Постанова

від 24.01.2023 по справі 754/15329/14-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 754/15329/14-ц

провадження № 22-ц/824/1904/2023

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

судді - доповідача Кирилюк Г. М.

суддів: Рейнарт І. М., Семенюк Т. А.

при секретарі Кошель К. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейлз Мастер» про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Мироненко Світлани Миколаївни на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 06 грудня 2022 року в складі судді Галась І.А.,

встановив:

15.09.2014 до Деснянського районного суду м. Києва надійшла позовна заява, подана від імені ОСОБА_1 адвокатом Мироненко С. М. до ОСОБА_2 , ТОВ «Сейлз Мастер» про стягнення заборгованості.

Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 11 грудня 2014 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ТОВ «Сейлз Мастер» на користь ОСОБА_1 суму боргу 82 559,52 євро та судові витрати в сумі 3 827,96 грн.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 15 липня 2022 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду задоволено. Скасовано заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 11 грудня 2014 року. Справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

06.12.2022 представник ОСОБА_2 - адвокат Чередниченко Д. О. звернувся до суду з клопотанням про залишення позовної заяви без розгляду.

Заява обґрунтована тим, що позовна заява підписана представником позивача за відсутності повноважень такої особи на підписання позовної заяви та ведення справи.

Зазначив, що примірник оригіналу угоди про надання правової допомоги від 11.08.2014 не підписаний самим позивачем, а лише двічі підписаний адвокатом Мироненко С. М. під україномовним та англомовним тексами угоди.

Відсутність підписаного позивачем договору із адвокатом свідчить про відсутність домовленості сторін у договорі про надання правової допомоги на вчинення адвокатом Мироненко С. М. процесуальної дії від імені позивача на підписання та подання позовної заяви, так само як і представництво інтересів позивача в суді.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 06 грудня 2022 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Сейлз Мастер» про стягнення боргу залишено без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

21.12.2022 представник ОСОБА_1 - адвокат Мироненко С. М. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 06 грудня 2022 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вважає оскаржувану ухвалу суду незаконною, необґрунтованою, винесеною з порушенням норм процесуального права, а саме ст. 5, 6, 10-12, 43, 49, 257, 260 ЦПК України, з порушенням Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", прийнятою без повного з`ясування всіх обставин справи, що мають істотне значення для вирішення даної справи.

Свої доводи обґрунтовує тим, що до позовної заяви було надано копію угоди про надання правової допомоги №б/н від 11 серпня 2014 року, а не оригінал.

Жодних доказів зворотного матеріали справи не містять.

Отже, суд першої інстанції самостійно без жодних на те правових підстав вирішив, що до позовної заяви було додано саме оригінал Угоди, а не її копія, як було зазначено в самій позовній заяві.

Зазначила, що між адвокатом Мироненко С. М. та позивачем дійсно було укладено угоду про надання правової допомоги від 11.08.2014. При цьому було зроблено два варіанти угоди, оскільки на момент укладання цієї угоди у адвоката Мироненко С. М. не було офіційного перекладу паспорту позивача, де англомовні версії угоди були ідентичними, а україномовна версія мала два варіанти зазначення імені позивача : ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Лише після отримання перекладу 09.09.2014 до суду була подана позовна заява, де ім`я позивача було зазначено саме як ОСОБА_1 і у якості додатку була надана копія угоди про надання правової допомоги саме з таким перекладом. На огляд в судовому засіданні 06 грудня 2022 року представником позивача була помилково надана угода з іншим перекладом імені позивача. Оскільки це питання не досліджувалось, інший примірник угоди суду не надавався.

Зауважила, що позовна заява в даній справі була подана більш ніж 8 років тому. На підтвердження своїх повноважень представником надавались ордери серії КС №391213 від 15.01.2021 та серії АІ №1252039 від 22.07.2022, що містять посилання на угоду про надання правової допомоги від 11. 08.2014.

На підтвердження того, що ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) та ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ) є однією і тією ж особою свідчить наявна в матеріалах справи копія паспорту позивача та її нотаріально засвідчений переклад. В копії паспорта зазначено ім`я та прізвище позивача ОСОБА_3 , що повністю збігається з англомовною версією Угоди про надання правової допомоги і тією копією, що була надана до позовної заяви, та оригіналу, який був наданий для огляду в судовому засіданні 06.12.2022. Таким чином, суд першої інстанції помилково вважав, що подана представником в судовому засіданні 06.12.2022 Угода стосується іншої особи, а не позивача.

Залишивши позовну заяву без розгляду через 8 років після її подання, суд першої інстанції застосував надмірно формальний підхід, по суті позбавивши позивача судового захисту своїх прав, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

09.01.2023 представник ОСОБА_2 - адвокат Чередниченко Д. О. подав відзив, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Вказує, що позовна заява від 12.09.2014 підписана безпосередньо адвокатом Мироненко C.M. та до матеріалів справи долучено примірник оригіналу угоди про надання правової допомоги від 11.08.2014, на якому чітко вбачається особистий підпис адвоката Мироненко С. М. та на якому відсутній підпис зі сторони ОСОБА_1 .

Доводи адвоката Мироненко С. М. про те, що до позовної зави долучена копія вказаної угоди, нівелюються відсутністю засвідчення такої копії безпосередньо адвокатом та клієнтом згідно вимог ч.4 ст. 42 ЦПК України ( в редакції, чинній на час звернення до суду).

Згідно положень процесуального законодавства судом першої інстанції оглянуто та досліджено угоду про надання правової допомоги від 11.08.2014 №б/н і правомірно встановлено, що останньою надано до суду для огляду фактично інший документ, ніж той, який міститься в матеріалах справи, так як ім`я довірителя відмінне від того, яке зазначено у позовній заяві та угоді, яка міститься у справі.

Окрім того, твердження про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є однією і тією ж особою, не підтверджується матеріалами справи, так як позовна заява взагалі не містить прізвища та імені позивача англійською мовою, а також матеріали справи не містять інших перекладів паспорту позивача, де було б зазначено ім`я ОСОБА_3 , з урахуванням чого у суду, так і у інших учасників справи відсутня об`єктивна можливість встановити, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є однією і тією ж особою.

Інших примірників угоди про надання правової допомоги від 11.08.2014 №б/н, підписаних ОСОБА_1 та адвокатом Мироненко С.М., останньою до суду першої інстанції надано не було.

Твердження адвоката Мироненко С.М. про те, що існують декілька варіантів угод із клієнтом і що сталась помилка у зв`язку із іншим перекладом імені позивача, не свідчить про незаконність та необґрунтованість прийнятої судом першої інстанції ухвали, а ЦПК України не передбачає можливості скасування ухвали суду на підставі помилки адвоката.

Посилання адвоката Мироненко С.М. на те, що в матеріалах справи містяться ордери, видані на підставі угоди, також не свідчить про те, що на момент вчинення процесуальної дії така угода дійсно існувала, а безпосередньо ордери на ведення справи на момент подання позову адвокатом Мироненко С.М. не подавались до суду першої інстанції.

В суді першої інстанції адвокатом Мироненкуо С. М. не було підтверджено належними доказами, що на момент подання позовної заяви у неї дійсно були повноваження на вчинення процесуальної дії, так як угода про надання правової допомоги не підписана її довірителем, належним чином завірена копія підписаної угоди з боку адвоката та клієнта або її оригінальний примірник в матеріалах справи відсутній, для огляду в суді першої інстанції не надавались, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність повноважень адвоката Мироненко С. М. на ведення справи.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Мироненко С. М. підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Соснін Д. О. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Висновок суду першої інстанції мотивовано тим, що на підтвердження своїх повноважень як представника позивача адвокат Мироненко С. М. залучила до матеріалів позовної заяви оригінал двомовної угоди про надання правової допомоги №Б\Н від 11 серпня 2014 року, укладений між адвокатом та ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ), яка не була підписана довірителем. Наданий в судовому засіданні оригінал угоди про надання правової допомоги №Б/Н від 11 серпня 2014 року, підписаний як довірителем, так і адвокатом, не є ідентичним оригіналу угоди, який був залучений представником позивача під час подання позовної заяви до суду, оскільки дана угода укладена між адвокатом Мироненко С. М. та ОСОБА_3 ((ОСОБА_3). ОСОБА_3 не є позивачем в даній справі.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюються зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з частинами третьою, восьмої статті 119 ЦПК України в редакції, що діяла на час подання позовної заяви, позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання. Якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.

Відповідно до частини 4 статті 38 цього Кодексу повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором. До ордера обов`язково додається витяг із договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Матеріали справи свідчать, що 15 вересня 2014 року до Деснянського районного суду м. Києва надійшла позовна заява громадянки Південної Африки ОСОБА_1 , підписана її представником - адвокатом Мироненко С. М.

Відповідно до змісту позовної заяви, до неї долучено копію угоди про надання правової допомоги від 11.08.2014, укладеної між адвокатом Мироненко С. М. та ОСОБА_1 (ОСОБА_3), яка не містила підпису позивача, а також копію паспорта позивача ОСОБА_3 з нотаріально засвідченим перекладом, відповідно до якого ім`я позивача ОСОБА_3 перекладено як ОСОБА_1 .

Відкриваючи провадження у справі суд першої інстанції констатував відповідність позовної заяви ОСОБА_1 вимогам ст. 119-120 ЦПК України.

Отже, суд першої інстанції визнав, що позовна заява подана та підписана уповноваженою особою.

Як пояснила представник позивача, між адвокатом Мироненко С. М. та позивачем було укладено угоду про надання правової допомоги від 11.08.2014 року, при цьому зроблено два варіанти цієї угоди, де англомовна версія угоди була ідентична, а українська версія мала два варіанти зазначення імені позивача - ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Лише після отримання 09.09.2014 перекладу, до суду була подана позовна заява, де ім`я позивача було зазначено саме як ОСОБА_1 і в якості додатку надана копія угоди про надання правової допомоги саме з таким перекладом імені позивача. На огляд в судовому засіданні була помилково надана угода з іншим перекладом імені позивача. Оскільки питання щодо перекладу імені позивача судом не вирішувалось, інший примірник підписаної угоди суду не надавався.

З огляду на те, що на час подання позову між позивачем та адвокатом Мироненко С. М. був укладений договір про надання правової допомоги, а допущена технічна помилка в наданні суду першої інстанції копії підписаної угоди, в якій переклад імені позивача ОСОБА_3 зазначено як ОСОБА_3 , суд першої інстанції, через вісім років після відкриття провадження в даній справі, з формальних підстав залишив позовну заяву позивача без розгляду, чим порушив її право на доступ до правосуддя, що є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Зокрема, у рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.

З урахування вказаних порушень, оскаржуване судове рішення не може вважатися законними та обґрунтованими, що є підставою для його скасування та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України суд

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мироненко Світлани Миколаївни задовольнити.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 06 грудня 2022 року скасувати.

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейлз Мастер» про стягнення заборгованості направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 08.02.2022.

Суддя - доповідач Г. М. Кирилюк

Судді: І. М. Рейнарт

Т. А. Семенюк