Постанова

від 09.02.2023 по справі 703/3851/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/196/23Головуючий по 1 інстанціїСправа №703/3851/22 Категорія: на ухвалу Биченко І.Я. Доповідач в апеляційній інстанції Вініченко Б. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2023 року Черкаський апеляційнийсуд в складі колегії:

суддів Вініченка Б.Б., Василенко Л.І., Новікова О.М.

за участю секретаря Ярошенка Б.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргуОСОБА_1 на ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 05 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шевченка, 11» про порушення законодавства при створенні об`єднання багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 , та при його подальшому функціонуванні, -

в с т а н о в и в:

01 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з вищевказаною заявою, в якій просить:

- скасувати рішення загальних зборів ОСББ «Т.Шевченка, 11», від 20 вересня 2019 року про затвердження Статуту об`єднання багатоквартирного будинку « АДРЕСА_1 », як такого, що не відповідає ч.10 ст.10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» №417-VIII в редакції від 10 серпня 2018 року та типовому статуту відносно вручення рішення зборів всім співвласникам під розписку або направлення рекомендованим листом; про визначення переліку та розміру внесків, як такий, що не відповідає переліку фактично надаваємих послуг;

- скасувати рішення загальних зборів ОСББ «Т.Шевченка, 11», від 10 грудня 2020 року про затвердження Статуту об`єднання багатоквартирного будинку « АДРЕСА_1 », як такого, що не відповідає ч.10 ст.10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» №417-VIII в редакції від 10 серпня 2018 року та типовому статуту відносно вручення рішення зборів всім співвласникам під розписку або направлення рекомендованим листом; про визначення переліку та розміру внесків, як такий, що не відповідає переліку фактично надаваємих послуг;

- зобов`язати голову ОСББ «Т.Шевченка, 11» Стратієнко І.Є. та управителя ОСОБА_2 , згідно ч.1-2 ст.369 ЦК України №435-ІV (чинний) в редакції від 01 січня 2022 року, типового статуту ОСББ затвердженого 21 серпня 2003 року Наказом Мінрегіонбуду №141 в редакції від 03 квітня 2017 року №37 та їхнього статуту: обстежити нежитлові приміщення будинку для вирішення питання використання спільного сумісного майна будинку та обмежень на користування ним для співвласників нежитлових приміщень в залежності від необхідності його використання чи наявності доступу до нього та розробити з цього приводу проект змін до статуту ОСББ чи до договорів між ОСББ та управителем; розрахувати кошторис на управління їхнім багатоквартирним будинком згідно з існуючими нормативними актами; розрахувати внесок на управління їхнім багатоквартирним будинком окремо для співвласників квартир і співвласників нежитлових приміщень теж в залежності від наявності в них того чи іншого спільного сумісного майна чи доступу до нього і відповідно до кошторису окремо по періодам, починаючи з 01 жовтня 2019 року, 10 грудня 2020 року та 20 лютого 2022 року, та внести на розгляд і затвердження на загальні збори ОСББ «Т.Шевченка, 11»;

- у зв`язку з простроченням кредитором (відповідачем) на 2 роки і 9 місяців виконання грошового зобов`язання, звільнити її від сплати судового збору за подачу ним заяви про видачу судового наказу на суму 227 гривень і за подачу ним позовної заяви на суму 2043 гривні, інфляційних нарахувань на суму 299 гривень 26 копійок, три проценти річних на суму 137 гривень 12 копійок та стягнути з відповідача 116 гривень 50 копійок за подання нею заяви про скасування судового наказу;

- стягнути з відповідача за знущання над нею, за її приниження, порушення її права на повагу до її честі та гідності моральну шкоду в сумі 5000 гривень.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 05 грудня 2022 року у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шевченка, 11» про порушення законодавства при створенні об`єднання багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 , та при його подальшому функціонуванні, - відмовлено на підставі п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України.

Ухвала суду мотивована тим, що позивач ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення салону-майстерні « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташована у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 , співвласниками якого створено ОСББ «Шевченка, 11», а спір стосується захисту прав позивача ОСОБА_1 як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушених, на її думку, діяльністю юридичної особи шляхом прийняття, на думку позивача, з порушеннями вимог законодавства України відповідних рішень та спричинення їй, внаслідок прийняття таких рішень, моральної шкоди.

