Постанова

від 07.02.2023 по справі 2-2720/11

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1738/23 Справа № 2-2720/11 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2023 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Бондар Я.М.,

суддів Зубакової В.П., Остапенко В.О.

сторони справи

завник ОСОБА_1 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні, впорядку ч.13ст.7,ч.1ст.369ЦПК Українибез повідомленняучасників справиза наявнимиу справіматеріалами, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу представника заявниці ОСОБА_1 ОСОБА_2 на ухвалу Слов`янськогоміськрайонного судуДонецької області від08листопада 2022року,якою повернутазаява про відновлення втраченого судового провадження,винесену суддею Старовецьким В.І. в м.Слов`янськ Донецької області, (відомості про дату складення повного тексту судового рішення відсутні),

УСТАНОВИВ

У листопаді 2022 року до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області надійшла заява ОСОБА_1 , представник заявника ОСОБА_2 про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі 2-2720/11 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 08 листопада 2022 року заява ОСОБА_1 , представник заявника ОСОБА_2 про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, повернута заявнику.

Представник заявниці ОСОБА_2 , будучи незгодною з ухваленим судовим рішенням подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність і необґрунтованість ухвали суду, просить її скасувати та повернути заяву про відновлення втраченого судового провадження до суду першої інстанції.

При цьому, скаржник не погоджується з висновками суду першої інстанції, які стали підставою для повернення заяви заявникові, а саме, що підписана ЕЦП заява, подана до суду ОСОБА_2 від імені ОСОБА_1 за відсутності підтвердження повноважень представника є такою, що подана особою, яка не має права її підписувати.

Скаржник зазначає, що представник учасника справи може подати на підтвердження своїх повноважень довіреність або ордер в електронній формі, підписані належним електронним підписом. Вказує, що створення довіреності в підсистемі «Електронний суд» підтверджує той факт, що ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 мають Електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» та довіреність заявником ОСОБА_1 сформована в системі «Електронний суд» 04.10.2022, якою ОСОБА_1 уповноважує свого представника ОСОБА_2 представляти її інтереси в судах України (в тому числі й в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи. Довіреність видана з правом передоручення іншим особам та дійсна до моменту її скасування. Наголошує на тому, що наявна у справі довіреність сформована в Електронному кабінеті, є документом, який підтверджує повноваження представника заявника.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Справа розглядається без повідомлення учасників справі, в порядку ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України, оскільки переглядається ухвала, визначена у п.6 ч.1 ст.353 ЦПК України.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених вимог, за наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляцйна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з огляду на таке.

Суд першої інстанції, повертаючи заяву про відновлення втраченого судового провадження, виходив з того, що до заяви не додано документів, які в розумінні ст.26Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» та ст.62 ЦПК України, давали б підстави вважати, що ОСОБА_4 уповноважена діяти в інтересах заявника ОСОБА_2 та від її імені, а наявна в матеріалах справи довіреність ніким не засвідчена, та зовсім не має формат довіреності, крім того вона не підписана.

Проте колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до положень ч.1 ст.488 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

За змістом ч.1 ст.489 ЦПК України втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

Так з матеріалів справи видно, що 04 листопада 2022 року через систему «Електронний суд» до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області» із заявою про відновлення втраченого судового провадження у справі 2-2720/11 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини звернулася представник заявниці ОСОБА_1 ОСОБА_2 .

До заяви представником ОСОБА_2 додана Довіреність від 04.10.2022, якою ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_2 представляти її інтереси в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи. Довіреність видана з правом передоручення іншим особам та дійсна до моменту її скасування.

Відповідно до положень ч.1 ст.58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно норм ч.1 та 2 ст.60 ЦПК України представником усуді можебути адвокатабо законнийпредставник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених устатті 61цього Кодексу.

За змістом п.3 ч.6 ст.19 ЦПК України малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).

Отже, представником у суді у малозначних справах, зокрема про стягнення аліментів може бути не лише адвокат, а й представник за довіреністю.

Відповідно до п.1 ст.62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

За нормами ч.2 ст.62 ЦПК України довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

Відповідно до положень ч.7 ст.62 ЦПК України у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно ч.8ст.14ЦПК України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно доЗакону України«Про електронні довірчіпослуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Отже, надсилання у встановленому порядку процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням такою особою власного електронного підпису.

Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через «Електронний кабінет».

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі №640/1374/19.

Колегія суддів зазначає, що ухвала місцевого суду не містить висновків про неналежний спосіб звернення до суду із заявою про відновлення втраченого судового провадження, а підставою для повернення заяви став висновок про неналежне оформлення довіреності, тобто недолік по формі довіреності, а не по її змісту.

26 листопада 2010 року Рада суддів України рішенням №30 затвердила Положення про автоматизовану систему документообігу суду (далі - Положення про АСДС).

02 березня 2018 року Рада суддів України рішенням №17 відповідно до пункту 9 § 2 Прикінцевих положень Розділу VII Перехідних положень Закону України від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» внесла зміни до Положення про АСДС шляхом викладення його у новій редакції (далі - рішення РСУ №17).

Відповідно до пункту 2 рішення РСУ №17 (у редакції зі змінами, внесеними згідно з рішенням Ради суддів України № 16 від 12 квітня 2018 року) встановлено, що Положення про АСДС у редакції, затвердженій рішенням РСУ №17, набирає чинності у наступному порядку: 2.1. пункт 21 Розділу VIII "Автоматизований розподіл судових справ між суддями", Розділ Х "Протоколи" (крім пунктів 12, 15), пункти 3 - 6 Розділу VII "Повноваження зборів суддів щодо здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями" - з 15 березня 2018 року; 2.2. Для судів, підключених до модуля автоматизованого розподілу справ та інших підсистем, використання яких є обов`язковим для його роботи: Розділи VIII "Автоматизований розподіл судових справ між суддями", IХ "Автоматичне визначення присяжних", Розділ Х "Протоколи" (у повному обсязі) - з наступного дня після такого підключення.

Відповідно до підпункту 2.3 норми Положення про АСДС, не зазначені у п. п. 2.1, 2.2. цього Рішення, набирають чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів та органів системи правосуддя, визначених пілотними згідно з відповідним наказом Державної судової адміністрації України (далі - ДСА України).

Наказом ДСА України №628 від 22 грудня 2018 року «Про проведення тестування підсистеми "Електронний суд" у місцевих та апеляційних судах» вирішено запровадити тестовий режим експлуатації підсистеми «Електронний суд» у всіх місцевих та апеляційних судах України (пілотних судах).

Пунктом 1 наказу ДСА України №247 від 1 червня 2020 року «Про запровадження в дослідну експлуатацію підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет» (далі - Наказ № 247) вирішено запровадити з 1 червня 2020 року в дослідну експлуатацію підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет» (далі - Підсистеми) у всіх місцевих, апеляційних судах України (крім Київського апеляційного суду) та Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, та з 1 липня 2020 року - в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду (далі - пілотні суди).

Пунктом 2 Наказу №247 визначено, що пілотним судам у ході проведення дослідної експлуатації Підсистем слід керуватися вимогами, визначеними в Положенні про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженому рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 (із змінами), у частині функціонування Підсистем.

Отже, з 22 грудня 2018 року отримані всіма місцевими та апеляційними адміністративними судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему «Електронний суд» мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку.

Аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 жовтня 2021 року у справі №640/32183/20.

Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу ХІ «Підсистема електронного суду» Положення про АСДС, в редакції рішення РСУ №17, з 22 грудня 2018 року у всіх місцевих та апеляційних судах обмін електронними документами між судом, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми "Електронний суд". Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого Електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи.

Згідно з пунктами 9-11 розділу XI «Підсистема електронного суду» Положення про АСДС, в редакції рішення РСУ №17, шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного доручення, встановленої адміністратором форми (з правом передоручення або без такого права), особа, що зареєструвала електронний кабінет, може уповноважити представника (іншу фізичну особу, що має зареєстрований електронний кабінет) на подання документів від свого імені або від імені довірителя по судовій справі, судовому провадженню або зверненню. Електронні доручення, що підтверджують повноваження підписанта автоматично додаються підсистемою до кожного документу, ним відправленого.

Шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного доручення, встановленої адміністратором форми (з правом передоручення або без такого права), особа, що зареєструвала електронний кабінет в межах отриманих повноважень може надати іншій фізичній особі доступ до документів по судовій справі, судовому провадженню або зверненню.

Шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного повідомлення, встановленої адміністратором форми, автор доручення може його скасувати.

Відповідно до пункту 14 розділу XI «Підсистема електронного суду» Положення про АСДС, в редакції рішення РСУ №17, всі електронні документи, що надходять до суду, автоматично розмішуються у відповідному реєстрі електронної кореспонденції автоматизованої системи документообігу суду. Їхня реєстрація здійснюється за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними відповідними інструкціями з діловодства.

Електронний кабінет - захищений веб-сервіс, за допомогою якого забезпечується взаємодія авторизованого користувача з АСДС у режимі реального часу. Порядок реєстрації та роботи з електронним кабінетом встановлюється адміністратором (пункт 15 частини першої Розділу ІІ Положення).

Аналіз вищевказаних положень закону свідчить про те, що електронне доручення, яке можливо надати за допомогою підсистеми «Електронний суд», видається за наявності у відповідної особи довірителя та його представника особистих електронних кабінетів у підсистемі «Електронний суд», що передбачає наявність у таких осіб електронного цифрового підпису. Електронне доручення видається лише за умови його підписання електронним ключем довірителем за допомогою алгоритмів, визначених у підсистемі «Електронний суд». Надалі таке електронне доручення автоматично додається до позовної заяви, яка подана представником від імені довірителя через підсистему «Електронний суд», при цьому у користувачів відсутня можливість будь-яким чином впливати на зміст та вигляд такого електронного доручення, тобто воно формується підсистемою «Електронний суд» самостійно, відповідно до обраного обсягу повноважень представника.

У постанові від 30 червня 2021 року у справі №380/830/21 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначав, що особливості подання до суду довіреності для цілей підтвердження повноважень представника у разі звернення до суду в електронній формі встановлені у частині сьомій статті 59 КАС України та пункті 9 Положення про АСДС, зі змісту яких випливає, що учасник справи може уповноважити представника на подання документів від свого імені шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми «Електронний суд» електронного доручення за формою, установленою адміністратором системи, примірник якого додається підсистемою до кожного відправленого (підписаного) представником документу автоматично.

Довіреність, видана із дотриманням зазначених правил, як електронний документ, не вимагає будь-якого засвідчення і є належним документом, що підтверджує повноваження представника у суді.

При цьому, у випадку звернення до суду через підсистему «Електронний суд» суди мають перевіряти відповідність вчиненої представником дії наданому представнику обсягу повноважень, визначеному в електронному дорученні.

Вищезазначені висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 18 лютого 2021 року у справі №300/1329/20.

Додана до заяви про відновлення втраченого судового провадження довіреність від 04.10.2022 сформована в системі «Електронний суд».

Отже, до наведених обставин належить застосовувати положення частини сьомої статті 62 ЦПК України, про що обґрунтовано зазначала скаржниця у апеляційній скарзі.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково застосував частину другу статті 62 ЦПК України та дійшов невірного висновку про неналежне оформлення довіреності, керуючись тим, що довіреність не засвідчена нотаріально, оскільки правила засвідчення копій довіреностей, виданих в паперовій формі, неможливо застосувати до електронних доручень, сформованих учасником справи в підсистемі «Електронний суд».

Аналогічна правова позиція щодо застосування статті 59 КАС України за подібних обставин висловлена Верховним Судом у постановах від 18 лютого 2021 року у справі №300/1329/20, від 30 червня 2021 року у справі № 380/830/21, від 11 листопада 2021 року у справі №560/10261/21 та від 20 грудня 2021 року у справі №560/9405/21.

Заява подана за підписом ОСОБА_2 від імені ОСОБА_1 в електронній формі та до заяви додано довіреність, яка також сформована в електронній формі, підписана електронним цифровим підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, що відповідає положенням частини сьомої статті 62 ЦПК України.

При цьому колегія суддів зазначає, що положення частини сьомої статті 62 ЦПК України про те, що представник може додати на підтвердження своїх повноважень довіреність або ордер в електронній формі, підписані належним електронним підписом, слід застосовувати як додаткову конституційну гарантію, передбачену статтями 55 та 129 Конституції України: кожен має право на апеляційне оскарження судового рішення як особисто, так і через використання професійної правничої допомоги. Сучасний стан електронного судочинства в Україні, враховує передові світові стандарти у сфері інформаційних технологій, дозволяє зробити його використання для особи зручним, а суду уникати надмірного формалізму під час забезпечення доступу такої особи до правосуддя.

З урахуванням викладеного, висновок суду першої інстанції про підписання заяви особою, яка не має права її підписувати, є передчасним.

Таким чином, доводи апеляційної інстанції щодо неправильного застосування судом першої інстанції 62 ЦПК України знайшли своє підтвердження під час перегляду судом апеляційної інстанції оскаржуваної ухвали місцевого суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що неправильне застосування судом першої інстанції статті 62 ЦПК України призвело до безпідставного повернення заяви ОСОБА_1 , поданої через її представника ОСОБА_2 , на підставі пункту 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права та протиправно повернуто заяву ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, апеляційну скаргу необхідно задовольнити, ухвалу Слов`янського міськрайоннотго суду Донецької області від 08 листопада 2022 року - скасувати, а справу - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст.367,374, 379, 381, 382 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу представника заявниці ОСОБА_1 ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Слов`янськогоміськрайонного судуДонецької області від 08 листопада 2022 року, скасувати та направити справу до цього суду для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 07 лютого 2023 року.

Головуючий:

Судді: