Вирок

від 13.02.2023 по справі 334/2770/21

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 13.02.2023

Справа № 334/2770/21

Провадження № 1-кп/334/200/23

ВИРОК

Іменем України

13 лютого 2023 року м.Запорыжжя

Ленінський районний суд міста Запоріжжя у складі

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

за участі прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

захисника адвоката ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Запоріжжі кримінальні провадження, внесені до ЄРДР 22.09.2020 за №12020080050002638 та 21.12.2020 за №12020080060002700 (об`єднані в одне провадження ухвалою суду від 28.07.2021), за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополь Дніпропетровської області, громадянина України, який має середню технічну освіту, розлученого, який не має на утримані малолітніх та неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштованого, інваліда 3-ї групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого -

- 08.09.2006 Нікопольським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі - звільнено від відбування покарання з іспитовим терміном 2 роки;

- 06.04.2007 Нікопольським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі - 18.11.2008 умовно-достроково звільнений з невідбутим строком 10 місяців 2 дні;

- ???08.11.2010 Нікопольським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185, ст. 69, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до 2 років позбавлення волі - 24.11.2010 умовно-достроково звільнений з невідбутим строком 5 місяців 25 днів;

- ???28.01.2013 Нікопольським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі - звільнено від відбування покарання з іспитовим терміном 1 рік;

- 21.01.2014 Нікопольським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. B силу ст. 71 КК України частково приєднано невідбутий строк за вироком Нікопольського районного суду від 28.01.2013 та остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 роки 1 місяць;

- 22.07.2014 Нікопольським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. В силу ч. 4 ст. 70 КК України частково приєднано невідбутий строк 2 місяці за вироком Нікопольського районного суду від 21.01.2014 та остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 роки 2 місяці;

- 05.12.2014 Марганецьким міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. В силу ч. 4 ст. 70 КК України поглинуте покаранням за вироком Нікопольського районного суду від 22.07.2014 та остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 роки 2 місяці - 03.11.2016 звільнений по відбуттю строку покарання;

- ???02.03.2017 Нікопольським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі - звільнено від відбування покарання з іспитовим терміном 1 рік;

- ???12.05.2017 Нікопольським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. В силу ч. 4 ст. 70 КК України частково приєднано покарання за вироком Нікопольського районного суду від 02.03.2017 та остаточно призначено покарання у вигляді4 років позбавлення волі - звільнено від відбування покарання з іспитовим терміном 2 роки;

- ????14.02.2018 Марганецьким міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі. В силу ст. 72 КК України частково приєднано покарання за вироком Нікопольського районного суду від 12.05.2017 та остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком 4 роки 1 місяць;

- ????04.08.2020 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі. В силу ч. 4 ст. 70 за сукупністю злочинів шляхом часткового приєднання покарання за даним вироком та вироком від 14.02.2018 остаточно призначено покарання у вигляді 4 років 2 місяців позбавлення волі. В силу ч. 5 ст 72 КК України зараховано з 22.07.2019 по день вступу вироку в законну силу.

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, ч. 2 ст 15 ч. 3 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_6 , будучи особою раніше неодноразово засудженою за скоєння умисних корисливих злочинів проти власності, судимості за які у встановленому законом порядку не знята та не погашена, на шлях виправлення не став, і знову скоїв умисне кримінальне правопорушення при наступних обставинах.

18 вересня 2020 року, приблизно о 19 год. 00 хв., ОСОБА_6 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, зайшов до будівлі КНП «Міська лікарня № 9» ЗМР, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дудикіна, б. 6 та в подальшому піднявся на п`ятий поверх та підійшов до кабінету № 42. Далі, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом незаконного збагачення за рахунок чужого майна, шляхом підбору ключа, який він мав при собі, проник до приміщення кабінету о 42 вказаної будівлі та викрав з нього ноутбук марки «НР» модель «200 G3 АІО», вартістю 13 899 грн. 00 коп. та грошові кошти у розмірі 70 грн., які на праві власності належать гр. ОСОБА_7 .

Після чого, ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, покинув приміщення зазначеного кабінету, чим спричинив ОСОБА_7 матеріальний збиток у розмірі 13 899 грн. 00 коп., тим самим довівши свій злочинний умисел до кінця.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням в інше приміщення.

