Ухвала

від 13.02.2023 по справі 910/6998/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 лютого 2023 року

м. Київ

cправа № 910/6998/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Губенко Н.М., Кролевець О.А.

розглянувши матеріали касаційної скарги Фонду державного майна України

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Алданова С.О., Ткаченко Б.О.)

від 16.01.2023

у справі № 910/6998/21

за позовом Міністерства інфраструктури України

до Фонду державного майна України

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Кабінет Міністрів України, Державна судноплавна компанія "Чорноморське морське пароплавство";

про визнання недійсним та скасування наказів,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2022 у справі № 910/6998/21 позов задоволено повністю. Визнано незаконним та скасовано наказ Фонду державного майна України від 25.04.2018 №545 "Про прийняття рішення про приватизацію Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство"; визнано незаконним та скасовано наказ Фонду державного майна України від 06.01.2021 №5 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2021 році" в частині включення Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" до переліку об`єктів, що підлягають приватизації в 2021 році; стягнуто з Фонду державного майна України на користь Міністерства інфраструктури України судовий збір у розмірі 4 540 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 у справі №910/6998/21 відмовлено Фонду державного майна України у задоволенні заяви про зупинення вирішення питання щодо відкриття провадження. Відмовлено Фонду державного майна України у задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу Фонду державного майна України на рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2022 у справі № 910/6998/21 з доданими документами повернуто заявнику без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 у справі №910/6998/21, Фонд державного майна України подав касаційну скаргу на зазначене судове рішення.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2022 апеляційну скаргу Фонду державного майна України на рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2022 у справі № 910/6998/21 залишено без руху. Запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надати до Північного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору у розмірі 6 810,00 грн. Роз`яснено скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається скаржнику.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 у справі №910/6998/21 відмовлено Фонду державного майна України у задоволенні заяви про зупинення вирішення питання щодо відкриття провадження. Відмовлено Фонду державного майна України у задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу Фонду державного майна України на рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2022 у справі № 910/6998/21 з доданими документами повернуто заявнику без розгляду на підставі ч.2 ст. 260 та ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 21.12.2022 від Фонду державного майна України до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги до якої додано заяву про зупинення вирішення питання щодо відкриття провадження у справі № 910/6998/21 та заяву про відстрочення сплати судового збору.

Фонд державного майна України у заяві про зупинення вирішення питання щодо відкриття провадження у справі № 910/6998/21 зазначив, що до скасування або припинення дії воєнного стану на території України строки, у тому числі процесуальні, можуть бути зупинені.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, розглянувши вказану заяву скаржника, зазначила, що нормами чинного законодавства України не передбачено можливості зупиняти процесуальні строки на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Заява про відстрочення сплати судового збору мотивована тим, що у зв`язку із воєнним станом, в першу чергу забезпечуються видатки на оборону України, тому Фонду було значно скорочено кошторис, зокрема і на судовий збір. Таким чином, враховуючи об`єктивну неможливість здійснити фінансування видатків на судовий збір з державного бюджету за КПКВК 6611020 "Заходи, пов`язані з проведенням приватизації державного майна" по КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки", фінансування видатків для оплати судового збору можливе після припинення воєнного стану та відновлення видатків. Отже, у зв`язку із скрутним майновим станом через воєнний стан, Фонд позбавлений можливості сплатити судовий збір та вважає такі обставини поважними, що є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як вбачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір"), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Законом України "Про судовий збір" визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у ст. 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу ж ст. 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в ст. 5, або у справах із предметом спору, не охопленим ст. 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Умови, визначені у п. п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у п. 3 ч. 1 ст. 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

Окремо слід зазначити, що встановлений ст. 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення п. п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Зазначеної позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.

Проаналізувавши викладе та зміст заяви про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що Фондом державного майна України не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для відстрочення сплати судового збору, та не обґрунтовано належними і допустимими доказами відсутність можливості сплатити судовий збір у встановлених законом порядку і розмірі, тому відмовила у задоволенні наведеного клопотання.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (частина 6 статті 260 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції з дотриманням норм чинного законодавства відмовив у задоволенні клопотання про відстрочення розміру судового збору та повернув Фонду державного майна України апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2022 у справі № 910/6998/21 .

Згідно з частиною другою статті 293 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фонду державного майна України на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 у справі №910/6998/21 у зв`язку з її необґрунтованістю, оскільки правильне застосування норм права апеляційним судом є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Керуючись статтями 234, 287, ч. 2 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Фонду державного майна України у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 у справі №910/6998/21.

2. Касаційну скаргу та додані до неї документи повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Студенець

Судді Н. Губенко

О. Кролевець