Ухвала

від 09.03.2023 по справі 703/3851/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

09 березня 2023 року

м. Київ

справа № 703/3851/22

провадження № 61-2598ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Т. Шевченка, 11»,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 05 грудня 2022 року у складі судді Биченко І. Я. та постанову Черкаського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Вініченка Б. Б., Василенко Л. І., Новікова О. М.,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила:

- скасувати рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Т. Шевченка, 11» (далі - ОСББ «Т. Шевченка, 11», ОСББ) від 20 вересня 2019 року про затвердження статуту, як такого, що не відповідає частині десятій статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», у редакції від 10 серпня 2018 року та типовому статуту відносно вручення рішення зборів всім співвласникам під розписку або направлення рекомендованим листом; про визначення переліку та розміру внесків, як такий, що не відповідає переліку фактично наданих послуг;

- скасувати рішення загальних зборів ОСББ «Т. Шевченка, 11» від 10 грудня 2020 року про затвердження статуту, як такого, що не відповідає частині десятій статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», у редакції від 10 серпня 2018 року та типовому статуту відносно вручення рішення зборів всім співвласникам під розписку або направлення рекомендованим листом; про визначення переліку та розміру внесків, як такий, що не відповідає переліку фактично наданих послуг;

- зобов`язати голову ОСББ «Т. Шевченка, 11» ОСОБА_2 та управителя ОСОБА_3 , згідно частин першої, другої статті 369 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), у редакції від 01 січня 2022 року, типового статуту, затвердженого 21 серпня 2003 року наказом Міністерства регіонального будівництва від 03 квітня 2017 року № 141 та їхнього статуту: обстежити нежитлові приміщення будинку для вирішення питання використання спільного сумісного майна будинку та обмежень на користування ним для співвласників нежитлових приміщень в залежності від необхідності його використання чи наявності доступу до нього та розробити з цього приводу проект змін до статуту чи до договорів між ОСББ та управителем; розрахувати кошторис на управління їхнім багатоквартирним будинком згідно з існуючими нормативними актами; розрахувати внесок на управління їхнім багатоквартирним будинком окремо для співвласників квартир і співвласників нежитлових приміщень, в залежності від наявності в них того чи іншого спільного сумісного майна чи доступу до нього і відповідно до кошторису окремо за періоди з 01 жовтня 2019 року, 10 грудня 2020 року та 20 лютого 2022 року, та внести на розгляд і затвердження на загальні збори ОСББ «Т. Шевченка, 11»;

- у зв`язку з простроченням кредитором (відповідачем) протягом 2 років, 9 місяців виконання грошового зобов`язання, звільнити позивача від сплати судового збору за подачу ОСББ заяви про видачу судового наказу в розмірі 227,00 грн, за подання ним позовної заяви про стягнення 2 043,00 грн, інфляційних нарахувань - 299,26 грн, трьох процентів річних - 137,12 грн, стягнути з відповідача 116,50 грн судових витрат за подання нею заяви про скасування судового наказу;

- стягнути з відповідача 5 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди за знущання над ОСОБА_1 , приниження, порушення її права на повагу до її честі та гідності.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 05 грудня 2022 року, залишеною без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року, у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСББ «Т. Шевченка, 11» про порушення законодавства при створенні ОСББ «Т. Шевченка, 11» та під час його подальшої діяльності, відмовлено на підставі пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що, оскільки позивач є власником нежитлового приміщення салону-майстерні « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташований у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 , співвласниками якого створено ОСББ «Шевченка, 11», водночас спір стосується захисту прав позивача ОСОБА_1 як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушених, на її думку, діяльністю юридичної особи шляхом прийняття, з порушеннями вимог закону, рішень та спричинення їй, внаслідок прийняття таких рішень, моральної шкоди, тому зазначений спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Суд апеляційної інстанції додатково врахував, що позивач є власником вбудованого нежилого приміщення салону-майстерні « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 та є членом зазначеного ОСББ, водночас спір у цій стосується діяльності юридичної особи - ОСББ «Т. Шевченка, 11», а саме, захисту прав позивача як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушених, на її думку, протиправними діями відповідача, зокрема, у зв`язку із створенням ОСББ, в частині затвердження статуту, його діяльністю та управлінням, в частині затвердження кошторису та розрахунку внесків. За наведених обставин вирішення спору за наведеними позовними вимогами належить до юрисдикції господарського суду.

У лютому 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 05 грудня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року у вищевказаній справі, в якій вона просить скасувати оскаржувані судові рішення, справу направити до суду першої інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права, без урахування висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 906/1308/19.

Також заявник зазначає, що суд першої інстанції, посилаючись на частину першу статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), не врахував пункт 1 вказаної частини відповідно до якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Водночас ОСОБА_1 не є підприємцем, а ОСББ не здійснює господарської діяльності з утримання будинку та прибудинкової території та іншу управлінську роботу, таку роботу виконує управитель фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3 ).

На переконання заявника спір стосується порушення її житлових прав під час створення і здійснення діяльності ОСББ, не зі сторони ОСББ, а управителя ФОП ОСОБА_3 , клопотання про залучення якого як відповідача, суд апеляційної інстанції не задовольнив.

Згідно з положенням частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Відповідно до частини шостої статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про порушення законодавства під час створення ОСББ на АДРЕСА_1 та його подальшої діяльності (назва позову) із позовними вимогами про: скасування рішень загальних зборів ОСББ «Т. Шевченка, 11» від 20 вересня 2019 року, від 10 грудня 2020 року; зобов`язання голову ОСББ та управителя ОСОБА_3 вчинити дії, зокрема, розрахувати кошторис на управління будинком, розрахувати внесок на управління будинком; звільнення від сплати судового збору за подання відповідачем заяви про видачу судового наказу, та стягнення з відповідача судового збору за подання заяви про скасування судового наказу; стягнення 5 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок приниження, порушення права на повагу до честі та гідності.

Позивачем визначено суб`єктний склад сторони відповідача - ОСББ «Т. Шевченка, 11».

Зазначене підтверджено долученою до касаційної скарги копією позовної заяви ОСОБА_1 від 29 листопада 2022 року.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 125 Конституції України визначено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів. Визначити, яким саме судом та за якими правилами має бути розглянутий спір і має судова юрисдикція.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

У частині першій статті 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, у тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Згідно зі статтею 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Статтею 1 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до статті 4 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Отже, вищезазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Обґрунтовуючи позовну заяву ОСОБА_1 зазначила, що є співвласником вбудованого нежитлового приміщення салону-майстерні « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на АДРЕСА_1 , є членом ОСББ «Т. Шевченка, 11»

Водночас позивач вважає, що внаслідок прийняття рішень загальними зборами ОСББ «Т. Шевченка, 11» від 20 вересня 2019 року та від 10 грудня 2020 року щодо затвердження статуту ОСББ, затвердження кошторису та розрахунку внесків, було порушено її права.

Спори про визнання недійсними рішень вищого органу управління суб`єкта некомерційного господарювання щодо вирішення питань, пов`язаних з управлінням такою особою, між суб`єктом некомерційного господарювання та одним з його засновників (членом) належать до господарської юрисдикції відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України виходячи з характеру правовідносин, які є предметом такого спору (щодо визнання недійсним рішення вищого органу управління такої юридичної особи, прийнятого в межах його виключної компетенції).

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 лютого 2022 року в справі № 910/5179/20 (провадження № 12-38гс21).

У наведеній справі Велика Палата Верховного Суду вбачала підстави для відступу від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду в постанові від 14 липня 2020 року у справі № 466/8748/16-ц про розгляд за правилами цивільного судочинства спору, ініційованого співвласником багатоквартирного будинку, щодо затвердження кошторису ОСББ, переліку та розміру внесків на утримання будинку як такого, що зроблений без застосування до правовідносин у цій справі положень пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України про підвідомчість господарським судам спорів про створення, діяльність, управління або припинення юридичної особи. Велика Палата вказала, що спір про дійсність рішення установчих (загальних) зборів ОСББ, зокрема про затвердження кошторису ОСББ та розміру внесків його членів, що виник між членом ОСББ та самим ОСББ, охоплюється поняттям «управління юридичною особою» як такий, що є спором про компетенцію найвищого органу управління ОСББ приймати рішення, віднесені до його виключної компетенції.

За таких обставин, урахувавши висновки Великої Палати Верховного Суду, спір у цій справі стосується саме права позивача як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушеного, на її думку, діяльністю юридичної особи, тому цей спір є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, отже, повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

Отже, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, урахувавши зміст позовних вимог та суб`єктний склад учасників справи, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для відмови ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі, оскільки спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 906/1308/19, на яку посилається у касаційній скарзі заявник, Суд залишив без змін постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03 липня 2020 року та рішення Господарського суду Житомирської області від 24 лютого 2020 року, якими визнано недійсним договір від 01 квітня 2018 року № 12 про надання послуг, укладений між ОСББ «Лесі Українки 38» та ФОП ОСОБА_4 .

Отже, правовідносини та предмети спору у цій справі та у справі, що розглядається, не є подібними.

Посилання заявника у касаційній скарзі на те, що суд першої інстанції, застосувавши пункт 3 частини першої статті 20 ГПК України, не врахував пункт 1 вказаної частини відповідно до якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, оскільки ОСОБА_1 не є підприємцем, а ОСББ не здійснює господарської діяльності з утримання будинку та прибудинкової території та іншу управлінську роботу, таку роботу виконує ФОП ОСОБА_3 , є помилковим тлумаченням частини першої статті 20 ГПК України, а також спростовується змістом позову, який містить вимоги про скасування рішень загальних зборів саме ОСББ «Т. Шевченка, 11» щодо затвердження статуту зазначеного ОСББ, тобто управлінських рішень юридичної особи, та спростовується визначеним позивачем складом учасників справи, а саме сторони відповідача - ОСББ «Т. Шевченка, 11».

Доводи касаційної скарги, що суд апеляційної інстанції не задовольнив клопотання про залучення до участі у справі відповідачів: управителя ФОП ОСОБА_3 та голову правління ОСББ «Т. Шевченка, 11» Верховний Суд визнає безпідставними, з огляду на таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Наведені норми процесуального права дають підстави для висновку, що питання вирішення клопотання позивача про залучення до участі у справі співвідповідача може бути вирішено судом у межах відкритого провадження, натомість у цій справі суд апеляційної інстанції здійснив перегляд ухвали суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі, тобто провадженні у справі за позовом ОСОБА_1 не відкрито, тому вирішення клопотань, які потребують ухвалення окремого процесуального рішення до відкриття провадження у справі не допускається, крім тих клопотань, вирішення яких прямо визначено у законі.

Тому суд апеляційної інстанції з урахуванням встановлених обставин, підтверджених належними доказами обґрунтовано залишив без змін ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 05 грудня 2022 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі за її позовом.

Узагальнюючи наведене, необхідно дійти висновку, що доводи касаційної скарги ОСОБА_1 зводяться до незгоди з висновками судів стосовно встановлення обставин справи, дослідження та оцінки доказів, що є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

Згідно з частиною четвертою статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвал, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Підсумовуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування судами норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, розгляд зазначеної скарги не має значення для формування єдиної правозастосовної практики, а наведені у ній доводи не дають підстав для висновку щодо незаконності та неправильності судових рішень.

Керуючись частинами четвертою, шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Т. Шевченка, 11» про порушення законодавства під час створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Т. Шевченка, 11» та його подальшої діяльності, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 05 грудня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний О. В. Ступак