Ухвала

від 12.09.2024 по справі 947/28982/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/28982/21

Провадження № 6/947/328/24

УХВАЛА

12.09.2024

Київський районний суд м.Одеси в складі головуючого суддіБескровного Я.В., при секретарі Кравченко К.С. розглянувши подання Приватного виконавця Бондарева Романа Володимировича про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами та звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано у встановленому законом порядку, -

ВСТАНОВИВ:

Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Бондарев звернувся до суду з поданням про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами та звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано у встановленому законом порядку, у якому просив:

1.Визначити, що частка майна боржника ОСОБА_1 у нерухомому майні: житловий будинок, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1381856451101, загальною площею 285,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з приміщень: підвалу:2-підсобне приміщенняплощею 9,60кв.м.;частина приміщення4-підсобне приміщенняплощею 10,40кв.м.;6-підсобне площею8,70кв.м.;1-гоповерху:частина приміщення13-гараж площею50,30кв.м.;2-гоповерху тамансарди:23-житлова площею16,10кв.м.;24-санвузол площею3,10кв.м.;25-житлова площею27,90кв.м.;26-санвузол площею3,0кв.м.;27-житлова площею20,70кв.м.;38-коридор площею20,80кв.м.;39-житлова площею33,30кв.м.;40-санвузол площею3,60кв.м.;41-житлова 1площею 7,80кв.м.;42-санвузол площею3,50кв.м.;43-житлова площею17,70кв.м.;44санвузол площею3,60кв.м.;45-житловаплощею 31,90кв.м.;46-санвузол площею3,50кв.м.,яким він спільно володіє з ОСОБА_2 , складає частки.

2.Звернути стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, а саме частки житлового будинку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1381856451101, загальною площею 285,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з приміщень: підвалу: 2 - підсобне приміщення площею 9, 60 кв.м.; частина приміщення 4 - підсобне приміщення площею 10,40 кв.м.; 6 - підсобне площею 8,70 кв.м.; 1-го поверху: частина приміщення 13 - гараж площею 50,30 кв.м.; 2-го поверху та мансарди: 23 - житлова площею 16,10 кв.м.; 24 - санвузол площею 3,10 кв.м.; 25 - житлова площею 27,90 кв.м.; 26 - санвузол площею 3,0 кв.м.; 27 - житлова площею 20,70 кв.м.; 38 - коридор площею 20,80 кв.м.; 39 - житлова площею 33,30 кв.м.; 40 - санвузол площею 3,60 кв.м.; 41 - житлова 1 площею 7,80 кв.м.; 42 - санвузол площею 3,50 кв.м.; 43- житлова площею 17,70 кв.м. ; 44 санвузол площею 3,60 кв.м.; 45 -житлова площею 31,90 кв.м.; 46 - санвузол площею 3,50 кв.м., право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 .

3.Визначити, що частка майна боржника ОСОБА_1 у нерухомому майні: приміщення житлового будинку, загальною площею 98,70 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з приміщень: підвалу: 1- коридор площею 6,0 кв.м.; частина приміщення 4 - підсобне площею 7,50 кв.м.; 5 - коридор площею 4, 30 кв.м.; 8 басейн площею 21,40 кв.м.; 9 - душова площею 2, 60 кв.м.; 10 - вбиральня площею 3, 10 кв.м.; 1- го поверху: 12 - коридор площею 5,80 кв.м.; 2-го поверху та мансарди : 18 - коридор площею 36, 0 кв.м.; частина приміщення 28 - коридор площею 12, 0 кв.м., яким він спільно володіє з ОСОБА_2 , складає частки;

4.Звернути стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, а саме частки приміщення житлового будинку, загальною площею 98,70 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з приміщень: підвалу: 1- коридор площею 6,0 кв.м.; частина приміщення 4 - підсобне площею 7,50 кв.м.; 5 - коридор площею 4, 30 кв.м.; 8 басейн площею 21,40 кв.м.; 9 - душова площею 2, 60 кв.м.; 10 - вбиральня площею 3, 10 кв.м.; 1- го поверху: 12 - коридор площею 5,80 кв.м.; 2-го поверху та мансарди : 18 - коридор площею 36, 0 кв.м.; частина приміщення 28 - коридор площею 12, 0 кв.м., право власності на який набуто ОСОБА_2 на підставі рішення Київського районного суду міста Одеси від 05.08.2016 року у цивільній справі № 520/13589/15-ц, але не зареєстровано в установленому законом порядку;

5.Визначити, що частка майна боржника ОСОБА_1 у нерухомому майні: нежитлову будівлю, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1864882851233, загальною площею 54,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , яким він спільно володіє з ОСОБА_2 , складає частки.

6.Звернути стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, а саме частки нежитлової будівлі, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1864882851233, загальною площею 54,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 .

7.Визначити, що частка майна боржника ОСОБА_1 у нерухомому майні: квартира, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 18682451101, загальною площею 70,3 за адресою: АДРЕСА_3 , яким він спільно володіє з ОСОБА_2 , складає частки.

8.Звернути стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, а саме частки квартири, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 18682451101, загальною площею 70,3 за адресою: АДРЕСА_3 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 .

12.09.2024року усудове засіданняз`явився заявникприватний виконавецьвиконавчого округуОдеської областіБондарев Р.В.,представник стягувача ОСОБА_3 адвокат СтадникП.О.,які поданняпідтримали.Представник боржника ОСОБА_1 ,адвокат ДонінаЛ.А.та зацікавленаособа ОСОБА_2 повторно не явилися, повідомлялися належним чином про час та місце розгляду подання.

У відповідності до положень ч.2ст. 443 ЦПК Українинеявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами. За змістом ч. 11 ст.440 ЦПК України суд негайнорозглядає поданнядержавного виконавця,приватного виконавцябез повідомленнясторін таінших заінтересованихосіб заучастю державноговиконавця,приватного виконавця. З огляду на вказане суд приходить до висновку про можливість розгляду подання без участі сторін та заінтересованої особи.

Суд, розглянувши справу, прийшов до наступного.

З 25.10.2023 рокуна виконанні приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Бондарева Романа Володимировича перебуває зведене виконавче провадження № 73142875, у яке об`єднано виконавчі провадження № 73142074, 73142628, 73143221, 73143598 з примусового виконання: виконавчого листа №947/28982/21 виданого 23.08.2023 суддею Київського районного суду міста Одеси Я.В.Бескровним, виконавчого листа №520/18707/18 виданого 09.11.2021 суддею Київського районного суду міста Одеси Л.В.Салтан, виконавчого листа №947/28982/21 виданого 23.08.2023 суддею Київського районного суду міста Одеси Я.В.Бескровним, виконавчого листа №520/18707/18 виданого 09.11.2021 суддею Київського районного суду міста Одеси Л.В.Салтан, про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 .

30.07.2024 року до матеріалів зведеного виконавчого провадження № 73142875 приєднано виконавче провадження № 75665673 з примусового виконання виконавчого листа № 520/10954/15-ц, виданого 02.10.2018 року суддею Київського районного суду міста Одеси Л.В. Калініченко, про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 .

З облікової картки на зведене виконавче провадження №73142875 про стягнення з грошових коштів з боржника ОСОБА_1 вбачається, що залишок заборгованості за виконавчими документами станом на 11.09.2024 року складає 84365,10 доларів США та 761789,09 гривень.

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що боржник ОСОБА_1 про виконавче провадження повідомлявся про початок примусового виконання рішень належним чином. 31.10.2023 року Споживчим кооперативом «Катюша», керівником якого є Боржник, отримано постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (ф.119) №0590008963632.01.11.2023 року Боржником отримано поштове відправлення №0505120967554 з постановами про відкриття виконавчого провадження та інша кореспонденція виконавчого провадження, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (ф.119) № 0590008976360.

Разом з тим, в порушення вимог частини п`ятої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження»

У своючергу,матеріали немістять доказівз`явлення боржника ОСОБА_1 на викликприватного виконавцяу встановленийдень,декларацію продоходи тамайно боржника ОСОБА_1 не подав, доказів самостійного виконання рішень не надано ні приватному виконавцю, ні суду, місце знаходження свого майна, зокрема транспортних засобів, не повідомив, доказів надання пояснень ОСОБА_1 за фактами невиконання рішення матеріали зведеного виконавчого провадження не містять.

З матеріалівзведеного виконавчогопровадження вбачається,що вдень відкриття виконавчого провадження, 25.10.2023 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Бондаревим Романом Володимировичем для забезпечення реального виконання рішення:

- винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження (в порядку ст. 30 ЗУ «Про виконавче провадження»);

- винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження (в порядку ст. 30 ЗУ «Про виконавче провадження»);

- винесено постанову про звернення стягнення на майно боржника (в порядку ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження»);

- винесено постанову про арешт всього рухомого та нерухомого майна боржника (в порядку ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження»);

- винесено постанову про арешт коштів боржника (в порядку ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження»);

- здійснено виклик боржника (на підставі ст.19 ЗУ «Про виконавче провадження»), яким, серед іншого, зобов`язано Боржника пояснення за фактом невиконання вимог виконавчого документа, а також повідомити про заходи, що вживаються з метою його виконання; достовірні відомості про доходи та місце роботи, на підтвердження чого надати довідку з місця роботи; достовірні відомості про кошти у гривнях та іноземній валюті, інші цінності (дорогоцінні метали, ювелірні вироби тощо), у тому числі про кошти на рахунках і вкладах у банках та інших фінансових установах, про рахунки в цінних паперах у депозитарних установах, що знаходяться на території України та за її межами, з зазначенням назви відповідної установи та її адреси, на підтвердження чого надати копії відповідних договорів або інших документів; достовірні відомості про майно, у тому числі про майно, що перебуває у спільній власності (місцезнаходження, технічна характеристика тощо) з наданням копій підтверджуючих документів про відповідне право; достовірні відомості про майно, що перебуває в заставі/іпотеці або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні від інших осіб (місцезнаходження майна, його характеристика тощо) з наданням копій підтверджуючих договорів та додатків до них; достовірні відомості про майнові права, на які може бути звернено стягнення, зокрема частки у статутному капіталі юридичних осіб, в тому числі майнові права, що є предметом застави/іпотеки, з наданням копій підтверджуючих документів; копії паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон; довідку про склад сім`ї; документи щодо зареєстрованих осіб в житлових будинках, квартирах, що належать на праві приватної та/або спільної власності.

- направлено вимогу на отримання інформації, яка містить банківську таємницю (на підставі ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» та ст. 62 ЗУ «Про банки і банківську діяльність»);

- винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника в ТОВ «Промтоварний ринок» (в порядку ст.68 ЗУ «Про виконавче провадження»);

- винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника в Споживчий кооператив «Катюша» (в порядку ст.68 ЗУ «Про виконавче провадження»);

- винесено постанову про розшук майна боржника двох транспортних засобів (в порядку ст. 36 ЗУ «Про виконавче провадження»);

- винесено постанову про арешт майна боржника двох транспортних засобів (в порядку ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Відомості про обтяження того ж дня внесено до відповідних реєстрів.

Також 15.04.2024 року Приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника (в порядку ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження») у банку, долученого до електронного обміну в АСВП.

15.04.2024 року Приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника (в порядку ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження») у банках, не долучених до електронного обміну в АСВП.

15.04.2024 року Приватним виконавцем здійснено запит щодо наявності будь-якого майна, зареєстрованого за Боржником, який направлено до:

- Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради;

- Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях;

- Головного управління Держгеокадастру в Одеській області.

15.04.2024 року Приватним виконавцем здійснено запит до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради щодо реєстрації місця проживання боржника (в порядку ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження»).

15.04.2024 року Приватним виконавцем здійснено запит до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області щодо надання інформації щодо суб`єкта права власності на земельну ділянку кадастровий номер 5110136900:41:022:0021 за адресою: АДРЕСА_1 .

15.04.2024 року Приватним виконавцем здійснено запит до Київського районного суду міста Одеси щодо копії рішення Київського районного суду міста Одеси від 05.08.2016 року та копій матеріалів цивільної справи № 520/13589/15-ц.

16.04.2024 року Приватним виконавцем здійснено запит до ТОВ «Інжинирингтех буд» щодо копії технічного паспорта від 06.10.2017 року щодо об`єкта нерухомого майна житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Станом на момент розгляду подання, Приватним виконавцем не виявлено рахунки, на яких би перебували кошти Боржника, на які можна було б звернути стягнення.

З відповіді на запит до Пенсійного фонду України вбачається, що Боржник отримує пенсію у Центральне об`єднане управлінн ПФУ в м.Одесі та заробітну платню у ТОВ «Промтоварний ринок», ЄДРПОУ 20942626, та Споживчий кооператив «Катюша», ЄДРПОУ 24765204. Пенсія Боржника не є коштами, гна яку можливо звернути стягнення. Споживчий кооператив «Катюша», ЄДРПОУ 24765204, де Боржник є керівником, постанову Приватного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату Боржника не виконує.

З відповіді на запит до Державної податкової служби України вбачається, що Боржник на обліку в органах ДФС не перебуває.

З відповіді Міністерства внутрішніх справ України вбачається, що за Боржником зареєстровано транспортні засоби:

-Toyota Land Cruiser, д.р.н. НОМЕР_1 ;

-ChevroletVolt, д.р.н. НОМЕР_2 .

Розшук транспортних засобів органами національної поліції по цей час результатів не дав.

З відповіді Державної прикордонної служби України вбачається, що відсутні дані про перетин Боржником державного кордону.

В ході вчинення виконавчих дій Приватним виконавцем здобуто:

-Копію шлюбного договору від 24.12.2019 року, укладеного між ОСОБА_4 та його дружиною ОСОБА_2 , посвідчений Щукіною Л.С., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за №688.

-Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-9936978902024 від 16.04.2024 року, щодо земельної ділянки кадастровий номер №5110136900:41:022:0021;

-Копія рішення Київського районного суду міста Одеси від 05.08.2016 року у цивільній справі № 520/13589/15-ц;

-Копію висновку ТОВ «Інжинірінгтех буд» від 06.10.2017 року вих.№17/1028 щодо технічної можливості виділу в натурі частки об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 ;

-Копія технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 , від 06.10.2017 року;

-Договір дарування земельної ділянки від 09.07.2009 року, посвідченого Кіріченко І.Є., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, зареєстрованого за №3097.

З листа Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 17.04.2024 року вих.№11-15-0.82-2437/2-24 вбачається, що за Боржником зареєстровано земельну ділянку за кадастровим номером: 5110136900:41:022:0021.

З листа Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 18.04.2024 року вих.№11-15-0.82-2461/2-24 вбачається, що боржник ОСОБА_1 на підставі договору дарування земельної ділянки від 09.07.2009 року реєстр. №3097 набув право власності на частки земельної ділянки площею 0,0224 га кадастровий номер: 5110136900:41:022:0021, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за Боржником в Поземельній книзі від 25.04.2012 року за №5110136900410220021301.

З листа Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради від 16.04.2024 року вих.№17_кВ/01-24 встановлено адресу реєстрацію місця проживання Боржника: АДРЕСА_4 з 04.06.2004 року.

З листа Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради від 17.04.2024 року вих.№1500/03.01-15 вбачається, що станом на 31.12.2012 інформація про зареєстроване право власності на об`єкти нерухомого майна за фізичною особою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у КП «БТІ» ОМР відсутня.

Іншого нерухомого майна, зареєстрованого за Боржником, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним виконавцем не виявлено, що вбачається з інформаційних довідок.

В ході здійснення заходів з розшуку іншого майна боржника встановлено, наступне.

04.10.1997 року на підставі актового запису № 61 від 04.10.1997 року, складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Любашівського районного управління юстиції Одеської області, було зареєстровано шлюб між Боржником ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується витягом №00044562348 від 16.04.2024 року.

24.12.2019 року між Боржником ОСОБА_1 та його дружиною ОСОБА_2 укладено шлюбний договір, посвідчений Щукіною Л.С., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за №688 (далі «Шлюбний договір»).

За змістом пункту 1.1. Шлюбного договору будь-яке майно, як рухоме так і нерухоме (в тому числі речі індивідуального користування, коштовності, речі для професійних занять), а також грошові кошти, майнові права, яке (які) належало (належали) кожному із нас або було (були) зареєстровано(ні) за одним із нас до реєстрації шлюбу, є особистою приватною власністю кожного з нас.

Відповідно до пункту 1.2. Шлюбного договору будь-яке майно, як рухоме та нерухоме, набуте нами, подружжям, під час шлюбу, до підписання цього договору, є спільною сумісною власністю подружжя, згідно чинного законодавства України.

Згідно пункту 2.3. Шлюбного договору відносно майна, правовий режим якого врегульовується цим договором, ми, подружжя, підтверджуємо, що не матимемо претензій фінансового та іншого характеру один до одного, як у шлюбі так і у випадку розірвання шлюбу.

Відповідно до пункту 2.7. Шлюбного договору положення цього договору поширюються виключно на все майно, як рухоме (включаючи грошові кошти, автомобілі) так і нерухоме (включаючи земельні ділянки, житлові будинки, квартири), яке буде набуто одним з подружжя, Чоловіком або Дружиною, під час шлюбу, після укладення цього шлюбного договору.

З огляду на вказане правомірно стверджувати, що у подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсутній спір про право щодо правового режиму майна, набутого до укладення 24.12.2019 року Шлюбного договору.

На підставі Свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого 01 березня 2012 року виконавчим комітетом Одеської міської ради ОСОБА_2 та ОСОБА_6 в рівних частках кожній, на праві спільної часткової власності належить об`єкт, який розташований за адресою АДРЕСА_1 , який в цілому складається з будинку літ. «А», загальною площею 691,2 кв.м., житловою площею 394,3 кв.м., відображеного у технічному паспорті від 23.02.2012 року.

01 жовтня 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом та просила ухвалити рішення, яким визначити в натурі частини співвласників ОСОБА_2 та ОСОБА_6 у житловому будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 691, 2 кв.м., житловою площею 394, 3 кв.м., який належить сторонам на праві спільної часткової власності в рівних частках.

05.08.2016 року рішенням Київського районного суду міста Одеси у цивільній справі № 520/13589/15-ц позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_6 про визначення в натурі часток співвласників задоволено частково.

Визначено в натурі частки співвласників ОСОБА_2 та ОСОБА_6 у житловому будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 691, 2 кв.м., житловою площею 394, 3 кв.м., який належить сторонам на праві спільної часткової власності в рівних частках.

Виділено у власність ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місце проживання АДРЕСА_1 ), частину житлового будинку АДРЕСА_5 , яка складається з наступних приміщень загальною площею 285, 50 кв.м.:

підвалу: 2- підсобне площею 9, 60 кв.м.; частина приміщення 4 - підсобне площею 10,40 кв.м.; 6 - підсобне площею 8,70 кв.м.;

1-го поверху: частина приміщення 13 - гараж площею 50,30 кв.м.;

2-го поверху: 23 -житлова площею 16,10 кв.м.; 24 - санвузол площею 3,10 кв.м.; 25 - житлова площею 27,90 кв.м.; 26 - санвузол площею 3,0 кв.м.; 27 - житлова площею 20,70 кв.м.;

мансарди: 38 - коридор площею 20,80 кв.м.; 39 - житлова площею 33,30 кв.м.; 40 - санвузол площею 3,60 кв.м.; 41 - житлова 1 площею 7,80 кв.м.; 42 - санвузол площею 3,50 кв.м.; 43- житлова площею 17,70 кв.м. ; 44 санвузол площею 3,60 кв.м.; 45 -житлова площею 31,90 кв.м.; 46 - санвузол площею 3,50 кв.м.

Виділено у власність ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , місце проживання АДРЕСА_1 ), частину житлового будинку АДРЕСА_5 , яка складається з наступних приміщень загальною площею 307, 0 кв.м.:

підвалу: 3 - підсобне площею 8,20 кв.м.; частина приміщення 4 - підсобне площею 10,50 кв.м.; 7 - сауна площею 8,90 кв.м.; 11 0 коридор площею 12,80 в.м.;

1 - го поверху: частина приміщення 13 -гараж площею 58,40 кв.м.; 14 - сход кл. площею 4,50 кв.м.; 16 вітальня площею 28,0 кв.м.; 17 - вбиральня площею 1,50 кв.м.;

2 - го поверху: 19 - житлова площею 18,70 кв.м.; 20 - санвузол площею 3,0 кв.м.; 21 - житлова площею 18,60 кв.м.; 22- санвузол площею 2,90 кв.м.;

3 - го поверху: частина приміщення 28 - коридор площею 16, 4 кв.м.; 29 - підсобне площею 6,30 кв.м.; 30 - житлова площею 22,90 кв.м.; 31 - санвузол площею 3,50 кв.м.; 32 - житлова площею 20,80 кв.м.; 33 - санвузол площею 3,60 кв.м. ; 34 - житлова площею 20,60 кв.м.; 35 - санвузол площею 3,60 кв.м.; 36 - житлова площею 29, 80 кв.м.; 37 - санвузол площею 3, 50 кв.м.

Залишено у спільній часткові власності ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місце проживання АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , місце проживання АДРЕСА_1 ) в рівних частках, наступні приміщення загальною площею 98, 70 кв.м. житлового будинку АДРЕСА_1 :

підвалу: 1- коридор площею 6, 0 кв.м.; частина приміщення 4 - підсобне площею 7,50 кв.м.; 5 - коридор площею 4, 30 кв.м.; 8 басейн площею 21,40 кв.м.; 9 - душова площею 2, 60 кв.м.; 10 - вбиральня площею 3, 10 кв.м.;

1- го поверху: 12 - коридор площею 5, 80 кв.м.;

2-го поверху: 18 - коридор площею 36, 0 кв.м.;

3- го поверху: частина приміщення 28 - коридор площею 12, 0 кв.м.

В решті позовних вимог відмовлено.

11.10.2017 року за дружиною Боржника ОСОБА_2 зареєстровано на праві власності об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 1381856451101 житловий будинок загальною площею 285,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Для державної реєстрації було подано:

- висновок, серія та номер: 17/1028, виданий 06.10.2017, видавник ТОВ «ІНЖИНІРІНГ ТЕХ БУД»;

- технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 06.10.2017, , видавник ТОВ «ІНЖИНІРІНГ ТЕХ БУД»;

- рішення суду, серія та номер: 520/13589/15-ц, виданий 05.08.2016, видавник: Київський районний суд м. Одеси.

Частка права власності Боржника на вказаний об`єкт нерухомого майна не зареєстрована.

09.08.2019 року між ОСОБА_7 та дружиною Боржника ОСОБА_2 укладено Договір купівлі-продажу, посвідчений Бобошко Н.Є, приватним нотаріусом Любашівського районного нотаріального округу Одеської області, зареєстрований в реєстрі за №904.

За змістом пункту 1 цього договору ОСОБА_7 передала у власність (продала), а ОСОБА_2 прийняла у власність (купила) нежиле приміщення загальною площею 54,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 .

09.08.2019 року за дружиною Боржника ОСОБА_2 зареєстровано на праві власності об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 1864882851233 нежитлову будівлю загальною площею 54,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 . Для державної реєстрації було подано договір купівлі-продажу, серія та номер: 904, виданий 09.08.2019, видавник ОСОБА_8 , приватний нотаріус Любашівського районного нотаріального округу Одеської області.

Частка права власності Боржника на вказаний об`єкт нерухомого майна не зареєстрована.

18.02.2004 року на підставі інвестиційного договору від 04.11.2002 року, додаткової угоди від 18.02.2004 року, акту прийому-передачі квартири від 18.02.2004 року дружині Боржника ОСОБА_2 Виконавчим комітетом Одеської міської ради видано свідоцтво про право на квартиру АДРЕСА_6 від 05.04.2004 року.

28.02.2013 року за дружиною Боржника ОСОБА_2 зареєстровано на праві власності об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 18682451101 квартиру загальною площею 70,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 . Для державної реєстрації було подано свідоцтво про право власності, серія та номер: 031338, виданий 05.04.2004, видавник: Виконавчий комітет Одеської міської ради.

Частка права власності Боржника на вказаний об`єкт нерухомого майна не зареєстрована.

Відповідно до ч. 1ст. 368 ЦКспільною сумісною власністю є та спільна власність двох чи більше осіб, у яких завідомо не визначені частки кожної з них. Отже, праву спільної сумісної власності, як і праву спільної часткової власності притаманні такі риси як множинність її суб`єктів (співвласників) та єдність її об`єкта. Тому єдиною вирішальною ознакою виділення сумісної власності як різновиду права спільної власності є факт відсутності існування в ньому ідеальних часток кожного із співвласників, які б давали можливість виявити обсяг їх прав за наявності бажання одержати конкретну частину у спільному майні та розпорядитися нею.

Згідност. 366 ЦК Україникредитор співвласника майна, що є у спільній частковій власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред`явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї. Якщо виділ в натурі частки із спільного майна має наслідком зміну його призначення або проти цього заперечують інші співвласники, спір вирішується судом. У разі неможливості виділу в натурі частки із спільного майна або заперечення інших співвласників проти такого виділу кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві спільної часткової власності з направленням суми виторгу на погашення боргу. У разі відмови боржника від продажу своєї частки у праві спільної часткової власності або відмови інших співвласників від придбання частки боржника кредитор має право вимагати продажу цієї частки з публічних торгів або переведення на нього прав та обов`язків співвласника-боржника, з проведенням відповідного перерахунку.

За змістом частини першої статті 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно дочастини другоїстатті 60Сімейного кодексуУкраїни вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно частини першої статті 61 Сімейного кодексу України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

За змістомчастини першоїстатті 70Сімейного кодексуУкраїни у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчепровадження як завершальна стадія судового провадженняі примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) -сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб,що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межахповноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншимизаконами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, атакож рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження`примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби(державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватнихвиконавців, правовий статуста організація діяльності яких встановлюються Законом України«Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішеньі рішень інших органів».

Заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права),корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної,творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника,у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від іншихосіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохідборжника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначениху рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належитьйому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язкукористуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом (стаття 10 цьогоЗакону).

Відповідно до частин першої, другої статті 18 Закону України«Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цимЗаконом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно,своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосібта в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надаватисторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учасникувиконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчогопровадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасниківвиконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку просамовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонамта іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавчепровадження» встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішенняна підставі виконавчого документа, зазначеногоу статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною першою статті 48 Закону України «Про виконавче провадження`встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті,вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Згідно з частиною п`ятою статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» уразі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволеннявимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику іншемайно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на коштиборжника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхіднореалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржникаостаточно визначається виконавцем.

Згідно абзацу третього частини другої статті 331 Цивільного кодексу України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом пункту 1 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державнійреєстрації правпідлягають право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на майбутній об`єкт нерухомості.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.

За змістом статті 204 Цивільного кодексу України, яким встановлено презумпцію правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом частини другої статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно пункту 3 частини п`ятої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов`язаний за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

Відповідно до частини п`ятої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

За змістом частини першої статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якій фактично проживає боржник.

За змістом абзацу третього частини четвертої статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо право власності/спеціальне майнове право на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Згідно з вимогами частини десятої - одинадцятої статті 440 ЦПК Українипитання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.Суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.

Системне тлумачення статті 50 Закону України «Про виконавче провадження», статті 440 ЦПК України дозволяє дійти висновку, що виконавець має право звернутися до суду з поданням у випадку, якщо наявне нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване за боржником. При цьому під нерухомим майном слід розуміти земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Останні можуть виступати об`єктами права.

Таким чином, до звернення з відповідним поданням до суду виконавець повинен здійснити всі інші передбачені Законом заходи для належного виконання судового рішення та довести цей факт у суді, а також встановити наявність нерухомого майна у боржника, яке є фактично його власністю, однак право власності зареєстровано за іншою особою. Окрім того, одночасно суд має дослідити факт наявності у боржника грошових коштів або рухомого майна, завдяки яким можна задовольнити вимоги стягувача.

Виконавець має довести в суді, що спірне нерухоме майно дійсно не зареєстроване за боржником, але при цьому має статус нерухомого майна, тобто може виступати об`єктами цивільного обороту. Підтвердженням цього може бути інформація БТІ, Державного земельного кадастру, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна тощо.

Також виконавець має надати докази того, що боржник фактично є володільцем майна. Підтвердженням може бути свідоцтво про право на спадщину, договір купівлі-продажу нерухомого майна, рішення суду тощо.

Вказане відповідає правовій позиції, встановленій Постановою КЦС ВС від 26.01.2022 у справі № 2-119/12 (№ в ЄДРСР 102941248).

