Рішення

від 23.10.2007 по справі 36/260

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

36/260

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

23.10.07 р.                                                                               Справа № 36/260                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді: БудкоН.В.

при секретарі судового засідання:  Крючковой К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь” м.Маріуполь

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний комбінат” м.Макіївка

про: стягнення 241грн. 93коп.

За участю:

Представників сторін:

Від позивача: Риженіна Н.М. по дов.;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Металургійний комбінат „Азовсталь” м.Маріуполь, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний комбінат” м.Макіївка, про стягнення основного боргу в сумі 167грн. 23коп., суми інфляції 60грн. 20коп., 3% річних в сумі 14грн. 50коп.

          В обґрунтування вимог посилається на договір №0103043/98  від 13.09.04р., специфікацію до нього, квитанцію про приймання вантажу, рахунок-фактуру, претензію, банківську виписку.

Відповідач у судове засідання не з'явився, надіслав відзив на позов №0109/578 від 22.10.07р., в якому позовні вимоги визнає частково в сумі основного боргу 167грн. 23коп. Позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та суми інфляції не визнає, оскільки відносно нього порушена справа про банкрутство №35/1-1б, і ухвалою господарського суду Донецької області від 19.11.2001р. введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а відповідно до ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” протягом дії мораторію не нараховується неустойка, штраф, пеня та не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та оцінивши подані докази, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО:

          13.09.04р. позивач, Відкрите акціонерне товариство „Металургійний комбінат „Азовсталь”, та відповідач, Відкрите акціонерне товариство „Макіївський металургійний комбінат”, уклали договір  №0103043/98 та специфікацію до нього.

          Згідно п.1.1 договору позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити металопродукцію.  

          Пунктом 5.2 договору сторони передбачили, що оплата кожної партії товару здійснюється на умовах авансового платежу в розмірі 100% від вартості відповідної партії товару протягом 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку на передоплату.

          22.09.04р. відповідач на підставі п.5.2 договору перерахував позивачу за поставку продукції аванс в розмірі 121 320грн., що підтверджується банківською випискою №3761.

          Позивач, на виконання умов договору, поставив відповідачу металопродукцію у кількості 49471грн., що підтверджується квитанцією про приймання вантажу №51066931 від 27.09.04р.

          Для оплати поставленої продукції позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру №90320299 від 27.09.04р. на суму 121 487,23грн.

Відповідно до п.5.4 договору, якщо вартість поставленої партії продукції перевищує суму авансового платежу, відповідач доплачує позивачу різницю протягом 15 банківських днів з моменту виставлення рахунку за цю партію.

Таким чином, оскільки вартість поставленої позивачем продукції перевищує суму внесеного відповідачем авансового платежу, то різницю  сумі 167грн. 23коп. відповідач, згідно п.5.4 договору, повинен був оплатити протягом 15 банківських днів з моменту виставлення рахунку.

Однак, у порушення умов договору відповідач до теперішнього часу різницю в сумі 167грн. 23коп. так і не оплатив.  

Направлену  позивачем претензія №09-24/07/25 від 21.06.07р. про погашення боргу відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Доказів оплати заборгованості в сумі 167грн. 23коп. відповідач не представив, у зв'язку з чим суд робить висновок, що зобов'язання відповідача перед позивачем на момент прийняття рішення суду залишилось невиконаним, що є порушенням вимог статей  525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За таких обставин, враховуючи те, що факт заборгованості підтверджений матеріалами справи, договором №0103043/98 від  13.09.04р., квитанцією про приймання вантажу, рахунок-фактурою, банківською випискою, претензією, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача  заборгованості за поставлену продукцію в сумі 167грн. 23коп. обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню.

Крім того, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України прострочення відповідачем грошового зобов'язання також тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних з простроченої суми.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, відповідно до якого 3% річних складають 14грн. 50коп., а сума інфляції -  60грн. 20коп., з огляду на наявність заборгованості, суд вважає вимоги позивача в цій частині також обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Твердження відповідача стосовно того, що оскільки відносно нього порушена справа про банкрутство №35/1-1б, і ухвалою від 19.11.2001р. введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а відповідно до ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” протягом дії мораторію не нараховується неустойка, штраф, пеня та не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань, суд вважає необґрунтованими та до уваги не приймає, так як інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних – платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, тому ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій в розумінні ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 509, 525, 526, 614, 625 ЦК України, ст. ст. 173, 193 ГК України, керуючись ст. ст. 33,49, 82, 84, 85 ГПК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь” м.Маріуполь до Відкритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний комбінат” м.Макіївка про стягнення 241грн. 93коп. задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний комбінат” ЄДРПОУ 00191170 (86101, Донецька область, м.Макіївка, вул. Металургійна, б.47)  на користь Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь” ЄДРПОУ 00191158 (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Лепорського, 1) основний борг в сумі 167грн. 23коп., 3% річних в сумі 14грн. 50коп., суму інфляції 60грн.20коп., витрати по сплаті держмита в сумі 102грн. 00коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн. 00коп.

Видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.          

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                         Будко Н.В.