Постанова

від 30.10.2007 по справі 11/241-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/241-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2007                                                                                   Справа № 11/241-07  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:   судді Науменко І.М. –доповідач

суддів: Лисенко О.М., Голяшкіна О.В.          

при секретарі судового засідання: Марченко М.Ю.

За участю представників сторін:

від позивача: Богатирьов Сергій Володимирович, свідоцтво № 119  від 09.12.03,  адвокат;

представник відповідача у судове засідання не з"явився.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Захист Придніпров'я”, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області  від  26.06.07 по справі № 11/241-07

за позовом приватного підприємства „Асканія-Нова”, Дніпропетровська область

до товариства з обмеженою відповідальністю „Захист Придніпров'я”, м. Дніпропетровськ

про  стягнення 119758 грн. 06 коп.

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.07р. у справі № 11/241-07 (суддя Мельниченко І.Ф.) позов задоволено.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що доказів погашення заборгованості відповідач суду не надав.

          Не погодившись з рішенням господарського суду, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, в позові відмовити, посилаючись на те, що підприємство зверталося до позивача з вимогою забрати продукцію назад, оскільки вона не відповідає ДССТам.

          В своєму відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає доводи, викладені в апеляційній скарзі надуманими та такими, що не відповідають обставинам справи, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.

          Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду, дослідивши матеріали справи, вивчивши апеляційну скаргу, заслухавши представника позивача вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню,   з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи, 12.01.06р. сторони уклали договір №12/01 на виконання якого позивач поставив на адресу відповідача товар на загальну суму 292 788, 16 грн., що підтверджується видатковими накладними №№ РН-1/06 від 01.06.06р., РН-02/10 від 02.10.06р., РН-18/09 від 18.09.06р., РН1/08 від 01.08.06р., РН-01/09 від 01.09.06р., РН-30/10 від 31.10.06р., РН-4/07 від 04.07.06р., РН-4/08 від 04.08.06р., РН-3/07 від 03.07.06р., РН30/10/1 від 31.10.06р.

Згідно п.3.1 договору оплата за кожну партію продукції повинна бути здійснена на протязі 10 днів з дати поставки даної партії продукції.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач зобов'язання по оплаті виконав неналежним чином, здійснивши розрахунки частково у розмірі 179 746, 48 грн.

Доказів погашення заборгованості на суму 113 041, 68 грн. відповідач не надав.

Судова колегія вважає, що за викладених обставинах вимоги позивача щодо суми основного боргу правильно визнано обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно наданому розрахунку річні за період прострочення склали: 2 194, 71 грн., інфляція - 4 521, 67 грн.

Колегія суддів вважає, що господарський суд правильно задовольнив вимоги в цій частині.

Не можуть бути прийняті до уваги та бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, стосовно поставки позивачем товару неналежної якості виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів.

При цьому, в силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.   

Надані відповідачем докази - лист №3469 від 13.12.06р., акт від 05.01.07р. та службова записка від 07.11.06р. №15/2053 (арк.спр. 65-67) не підтверджують посилань останнього про отримання товару неналежної якості.

Так, в листі №3469 йдеться про випробування робітниками шахти засобів індивідуального захисту, для виявлення позитивних та негативних конструктивних властивостей товару що випробувався, для порівняння з аналогічним товаром, що мається на виробництві та для того, щоб зробити висновок відносно закупівлі нового товару.

В службовій записці від 07.11.06р. йдеться знову ж таки про випробування засобів індивідуального захисту.

В акті від 05.01.07р. йдеться про вилучення протипилових респіраторів, які не є предметом даного спору.

Доказів, які б свідчили про здійснення перевірки спірного товару (відповідачем) чи третіми особами відносно його якісних показників та негативних наслідків такої перевірки, відповідач не надав.

Тобто, відповідач не довів тих обставин, на які він посилався в своїх запереченнях відносно поставки позивачем неякісної товару.

За таких обставин рішення господарського суду Дніпропетровської області прийнято по суті правильно з додержанням чинного законодавства, а тому підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги, передбачених ст.. 104 Господарського процесуального кодексу України немає.

Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

         Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.07р. у справі №11/241-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Захист Придніпров'я”, м. Дніпропетровськ –без задоволення.

          Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

          Головуючий суддя                                                                              І.М. Науменко

           Суддя                                                                                         О.М. Лисенко                                                                          

           Суддя                                                                                                   О.В. Голяшкін

          Помічник судді                                        К.С. Лукінова