Постанова
від 19.04.2023 по справі 910/6998/21
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2023 р. Справа№ 910/6998/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Ткаченка Б.О.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Шевченко О.В. (в залі суду);

від відповідача: Федорчук О.В. (в залі суду);

від третіх осіб: 1. Пуленець А.С. (представник)(в залі суду);

2. Козаченко І.В. (представник)(в залі суду);

Яковлева М.С. (представник)(в залі суду);

розглянувши апеляційну скаргу Фонду державного майна України

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2022, повне рішення складено 26.10.2022

у справі № 910/6998/21 (суддя Пукшин Л.Г.)

за позовом Міністерства інфраструктури України

до Фонду державного майна України

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 1) Кабінет Міністрів України;

2) Державна судноплавна компанія "Чорноморське морське пароплавство";

про визнання недійсним та скасування наказів,-

За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2022 у справі № 910/6998/21 позов задоволено повністю. Визнано незаконним та скасовано наказ Фонду державного майна України від 25.04.2018 №545 "Про прийняття рішення про приватизацію Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство"; визнано незаконним та скасовано наказ Фонду державного майна України від 06.01.2021 №5 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2021 році" в частині включення Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" до переліку об`єктів, що підлягають приватизації в 2021 році; стягнуто з Фонду державного майна України на користь Міністерства інфраструктури України судовий збір у розмірі 4 540 грн.

Рішення мотивоване тим, що рішення про передачу функцій з управління майном ДСК "ЧМП" Кабінетом Міністрів України не приймалося, що свідчить про відсутність законних підстав для вжиття відповідачем заходів і дій, спрямованих на приватизацію Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство". Всупереч протокольному рішенню КМУ та незважаючи на запропоновані позивачем інші підприємства на заміну ДСК "ЧМП", Фонд державного майна України наказом №545 від 25.04.2018 прийняв рішення про приватизацію Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" шляхом продажу єдиного майнового комплексу на аукціоні з умовами. Фондом державного майна України не надано жодних доказів того, що на момент прийняття наказу №5 від 06.01.2021 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2021 році" в частині включення єдиного майнового комплексу ДСК "ЧМП" до переліку об`єктів, що підлягають приватизації у 2021 році, процес повернення активів третьої особи-2 закінчено, а тому таке рішення відповідача прийнято без врахування обставин, що мають суттєве значення. Відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів того, що балансова вартість Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" складає менше 250 мільйонів гривень, як і не спростовано того факту, що включення третьої особи-2 в перелік підприємств, які підлягають приватизації як об`єкту великої приватизації належить до компетенції Кабінету Міністрів України, а не Фонду державного майна України, який затверджує лише перелік об`єктів малої приватизації.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Фонд державного майна України звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фонду державного майна України; скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2022 у справі № 910/6998/21 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовної заяви Міністерства інфраструктури України у справі № 910/6998/21 в повному обсязі.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вказує на те, що ст. 4 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" ДСК "ЧМП" не є об`єктом, приватизація якого прямо заборонена.

На думку скаржника, зобов`язання вчинити Фондом дії, про які просить суд позивач, є прямим втручанням у дискреційні повноваження Фонду.

Скаржник наголошує на тому, що в прохальній частині позовної заяви у справі № 910/6998/20 Міністерство інфраструктури України просить визнати незаконним та скасувати наказ Фонду від 25.04.2018 № 545 "Про прийняття рішення про приватизацію Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство", хоча протокольне рішення Кабінету Міністрів України, яким зобов`язано зупинити приватизацію ДСК "ЧМП" датується 16.05.2018, тобто, на момент прийняття рішення Фондом оскаржуваного наказу, рішення Кабінету Міністрів України про призупинення не існувало, а тому Фонд діяв у межах та у спосіб передбачений законодавством.

Скаржник зазначає, що визначення поняття зупинення приватизації у законодавстві не закріплено, проте, враховуючи зміст ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", зупинення приватизації на етапі прийняття рішення про приватизацію зупиняє такі процедури, як проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства; проведення у випадках, передбачених законом, аудиту, екологічного аудиту об`єкта приватизації; перетворення державного або комунального підприємства в господарське товариство у процесі приватизації у випадках, передбачених цим Законом; затвердження плану розміщення акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації, у випадках, передбачених цим Законом, та його виконання; затвердження у випадках, передбачених цим Законом, умов продажу об`єктів приватизації, розроблених аукціонною комісією; опублікування інформації про умови продажу, в тому числі стартову ціну об`єкта приватизації, проведення аукціону, укладення договору купівлі-продажу; укладення договору купівлі-продажу в разі приватизації об`єкта шляхом викупу; опублікування інформації про результати приватизації; прийняття рішення про завершення приватизації. Тобто, є фактичним, тимчасовим зупиненням процедури приватизації.

Скаржник зауважує, що припинення приватизації об`єкта можливе лише у випадках, передбачених статтею 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", однак, фактично, судом прийнято рішення про припинення приватизації, проте, жодна з підстав, вказаних в ч. 6 ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" в даному випадку не може бути застосована.

Подібна позиція викладена у п.п. 65, 66 постанови Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 910/5147/20: згідно із частиною шостою статті 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" органи приватизації припиняють приватизацію об`єкта приватизації у таких випадках: включення об`єкта приватизації до переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації; виключення об`єкта великої приватизації з переліку об`єктів, що підлягають приватизації; ухвалення місцевою радою рішення щодо скасування попереднього рішення про приватизацію відповідного об`єкта комунальної власності. Отже, орган приватизації має право припинити приватизацію об`єкта приватизації у випадках, визначених статтею 12 Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна". Посилання на наявність таких випадків оскаржуваний наказ не містить.

Скаржник вважає, що п. 4 розділу 7 витягу із протоколу № 12 засідання Кабінету Міністрів України від 04.04.2018 Мінінфраструктури, яким встановлювалось завдання подати до Фонду до 01.05.2018 пропозиції щодо заміни ДСК "ЧМП" у переліку об`єктів приватизації іншими підприємствами, що підлягатимуть приватизації з метою виконання плану надходжень до державного бюджету коштів від приватизації не є рішенням про припинення приватизації згідно зі ст. 12 Закону України "Про приватизації державного та комунального майна".

Скаржник зазначає про те, що Фонд не перешкоджав зупиненню приватизації ДСК "ЧМП" навпаки, повністю дотримувався протокольного доручення Кабінету Міністрів України від 04.04.2018, зокрема, п.п. 4 п. 7 протоколу № 12, однак, об`єкти, які запропонував Мінінфраструктури на заміну ДСК "ЧМП" є неспівмірними, і за таких умов, Фонд не зможе виконати план надходжень до державного бюджету коштів від приватизації, таким чином, процедура заміни об`єкта приватизації не відбулась з вини Мінінфраструктури.

Скаржник вказує на те, що чинний на момент звернення з позовом Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна" не передбачав процедури виключення об`єкта із затвердженого переліку об`єктів, що підлягають приватизації.

Узагальнені доводи відзивів на апеляційну скаргу

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, Кабінет Міністрів України (третя особа-1) у відзиві на апеляційну скаргу зазначив про те, що Компанія є суб`єктом є суб`єктом господарювання державного сектору економіки, а Міністерство інфраструктури України є уповноваженим органом управління майном ДСК "Чорноморське морське пароплавство", водночас, як вбачається із матеріалів справи, Міністерство інфраструктури України не передавало Фонду державного майна України функцій з управління майном ДСК "ЧМП", а Фонд не звертався до керуючого санацією ДСК "ЧМП" з вимогою про передачу функцій з управління майном та керуючий санацією таких функцій Фонду не передавав. ДСК "ЧМП" не є об`єктом, приватизація якого прямо заборонена законом. Приватизації об`єктів великої приватизації здійснюється за умови прийняття рішення Уряду про включення такого підприємства в перелік об`єктів, що підлягають приватизації, водночас, рішення Уряду про включення підприємства у перелік об`єктів великої приватизації, що підлягає приватизації відсутнє, водночас, Кабінет Міністрів України не наділений повноваженнями визначати перелік об`єктів малої приватизації, оскільки такими повноваженнями наділений відповідач у даній справі.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу, поданому до суду, заперечив проти доводів апеляційної скарги, вказав на те, що твердження скаржника про те, що на момент прийняття рішення Фондом оскаржуваного наказу, рішення Кабінету Міністрів України про призупинення не існувало, тому Фонд діяв у межах та у спосіб передбачений законодавством, не відповідає дійсним обставинам справи та наявним у матеріалах справи доказам, враховуючи те, що прийняттю 25.04.2018 наказу ФДМУ № 545 передувало протокольне рішення Уряду від 04.04.2018 про надання позивачу у строк до 01.05.2018 до відповідача пропозиції щодо заміни ДСК "ЧМП" іншими підприємствами, яке відповідачем не виконано, що вказує на видання цього наказу у протиправний спосіб та за відсутності правових підстав для його видання, з огляду на що позивач листом від 11.05.2018 № 1549/16/14-18 звернулось до Прем`єр-міністра України щодо необхідності зупинення процедури приватизації ДСК "ЧМП" та проханням доручити відповідачу розглянути питання щодо скасування наказу від 25.04.2018 № 545 та виключити ДСК "ЧМП" з переліку підприємств, що підлягають приватизації. Однак, всупереч протокольному рішення Кабінету Міністрів України від 16.05.2018 № 18, відповідачем видано зокрема, наказ від 06.01.2021 № 5.

Позивач наголошує на тому, що наказ ФДМУ від 25.04.2018 № 545 та від 06.01.2021 № 5, видано безпідставно та з порушенням порядку їх видання, а не за відсутності повноважень відповідача на видання цих наказів.

У відповідача відсутні підстави для невиконання протокольного рішення Кабінету Міністрів України від 16.05.2018 № 18 щодо зупинення приватизації ДСК "ЧМП", яке відповідачем не оскаржено та є чинним і до теперішнього часу.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/6998/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Зубець Л.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 поновлено Фонду державного майна України строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2022 у справі № 910/6998/21. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фонду державного майна України на Господарського суду міста Києва від 19.10.2022 у справі № 910/6998/21. Призначено справу № 910/6998/21 до розгляду у судовому засіданні 15.03.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/6998/21.

15.02.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023, у зв`язку з тим, що рішенням Вищої ради правосуддя від 21.02.2023 про звільнення судді Зубець Л.П., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відставку, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2023, для розгляду справи № 910/6998/21 визначено колегію суддів у складі: Гаврилюк О.М. - головуючий суддя, судді: Ткаченко Б.О., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 прийнято справу № 910/6998/21 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Сулім В.В.

У судовому засіданні 15.03.2023 оголошено перерву до 19.04.2023.

Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 910/6998/21 розглядалась протягом розумного строку.

Явка учасників справи та позиції учасників справи

Представник позивача у судовому засіданні 19.04.2023 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2022 у справі № 910/6998/21 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення.

Представник відповідача у судовому засіданні 19.04.2023 підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2022 у справі № 910/6998/21 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовної заяви Міністерства інфраструктури України у справі № 910/6998/21 в повному обсязі.

Представник ДСК "ЧМП" у судовому засіданні 19.04.2023 надав додаткові пояснення по суті справи.

Представник Кабінету Міністрів України у судовому засіданні 19.04.2023 надав додаткові пояснення, просив прийняти законне та обґрунтоване рішення у вказаній справі.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

У провадженні Господарського суду Одеської області перебувала справа №17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 (до цього справа мала наступні номери: № 24-2-32/136-03-5080, № 32-24-2/136-03-5080, №4-5-32-24-2/136-03-5080) про банкрутство Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство", порушеної ухвалою суду від 11.07.2003.

24.02.2006 ухвалою Господарського суду Одеської області у справі №4-5-32-24-2/136-03-5080 введено процедуру санації Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство".

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.08.2008 затверджено план санації Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство".

Під час перебування Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" у процедурі санації, Постановою КМУ від 12 травня 2015 № 271 "Про проведення прозорої та конкурентної приватизації у 2015 - 2017 роках" було включено Державну судноплавну компанію "Чорноморське морське пароплавство", що належить до сфери управління Мінінфраструктури, до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації у 2015-2017 роках.

20.12.2016 наказом Фонду державного майна України № 2265 "Про прийняття рішення щодо приватизації Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" прийнято рішення щодо приватизації Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство".

Зважаючи, що на момент видання вищевказаного наказу Державна судноплавна компанія "Чорноморське морське пароплавство" перебувала у процедурі санації, Мінінфраструктури листом № 342/16/10-17 від 19.01.2017 повідомило Фонд державного майна України про неможливість передання останньому повноважень органу управління майном та про те, що ці повноваження перейшли до керуючого санацією в силу положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Крім того, було повідомлено про необхідність зупинення процесу приватизації ДСК "ЧМП" до завершення реалізації плану санації підприємства.

Листами від 27.02.2017 № 1670/16/10-17, від 28.08.2017 № 8505/16/10-17, від 18.10.2017 № 4684/16/14-17, від 06.02.2018 № 1210/16/10-18 Мінінфраструктури також просило ФДМ виключити ДСК "ЧМП" з переліку підприємств, що підлягають приватизації, надавши пропозиції щодо включення інших підприємств в цей перелік, з огляду на опрацювання проекту постанови КМУ про внесення змін до постанови КМУ від 12.05.2015 № 271.

Про недоцільність приватизації ДСК "ЧМП" та необхідність зупинення приватизації і виключення Компанії з переліку підприємств, які підлягають приватизації, позивач також неодноразово повідомляв Кабінет Міністрів України листами від 10.03.2017 № 2007/16/10-17, від 07.07.2017 № 3441/1614-17, від 12.10.2017 № 4582/16/14-17, від 23.11.2017 № 12086/16/10-17.

Згідно з додатком 1 до наказу Фонд державного майна України від 13.12.2017 № 1868 "Про затвердження переліків об`єктів груп В, Г, що підлягають підготовці до продажу в 2018 році", Державну судноплавну компанію "Чорноморське морське пароплавство" було включено до групи В переліку об`єктів, що підлягають підготовці до продажу у 2018 році.

Відповідно до додатку 2 наказу Фонду державного майна України від 27.03.2018 № 447 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2018 році" Державну судноплавну компанію "Чорноморське морське пароплавство" включено до переліку єдиних майнових комплексів державних підприємств та їх структурних підрозділів, у тому числі тих, що передані в оренду.

Позивач зазначає, що враховуючи ситуацію, яка склалась навколо Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" та майна підприємства, Міністерство інфраструктури України неодноразово інформувало Кабінет Міністрів України, Фонд державного майна України та Спеціальну контрольну комісію Верховної Ради України з питань приватизації про недоцільність приватизації Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство", про що свідчать наявні в матеріалах справи листи.

04.04.2018 протокольним рішенням Кабінету Міністрів України (витяг з протоколу засідання КМУ № 12 наявний в матеріалах справи) доручено Міністерству інфраструктури України у строк до 01.05.2018 подати до Фонду державного майна України пропозиції щодо заміни Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" у переліку об`єктів приватизації іншими підприємствами, що підлягають приватизації, з метою виконання плану надходжень до державного бюджету коштів від приватизації.

На виконання вказаного протокольного рішення Міністерством інфраструктури України надіслано Фонду державного майна України лист № 4523/16/10-18 від 27.04.2018 з пропозицією щодо заміни Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство", виключивши Компанію з переліку об`єктів, що підлягають приватизації у 2018 році, та включення до цього переліку інших об`єктів державної власності.

Проте, всупереч протокольному рішенню Уряду та без урахування встановленого цим рішенням строку для надання пропозицій Міністерства інфраструктури України, 25.04.2018 наказом Фонду державного майна України № 545 прийнято рішення про приватизацію Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" шляхом продажу єдиного майнового комплексу на аукціоні з умовами, про яке позивача було повідомлено листом №10-21-8519 від 02.05.2018.

Листом № 1549/16/14-18 від 11.05.2018 Мінінфраструктури звернулось до Прем`єр-міністра України з порушенням питання щодо необхідності зупинення процедури приватизації ДСК "ЧМП" та надання доручення ФДМ розглянути питання про скасування Наказу №545 та виключення ДСК "ЧМП" з переліку підприємств, що підлягають приватизації.

Відповідно до пп 6 п. 7 протокольного рішення Кабінету Міністрів України (протокол засідання КМУ від 16.05.2018 № 18 наявний в матеріалах справи) зобов`язано Фонд державного майна України з урахуванням положень Закону України "Про приватизацію держаного і комунального майна" забезпечити здійснення заходів щодо зупинення приватизації Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство".

На виконання вказаного протокольного рішення Уряду Фонд державного майна України наказом від 01.06.2018 №725 зупинив приватизацію Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство".

Однак, всупереч протокольному рішенню Кабінету Міністрів України та вищевиданому наказу, Фондом державного майна України були видані наступні накази:

- № 1574 від 28.12.2019 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році", пунктом 2 якого продовжено приватизацію об`єктів малої приватизації, що підлягали приватизації в 2018 - 2019 роках, відповідно до наказу ФДМ від 27.03.2018 № 447 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2018 році";

- № 5 від 06.01.2021 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2021 році", відповідно до додатку № 2 якого єдиний майновий комплекс ДСК "ЧМП" включено до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2021 році.

За доводами позивача, накази Фонду державного майна України № 545 від 24.05.2018 та № 5 від 06.01.2021 в частині включення єдиного майнового комплексу Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" до переліку об`єктів, що підлягають приватизації у 2021 році, є незаконними та такими, що підлягають скасування, оскільки порушують приписи ст. 19 Конституції України, ст. 5 Закону України "Про управління об`єктами державної власності", ст. 5, 11 та 12 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" та Господарського кодексу України. Позивач вважає, що Фонд державного майна України видаючи наказ №545 від 24.04.2018 порушив приписи протокольного рішення КМУ (протокол засідання КМУ від 04.04.2018 № 12), проігнорував відсутність згоди органу управління майном - Мінінфраструктури на приватизацію ДСК "ЧМП" та включення Компанії до переліку підприємств, які підлягають приватизації.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Пунктом 1 Положення про Міністерство інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 № 460 (далі - Положення), визначено, що Міністерство інфраструктури України (Мінінфраструктури) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах автомобільного, залізничного, морського та річкового транспорту, надання послуг поштового зв`язку, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері авіаційного транспорту та використання повітряного простору України, розвитку, будівництва, реконструкції та модернізації інфраструктури авіаційного, морського та річкового транспорту, дорожнього господарства, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства, з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, а також державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибної промисловості) (абзац 2 пункту 1 Положення).

Мінінфраструктури України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства (п. 2 Положення).

Зі змісту пп. 63 п. 4 Положення вбачається, що згідно покладених на Мінінфраструктури завдань Міністерство здійснює відповідно до законодавства функції з управління об`єктами державної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" від 01.09.2006 № 185-V (далі - Закон № 185) управління об`єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Частиною 1 ст. 4 Закону № 185 встановлено, що суб`єктами управління об`єктами державної власності зокрема є: Кабінет Міністрів України, Фонд державного майна України, міністерства та інші органи виконавчої влади; органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами.

Розпорядженням Кабінет Міністрів України від 08.02.1995 № 59-р доручено Мінтрансу утворити на базі майна, що знаходиться у загальнодержавній власності, закріпленого за акціонерним судноплавним концерном "Бласко" - "Чорноморське морське пароплавство" та підприємствами, які входять до його складу, державне підприємство - "Державна судноплавна компанія "Чорноморське морське пароплавство" визнавши його правонаступником зазначеного концерну.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку підприємств, установ та організацій, що передаються до сфери управління Мінтрансзв`язку" від 28.09.2004 № 684-р, державна судноплавна компанія "Чорноморське морське пароплавство" належить до сфери управління Мінтрансзв`язку (на теперішній час - Мінінфраструктури).

Статутом Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" затвердженим наказом Міністерством транспорту та зв`язку України від 24.11.2005 № 817 (у редакції, затвердженій наказом Міністерства інфраструктури України від 27.04.2011 № 71) встановлено, що Державна судноплавна компанія "Чорноморське морське пароплавство" є державним унітарним підприємством і діє як державне комерційне підприємство, яке засноване на державній власності та належить до сфери управління Міністерства інфраструктури України.

Частиною 3 ст. 73 ГК України визначено, що державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління (частина перша). Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами (частина друга). Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління (частина третя).

Правовий режим майна суб`єкта господарювання, заснованого на державній (комунальній) власності, може бути змінений шляхом приватизації майна державного (комунального) підприємства відповідно до закону (ч. 3 ст. 145 ГК України).

Як вбачається із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Міністерство інфраструктури України є єдиним засновником Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство", тобто, Компанія є суб`єктом господарювання державного сектору економіки, а Міністерство інфраструктури України є уповноваженим органом управління майном, що знаходиться на балансі Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство".

Так, 18.01.2018 прийнято Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна" № 2269-VIII, який набрав чинності 07.03.2018 року (надалі - Закон №2269).

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень вищевказаного Закону визначено, що приватизація (продаж) об`єктів, щодо яких рішення про приватизацію було прийнято до набрання чинності цим Законом, здійснюється та завершується відповідно до вимог цього Закону, крім об`єктів, зазначених нижче.

Враховуючи, що Державна судноплавна компанія "Чорноморське морське пароплавство" не належить до виключень, вказаних у п.2 Прикінцевих та перехідних положень вищевказаного Закону, її приватизація повинна здійснюватись відповідно до положень цього Закону.

Зі змісту постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2015 №271 "Про проведення прозорої та конкурентної приватизації у 2015 - 2017 роках", якою було включено Державну судноплавну компанію "Чорноморське морське пароплавство" до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації у 2015-2017 роках, вбачається, що остання поширювала свою дію на 2015-2017 роки.

Як вбачається із матеріалів справи, приватизація Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" не відбулася у вищевказаний період, та зважаючи на прийняття Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" № 2269-VIII, приватизація об`єктів державної власності повинна здійснюватись відповідно до норм нового закону про приватизацію, а саме - Закону "Про приватизацію державного і комунального майна".

Відповідно до положень ч.1 ст. 10 Закону №2269 порядок приватизації державного і комунального майна передбачає різні етапи. Прийняттю рішення про приватизацію передує етап формування та затвердження переліку об`єктів, що підлягають приватизації.

Переліки об`єктів приватизації формуються на підставі пропозицій уповноважених органів управління державним майном стосовно включення об`єктів права державної власності до переліку об`єктів, що підлягають приватизації на наступний рік, також на підставі заяв потенційних покупців.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази надання позивачем відповідачу пропозицій щодо включення Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" до переліку об`єктів, що підлягають приватизації.

Положеннями Закону № 2269 передбачено, що якщо ініціаторами приватизації потенційні покупці, вони подають відповідні заяви до ФДМ про включення об`єктів в перелік об`єктів для приватизації. ФДМ протягом трьох днів після надходження заяви звертається до уповноважених органів управління державним майном щодо надання згоди на включення такого об`єкта до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації.

Відповідно до ст. 12 Закону № 2269 рішення про приватизацію об`єкта, який включено до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації, приймається державними органами приватизації шляхом видання наказу, але не пізніше 30 днів з дня включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації.

Отже, для прийняття наказу про приватизацію об`єкта державної власності, вищевказаний об`єкт має бути включений в перелік об`єктів державної власності, що підлягають приватизації. При цьому, такий перелік має бути сформований і затверджений з дотриманням вимог ст. 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".

Однак, як вбачається із матеріалів справи та не спростовано відповідачем, останній не звертався до Міністерства інфраструктури України щодо надання згоди на включення ДСК "ЧМП" до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації у 2018 -2021 роках.

Згідно із ч. 2 ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" у місячний строк з моменту прийняття рішення про приватизацію уповноваженими органами управління передаються державним органам приватизації функції з управління майном державних підприємств. У разі непередачі об`єкта державної власності в установлений строк рішення про передачу такого об`єкта державної власності приймає Кабінет Міністрів України. Проект зазначеного рішення Кабінету Міністрів України готує Фонд державного майна України.

Отже, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 185 повноваження щодо реалізації прав держави як власника такого об`єкту, пов`язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ним, надано саме Мінінфраструктури, а не Фонду державного майна України, у зв`язку із чим, приватизація ДСК "ЧМП", яка має здійснюватись відповідно до закону, передбачає отримання погодження Мінінфраструктури цієї приватизації або, у разі відсутності такого погодження, відповідного рішення Уряду.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач звертався до позивача з вимогами щодо передачі йому функцій з управління майном ДСК "ЧМП", проте, такої передачі не відбулось з огляду на протокольні рішення КМУ, незаконності прийнятих наказів ФДМ про включення ДСК "ЧМП" в перелік підприємств, що підлягають приватизації, та незаконності прийнятого ФДМ рішення про приватизацію Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство", крім того, наявні неодноразові повідомлення позивачем відповідача про те, що передача функцій управління ДСК "ЧМП" не узгоджується з приписами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Оскільки позивачем так і не було передано відповідачу функції з управління майном Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство", рішення про передачу такого об`єкта державної власності мав приймати Кабінет Міністрів України в силу положень ч.2 ст. 12 Закону №2269, також слід зазначити, що такого рішення про передачу функцій з управління майном ДСК "ЧМП" Кабінетом Міністрів України не приймалося, що свідчить про відсутність законних підстав для вжиття відповідачем заходів і дій, спрямованих на приватизацію Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство".

Також слід зазначити, що 04.04.2018 Кабінетом Міністрів України було прийнято протокольне рішення, відповідно до якого Уряд доручив позивачеві у строк до 01.05.2018 подати до відповідача пропозиції щодо заміни ДСК "ЧМП" іншими підприємствами, що підлягають приватизації з метою виконання плану надходжень до державного бюджету коштів від приватизації.

Враховуючи те, що протокольні рішення Кабінету Міністрів України є обов`язковими для виконання відповідачем, останній з огляду на протокольне рішення КМУ №18 від 16.05.2018, зобов`язаний забезпечити вжиття заходів щодо зупинення приватизації Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство".

