Постанова

від 13.11.2023 по справі 548/1812/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 548/1812/20 Номер провадження 22-ц/814/4118/23Головуючий у 1-й інстанції Коновод О. В. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справах:

Головуючого судді-доповідача Дорош А.І.

Суддів:Лобова О.А., Триголова В.М.

при секретарі: Чемерис А.К.

переглянув у судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області

на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 02 грудня 2020 року, ухваленесуддеюКоноводом О.В., повний текст рішення складено - 02 грудня 2020 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області, Хорольської районної державної адміністрації Полтавської області про визнання права на земельну частку (пай), -

В С Т А Н О В И В:

03 листопада 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Чубенко Ж.А. звернулася до суду з позовом до Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області, Хорольської районної державної адміністрації Полтавської області про визнання права на земельну частку (пай), в якому просила суд поновити позивачу строк звернення до суду як пропущений з поважних причин; визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) КСП «Ленінський шлях» Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області загальною площею 2,59 в умовних кадастрових гектарах, вартістю 99730,99 грн., цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; визначити реалізацію ОСОБА_1 права на земельну частку (пай) шляхом виділення йому земельної частки (паю) КСП «Ленінський шлях» Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області на території Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області із земель державної або комунальної власності загальною площею 2,59 в умовних кадастрових гектарах, вартістю 99730,99 грн., цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та видати на неї правовстановлюючі документи; судові витрати позивач залишає за собою.

Позовна заявамотивована тим, що 20.06.1996 року ОСОБА_1 був прийнятий в члени колективного сільськогосподарського підприємства «Ленінський шлях» Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області та направлений на навчання в Хорольське СПТУ-45 ( нині Міжрегіональний центр професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців м. Хорол Полтавської області), що підтверджується архівним витягом із протоколу засідання правління КСП від 20.06.1996 року №8, виданим архівним відділом Хорольської районної державної адміністрації Полтавської області 27.10.2020 року №01-17/227. Починаючи з 31.08.1996 року та по 22.06.1999 року навчався за направленням КСП «Ленінський шлях» Хорольського району за професією «Тракторист-машиніст широкого профілю. Слюсар з ремонту сільськогосподарської техніки. Водій автомобіля категорій «В», «С», що підтверджується довідкою Міжрегіонального центру професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців м. Хорол Полтавської області від 20.10.2020 року №01-05/377, копією трудової книжки позивача, серія НОМЕР_1 та копією диплому, серія НОМЕР_2 . Згідно архівної довідки, виданої архівним відділом Хорольської районної державної адміністрації Полтавської області від 27.10.2020 року №01-17/1226 та довідки виконкому Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області від 27.10.2020 року №433, колгосп «Ленінський шлях» є правонаступником сільськогосподарських артілей (колгоспів): «Червоне село», «Шлях Ілліча», імені Орджонікідзе, « ІНФОРМАЦІЯ_1 », «Лан України», імені Горького. Відповідно до протоколу загальних зборів членів колгоспу «Ленінський шлях» від 26.11.1992 року №4 колгосп «Ленінський шлях» реорганізовано у колективне сільськогосподарське підприємство «Ленінський шлях». Згідно протоколу загальних зборів членів КСП «Ленінський шлях» від 18.02.2000 року №1 КСП «Ленінський шлях» реорганізовано у сільськогосподарський виробничий кооператив «Вишняківський». Відповідно до протоколу засідання правління СВК «Вишняківський» від 21.11.2012 року №11 прийнято рішення про припинення діяльності кооперативу. Згідно довідки виконкому Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області від 27.10.2020 року №432 розпаювання земель КСП «Ленінський шлях» на території Вишняківської сільської ради проводилося протягом 1995-1996 років. Як слідує з листа Відділу у Хорольському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 26.10.2020 року №735/116-20 по КСП «Ленінський шлях» Вишняківської сільської ради державний акт на право колективної власності на землю, серія ПЛ № 00006, зареєстрований 12.01.1996 року №1, розпаювання земель КСП «Ленінський шлях» на території Вишняківської сільської ради затверджено загальними зборами членів КСП від 10.12.1996 року протоколом №15; по КСП «Ленінський шлях» на території Вишняківської сільської ради проведено уточнення розміру і вартості земельної частки (паю) згідно схеми організації території земельних часток (паїв) в межах розпайованих земель КСП та затверджено розпорядженням Хорольської районної державної адміністрації від 04.10.2004 року №353, згідно якого розмір земельної частки (паю) становить 2,59 га (в умовних кадастрових гектарах), уточнена вартість земельної частки (паю) станом на 01.01.2020 року з урахуванням коефіцієнту індексації 4,7964 та коефіцієнту 1,756 (постанова КМУ від 31 жовтня 2011 року №1185) становить 99730,99 грн. Згідно листа архівного відділу Хорольської РДА Полтавської області від 27.10.2020 року №01-17/227 у книгах протоколів засідань правління та книгах зборів уповноважених членів КСП «Ленінський шлях» дані про виключення позивача з членів КСП за період з 1996 року по 1999 рік відсутні. Тобто, на момент розпаювання земель КСП «Ленінський шлях» позивач був його членом та співвласником земель КСП, тому відповідно до вимог Закону внаслідок його розпаювання має право на земельну частку (пай). Проте, під час проведення у 1996 році розпаювання земель КСП «Ленінський шлях» його помилково не було включено до списку громадян - членів КСП, які мають право на земельну частку (пай) та, відповідно, він не отримав сертифікат на право на земельну частку (пай), що порушує його право на земельну частку (пай) КСП. Зазначене підтверджується довідкою Відділу у Хорольському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 26.10.2020 року №735/116-20.

Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 02 грудня 2020 року року позов ОСОБА_1 до Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області, Хорольської районної державної адміністрації Полтавської області про визнання права на земельну частку (пай) - задоволено повністю.

Поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду як пропущений з поважної причини.

Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) КСП «Ленінський шлях» Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області загальною площею 2,59 в умовних кадастрових гектарах, вартістю 99730,99 грн., цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Визначено реалізацію ОСОБА_1 права на земельну частку (пай) шляхом виділення йому земельної частки (паю) КСП «Ленінський шлях» Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області на території Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області із земель державної або комунальної власності загальною площею 2,59 в умовних кадастрових гектарах, вартістю 99730,99 грн., цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та видати на неї правовстановлюючі документи.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позов є доведеним та підлягає задоволенню.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 22 червня 2022 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області та Хорольської міської ради Полтавської області на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 02 грудня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області, Хорольської районної державної адміністрації Полтавської області про визнання права на земельну частку (пай ) - закрито.

Постановою Верховного Суду від 14 вересня 2022 року касаційна скарга заступника керівника Полтавської обласної прокуратури - задоволена частково. Постанова Полтавського апеляційного суду від 22 червня 2022 року у частині закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на рішення Хорольського районного суду Полтавської областівід 02 грудня 2020 року - скасована, а справа у цій частині передана на розгляд до суду апеляційної інстанції. В іншій частині постанова Полтавського апеляційного суду від 22 червня 2022 року - залишена без змін.

У постанові Верховного Суду від 14 вересня 2022 року вказано, що колегія суддів вважає, що прокурор, обґрунтував підстави для представництва інтересів держави в особі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, зокрема, порушення інтересів держави та неналежне здійснення компетентним органом захисту інтересів держави. Також зазначив, що Вишняківська сільська рада Хорольського району Полтавської області брала участь у справі в якості відповідача. 16 березня 2021 року прийнято рішення про припинення Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області шляхом приєднання до Хорольської міської ради, до якої відповідно до частини першої статті 104 ЦК України переходять права та обов`язки юридичної особи, що припинилася. Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. У випадку публічного правонаступництва перехід таких прав та обов`язків оформлюється нормативним актом. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив (частина друга статті 55 ЦПК України).

Постановою Полтавського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року апеляційна скарга керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області - задоволена частково. Рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 02 грудня 2020 року - змінено, шляхом виключення другого абзацу з резолютивної частини рішення суду. В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постановою Верховного Суду від 21 червня 2023 року касаційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Хорольської міської ради Полтавської області - задоволено частково. Постанову Полтавського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року - скасовано та передано справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Скасовуючи постанову Полтавського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року та передаючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для застосування строку позовної давності, оскільки належно не дослідив обставини, за яких ОСОБА_1 міг довідатися про порушення своїх прав. Зокрема, суд не дослідив аргументи позивача, викладені у позовній заяві, про те, що про порушення свого права він дізнався у 2020 року із засобів масової інформації, де кваліфіковані спеціалісти розповідали про осіб, які мають право на земельну частку(пай), а також із консультацій з адвокатом, та чи є це поважними причинами пропуску строку позовної давності. Посилання апеляційного суду, що на момент розпаювання земель позивач не досяг повноліття, як на підставу поважності пропуску строку на звернення до суду, також є передчасним, оскільки ОСОБА_2 набув повної цивільної дієздатності 04.10.1998 року, тоді як з позовом до суду звернувся 03 листопада 2020 року. Апеляційний суд залишив поза увагою, що з моменту порушення прав позивача пройшло більше трьох років, а саме - понад 23 роки, а доказів, які вказували б на поважність причин пропуску строку позовної давності ним не наведено.