Отже, цей спір є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю юридичної особи, а тому підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Подібні за змістом висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 06 лютого 2019 року в справі № 462/2646/17 та Верховним Судом у постановах від 30 червня 2021 року в справі № 234/1076/20, від 19 січня 2022 року у справі № 201/5062/18.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , вважаючи ухвалу суду незаконною, постановленою з порушенням норм процесуального права, просила її скасувати та повернути матеріали справи до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Апеляційна скарга мотивована тим, що розгляд вказаної справи не має жодного відношення до господарського судочинства, оскільки позивач просить визнати недійсними не усіх рішень загальних зборів, а лише тих, які мають безпосереднє відношення до неї.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Судова колегія, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Згідно до вимог частин 1 та 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам закону.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСББ «Т.Шевченка, 11», в якому просила суд - скасувати рішення загальних зборів ОСББ «Т.Шевченка, 11», від 20 вересня 2019 року про затвердження Статуту об`єднання багатоквартирного будинку « АДРЕСА_1 », як такого, що не відповідає ч.10 ст.10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» №417-VIII в редакції від 10 серпня 2018 року та типовому статуту відносно вручення рішення зборів всім співвласникам під розписку або направлення рекомендованим листом; про визначення переліку та розміру внесків, як такий, що не відповідає переліку фактично надаваємих послуг;

- скасувати рішення загальних зборів ОСББ «Т.Шевченка, 11», від 10 грудня 2020 року про затвердження Статуту об`єднання багатоквартирного будинку «Т.Шевченка, 11», як такого, що не відповідає ч.10 ст.10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» №417-VIII в редакції від 10 серпня 2018 року та типовому статуту відносно вручення рішення зборів всім співвласникам під розписку або направлення рекомендованим листом; про визначення переліку та розміру внесків, як такий, що не відповідає переліку фактично надаваємих послуг;

- зобов`язати голову ОСББ «Т.Шевченка, 11» Стратієнко І.Є. та управителя ОСОБА_2 , згідно ч.1-2 ст.369 ЦК України №435-ІV (чинний) в редакції від 01 січня 2022 року, типового статуту ОСББ затвердженого 21 серпня 2003 року Наказом Мінрегіонбуду №141 в редакції від 03 квітня 2017 року №37 та їхнього статуту: обстежити нежитлові приміщення будинку для вирішення питання використання спільного сумісного майна будинку та обмежень на користування ним для співвласників нежитлових приміщень в залежності від необхідності його використання чи наявності доступу до нього та розробити з цього приводу проект змін до статуту ОСББ чи до договорів між ОСББ та управителем; розрахувати кошторис на управління їхнім багатоквартирним будинком згідно з існуючими нормативними актами; розрахувати внесок на управління їхнім багатоквартирним будинком окремо для співвласників квартир і співвласників нежитлових приміщень теж в залежності від наявності в них того чи іншого спільного сумісного майна чи доступу до нього і відповідно до кошторису окремо по періодам, починаючи з 01 жовтня 2019 року, 10 грудня 2020 року та 20 лютого 2022 року, та внести на розгляд і затвердження на загальні збори ОСББ «Т.Шевченка, 11»;

- у зв`язку з простроченням кредитором (відповідачем) на 2 роки і 9 місяців виконання грошового зобов`язання, звільнити її від сплати судового збору за подачу ним заяви про видачу судового наказу на суму 227 гривень і за подачу ним позовної заяви на суму 2043 гривні, інфляційних нарахувань на суму 299 гривень 26 копійок, три проценти річних на суму 137 гривень 12 копійок та стягнути з відповідача 116 гривень 50 копійок за подання нею заяви про скасування судового наказу;

- стягнути з відповідача за знущання над нею, за її приниження, порушення її права на повагу до її честі та гідності моральну шкоду в сумі 5000 гривень.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 127/21764/17 (провадження № 14-115цс20) зазначено, що спори за участю юридичної особи як учасника цивільних правовідносин підлягають розгляду у судах відповідно до вимог як ЦПК України, так і Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) залежно від змісту позовних вимог та сторін такого спору.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

Тобто у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 вересня 2018 року у справі № 478/2192/13-ц, провадження № 14-273цс18, зазначено, що до юрисдикції господарського суду належать справи, які виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою, яка не є господарським товариством, та її учасниками (засновниками, членами), у тому числі учасником, який вибув, пов`язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15 (провадження № 14-576апп18) зроблено висновок, що спори, пов`язані з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи повинні розглядатись за правилами господарського судочинства незалежно від суб`єктного складу, за місцезнаходженням юридичної особи (частина шоста статті 30 ГПК України).

У постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17 (провадження № 11-1272пп18) Велика Палата Верховного Суду виклала висновок, відповідно до якого правовідносини між власником нерухомого майна у житловому будинку та ОСББ, яке створене у тому ж будинку, найбільш подібні до спорів, пов`язаних із діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини першої статті 20 ГПК України).