На виконання вказаного протокольного рішення Мінінфраструктури України листом від 27.04.2018 № 4523/16/10-18 надіслано до ФДМ пропозиції щодо заміни Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство", виключивши останню з переліку об`єктів, що підлягають приватизації у 2018 році, та включення до цього переліку інших об`єктів державної власності, натомість всупереч протокольному рішенню КМУ та незважаючи на запропоновані позивачем інші підприємства на заміну ДСК "ЧМП", Фонд державного майна України наказом № 545 від 25.04.2018 прийняв рішення про приватизацію Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" шляхом продажу єдиного майнового комплексу на аукціоні з умовами.

Як вбачається із супровідного листа № 1021-8519 від 02.05.2018 до наказу від 25.04.2018 № 545 відповідач посилається на протокол № 12 засідання КМУ від 04.04.2018, тобто, визнає той факт, що ДСК "ЧМП" не підлягає приватизації, оскільки має бути замінена іншими підприємствами відповідно до наданих пропозицій Мінінфраструктури.

Твердження скаржника про те, що з огляду на ст. 4 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" Державна судноплавна компанія "Чорноморське морське пароплавство" не є об`єктом приватизація якого заборонена, оцінюється колегією суддів апеляційного господарського суду критично, враховуючи наступне.

До об`єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об`єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України (ч. 1 ст. 4 Закон України "Про приватизацію державного та комунального майна").

За приписами ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня винесення ухвали про санацію, зокрема: припиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи, повноваження органів управління передаються керуючому санацією. Органи управління боржника протягом трьох днів з дня прийняття рішення про санацію та призначення керуючого санацією зобов`язані забезпечити передачу керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей.

Власник майна боржника (орган управління майном боржника) не може обмежувати повноваження керуючого санацією щодо розпорядження майном боржника.

Значні угоди та угоди, щодо яких є заінтересованість, укладаються керуючим санацією тільки за згодою комітету кредиторів, якщо інше не передбачено цим Законом або планом санації.

Отже, відповідно до норм Закону, який є спеціальним та має пріоритет перед іншими законодавчими актами при розгляді справи про банкрутство, з моменту введення процедури санації, розпорядження майном боржника відбувається в порядку, визначеному планом санації.

Частиною 2 ст. 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містять план санації, можуть бути: продаж частини майна боржника; продаж майна боржника як цілісного майнового комплексу (для недержавних підприємств).

Таким чином, нормами Закону визначено можливість продажу майна боржника як цілісного майнового комплексу виключно для недержавних підприємств.

Згідно з ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з метою відновлення платоспроможності боржника та задоволення вимог кредиторів план санації може передбачати продаж частини боржника на відкритих торгах. Керуючий санацією після проведення інвентаризації та майна боржника має право почати продаж частини майна боржника на відкритих . Заходи до забезпечення вимог кредиторів стосовно частини майна боржника, яка с продажу згідно з планом санації, скасовуються ухвалою господарського суду а перша). Продаж частини майна боржника - державного підприємства в процедурі санації проводиться відповідно до законодавчих актів з питань приватизації з урахуванням особливостей передбачених цим Законом.

Відтак, з викладеного слідує, що Закон не передбачає продаж боржника - державного підприємства як цілісного майнового комплексу.

Крім того, планом санації, схваленим на засіданні комітету кредиторів Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" (протокол від 18.08.2006), передбачено повний розрахунок з конкурсними та поточними кредиторами за рахунок реалізації частини майна боржника в першу чергу об`єктів нерухомості.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.07.2003 у справі № 32/136-03-5080 про порушення провадження у справі про банкрутство Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а також заборонено боржнику (Державній судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство") та іншим особам вчиняти будь-які дії по відчуженню майна боржника, де б воно не знаходилось та в якому б вигляді воно не було, здійснювати дії по реорганізації боржника, внесення майна та інших активів як внеску у підприємства, організації, що засновуються.

Натомість, відповідачем не надано жодних доказів того, що на момент прийняття наказу №5 від 06.01.2021 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2021 році" в частині включення єдиного майнового комплексу ДСК "ЧМП" до переліку об`єктів, що підлягають приватизації у 2021 році, процес повернення активів третьої особи-2 закінчено, а тому таке рішення відповідача прийнято без врахування обставин, що мають суттєве значення.

Законом України "Про приватизацію державного та комунального майна", який набрав чинності 07.03.2018, запроваджено нову класифікацію об`єктів малої та великої приватизації.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" до об`єктів великої приватизації належать об`єкти державної та комунальної власності (єдині майнові комплекси державних підприємств та пакети акцій (часток) суб`єктів господарювання, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належить державі), вартість активів яких згідно з даними фінансової звітності за останній звітний рік перевищує 250 мільйонів гривень.

На сайті відповідача міститься оголошення про підготовку до приватизації Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство", яка відноситься до категорії малої приватизації, за відсутності інформації про балансову вартість, обов`язок по визначені якої був покладений на Департамент підготовки та продажу об`єктів приватизації згідно з наказом Фонду державного майна України №447 від 27.03.2018, однак, з долучених до матеріалів справи балансів (звітів про фінансовий стан) вбачається, що вартість активів Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" протягом 2019-2020 років склала більше 250 мільйонів гривень, про що було повідомлено відповідним контролюючим та податковим органам.

Отже, відповідач, в розрізі статті 11 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" не мав права приймати оскаржувані накази, оскільки ДСК "ЧМП" входить до категорії об`єктів великої приватизації державної власності і повноваження щодо приватизації даного державного об`єкту належить виключно Кабінету Міністрів України.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, з урахуванням матеріалів справи, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів того, що балансова вартість Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" складає менше 250 мільйонів гривень, як і не спростовано того факту, що включення третьої особи-2 в перелік підприємств, які підлягають приватизації як об`єкту великої приватизації належить до компетенції Кабінету Міністрів України, а не Фонду державного майна України, який затверджує лише перелік об`єктів малої приватизації, у зв`язку із чим, позивачем доведено неправомірні дії відповідача щодо прийняття рішення про приватизацію Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" та включення останньої до переліку підприємств, що підлягають приватизації у 2021 році, що є підставою для визнання незаконними та скасування наказів Фонду державного майна України № 545 від 25.04.2018 та № 5 від 06.01.2021 в частині включення Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" до переліку об`єктів, що підлягають приватизації в 2021 році.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду міста Києва від 19.10.2022 у справі № 910/6998/21

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про наявність підстав для визнання незаконними та скасування наказів Фонду державного майна України № 545 від 25.04.2018 та № 5 від 06.01.2021 в частині включення Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" до переліку об`єктів, що підлягають приватизації в 2021 році, у зв`язку із чим, підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2022 у справі № 910/6998/21 відсутні.

Враховуючи встановлені обставини справи, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін, що були покладені в основу оскаржуваного судового рішення колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що наведене місцевим судом мотивування є достатнім для обґрунтування свого рішення за аргументами та доказами, які наявні у матеріалах справи. При цьому, рівень деталізації судом своїх доводів в будь-якому разі не призвів до неправильного вирішення справи, тому підстави для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2022 у справі № 910/6998/21, відсутні.

Посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 910/5147/20 є безпідставним, оскільки обставини справи № 910/5147/20 є відмінними від обставин справи № 910/6998/21.

З приводу решти доводів скаржника, викладених в його скарзі, колегія суддів звертає увагу, що такі аргументи враховані апеляційним судом, при цьому оскаржуване рішення є вмотивованим, місцевим судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Хаджинастасиу проти Греції", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації").

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Фонду державного майна України на рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2022 у справі № 910/6998/21 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2022 у справі № 910/6998/21 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фонду державного майна України на рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2022 у справі № 910/6998/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2022 у справі № 910/6998/21 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Справу № 910/6998/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Текст постанови складено та підписано 30.05.2023, у зв`язку із перебуванням суддів Гаврилюка О.М. та Ткаченка Б.О. у відпустках.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді Б.О. Ткаченко

В.В. Сулім

Дата ухвалення рішення19.04.2023
Оприлюднено31.05.2023

Судовий реєстр по справі —910/6998/21

Постанова від 19.04.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Гаврилюк О.М.

Ухвала від 13.03.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Гаврилюк О.М.

Ухвала від 13.02.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Студенець В.І.

Ухвала від 09.02.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Гаврилюк О.М.

Ухвала від 07.02.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Гаврилюк О.М.

Ухвала від 16.01.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Гаврилюк О.М.

Ухвала від 12.12.2022

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Гаврилюк О.М.

Ухвала від 25.11.2022

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Гаврилюк О.М.

Рішення від 19.10.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Пукшин Л.Г.

Ухвала від 12.10.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Пукшин Л.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні