до суду із позовом про їх витребування.

Жодний нормативно-правовий акт не передбачає автоматичного набуття всіма членами КСП статусу учасників утвореної внаслідок реорганізації юридичної особи, а при реорганізації КСП кількість учасників нової юридичної особи, могла бути меншою, ніж кількість членів КСП, навіть (у випадку реорганізації КСП у приватне підприємство) дорівнювати одиниці.

В матеріалах справи відсутні докази ліквідації КСП ім.Чкалова (розподілу майна між учасниками та/або кредиторами).

За наведеного, відповідачі вважають, що рішення Господарського суду Житомирської області від 15.02.2022 у справі №906/402/21 є незаконним і необґрунтованим, в якому суд невірно встановив обставини і підлягає скасуванню.

Малинська міська рада подала суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу відповідачів, відповідно до якого позивач вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

КСП ім. Чкалова припинило свою діяльність в 2001 році при цьому земля жодній особі не передавалась. Також, у 2000 році був створений Сільськогосподарський виробничий кооператив ім. Чкалова, а у 2001 році - П(ПО)СП ім. Чкалова. Частина земельних ділянок КСП ім. Чкалова були розпайовані між членами КСП, які отримали у власність ділянки, які відповідають їх частці(паю). Не були розподілені землі запасу, які згідно п. 21 Перехідних положень Земельного кодексу України вважаються землями комунальної власності.

У липні 2020 року за П(ПО)СП ім. Чкалова було незаконно зареєстровано право приватної власності на 14 земельних ділянок.

В подальшому у вересні 2020 року Приватним (приватно-орендним) сільськогосподарським підприємством ім. Чкалова були вчиненні дії щодо поділу окремих земельних ділянок.

Державним реєстратором Високівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області Осіпчук Лесею Миколаївною 19.09.2020у зареєстровано право власності П(ПО)СП ім. Чкалова на 8 новосформованих в результаті поділу таких земельних ділянок.

За подібних умов П(ПО)СП ім. Чкалова незаконно зареєструвало право власності ще на 17 земельних ділянок, а саме 11.12.2020 державним реєстратором Ігнатпільської сільської ради Овруцького району Житомирської області Неліпою Василем Васильовичем було зареєстровано за П(ПО)СП ім. Чкалова земельні ділянки загальною площею 365,5811 га.

Реорганізації П(ПО)СП ім. Чкалова не є підставою для висновку про правонаступництво, відсутні підстави зміни форми власності земельних ділянок на приватну власність.

Позивач вважає, що між КСП ім. Чкалова та П(ПО)СП ім. Чкалова відсутні відносини правонаступництва в частині переходу права колективної власності на землю згідно Державного акту на право постійного користування землею від 12.01.1996.

Колективна форма власності передбачала не власність юридичної особи - КСП, а власності його колективу.

КСП ім. Чкалова було припинене після прийняття головою Малинської райдержадміністрації розпорядження №203 від 28.04.2001 "Про скасування державної реєстрації колективних сільськогосподарських підприємств", тому, реорганізація КСП ім. Чкалова шляхом перетворення у СВК ім. Чкалова не відбулась, було проведено реєстрацію нової юридичної особи - СВК ім. Чкалова, правонаступництво відсутнє.

Безпідставним є твердження П(ПО)СП ім. Чкалова про перетворення СВК ім. Чкалова в П(ПО)СП ім. Чкалова, оскільки Приватне (приватно-орендне) підприємство ім. Чкалова зареєстровано 24.05.2001 і єдиним засновником якого став колишній голова СВК ім. Чкалова - Кривошапка А.І., який невідомо чи був членом СВК ім. Чкалова.

Жодних розподільчих і передавальних актів між П(ПО)СП ім. Чкалова і СВК ім. Чкалова складено не було.

