Рішення

від 06.02.2023 по справі 920/660/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.02.2023м. СумиСправа № 920/660/22

Господарський суд Сумської області у складі:

судді Резніченко О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Бублик Т.Д.

розглянувши матеріали справи №920/660/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут Сумипроект»

про внесення змін до договору про надання послуг

за участю представників сторін:

від позивача: Приходько Д.В., Шаповал С.В.

від відповідача: Венгаренко Т.А. (в режимі відеоконференції)

Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Позивач звернувся до Господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просить суд внести до договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №265-т від 01.10.2017 наступні зміни: внести зміни в Додаток №1 «Характеристика об`єкту (об`єктів) надання послуг, обсяги та нормативи (норми) навантаження договірні навантаження теплової енергії» до Договору №265-Т від 01.10.2017 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, виклавши його у такій редакції:

«Додаток № 1

Додаткова угода

до Договору № 265-Т від 01.10.2017 р.

про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води

м. Суми« 01 » грудня 2018 р.

ВИКОНАВЕЦЬ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго», в особі директора департаменту «Енергозбут» Верчак Юлії Володимирівни, що діє на підставі довіреності №33 від 03.08.2020 р., з однієї сторони, та

СПОЖИВАЧ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут Сумипроект», в особі директора Павловського Василя Григоровича, що діє на підставі Статуту, з іншої сторони, надалі Сторони, уклали додаткову угоду до Договору № 265-Т від 01.10.2017 р. про наступне:

1.Внести зміни в Додаток № 1 «Характеристика об`єкту ( об`єктів) надання послуг, обсяги та нормативи (норми) навантаження - договірні навантаження теплової енергії» до Договору № 265-Т від 01.10.2017 р. про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води виклавши його у редакції: Додаток № 1 (додається).

2.Внести зміни в Додаток № 5 «Протокол узгодження розподілу теплової енергії між Споживачами загального приладу обліку, встановленого за адресою» до договору № 265-Т від 01.10.2017 р. про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води виклавши його у редакції: Додаток № 5 (додається).

3.Сторони встановили, що умови цієї додаткової угоди, згідно ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, розповсюджуються на правовідносини, які виникли до її укладання (в т.ч. щодо оплати за фактично надані послуги), починаючи з 07 жовтня 2017 р.

4.Інші умови договору залишаються незмінними і Сторони підтверджують щодо них свої зобов`язання.

5.Дана угода є невід`ємною частиною Договору № 265-Т від 01.10.2017 р.

6.Дану Угоду укладено у двох автентичних примірниках, по одному для кожної із сторін.

Місцезнаходження, банківські реквізити і підписи сторін.

Виконавець Споживач

ТОВ «Сумитеплоенерго»ТОВ «Інститут Сумипроект»

Директор департаменту "Енергозбут"Директор ТОВ «Інстипут Сумипроект"

ТОВ «Сумитеплоенерго»

Ю.В. ВерчакВ.Г. Павловський

Підпис, м.п. Підпис, м.п.

Додаток №1

до договору №265-Т

від « 01».10.2017 р.

ХАРАКТЕРИСТИКА

об`єкту (об`єктів) обсяги та нормативи (норми) навантаження - договірні навантаження теплової енергії

№Найменування об`єкту, його адреса Максимальне теплове навантаження

п/п Опалення, Вентиляція, ГПВ, ГКал

Гкал/год Гкал/годІнші, по тарифу (без ПДВ) 1189,00 1189,00 1189,00

грн/Гкал грн/Гкал грн/Гкал

1. Приміщення пл. 3417,0 кв.м.+234,5 кв.м.=3651,5 кв.м. вул. Г. Кондратьєва, 25 0,2289 0,0000 0,0000

Разом по групі: 0,2289 0,0000 0,0000

Разом 0,2289 0,0000 0,0000

ОБСЯГИ ПОСТАЧАННЯ ТЕНТОВОЇ ЕНЕРГІЇ СПОЖИВАЧУ

1.Теплопостачальна організація постачає Споживачу теплову енергію на опалення в межах - 463,481 Гкал/рік.

2.Теплопостачальна організація постачає Споживачу теплову енергію на ГВП в межах - 0,000000 Гкал/рік.

3.Орієнтована річна вартість теплової енергії, розрахована згідно договірних (проектних) навантажень, відповідно до тарифів, діючих на момент укладання договору, становить: 551078.91 гривень, ПДВ 110215,78 гривень, усього 661294,69 гривень.

ТЕПЛОПОСТАЧАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯСПОЖИВАЧ

Директор департаменту "Енергозбут"Директор ТОВ «Інстипут Сумипроект"

ТОВ «Сумитеплоенерго»

Ю.В. ВерчакВ.Г. Павловський

Підпис, м.п. Підпис, м.п.

Додаток 5

до Договору № 265-Т від 01.10.2017 р.

ПРОТОКОЛ

узгодження розподілу теплової енергії від показань загального приладу комерційного обліку теплової енергії між Споживачами

Ми, перелічені нижче представники юридичних та/чи фізичних осіб-підприємців, які приєднані після загального приладу комерційного обліку за адресою АДРЕСА_1 , домовились про наступний розподіл спожитої теплової енергії:

№ Найменування організації, Код Площа % від показань ПІБ Посада Підпис,

п/п адреса об`єкту ЄДРПОУ приміщення загального посадової печатка

(об`єм), приладу особи

М2 (м3), комерційного

Обліку

1 2 3 4 5 6 7 8

Примітка: за умов відсутності інших споживачів після загального приладу комерційного обліку Споживача - у графі 2 таблиці вказується «відсутні», після чого цей Додаток підписується Сторонами.

Протокол надається Споживачем Виконавцю до початку опалювального сезону, а в подальшому - при зміні користувачів приміщення, загальної площі, тощо.

ТЕПЛОПОСТАЧАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯСПОЖИВАЧ

Директор департаменту "Енергозбут"Директор ТОВ «Інститут Сумипроект"

ТОВ «Сумитеплоенерго»

Ю.В. ВерчакВ.Г. Павловський

Підпис, м.п. Підпис, м.п.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача судовий збір.

Ухвалою суду від 02.09.2022 відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначене на 03.10.2022.

Ухвалою суду від 03.10.2022 закрите підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті призначено на 02.11.2022.

18.10.2022 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.4938 від 18.10.2022), в якому проти позову заперечує в повному обсязі.

Ухвалою суду від 02.11.2022 відкладено розгляд справи по суті на 30.11.2022.

16.11.2022 до суду позивач подав письмові пояснення у справі, в яких міститься клопотання про приєднання доказів (перелік доказів викладений у п. 8 письмових пояснень, а.с 135).

Відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Також ч. 8 ст. 80 ГПК України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Позивачем взагалі не обґрунтовано неможливість подання доказів у встановлений законом строк та не заявлено клопотання про поновлення такого строку. Тому суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про прийняття доказів (викладене у п. 8 письмових пояснень від 16.11.2022 р.)

29.11.2022 р. до суду надійшли заперечення відповідача на письмові пояснення позивача від 14.11.2022, у яких відповідач обґрунтовує свою позицію з питань, викладених позивачем у письмових поясненнях.

Також 29.11.2022 до суду подано клопотання відповідача про долучення доказів: повідомлення про ненадання послуг від 22.01.2019; лист щодо звіряння опалювальних площ на 2016-2017 та 2017-2018 роки від 26.11.2018 (а.с.171).

Беручи до уваги наведені вище норми ч.2, ч.8 ст 80 ГПК України, суд доходить висновку про те, що відповідачем взагалі не обґрунтовано неможливість подання доказів у встановлений законом строк та не заявлено клопотання про поновлення такого строку. Тому суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про долучення доказів (вх. №281 від 29.11.2022).