Отже, предметом даного апеляційного перегляду є законність і обгрунтованість рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 02 грудня 2020 року, з урахуванням вказівок Верховного Суду, викладених у його постановах від 14 вересня 2022 року та від 21 червня 2023 року, в межах доводів апеляційної скарги керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області.

В апеляційній скарзі керівник Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задволенні пощову, стягнути з позивача на користь Полтавської обласної прокуратури понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 1496,10 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач був прийнятий в члени КСП «Ленінський шлях» лише 20.06.1996, тобто через кілька місяців після реєстрації державного акту на право колективної власності на землю, та до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай), що додається до державного акту на право колективної власності, включений не був. Отже, ОСОБА_1 не набув права на земельну частку (пай), а обраний ним спосіб захисту є неналежним, оскільки відновлення порушених прав позивача можливе саме через зобов`язання включити до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай) та оскарження з цього приводу рішень загальних зборів членів КСП «Ленінській шлях», сільської ради та районної державної адміністрації, а не через вимоги про визнання власності на земельну частку (пай). Крім того, позивачем пропущений строк позовної давності, наслідком чого є відмова у задоволенні позову у розумінні статті 80 ЦК УРСР, тому що про порушення своїх прав позивач повинен був дізнатися з часу розпаювання земель КСП «Ленінський шлях», тобто впродовж 1996 року, натомість звернувся до суду з позовом лише у 2020 році.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача - адвокат Чубенко Ж.А. просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити в повному обсязі за безпідставністю, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У судове засідання до апеляційного суду 13.11.2023 року не з`явилися учасники справи, вони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення 26.10.2023 року судових повісток про виклик до суду у цивільній справі на їх офіційні електронні адреси у порядку ч. 6 ст. 128 ЦПК України (т.2 а.с. 169-175).

Згідно ч.1,п.2ч.2ст.223ЦПК Українинеявка усудове засіданнябудь-якогоучасника справиза умови,що йогоналежним чиномповідомлено продату,час імісце цьогозасідання,не перешкоджаєрозгляду справипо суті,крім випадків,визначених цієюстаттею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Чубенко Ж.А. вдруге подала клопотання/заяву, в якій просить відкласти розгляд справи 13.11.2023 року у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому процесі (кримінальна справа), тому не має можливості прийняти участь у даному судовому засіданні, позивач також не може прибути до суду, оскільки захворів. При цьому, представник позивача адвокат Чубенко Ж.А. на підтвердження вказаних обставин не надала апеляційному суду доказів щодо зайнятості в іншому судовому процесі, також не надала доказів хвороби позивача.

Крім цього, по справі вбачається, що 25.10.2023 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Чубенко Ж.А. подала клопотання/заяву, в якій просила відкласти розгляд справи 25.10.2023 року у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому процесі (кримінальна справа), тому не має можливості прийняти участь у даному судовому засіданні, позивач також не може прибути до суду, оскільки захворів. При цьому, представник позивача адвокат Чубенко Ж.А. на підтвердження вказаних обставин не надала апеляційному суду доказів щодо зайнятості в іншому судовому процесі, також не надала доказів хвороби позивача.

Отже, вбачається, що представник позивача ОСОБА_1 адвокат Чубенко Ж.А. вдруге подала заяву про відкладення справи розглядом, доказів на підтвердження поважності причин неявки апеляційному суду не надала, що є порушенням вимог ст. 183 ЦПК України, оскільки для вирішення судом питання, чи є причина неявки позивача та його представника у зазначені судові засідання поважною, то при вчиненні представником позивача процесуальної дії подача апеляційному суду вказаних клопотань, слід було надати до клопотань належні та допустимі докази, які б вказували на поважність причин неявки сторони позивача у судові засідання. Оскільки такі докази стороною позивача суду не надані, починаючи з першого засідання 25.10.2023 року, то колегія суддів приходить до висновку, що друга неявки сторони позивача у судове засідання 13.11.2023 року без поважних причин не перешкоджає розгляду справи по суті, представником позивача самостійно зроблено вибір, в якій справі їй брати участь.

12.102023 року ГУ Держгеокадастру у Полтавській області та 09.11.2023 року Хорольська міська рада Лубенського району Полтавської області надали апеляційному суду заяви з проханням проводити розгляд справи у відсутність їх представників.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що у період з 31.08.1996 року по 22.06.1999 року ОСОБА_1 навчався за направленням КСП «Ленінський шлях» Хорольського району за професіями тракторист-машиніст широкого профілю, слюсар з ремонту сільськогосподарської техніки, водій автомобіля категорій «В», «С». Зазначене підтверджується довідкою Міжрегіонального центру професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців м. Хорол Полтавської області від 20.10.2020 року №01-05/377, копією трудової книжки позивача та копією диплому, серія ДА НОМЕР_3 (т.1 а.с.14,15,16).

Відповідно до протоколу загальних зборів членів колгоспу «Ленінський шлях» від 26.11.1992 року №4 колгосп «Ленінський шлях» реорганізовано у КСП «Ленінський шлях» (т.1 а.с. 17).

Відповідно до протоколу загальних зборів членів КСП «Ленінський шлях» від 18.02.2000 року №1 КСП «Ленінський шлях» реорганізовано у сільськогосподарський виробничий кооператив «Вишняківський».

Протоколом засідання правління СВК «Вишняківський» від 21.11.2012 року №11 прийнято рішення про припинення діяльності кооперативу (т.1 а.с. 17).

Згідно з довідкою виконкому Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області від 27.10.2020 року №432 розпаювання земель КСП «Ленінський шлях» на території Вишняківської сільської ради проводилося протягом 1995 - 1996 років (т.1 а.с. 19).

У відповідності до листа відділу у Хорольському районі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 26.10.2020 року №735/116-20 по КСП «Ленінський шлях» Вишняківської сільської ради державний акт на право колективної власності на землю, серія ПЛ № 00006, зареєстрований 12.01.1996 року №1. Розпаювання земель КСП «Ленінський шлях» на території Вишняківської сільської ради затверджено загальними зборами членів КСП протоколом №15 від 10.12.1996 року (т.1 а.с. 20).

Відповідно до листа архівного відділу Хорольської РДА Полтавської області від 27.10.2020 року №01-17/227 у книгах протоколів засідань правління та книгах зборів уповноважених членів КСП «Ленінський шлях» дані про виключення позивача з членів КСП за період з 1996 року по 1999 рік відсутні (т.1 а.с. 21).

Апеляційний суду складіколегії суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Предметом даногоспору єпоновлення позивачустроку зверненнядо судуяк пропущеногоз поважнихпричин;визнання запозивачем правана земельнучастку (пай),визначення реалізації права наземельну частку(пай)шляхом виділенняземельної частки(паю).

Ухвалюючи судоверішення усправі прозадоволення позову,суд першоїінстанції допустив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Основною метою ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободє попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішенням ЄСПЛ постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та фундаментальними правами окремої людини (наприклад, рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982 року, «Новоселецький проти України» від 11.03.2003 року, «Федоренко проти України» від 01.06.2006 року).

Відповідно до ч. 1ст. 13 Конституції Україниземля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст. 14 Конституції України).

Згідно ст. 1 ЗУ «Про колективне сільськогосподарське підприємство» за № 2114-ХІІ від 14.02.1992 року колективне сільськогосподарське підприємство є добровільним об`єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ № 2114-ХІІ від 14.02.1992 року, об`єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Об`єктами права власності підприємства є також частки у майні та прибутках міжгосподарських підприємств та об`єднань, учасником яких є підприємство.

Статтею 1 Указу Президента України від 03.12.1999 року «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» передбачено здійснення заходів щодо реформування протягом грудня 1999 - квітня 2000 року колективних сільськогосподарських підприємств на засадах приватної власності на землю та майно шляхом забезпечення всім членам колективних сільськогосподарських підприємств права вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями) і майновими паями та створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських (фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб`єктів господарювання, заснованих на приватній власності (далі - приватні формування).

Це право, гарантоване ч. 2 ст. 14 Конституції України, не може бути обмежено рішеннями загальних зборів членів колективних сільськогосподарських підприємств або будь-якими іншими рішеннями.

Згідно з положеннями ч. 9, 10 ст. 5 ЗК України 1990 року, кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому ч. 6, 7 ст. 6 цього Кодексу.

Частинами 6, 7 ст. 6 ЗК України 1990 року передбачено, що при обчисленні розміру середньої земельної частки, що обчислюється сільською, селищною, міською Радою народних депутатів враховуються сільськогосподарські угіддя (у тому числі рілля), якими користуються підприємства, установи, організації та громадяни у межах території даної ради, крім тих підприємств, установ і організацій, землі яких не підлягають приватизації.

Загальний розмір обчисленої площі поділяється на кількість осіб, які працюють у сільському господарстві, пенсіонерів, які раніше працювали у сільському господарстві і проживають у сільській місцевості, а також осіб, зайнятих у соціальній сфері на селі.

Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян (ч. 2 ст. 23 ЗК України 1990 року).

Згідно з п. 17 Перехідних положень ЗК України від 25.10.2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 22 ЗК України право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і документа, що посвідчує це право.

Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай). Також документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Пунктом 1 Указу Президента України від 08.08.1995 року за № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Відповідно до п. 2 Указу від 08.08.1995 року за № 720/95, право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Згідно з вимогами ст. ст. 22, 23 ЗК України (у редакції від 22.06.1993 року) та Указу від 08.08.1995 року за № 720/95, особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: 1) перебування в членах колективного сільськогосподарського підприємства на час паювання; 2) включення досписку осіб,доданого додержавного актана правоколективної власностіна землю; 3) одержання колективним сільськогосподарським підприємством цього акта.

Пленум ВерховногоСуду Україниу п.24постанови від16.04.2004року за№ 7«Про практикузастосування судамиземельного законодавствапри розглядіцивільних справ»роз`яснив,що сертифікатина правона земельнучастку (пай)є дійснимидо виділенняземельної ділянкив натурі(намісцевості)та видачідержавного актапро правовласності наземлю.Член колективногосільськогосподарського підприємства,включений досписку,що додаєтьсядо державногоакта направо колективноївласності наземлю,набуває правана земельнучастку (пай)з днявидачі цьогоакта,і вразі йогосмерті успадкуванняправа наземельний пайздійснюється занормами ЦКУкраїни,у томучислі йу випадку,коли зрізних причинця особане отрималасертифікат направо наземельну частку(пай).

Отже, право особи на пай виникає за наявності трьох умов: - одержання КСП державного акта на землю; - перебування такої особи в членах КСП на час передачі державного акта; - включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно архівного витягу від 27.102020 року №01-17/227 архівного відділу Хорольської РДА Полтавської області, із протоколу засідання правління КСП «Ленінський шлях» с. Вишняки Хорольського району Полтавської області від 20.06.1996 року №8, слухали: заяви про прийом в члени і направлення на навчання; ухвалили: рекомендувати з/уповноважених* прийняти в члени КСП * і направити на навчання ОСОБА_1 Хорол СПТУ* -45 (т.1 а.с. 13).

Як встановлено судом першої інстанції, що у період з 31.08.1996 року по 22.06.1999 року ОСОБА_1 дійсно навчався за денною формою навчання в Міжрегіональному центрі професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців м. Хорол Полтавської області за направленням КСП «Ленінський шлях» Хорольського району за професіями тракторист-машиніст широкого профілю, слюсар з ремонту сільськогосподарської техніки, водій автомобіля категорій «В»,«С», що підтверджується довідкою Міжрегіонального центру професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців м. Хорол Полтавської області від 20.10.2020 року №01-05/377, копією трудової книжки позивача та копією диплому, серія ДА НОМЕР_3 (т.1 а.с.14,15,16).

Відповідно до листа архівного відділу Хорольської РДА Полтавської області від 27.10.2020 року №01-17/227 у книгах протоколів засідань правління та книгах зборів уповноважених членів КСП «Ленінський шлях» дані про виключення позивача з членів КСП за період з 1996 року по 1999 рік відсутні (т.1 а.с. 21).

Як вбачається з ксерокопії трудової книжки ОСОБА_1 , в ній відсутні записи про роботу останнього у КСП «Ленінський шлях» до навчання у Міжрегіональному центрі професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців м. Хорол Полтавської області та після закінчення навчання, хоча у довідці від 20.10.2020 року №01-05/377 вказано про направлення ОСОБА_1 після навчання до КСП «Ленінський шлях» (т.1 а.с. 14), а також відсутній запис про прийняття ОСОБА_1 у члени КСП «Ленінський шлях».

Отже, крім архівного витягу від 27.102020 року №01-17/227, іншими матеріалами справи не підтверджується факт прийняття ОСОБА_1 у члени КСП «Ленінський шлях» та його робота у цьому підприємстві.

Згідно відповіді Головного управління Деоржгеокадастру у Полтавській області від 26.10.2020 року №735/116-20, розпаювання земель КСП «Ленінський шлях» на території Вишняківської сільської ради затверджено загальними зборами членів КСП від 10.12.1996 року протоколом № 15 (т.1 а.с. 20).

Згідно цієї ж відповіді, по КСП «Ленінський шлях» Вишняківської сільської ради державний акт на право колективної власності на землю, серія ПЛ №00006, зареєстрований 12.01.1996 року №1. ОСОБА_1 не включений до списку горомадян - членів КСП «Ленінський шлях» Хорольського району Полтавської області, затвердженого загальними зборами по Вишняківській сільській раді (т.1 а.с. 20).

Згідно довідки виконкому Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області від 27.10.2020 року №432, розпаювання земель КСП «Ленінський шлях» на території Вишняківської сільської ради проводилося протягом 1995 - 1996 років (т.1 а.с. 19).

Тобто, по справі вбачається і це встановила колегія суддів, що державний акт на право колективної власності на землю КСП «Ленінський шлях» Вишняківської сільської ради, серія ПЛ №00006, був зареєстрований 12.01.1996 року №1, тобто до прийняття ОСОБА_1 у члени КСП, т.я. останній був прийнятий у члени КСП«Ленінський шлях» 20.06.1996 року.

Також вбачається, що розпаювання земель КСП «Ленінський шлях» на території Вишняківської сільської ради затверджено загальними зборами членів КСП від 10.12.1996 року протоколом № 15, тобто під часнавчання ОСОБА_1 у періодз 01.09.1996року по25.06.1999року у Міжрегіональному центрі професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців м. Хорол Полтавської області (т.1 а.с. 20), а отже, ОСОБА_1 як член КСП мав би знати про проведення загальних зборів членів КСП від 10.12.1996 року з питання розпаювання земель КСП і у разі порушення його прав вживати заходи щодо їх захисту.

Проте, як встановила колегія суддів, у ОСОБА_1 не виникло право на пай, оскільки на час одержання 12.01.1996 року КСП «Ленінський шлях» державного акта на право колективної власності на землю, ОСОБА_1 не був членом КСП, тому і не був включений до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю.

Суд першої інстанції при ухваленні рішення у справі не звернув увагу на вище встановлені обставини справи та прийшов до помилкового висновку про обгрунтованість позовних вимог та про їх задоволення.

Колегія суддів, встановивши фактичні обставини справи та беручи до уваги ту обставину, що позовні вимоги є безпідставним та не підлягають задоволенню по суті, приходить до висновку відмову у задоволенні позову саме з підстав їх недоведеності.

Позивачем ОСОБА_1 заявлено вимогу про поновлення строку звернення до суду як пропущеного з поважних причин.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Якщо позовні вимоги судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).

У даному випадку з урахуванням встановлених фактичних обставин справи колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги є необгрунтованими, тому питання про поновлення строку звернення до суду не підлягає розгляду.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позов є недоведеним, тому у його задоволенні слід відмовити, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення.

Згідно ст. 382 ч.1 п. 4 п.п. «в» ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно ч.2 п.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.

По справі вбачається, що при подачі апеляційної скарги Полтавською обласною прокуратурою сплачено судовий збір у розмірі 1496,10 грн., що підтверджується платіжним дорученням №216 від 07.02.2022 року (т.1 а.с. 77) та при подачі касаційної скарги Полтавською обласною прокуратурою сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1272 від 15.07.2022 року (т.1 а.с. 192), а всього сплачено 3 977,10 грн., які підлягають стягненню з позивача ОСОБА_1 на користь Полтавської обласної прокуратури.

Згідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно п. 1-4 ч.1, ч. 2 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 367 ч.1, 2, 368 ч.1, 374 ч.1 п.2, 376, ч.1 п.1-4, 381 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів з розгляду цивільних справ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області - задовольнити.

Рішення Хорольського районногосуду Полтавськоїобласті від02грудня 2020року скасувати і ухвалити нове рішення.

Узадоволенні позову ОСОБА_1 до Хорольськоїміської ради Полтавської області,Хорольської районноїдержавної адміністраціїПолтавської областіпро визнанняправа наземельну частку(пай) - відмовити.

Стягнути зОСОБА_1 на користь Полтавськоїобласної прокуратури сплачений судовий збір у розмірі 3977,10грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її прийняття безпосередньо до суду касаційної інстанції, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 13 листопада 2023 року.

СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов