Ухвала

від 10.02.2023 по справі 548/1812/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

10 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 548/1812/20

провадження № 61-1096ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Хорольської міської ради Полтавської області, на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 02 грудня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області, Хорольської районної державної адміністрації Полтавської області про визнання права на земельну частку (пай),

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області, Хорольської районної державної адміністрації Полтавської області про визнання права на земельну частку (пай).

Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 02 грудня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду, як пропущений з поважної причини, та прийнято до провадження позовну заяву.

Визнано за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) КСП «Ленінський шлях» Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області загальною площею 2,59 в умовних кадастрових гектарах, вартістю 99 730,99 грн, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Визначено реалізацію ОСОБА_1 права на земельну частку (пай) шляхом виділення йому земельної частки (паю) КСП «Ленінський шлях» Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області на території Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області із земель державної або комунальної власності загальною площею 2,59 в умовних кадастрових гектарах, вартістю 99 730,90 грн, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та видачі на неї правовстановлюючих документів.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 22 червня 2022 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області та Хорольської міської ради Полтавської області, на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 02 грудня 2020 року закрито.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року касаційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури задоволено частково.

Постанову Полтавського апеляційного суду від 22 червня 2022 року в частині закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 02 грудня 2020 року скасовано, справу в цій частині передано на розгляд до суду апеляційної інстанції.

В іншій частині постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року апеляційну скаргу керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, задоволено частково.

Рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 02 грудня 2020 року змінено шляхом виключення другого абзацу резолютивної частини рішення суду першої інстанції.

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

У січні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга заступника керівника Полтавської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Хорольської міської ради Полтавської області, на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 02 грудня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України

«Про судовий збір» від 08 липня 2011 року.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 102 грн.

Відповідно до підпункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Згідно з підпунктом 9 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зроблено правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання остання. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Судові рішення, які оскаржує заявник свідчать про існування однієї вимоги майнового характеру щодо визнання права власності на земельну частку (пай) та однієї вимоги немайнового характеру щодо визначення реалізації права власності на земельну частку (пай).

З огляду на зміст рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 02 грудня 2020 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року вартість спірної земельної частки (паю) становить 99 730,99 грн.

Ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви за вимогу майнового характеру становила 997,31 грн (99 730,99 грн * 1% = 997,31 грн).

При поданні позову за вимогу немайнового характеру судовий збір мав бути сплачений у розмірі 840,80 грн (2 102 грн * 0,4 = 840,80 грн).

Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми та складає 3 676,22 грн (997,31 грн + 840,80 грн) * 200% = 3 676,22 грн).

Отже, заступнику керівника Полтавської обласної прокуратури необхідно надати до суду касаційної інстанції докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 3 676,22 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102, найменування податку, збору, платежу «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Також касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом, оскільки вона не відповідає формі і змісту касаційної скарги, визначених статтею 392 ЦПК України.

Відповідно до частини третьої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.

Як визначено у частині третій статті 24 Закону України «Про прокуратуру» право подання апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення в цивільній, адміністративній, господарській справі надається прокурору, який брав участь у судовому розгляді, а також незалежно від участі в розгляді справи прокурору вищого рівня: Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, першим заступникам та заступникам керівників обласних прокуратур, керівнику, заступникам керівника, керівникам підрозділів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Касаційна скарга підписана заступником керівника Полтавської обласної прокуратури Іллею Титарчуком, проте заявник до касаційної скарги не додав доказів на підтвердження того, що Ілля Титарчук обіймає посаду заступника керівника Полтавської обласної прокуратури.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про прокуратуру» прокурори мають службове посвідчення. Положення про службове посвідчення та його зразок затверджуються Генеральним прокурором.

Згідно з Положенням про службове посвідчення прокурора, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 24 квітня 2020 року № 200, службове посвідчення прокурора є офіційним документом, який засвідчує належність посадової особи до системи прокуратури України, підтверджує її посаду, а також повноваження, визначені законодавством.

Додана заявником до касаційної скарги копія наказу від 12 квітня 2021 року № 419к не є належним доказом, що підтверджує повноваження Титарчука І. Г. представляти Полтавську обласну прокуратуру у Верховному Суді.

Отже, заявнику необхідно надіслати на адресу суду належно оформлений документ, що підтверджує повноваження заступника керівника Полтавської обласної прокуратури Іллі Титарчука, який підписав касаційну скаргу.

Відповідно до частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено: найменування суду, до якого подається скарга; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); рішення (ухвала), що оскаржується; підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав); клопотання особи, яка подає скаргу; перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги; дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується.

Проте, у порушення пункту 3частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі не зазначено повну адресу місця проживання чи перебування позивача - ОСОБА_1 .

Ураховуючи наведене, заявнику необхідно надати до суду касаційної інстанції виправлену касаційну скаргу, яка за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 392 ЦПК України, з обов`язковим зазначенням у ній місця проживання чи місця перебування усіх учасників справи.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Хорольської міської ради Полтавської області, на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 02 грудня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Р. А. Лідовець