Рішення

від 17.01.2023 по справі 478/370/22

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 478/370/22 Провадження № 2/478/17/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2023 року. смт. Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області, в складі:

головуючого судді Іщенко Х.В.,

за участю:

секретарясудового засідання Луговської А.І.,

розглянувши у відкритомусудовомузасіданні вприміщені судусмт.Казанка цивільнусправуза позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі, -

В С Т А Н О В И В :

03 червня 2022 року представник позивача адвокат Задерецький В.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Казанківського районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 4823681900:05:000:0107, площею 9,07 га ріллі, розташованої в межах території Дмитрівської сільської ради Баштанського (колишнього Казанківського) району Миколаївської області.

Зазначена земельна ділянка перебуває в користуванні відповідача ОСОБА_2 на підставі договору оренди землі від 10 липня 2013 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , Право оренди зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18 липня 2013 року, номер запису про інше речове право: 1764984.

Умовами вказаного договору оренди землі було обумовлено, що орендна плата становить 3 % від грошової оцінки орендованої земельної ділянки (п. 9 Договорів оренди) та повинна вноситись орендарем у такі строки: до 30 вересня та 31 грудня кожного календарного року (п. 11 Договорів оренди).

Позивач наполягає на тому, що в порушення договірних умов орендарем - ОСОБА_2 , починаючі з 2018 року по 2021 рік включно, не виплачувалась належна йому орендна плата.

Оскільки орендна плата не виплачувалась йому два і більше разів (за 2018, 2019, 2020, 2021 роки), вважає що порушення договірних умов в частині невиплати орендної плати носить систематичний характер, що з урахуванням вимог ст. 141 Земельного кодексу України, ст. 32 ЗУ «Про оренду землі» є підставою для дострокового розірвання вказаних договорів оренди землі за рішенням суду.

Посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_2 систематично порушує умови договору, а саме, з 2018 по 2021 роки оренду плату за користування землею не проводив, представник позивача просив розірвати договір оренди землі № б/н від 10 липня 2013 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухому майно 18 липня 2013 року (номер запису про інше речове право: 1764984).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 пояснили, що відповідач ОСОБА_2 свій обов`язок щодо належного виконання умов договору щодо сплати орендної плати за 2018 - 2021 роки не виконав, при цьому не вчиняв жодних добросовісних дій спрямованих на виплату орендної плати вважають, що зазначені обставини є підставою для розірвання договору оренди землі № б/н від 10 липня 2013 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухому майно 18 липня 2013 року (номер запису про інше речове право: 1764984), просили позовні вимоги задовольнити.

Заявник тапредставник заявникав судове засідання не з`явилися, про місце, день та час розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином, доказів поважності причин неявки суду не надали .

В судове засідання призначене на 17.01.2023 року позивач та представник позивача не з`явилися, про час та місце слухання справи повідомлялися судом належним чином, доказів поважності причини неявки в судове засідання суду не надали .

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, у відповідності до вимогст.178 ЦПК України,подав досуду відзивна позов,в якомупосилаючись нате,що оренднуплату поспірному договоруоренди землівін щорічносплачує позивачу ОСОБА_1 ,але змушенийце робитипоштовими переказамичерез небажанняостаннього отримуватиорендну платута безперервнісудові процесипочинаючи з2018року.Так,в 2011році вперіод діїпопереднього договоруоренди землі,укладеного міжсторонами,позивач ОСОБА_1 звернувся донього зпроханням сплатитийому оренднуплату напереддо 2017року включно,посилаючись натяжкі сімейніобставини,в сумі102000грн.,при цьомугарантував,що післязакінчення діючогодоговору орендиземлі в2013році міжним таним, ОСОБА_2 буде укладенодоговір орендина іншийтермін,на щовін погодивсята надавпозивачу ОСОБА_1 наперед врахунок сплатиорендної платигрошову коштив сумі102000грн.У 2018році вінзапропонував позивачу ОСОБА_1 отримати оренднуплату,але останнійвідмовився тазвернувся досуду ізпозовом пророзірвання договоруоренди землі,але відповідачнезважаючи насудові процесипродовжував виконуватисвій обов`язокщодо належноговиконання умовдоговору щодосплати орендноїплати заперіод 2018-2021роки,в розміріпередбаченому умовамип.9договору,шляхом перерахуваннякоштів черезпоштове відділення,які за2019рік,2020рік таза 2021рік булиповернуті йому,через їхнеотримання позивачем ОСОБА_1 .Просив відмовитиу задоволеніпозовних вимогу повномуобсязі.Також подавдо судузаяву, про розгляд справи за його відсутності, за наявними в справі матеріалами.

19.07.2022 року представником позивача ОСОБА_3 до суду була надана відповідь на відзив. Аргументи позивача наведені в заперечені, зводяться до слідуючого. Позивач вважає, що з поданих копій фіскальних чеків про грошові перекази, які є в матеріалах справи, неможливо ідентифікувати позивача як одержувача коштів. Позивач заперечує як отримання поштових переказів, так і той факт що ці перекази є саме розрахунком за оренду землі. Зазначає, що договором оренди землі від 10.07.2013 року такого порядку оплати як поштовим переказом не передбачено. Вважає також що відсутні докази на ствердження того факту що він ухиляється від отримання орендної плати. Таким чино він, позивач не отримав того, на що розраховував від здачі землі в оренду.

Суд, дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази по справі, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, зважаючи на строки розгляду справи, та те, що суд фактично розглянув справу, зловживання позивачем та його представником своїх процесуальних прав, шляхом затягування судового процесу, суд приходить до висновку що зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття зваженого, законного та обгрунтованого рішення, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно з ч. 1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1ст. 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, що визначено п. 1 ч. 1ст. 11 ЦК України.

За змістомст. 792 ЦК Українимайнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення, майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму, регулюються актами земельного законодавства -Земельного кодексуУкраїни (далі ЗК України),Законом України «Про оренду землі».

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, що визначено п. 1 ч. 1ст. 11 ЦК України.

За змістомст. 792 ЦК Українимайнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення, майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму, регулюються актами земельного законодавства -Земельного кодексуУкраїни (далі ЗК України),Законом України «Про оренду землі».

Відповідно достатті 1 Закону України «Про оренду землі»оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ч. 1ст. 6 Закону України «Про оренду землі»орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в поряду, передбаченихЗК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно достатті 13 Закону України «Про оренду землі»(далі - Закон) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Устатті 21 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Статтями 16 Закону «Про оренду землі»оренда земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно іззакономвправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Матеріалами справи встановлено, що громадянин ОСОБА_1 , відповідно до Інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, є власником земельної ділянки з кадастровим номером 4823681900:05:000:0107, площею 9,07 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах території Дмитрівської сільської ради Баштанського (Казанківського) району Миколаївської області.

10 липня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі, площею 9,07 га, з кадастровим номером 4823681900:05:000:0107. Термін дії договору становить 20 років (п. 8 Договору). Державну реєстрацію права оренди земельної ділянки проведено 18 липня 2013 року, номер запису про інше речове право: 1764984.

Відповідно до п. п. 9, 10, 11 Договору орендна плата вноситься у формі та розмірі 3% від вартості грошової оцінки земельної ділянки в рік, в грошовій формі. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням (без урахування) індексу інфляції. Орендна плата вноситься у строки до 30.09; 31.12.

Розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розміру земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законом (п.13 договору).

Судом встановлено, що розмір орендної плати не змінювався.

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 120 % від ставки НБУ несплаченої суми за кожний день прострочення (п.14 договору).

Відповідно до змісту п. 38 договору оренди землі його дія припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків передбачених договором.

Слід зазначити, що договором оренди не визначено порядок розрахунку орендаря з орендодавцем, не встановлено яким чином повинен орендар вносити орендодавцю орендну плату в грошовому виразі, не вказано розрахункового рахунку орендодавця на який орендар може перераховувати кошти, а у разі виплати готівкою, не вказано хто і до кого із сторін договору повинен звертатися з приводу проведення розрахунку.

Відповідно до положеньст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістомст.611ЦК України,у разі порушення зобов`язання настають різні правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок розірвання договору.

За правилами ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Iстотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У пункті «д» ч. 1ст. 141 ЗК Українивизначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Таким чином, законодавство передбачає як необхідну умову для розірвання договору оренди землі - систематичне невиконання умов договору, в тому числі і несплату орендної плати.

Відповідно дост. 24 Закону України «Про оренду землі»,орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

В статтях 31, 32 Закону України «Про оренду землі»наведені підстави для припинення договору оренди до яких належить і його дострокове розірванняна вимогу однієї із сторін договіру за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст. ст. 24, 25цьогоЗакону та умовами договору, а також на підставах, визначенихЗемельним кодексом Українита іншими законами України.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення Закону, які регулюють спірні правовідносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди, тоді як разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання. При цьому, фундаментальне значення, крім ознаки «систематичність», має значення саме - «несплата орендної плати», а не сплата орендної плати у меншому розмірі, ніж передбачено умовами договору.

Отже, за змістомст. 141 ЗК Українитаст. 32 Закону України «Про оренду землі»підставою розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати, а не разове порушення умов договору у цій частині.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18).

Відповідно до ч.1ст.81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Звертаючись до суду з позовом про розірвання договору оренди землі, ОСОБА_1 зазначив, що згідно договору оренди землі від 10.07.2013 року, орендної плати протягом 2018 - 2021 роки він не отримував, що свідчить про систематичне не виконання відповідачем умов договору щодо сплати орендної плати.

На спростування вказаних доводів та підтвердження виконання умов договору відповідачем надано до суду фіскальні чеки АТ «Укрпошта» відділення зв`язку 2 (смт. Казанка, вул. Миру № 221) за № 0076 від 22.11.2019 року, за № 0045 від 17.12.2019 року, за № 0034 від 10.11.2020 року та за № 0104 від 23.10.2021 року.

За фіскальним чеком АТ «Укрпошта» № 0076 від 22.11.2019 року та заяви на приймання переказу вбачається, що в смт. Казанка ОСОБА_2 здійснено направлення адресного переказу, за адресою: 56021 Дмитрівка, вул. Святкова, буд. № 61, одержувач ОСОБА_4 , сума переказу 6986 грн. Повідомлення: орендна плата за земельний пай 9,07 га за 2018 рік.

За фіскальним чеком АТ «Укрпошта» № 0045 від 17.12.2019 року та заяви на приймання переказу (а.с.126) вбачається, що в смт. Казанка ОСОБА_2 здійснено направлення адресного переказу, за адресою: 56021 Дмитрівка, вул. Святкова, буд. № 61, одержувач ОСОБА_4 , сума переказу 6986 грн. Повідомлення: орендна плата за земельний пай 9,07 га за 2019 рік.

За фіскальним чеком АТ «Укрпошта» № 0034 від 10.11.2020 року та заяви на приймання переказу вбачається, що в смт. Казанка ОСОБА_2 здійснено направлення адресного переказу, за адресою: 56021 Дмитрівка, вул. Святкова, буд. № 61, одержувач ОСОБА_4 , сума переказу 6986 грн. Повідомлення: орендна плата за земельний пай 9,07 га за 2020 рік.

За фіскальним чеком АТ «Укрпошта» № 0104 від 23.10.2021 року та заяви на приймання переказу вбачається, що в смт. Казанка ОСОБА_2 здійснено направлення адресного переказу, за адресою: 56021 Дмитрівка, вул. Святкова, буд. № 61, одержувач ОСОБА_4 , сума переказу 7000 грн. Повідомлення: орендна плата за земельний пай 9,07 га за 2021 рік.

В заявах на приймання переказу (внутрішній) зазначена адреса отримувача переказу: АДРЕСА_1 , тобто, зазначена адреса місця реєстрації позивача. На думку суду ця обставина дає можливість ідентифікувати, що поштові перекази направлялись на адресу позивача та адресувались саме позивачу, ОСОБА_1 .

З повідомлення АТ «УКРПОШТА», наданого на виконання вимог ухвали суду від 25.07.2022 року вбачається, що поштовий переказ № 0076 на суму 6986 грн. від 22.11.2019 року надійшов до Пересувного ВПЗ № 9 згідно зони обслуговування адресата ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) та 14.12.2019 року повернутий за зворотною адресою. Причина вказана на бланку поштового переказу ф.122 «одержувач відмовився від отримання». Поштовий переказ № 0076 надійшов 14.12.2019 року до ВПЗ Казанка-2 згідно адреси відправника ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ) та того ж дня був виплачений; поштовий переказ № 0045 на суму 6986 грн. від 17.12.2019 року надійшов до Пересувного ВПЗ № 9 згідно зони обслуговування адресата ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) та 31.12.2019 року повернутий за зворотною адресою. Причина вказана на бланку поштового переказу ф.122 «одержувач відмовився від отримання». Поштовий переказ № 0045 надійшов 31.12.2019 року до ВПЗ Казанка-2 згідно адреси відправника ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ) та того ж дня був виплачений; поштовий переказ № 0034 на суму 6986 грн. від 10.11.2020 року надійшов до Пересувного ВПЗ № 9 згідно зони обслуговування адресата ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) та 29.12.2020 року повернутий за зворотною адресою. Причина вказана на бланку поштового переказу ф.122 «одержувач відмовився від отримання», на ім`я ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ), переказ не отриманий відправником, тому був доставлений до Києва, ІРД, на зберігання; поштовий переказ № 0104 на суму 7000 грн. від 23.10.2021 року надійшов до Пересувного ВПЗ № 9 згідно зони обслуговування адресата ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) та 19.01.2022 року повернутий за зворотною адресою. Причина вказана на бланку поштового переказу ф.122 «одержувач відмовився від отримання». Поштовий переказ № 0104 надійшов 19.01.2022 року до ВПЗ Казанка-2 згідно адреси відправника ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ) та того ж дня був виплачений.

Указані обставини спростовують доводи позивача про те, що відповідач не вживав заходів спрямованих на виплату орендної плати.

В свою чергу позивач не надав суду жодних доказів на підтвердження звернень до відповідача з вимогою сплатити орендну плату за землю за 2018 - 2021 роки, та не надано доказів того, що орендна плата за ці періоди була виплачена несвоєчасно саме з вини відповідача.

Крім того, як пояснив в судовому засіданні сам позивач ОСОБА_1 , він дійсно відмовлялася від отримання орендної плати, а саме - отримання грошового переказу.

Статтею 96 ЗК Українивстановлено обов`язок землекористувачів своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату (п п. «в» частина 1).

Відповідно до ч.2ст.21 Закону України «Про оренду землі»(в редакції, яка діяла на час укладення договору оренди) розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.Законом України від 12.02.2015 року №191-VIII, який набрав чинності 05.04.2015 року, у ч. 2ст. 21 Закону України «Про оренду землі»слово «форма» замінено словом «умови».

Згідност. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 614 ЦК Україниособа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Установлюючи презумпцію вини особи, яка порушила зобов`язання,ЦК Українипокладає на неї обов`язок довести відсутність своєї вини. Особа звільняється від відповідальності лише в тому разі, коли доведе відсутність своєї вини в порушенні зобов`язання (постанова судових палат у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 13.02.2013 року у справі № 6-170цс12).

На переконання суду відповідач ОСОБА_2 доклав всіх зусиль для виконання зобов`язання в частині своєчасної виплати орендної плати та надав докази на їх підтвердження.

Судом встановлено, що позивач ухилявся від отримання орендної плати та створював різні підстави для цього, бажаючи розірвати спірні договори оренди землі, натомість в діях орендаря суд не вбачає ознак умисної або систематичної невиплати орендної плати та вважає, що відповідні затримки з її виплати, обумовлені виключно поведінкою орендодавця.

Таким чином, враховуючи ухилення позивачем ОСОБА_1 від отримання орендної плати, суд приходить висновку, що позивачем не надано беззаперечних доказів умисного, систематичного (два і більше разів) невиконання орендарем умов договору оренди землі щодо сплати орендної плати, відтак позовні вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимогст. 141 ЦПК Українисудові витрати, понесені позивачем у зв`язку з розглядом справи, належить віднести на її рахунок.

Керуючись ст. ст. 12,13,259,264,265,268,279 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенніпозовних вимог ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в інтересах якого діє ОСОБА_3 до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про розірвання договору оренди землі, - відмовити.

Судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з розглядом справи, віднести на його рахунок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складання.

Повний текст рішення суду складено 17.01.2023 року.

Суддя: Іщенко Х.В.