Крім того, 09 жовтня 2020 року, приблизно о 18 год. 00 хв., ОСОБА_6 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, зайшов до будівлі КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 9», розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дудикіна, б. 6 та в подальшому піднявся на четвертий поверх та підійшов до кабінету №68.

Далі, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом незаконного збагачення за рахунок чужого майна, шляхом підбору ключа, який мав при собі, проник до приміщення кабінету №68 вказаної будівлі та викрав з нього системний блок «FerroOficceG4400/GA-H170V-DDR3/4GbDDR3» інвентарний номер 101460151, вартістю 5 383 грн 75 коп. та моноблоку «AsusV222UAK-BA109R25/5FHD/intel i3», інвентарний номер 10460059, вартістю 18603 грн. 70 коп.

Після чого, ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, покинув приміщення зазначеного кабінету, чим спричинив КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №9» матеріальний збиток у розмірі 23991 грн. 45 коп., тим самим довівши свій злочинний умисел до кінця.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням в інше приміщення.

Крім того, 20 жовтня 2020 року, приблизно о 18 год. 30 хв., ОСОБА_6 , маючиумисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, зайшов до будівлі КНП «Міська лікарня № 9» ЗМР, розташованої за адресою: м.Запоріжжя, вул. Щаслива/Дудикіна, б. 1/6 та в подальшому підійшов до кабінету завідувача рентген-діагностичного відділення.

Далі, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання,керуючись корисливим мотивом незаконного збагачення за рахунок чужого майна,шляхом підбору ключа, який він мав при собі, проник до приміщення кабінету завідувача рентген-діагностичного відділення вказаної будівлі та викрав з нього системний блок «Extreme PC», інвентарний номер 101460061, вартістю 6337 грн. 88 коп., монітор марки «LG Flatron» модель «L1932S», інвентарний номер11137601, вартістю 1411 грн. 35 коп., що на праві власності належать КНП «Міська лікарня № 9» ЗМР та грошові кошти у розмірі 1700 грн. 00 коп., які на праві власності належать ОСОБА_8 .

Після чого, ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, покинув приміщення зазначеного кабінету, чим спричинив КНП «Міська лікарня № 9» матеріальний збиток у розмірі 7749 грн. 23 коп. та ОСОБА_8 матеріальний збиток у розмірі 1700 грн. 00 коп., тим самим довівши свій злочинний умисел до кінця.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням в інше приміщення.

Крім того, 16 лютого 2021 року, приблизно о 17 год. 30 хв., ОСОБА_6 , маючиумисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, зайшов до будівлі КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №9», розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул Дудикіна, б. 6 та в подальшому піднявся на четвертий поверх та підійшов до кабінету №69.

Далі, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом незаконного збагачення за рахунок чужого майна, шляхом підбору ключа, який він мав при собі, проник до приміщення кабінету №69 вказаної будівлі та викрав з нього системний блок «Intel S1150» інвентарний номер 101460164, вартістю 10920 грн. 03 коп.

Після чого, ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, покинув приміщення зазначеного кабінету, чим спричинив КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 9» матеріальний збиток у розмірі 10920 грн. 03 коп, тим самим довівши свій злочинний умисел до кінця.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням в інше приміщення.

Крім того, 25 лютого 2021 року, приблизно о 17 год. 30 хв., ОСОБА_6 , маючиумисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, зайшов до будівлі КНП «Міська лікарня № 9» 3ОР, розташованої за адресою: м.Запоріжжя, вул. Дудикіна, б. 6 та в подальшому піднявся на третій поверх та підійшов до кабінету № 54.

Далі, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений б на заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання,керуючись корисливим мотивом незаконного збагачення за рахунок чужого майна,шляхом підбору ключа, який він мав при собі, проник до приміщення кабінету № 54 вказаної будівлі та викрав з нього моноблок «ASUS V222UAK-BA109R» інвентарний номер 10460103, вартістю 19540 грн. 90 коп. та клавіатуру до нього.

Після чого, ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, покинув приміщення зазначеного кабінету, чим спричинив КНП «Міська лікарня № 9» 3ОР матеріальний збиток у розмірі 19540 грн. 90 коп., тим самим довівши свій злочинний умисел до кінця.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням в інше приміщення.

Крім того, 01 березня 2021 року, приблизно о 18 год. 00 хв., ОСОБА_6 , маючиумисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, зайшов до будівлі КНП «Міська лікарня № 3» Запорізької міської ради, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, пр Металургів, б. 9 та в подальшому піднявся на четвертий поверх та підійшов до кабінету №55.

Далі, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом незаконного збагачення за рахунок чужого майна, шляхом підбору ключа, який він мав при собі, проник до приміщення кабінету №55 вказаної будівлі та викрав з нього системний блок «Pentium G4400», інвентарний номер 10480169, вартістю 7 333 грн. 00 коп., монітор «Samsung», інвентарний номер 10480169 вартістю 1321 грн. 00 коп., 4 талони на паливо номіналом 10 літрів, вартістю 270 грн. 00 коп. за 1 шт, загальною вартістю 2 700 грн. 00 коп., які на праві власності належать КНП «Міська лікарня №3» Запорізької міської ради, а також пляшку вина «Ramon Bilbao» об`ємом 0,75 л., вартістю 100 грн. 00 коп., медичний халат білого кольору, вартістю 200 грн. 00 коп., жилетку білого кольору, вартістю 100 грн 00 коп., які на праві власності належать ОСОБА_9 .

Після чого, ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, покинув приміщення зазначеного кабінету, чим спричинив КНП «Міська лікарня №3» Запорізької міської ради матеріальний збиток у розмірі 11 354 грн 00 коп., та матеріальний збиток ОСОБА_9 у розмірі 400 грн. 00 коп., тим самим довівши свій злочинний умисел до кінця.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням в інше приміщення.

Крім того, 02 березня 2021 року 02 березня 2021 року, приблизно о 17 год. 39 хв., ОСОБА_6 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, зайшов до будівлі 9 міської лікарні, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дудикіна, б. 6 та в подальшому піднявся на другий поверх та підійшов до кабінету № 31, розташованого на території вказаної лікарні.

Далі, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом незаконного збагачення за рахунок чужого майна, шляхом підбору ключа проник до приміщення кабінету № 31 та викрав з нього моноблок «Asus V222UAK-BA109R» інвентарний номер 10460071, вартістю 19 580 грн. 23 коп., персональний комп`ютер FerroOfficeG4400/GA-H170M-DDR3/4GbDDR3, інвентарний номер 101460160 вартістю 8466 грн. 50 коп.

Після чого, ОСОБА_6 , направився в бік виходу з вказаного приміщення, проте свій злочинний умисел не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, так як був затриманий співробітником лікарні на місці скоєння злочину.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, а саме закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням в інше приміщення.

Крім того, ОСОБА_6 , 21 грудня 2020 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, поєднаного із проникненням до офісного приміщення ФОП « ОСОБА_10 » яке розташовано за адресою: АДРЕСА_2 , переконавшись у тому, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом підбору ключа, проник до вищевказаного офісного приміщення звідки викрав майно що належить ФОП « ОСОБА_10 », а саме: системний блок «НР» з материнською платою «ASRock G31M-VS2», вартість якого складає 765 гривень 00 копійок; грошові кошти в розмірі 600 гривень.

Після чого, ОСОБА_6 , розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

В результаті своїх злочинних дій, ОСОБА_11 , спричинив матеріальну шкоду ФОП « ОСОБА_10 », на суму 1 365 грн. 00 коп.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням в інше приміщення.

У судовому засіданні обвинувачений свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю та пояснив, що дійсно в восени 2020 року та на початку 2021 року через відсутність грошових коштів, які йому були потрібні на лікування, вирішив скоїти ряд крадіжок за наступних обставин. Так, 18 вересня 2020 року, приблизно о 19 год. 00 хв., він зайшов до будівлі 9 міської лікарні в місті Запоріжжі, яка розташована по вул. Дудикіна, б. 6 та в подальшому піднявся на п`ятий поверх, підійшов до кабінету № 42, який відкрив шляхом підбору ключа, який він мав при собі, та проник до приміщення кабінету о 42 вказаної будівлі, звідки викрав ноутбук марки «НР» модель не пам`ятає та грошові кошти у розмірі до 100 грн. Після чого покинув приміщення зазначеного кабінету, викраденим розпорядився на власний розсуд.

Також 09 жовтня 2020 року, приблизно о 18 год. 00 хв., він зайшов до будівлі до будівлі поліклініки біля 9 міської лікарні міста Запоріжжя, розташованої по вул. Дудикіна, б. 6 та в подальшому піднявся на четвертий поверх, підійшов до кабінету №68, який відчинив шляхом підбору ключа, який мав при собі, та проник до приміщення кабінету №68 вказаної будівлі, звідки викрав системний блок марку і модель не пам`ятає та моноблок «Asus». Після чого покинув приміщення зазначеного кабінету, викраденим розпорядився на власний розсуд.

Крім того, 20 жовтня 2020 року, приблизно о 18 год. 30 хв., він зайшов до будівлі 9 міської лікарні в місті Запоріжжі, розташованої по вул. Дудикіна та в подальшому підійшов до кабінету завідувача рентген-діагностичного відділення. Далі шляхом підбору ключа, який він мав при собі, проник до приміщення кабінету та викрав з нього системний блок «Extreme PC», монітор марки «LG» та грошові кошти у розмірі 1700 грн. 00 коп. Після чого, покинув приміщення зазначеного кабінету. Викраденим розпорядився на власний розсуд.

Крім того, 21 грудня 2020 року, ввечері, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2 , він шляхом підбору ключа, проник до офісного приміщення, розташованого у вказаному будинку та звідки викрав майно, а саме: системний блок «НР» та грошові кошти в розмірі 600 гривень. Викраденим розпорядився на власний розсуд.

Також 16 лютого 2021 року, приблизно о 17 год. 30 хв., він зайшов до будівлі поліклініки біля 9 міської лікарні міста Запоріжжя, розташованої по вул. Дудикіна, б. 6 та в подальшому піднявся на четвертий поверх та підійшов до кабінету №69. Потім шляхом підбору ключа, який він мав при собі, проник до приміщення кабінету №69 вказаної будівлі та викрав з нього системний блок «Intel S1150». Після чого, покинув приміщення зазначеного кабінету. Викраденим розпорядився на власний розсуд.

Крім того, 25 лютого 2021 року, приблизно о 17 год. 30 хв., він зайшов до будівлі 9 міської лікарні в місті Запоріжжі, розташованої по вул. Дудикіна, б. 6, піднявся на третій поверх та підійшов до кабінету № 54, який відкрив шляхом підбору ключа, який він мав при собі, та проник до приміщення кабінету № 54, звідки викрав моноблок «ASUS» та клавіатуру до нього. Після чого він покинув приміщення зазначеного кабінету. Викраденим розпорядився на власний розсуд.

Крім того, 01 березня 2021 року, приблизно о 18 год. 00 хв., він зайшов до будівлі 3 міської лікарні міста Запоріжжя, розташованої по пр Металургів, б. 9 та в подальшому піднявся на четвертий поверх та підійшов до кабінету №55, який відкрив шляхом підбору ключа, який він мав при собі, та проник до приміщення кабінету, звідки викрав системний блок «Pentium», монітор «Samsung», 4 талони на паливо, пляшку вина, медичний халат білого кольору та жилетку білого кольору. Після чого він покинув приміщення зазначеного кабінету. Викраденим розпорядився на власний розсуд.

Також показав, що 02 березня 2021 року 02 березня 2021 року, приблизно о 17 год. 39 хв., зайшов до будівлі 9 міської лікарні, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дудикіна, б. 6 та в подальшому піднявся на другий поверх та підійшов до кабінету № 31, розташованого на території вказаної лікарні. Шляхом підбору ключа проник до приміщення кабінету № 31 та намагався викрасти з нього моноблок «Asus» та персональний комп`ютер, але був затриманий співробітником лікарні, який викликав поліцію

Пояснив, що до лікарень заходив в робочий час, після чого чекав, коли всі підуть, підходив до дверей кабінету, до якого хотів проникнути, ставав боком та за допомогою підбору ключів відкривав двері, заходив до кабінету. Викрадене майно приносив за місцем свого мешкання в місті Нікополь, після чого продавав, а кошти витрачав на життя та придбання ліків. В скоєному розкаюється, просить призначити покарання не пов`язане з позбавленням волі, оскільки він зробив для себе відповідні висновки, має ряд тяжких захворювань, переніс декілька операцій. Також вказує, що після внесення його сином застави, він приїхав до міста Нікополь, де постійно мешкає за адресою реєстрації. Його син з початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України пішов захищати державу, їх житло постраждало внаслідок ракетних обстрілів. Заявлений потерпілим цивільний позов визнає в повному обсязі, готовий відшкодовувати завдану шкоду.

В судове засідання потерпілі, представники потерпілих не з`явились, спрямувавши на адресу суду клопотання про розгляд кримінального провадження без їх участі (т. 1, а.с. 104, 172,199; т. 2 а.с. 29,38,39,56,57,90).

В ході судового розгляду допитана представник потерпілого КНП «Міська лікарня №3» ЗМР, яка пояснила, що в медичному закладі на четвертому поверсі було вчинене кримінальне правопорушення - викрадення майна лікарні - комп`ютера, монітора, 4 талонів на паливо, а також майно, яке належало працівникові медичного закладу. Під час досудового розслідування частину викраденого майна медичному закладу повернули, тому цивільний позов пред`явлений в розмірі фактично відсутнього майна. Зазначила, що очевидцем події кримінального правопорушення не була, про злам замків повідомила відповідальна особа наступного дня - коли виявили крадіжку. Покарання просила призначити на розсуду суду.

Допитана під час судового розгляду представник потерпілого - КНП «Міська лікарня №9» під час судового розгляду надала пояснення, згідно яких восени 2020 року на території лікарні почалися крадіжки - викрадали комп`ютерну техніку. Крадіжки виявляли на наступний день - коли співробітники приходили на роботу. Так, у вересні 2020 лікар епідеміолог зранку прийшовши на роботу, виявила, що двері до її кабінету не замкнені, а з кабінету зникло майно - монітор та комп`ютер, які були в кабінеті напередодні, коли вона йшла додому. В жовтні 2020 було виявлено зникнення процесора та монітора в кабінеті лікаря Копіченко - рентгенолога. Також в лютому 2021 були вчинені крадіжки в приміщеннях лікарні та поліклініки, які розташовані за однією адресою. Після вчинення кожної крадіжки представник лікарні звертався до правоохоронних органів з заявою про вчинення кримінального правопорушення, в якій зазначався перелік викраденого майна.

Допитана під час судового розгляду потерпіла ОСОБА_8 суду пояснила, що в 9 міській лікарні вона працює завідувачем ренгено-діагностичного відділення. 19.10.2020 вона закінчила робочий день о 14 годині, закрила кабінет та пішла додому. Сам корпус, де вона працює, закривається після 17 години. Наступного дня, коли прийшла на роботу, виявилось, що двері її кабінету були відчинені, з кабінету зникло майно, яке належало особисто їй - 1700 грн, а також майно лікарні - комп`ютерна техніка - системний блок, монітор. Вона також була присутня при проведенні слідчого експерименту за участю обвинуваченого, в ході якого останній визнавав вину повністю та давав пояснення щодо механізму вчинення кримінального правопорушення.

Допитана під час судового розгляду представник потерпілого - КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 9» суду пояснила, що 02.03.2021 о 17:30 їй зателефонував колега із сусіднього кабінету та повідомив, що її кабінет хотіли пограбувати. Коли вона приїхала на роботу, на місці вже була слідча група. Їй стало відомо, що черговим адміністратором в лікарні було затримано обвинуваченого. До березня 2021 року неодноразово на території їх медичного закладу та 9 міської лікарні, яка знаходиться за однією адресою, вчинялись крадіжки, зокрема в жовтні 2020 виявили зникнення моноблоку та комп`ютера, а в лютому 2021 викрали процесора. У зв`язку з чим було прийнято рішення встановити в медичних закладах сигналізацію, що і допомогло затримати обвинуваченого.

Допитана під час судового розгляду потерпіла ОСОБА_9 суду пояснила, що вона працює заступником директора в 3 міській лікарні. Працює за графіком з 8:00 до 16:00. В один з днів в кінці лютого - на початку березня 2021 року вона наприкінці робочого дня закрила свій кабінет та поїхала додому. Наступного дня їй зранку зателефонували з лікарні та повідомили, що двері до ї кабінету були відчинені, а з кабінету зникли речі, як її особисті - халат, жилетка, пляшка вина, так і ті, що належали лікарні - монітор та системний блок. В ході досудового слідства її речі повернули. Просила покарання призначити на розсуд суду.

Допитана під час судового розгляду потерпіла ОСОБА_12 суду пояснила, що здійснює підприємницьку діяльність та має офісне приміщення в будівлі по пр. Маяковського в м. Запоріжжі. Під час подій вона перебувала в місті Києві, але пам`ятає, що їй зателефонувала її співробітниця та повідомила, що у них в офісі відбулась крадіжка - була викрадена комп`ютерна техніка та грошові кошти приблизно 600 грн.

Допитана під час судового розгляду потерпіла ОСОБА_7 суду пояснила, що працює лікарем в 9 міській лікарні, де у 2020 році (у вересні) з її кабінету викрали її особисте майно - ноутбук, який вона використовувала для роботи. Про крадіжку вона дізналась наступного дня, коли прийшла на роботу від молодшого медичного персоналу.

Показання обвинуваченого підтверджуються фактичними обставинами справи, які ніким не оспорюють ся, та узгоджуються з показами потерпілих.

Враховуючи те, що обвинувачений, його захисник та прокурор не оспорюють всі фактичні обставини кримінального провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам судового провадження положення частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил статей 348, 351 Кримінального процесуального кодексу України, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по кримінальному провадженню, окрім допиту обвинуваченого.

Суд дійшов висновку про доведеність, в межах пред`явленого обвинувачення, винуватості ОСОБА_6 , в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням в інше приміщення та в закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням в інше приміщення, і кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 185 та ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому, згідно з вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз`ясненнями, що містяться в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченої, та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.

Зазначене узгоджується із положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, щокожен (…) при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.

При цьому, суд враховує позицію ЄСПЛ, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету - покарання і стримування від вчинення нових злочинів.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень.

Так, виходячи з положень ч. 5 ст. 12 КК України, кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст.185 КК України та ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, є тяжкими злочинами.

Обставинами, які, відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття.

Крім того, суд зазначає, що частиною 2 статті 66 КК України визначено, що при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом`якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті. У пункті 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» визначено, що наведений у частині 1 статті 66 КК перелік обставин, які пом`якшують покарання, не є вичерпним. При призначенні покарання суд може визнати пом`якшуючими й інші обставини, не зазначені в частині 1 цієї статті.

Такими обставинами суд визнає наявність у обвинуваченого ряду захворювань, пошкодження його майна через ракетні обстріли території міста Нікополь військами російської федерації.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, виходячи з загальних засад призначення покарання, визначаючи вид та міру покарання, яке слід застосувати до обвинуваченого, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєних ним кримінальних правопорушень, наслідків вчинення, соціальне та матеріальне становище обвинуваченого, стан здоров`я, наявність статусу інваліда, стать та вік, неперебування на обліку у лікарів нарколога та психіатра, рівень культури та освіти, наявність обставин, які пом`якшують покарання, і відсутність обставин, які обтяжують покарання, позицію сторони обвинувачення, згідно якої прокурор просив призначити обвинуваченому покарання із застосуванням ст. 69 КК України - у вигляді обмеження волі, суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових кримінальних правопорушень, з огляду на те, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, а також другорядну роль кари як мети покарання, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень, враховуючи обставини, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного, буде покарання із застосуванням ст.69 КК України перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 3 ст. 185 та ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді одного року шести місяців обмеження волі та за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді одного року обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань, визначити остаточне покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік 10 (десять) місяців.

Призначаючи обвинуваченому зазначене вище покарання, суд виходить із того, що обвинувачений вину у вчиненні інкримінованих злочинів визнав повністю, за місцем проживання негативних характеристик не має, є інвалідом 3 групи та має ряд захворювань, переніс оперативне втручання, має стійкі соціальні зв`язки, про що свідчить той факт, що заставу за нього вніс його син. Тому суд вважає, що таке покарання є достатнім для виправлення і перевиховання обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, що відповідає його особі та є достатнім для досягнення передбачених ч. 2ст. 50 КК України цілей покарання.

Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).

Суд переконаний, що за викладених вище обставин кримінального провадження та особи засудженої таке призначене судом покарання буде цілком справедливим та пропорційним, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

В строк відбування покарання зарахувати строк попереднього ув`язнення обвинуваченого, згідно правил ст.72 КК України.

Кримінальним правопорушенням ОСОБА_7 спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 13 899 грн. 00 коп., проте потерпіла цивільний позов не заявила.

Кримінальним правопорушенням КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №9»спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 34 911 грн. 48 коп., проте потерпілий цивільний позов не заявив. Шкоду частково відшкодовано шляхом повернення викраденого майна - системного блоку марки «Intel» в корпусі чорного кольору

Кримінальним правопорушенням КНП «Міська лікарня № 9» спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 27 290 грн. 13 коп., проте потерпілий цивільний позов не заявляв. Шкоду частково відшкодовано шляхом повернення викраденого майна - клавіатури марки «Asus Delux», монітору марки «LG Flatron» модель «L1932S»

Кримінальним правопорушенням ОСОБА_8 спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 1700 грн. 00 коп., проте потерпіла цивільний позов не заявляла.

Кримінальним правопорушенням ОСОБА_9 спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 400 грн. 00 коп., проте потерпіла цивільний позов не заявляла. В ході досудового слідства шкода відшкодована шляхом повернення викраденого майна.

Кримінальним правопорушенням ФОП « ОСОБА_10 » спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 1 365 грн. 00 коп., проте потерпілий цивільний позов не заявляв. Шкоду частково відшкодовано шляхом повернення викраденого майна - материнської плати «ASRock G31M-VS2».

Кримінальним правопорушенням КНП «Міська лікарня №3» Запорізької міської ради спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 11 354 грн 00 коп. Представником потерпілого до початку судового розгляду заявлено цивільний позов на загальну суму 8 193 грн 00 коп., який обвинувачений визнав в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо цивільного позову суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з ч. 1ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначені способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Так, згідно ч.1ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а відповідно до ч.2 цієї ж статті збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

У відповідності до вимог ч.1ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Звертаючись з позовом, представник КНП «Міська лікарня №3» Запорізької міської ради зазначив, що діями ОСОБА_6 було спричинено матеріальний збиток на суму викраденого, а саме: системний блок «Pentium G4400», інвентарний номер 10480169, вартістю 7 333 грн. 00 коп., монітор «Samsung», інвентарний номер 10480169 вартістю 1321 грн. 00 коп., 4 талони на паливо номіналом 10 літрів, вартістю 270 грн. 00 коп. за 1 шт, загальною вартістю 2 700 грн. 00 коп. Матеріальна шкода була частково відшкодована шляхом повернення монітору «Samsung», вартістю 1321 грн. 00 коп., тому позов пред`явлено на суму 8 193 грн 00 коп невідшкодованої шкоди. ОСОБА_6 позов визнав в повному обсязі.

Таким чином позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 02.03.2021 ОСОБА_6 , був затриманий 02.03.2021р. та перебував під вартою до 08.02.2022 р., у зв`язку з тим, що ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 04.013.2023 відносно нього був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначена застава, як альтернативний запобіжний захід, а 08.02.2022 р. він був звільнений з-під варти у зв`язку із внесенням застави. Таким чином по Попереднє ув`язнення з 02 березня 2021 по 08 лютого 2022 року має бути зараховане в строк покарання згідно правил ст.72 КК України.

Згідно квитанції № 9259534726905295 від 08.02.2022 застава у розмірі 45 400,0 грн. внесена ОСОБА_13 (т. 4, а.с. 123).

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Підстави для звернення застави в дохід держави або для звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень - відсутні. Процесуальні обов`язки обвинуваченим у даному кримінальному провадженні виконувались належно в зв`язку з чим вона підлягає поверненню заставодавцю ОСОБА_13 .

Керуючись ст. ст. 124, 368, 370, 374, 615 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді обмеження волі строком на 1рік;

- за ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців;

На підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань призначити ОСОБА_6 остаточне покарання на строк 1 (один) рік 10 (десять) місяців обмеження волі.

Зарахувати ОСОБА_6 у строк відбування покарання у виді обмеження волі строк попереднього ув`язнення у вказаному кримінальному провадженні з 02 березня 2021 року до 8 лютого 2022 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні обмеження волі та вважати його таким, що відбув призначене судом покарання у виді 1 року 10 місяців обмеження волі повністю.

З набранням вироком законної сили скасувати запобіжний захід у вигляді застави та заставу в сумі 45400 грн. повернути заставодавцю ОСОБА_13 .

Цивільний позов КНП «Міська лікарня №3» Запорізької міської ради задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь КНП «Міська лікарня №3» Запорізької міської радив рахунок погашення матеріальної шкоди 8 193 (вісім тисяч сто дев`яносто три) грн. 00 коп.

Процесуальні витрати:

Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судові витрати на проведення судово-товарознавчих та судово-трасологічних експертиз в загальній сумі розмірі 8 009 (вісім тисяч дев`ять) грн. 05 коп.

Речові докази по справі:

- клавіатуру марки «Asus Delux» в корпусі чорного кольору зі сріблястою вставкою, передану на відповідальне зберігання представнику потерпілого - КНП «Міська лікарня №9» - залишити потерпілому за належністю;

- монітор марки «Самсунг», модель «E2020N», медичний халат білого кольору з написом «120 років Stata all the best», жилетку білого кольору з блакитними вставками, одну пляшку вина «Ramon Bilbao» об`ємом 0,75 л., передані на відповідальне зберігання ОСОБА_9 , як потерпілій та представнику потерпілого - КНП «Міська лікарня №3» - залишити потерпілим за належністю;

- монітор марки «LG Flatron» модель «L1932S», переданий на відповідальне зберігання представнику потерпілого - КНП «Міська лікарня №9» - залишити потерпілому за належністю;

- системний блок марки «Intel» в корпусі чорного кольору, переданий на відповідальне зберігання представнику потерпілого КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №9» - залишити потерпілому за належністю;

- материнську плату «ASRock G31M-VS2», передану на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_12 - залишити потерпілому за належністю;

- мобільний телефон марки «Самсунг» в корпусі сірого кольору, IMEI НОМЕР_1 , s/n НОМЕР_2 , в якому встановлена карта мобільного оператора «ВФ Україна» № НОМЕР_3 , чоловічий гаманець коричневого кольору, металевий портсигар чорного кольору, пенсійне посвідчення № НОМЕР_4 від 18.04.2012 на ім`я ОСОБА_6 , банківську картку «ПриватБанк» № НОМЕР_5 , газову запальничку чорного кольору, договори специфікації у кількості 5 шт, вилучені у ОСОБА_6 під час особистого обшуку 02.03.2021, які упаковані до паперових конвертів, та поміщені до камери схову речових доказів Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, - повернути ОСОБА_6 за належністю;

- грошові кошти купюрами номіналом 50 гривень - СТ6063026, 20 гривень - ТГ5211686, 10 гривень - ЮЗ2671180, 10 гривень - ЮЕ9551607, 10 гривень - ЦД0649920, вилучені у ОСОБА_6 під час особистого обшуку 02.03.2021, які передані на зберігання до установи банку через відповідальну УФЗБО ГУНП в Запорізькій області - повернути ОСОБА_6 за належністю;

- футляр чорного кольору з окулярами всередині, вилучені у ОСОБА_6 під час особистого обшуку 02.03.2021, які передані ОСОБА_6 на відповідальне зберігання, - залишити ОСОБА_6 за належністю;

- циліндровий механізм з вхідних дверей кабінету разом з ключем до нього, упакований до спецпакету 5233709; 1 СПУ та дактилокарту з біологічними зразками - сліди пальців обох рук та долонь ОСОБА_6 , упаковані до спецпакету №5352497; змив на марлевий тампон та контроль до нього з дротів живлення Інтернету, конверт з-під грошових коштів (листівка) упаковані до паперових конвертів; 1 слід папілярного узору, паперовий конверт з-під грошей, змив на марлевий тампон, циліндровий механізм з ключем, упаковані до спецпакетів №3843260 та №5233485; циліндровий механізм замка, який упаковано до спецпакету №3877772; 2 сліди знаряддя зламу на двох фрагментах полімерного матеріалу, який упаковано в спецпакет №3877535; 1 циліндричний механізм, 1 ключ, упаковані до спецпакету №3877655; 5 зв`язок ключів (20 ключів), упакованих до спецпакету 5233694; 1 зв`язка ключів (9 ключів), упакована до спецпакету №3843184; 2 викрутки, 3 полімерні пакети, упаковані до спецпакету SUD2060829S, 2 перчатки, упаковані до паперового конверту, футболку чорного кольору та пакет, в якому вона знаходилась; зошит, упакований до паперового пакету з чорновими записами, упакований до паперового конверту; циліндровий механізм з ключем до нього, упакований до спецпакету №3877871; циліндровий механізм з вхідних дверей разом з ключем до нього, упакований до спецпакету №3877464; які знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, - знищити;

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м.Запоріжжя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: ОСОБА_1