Постанова

від 09.02.2023 по справі 947/28982/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2810/23

Справа № 947/28982/21

Головуючий у першій інстанції Бескровний Я. В.

Доповідач Громік Р. Д.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Громіка Р.Д.,

суддів Драгомерецького М.М., Дришлюка А.І.,

за участю секретаря Сидоренко А.О.,

розглянувши у спрощеному порядку за відсутністю учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 19 січня 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

1. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовної заяви.

28 вересня 2021 року ОСОБА_2 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення боргу за розпискою від 15 серпня 2012 року у загальному розмірі 598230,20 грн., з яких 432871,64 грн. у якості інфляційних витрат та 166358,56 грн. 3% річних, посилаючись на те, що відповідач отримав грошові кошти у розмірі 100000 доларів США, про що була написана ОСОБА_1 відповідна розписка, строк повернення грошових коштів був встановлений до 15 вересня 2012 року.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 24 березня 2016 року зазначену позовну заяву задоволено, стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти за договором позики від 15 серпня 2012 року у розмірі 2171748 грн. 40 коп.

Апеляційною інстанцією рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 березня 2016 року залишено без змін.

Дружина ОСОБА_1 ОСОБА_3 подала апеляцію на вказане рішення суду і постановою Апеляційного суду Одеської області від 30 серпня 2018 року рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 березня 2016 року залишено без змін.

До цього часу рішення суду не виконано, у зв`язку з чим, позивач ОСОБА_2 вимушений звернутись до суду.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 19 січня 2022 року позов задоволено. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 598230,20 грн., з яких 432871,64 грн. у якості інфляційних витрат та 166358,56 грн. 3% річних. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати - 5982,31 грн.

Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що умовами договору сторони визначили, що позичальник бере на себе зобов`язання повернути кошти в тому ж розмірі (еквівалент Євро) нарахована позивачем сума інфляційних витрат стягненню з відповідача не підлягає.

Сповіщення сторін та заяви у справі.

Про судове засідання, призначене на 01 лютого 2023 року, сторони були належним чином сповіщені про дату, час та місце слухання справи.

01лютого 2023року доОдеського апеляційногосуду відадвоката ДоніноїЛ.А.,яка дієв інтересах ОСОБА_1 ,надійшла заявапро відкладеннярозгляду справиузв`язку із відсутністю в умовах воєнного стану за адресою робочого місця адвоката електропостачання та інтернет мережі у час судового засідання.

Розглянувши заяву про відкладення розгляду справи, апеляційний суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні з огляду на таке.

Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18.

Таким чином, поважність причин відкладення судом апеляційної інстанції не встановлена, заявник реалізував своє право на викладення відповідних аргументів та, зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції (стаття 367 ЦПК України), судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю сторін у справі.

Крім того, колегія суддів зазначає, що у справі не призначалось судове засідання в режимі відеоконференції, жодних заяв про проведення судового засідання в режимі відеоконференції представником відповідача не подавалось у встановлені ст. 212 ЦПК України строки.

Судом апеляційної інстанції у межах апеляційного провадження не приймалось рішення про виклик осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень у справі, і такої необхідності колегія суддів не вбачає, тому підстав для розгляду справи з обов`язковою участю сторін суд апеляційної інстанції не знаходить.

Згідно із ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 7 ст. 268 ЦПК України рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи.

Повний текст судового рішення виготовлено 09 лютого 2023 року, про що зазначено у вступній частині постанови Одеського апеляційного суду.

2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно із ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що 15 серпня 2012 року ОСОБА_1 склав ОСОБА_2 розписку, згідно якої він зобов`язався повернути ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 100000 доларів США строком до 15.09.2012 року, однак зобов`язання щодо повернення грошей не виконав.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 24 березня 2016 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти за договором позики від 15 серпня 2012 року у розмірі 2171748 грн. 40 коп.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 01 грудня 2016 року, рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 березня 2016 року залишено без змін.

Постановою Апеляційного суду Одеської області від 30 серпня 2018 року рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 березня 2016 року залишено без змін.

Тобто, на цей час набрали законної сили зазначені рішення суду та постанова суду.

На виконання зазначеного вище судового рішення в порядку його примусового виконання реалізовано транспортний засіб відповідача Skodа spaceback 2014 року випуску за 186903,75 грн.

Отже, станом з 1.12.2018р. по 21.04.2020р. заборгованість відповідача зменшилася з 21771748,40 грн. на вказану суму і станом з 22.04.2020р. по 31.07.2021р. склала 1984844,65 грн.

Таким чином, інфляційні збитки позивача склали 431871,64 грн., а 3% річних склали 166358,56 грн., що підтверджується розрахунком представника позивача.

Представник відповідача розрахунок сторони позивача не спростував.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач свої зобов`язання щодо повернення отриманих коштів не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 598230,20 грн., з яких 432871,64 грн. у якості інфляційних витрат та 166358,56 грн. 3% річних.

Законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня, що встановлено ст. 192 ч. 1, 524 ч. 1, 533 ч. 1 ЦК України.

Відповідно до п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року, при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України гривні.

Суд першої інстанції правильно встановив, що сторона позивача при розрахунку виходила з суми заборгованості визначеній судовим рішенням у національній валюті.

Згідно із ст.81 ч.1 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, суд вважає, що порушене право позивача, передбачене ст.625 ЦК України підлягає захисту, а отже позов задоволенню.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Скаржник не довів обставини, на які посилався як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції не надав.

Щодо доводів апеляційної скарги, то судова колегія зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Київського районного суду м. Одеси від 24 березня 2016 року стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти за договором позики від 15 серпня 2012 року у розмірі 2171748 грн. 40 коп.

Таким чином, у судовому рішенні визначена прострочена сума заборгованості у гривні, а тому нарахування за ч. 2 ст. 625 ЦК України здійснювалось правильно, тому посилання на правові висновки Верховного Суду не є релевантними.

Наведені в апеляційній скарзі інші доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Твердження скаржника в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального закону, не є такими, що порушують розгляд справи по суті.

Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Справа розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції немає.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 19 січня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 09 лютого 2023 року.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді: М.М. Драгомерецький

А.І.Дришлюк