Підтвердженням того, що ні СВК ім. Чкалова, ні П(ПО)СП ім. Чкалова не були правонаступниками майна КСП ім. Чкалова є укладений 20.12.2002 договір оренди майна, а саме основних засобів КСП ім. Чкалова між співвласниками майна КСП ім. Чкалова та П(ПО)СП ім. Чкалова строком на три роки.

Оскільки КСП ім. Чкалова було припинене, а земельні ділянки під багаторічними насадженнями та пасовищем, орієнтовною площею 709 га колишнього КСП не було до кінця розпайовано, тобто членами КСП не було оформлено право власності на ці земельні ділянки під час розпаювання, то відповідно такі земельні ділянки вважаються комунальною власністю.

Одноособове рішення засновника ПСП про створення приватного сільськогосподарського підприємства в силу положень Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" не є оформленим у встановленому порядку волевиявленням саме КСП на реорганізацію або зміну організаційно-правової форми підприємства.

Частина земельних ділянок від П(ПО)СП ім. Чкалова була перереєстрована на користь ТОВ "Любовичі+" внаслідок чергової реорганізації шляхом виділу, тобто відбулось фактичне відчуження земельних ділянок іншим способом, що заборонено законом.

Враховуючи викладене, позивач просить апеляційну скаргу П(ПО)СП ім. Чкалова та ТОВ "Любовичі+" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 15.02.2022 у справі № 906/402/21 залишити без змін.

Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2022 у справі №906/402/21 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного (приватно-орендного) сільськогосподарського підприємства ім. Чкалова та Товариства з обмеженою відповідальністю "Любовичі+" на рішення Господарського суду Житомирської області від 15.02.2022 у справі №906/402/21, призначено справу до розгляду на 01.08.2022 о 14:30 год.

01.08.2022 від Приватного (приватно-орендного) сільськогосподарського підприємства ім.Чкалова на електронну адресу суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 906/402/21 до завершення перегляду судових рішень у справі №906/996/20 в касаційному порядку.

В судовому засіданні Північно-західного апеляційного господарського суду 01.08.2022 представник Приватного (приватно-орендного) сільськогосподарського підприємства ім.Чкалова підтримав вказане клопотання.

Представник позивача заперечив проти задоволення вказаного клопотання та повідомив, що таке клопотання на адресу позивача не надходило.

За результатами судового засідання було оголошено перерву в судовому засіданні до 15.08.2022 о 15:30 год.

В подальшому, від Малинської міської ради надійшли пояснення щодо клопотання про зупинення провадження, відповідно до яких позивач при розгляді клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 906/996/20 покладається на розсуд суду.

15.08.2022 в судовому засіданні Північно-західного апеляційного господарського суду представник Приватного (приватно-орендного) сільськогосподарського підприємства ім.Чкалова підтримав подане клопотання про зупинення провадження у справі. Представник позивача при вирішенні вказаного клопотання поклався на розсуд суду. Товариство з обмеженою відповідальністю "Любовичі+" не забезпечило явку свого уповноваженого представника в судове засідання.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.08.2022 було задоволено клопотання Приватного (приватно-орендного) сільськогосподарського підприємства ім. Чкалова та зупинено провадження у справі №906/402/21 до завершення перегляду судових рішень у справі №906/996/20 в касаційному порядку Верховним Судом та виготовлення повного тексту постанови.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 було поновлено провадження у справі №906/402/21 та призначено розгляд апеляційної скарги на 06.02.2023 о 11:00 год.

06.02.2023 в судовому засіданні Північно-західного апеляційного господарського суду представник позивача заперечив проти доводів скаржників, вважає їх безпідставними, а оскаржене рішення таким, що відповідає встановленим обставинам справи та нормам закону. З огляду на зазначене, просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

В судове засідання 06.02.2023 представники відповідачів не з`явився.

При цьому, від представника П(ПО)СП ім. Чкалова надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване тимчасовою непрацездатністю представника.

Розглядаючи таке клопотання, суд врахує таке.

В силу статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

За змістом ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов`язок сторони, і відповідно до положень статті 202 ГПК України справа, за умови належного повідомлення сторони про дату, час і місце судового засідання, може розглядатися без їх участі, якщо нез`явлення цих представників не перешкоджає розгляду справи по суті.

Разом із тим необхідно зазначити, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі Цихановський проти України (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ Смірнова проти України (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), Карнаушенко проти України (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02) .

Апеляційний господарський суд також зазначає, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

За наведеного, суд відхиляє клопотання представника П(ПО)СП ім. Чкалова про відкладення розгляду справи.

Враховуючи приписи ст. ст. 269, 273 ГПК України про межі та строки розгляду апеляційних скарг в апеляційній інстанції, той факт, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Любовичі+" було належним чином та своєчасно повідомлене про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать електронне листування (т. 3, а. с. 49), відхилення клопотання представника П(ПО)СП ім. Чкалова про відкладення розгляду справи, а також те, що явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалася, позиція скаржників викладена в апеляційній скарзі, колегія суддів визнала за можливе завершувати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників відповідачів.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при ухвалені рішень норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржене рішення суду першої інстанції залишити без змін, виходячи з такого.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що на підставі рішення Любовицької сільської ради народних депутатів від 13.05.1995 Колективному сільськогосподарському підприємству імені Чкалова видано Державний акт на право постійного користування землею від 12.01.1996, відповідно до якого підприємству надано у постійне користування 2 762,4 га землі в межах згідно з планом землекористування. Держаний акт зареєстровано у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №17-13-000001 (т. 1, а. с. 34-35).

Розпорядженням Малинської районної державної адміністрації №203 від 28.04.2001 "Про скасування державної реєстрації колективних сільськогосподарських підприємств" скасовано державну реєстрацію КСП ім.Чкалова у зв`язку з його ліквідацією (т. 2, а. с. 85).

На підставі заяв власників сертифікатів на земельний пай членів КСП ім.Чкалова у 2004 році була розроблена проектно-технічна документації із землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) та складання державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам за рахунок земель реформованого КСП ім.Чкалова Любовицької сільської ради Малинського району Житомирської області (т.1, а. с. 174-178).

20.10.2004 на загальних зборах власників земельних часток (паїв) реформованого КСП ім.Чкалова (протокол №1) прийнято рішення затвердити вищезазначений проект, розподіл земельних часток (паїв) між власниками сертифікатів провести у відповідності до ст. 29 ЗК України за списком, пасовища та багаторічні насадження надати у спільну часткову власність (т. 1, а. с. 163).

Згідно з розпорядженням голови Малинської РДА №135 від 22.04.2005 акти на право власності на земельні ділянки виготовлено 491 громадянину, яким передано у власність земельні ділянки загальною площею 1 104,2516 га сільськогосподарських угідь. Решті 185 громадянам державні акти на право власності на земельні частки (паї) не виготовлені (т. 1, а. с. 174-178).

Таким чином, лише частина земельних ділянок КСП ім.Чкалова були розпайовані між членами КСП.

Разом з тим, не були розподілені землі запасу, які відповідно до п.21 Перехідних положень Земельного кодексу України з дня набрання чинності Законом України від 10.07.2018 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані.

На підставі вимог вищевказаного Закону, з метою оформлення права комунальної власності на земельні ділянки, які станом на 01.01.2019 не перебували у приватній власності Любовицькою сільською радою, правонаступником якої є Малинська міська рада, 29.04.2020 прийнято рішення "Про проведення інвентаризації земель колишнього КСП ім.Чкалова", яким надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель колективної власності припиненого КСП ім. Чкалова, які знаходяться на території Любовицької сільської ради за межами населених пунктів, для передачі у комунальну власність Любовицької громади, за виключенням земельних ділянок, які станом на 01.01.2019 перебували у приватній власності (т. 1, а. с. 172).

Позивач зазначає, що у період з 21.07.2020 по 23.07.2020 за Приватним (приватно-орендним) сільськогосподарським підприємством ім.Чкалова було зареєстровано право приватної власності на 14 земельних ділянок, які належать до комунальної власності територіальної громади Любовицької сільської ради.

Так, згідно з відомостями Державного реєстру прав державним реєстратором Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області Мукомел А.В. були прийняті такі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (т. 1, а. с. 98-114):

- від 21.07.2020 №№53228938, 53230173, 532331436, 53236250, 53236170;

- від 22.07.2020 №№53241848, 53252667, 53245894, 53245043;

- від 23.07.2020 №№53264641, 53266778, 53263215, 53265028, 53261595.

На підставі вищевказаних рішень проведено державну реєстрацію права власності за П(ПО)СП ім. Чкалова на земельні ділянки з наступними кадастровими номерами: 1823484800:08:000:0289; 1823484800:06:000:0307; 1823484800:11:000:0713; 1823484800:08:000:0293; 1823484800:09:000:0339; 1823484800:09:000:0340; 1823484800:10:000:0062; 1823484800:12:000:0112; 1823484800:12:000:0113; 1823484800:11:000:0711; 1823484800:08:000:0292; 1823484800:10:000:0063; 1823484800:10:000:0064; 1823484800:11:000:0714.

Як зазначає позивач, 29.07.2020 Любовицька сільська рада звернулась до Міністерства юстиції України зі скаргою на реєстраційні дії прийняті державним реєстратором Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області Мукомел А.В., яку було задоволено та скасовано рішення державного реєстратора Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області про державну реєстрацію 14 земельних ділянок, про що свідчить наказ №4392/5 від 21.12.2020 (т. 1, а. с. 61-62).

30.07.2020 Любовицька сільська рада прийняла рішення "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та визнання і комунальної власності на земельні ділянки інвентаризації" (т. 1, а. с. 58-60), яким зокрема:

- затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок комунальної власності, що перебувають в управлінні Любовицької сільської ради, загальною площею 709,1108га з цільовим призначенням "землі запасу", що знаходяться за межами населених пунктів на території Любовицької сільської ради Малинського району Житомирської області;

- прийнято до комунальної власності територіальної громади Любовицької сільської ради земельні ділянки, загальною площею 709,1108га, згідно додатку №1 до даного рішення, які у відповідності до п.21 Перехідних положень Земельного кодексу України є землями КСП, що припинені, крім земельних ділянок, які на день набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" перебували у приватній власності;

- доручено сільському голові здійснити державну реєстрацію речового права комунальної власності за територіальною громадою в особі Любовицької сільської ради на земельні ділянки згідно додатку №1 до даного рішення.

В подальшому, у вересні 2020 року П(ПО)СП ім.Чкалова були вчинені дії щодо поділу 5 земельних ділянок з кадастровими номерами: 1823484800:08:000:0289; 1823484800:06:000:0307; 1823484800:09:000:0339; 1823484800:10:000:0062; 1823484800:10:000:0064 та державним реєстратором Високівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області Осіпчук Л.М. 19.09.2020 зареєстровано право власності ПСП ім.Чкалова на 8 новосформованих земельних ділянок з наступними кадастровими номерами: 1823484800:08:000:0295; 1823484800:08:000:0294; 1823484800:06:000:0334; 1823484800:06:000:0335; 1823484800:09:000:0345; 1823484800:09:000:0346; 1823484800:10:000:0073; 1823484800:10:000:0072.

У грудні 2020 року 6 з 8 земельних ділянок з кадастровими номерами: 1823484800:08:000:0295; 1823484800:08:000:0294; 1823484800:06:000:0334; 1823484800:09:000:0345; 1823484800:10:000:0073; 1823484800:10:000:0072 були передані Товариству з обмеженою відповідальністю "Любовичі+" на підставі реорганізації П(ПО)СП ім.Чкалова шляхом виділу.

Крім того, 11.12.2020 державним реєстратором Ігнатпільської сільської ради Овруцького району Житомирської області Неліпою В.В. за ПСП ім.Чкалова зареєстровано право власності ще на 17 земельних ділянок з наступними кадастровими номерами: 1823484800:11:000:0753; 1823484800:11:000:0755; 1823484800:09:000:0336; 1823484800:09:000:0342; 1823484800:09:000:0341; 1823484800:11:000:0751; 1823484800:11:000:0712; 1823484800:10:000:0065; 1823484800:10:000:0068; 1823484800:13:000:0023; 1823484800:11:000:1001; 1823484800:11:000:0727; 1823484800:12:000:0114; 1823484800:10:000:0067; 1823484800:11:000:0752; 1823484800:06:000:0332; 1823484800:10:000:0066.

За інформацією позивача з 17 вищезазначених земельних ділянок право власності на 3 з них залишилось за П(ПО)СП ім.Чкалова, а 14 інших 12.12.2020 на підставі чергової реорганізації П(ПО)СП ім. Чкалова шляхом виділу були передані ТОВ "Любовичі+".

Звертаючись до суду із цим позовом, Малинська міська рада вказує, що внаслідок дій відповідачів, які незаконно заволоділи спірними земельними ділянками комунальної власності, було порушено речові права Малинської міської ради.

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.

Згідно з ст. 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За приписами ст. 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Здійснення власником свого права власності передусім полягає у безперешкодному, вільному та на власний розсуд використанні всього комплексу правомочностей власника, визначених законом, - володіння, користування, розпорядження майном.

Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Зазначений засіб захисту права власності застосовується у тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти і користуватися належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває із його володіння.

Згідно з наведеною нормою власник має право реалізувати своє право на захист шляхом звернення до суду з вимогою про витребування свого майна із чужого незаконного володіння із дотриманням вимог, передбачених Цивільним кодексом України.

Аналіз положень ст. 387 цього Кодексу дає підстави для висновку, що у наведеній нормі йдеться про право власника на віндикаційний позов, тобто позов власника, який не володіє, до невласника, який незаконно володіє майном, про вилучення цього майна в натурі. Віндикаційний позов належить до речово-правових способів захисту; захищає право власності в цілому, оскільки він пред`являється у тих випадках, коли порушено права володіння, користування та розпорядження одночасно.

Сторонами у віндикаційному позові є власник речі, який не лише позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися річчю, але вже й фактично нею не володіє, та незаконний фактичний володілець речі (як добросовісний, так і недобросовісний). Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Також, у позовах про витребування майна з підстав, передбачених ст.387 ЦК України, до предмету доказування входять: встановлення дійсного власника спірного майна, його правового статусу і встановлення підстав для його витребування у особи, яка володіє спірним майном, наявність саме спірного майна у незаконному володінні відповідача, відсутність правових підстав у відповідача для володіння спірним майном.

Згідно із статтею 328 Цивільного кодексу України (в редакції чинній на момент звернення до суду з цим позовом) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частини 2 статті 373 Цивільного кодексу України право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Суб`єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади (частина 1 статті 374 вказаного Кодексу).

За змістом наведених правових положень вбачається, що право розпорядження своїм майном належить лише власникові, а правомірність набуття права власності, у разі наявності спору, встановлюється судом з урахуванням вимог закону, чинного на момент набуття такого права.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, підставою для реєстрації за відповідачем-1 права власності на спірні земельні ділянки зазначено державний акт на право колективної власності на землю, виданий 12.01.1996 Любовицькою сільською радою народних депутатів Малинського району Житомирської області.

Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України 18.12.1990 (тут і далі у редакції, чинній відносно дати видачі спірного державного акту) власність на землю в Україні має такі форми: державну, колективну, приватну. Усі форми власності є рівноправними. Розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх. Повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок місцеві Ради народних депутатів можуть передавати відповідно органам державної виконавчої влади або виконавчим органам місцевого самоврядування.

Згідно із статтею 4 Земельного кодексу України у державній власності перебувають всі землі України, за винятком земель, переданих у колективну і приватну власність. Суб`єктами права державної власності на землю виступають: Верховна Рада України - на землі загальнодержавної власності України; Верховна Рада Республіки Крим - на землі в межах території Республіки, за винятком земель загальнодержавної власності; обласні, районні, міські, селищні, сільські Ради народних депутатів - на землі в межах їх територій, за винятком земель, що перебувають в загальнодержавній власності.

П(ПО)СП ім.Чкалова заперечуючи проти позову наголошує, що КСП ім.Чкалова у 2000 році було реорганізовано шляхом перетворення у СВК ім.Чкалова, а СВК ім.Чкалова в свою чергу у 2001 році перетворено у П(ПО)СП ім.Чкалова. В обох випадках до правонаступника перейшли всі права та обов`язки КСП ім.Чкалова, в тому числі і права на землю.

Таким чином, на думку П(ПО)СП ім.Чкалова, останній є власником земель, які належали на праві колективної власності КСП ім.Чкалова, крім земель, що були розпайовані.

Отже, у цьому випадку необхідно дослідити правомірність набуття П(ПО)СП ім.Чкалова, як правонаступником КСП ім.Чкалова права власності на земельні ділянки, що належали КСП ім.Чкалова на підставі державного акта про право колективної власності на землю, виданого Любовицькою сільською радою 12.01.1996.

Суд апеляційної інстанції бере до уваги, що Приватне (приватно - орендне) сільськогосподарське підприємство ім. Чкалова звернулося до суду з позовом до Малинської міської ради (правонаступник Любовицької сільської ради) про визнання недійсним та скасування рішення міськради від 30.07.2020 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та визнання комунальної власності на земельні ділянки інвентаризації" в частині прийняття земельних ділянок до комунальної власності (пункт 2) та доручення здійснити державну реєстрацію речового права комунальної власності ( пункт 3).

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 02.12.2021 у справі №906/996/20, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.06.2022, у позові відмовлено.

В постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.06.2022 судом апеляційної інстанції вказано, що:

"…позивачем не доведено належними і допустимими доказами обставини набуття ним права власності на земельні ділянки в порядку правонаступництва, а саме внаслідок реорганізації КСП ім. Чкалова шляхом його перетворення у СВК ім. Чкалова та в подальшому трансформації СВК ім. Чкалова в П(ПО)СП ім. Чкалова.

Крім того, суд апеляційної інстанції акцентує увагу на те, що згідно з імперативними вимогами пункту 21 Розділу Х (Перехідні положення) ЗК України (у редакції, чинній з 01.01.2019), установлено, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" (тобто з 01.01.2019) землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Відтак, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правомірність набуття Любовицькою сільською радою права комунальної власності на земельні ділянки, загальною площею 709,1108 га в силу вимог пункту 21 Перехідних положень ЗК України (у редакції, чинній з 01.01.2019), суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.)".

Постановою Верховного Суду від 22.11.2022 постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 02.06.2022 та рішення Господарського суду Житомирської області від 02.12.2021 у справі №906/996/20 залишено без змін.

Переглядаючи судові рішення судів попередніх інстанцій, касаційний господарський суд встановив таке:

"Звертаючись з цим позовом до суду, позивач зазначає, що є правонаступником СВК ім. Чкалова та КСП ім. Чкалова, а отже і власником земель, які належали КСП ім. Чкалова на підставі Державного акта, а спірне рішення відповідача щодо прийняття в комунальну власність земельних ділянок, які входять до складу земель реорганізованого КСП ім. Чкалова, порушує набуте в порядку правонаступництва право власності позивача на землю.

Згідно з частиною 1 статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною 1 статті 155 Земельного кодексу України (далі ЗК України) передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, і порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Стаття 7 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (тут і надалі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає, що об`єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Суб`єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.

Частини 2, 3 статті 8 названого Закону встановлюють, що право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном. Право власності підприємства охороняється законом. Належне йому майно може бути передано державним, кооперативним та іншим підприємствам, організаціям і громадянам за рішенням загальних зборів членів підприємства або зборів уповноважених.

Відповідно до частин 1, 3 статті 10 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" земля може належати підприємству на праві колективної власності, а також може бути надана у постійне або тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, а право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформляється договором. Право підприємства на земельну ділянку або її частину може бути припинено в порядку і на підставах, встановлених ЗК України.

Згідно зі статтею 37 ЦК УРСР (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання); при злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов`язки) переходять до новостворених юридичних осіб; при приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов`язки) переходить до останньої; майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.

За змістом статті 34 Закону України "Про підприємства в Україні" (у редакції, чинній до 01.01.2004) колективне підприємство визначено як вид підприємств в Україні, ліквідація та реорганізація яких (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) здійснюється за рішенням власника з дотриманням вимог антимонопольного законодавства, а у випадках, передбачених цим Законом, за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду або арбітражного суду; підприємство вважається реорганізованим або ліквідованим з моменту виключення його з державного реєстру України; при перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке виникло, переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

Частинами 1, 6 статті 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" передбачено, що реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) та ліквідація підприємства провадяться за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) його членів або за рішенням суду чи арбітражного суду; при перетворенні одного підприємства в інше до новоствореного підприємства переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

Суди попередніх інстанцій, надавши належну правову оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності, встановили ті обставини, що 16.02.2000 на зборах КСП ім. Чкалова, на яких приймалось рішення про створення СВК ім. Чкалова, із більше ніж 600 членів колективного сільськогосподарського підприємства, яким належали на праві спільної часткової власності землі КСП відповідно до Державного акта, засновниками СВК ім. Чкалова стали лише 7 осіб, а засновником ПСП ім. Чкалова взагалі є лише одна особа. При цьому жодних рішень про передачу землі від КСП ім. Чкалова до СВК ім. Чкалова і так само від СКВ ім. Чкалова до ПСП ім. Чкалова загальними зборами не приймалось.

Більше того, після створення СВК ім. Чкалова розпаювання земель КСП ім. Чкалова продовжилось, розподілені земельні частки його колишніх членів та ними отримано правовстановлюючі документи на виділені земельні ділянки, що також підтверджує відсутність волевиявлення усіх колишніх членів КСП на передачу належних їм часток у праві колективної власності на землю до новоствореного СВК ім. Чкалова, правонаступником якого вважає себе позивач.

У контексті зазначеного Верховний Суд звертається до правових висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 01.09.2020 у справі № 907/29/19, відповідно до яких у випадку прийняття рішення про реорганізацію колективного сільськогосподарського підприємства шляхом перетворення в іншу юридичну особу колишні члени колективного сільськогосподарського підприємства автоматично повинні були б стати учасниками цієї юридичної особи, позаяк перетворенням юридичної особи є саме зміна її організаційно-правової форми, а не складу її учасників.

Частиною 1 статі 74 ГПК України установлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, з огляду на встановлені фактичні обставини цієї справи та з урахуванням зазначених висновків Великої Палати Верховного Суду, суди попередніх інстанцій правильно застосували до спірних правовідносин статті 7, 8, 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" та дійшли законних та обґрунтованих висновків про не доведення позивачем обставини набуття ним речових прав на землі КСП ім. Чкалова відповідно до Державного акта в порядку правонаступництва. Відповідно до положень ст. 21 ЦК України та ст. 155 ЗК України відсутність порушеного права позивача внаслідок прийняття оспорюваного рішення органу місцевого самоврядування є самостійною підставою для відмови в задоволенні позовної вимоги про визнання такого рішення недійсним.".

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, вищевказаними судовими рішення установлено, що Приватне (приватно-орендне) сільськогосподарське підприємство ім. Чкалова не набув права власності на земельні ділянки в порядку правонаступництва, а саме внаслідок реорганізації КСП ім. Чкалова шляхом його перетворення у СВК ім. Чкалова та в подальшому трансформації СВК ім. Чкалова в П(ПО)СП ім. Чкалова, а також правомірність набуття Любовицькою сільською радою права комунальної власності на земельні ділянки, загальною площею 709,1108 га.

Відтак, подальша реєстрація права власності на спірні земельні ділянки за П(ПО)СП ім. Чкалова та наступна передача частини земельних ділянок Товариству з обмеженою відповідальністю "Любовичі+" були здійснені неправомірно.

Згідно ч.2 ст.373 ЦК України, право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У практиці ЄСПЛ напрацьовані три критерії, що їх слід оцінювати з тим, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання у право власності принципу правомірного і допустимого втручання, сумісного з гарантіями статті 1 Першого протоколу Конвенції, а саме: втручання має бути законним, відповідати суспільним інтересам та бути пропорційним переслідуваним цілям.

У справі, яка розглядається, з огляду на характер спірних правовідносин, установлені судом обставини та застосовані правові норми, не вбачається невідповідності втручання держави у право власності відповідачів критеріям правомірного втручання у право на мирне володіння майном.

Витребування спірних земельних ділянок, які незаконно вибули з комунальної власності спрямоване на досягнення легітимної мети захисту "суспільного інтересу", який полягає у відновленні законності, та у поверненні у власність територіальної громади комунального майна - земельних ділянок, які відповідно до Конституції України належить народу та щодо яких законами України встановлено спеціальний режим набуття у власність, що не є непропорційним втручанням у право на мирне володіння майном, та не покладає на відповідачів надмірний індивідуальний тягар, з огляду на доведену незаконність і безпідставність вибуття земельних ділянки із комунальної власності, недоведеність факту правомірного набуття відповідачами права власності на земельні ділянки.

З огляду на викладене, позовні вимоги про витребування спірних земельних ділянок не порушують §1 ст.1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, через дотримання принципу законності втручання у право власності, відповідності такого втручання суспільному інтересу, його пропорційності.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про задоволення позовних вимог про витребування з незаконного володіння відповідачів спірних земельних ділянок.

Щодо вимоги позивача про скасування державної реєстрації право власності за відповідачами на спірні земельні ділянки суд бере до уваги таке.

Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній із 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункт 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

У пункті 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" унормовано, що судові рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що на момент набрання чинності цим Законом набрали законної сили та не виконані, виконуються в порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" до набрання чинності цим Законом.

Отже, за змістом цієї правової норми виконанню підлягають виключно судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Враховуючи викладене, в цьому випадку порушене право та інтерес позивача підлягає захисту шляхом скасування державної реєстрації прав власності за П(ПО)СП ім. Чкалова та ТОВ "Любовичі+" на спірні земельні ділянки.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, рішення Господарського суду Житомирської області від 15.02.2022 у справі № 906/402/21 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного (приватно-орендного) сільськогосподарського підприємства ім. Чкалова та Товариства з обмеженою відповідальністю "Любовичі+" - без задоволення.

З огляду на те, що апеляційна скарга залишається судом апеляційної інстанції без задоволення, а в ухвалі про відкриття апеляційного провадження суд на підставі ч. 5 ст. 262 ГПК України зупинив дію оскаржуваного рішення, то суд дійшов висновку про поновлення дії рішення Господарського суду Житомирської області від 15.02.2022 у справі № 906/402/21.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного (приватно-орендного) сільськогосподарського підприємства ім. Чкалова та Товариства з обмеженою відповідальністю "Любовичі+" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 15.02.2022 у справі № 906/402/21 - без змін.

2. Поновити дію рішення Господарського суду Житомирської області від 15.02.2022 у справі № 906/402/21.

3. Справу № 906/402/21 надіслати Господарському суду Житомирської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "08" лютого 2023 р.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Філіпова Т.Л.