30.11.2022 та 01.12.2022 до суду від позивача надійшли заяви про уточнення позовних вимог №б/н від 30.11.2022 (вх. №5767, а.с.178-179) та заява про уточнення (зміну) позовних вимог №4881 від 30.11.2022 (вх. №5809/22, а.с. 196-197), а також клопотання про поновлення строку на подання заяви про уточнення (зміну) позовних вимог №4881 від 30.11.2022 (вх. №3038, а.с. 193).

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Також ч. 3 ст 46 ГПК України передбачає, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Відповідно до ухвали суду від 03.10.2022 було закрите підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті. Тому суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку на подання заяви про уточнення (зміну) позовних вимог та відмовляє у прийнятті вищезазначених заяв. Тому справа розглядається в межах первісно заявлених позовних вимог та з урахуванням доказів, які були подані сторонами у встановленому законом порядку, та прийняті судом.

Розгляд справи 30.11.2022 не відбувся, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та відключенням електричної енергії з 10 год. 00 хв. до 12 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 30.11.2022 розгляд справи по суті призначено на 07.12.2022.

У судовому засіданні 07.12.2022 оголошено перерву до 12.12.2022.

07.12.2022 від відповідача до суду надійшло клопотання про долучення доказів (вх. №3083).

Беручи до уваги наведені вище норми ч.2, ч.8 ст 80 ГПК України, суд доходить висновку про те, що відповідачем взагалі не обґрунтовано неможливість подання доказів у встановлений законом строк, а клопотання про поновлення такого строку є необґрунтованим. Тому суд відмовляє у прийнятті вказаних доказів та у задоволенні клопотання відповідача про долучення доказів (вх. №281 від 29.11.2022).

Крім того, від відповідача до суду надійшли заперечення на заяву позивача про уточнення позовних вимог від 30.11.2022 (вх. №290 від 07.12.2022).

Враховуючи те, що заява позивача про уточнення позовних вимог від 30.11.2022 не була прийнята судом до розгляду, суд залишає без розгляду заперечення відповідача на заяву про уточнення позовних вимог.

Розгляд справи 12.12.2022 не відбувся, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та відключенням електричної енергії з 08 год. 00 хв. до 12 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 12.12.2022 розгляд справи по суті призначено на 18.01.2023.

18.01.2023 позивачем подано до суду додаткові пояснення №424 від 17.01.2023 (вх. №347).

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Позов обґрунтовано тим, що між сторонами укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №265-Т від 01.10.2017 (далі по тексту Договір), за яким позивач надавав відповідачу послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 , на загальну площу 234,5 кв.м.

Договір набрав чинності з 01.10.2017 та вважався продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду (п. 10.1. Договору).

У листопаді 2018 року позивачу стало відомо, що відповідачу на праві власності належать нежитлові приміщення у будинку, за яким надавались послуги по договору на загальну площу ще 3417 кв.м., окрім площі, визначеної у договорі у розмірі 234,5 кв.м.

Право власності відповідача на 3201,6 кв.м. було зареєстровано 06.10.2017, та на 214,4 кв.м. 18.08.2017.

Крім того, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до п. 4.3.2. Договору позивач має право вносити за погодженням із відповідачем зміни у договір, що впливають на розмір плати за послуги з оформленням додатка до нього (крім зміни розміру тарифів, які вносяться у Договір без погодження із Споживачем). Також у п. 9.3. Договору визначено, що у разі істотної зміни обставин, якими керувалися сторони при укладенні цього договору, він може бути змінений або розірваний лише за письмовою згодою сторін, а відповідно до п. 9.4. Договору у випадку відсутності згоди сторони на зміну, розірвання цього Договору, сторони мають право змінити Договір у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Позивач також вважає, що існують обставини, встановлені ст. 652 ЦК України та ст. 188 ГК України для внесення змін до договору за рішенням суду, оскільки він намагався врегулювати питання щодо зміни площі приміщення , за якою надаються послуги, шляхом укладення додаткової угоди до договору, та направляв відповідачу проекти додаткової угоди до договору 19.12.2018 та 16.12.2020.

Відповідач не підписав проекти додаткової угоди та не повідомляв позивача про результати їх розгляду, що є, за думкою позивача, безпідставним ухиленням від виконання відповідачем своїх обов`язків та підставою для звернення до суду із позовом про внесення змін до договору у редакції, запропонованій у прохальній частині позову.

Відповідач, у свою чергу, заперечує проти позову, посилаючись на те, що 10.10.2019 між відповідачем та ТОВ «Девелопмент Київ» був укладений договір дарування 68/100 часток нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 3651,8 кв.м.

Тобто з 10.10.2019 власником нежитлових приміщень, частина яких була об`єктом надання послуг за договором №265-Т від 01.10.2017, є інша юридична особа, а не відповідач.

Відповідно до п. 10.2. Договору він може бути розірваний достроково у разі: зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугами виконавця; переходу права власності (користування) на об`єкт (приміщення, квартиру, будинок) до іншої особи; невиконання умов договору сторонами договору; за рішенням суду.

Про зміну власника приміщення позивачу було відомо з 15.10.2019, так як він у примусовому порядку стягував з ТОВ «Девелопмент Київ» заборгованість за послуги теплопостачання по об`єкту: АДРЕСА_1 (справа №920/789/20) та подавав у межах господарської справи як доказ витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за вищезазначеною адресою станом на 15.10.2019 р.

Тому, на думку відповідача, договір №265-Т від 01.10.2017, укладений між позивачем і відповідачем є розірваним з 10.10.2019.

Крім цього, відповідач не погоджується з тим, що у п. 3 проекту додаткової угоди, яку позивач зазначає у прохальній частині позовної заяви, встановлено, що умови цієї додаткової угоди розповсюджуються на правовідносини, починаючи з 07.10.2017, так як відповідно до ч.3 ст. 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Також на думку відповідача, відсутні підстави для застосування ст. 652 ЦК України , на яку посилається позивач, обґрунтовуючи свій позов.

Позивачем не доведено розмір площі, яку він зазначає у змінах до договору (додаток №1), а саме 3651,5 кв.м. Факт недоведеності позивачем площі, на якій надавалися послуги за договором, був встановлений у рішенні Господарського суду Сумської області у справі №920/803/19.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

За приписами статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у випадку якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1)в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2)зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3)виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4)із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом (частина 4 статті 652 Цивільного кодексу України).

Так, зокрема, у постанові Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 910/13459/19 зазначено, що зі змісту статті 652 Цивільного кодексу України випливає, що укладаючи договір, сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей. Проте в ході виконання договору можуть виникати обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін.

При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватися. Інтереси сторін можуть порушуватися будь-якою зміною обставин, що виникають у ході виконання договору, проте лише істотна зміна обставин визнається підставою для вимоги про зміну договору. Зміна обставин вважається істотною тільки тоді, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони б не уклали договір або уклали б його на інших умовах.

Аналіз статті 652 Цивільного кодексу України свідчить про те, що закон пов`язує можливість внесення змін до договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю одночасно чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин.

Водночас згідно з частиною четвертою статті 652 Цивільного кодексу України зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Отже, крім названих вище чотирьох умов, за яких можливе розірвання договору, для його зміни додатково необхідна ще одна з таких умов (винятковий випадок): а) розірвання договору суперечить суспільним інтересам або б) розірвання договору потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

У постанові від 08.12.2020 у справі № 910/11888/19 Верховний Суд також зазначив, що за змістом положень статті 652 Цивільного кодексу України зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин в судовому порядку, як і розірвання договору з цих підстав, виходячи з принципу свободи договору, є заходами, що застосовуються за наявності підтвердження дійсної істотної зміни обставин, з яких виходили сторони, укладаючи цей правочин.

Істотна зміна обставин, у свою чергу, є оціночною категорією, яка полягає у зміні договірного зобов`язання таким чином, що його виконання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків.

Обґрунтовуючи наявність підстав для застосування ст. 652 ЦК України, позивач зазначає, що відповідач зобов`язаний щомісячно здійснювати оплату позивачу за фактично отриману теплову енергію пропорційно до опалювальної площі. Виконання договору в редакції, коли нарахування за послуги за договором проводилися з урахуванням площі 234,5 кв.м. при фактичному споживанні послуг відповідачем на площі 3615,5 кв.м., порушує майнові інтереси позивача на отримання ним оплати за фактично надані послуги.

Тому позивач вважає, що його права можуть бути захищені шляхом прийняття рішення суду про внесення змін до договору та зміну у додатку №1 площі приміщення, так як звернення до відповідача із відповідними проектами додаткових угод про внесення змін до договору у 2019 та 2020 роках були безрезультатними.

Також позивач зазначає у п. 3 проекту додаткової угоди, що її умови розповсюджуються на правовідносини, які виникли до ї укладення (в тому числі щодо плати за фактично надані послуги), починаючи з 07.10.2017 р.

Відповідно до ст. 7, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Матеріалами справи підтверджується, що з 10.10.2019 власником приміщення, яке є предметом договору та у якому надавались послуги ( АДРЕСА_1 , загальна площа 3651,5 кв.м.), є не відповідач, а інша особа ТОВ «Девелопмент Київ».

Відповідно до п.10.2. Договору передбачено, що договір може бути дострокового розірвано у разі переходу права власності (користування) на об`єкт до іншої особи. Статтею 654 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Сторони не подали суду доказів розірвання договору у порядку, встановленому ЦК України.

Однак, як зазначалося вище, житлово-комунальні послуги відповідач був зобов`язаний сплачувати лише у випадку користування ними.

Крім цього, на користь позивача відповідно до рішення Господарського суду Київської області від 27.11.2020 по справі №920/789/20 (набрало законної сили 18.12.2020) з ТОВ «Девелопмент Київ» було стягнуто 189928 грн 48 коп. вартості спожитої теплової енергії за період з жовтня 2019 по квітень 2020 без укладення договору за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, у рішенні суду зазначена площа приміщення 3417,0 кв.м., тобто саме на такий розмір позивач просить збільшити розмір приміщення у додатку №1 до Договору.

Тому на момент звернення до суду із позовом саме до ТОВ «Інститут Сумипроект» відсутні правові підстави для застосування ст. 652 ЦК України та внесення змін до договору, так як власником приміщення є інша юридична особа з 10.10.2019 р.

Щодо розповсюдження дії додаткової угоди, шляхом укладення якої у судовому порядку позивач просить суд внести зміни до договору, на правовідносини з 07.10.2017 р., суд зазначає наступне:

На думку позивача, відповідно до ч.3 ст. 631 ЦК України умови щодо збільшення розміру приміщення за договором на 3417,00 кв.м. повинні діяти з 07.10.2017, так як саме з цієї дати у відповідача виникло право власності на це приміщення.

Однак положення ч.3 ст. 631 ЦК України у силу принципу свободи договору застосовуються у тому випадку, коли сторони самостійно визначать за потрібне таке застосування.

У той же час правові наслідки зміни договору у судовому порядку визначені у ч.3 ст 653 ЦК України: якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили, тобто діючим законодавством не передбачено зміна за рішенням суду зобов`язань, які виникли у минулому.

Тому, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмову у їх задоволенні у повному обсязі.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Згідно з вимогами ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозиції іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що судом у задоволенні позову відмовлено повністю, 2481 грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст.177, 181, 182, 183, 185, 234, 235 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут Сумипроект» про внесення змін до договору про надання послуг №265-Т від 01.10.2017 відмовити повністю.

2.Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481 грн 00 коп. покласти на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго».

3.Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4.Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення підписано суддею 08.02.2023.

СуддяО.Ю. Резніченко