Відповідно до висновків, сформульованих Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 02 жовтня 2019 року у справі № 501/1571/16-ц (провадження № 14-472цс19), до компетенції господарських судів віднесено спори у правовідносинах, які стосуються порядку створення, реєстрації, реорганізації, діяльності і ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, з огляду на характер спірних правовідносин, оскільки такі спори виникають при здійсненні права управління юридичною особою, а тому є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, незалежно від суб`єктного складу такого спору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 лютого 2022 року у справі № 910/5179/20 (провадження № 12-38гс21) міститься правовий висновок про те, що спори про визнання недійсними рішень вищого органу управління суб`єкта некомерційного господарювання щодо вирішення питань, пов`язаних з управлінням такою особою, між суб`єктом некомерційного господарювання та одним з його засновників (членом) належать до господарської юрисдикції відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України, виходячи з характеру правовідносин, які є предметом такого спору (щодо визнання недійсним рішення вищого органу управління такої юридичної особи, прийнятого в межах його виключної компетенції).

Особливості правового режиму майна багатоквартирного будинку зумовлюють спеціальне правове регулювання порядку реалізації прав власниками нерухомого майна в такому будинку. Так, частиною другою статті 382 ЦК України визначено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Стаття 385 ЦК України передбачає, що з метою забезпечення експлуатації багатоквартирного будинку, користування квартирами та нежитловими приміщеннями, управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України від 29 листопада 2001 року № 2866-III «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі Закон № 2866-ІІІ). Приписами статті 1 цього Закону розкрито поняття ОСББ як юридичної особи, створеної власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Термін «співвласники багатоквартирного будинку» вживається законодавцем у розумінні власників квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Статтею 4 Закону № 2866-ІІІ визначено статус ОСББ як непідприємницького товариства, що створюється для здійснення функцій, які забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. ОСББ відповідає за своїми зобов`язаннями коштами і майном об`єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов`язки, виступає позивачем і відповідачем у суді.

Частиною другою статті 22 Закону № 2866-ІІІ регламентовано, що питання самостійного забезпечення об`єднанням експлуатації та утримання багатоквартирного будинку та користування спільним майном у такому будинку регулюються ГК України в частині господарчого забезпечення діяльності негосподарюючих суб`єктів. Отже, виходячи з такого матеріально-правового регулювання зазначених правовідносин, вони є господарськими за своєю правовою природою. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що спори, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, є корпоративними в розумінні пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України, незалежно від того, чи є позивач акціонером (учасником) юридичної особи, і мають розглядатися за правилами ГПК України.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 501/1571/16-ц (провадження № 14-472цс19), у постановах Верховного Суду: від 13 березня 2019 року у справі № 127/14625/16-ц (провадження № 61-17817св18) та від 15 квітня 2020 року у справі № 758/8634/17 (провадження № 61-41316св18), від 02 лютого 2021 року в справі № 755/21681/15-ц (провадження № 61-18092св20), від 15 липня 2021 року в справі № 711/2266/19 (провадження № 61-16179св20), від 29 квітня 2022 року в справі № 337/4491/19 (провадження № 61-19676ск20), від 30 листопада 2022 року в справі № 204/9551/18 (провадження № 61-17451св21).

Позивач ОСОБА_1 є власником вбудованого нежилого приміщення салону-майстерні « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 та є членом ОСББ «Т.Шевченка, 11». Спір у цій стосується діяльності юридичної особи ОСББ «Т.Шевченка, 11», а саме, захисту прав позивача як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушених, на його думку, протиправними діями відповідача ОСББ «Т.Шевченка, 11», зокрема, у зв`язку із створенням ОСББ (в частині затвердження статуту), його діяльністю та управлінням (в частині затвердження кошторису та розрахунку внесків).

Вирішення спору за такими вимогами належить до юрисдикції господарського суду.

Отже, керуючись положеннями зазначених норм права, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про належність даного спору до розгляду судом господарської юрисдикції.

Вказані висновки суду також узгоджуються із висновками викладеними у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 грудня 2022 року у справі №755/87/17 (провадження № 61-4403св21).

У справі «Сокуренко і Стригун проти України» ЄСПЛ указав, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу існування суду, але й на дотримання таким судом норм, які регулюють його діяльність. У рішенні в справі «Занд проти Австрії» («Zand v. Austria», заява № 7360/76) Європейська комісія з прав людини висловила думку, що термін «суд, встановлений законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів» («Sokurenko and Strygun v. Ukraine», заяви № 29458/04 та № 29465/04, § 24).

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскарженого судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржена ухвала - без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 05 грудня 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 09 лютого 2023 року.

Судді: