Постанова

від 28.06.2023 по справі 906/402/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2023 року

м. Київ

cправа № 906/402/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В. Г. - головуючого, Берднік І. С., Зуєва В. А.,

за участю секретаря судового засідання - Денисевича А. Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного (приватно-орендного) сільськогосподарського підприємства ім. Чкалова

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.02.2023 (головуючий Петухов М. Г., судді Розізнана І. В., Філіпова Т. Л.) та рішення Господарського суду Житомирської області від 15.02.2022 (суддя Соловей Л. А.)

у справі № 906/402/21

за позовом Малинської міської ради

до Приватного (приватно-орендного) сільськогосподарського підприємства ім. Чкалова, Товариства з обмеженою відповідальністю "Любовичі+",

про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. У квітні 2021 року Малинська міська рада Житомирської області (далі - Малинська міськрада, Позивач) звернулась до господарського суду з позовом до Приватного (приватно-орендного) сільськогосподарського підприємства ім. Чкалова (далі - П(ПО)СП ім. Чкалова, Відповідач-1), Товариства з обмеженою "Любовичі+" (далі - ТОВ "Любовичі+", Відповідач-2) про витребування з незаконного володіння Відповідачів земельних ділянок з кадастровими номерами: 1823484800:11:000:0727; 1823484800:09:000:0341; 1823484800:09:000:0336; 1823484800:09:000:0346; 1823484800:06:000:0335; 1823484800:10:000:0062; 1823484800:08:000:0292; 1823484800:11:000:0713; 1823484800:12:000:0113; 1823484800:10:000:0063; 1823484800:09:000:0340; 1823484800:11:000:0714; 1823484800:08:000:0293; 1823484800:12:000:0112; 1823484800:11:000:0711, 1823484800:11:000:1001; 1823484800:10:000:0067; 1823484800:11:000:0753; 1823484800:10:000:0066; 1823484800:11:000:0752; 1823484800:12:000:0114; 1823484800:11:000:0751; 1823484800:10:000:0065; 1823484800:10:000:0068; 1823484800:11:000:0755; 1823484800:06:000:0332; 1823484800:09:000:0342; 1823484800:13:000:0023; 1823484800:11:000:0712; 1823484800:08:000:0294; 1823484800:08:000:0295; 1823484800:09:000:0345; 1823484800:06:000:0334; 1823484800:10:000:0073; 1823484800:10:000:0072,

та скасування державної реєстрації права власності за П(ПО)СгП ім. Чкалова, а саме:

- вчиненої державним реєстратором Ігнатпільської сільської ради Овруцького району Житомирської області Неліпою Василем Васильовичем реєстрацію: від 18.07.2020 запис про право власності/довірчої власності: 39602030 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:11:000:0727; від 18.07.2020 запис про право власності/довірчої власності: 39601176 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:09:000:0341; від 16.07.2020 запис про право власності/довірчої власності: 39600617 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:09:000:0336;

- вчиненої державним реєстратором Високівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області Осіпчук Лесею Миколаївною реєстрацію: від 09.09.2020 запис про право власності/довірчої власності: 38283554 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:09:000:0346, від 19.09.2020 запис про право власності/довірчої власності:38283411 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:06:000:0335;

- вчиненої державним реєстратором Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області Мукомел Анастасією Володимирівною реєстрацію: від 16.07.2020 запис про право власності/довірчої власності: 37446619 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:10:000:0062; від 16.07.2020 запис про право власності/довірчої власності: 37446228 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:08:000:0292; від 16.07.2020 запис про право власності/довірчої власності: 37444733 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:11:000:0713; від 16.07.2020 запис про право власності/довірчої власності: 37443426 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:12:000:0113; від 16.07.2020 запис про право власності/довірчої власності: 37441927 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:10:000:0063; від 16.07.2020 запис про право власності/довірчої власності: 37441370 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:09:000:0340; від 16.07.2020 запис про право власності/довірчої власності: 37427017 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:11:000:0714; від 16.07.2020 запис про право власності/довірчої власності: 37424315 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:08:000:0293; від 14.07.2020 запис про право власності/довірчої власності: 37419175 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:12:000:0112; від 14.07.2020 запис про право власності/довірчої власності: 37419100 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:11:000:0711;

скасування державної реєстрації права власності за ТОВ "Любовичі+", а саме:

- вчиненої приватним нотаріусом Романівського районного нотаріального округу Житомирської області Лисканюк Оленою Анатоліївною реєстрацію: від 12.12.2020 запис про право власності/довірчої власності: 39723298 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:11:000:1001; від 12.12.2020 запис про право власності/довірчої власності: 39716176 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:10:000:0067; від 12.12.2020 запис про право власності/довірчої власності: 39714904 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:11:000:0753; від 12.12.2020 запис про право власності/довірчої власності: 39717025 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:10:000:0066; від 12.12.2020 запис про право власності/довірчої власності: 39717345 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:11:000:0752; від 12.12.2020 запис про право власності/довірчої власності: 39723432 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:12:000:0114; від 12.12.2020 запис про право власності/довірчої власності: 39715604 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:11:000:0751; від 12.12.2020 запис про право власності/довірчої власності: 39715875 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:10:000:0065; від 12.12.2020 запис про право власності/довірчої власності: 39717661 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:10:000:0068; від 12.12.2020 запис про право власності/довірчої власності: 39715116 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:11:000:0755; від 12.12.2020 запис про право власності/довірчої власності: 39714390 на земельну ділянку з кадастровим номером1823484800:06:000:0332; від 12.12.2020 запис про право власності/довірчої власності: 39715360 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:09:000:0342; від 12.12.2020 запис про право власності/довірчої власності: 39717950 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:13:000:0023; від 12.12.2020 запис про право власності/довірчої власності: 39714699 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:11:000:0712; від 12.12.2020 запис про право власності/довірчої власності: 39723801 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:08:000:0294; від 12.12.2020 запис про право власності/довірчої власності: 39723620 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:08:000:0295; від 12.12.2020 запис про право власності/довірчої власності: 39724057 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:09:000:0345; від 12.12.2020 запис про право власності/довірчої власності: 39723953 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:06:000:0334; від 12.12.2020 запис про право власності/довірчої власності: 39724336 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:10:000:0073; від 12.12.2020 запис про право власності/довірчої власності: 39724183 на земельну ділянку з кадастровим номером 1823484800:10:000:0072.

2. Позов обґрунтовано тим, що Відповідачі незаконно, на підставі підроблених документів, зареєстрували право приватної власності на земельні ділянки, власником яких є територіальна громада Малинської міської ради, відповідно до Закону України від 10.07.2018 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні", яким передбачено, що землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень суду першої та постанови суду апеляційної інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 15.02.2022, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.02.2023, позов задоволено. Витребувано з незаконного володіння П(ПО)СП ім. Чкалова та ТОВ "Любовичі+" 35 земельних ділянок з кадастровими номерами, наведеними у рішенні суду. Скасовано державну реєстрацію прав власності за П(ПО)СП ім. Чкалова, вчинену державним реєстратором Ігнатпільської сільської ради Овруцького району Житомирської області Неліпою В. В., державним реєстратором Високівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області Осіпчук Л. М., державним реєстратором Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області Мукомел А. В. Скасовано державну реєстрацію прав власності за ТОВ "Любовичі+", вчинену приватним нотаріусом Романівського районного нотаріального округу Житомирської області Лисканюк О. А. Судові витрати покладено на Відповідачів.

4. Судові рішення мотивовано тим, що П(ПО)СП ім. Чкалова не є правонаступником прав та обов`язків КСП ім. Чкалова, а тому не набуло статусу землекористувача спірних земельних ділянок, які належали КСП ім. Чкалова на праві колективної власності. У період з липня по грудень 2020 року П(ПО)СП ім. Чкалова неправомірно зареєструвало право власності на спірні земельні ділянки комунальної власності та в подальшому передало їх частину у власність ТОВ "Любовичі+" внаслідок реорганізації, шляхом виділення із П(ПО)СП ім. Чкалова.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. П(ПО)СП ім. Чкалова подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 15.02.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.02.2023, і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Крім цього, скаржник просить передати справу № 906/402/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, посилаючись на необхідність відступити від правових висновків Верховного Суду, які було враховано судом апеляційної інстанції при вирішенні даного спору.

6. Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункти 2, 3 частини другої статті 287 ГПК України, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції застосував висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 01.09.2020 у справі № 907/29/19, що у разі прийняття рішення про реорганізацію колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП) шляхом перетворення в іншу юридичну особу колишні члени колективного сільськогосподарського підприємства автоматично повинні стати учасниками цієї юридичної особи, позаяк перетворенням юридичної особи є саме зміна її організаційно-правової форми, а не складу її учасників. Проте такі висновки, за доводами скаржника, не ґрунтуються на вимогах законів та нормативно-правових актів, у яких законодавець допускав і допускає реорганізацію КСП шляхом його перетворення з включенням в число засновників окремих груп працівників, а не всіх членів КСП.

7. Крім цього, судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема, положення частини першої статті 328 Цивільного кодексу України, статті 86 Цивільного кодексу Української РСР, які були чинними на момент зміни організаційно-правової форми КСП ім. Чкалова, оскільки відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме, щодо можливості набуття права власності на землі сільськогосподарського призначення шляхом правонаступництва.

8. Також, суд апеляційної інстанції в порушення приписів частини четвертої статті 75 ГПК України посилався на висновки, зроблені у постанові Верховного Суду від 22.11.2022 у справі № 906/996/20, та безпідставно ототожнив правову оцінку надану судом певним обставинам, з обставинами, які не потребують доказування, та визнав доказаними обставини, які підлягали доказуванню у спірних правовідносинах, тобто суд неправильно застосував норми процесуального права щодо звільнення від доказування, та не застосував норми матеріального права, які регулюють перехід прав та обов`язків юридичної особи при зміні організаційно-правової форми, у зв`язку з чим дійшов передчасного висновку про відсутність переходу права на землю до Відповідача у цій справі.

9. При цьому скаржник зазначає, що у справі № 906/996/20, з урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин, неправильно застосовано норми матеріального права, якими було урегульовано перехід прав та обов`язків від КСП ім. Чкалова до його правонаступника, зокрема, Відповідача-1 у цій справі, оскільки перехід прав на землю відбувся безпосередньо в силу закону. Тому у даному випадку, скаржник вказує на необхідність відступити від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 22.11.2022 у справі № 906/996/20, щодо питання правонаступництва юридичних осіб, створених шляхом перетворення КСП, в частині прав на землю, які переходять до правонаступника КСП чи залишаються у колективній власності, що становить виключну правову проблему, у зв`язку з чим просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Позиція інших учасників справи у відзиві на касаційну скаргу

10. Малинська міська рада направила до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому заперечила доводи скарги, вказала на правомірність та обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій, у зв`язку з чим просила залишити без змін оскаржувані рішення та постанову судів попередніх інстанцій, а касаційну скаргу залишити без задоволення.

11. Від ТОВ "Любовичі+" відзив на касаційну скаргу не надходив, що у відповідності до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень у даній справі у касаційному порядку.

Фактичні обставини справи встановлені судами

12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі рішення Любовицької сільської ради народних депутатів від 13.05.1995 Колективному сільськогосподарському підприємству імені Чкалова (далі - КСП ім. Чкалова) видано Державний акт на право постійного користування землею від 12.01.1996, відповідно до якого надано у постійне користування 2 762,4 га землі в межах згідно з планом землекористування. Державний акт зареєстровано у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №17-13-000001.

13. Розпорядженням Малинської районної державної адміністрації №203 від 28.04.2001 "Про скасування державної реєстрації колективних сільськогосподарських підприємств" скасовано державну реєстрацію КСП ім. Чкалова у зв`язку з його ліквідацією.

14. На підставі заяв власників сертифікатів на земельний пай членів КСП ім. Чкалова, у 2004 році розроблено проектно-технічна документації із землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) та складання державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам за рахунок земель реформованого КСП ім. Чкалова Любовицької сільської ради Малинського району Житомирської області.

15. Загальними зборами власників земельних часток (паїв) реформованого КСП ім. Чкалова (протокол № 1) 20.10.2004 прийнято рішення затвердити вищезазначений проект, розподіл земельних часток (паїв) між власниками сертифікатів провести у відповідності до статті 29 Земельного кодексу України за списком, пасовища та багаторічні насадження надати у спільну часткову власність.

16. Згідно з розпорядженням Малинської РДА № 135 від 22.04.2005 акти на право власності на земельні ділянки виготовлено 491 громадянину, яким передано у власність земельні ділянки загальною площею 1 104,2516 га сільськогосподарських угідь. Решті 185 громадянам державні акти на право власності на земельні частки (паї) не виготовлені. Тобто, лише частина земельних ділянок КСП ім. Чкалова розпайовані між її членами.

17. Відповідно до пункту 21 Перехідних положень Земельного кодексу України з дня набрання чинності Законом України від 10.07.2018 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" не розподілені землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані.

18. З метою оформлення права комунальної власності на земельні ділянки, які станом на 01.01.2019 не перебували у приватній власності, Любовицькою сільською радою, правонаступником якої є Малинська міська рада, 29.04.2020 прийнято рішення "Про проведення інвентаризації земель колишнього КСП ім. Чкалова", яким надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель колективної власності припиненого КСП ім. Чкалова, які знаходяться на території Любовицької сільської ради за межами населених пунктів, для передачі у комунальну власність Любовицької громади, за виключенням земельних ділянок, які станом на 01.01.2019 перебували у приватній власності.

19. Водночас, у період з 21.07.2020 по 23.07.2020 П(ПО)СП ім. Чкалова здійснило реєстрацію права приватної власності на 14 земельних ділянок, які належать до комунальної власності територіальної громади Любовицької сільської ради.

20. Згідно з відомостями Державного реєстру прав державним реєстратором Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області Мукомел А.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень:

- від 21.07.2020 №№53228938, 53230173, 532331436, 53236250, 53236170;

- від 22.07.2020 №№53241848, 53252667, 53245894, 53245043;

- від 23.07.2020 №№53264641, 53266778, 53263215, 53265028, 53261595.

21. На підставі вищевказаних рішень проведено державну реєстрацію права власності за П(ПО)СП ім. Чкалова на земельні ділянки з наступними кадастровими номерами: 1823484800:08:000:0289; 1823484800:06:000:0307; 1823484800:11:000:0713; 1823484800:08:000:0293; 1823484800:09:000:0339; 1823484800:09:000:0340; 1823484800:10:000:0062; 1823484800:12:000:0112; 1823484800:12:000:0113; 1823484800:11:000:0711; 1823484800:08:000:0292; 1823484800:10:000:0063; 1823484800:10:000:0064; 1823484800:11:000:0714.

22. Любовицька сільська рада 29.07.2020 звернулась до Міністерства юстиції України зі скаргою на реєстраційні дії державного реєстратора Мукомел А. В., яку задоволено та скасовано рішення державного реєстратора Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області про державну реєстрацію 14 земельних ділянок, про що свідчить наказ №4392/5 від 21.12.2020.

23. Рішенням Любовицької сільської ради від 30.07.2020 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та визнання комунальної власності на земельні ділянки інвентаризації", зокрема:

- затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок комунальної власності, що перебувають в управлінні Любовицької сільської ради, загальною площею 709,1108 га з цільовим призначенням "землі запасу", що знаходяться за межами населених пунктів на території Любовицької сільської ради Малинського району Житомирської області;

- прийнято до комунальної власності територіальної громади Любовицької сільської ради земельні ділянки, загальною площею 709,1108 га, згідно Додатку № 1 до даного рішення, які у відповідності до пункту 21 Перехідних положень Земельного кодексу України є землями КСП, що припинені, крім земельних ділянок, які на день набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" перебували у приватній власності;

- доручено сільському голові здійснити державну реєстрацію речового права комунальної власності за територіальною громадою в особі Любовицької сільської ради на земельні ділянки згідно Додатку № 1 до даного рішення.

24. В подальшому, у вересні 2020 року П(ПО)СП ім. Чкалова були вчинені дії щодо поділу 5 земельних ділянок з кадастровими номерами: 1823484800:08:000:0289; 1823484800:06:000:0307; 1823484800:09:000:0339; 1823484800:10:000:0062; 1823484800:10:000:0064 та державним реєстратором Високівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області Осіпчук Л.М. 19.09.2020 зареєстровано право власності ПСП ім. Чкалова на 8 новосформованих земельних ділянок з наступними кадастровими номерами: 1823484800:08:000:0295; 1823484800:08:000:0294; 1823484800:06:000:0334; 1823484800:06:000:0335; 1823484800:09:000:0345; 1823484800:09:000:0346; 1823484800:10:000:0073; 1823484800:10:000:0072.

25. У грудні 2020 року 6 з 8 земельних ділянок з кадастровими номерами: 1823484800:08:000:0295; 1823484800:08:000:0294; 1823484800:06:000:0334; 1823484800:09:000:0345; 1823484800:10:000:0073; 1823484800:10:000:0072 передано ТОВ "Любовичі+" на підставі реорганізації П(ПО)СП ім. Чкалова шляхом виділу.

26. Державним реєстратором Ігнатпільської сільської ради Овруцького району Житомирської області Неліпою В. В. 11.12.2020 за П(ПО)СП ім. Чкалова зареєстровано право власності ще на 17 земельних ділянок з наступними кадастровими номерами: 1823484800:11:000:0753; 1823484800:11:000:0755; 1823484800:09:000:0336; 1823484800:09:000:0342; 1823484800:09:000:0341; 1823484800:11:000:0751; 1823484800:11:000:0712; 1823484800:10:000:0065; 1823484800:10:000:0068; 1823484800:13:000:0023; 1823484800:11:000:1001; 1823484800:11:000:0727; 1823484800:12:000:0114; 1823484800:10:000:0067; 1823484800:11:000:0752; 1823484800:06:000:0332; 1823484800:10:000:0066.

28. За інформацією Позивача з 17 вищезазначених земельних ділянок право власності на 3 з них залишилось за П(ПО)СП ім. Чкалова, а 14 інших 12.12.2020 на підставі чергової реорганізації П(ПО)СП ім. Чкалова шляхом виділу передано ТОВ "Любовичі+".

29. Звертаючись до суду із даним позовом, Малинська міська рада вказує, що внаслідок дій Відповідачів, які незаконно заволоділи спірними земельними ділянками комунальної власності, порушено її права та законні інтереси (речові права).

30. Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у повному обсязі, виходив з того, що, з урахуванням положень статей 3, 4 Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-XII, статей 7, 8, 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", до Відповідача-1 не могло перейти речове право на землі КСП ім. Чкалова відповідно до Державного акта в порядку правонаступництва, а тому Позивач, як законний власник землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені, має право витребувати таке майно (земельні ділянки) із незаконного володіння Відповідачів.

31. Про цьому судами зауважено, що позовні вимоги про витребування спірних земельних ділянок не порушують §1 статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), через дотримання принципу законності втручання у право власності, відповідності такого втручання суспільному інтересу, його пропорційності.

32. Вимоги про скасування державної реєстрації права власності за Відповідачами на спірні земельні ділянки, визнано обґрунтованими та правомірними, виходячи з положень пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній із 16.01.2020), пункту 3 розділу ІІ "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству".

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

33. В силу приписів частин першої - третьої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

34. Таким чином, предметом касаційного розгляду є законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

35. Звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, Відповідач-1 оскаржує судові рішення судів попередніх інстанцій з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 287 ГПК України.

36. Положеннями частини 2 статті 4 ГПК України унормовано, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

36. Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. За статтею 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (аналогічна норма права закріплена у статті 20 Господарського кодексу України).

37. За змістом положень указаних норм права суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

38. У цій справі розглядаються позовні вимоги про витребування земельних ділянок та скасування рішень про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки, які незаконно вибули із володіння власника - Малинської міської ради.

39. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування (частина 4 статті 11 Цивільного кодексу України).

40. Відповідно до частини першої статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

41. За змістом частини першої статті 317, частини першої статті 319 Цивільного кодексу України саме власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном за власною волею.

42. Згідно із статтею 328 Цивільного кодексу України (в редакції чинній на момент звернення до суду з даним позовом) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

43. Відповідно до частини другої статті 373 Цивільного кодексу України право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

44. Суб`єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади (частина першо статті 374 вказаного Кодексу).

45. Як встановлено судами попередніх інстанцій спірні земельні ділянки є не розпайованими землями КСП ім. Чкалова, які було надано в користування на підставі Державного акта на право постійного користування землею від 12.01.1996.

46. При цьому за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, підставою для реєстрації за Відповідачем-1 права власності на спірні земельні ділянки зазначено Державний акт на право колективної власності на землю, виданий 12.01.1996 Любовицькою сільською радою народних депутатів Малинського району Житомирської області.

47. Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України 18.12.1990 (тут і далі у редакції, чинній відносно дати видачі спірного державного акту) власність на землю в Україні має такі форми: державну, колективну, приватну. Усі форми власності є рівноправними. Розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх. Повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок місцеві Ради народних депутатів можуть передавати відповідно органам державної виконавчої влади або виконавчим органам місцевого самоврядування.

48. Згідно із статтею 4 Земельного кодексу України у державній власності перебувають всі землі України, за винятком земель, переданих у колективну і приватну власність. Суб`єктами права державної власності на землю виступають: Верховна Рада України - на землі загальнодержавної власності України; Верховна Рада Республіки Крим - на землі в межах території Республіки, за винятком земель загальнодержавної власності; обласні, районні, міські, селищні, сільські Ради народних депутатів - на землі в межах їх територій, за винятком земель, що перебувають в загальнодержавній власності.

49. Положеннями статті 5 вказаного Кодексу визначено, що земля може належати громадянам на праві колективної власності. Суб`єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності громадян, здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників. У колективну власність можуть бути передані землі колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств в тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, землі садівничих товариств - за рішенням загальних зборів цих підприємств, кооперативів, товариств. До прийняття такого рішення провадиться передача земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, до відання сільської, селищної, міської Ради народних депутатів.

50. П(ПО)СП ім. Чкалова, заперечуючи проти позову, вказувало на те, що КСП ім. Чкалова у 2000 році було реорганізовано шляхом перетворення у СВК ім. Чкалова, а СВК ім. Чкалова в свою чергу у 2001 році перетворено у П(ПО)СП ім. Чкалова. В обох випадках до правонаступника перейшли всі права та обов`язки КСП ім. Чкалова, в тому числі і право на землю.

51. Відповідно до статті 7 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (тут і надалі у редакції, чинній на час ліквідації КСП ім. Чкалова) визначає, що об`єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Суб`єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.

52. Положеннями частин другої та третьої статті 8 названого Закону встановлено, що право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном. Право власності підприємства охороняється законом. Належне йому майно може бути передано державним, кооперативним та іншим підприємствам, організаціям і громадянам за рішенням загальних зборів членів підприємства або зборів уповноважених.

53. Відповідно до частин 1, 3 статті 10 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" земля може належати підприємству на праві колективної власності, а також може бути надана у постійне або тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, а право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформляється договором. Право підприємства на земельну ділянку або її частину може бути припинено в порядку і на підставах, встановлених ЗК України.

54. Згідно зі статтею 37 ЦК УРСР (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання); при злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов`язки) переходять до новостворених юридичних осіб; при приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов`язки) переходить до останньої; майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.

55. За змістом статті 34 Закону України "Про підприємства в Україні" (у редакції, чинній до 01.01.2004) колективне підприємство визначено як вид підприємств в Україні, ліквідація та реорганізація яких (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) здійснюється за рішенням власника з дотриманням вимог антимонопольного законодавства, а у випадках, передбачених цим Законом, за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду або арбітражного суду; підприємство вважається реорганізованим або ліквідованим з моменту виключення його з державного реєстру України; при перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке виникло, переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

56. Згідно з частинами першою, шостою статті 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) та ліквідація підприємства провадяться за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) його членів або за рішенням суду чи арбітражного суду; при перетворенні одного підприємства в інше до новоствореного підприємства переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

57. Судами встановлено, що 16.02.2000 на зборах КСП ім. Чкалова, на яких приймалось рішення про створення СВК ім. Чкалова, із більше ніж 600 членів колективного сільськогосподарського підприємства, яким належали на праві спільної часткової власності землі КСП відповідно до Державного акта від 12.01.1996, засновниками СВК ім. Чкалова стали лише 7 осіб, а засновником ПСП ім. Чкалова взагалі є лише одна особа. При цьому жодних рішень про передачу землі від КСП ім. Чкалова до СВК ім. Чкалова і так само від СКВ ім. Чкалова до ПСП ім. Чкалова загальними зборами не приймалось.

58. До того ж, після створення СВК ім. Чкалова здійснено розпаювання земель КСП ім. Чкалова, розподілені земельні частки його колишніх членів та ними отримано правовстановлюючі документи на виділені земельні ділянки, що також підтверджує відсутність волевиявлення усіх колишніх членів КСП на передачу належних їм часток у праві колективної власності на землю до новоствореного СВК ім. Чкалова.

59. Щодо необхідності прийняття рішення усіма членами колишнього КСП при реорганізації, суди врахували правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 01.09.2020 у справі № 907/29/19, відповідно до яких у випадку прийняття рішення про реорганізацію колективного сільськогосподарського підприємства шляхом перетворення в іншу юридичну особу колишні члени колективного сільськогосподарського підприємства автоматично повинні були б стати учасниками цієї юридичної особи, позаяк перетворенням юридичної особи є саме зміна її організаційно-правової форми, а не складу її учасників.

60. Обставини, щодо відсутності переходу прав та обов`язків (правонаступництва), у тому числі речових на землі КСП ім. Чкалова до П(ПО)СП ім. Чкалова, також встановлено судовими рішеннями у справі № 906/996/20 за позовом П(ПО)СП ім. Чкалова до Малинської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОВ "Любовичі+" про визнання незаконним та скасування рішення Міськради від 30.07.2020 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та визнання комунальної власності на земельні ділянки інвентаризації" в частині прийняття земельних ділянок до комунальної власності (пункт 2) та доручення здійснити державну реєстрацію речового права комунальної власності ( пункт 3), які, судами у даній справі, на підставі частини четвертої статті 75 ГПК України визнано преюдиціальними.

61. За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що П(ПО)СП ім. Чкалова не є правонаступником КСП ім. Чкалова, зокрема щодо права колективної власності на землю, тому у нього були відсутні правові підстави для реєстрації за собою права власності на землі КСП, що, з урахуванням положень статті 328, частини другої статті 373 Цивільного кодекс України, пункту 21 Розділу Х (Перехідні положення) Земельного кодексу України (у редакції, чинній з 01.01.2019), дає підстави власнику витребувати спірні земельні ділянки із незаконного володіння Відповідачів.

62. Скаржник, оскаржуючи судові рішення з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, вказує на те, що судами неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема статті 116 Земельного кодексу України, частини першої статті 328 Цивільного кодексу України, статті 86 Цивільного кодексу Української РСР, щодо набуття права власності на землі сільськогосподарського призначення шляхом правонаступництва, оскільки відсутній висновок Верховного Суду у спірних правовідносинах.

63. Верховний Суд враховує, що положення пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України спрямовані на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

64. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

65. Як зазначено вище, право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону, при цьому розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності громадян, здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників (статті 5 Земельного кодексу України від 18.12.1990).

66. Реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) та ліквідація підприємства провадяться за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) його членів, при перетворенні одного підприємства в інше до новоствореного підприємства переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

67. Водночас, земельним законодавством не передбачено автоматичного переходу об`єктів права власності, у тому числі колективної, у приватну власність, без дотримання визначеної законом процедури, зокрема, прийняття рішення колективом співвласників про передачу землі у власність правонаступнику, а не надання Відповідачем-1 належних та допустимих доказів переходу до нього права власності на землі колективної власності, свідчить про правильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, якими врегульовано питання набуття (переходу) права власності у спірних правовідносинах.

68. З урахуванням викладеного, Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України.

69. Крім цього, скаржник у касаційній скарзі просить відступити від висновку Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19, на який зроблено посилання судом апеляційної інстанції.

70. Зі змісту зазначеної норми вбачається, що при касаційному оскарженні судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 287 ГПК України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити нормативне вмотивування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів для такого відступлення.

71. Проте, скаржник не навів вмотивованих обґрунтувань щодо необхідності відступлення від висновків Верховного Суду, викладених у зазначеній ним постанові, а саме не довів наявності причин для такого відступу (неефективність, помилковість, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість судового рішення); посилання скаржника на приписи пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України взагалі носять декларативний характер, оскільки скаржник у касаційній скарзі не зазначає мотивів необхідності такого відступлення, а тому підстави для задоволення касаційної скарги П(ПО)СП ім. Чкалова з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 287 ГПК України, відсутні.

72. Усі інші доводи скаржника не підпадають під правове регулювання частини 2 статті 287 ГПК України, а тому Суд в силу приписів статей 287 і 300 ГПК України не надає їм оцінку.

73. Що ж до заявленого у касаційній скарзі клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, то Суд зазначає таке.

74. Згідно з частиною четвертою статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.

75. Суд зазначає, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ, а регулятивний вплив частини четвертої статті 302 ГПК України, якою передбачено таку підставу передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, як необхідність відступити від висновку щодо застосування норми права саме у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду, поширюється саме на подібні (аналогічні) правовідносини.

76. При цьому у клопотанні про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, яке міститься у касаційній скарзі, скаржник наводить доводи та мотиви відступлення від висновків Верховного Суду, вміщених у постанові від 01.09.2020 у справі №907/29/19, практично ідентичні тим, які стосуються вказаної ним підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 287 ГПК.

77. Відступленням від висновку слід розуміти або повну відмову Верховного Суду від свого попереднього висновку на користь іншого або ж конкретизацію попереднього висновку із застосуванням відповідних способів тлумачення юридичних норм (пункт 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16).

78. Основним завданням Верховного Суду відповідно до частини першої статті 36 Закону "Про судоустрій і статус суддів" є забезпечення сталості та єдності судової практики. Відтак, для відступу від правової позиції, раніше сформованою Верховним Судом, необхідно встановити, що існує об`єктивна необхідність такого відступу саме у конкретній справі.

79. Однак П(ПО)СП ім. Чкалова у касаційній скарзі не наводить вагомих та достатніх аргументів, які б свідчили про необхідність відступу від правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 01.09.2020 у справі № 907/29/19, на підставі якої вже сформована усталена практика.

З урахуванням наведеного клопотання скаржника про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду не підлягає задоволенню.

80. Верховний Суд також зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

81. Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

82. Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

83. Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується й принципом "res judicata", базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватися лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

Висновки Верховного Суду

84. Відповідно положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

85. Оскільки в ході касаційного розгляду не було виявлено неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушень судом норм процесуального права, то і підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішення суду першої та постанови суду апеляційної інстанцій у касаційному провадженні, яке відкрито з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 287 ГПК України, також не має.

86. Взявши до уваги викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу П(ПО)СП ім. Чкалова слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Щодо поновлення виконання оскаржуваного судового рішення

87. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховний Суд від 15.05.2023 було зупинено виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 15.02.2022 у справі № 906/402/21 до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

88. Відповідно до частини третьої статті 332 ГПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

89. Враховуючи залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.02.2023 та рішення Господарського суду Житомирської області від 15.02.2022 у справі № 906/402/21 - без змін, виконання останнього підлягає поновленню.

Щодо судових витрат

90. Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то в такому разі, відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного (приватно-орендного) сільськогосподарського підприємства ім. Чкалова залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.02.2023 та рішення Господарського суду Житомирської області від 15.02.2022 у справі № 906/402/21 залишити без змін.

3. Поновити виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 15.02.2022 у справі № 906/402/21.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Суховий

Судді: І. Берднік

В. Зуєв