Ухвала

від 13.02.2023 по справі 523/15503/22

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/15503/22

Провадження №2/523/187/23

У Х В А Л А

"13" лютого 2023 р. м. Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді Мурманової І.М.,

за участю секретаря судових засідань Бєлік Л.В.

розглянувши клопотання представника ТОВ «ЕйБіСіЛоджистік» Серебряк Івана Вячеславовича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Суворовського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕйБіСіЛоджистік», третя особа: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , про стягнення коштів за договором про надання послуг.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Підготовче засідання у справі призначено на 16 лютого 2023 року.

На адресу суду 10 лютого 2023 року (вх. № 1005) надійшла заява за підписом представника відповідача Серебряк І.В., про проведення судового засіданні в режимі відеоконференції.

Разом з цим, вирішуючи заяву подану представником відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, суд дійшов висновку, що подана заява підлягає поверненню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно із ст. 131-2 Конституції України, виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також, захист від кримінального обвинувачення. Підпунктом 11 пункту 16-1 Розділу ХV Перехідних положень Конституції України визначено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Таким чином, норма Закону № 1401-VIII, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-2 Конституції України щодо представництва виключно адвокатами в судах першої інстанції, - почала діяти з 01 січня 2019 року. Положеннями ст. 15 ЦПК України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у ст. 61 ЦПК України.

В процесуальному законодавстві розмежовано такі категорії, як «самопредставництво» і «представництво». Тобто допускається можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи за посадою її керівником або іншою особою, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами (17 серпня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 459/3686/18, провадження № 61-17727св21 (ЄДРСРУ № 105852629). Для визнання особи такою, яка діє в порядку самопредставництва, потрібно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такого органу державної влади без додаткового уповноваження.

Так, у порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник та інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами або особи, які мають з такою юридичною особою трудові відносини (діють на підставі трудового договору (контракту).

Доказами підтвердження повноважень брати участь у справі в порядку самопредставництва працівник (юрисконсульт) має надати суду: докази того, що особа обіймає певну посаду (наказ, трудовий договір), а також докази, які дозволяють встановити обсяг повноважень вказаної посадової особи (статут, положення, трудовий договір (контракт).

При цьому, у відповідному трудовому договорі (контракті) має міститись положення щодо повноважень юрисконсульта на представництва інтересів юридичної особи в суді.

Відсутність відповідних положень у трудовому договорі (положенні/посадовій інструкції) є підставою для відмови у допуску до участі у справі.

Представник, звертаючись до суду від імені директора (керівника) на підставі виданої ним довіреності, не діє у такому разі як законний представник в порядку самопредставництва.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі№ 910/23346/16, від 21.03.2018 у справі№ 916/3283/16, від 14.03.2018 у справі№ 910/22324/16.

Згідно із ч. 6 ст. 19 ЦПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що представник, який діє на підставі довіреності, та, який не є адвокатом, не може здійснювати представництво інтересів сторони у даній справі, оскільки справа, що розглядається - не відноситься до категорії малозначних справ.

Зазначені положення не суперечать конституційній нормі щодо права особи на отримання професійної правничої допомоги. Законодавче закріплення доручення саме адвокатам представництва інтересів особи у справах, які не відносяться до категорії малозначних, внаслідок складності та істотності правових наслідків, покликане забезпечити дотримання прав та інтересів особи, їх належний захист та виконання завдань цивільного судочинства.

З наданих представником відповідача документів та змісту заяви, судом встановлено, що заява про участь в режимі відеоконференції подана від імені представника відповідача, та останнім не надано доказів на підтвердження зайняття адвокатською діяльністю, а відтак представник відповідача не може представляти інтереси відповідача в даній справі.

Окремо суд звертає увагу на те, що ухвалою суду від 14.12.2022 року провадження у справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже, з даного слідує, що вирішуючи питання щодо розгляду справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження, суд не керується лише поняттям ціна позову, судом приймаються до уваги й інші підстави, що мають значення при відкритті провадження у справі.

З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції подано представником відповідача та ним не надані докази того, що особа обіймає певну посаду (наказ, трудовий договір), а також докази, які дозволяють встановити обсяг повноважень вказаної посадової особи (статут, положення, трудовий договір (контракт), а провадження у справі призначено в загальному порядку, суд дійшов висновку, що заява підлягає поверненню без розгляду, як така, що подана та підписана особою, яка не має права на її подання в даному цивільному провадженні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 258, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача ТОВ «ЕйБіСіЛоджистік» Серебряк Івана Вячеславовича про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції повернути без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя: