Постанова

від 15.12.2022 по справі 914/70/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" грудня 2022 р. Справа №914/70/22 (914/286/22)

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

Гриців В.М. (головуючий),Зварич О.В., Малех І.Б.

секретар судового засідання Гілевич С.Р.

представники: позивача адвокат Трухим С.В., відповідача адвокат Сливка В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Самбірського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства на рішення Господарського суду Львівської області (суддя Морозюк А.Я.) від 20 вересня 2022 року у справі №914/70/22(914/286/22) за позовом Приватного малого підприємства "Ліля" до Самбірського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства про відновлення становища, яке існувало до порушення та зобов`язання виконувати умови Договору на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації від 02.02.2016 р.,

у межах справи №914/70/22 про банкрутство Самбірського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2022 року Приватне мале підприємство "Ліля" звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Самбірського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства про відновлення становища, яке існувало до порушення та зобов`язання виконувати умови Договору на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації від 02 лютого 2016 року.

Позовні вимоги мотивовані порушенням зобов`язання щодо водовідведення із об`єкту позивача за договором на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації від 02 лютого 2016 року , порушення підтверджуються актами про факт демонтажу частини водопроводу та про відсутність надання послуг з приймання стічних вод.

Ухвалою суду від 29 березня 2022 року справу №914/286/22 за позовом Приватного малого підприємства "Ліля" до Самбірського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства про відновлення становища та зобов`язання виконувати умови Договору на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації від 02 лютого 2016 року ухвалено передати до Господарського суду Львівської області для подальшого розгляду в межах справи №914/70/22 про банкрутство Самбірського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства.

Ухвалою суду від 04 квітня 2022 року справу №914/286/22 прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження в межах справи №914/70/22 про банкрутство Самбірського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства; присвоєно справі №914/70/22 (№914/286/22).

Господарський суд Львівської області рішенням від 20 вересня 2022 року у справі №914/70/22(914/286/22) позов задоволив повністю; зобов`язав Самбірське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства (81400, Львівська область, м. Самбір, вул. Шевченка, буд. 59А, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 05514293) повернути мережу водовідведення за адресою: Львівська обл. м. Самбір, вул. Торгова, буд. 55, у робочий стан (стан, який існував до демонтажу 16.09.2021) шляхом встановлення демонтованої частини водопроводу за адресою: Львівська обл. м. Самбір, вул. Торгова, буд. 55; зобов`язав Самбірське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства (81400, Львівська область, м. Самбір, вул. Шевченка, буд. 59А, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 05514293) виконати умови договору на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації від 02 лютого 2016 року, укладеного з Приватним малим підприємством "Ліля" (81400, Львівська область, м. Самбір, вул. Купилева, буд. 1, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 22369941), а саме: приймати стічні води від об`єкта, що розташований за адресою: Львівська обл., м. Самбір, вул. Б.Хмельницького, буд. 12, в розмірі встановленого ліміту, передбаченого договором на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації від 02 лютого 2016 року, у точці підключення - каналізаційна мережа за адресою: Львівська обл. м. Самбір, вул. Річна; стягнув з Самбірського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства на користь Приватного малого підприємства "Ліля" 4 962 грн судового збору.

Суд першої інстанції ураховуючи встановлені обставини справи вказав, що докази, на які посилається відповідач та доводи, на яких ґрунтуються його заперечення, спростовані наявними в матеріалах справи договором на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації від 02 лютого 2016 року та виданими ПМП «Ліля» Технічними умовами від 02 грудня 2015 року №125, які погоджені начальником Самбірського ВУВКГ Кульчицьким С.І., а його підпис скріплено печаткою Самбірського ВУВКГ; заявою свідка ОСОБА_1 який в період 2015-2016 року займав посаду головного інженера Самбірського ВУВКГ. Суд першої інстанції звернув увагу на те, що оригінали Договору від 02 лютого 2016 року і Технічних умов від 02 грудня 2015 року №125, позивач представив в судове засідання 20 вересня 2022 року і які в присутності представника відповідача були оглянуті судом. Суд не прийняв до уваги лист ОСОБА_2 від 26 квітня 2022 року, оскільки цей лист не оформлений як заява свідка в порядку ст.88 ГПК України.

Щодо покликання відповідача, як на доказ незаконної врізки, на рапорт працівника поліції від 16 вересня 2021 року о 18:38 про те, що 16 вересня 2021 року виїздом СОГ встановлено, що Самбірським ВУВКГ виявлено незаконну врізку до центрального каналізаційного комплексу по АДРЕСА_1 , яка веде від ТВК «Весна», яке знаходиться по вул. Торгова. Проте як відображено у рапорті, про незаконну врізку каналізації та відсутність будь-яких дозвільних документів поліцію повідомив керівник комунального підприємства телефоном 16 вересня 2021 року о 16:17 год. При цьому суд першої інстанції звернув увагу на те, що у рапорті Самбірського РВП ГУНП у Львівській області від 16 вересня 2021 року, який складено за заявою ОСОБА_3 , також зазначено, що саме зі слів працівників відповідача каналізаційні труби в АДРЕСА_2 які встановлені від ТВК «Весна», демонтуються оскільки встановлені там незаконно.

Суд урахував наявність між позивачем та відповідачем договірних відносин, виданих відповідачем технічних умов, визнав безпідставними твердження відповідача про відсутність у позивача договору на подачу води і приймання стічних вод та дозвільних документів на врізку до каналізації та дійшов висновку, що демонтаж відповідачем частини водопроводу за адресою: м. Самбір по вул. Торгова, 55, є протиправним, порушує право позивача на водопостачання і водовідведення.

В апеляційній скарзі Самбірське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 20 вересня 2022 року у справі №914/70/22(914/286/22) та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю; судові витрати покласти на позивача.

Вважає оскаржене рішення таким, що винесене з порушенням приписів п 1-4 ч.1 ст. 277 ГПК України, а саме: не з`ясування обставин, що мають значення для справи; визнання встановленими обставин, які не доведені; та як наслідок невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи. В результаті чого рішення є незаконним та необгрунтованим, а також таким, що винесене при неправильному застосуванні норм як матеріального, так і процесуального права.

Скаржник вказує на те, що суд не з`ясував обставини щодо обсягу прав інженера ОСОБА_1 на підписання договору, щодо документів, які надають інженеру право підпису, щодо відсутності ОСОБА_2 на дату підписання договору. Підписантом в договорі зазначено саме ОСОБА_2 , який діє на підставі статуту. Саме через такі порушення Верховний Суд Касаційний господарський суд у постанові від 16.07.2020 року у справі №923/831/18 скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Щодо заявлених позовних вимог: долучений до позову договір взагалі не містить обов`язку Самбірського ВУВКГ як подавати воду, так і приймати стічні води за адресами вказаними у позовних вимогах. Жодних підтверджень матеріали справи не містять про те, що наче б то демонтована відповідачем труба була прокладена за кошт позивача. Матеріалами справи не підтверджено, що у власності позивача є будь-які об`єкти до яких би були підключені мережі водопроводу та водовідведення у м. Самборі по вул. Торгова, 55, вул. Б. Хмельницького 12, вул. Річна тощо. Жодним доказом не доведено, яке відношення до позивача мають труби, які розташовані за вказаними адресами, адже юридична адреса позивача м. Самбір, вул. Купилева буд. 1.

Отож, фактично суд першої інстанції визнав встановленими недоведені обставини.

У порушення вимог 5 ст.236 ГПК України суд не взяв до уваги доводи відповідача, зокрема: не зазначив яким нормативним документом керувався відмовляючи у прийнятті відповіді на адвокатський запит з підстав неправильного оформлення; не аргументував причини відмови у прийнятті покликань відповідача, що згідно п. 8 розділу II «Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України» №190, строк дії технічних умов складає три роки з дня їх надання (техумови, які долучав Позивач датовані 02.12.2015, а тому строк дії техумов минув).

Клопотання позивача про долучення доказів подано після закриття підготовчого провадження, до нього не додані докази на підтвердження причин об`єктивної неможливості його подання на стадії підготовчого провадження, заяви про поновлення строку також не подано, отже були підстави для залишення його без розгляду відповідно до частини 2 статті 118, статті 207 ГПК України. Суд у порушення численних норм процесуального права долучив такі докази до матеріалів справи та взяв їх до уваги при розгляді справи по суті.

Також, заявляє попередній (орієнтовний) розмір судових витрат, а саме на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

Приватне мале підприємство "Ліля" подало відзив, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін оскаржуване рішення з таких підстав:

Посилання відповідача на відсутність договірних відносин, а після надання оригіналу договору для огляду суду і відповідачу на його неналежне підписання свідчить лише про те, що відповідач будь-яким способами намагається ухилитися від виконання своїх договірних обов`язків.

Відповідач не надав жодних доказів та не вчинив жодних дій, які б свідчили про відсутність у нього волі на укладення договору та його виконання. Навпаки, вказаний договір на протязі кількох років діяв: позивач здійснював водовідведення, а відповідач приймав від нього стічні води. Також саме відповідач не надав жодного доказу того, що його представник підписав вказаний договір без належних повноважень.

Відповідач є підприємством комунальної власності (та монополістом у даній сфері), а отже на нього поширюється принцип «належного урядування», за якого будь-які помилки чи недоліки у його ж власних процедурах не повинні впливати на виконання ним своїх обов`язків та безпідставно порушувати права особи приватного права, яка мала усі підстави розраховувати (мала «законні очікування») на виконання стороною укладеного нею договору.

Відповідач, не виконуючи обов`язку доказування у справі, безпідставно переклав такий на позивача та навіть на суд. Зокрема, довести факт підписання договору уповноваженою особою відповідача, при тому що сам відповідач жодних заперечень (окрім усних припущень представника відповідача після огляду оригіналу договору, копію якого він отримав із позовом) не надав і, тим більше, ніяк їх не обгрунтував. За таких умов, та з урахуванням попередньої позиції відповідача, жодних підстав сумніватися в укладенні договору між сторонами у суду не було. Відповідно до ж до ч.4 ст. 74 ГПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

На підставі технічних умов від 02 грудня 2015 року, які видані відповідачем та підписані його директором C.I. Кульчицьким, було укладено договір від 02 лютого 2016 року.

Жодних заперечень з приводу прокладення труби за кошти позивача відповідач в суді першої інстанції у поданих суду процесуальних документах не наводив. Тому, вказані обставини судом першої інстанції під сумнів не ставилися відповідно до ч.1 ст.75 ГПК України.

Відповідач в жодному із процесуальних документів та протягом судового розгляду в суді першої інстанції не висловлював сумнівів у належності позивача та його права на звернення до суду з такими позовними вимогами.

Суть заперечень відповідача зводилася лише до того, що за відсутності укладеного між сторонами Договору позовні вимоги не підлягають задоволенню судом. Втім, такі твердження відповідача повністю спростовуються Технічними умови (в яких чітко зазначено кому вони видані та за якою адресою здійснюватиметься водопостачання та водовідведення) та Договором (в якому також чітко зазначено, між якими сторонами його укладено та адресу об`єкта ПМП «ЛІЛЯ»). Що ж стосується труб, які відповідач демонтував за адресою: м. Самбір, вул. Торгова, буд. 55, то з наявних в матеріалах справи рапорту працівників поліції за наслідком звернення керівника відповідача Маланкевича чітко вбачається, що працівниками ВУВКГ нібито виявлено незаконну врізку ТЦ «Весна» (яка і є об`єктом, розташованим за адресою: м. Самбір, вул. Б. Хмельницького, буд. 12 і яка і зазначено в Технічних умовах та Договорі). Тобто сам відповідач чітко зазначив адресу місця знаходження труб та те, що такі ведуть до об`єкту, розташованого за адресою, вказаною в Договорі та Технічних умовах, одна зараз стверджує про нібито недоведеність вказаних обставин.

Відповідач оминає той факт, що відповідь на адвокатський запит абсолютно не свідчить про укладення чи неукладення договору між сторонами. Навіть більше, суд першої інстанції чітко вказав, які саме докази свідчать про існування між сторонами договірних відносин і вони спростовують твердження відповідача про зворотне.

Відповідач оминає стороною і той факт, що п.8 Розділу II Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України №190 наведено ним в редакції правил від 13 липня 2021 року (тобто, не в тій яка була чинна на момент виникнення правовідносин між сторонами i на момент видачі таких Технічних умов 02.12.2015). На момент виникнення правовідносин із водовідведення дійсною була редакція Правил від 26 листопада 2012 року. Крім того, відповідач неповно цитує положення Правил в редакції від 13 липня 2021року.

Фактично об`єкт споживача було підключено до системи централізованого водовідведення ще за кілька років до моменту незаконного демонтажу труб відповідачем, що підтверджується договором та його фактичним виконанням сторонами.

Щодо клопотання про долучення доказів зазначає, що відсутність в судовому засіданні з поважних причин представника позивача спричинила те, що він не зміг повідомити суду про здійснення позивачем додаткового збору доказів для подання суду у цій справі. Позиція відповідача про те, що такий Договір взагалі не укладався, або не підписувався відповідачем стала позивачу зрозумілою лише після подання заперечення на відповідь у даній справі. Одразу після отримання такої, позивач терміново вчиняв усі необхідні дії для отримання доказів, які спростовують такі твердження відповідача.

Попередньо Технічні умови (без наявності яких укладання Договору від 02 лютого 2016 року дійсно було неможливим) не надавався позивачем, оскільки предмет спору у даній справі та доказування у даній справі не стосувався укладення Договору від 02 лютого 2016 року, а лише порушення відповідачем зобов`язань за цим Договором.

Лише 30 червня 2022 року представнику позивача стало відомо про те, що підготовче засідання справі було закрито, а його клопотання про відкладення судового засідання відхилено.

Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 31 жовтня 2022 року поновив Самбірському виробничому управлінню водопровідно-каналізаційного господарства строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 20 вересня 2022 року у справі №914/70/22(914/286/22); відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Самбірського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства на рішення Господарського суду Львівської області від 20 вересня 2022 року у справі №914/70/22(914/286/22); зупинив дію рішення Господарського суду Львівської області від 20 вересня 2022 року у справі №914/70/22(914/286/22) до завершення апеляційного провадження; витребував матеріали справи №914/70/22(914/286/22).

Розгляд справи призначено на 15 грудня 2022 року

Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Західний апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу, матеріали справи і вважає, що у задоволенні апеляційної скарги Самбірського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства на рішення Господарського суду Львівської області від 20 вересня 2022 року у справі №914/70/22(914/286/22)належить відмовити з таких підстав.

Обставини справи:

02 грудня 2015 року Самбірське ВУВКГ видало ПМП «Ліля» Технічні умовами №125 на водопостачання та водовідведення торгового комплексу по вулиці Б.Хмельницького, 12, які погоджені начальником Самбірського ВУВКГ Кульчицьким С.І. та скріплені печаткою Самбірського ВУВКГ. Технічними умовами передбачено таке: Водопостачання: точка підключення - водопровідна мережа Д-150мм; на вводі встановити водомірний вузол; водопровід прокласти з поліетиленових труб; в місці врізки встановити водопровідний колодязь Д-1,5м.; Водовідведення: точка підключення каналізаційна мережа Д-1000 по вул. Річна; від точки підключення до торгового комплексу прокласти самопливний колектор Д-100мм.

02 лютого 2016 року Самбірське виробниче управління водопровідно-каналізаційне господарство (водоканал, відповідач) та Приватне мале підприємство Ліля (абонент, позивач) уклали договір на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації, за умовами якого:

(п. 1) водоканал бере на себе зобов`язання забезпечувати абонента питною водою у розмірі встановленого ліміту та приймати від нього стічні води у розмірі встановленого ліміту;

(п.2) підприємство повинне оформитися у водоканалі як абонент у порядку визначеному Правилами користування системи комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України;

(п. 5) облік кількості використаної води здійснюється за показаннями водо лічильника, який абонент повинен встановити своїми силами і за свої кошти за адресою: вул. Б.Хмельницького, буд. 12;

(п. 8) договір укладається 16 лютого 2016 року по 16 лютого 2017 року та набуває чинності з моменту його підписання. Договір вважається переукладеним на новий строк на таких же умовах, якщо за один місяць до його припинення жодна із сторін не заявить про закінчення строку його дії.

У договорі від 02 лютого 2016 року вказано що з боку Самбірського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства договір укладений в особі керівника Кульчицького С.І. Договір скріплений печаткою Самбірського ВУВКГ.

16 вересня 2021 року за адресою: Львівська обл., м. Самбір, вул. Торгова, буд 55, яка безпосередньо прилягає до об`єкту позивача за адресою: вул. Б.Хмельницького, буд. 12, невідомими особами здійснювались земельні роботи (як пізніше з`ясувалось працівниками водоканалу здійснювався демонтаж частини мережі водовідведення), у зв`язку з цим представником позивача було здійснено дзвінок до поліції та повідомлено про даний факт.

А саме, Копиляк Т.В. звернувся із заявою до начальника Самбірського РВП ГУНП у Львівській області прийняти міри до працівників Самбірського водоканалу та керівника, які сьогодні 16 вересня 2021 року розпочали розриття дорожнього покриття по вул. Торгова, 55, де проходить каналізаційна труба від ТВК «Весна» (зареєстрована в поліції 16 вересня 2021 року за №7243).

Рапортом Самбірського РВП ГУНП у Львівській області грпп поліцейський српп №2 від 16 вересня 2021 року зафіксовано - Конфлікт, дата скоєння: 16.09.2021 13:00. Зі змісту Рапорту вбачається, що отримавши 16 вересня 2021 року о 11:25 заяву (зареєстрована за №7243 від 16.09.2022) та прибувши на місце події було встановлено, що працівниками Самбірського ВУ ВКГ відбуваються ремонтні роботи в м. Самборі по вул. Торгова, 55 щодо демонтування каналізаційних труб, які встановлені від ТВК «Весна» та які з їхніх слів встановлені там незаконно та документи належним чином не затвердженні.

У складеному працівниками позивача Акті проведення робіт демонтажу мереж водовідведення об`єкту нерухомості, що розташований на вул. Б.Хмельницького, 12 у м. Самбір від 16 вересня 2021 року, серед іншого зазначено, що демонтована частина, являється складовою мереж водовідведення об`єкта, що розташований за адресою м. Самбір, вул. Б.Хмельницького,12, які були прокладені згідно Технічних умов №125 від 02 грудня 2015 року та Договору на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації від 02 лютого 2016 року. Також в Акті відмічено, що особи, що здійснюють роботи із демонтажу від підписання акту відмовились.

Згідно з Довідкою Самбірського РВП ГУНП у Львівській області про результати проведення перевірки за зверненням гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (ІТС ІПНП №7252,7255 та№7243 від 29.09.2021) від 29 вересня 2021 року, за результатами звернення проведено опитування осіб, отримано документи та встановлено, що в матеріалах вбачаються цивільно-правові відносини між посадовими особами ВУВКГ та ТК «Весна»; ознаки складу злочину відсутні. Листом Самбірського РВП ГУНП у Львівській області рекомендовано заявникам звернутися до суду в порядку цивільного позову.

Складеними та підписаними директором ПМП «Ліля» та ФОП Кіт-Копиляк Н.Т. актами про відсутність водовідведення на об`єкті нерухомості, що розташований на вул. Б.Хмельницького, 12 у м. Самбір за період з 16 вересня 2021 року по 31 січня 2022 року, зафіксовано, що демонтована працівниками Самбірського ВУВКГ частина мереж не відновлена.

У зв`язку з порушенням умов договору внаслідок демонтування мережі водовідведення, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом про відновлення становища, яке існувало до порушення та зобов`язання виконувати умови Договору на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації від 02 лютого 2016 року.

Суд апеляційної інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги переглядає рішення Господарського суду Львівської області від 20 вересня 2022 року у справі №914/70/22(914/286/22), яким суд зобов`язав Самбірське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства повернути мережу водовідведення за адресою: Львівська обл. м. Самбір, вул. Торгова, буд. 55, у робочий стан (стан, який існував до демонтажу 16.09.2021) шляхом встановлення демонтованої частини водопроводу за адресою: Львівська обл. м. Самбір, вул. Торгова, буд. 55; зобов`язав Самбірське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства виконати умови договору на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації від 02 лютого 2016 року, укладеного з Приватним малим підприємством "Ліля", а саме: приймати стічні води від об`єкта, що розташований за адресою: Львівська обл., м. Самбір, вул. Б.Хмельницького, буд. 12, в розмірі встановленого ліміту, передбаченого договором до комунальної каналізації від 02 лютого 2016 року, у точці підключення - каналізаційна мережа за адресою: Львівська обл. м. Самбір, вул. Річна.

Законом України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції чинній станом на дату погодження Технічних умов №125 від 02.12.2015 та укладання договору на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації 02.02.2016) встановлено, що він визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Законом України "Про житлово-комунальні послуги", порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Частиною 1 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання, послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням.

Частиною 2 ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" визначено, що договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" договір про надання послуг з питного водопостачання набирає чинності після досягнення домовленості з усіх його істотних умов та підписання сторонами.

Порядок приєднання до мереж водопостачання та водовідведення, на дату укладання договору на подачу води з комунального водопостачання та приймання стічних вод до комунальної каналізації від 02 лютого 2016 року, регулювався Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, що затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27 червня 2008 року (із змінами).

Загальними положеннями Правил визначено, (п.1.1) що ці Правила є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

За пунктом 2.1. Правил, відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" ( 2918-14 ) та "Про житлово-комунальні послуги" ( 1875-15 ).

Пунктом 4.1. Правил визначено, що для приєднання до систем централізованого водопостачання та водовідведення замовнику таких послуг надаються технічні умови.

Пунктом 4.3. Правил встановлено заборону на будь-яке самовільне приєднання об`єктів водоспоживання до діючих систем централізованого водопостачання та водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньобудинкових мереж або до мереж споживачів);

Вуличні водорозбори (колонки) призначені для колективного водокористування. Місце їх встановлення визначається за пропозицією місцевих органів самоврядування та за погодженням виробника. (п.8.1).

Пунктом 8.3. Правил визначено, що експлуатація та ремонт водорозборів здійснюються виробником або споживачами, на балансі яких перебувають ці водорозбори і які зобов`язані: а) стежити за станом водорозборів, цілісністю їх частин, дотримуватися санітарних вимог; б) не допускати нецільового використання води, утворення калюж та намерзлого льоду; в) зберігати непошкодженими водостоки та підступи доводорозборів; г) виконувати дезінфекцію і фарбування приладів водорозбору в термін, визначений договором.

З обставин справи видно, що згідно з Технічними умовами на водопостачання та водовідведення торгового комплексу по вулиці Б.Хмельницького, 12 від 02 грудня 2015 року №125 та укладеного 02 лютого 2016 року договору на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації, Самбірське ВУВКГ надавало ПМП "Ліля" послуги з волопостачання і водовідведення.

За твердженням позивача, які не спростовані відповідачем, договір виконувався.

Поряд з цим, 16 вересня 2021 року за адресою: Львівська обл., м. Самбір, вул. Торгова, буд 55, яка безпосередньо прилягає до об`єкту позивача за адресою: вул. Б.Хмельницького, буд. 12 відповідач здійснив демонтаж частини мережі водовідведення, як вважає відповідач, через виявлену незаконну врізку і самовільне приєднання позивача до систем водопостачання і водовідведення.

Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, що затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27 червня 2008 року в чинній редакції (розділ IV. Самовільне приєднання до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, нераціональне водокористування) теж встановлено, що не допускається будь-яке самовільне приєднання об`єктів водоспоживання до діючих систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньобудинкових мереж або до мереж споживачів) (п.1).

Пунктом 2 Правил визначено, що самовільним приєднанням до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення вважається:

приєднання до водорозбірної колонки за відсутності технічних умов;

приєднання до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, здійснене за відсутності технічних умов;

приєднання до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, здійснене із порушенням наданих виконавцем послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення технічних умов;

приєднання до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, виконане без участі представників виконавця послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення або із порушенням вимог розділу III цих Правил;

користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення без укладання із виконавцем послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення договору про надання таких послуг;

самостійне приєднання до систем централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення;

відсутність або невідповідність нормам розміщення споживачем засобів комерційного обліку води;

зафіксовані виконавцем послуги з централізованого водопостачання/ централізованого водовідведення факти пошкодження пломб, індикаторів впливу магнітного поля, втручання у роботу та виведення з ладу вузлів комерційного обліку води;

використання води для господарських потреб з самостійних протипожежних систем, що живляться від спільних мереж;

недопущення чи перешкоджання виконавцю послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення у встановленні чи опломбуванні вузла комерційного обліку чи його елементів, проведенні обстеження мереж водопостачання та водовідведення споживача та їх обладнання, знятті показників засобу обліку.

Споживачі, у яких виявлено порушення, відповідно до цього пункту підлягають відключенню від системи централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення, а витрати на від`єднання/приєднання оплачуються цими споживачами.

Пунктом 4 правил установлено, що факт самовільного приєднання до систем централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення згідно з пунктами 1, 2 цього розділу фіксується представником виконавця послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення за участю споживача, який самовільно приєднався до цих систем, про що складається акт про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування (додаток 4).

Якщо споживач відмовляється підписати акт, він підписується представником виконавця послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення та не менше ніж двома свідками з обов`язковим зазначенням їх персональних даних; при цьому в акті робиться відповідний запис про таку відмову.

У разі незгоди споживача з діями виконавця послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення споживач може оскаржити їх в установленому законом порядку (п.5 Правил).

Згідно з п. 6 Правил, у разі самовільного приєднання до систем централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення виконавець послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення проводить розрахунок витрат води за пропускною спроможністю водопровідного вводу при швидкості руху води в ній 0,7 м/с та дією її повним перерізом цілодобово або з урахуванням графіка подачі води. Розрахунковий період при самовільному приєднанні встановлюється з дня початку такого приєднання. Якщо дату початку самовільного приєднання виявити неможливо, то період самовільного користування становить тридцять діб.

Отже Правилами встановлено алгоритм дій відповідача, як виконавця послуг з водопостачання і водовідведення, у разі виявлення ним самовільного приєднання до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення.

Відповідач не повідомив про відключення позивача від системи централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення відповідно до п.2 Правил.

Також, у матеріалах справи відсутній Акт про виявлення самовільного приєднання до систем централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення та/або самовільного користування, складений відповідно до пункту 4 розділу IV Правил користування системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, що затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27 червня 2008 року.

Демонтаж мережі водовідведення (чи її частини), як спосіб припинення користування послугами з водопостачання та водовідведення, не передбачений Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України.

А зважаючи на дію укладеного сторонами договору на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації, такі дії відповідача є неправомірними, які порушують право позивача на користування послугами з водопостачання та водовідведення.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" (в редакції чинній на дату проведення демонтажу) дія цього закону поширюється на всіх суб`єктів господарювання, що виробляють питну воду, забезпечують міста, інші населені пункти, окремо розташовані об`єкти питною водою шляхом централізованого питного водопостачання або за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв), інших засобів нецентралізованого водопостачання, надають послуги з водовідведення, а також на органи державної влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль за якістю питної води та/або послуг з водовідведення, станом джерел, систем питного водопостачання та водовідведення, а також споживачів питної води та/або послуг з водовідведення.

Частиною 2 ст. 23 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" встановлено, що підприємства питного водопостачання та централізованого водовідведення зобов`язані, зокрема: забезпечити виробництво та постачання споживачам питної води відповідно до умов договору; відшкодування збитків, завданих юридичним і фізичним особам внаслідок порушення вимог законодавства у сфері питної води, питного водопостачання та централізованого водовідведення, що сталося з їх вини.

Згідно з частиною 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в чинній редакції) споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Серед визначених частиною 2 статті 16 ЦК України способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права; відновлення становища, яке існувало до порушення. примусове виконання обов`язку в натурі.

Ураховуючи наявність Технічних умов на водопостачання та водовідведення торгового комплексу по вулиці Б.Хмельницького, 12 від 02 грудня 2015 року №125 і укладення сторонами 02 лютого 2016 року договору на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації, апеляційний суд поділяє висновок суду першої інстанції про незаконні дії відповідача з демонтажу частини водопроводу та наявність підстав для задоволення позову, зважаючи на відсутність у матеріалах справи доказів відновлення демонтованої частини водопроводу, а також те, що відповідач є монополістом у сфері надання послуг, зокрема із водопостачання в м. Самбір (як це зазначив у позові позивач та не спростував відповідач).

Доводи апеляційної скарги цього висновку не спростовують. Адже твердження відповідача про відсутність у позивача договору на подачу води і приймання стічних вод та дозвільних документів на врізку до каналізації, спростовані наявністю таких і є безпідставними, та як наслідок демонтаж відповідачем частини водопроводу за адресою: м. Самбір по вул. Торгова, 55, є протиправним.

Якщо ж відповідач вважав, що позивач здійснив самовільну врізку (приєднання), то в цьому разі відповідно до пунктів 2, 4, 6 розділу IV Правил користування системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, відповідач повинен був скласти Акт про виявлення самовільного приєднання до систем централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення та/або самовільного користування; відключити позивача від системи централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення; провести розрахунок витрат води і вимагати оплати визначеної суми.

Докази виконання відповідачем приписів розділу IV Правил користування системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України у матеріалах справи відсутні.

Доводи скаржника щодо клопотання про долучення доказів спростовуються поясненням позивача, наведеними у клопотанні саме позиція відповідача про відсутність договірних відносин спричинили необхідність подання додаткових доказів у цій справі. Отже, зважаючи на те, що викладені у відзиві та запереченні на відповідь на відзив аргументи відповідача ґрунтуються, серед іншого, на відсутності технічних умов на приєднання позивача до системи централізованого водопостачання та водовідведення, та як наслідок на відсутності договору від 02 лютого 2016 року на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод, і це, як стверджує позивач, спричинило необхідність зібранню та подачі додаткових доказів, які позивач мав намір подати в підготовчому засіданні після 14.06.2022 р., яке він просив відкласти через неможливість взяти в ньому участь, суд першої інстанції дійшов висновку приєднати до матеріалів справи докази, подані 04.07.2022 із клопотанням про приєднання доказів до матеріалів справи від 01.07.2022, при цьому суд врахував, що додані позивачем докази стосуються предмета доказування (про приєднання доказів відображено в протоколі судового засідання за 20.09.2022).

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення Господарського суду Львівської області від 20 вересня 2022 року у справі №914/70/22(914/286/22) ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому суд залишає апеляційну скаргу Самбірського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства без задоволення.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Львівської області 20 вересня 2022 року у справі №914/70/22(914/286/22) залишити без змін, апеляційну скаргу Самбірського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства без задоволення.

Витрати за подання апеляційної скарги покласти на Самбірське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 10 лютого 2023 року.

СуддяВ.М. Гриців

СуддяО.В. Зварич

СуддяІ.Б. Малех