Постанова
від 16.01.2023 по справі 925/504/22
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2023 р. Справа№ 925/504/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Кропивної Л.В.

Буравльова С.І.

при секретарі судового засідання Алчієвій І.В.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового зсідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Черкаської області від 05.09.2022

у справі № 925/504/22 (суддя: Спаських Н.М.)

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "НІКАІ"

про припинення юридичної особи

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Черкаської області з позовом про припинення юридичної особи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "НІКАІ" (ідентифікаційний код 43636607) шляхом ліквідації з призначенням ліквідатора, встановивши строк два місяці з дня оприлюднення рішення для задоволення кредиторами своїх вимог.

Позовні вимоги мотивовані порушенням норм ст. 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» щодо забезпечення порядку скликання, проведення установчих зборів.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 05.09.2022 у справі № 925/504/22 у позові відмовлено повністю.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд зазначив, що позивач не пояснює, яким чином та з яких підстав діяльність ОСББ "НІКАІ" або саме існування ОСББ в даний час порушує права позивача та в чому ці порушення полягають, і чому вони тягнуть необхідність саме припинення діяльності ОСББ. Вказав на те, що рішення установчих зборів ОСББ "НІКАІ" від 04.04.2020 № 1 вже вичерпало свою силу його виконанням та фактичним створенням і реєстрацією ОСББ у належному порядку та згідно вимог закону.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 05.09.2022 у справі № 925/504/22 повністю та винести нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги у повній мірі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, є необгрутованим в силу неправильного встановлення фактичних обставин справи, а тому є таким, що підлягає скасуванню. Зокрема скаржник зауважує, що рішеннями судів у справі № 925/839/20 встановлено, що позивач, як співвласник багатоквартирного будинку, належним чином не повідомлений про факт, дату, час, ініціаторів та порядок денний проведення установчих зборів щодо створення ОСББ, і внаслідок цього був позбавлений можоивості взяти участь в обговоренні та вирішенні питань щодо створення такого об`єднання, чим порушуються його законні права. Підкреслює на необгрунтованості висновків суду першої інстанції щодо неефективності обраного позивачем способу правового захисту. Зауважує, що припинення юридичної особи відповідача поновить порушене право позивача на прийняття участі у вирішенні питання створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, оскільки надасть можливість провести установчі збори у законний спосіб, згідно встановленої законом процедури.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2022 дана апеляційна скарга у справі № 925/504/22 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Кропивна Л.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2022 вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 05.09.2022 відкладено до надходження матеріалів справи № 925/504/22 до Північного апеляційного господарського суду та витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/504/22.

До Північного апеляційного господарського суду від Господарського суду Черкаської області на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 12.10.2022 надійшли матеріали справи № 925/504/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 05.09.2022 у справі № 925/504/22; розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 05.09.2022 у справі № 925/504/22 призначено до розгляду на 05.12.2022; запропоновано учасникам судового процесу подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.

14.11.2022 на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Свої доводи обгрунтовує тим, що апелянтом не обгрунтовано наявність його порушеного права та яким чином ліквідація юридичної особи ОСББ поновить його права та інтереси. Зауважує, що на момент створення ОСББ та в даний час позивач не позбавлений права приймати участь в управлінні об`єднанням, шляхом участі в загальних зборах, внесення пропозицій правлінню та іншими передбаченими законодавством способами. Також відповідач просить стягнути з позивача на свою користь 6000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

У зв`язку з повітряною тривогою, задля збереження життя і здоров`я та убезпечення відвідувачів, суддів та працівників апарату суду, враховуючи розпорядження голови Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2022 № 3, судове засідання, призначене на 05.12.2022, не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2022 розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 05.09.2022 у справі № 925/504/22 призначено в режимі відеоконференції на 16.01.2023.

Представник позивача в судовому засіданні 16.01.2023 вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове рішення про задоволення заявлених позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні 16.01.2023 проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 21.12.2020 Господарським судом Черкаської області було прийнято рішення у справі № 925/839/20 у спорі між тими ж сторонами, позов задоволено повністю та визнано недійсним і скасовано рішення установчих зборів співвласників багатоквартирних будинків що знаходяться за наступними адресами: бульв. Шевченка 417, бульв. Шевченка 419, АДРЕСА_1, оформлені Протоколом на підставі яких 28.05.2020 була здійснена державна реєстрація Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "НІКАІ" (код ЄДРПОУ 43636607, номер запису 1 026 102 0000 019821).

Також скасовано державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "НІКАІ" (код ЄДРПОУ 43636607) шляхом скасування запису від 28.05.2020 за номером: 1 026 102 0000 019821 у Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

При цьому, постановою ПАГС від 08.09.2022 рішення змінено і позов задоволено частково:

Визнано недійсним та скасовано рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оформлені Протоколом на підставі яких 28.05.2020 була здійснена державна реєстрація Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "НІКАІ" (код ЄДРПОУ 43636607, номер запису 1 026 102 0000 019821).

Рішення господарського суду Черкаської області від 21.12.2020 у справі №925/839/20 скасовано в частині задоволених позовних вимог про скасування державної реєстрації Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "НІКАІ". Провадження у справі в цій частині закрито.

Після набрання рішенням у справі № 925/839/20 законної сили та на його основі позивачка знову звернулася до суду вже з позовом про припинення юридичної особи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "НІКАІ" (ідентифікаційний код 43636607) шляхом ліквідації з призначенням ліквідатора.

З матеріалів справи вбачається, що позовні вимоги у справі № 925/839/20 ОСОБА_1 обґрунтовані порушенням норм ст. 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» щодо забезпечення порядку скликання, проведення установчих зборів. Позивач довела, що її не було повідомлено належним чином про скликання і порядок денний проведення установчих зборів щодо створення ОСББ у трьох будинках бульв. Шевченка 417, бульв. Шевченка 419, АДРЕСА_1 .

В частині вирішення позовної вимоги про скасування рішення установчих зборів суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції змінив шляхом виключення з його резолютивної частини двох адрес - бульвар Шевченка, 417 та бульвар Шевченка, 419 в м. Черкаси, оскільки позивачем не надано доказів того, що він є співвласником приміщення (приміщень) в будинках за цими адресами, які увійшли до складу ОСББ «НІКАІ».

Стосовно вимоги про скасування державної реєстрації ОСББ суд апеляційної інстанції вказав, що ліквідація юридичної особи - це встановлена законом процедура, результатом якої є припинення діяльності юридичної особи, і першочерговою умовою ліквідації законодавство визначило саме рішення її учасників про ліквідацію. Як юридична особа, ОСББ може припинити діяльність у порядку, передбаченому законом, зокрема шляхом ліквідації.

Скасування державної реєстрації ОСББ (реєстраційного запису) за рішенням суду не є тотожною самій ліквідації юридичної особи, яка відбувається в порядку, передбаченому п. 2 ч. 1 ст. 110 ЦК України, і не призводить до припинення ОСББ з огляду на вимоги ст. 25 Закону № 755-IV, якою визначається порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій.

Отже, позовна вимога щодо скасування державної реєстрації юридичної особи (ОСББ), яка створена у відповідному порядку на захист інтересів співвласників будинку, існує та здійснює свою діяльність тривалий час, за період свого існування набувши відповідних прав і обов`язків, не призведе до поновлення прав і законних інтересів співвласника ОСББ, який звертається з таким позовом. Швидше за все такий позов буде свідчити про втручання суду в діяльність ОСББ та порушення інтересів інших його співвласників, що є недопустимим.

Звернення особи з позовною вимогою про скасування державної реєстрації ОСББ (реєстраційного запису) є підставою для закриття провадження у справі за такими вимогами за відсутності юридичного спору.

При цьому суд апеляційної інстанції керувався висновками з п. 8.3 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 916/964/19, де остання відступила від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2018 у справі № 916/782/17.

Позивач, отримавши задоволення своїх вимог в частині визнання недійсним та скасування рішення установчих зборів співвласників стосовно одного багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 у м. Черкаси, вважає, що її порушене право буде повністю захищеним лише у випадку повного припинення діяльності ОСББ "НІКАІ" шляхом його ліквідації.

При вирішенні спору у справі № 925/839/20 судами було встановлено та підтверджується наявними у матеріалах справи № 925/504/22 доказами, що позивач є співвласником квартири АДРЕСА_2 .

Відповідно до інформації, зазначеної в паспорті громадянина України НОМЕР_1 , позивач зареєстрований за місцем проживання з 13.07.1978 в квартирі АДРЕСА_2 .

Зазначена квартира належить позивачу на праві спільної часткової власності (3/4 частини), що підтверджується наявною в матеріалах справи копією договору дарування квартири від 02.08.2000.

Судом першої інстанції в ході розгляду справи № 925/504/22 за згодою сторін було оглянуто матеріали справи № 925/839/20 і приєднано до матеріалів справи № 925/504/22 витяг з протоколу № 1 установчих зборів від 13.04.2020 (а.с. 150), проведених 04.04.2020 за місцезнаходженням: м. Черкаси, вул. Шевченка, 417, м. Черкаси, вул. Шевченка, 419, м. Черкаси, АДРЕСА_1.

На даних зборах співвласниками квартир у трьох вказаних будинках було прийнято рішення про створення ОСББ "НІКАІ".

Згідно ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено спеціальним Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" № 2866-III .

За змістом ст. 1 цього Закону ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до ст. 4 Закону № 2866-III об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Отже, Закон № 2866-III визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Порядок створення ОСББ, а також скликання і проведення установчих зборів ОСББ визначено ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", відповідно до ч. ч. 1-5 якої об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Для створення об`єднання скликаються установчі збори. Скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень.

Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Час і місце проведення обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.

Отже, Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено два можливі способи повідомлення співвласника про проведення установчих зборів, або шляхом вручення безпосередньо співвласнику під розписку або шляхом надіслання поштового відправлення рекомендованим листом.

У ч. ч. 6-13 ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що установчі збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників.

Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник на установчих зборах має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників.

Якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною дев`ятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення установчих зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим.

Письмове опитування під час установчих зборів об`єднання проводиться в порядку, передбаченому Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення установчих зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування "за" чи "проти").

Установчі збори приймають рішення про створення об`єднання і затверджують його статут.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (в редакції, чинній на момент проведення установчих зборів). Зокрема, статтею 10 цього Закону врегульовано порядок прийняття рішень щодо управління багатоквартирним будинком зборами співвласників.

В свою чергу, ч. 4 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку" передбачено, що повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під`їзду багатоквартирного будинку.

Нормою ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено лише способи повідомлення співвласників про проведення установчих зборів, а нормами ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку" встановлено саме порядок здійснення такого повідомлення шляхом надсилання на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику у багатоквартирному будинку (аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 910/9672/20, від 02.12.2020 у справі № 916/86/20).

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд вказав на те, що заявленим позовом у справі № 925/504/22 позивач домагається саме припинення діяльності ОСББ "НІКАІ" шляхом його ліквідації, при тому що більше жодна особа із членів цього ОСББ не звернулася до Господарського суду Черкаської області з аналогічним позовом.

За правилами ст.104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статтею 110 ЦК України передбачено, що юридична особа ліквідується, в т.ч. за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади.

При цьому, позивач не доводить, що при створенні ОСББ "НІКАІ" було порушено порядок прийняття рішення про створення ОСББ в частині недостатності голосів співвласників квартир для прийняття такого рішення або ініціативна група не мала права займатися організацією та проведенням зборів співвласників. За доводами представників обох сторін такі обставини не мали місця.

При прийнятті рішення у справі № 925/839/20 судом було підтверджено лише неналежне повідомлення співвласника-позивачки про скликання установчих зборів для створення ОСББ, чим порушено імперативну норму ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

При цьому сторонами не заперечується, що в даний час ОСББ "НІКАІ" існує та належно здійснює свою статутну діяльність.

Колегія суддів звертає увагу на те, що за доводами апелянта припинення юридичної особи відповідача має поновити порушене право позивача на прийняття участі у вирішенні питання створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, оскільки надасть можливість провести установчі збори у законний спосіб, згідно до встановленої законом процедури.

У контексті наведеного суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що процесуально-правовий зміст захисту права полягає у тому, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ст.4 ГПК України).

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст.16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права (п.5.6 постанови Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №910/18962/20).

Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Звертаючись з позовом за захистом порушеного права, позивач має обрати спосіб захисту, який відповідає змісту права, що порушене й буде здатний таке право поновити; обраний спосіб захисту має бути передбачений приписами ст.16 ЦК України, ст.20 ГК України, або ж визначений іншим Законом чи укладеним між сторонами договором. Законодавчі обмеження матеріально правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті. Вказані норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес (п.119 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).

Верховний Суд наголошував, що вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні (п.120 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).

Колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що створення ОСББ "НІКАІ" відбулось для забезпечення діяльності трьох окремих будинків, що розташовані по бул. Шевченка, 417, бульв. Шевченка, 419, АДРЕСА_1 у м. Черкаси. Про це вказано у протоколі установчих зборів від 04.04.2022 (а.с. 65) та у Статуті ОСББ (а.с. 68).

Як вже зазначалось, постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2021 у справі № 925/839/20 суд апеляційної інстанції змінив рішення суду першої інстанції та визнав недійсним і скасував рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку саме щодо одного будинку -- що знаходиться за адресою: м. Черкаси, АДРЕСА_1, оформлені Протоколом на підставі яких 28.05.2020 була здійснена державна реєстрація Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "НІКАІ" (код ЄДРПОУ 43636607, номер запису 1026102 0000 019821).

Стосовно інших двох будинків по бульв. Шевченка, 417, бульв. Шевченка, 419 позивач не має ніякого інтересу до створення щодо них ОСББ, бо не володіє часткою в майні цих будинків.

Отже, з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції та резолютивної частини постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2021 у справі № 925/839/20, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що станом на момент прийняття рішення у даній справі у позивача відсутні доводи та докази незаконного створення та здійснення діяльності ОСББ «НІКАІ» щодо двох будинків по бул. Шевченка, 417, бул. Шевченка, 419 .

У постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №922/1671/16 та від 12.03.2019 у справі №904/9495/16 була викладена позиція, що визнання судом недійсними рішень загальних зборів повністю, захищаючи порушені корпоративні права одного учасника товариства, може зачіпати корпоративні права інших учасників, відповідно порушується баланс інтересів учасників товариства, що має наслідком непропорційність втручання у правовідносини сторін та фактично є втручанням суду у господарську діяльність товариства. Такі висновки Верховного Суду можна застосувати і до спорів про визнання недійсними рішень наглядової ради (з урахуванням різниці у обставинах справ).

Посилання власника приміщень будинку на те, що в порушення вимог закону він не був належним чином повідомлений про час та місце проведення установчих зборів щодо створення ОСББ, може використовуватися для обґрунтування порушення його права на участь у створенні юридичної особи, а не наявності правомірного інтересу у припиненні існування цієї юридичної особи (подібний висновок оприлюднено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 916/4625/15).

Інтереси окремого власника можуть співпадати або не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, оцінюючи питання ефективності обраного позивачем способу захисту, слід враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ (як суб`єкта і учасника цивільних відносин).

Таким чином, позивачем не доведено яким чином припинення юридичної особи відповідача відновить її права та законні інтереси, зацікавленої у проведенні установчих зборів у законний спосіб, згідно встановленої законом процедури. Суд апеляційної інстанції також враховує інтереси самого об`єднання і його інших учасників (співвласників багатоквартирних будинків по бульв. Шевченка, 417, бульв. Шевченка, 419 ), та наголошує на дотриманні балансу інтересів учасників об`єднання і самого об`єднання, про що неодноразово зазначав Верховний Суд в аналогічних за змістом щодо участі у створенні та управлінні юридичною особою спорах.

Крім того, в постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №910/6685/21 зазначено, що якщо за результатами розгляду справи суд не встановить факт порушення прав та законних інтересів позивача оскаржуваним рішенням органу управління, або встановить неефективність обраного позивачем способу захисту, то це буде достатньою та самостійною підставою для відмови у позові про визнання такого рішення недійсним.

Отже, позивачем не доведена підстава для ліквідації юридичної особи згідно ст. 110 ЦК України - за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути.

В даному випадку суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що припинення діяльності ОСББ "НІКАІ" порушить права мешканців інших двох будинків по бульв. Шевченка, 417, бульв. Шевченка, 419 у м. Черкаси, а не захистить права позивача, що свідчить про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься й у ч.1 ст. 74 ГПК України.

Отже, за загальним правилом, обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов`язку доказування визначається предметом спору.

Згідно із ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, є необгрутованим в силу неправильного встановлення фактичних обставин справи, а тому є таким, що підлягає скасуванню, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду Черкаської області від 05.09.2022 у справі № 925/504/22 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати зі сплати судового збору, що були понесені стороною в суді апеляційної інстанції, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на апелянта (позивача у даній справі).

Надаючи оцінку заявленому відповідачем клопотанню про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої - третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Одночасно, за змістом частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при поданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

При цьому витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг та на нього поширює своє регулювання Глава 63 Цивільного кодексу України. Так, згідно зі статтею 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України передбачає загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Водночас, згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Ціна договору, тобто розмір адвокатського гонорару, може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата, кожний з яких відрізняється порядком обчислення. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 922/1948/19, від 12.08.2020 у справі № 916/2598/19, від 30.07.2019 у справі № 911/1394/18).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Подібна за своїм змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, постановах Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18 та від 23.11.2020 у справі № 638/7748/18.

Згідно з попереднім розрахунком судових витрат, наведеним у відзиві на апеляційну скаргу, очікуваний розмір витрат ОСББ «НІКАІ» на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції склав 6000,00 грн.

На підтвердження вищевказаних витрат відповідач надав до суду копії Договору № 04/11/22 від 04.11.2022 та Акта наданих послуг від 26.11.2022.

Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Натомість у частинах п`ятій - сьомій цієї статті Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справи; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 25.05.2022 у справі № 908/846/19.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Дослідивши заяву відповідача, суд зазначає, що наданий акт прийому передачі виконаних робіт не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони. Суд виходить з того, що розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, від 18.06.2019 у справі №922/3787/17.

З урахуванням наведеного, оцінивши витрати відповідача з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, відповідність цієї суми критеріям реальності і розумності, колегія суддів погоджується з доводами представника ОСББ «НІКАІ» про те, що доведеними та обґрунтованими є витрати відповідача на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у сумі 6000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 05.09.2022 у справі № 925/504/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 05.09.2022 у справі № 925/504/22 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені стороною у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на ОСОБА_1 .

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НІКАІ» (18006, м. Черкаси, бульвар Шевченка, буд 417, код ЄДРПОУ 43636607) витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 6000,00 (шість тисяч) грн.

4. Справу № 925/504/22 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 25.01.2023.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді Л.В. Кропивна

С.І. Буравльов

СудПівнічний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення16.01.2023
Оприлюднено10.02.2023
Номер документу108872962
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин

Судовий реєстр по справі —925/504/22

Судовий наказ від 01.09.2023

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Спаських Н.М.

Постанова від 25.07.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Кондратова І.Д.

Постанова від 13.06.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Кондратова І.Д.

Ухвала від 20.06.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Кондратова І.Д.

Ухвала від 10.05.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Кондратова І.Д.

Ухвала від 22.03.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Кондратова І.Д.

Судовий наказ від 28.02.2023

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Спаських Н.М.

Постанова від 16.01.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Алданова С.О.

Ухвала від 05.12.2022

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Алданова С.О.

Ухвала від 29.11.2022

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Алданова С.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні