Рішення

від 29.07.2009 по справі 36/260

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

36/260

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  36/260

29.07.09

За позовом       Приватного підприємства «Юридична фірма «Оберіг»

до                     Відкритого акціонерного товариства «Трест  Київпідземшляхобуд -2»

про                     стягнення 58 064 грн.  92 коп.

                                                                                              Суддя    Трофименко Т.Ю

Представники:

Від позивача             Бондарчук В.С.  – по дов. №6 від 15.05.2009р.

Від відповідача        не з'явився

Обставини справи:

          На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Приватного підприємства «Юридична фірма «Оберіг»про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Трест  Київпідземшляхобуд -2»58 064  грн. 92 коп., із яких:  52 576 грн. 00 коп.  основний  борг, 704 грн. 51 коп. –3% річних,  4 784 грн. 41 коп. –інфляційні.

          В судовому засіданні представником позивача позовні вимоги підтримані в повному обсязі.

          Свої позовні вимоги мотивує тим, що  відповідач в порушення умов договору №10/18 від 18.06.2008р.    не  повністю   сплатив позивачу  вартість наданих послуг з охорони   за період з червня 2008 року по грудень 2008 року, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі  52 576 грн. 00  коп.

          Відповідач  письмовий відзив на позов не надав, представника в судове засідання не направив, не виконав вимог суду викладених в ухвалі суду  від 01.07.2009 року про порушення провадження у справі.

     Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвала про порушення провадження у справі отримана   представником відповідача 06.07.2009р., що підтверджується повідомленням про вручення  поштового відправлення. Заяв, клопотань від відповідача про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Таким чином відповідач не реалізував  своє процесуальне право на участь  в судовому засіданні господарського суду.  

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

       Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за  наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

         Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника  позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

         18.06.2008 року між Приватним підприємством «Юридична фірма «ОБЕРІГ»(далі позивач)  та Відкритим акціонерним товариством  «Трест  Київпідземшляхобуд -2»(далі відповідач) був укладений договір №10/18 на  охорону об'єкта.

             Відповідно до п.1.1 договору  відповідач передає, а позивач приймає під сторожову охорону будівельний майданчик «Осокорки»із адміністративними, складськими та побутовими приміщеннями, що розташований за адресою: м. Київ, вул.. Б. Гмирі  і зазначений в дислокації, яка є невід»ємною  частиною цього договору.  

            При розгляді справи судом встановлено, що позивачем  роботи по  охороні будівельного майданчика надавались  відповідно до умов договору, Зауважень відповідача або заперечень щодо якості наданих послуг на адресу позивача не надходило.

            Відповідно до умов договору  за виконання цього договору відповідач сплачує позивачу щомісячно суму, яка вказується в акті виконаних робіт, або в рахунку – фактурі. Розрахунок суми робиться, виходячи із фактичного обсягу виконаних робіт на основі тарифу, який складає 12 грн. 00 коп. за  1 людино –годину.

           За період з  25 червня 2008 року по  02 грудня 2008р. позивачем було надано послуг з охорони об'єкта на загальну суму 178 272 грн. 00 коп. Факт надання послуг підтверджується  актами приймання виконаних робіт по договору №10/18 від 18 червня 2008 року, які підписані представниками сторін.  Крім того, за зазначений період позивач виставляв відповідачу рахунки на оплату наданих послуг.

            Відповідачем  сплачено  на рахунок позивача за спірний період  125 696 грн. 00 коп.

           Як визначено ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

          До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

      Згідно статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, одностороння відмова від виконання зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

       Відповідно до вимог ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.

       Оскільки сторонами чітко не визначений строк оплати вартості наданих послуг,  позивач направив  24.03.2009р. на адресу відповідача претензію за №5 про сплату  заборгованості.

      Дану претензію відповідач  залишив без відповіді на задоволення.

      В судовому засіданні представником позивача подана заява про зменшення розміру позовних вимог.  Відповідно до даної заяви позивач просить стягнути з відповідача 27 576 грн. 00 коп. основного боргу та 4 784  грн. 41 коп. інфляційні та 704  грн. 51 коп. –три проценти річних. Заява мотивована тим, що після  пред'явлення позову та порушення провадження у справі відповідач перерахував позивачу  в рахунок погашення заборгованості 25 000 грн., що підтверджується  виписками про рух коштів за  7.07.2009р. та  02.07.2009р. У зв'язку з перерахуванням відповідачем позивачу 25 000 грн. після пред'явлення позову та порушення провадження у справі , суд приходить до висновку, що провадження  в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині.

       Оскільки на день розгляду справи відповідачем свої зобов'язання по договору  №10/18 від 18 червня 2008 року   в сумі 27 576  грн. 00 коп. не виконанні, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

           Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив  виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора  зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від  простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений  законом або договором .

           З огляду на викладене, суд вважає що вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 704 грн. 51 коп. та інфляційних  втрат в сумі   4 784 грн. 41 коп. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

           Витрати  понесені позивачем по сплаті державного мита та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача в сумі  580 грн. 65 коп. та 312 грн. 50 коп.  відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

            Керуючись ст. 49, п.1-1 ст. 80,  ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

          Позовні вимоги задовольнити  частково.

          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Трест  Київпідземшляхобуд -2» (м. Київ, вул. Тампере, 13-Б,  код 04012721) на користь Приватного підприємства «Юридична фірма «Оберіг» (м. Київ, Кудрявський узвіз, 2, к. 29-а, код 23389745) 27 576 грн. 00 коп. основного боргу, 704 грн. 51 коп. –3% річних,   4 784 грн. 41 коп. –інфляційні,  580  грн. 65 коп. державного мита та 312 грн. 50 коп.  витрат  на інформаційно –технічне  забезпечення судового процесу.

        В частині стягнення  25 000 грн. провадження у справі припинити.

        Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

         Суддя                                                                   Т.Ю. Трофименко