Головними умовами для задоволення подання виконавця про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, є такі:

-здійснення усіх передбачених Законом заходів для належного виконання судового рішення;

-відсутність у боржника грошових коштів або рухомого майна, завдяки яким можна задовольнити вимоги стягувача;

-наявність нерухомого майна та належних доказів, які підтверджують факт, що нерухоме майно за боржником не зареєстроване, однак зареєстроване за іншою особою;

-наявність належних доказів, які підтверджують факт, що боржник є «фактичним» власником майна;

-у випадках, передбачених законодавством, майно введено в експлуатацію.

Вказане відповідає правовій позиції, встановленій Постановою КЦС ВС від 26.01.2022 у справі № 2-119/12 (№ в ЄДРСР 102941248).

Порядок розгляду подання про визначення частки майна боржника у спільному майніпередбачений статтею 443 ЦПК України, згідно з якою питання про визначення часткимайна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішуєтьсясудом за поданням державного чи приватного виконавця. Суд у десятиденний строкрозглядає це питання у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованихосіб. Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання провизначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншимиособами.

Порядок вирішення процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень уцивільних справах, спрямований на розв`язання суто процесуальних суперечок таздійснення судового контролю за ключовими аспектами виконавчого провадження,при цьому спір, що існував між боржником та стягувачем, вже вирішений судовим рішенням, що виконується.

Законом України «Про виконавче провадження» визначено, що державний (приватний)виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусовоговиконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що за наявності спору про правоцивільне держава повинна забезпечити учасникам судового провадження дієву,реальну можливість надання суду своїх доказів та аргументів. На досягнення цієї метиспрямовані правила процесуального закону, що регламентують позовне провадження.

Розгляд подання державного чи приватного виконавця за правилами статті 443 ЦПКУкраїни не забезпечує учасникам судового провадження дієву, реальну можливістьнадання суду своїх доказів та аргументів, як того вимагає пункт 1 статті 6 Конвенції, занаявності спору про право.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 червня 2022 року у справі №2-591/11 (провадження № 14-31цс21) дійшла висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема про те, що стаття 443 ЦПК України підлягає застосуванню виключно за відсутності спору про право. При цьому Велика Палата Верховного Суду вказала, що виконавець вправі звернутися до суду з поданням про визначення частки майна боржника в майні, яким він володіє спільно з іншими особами, незалежно від того, чи відсутній спір про право, чи він наявний. Водночас в останньому випадку виконавець звертається з таким позовом у порядку позовного провадження.

Отже, якщо наявний спір щодо визначення частки боржника у спільному майні, то звернення виконавця до суду завжди за своєю суттю має характер позовної заяви (незалежно від її назви), оскільки вона звернена до суду з метою вирішення матеріального спору. При цьому позовна заява має подаватися в порядку позовного провадження, а не в порядку розділу VI «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» ЦПК України (постанова Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 2-9881/02, провадження № 61-8539св21).

У справі № 2-591/11 (провадження № 14-31цс21) Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що необхідно розмежовувати випадки, коли щодо вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, існує спір про право, і коли такого спору немає. Стаття 443 ЦПК України підлягає застосуванню виключно за відсутності спору про право.

За наявності спору щодо визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, його вирішення судом не є вирішенням процесуального питання, а є вирішенням матеріального спору.

Такий спір може виникати, зокрема, тоді, коли відповідно до частини першої статті 368 ЦК України майно належить двом або більше особам на праві спільної власності без визначення часток кожного з них у праві власності (право спільної сумісної власності).

У разі, якщо майно належить двом або більше особам на праві спільної власності із визначенням часток кожного з них у праві власності, то відповідно до частини першої статті 356 ЦК України майно належить таким особам на праві спільної часткової власності. Якщо розмір часток співвласників відомий, то спір про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, не виникає.

Водночас може виникнути спір про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї (частина перша статті 366 ЦК України).

Схожі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 367/5663/21(провадження № 61-4852св23).

Отже, правомірним є висновок про те, що за відсутності відомостей про наявність спору про право, питання, з яким звертається Приватний виконавець, має бути розглянутий у порядку розділу VI «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» ЦПК України.

Хоч частки у майні, яке належить Боржнику та другому з подружжя, не визначені, однак виходячи з презумпції рівності часток у праві спільної сумісної власності подружжя та з огляду на те, що рішення суду залишається не виконаним, і протягом тривалого часу з моменту набрання ним законної сили боржник не виконує його, та наявного у нього майна недостатньо для погашення боргу в повному обсязі, слід обґрунтованого висновку про визначення належної боржнику частки у спільному майні подружжя, яким він володіє спільно з другим з подружжя.

При цьому задоволення подання приватного виконавця в цій частині не порушує прав іншого співвласника домоволодіння та земельної ділянки.

Вказані висновки відповідають позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 30.10.2023 року у цивільній справі №755/4511/19 (провадження № 61-4013св23) (режим доступу: https://reyestr.court.gov.ua/Review/114513371).

За змістом частини десятої статті 440 Цивільного процесуального кодексу України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Відповідно дочастини одинадцятоїстатті 440Цивільного процесуальногокодексу України суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.

Відповідно до частини першої статті 446 Цивільного процесуального кодексу України процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Стаття 3 Закону України «Про судовий збір» не визначає подання приватного виконавця об`єктом справляння судового збору, а стаття 4 Закону України «Про судовий збір» не встановлює розмір ставки судового збору для звернення до суду приватним виконавцем з поданням.

За змістом абзацу другого статті 183 Цивільного процесуального кодексу України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

ЦПК Україничи ЗаконУкраїни «Провиконавче провадження»не міститьзаборонищодо такогооб`єднання,а розглядсудом першоїінстанції вказанихподаньприватного виконавця(порядокїх розглядуу суді)не призводитьдо звуженняправ заінтересованих осіб щодо доступу до правосуддя.

Вказаний висновок зазначено у постанові Верховного Суду постанові від 30.10.2023 року у цивільній справі №755/4511/19 (провадження № 61-4013св23) (режим доступу: https://reyestr.court.gov.ua/Review/114513371).

Верховний Суд у постанові від 11.04.2018 року по справі № 464/2227/17 зазначив, що задовольняючи подання державного виконавця про визначення частки майна боржника, яким він володіє спільно із іншими особами, суд першої інстанції правомірно виходив із того, що визначення частки майна боржника у майні, що перебуває у спільній сумісній власності, є необхідним для здійснення виконавчого провадження про примусове стягнення з нього боргу. Визначення частки не призведе до звуження належних боржнику прав на житло, оскільки предметом розгляду подання є не звернення стягнення на майно, а лише визначення частки боржника у спільній сумісній власності.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, а саме рішенням від 17.05.2005 року по справі «Чіжов проти України» визначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок і так, щоб ця система (виконання рішень) була ефективною як в теорії, так і на практиці. А виконання рішень має відбуватись таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та, що система ефективна і законодавчо і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, встановленої параграфом 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року.

Таким чином, оскільки приватним виконавцем встановлено відсутність іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення, борг боржником ОСОБА_1 не погашено, суд вважає, що подання приватного виконавця слід задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.259-261,440, 443 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Подання задовольнити.

Визначити, що частка майна боржника ОСОБА_1 у нерухомому майні: житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 285,5 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1381856451101), яким він спільно володіє з ОСОБА_2 , складає частина.

Звернути стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, а саме частину житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 285,5 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1381856451101), яким він спільно володіє з ОСОБА_2 .

Визначити, що частка майна боржника ОСОБА_1 у нерухомому майні: приміщення житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 98,70 кв.м., що складається з приміщень: підвалу: 1- коридор площею 6,0 кв.м.; частина приміщення 4 підсобне площею 7,50 кв.м.; 5 коридор площею 4,30 кв.м.; 8 басейн площею 21,40 кв.м.; 9 душова площею 2,60 кв.м.; 10 вбиральня площею 3,10 кв.м.; 1-го поверху: 12- коридор площею 5,80 кв.м.; 2-го поверху та мансарди: 18- коридор площею 36,0 кв.м.; частина приміщення 28 коридор 12,0 кв.м., яким він спільно володіє з ОСОБА_2 , складає частина.

Звернути стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, а саме частину приміщення житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 98,70 кв.м., що складається з приміщень: підвалу: 1- коридор площею 6,0 кв.м.; частина приміщення 4 підсобне площею 7,50 кв.м.; 5 коридор площею 4,30 кв.м.; 8 басейн площею 21,40 кв.м.; 9 душова площею 2,60 кв.м.; 10 вбиральня площею 3,10 кв.м.; 1-го поверху: 12- коридор площею 5,80 кв.м.; 2-го поверху та мансарди: 18- коридор площею 36,0 кв.м.; частина приміщення 28 коридор 12,0 кв.м., яким він спільно володіє з ОСОБА_2 .

Визначити, що частка майна боржника ОСОБА_1 у нерухомому майні: нежитлова будівля (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1864882851233), загальною площею 54,3 кв.м.за адресою АДРЕСА_2 , яким він спільно володіє з ОСОБА_2 , складає частина.

Звернути стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, а саме частину нежитлової будівлі (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1864882851233), загальною площею 54,3 кв.м.за адресою АДРЕСА_2 , яким він спільно володіє з ОСОБА_2 .

Визначити частку майна боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) у спільному майні, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 70,3 кв.м., житловою площею 41,6 кв.м., скою він спільно володіє з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ), як частина.

Звернути стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, а саме частину квартири за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 70,3 кв.м., житловою площею 41,6 кв.м., скою він спільно володіє з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

Ухвала набираєзаконноїсилинегайно післяїїпроголошеннята може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її підписання. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бескровний Я. В.