Постанова

від 07.02.2023 по справі 927/39/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2023 р. Справа№ 927/39/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Іоннікової І.А.

Михальської Ю.Б.

Секретар судового засідання: Луцюк А.В. За участю представників учасників процесу: від позивача: не з`явився від відповідача: не з`явився Розглянув у відритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКО-Пектораль» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.10.2022 у справі №927/39/22 (суддя Демидова М.О., м. Чернігів, повний текст рішення складено та підписано - 14.10.2022)

за позовом Приватного підприємства "Західний Буг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКО-Пектораль"

про стягнення 71 254,52 грн та зобов`язання поставити товар

З результатами розгляду апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Приватне підприємство "Західний Буг" (далі - позивач/ПП "Західний Буг") звернулось до Господарського суду Чернігівської області із до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКО-Пектораль" (далі - відповідач/ТОВ "ЕСКО-Пектораль") про стягнення неустойки у сумі 71254,52 грн та зобов`язання відповідача поставити позивачу товар у кількості 272,1 тон за ціною 3 300,00 грн в т.ч. ПДВ 20%, за 1 тону, на загальну суму 897 930,00 грн в т.ч. ПДВ 20% за умовами договору поставки №140521 від 14.05.2021.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №140521 від 14.05.2021.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 04.10.2022 у справі №927/39/22 позов задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з ТОВ "ЕСКО-Пектораль" на користь ПП "Західний Буг" 71 254,52 грн неустойки та 14 537,76 грн судового збору.

Зобов`язано ТОВ "ЕСКО-Пектораль" поставити ПП "Західний Буг" на виконання умов договору поставки №140521 від 14.05.2021 лушпиння соняшникове пресоване гранульоване (насип/Біг-Бег) в кількості 272,1 тон (двісті сімдесят дві тони сто кілограм) за ціною 3 300,00 грн, в т.ч. ПДВ 20%, за 1 (одну) тонну на загальну суму 897 930,00 грн в т.ч. ПДВ 20%.

Обґрунтовуючи своє рішення із посиланням на положення ст.ст. 15, 16, 525, 526, 530, 546, 549, 599, 610, 611, 629, 712 Цивільного кодексу України та ст.ст. 193, 230, 232 Господарського кодексу України місцевий господарський суд встановив факт частково виконання відповідачем взятого на себе зобов`язання щодо поставки та передання у власність покупцеві товар, і, відповідно, прийшов до висновку про доведеність та обґрунтованість заявлених позовних вимог ПП "Західний Буг".

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим рішенням, ТОВ "ЕСКО-Пектораль» (далі - скаржник) звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.10.2022 у справі №927/39/22 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПП "Західний Буг" відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга ТОВ "ЕСКО-Пектораль» обґрунтована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права, зокрема, - ст.ст. 9, 256, 530, 546, 610, 611, 612, 617, 628, 629 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України та ст.ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово - промислові палати України», також порушенням норм процесуального прав, а саме: ст.ст. 13, 73, 74, 80, 81 Господарського процесуального кодексу України.

У своїй апеляційній скарзі, ТОВ "ЕСКО-Пектораль" не заперечує факт неналежного виконання останнім Договору поставки №140521 від 14.05.2021 та Специфікації №1, однак зазначає, що про неможливість постачання товару була обумовлена двома об`єктивними факторами, що знаходились поза волею та можливостями відповідача, в саме: поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 та у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що не було враховано позивачем при зверненні до суду із позовом про стягнення з відповідача неустойки на підставі п. 5.2. Договору.

На переконання заявника апеляційної скарги, задоволення місцевим господарським судом позову в частині зобов`язання ТОВ "ЕСКО-Пектораль" поставити ПП "Західний Буг" на виконання умов договору поставки №140521 від 14.05.2021 лушпиння соняшникове пресоване гранульоване (насип/Біг-Бег) в кількості 272,1 тон (двісті сімдесят дві тони сто кілограм) за ціною 3 300,00 грн, в т.ч. ПДВ 20%, за 1 (одну) тонну на загальну суму 897 930,00 грн в т.ч. ПДВ 20% ставить відповідача у важке фінансове становище й фактично призводить до банкрутства товариства.

Скаржник вважає, що місцевий господарський суд залишив поза увагою той факт, що заявлена ПП "Західний Буг" позовна вимога про зобов`язання поставити товар є неналежним та неефективним способом захисту порушеного права.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Позивач до Північного апеляційного господарського суду подав відзив на апеляційну скаргу, в якій просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.10.2022 у справі №927/39/22, посилаючись на те, що позивачем було з огляду на положення ст. 16 Цивільного кодексу України, було належний спосіб захисту свого порушеного права; відповідачем не надано доказів настання форс- мажорних обставин, як того вимагає положення п. 6.2. Договору.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 03.11.2022 апеляційну скргу "ЕСКО-Пектораль» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.10.2022 у справі №927/39/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Разіна Т.І., судді: Іоннікова І.А., Михальська Ю.Б.

Апеляційна скарга ТОВ «ЕСКО-Пектораль» подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 у справі вирішено витребувати матеріали справи №927/39/22, а розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху відкласти до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду.

12.12.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №927/39/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2022 у справі №927/39/22 апеляційну скаргу ТОВ «ЕСКО-Пектораль» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.10.2022 у справі №927/39/22 - залишено без руху. Роз`яснено ТОВ «ЕСКО-Пектораль» має право усунути недоліки шляхом подання відповідної заяви із доказами сплати судового збору у сумі 21 806,64 грн за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.10.2022 у справі №927/39/22.

03.01.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду від ТОВ «ЕСКО-Пектораль» на виконання вказаної ухвали від 26.12.2022 надійшла заява про усунення недоліків з доказами сплати судового збору (квитанція №591 від 29.12.2022).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №927/39/22; розгляд апеляційної скарги ТОВ «ЕСКО-Пектораль» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.10.2022 у справі №927/39/22 призначено на 07.02.2023.

Явка сторін

У судове засідання представники сторін не з`явилися.

Скаржник своїх представників у судове засідання не направив, проте подав заяву про розгляд справи без участі представника відповідача.

Судом вказану заяву задоволено.

Нормами ст. 120 ГПК України передбачена можливість повідомлення сторін про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії шляхом направлення повідомлень на адресу електронної пошти.

Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 надіслана учасникам справи на їх електронні адреси, наявні у справі та в електронні кабінети учасників.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 6 ГПК України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Заяв/клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги від позивача через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду не надходило.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на те, що позивач та відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання у даній справі, явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони (ст. 42 ГПК України), зважаючи на відсутність від позивача клопотань/заяв про відкладення розгляду справи з поданням відповідних доказів та поданням заяви відповідача про розгляд справи без участі представника відповідача, а також враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності останніх.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як убачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 14.05.2021 між ТОВ "ЕСКО-Пектораль", як постачальником та ПП "Західний Буг", як покупцем укладено договір поставки №140521 (далі - Договір), відповідно до п.п. 1.1.,1.2. якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцеві, а покупець прийняти та оплатити лушпиння соняшника пресоване гранульоване насипом або в Біг-Бегах. Постачальник гарантує, що товар (партія товару), на дату укладення цього договору, нікому не продано, не закладено, є власністю постачальника, вільний від будь-яких прав і претензій третіх осіб, в тому числі не перебуває під арештом (забороною), і у постачальника немає ніяких обмежень щодо володіння, користування, розпорядження, в тому числі відчуження, даного товару (партії товару).

У п. 2.2. Договору визначено, що покупець здійснює післяплату у розмірі 100% вартості партії товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця, протягом 3-х банківських днів з моменту отримання товару на склад покупця. Сторони можуть погоджувати інші умови оплати підписанням відповідної Додаткової угоди.

Пунктами 4.1.-4.4. Договору сторони погодили, що поставка товару включена до вартості товару, розвантаження за рахунок покупця.

Поставка товару здійснюється автотранспортом постачальника. Постачальник зобов`язується за свій рахунок та власними силами здійснити завантаження та поставку товару згідно заявки покупця.

Датою поставки вважається дата передачі товару постачальником покупцю з підписанням відповідної видаткової накладної та/або ТТН.

Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту передачі товару покупцю з підписанням відповідної видаткової накладної. Всі ризики випадкового пошкодження, втрати та загибелі товару переходять від постачальника до покупця одночасно з переходом права власності.

Положеннями п. 4.8. Договору визначено, що поставка товару здійснюється на склад покупця за адресами: Львівська обл., Сокольський р-н, смт. Жвирка, вул. 1-го Травня, 4; Львівська обл., м. Ходорів, Жидачівський р-н; Львівська обл., Буський р-н, смт. Красне, вул. Довженка, 1а.

Постачальник несе відповідальність за несвоєчасну поставку та заміну товару. У випадку несвоєчасної поставки товару постачальник сплачує неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяли в період, за який сплачується неустойка від вартості поставленого/недопоставленого товару вказаного у видатковій накладній чи заявці (п. 5.2. Договору).

Сторони у п. 5.5. Договору погодили, що період нарахування пені, передбаченої п. 5.2. Договору, становить 3 (три) роки.

У п. 6.2. Договору визначено, що сторона, для якої виникли форс-мажорні обставини, зобов`язання негайно, не пізніше двох днів, повідомити про це іншу сторону. Достатнім доказом дії форс-мажорних обставин є документ, виданий ТПП.

Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про виникнення форс - мажорних обставин позбавляє сторону права посилатися на настання таких обставин (п. 6.3. Договору).

Згідно із п.8.4. Договору строк дії Договору встановлюється з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

Між сторонами підписано специфікацію №1 від 14.05.2021 до Договору поставки №140521 від 14.05.2021, у пунктах 1-4,7 якої зазначено, що сторони дійшли згоди про постачання постачальником покупцеві наступної партії товару: лушпиння соняшника пресоване гранульоване (насип/Біг-Бег) у кількості 400,00 тон+-10%, за ціною 3300,00 грн/т з ПДВ, загальною вартістю 1320000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% 220000,00 грн. Термін поставки товару: з 17.05.2021 по 17.06.2021. Поставка товару здійснюється на склад покупця за адресами: Львівська обл., Сокальський р-н, смт. Жвирка, вул. 1-го Травня, 4; Львівська обл., м. Ходорів, Жидачівський р-н; Львівська обл., Буський р-н, смт. Красне, вул. Довженка, 1а. Покупець здійснює післяплату у розмірі 100% вартості партії товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця, протягом 3-х банківських днів з моменту отримання товару на склад покупця. Сторони можуть погоджувати інші умови оплати підписанням відповідної Додаткової угоди. Дана специфікація вступає в силу з моменту її підписання і є невід`ємною частиною договору поставки №140521 від 14.05.2021.

За доводами позивача відповідач частково виконав умови договору та специфікації №1, поставивши позивачу товар у загальній кількості 127,9 тон на загальну суму 422 070,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №52 від 02.06.2021, №55 від 17.06.2021, №56 від 18.06.2021, №71 від 22.07.2021, підписаними зі сторони постачальника та отримувача.

На підтвердження факту часткової поставки товару позивачем надано товаро-транспортні накладні №1048 від 02.06.2021, №1051 від 17.06.2021, №1052 від 18.06.2021, №1066 від 22.07.2021.

Позивач зазначає, що ним було сплачено поставлене лушпиння соняшника пресоване гранульоване, тим самим виконано взяті на себе зобов`язання за договором.

За твердженнями позивача відповідач не виконав зобов`язання перед позивачем у повному обсязі за договором та Специфікацією № 1, а саме: станом на 18.06.2021 на загальну суму 999 042,00 грн в т.ч. ПДВ, що становить непоставку 302,74 тон лушпиння соняшника пресованого гранульованого; станом 22.07.2021 (остання дата поставки) - на загальну суму 897930,00 грн. в т.ч. ПДВ, що становить не поставку 272,1 тон лушпиння соняшника пресованого гранульованого.

01.09.2021 позивач направив на адресу відповідача претензію-вимогу (щодо невиконання договору поставки лушпиння соняшника пресоване гранульоване насипом) №ЗБ-1832-09-21, у якій вимагав у відповідача в добровільному порядку в 7-денний строк від дня отримання даної претензії-вимоги здійснити поставку на загальну суму 897 930,00 грн у т.ч. ПДВ, що становить непоставлене лушпиння соняшникове пресоване гранульоване (насип/Біг-Бег) в кількості 272,1 тон. на загальну суму 897 930,00 грн у т.ч. ПДВ 20% та перерахувати на розрахунковий рахунок позивача за несвоєчасну поставку лушпиння соняшника пресованого гранульованого (насип/Біг-Бег) за період з 18.06.2021 по 31.08.2021 неустойку в розмірі 27 798,92 грн.

Однак, отримана відповідачем претензія-вимога щодо невиконання договору останнім проігнорована і добровільно не виконана, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Позивачем у позовній заяві наведено розрахунок неустойки за прострочення поставки товару, а саме: з 18.06.2021 по 21.07.2021 на суму 999 042,00 грн у розмірі 13959,22 грн; станом на 22.07.2021 на суму 897930,00 грн у розмірі 369,01 грн; з 23.07.2021 по 09.12.2021 на суму 897 930,00 грн у розмірі 569 26,29 грн. Всього неустойки за період з 18.06.2021 по 09.12.2021 на суму 712 54,52 грн, яку заявлено до стягнення на підставі п.5.2. Договору.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про зобов`язання відповідача поставити позивачу товар у кількості 272,1 тон в т.ч. ПДВ 20% за 1 тону на загальну суму 897 930,00 грн тон у т.ч. ПДВ 20%.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Відповідно до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення суду першої інстанції не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

За змістом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є зокрема, договори та інші правочини.

Згідно із ч. 1 ст. ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін ( ст. 712 ЦК України).

Положеннями ч. 1 ст. 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтями 525, 526 ЦК України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондується з приписами ст.193 Господарського кодексу України.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином ( ст. 599 ЦК України).

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У свою чергу, наявними у матеріалами справи видатковими накладними №52 від 02.06.2021, №55 від 17.06.2021, №56 від 18.06.2021, №71 від 22.07.2021 та товаро-транспортними накладними №1048 від 02.06.2021, №1051 від 17.06.2021, №1052 від 18.06.2021, №1066 від 22.07.2021 підтверджується факт часткової поставки відповідачем позивачу товару у кількості 127,9 тон на загальну суму 422 070,00 грн.

Виходячи із зазначеної у специфікації кількості товару, яка була обумовлена сторонами для поставки (400,00 тон на суму 1 320 000,00 грн.) відповідач, у встановлений у специфікації термін поставки товару (з 17.05.2021 по 17.06.2021) станом на 18.06.2021 не поставив позивачу 302,74 тони лушпиння соняшника пресованого гранульованого на загальну суму 999 042,00 грн. в т.ч. ПДВ; а станом на 22.07.2021 (остання дата поставки) - 272,1 тон лушпиння соняшника пресованого гранульованого на загальну суму 897 930,00 грн. в т.ч. ПДВ.

Претензію-вимогу (щодо невиконання договору поставки лушпиння соняшника пресоване гранульоване насипом) №ЗБ-1832-09-21 від 01.09.2021 залишив без задоволення.

Вказані обставини відповідачем не спростовані.

Позивачем на підставі п. 5.2. Договору здійснено нарахування неустойки за прострочення поставки товару, а саме: з 18.06.2021 по 21.07.2021 на суму 999 042,00 грн у розмірі 13 959,22 грн; станом на 22.07.2021 на суму 897 930,00 грн у розмірі 369,01 грн; з 23.07.2021 по 09.12.2021 на суму 897 930,00 грн. у розмірі 56 926,29 грн.

Всього неустойки за період з 18.06.2021 по 09.12.2021 на суму 71 254,52 грн.

За змістом ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою. Неустойкою, зокрема, пенею, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Положеннями ст. 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які сплачуються у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

У відповідності до ст. ст. 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевір наданий позивачем розрахунок пені, суд апеляційної інстанції приходить висновку про обґрунтованість нарахування неустойки за період прострочення обов`язку з поставки товару з 18.06.2021 по 09.12.2021 на суму 71 254,52 грн.

Оскільки відповідач взяв на себе зобов`язання щодо поставки та передачі у власність покупцеві товар виконав частково, та не довів поважності причини невиконання зобов`язань за договором щодо поставки, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду про стягнення з відповідача 71 254,52 грн неустойки.

Щодо належності та ефективності обраного позивачем способу захисту, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ГПК України).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно- примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Положеннями ч. 2 ст. 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені положеннями статті 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.

За ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі.

Як вже зазначалось вище, позивач звернувся із вимогою про зобов`язання відповідача поставити позивачу недопоставлений товар у кількості 272,1 тон в т.ч. ПДВ 20% за 1 тону на загальну суму 897 930,00 грн. тон в т.ч. ПДВ 20%.

Однак, відповідач не поставив у повному розмірі обумовлений договором та специфікацією товар.

Тобто, метою подання позову є усунення обставин, які на думку позивача унеможливлюють подальше виконання Договору, яке реалізоване у спосіб примусового зобов`язання іншої сторони виконати умови Договору, що відповідає способу захисту права, визначеному у п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Таким чином право позивача, аналогічно праву відповідача, вимагати від свого контрагента виконання конкретних невиконуваних умов договору в натурі (в дійсності), прямо передбачено нормами чинного законодавства.

Виходячи з приписів ч.1 ст. 662 ЦК України боржник, який сплатив, зокрема, неустойку, не звільняється від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст. 525 ЦК України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Обов`язок боржника виконати певні дії встановлений договором. Примусове виконання обов`язку в натурі застосовується у тих випадках, коли відповідач зобов`язаний був вчинити певні дії по відношенню до позивача, але відмовився або уникає можливості виконати свій обов`язок.

Вказане спростовує доводи скаржника про те, що вимога позивача про зобов`язання поставити товар, виконання якого обумовлене договором, є неналежним способом захисту порушених.

Враховуючи вище наведене суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позову в частині зобов`язання відповідача поставити позивачу недопоставлений товар у кількості 272,1 тон в т.ч. ПДВ 20% за 1 тону на загальну суму 897 930,00 грн тон в т.ч. ПДВ 20%.

Щодо посилання відповідача на неможливість виконання зобов`язання в частині поставки товару, з огляду на форс - мажорні обставини, і, відповідно, відсутністю підстав для нарахування позивачем неустойки, суд апеляційної інстанції зазначає про таке.

У п. 6.2. Договору визначено, що сторона, для якої виникли форс-мажорні обставини, зобов`язання негайно, не пізніше двох днів, повідомити про це іншу сторону. Достатнім доказом дії форс-мажорних обставин є документ, виданий ТПП.

Відповідно до ч.1 ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1, 2 ст.77 ГПК передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Частиною першою цієї статті встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Проте, відповідачем до матеріалів справи не надано сертифікату Торгово-промислової палати, який би засвідчував настання обставин непереборної сили під час виконання договору поставки №140521 від 14.05.2021.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що у постанові Верховного Суду від 04.10.2022 у справі №927/25/21 зроблено висновок, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №926/2343/16, від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі №905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

Однак, відповідачем не зазначено, яким чином запровадження воєнного стану та військова агресія Російської Федерації проти України завадили відповідачу виконати свій обов`язок з поставки товару, що полягав у доставці лушпиння соняшникове пресоване гранульоване (насип/Біг-Бег) в кількості 272,1 тон.

Також відповідачем не надано до як суду жодних доказів на підтвердження обставин настання щодо нього обставин непереборної сили, які б свідчили про об`єктивну та непереборну неможливість здійснити поставку товару.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що саме лише посилання на військову агресію Російської Федерації проти України без належного обґрунтування неможливості виконання прийнятого на себе зобов`язання з підтвердженням відповідними доказами не може визнаватися судом належними підставами для невиконання постачальником умов договору поставки.

Крім того, укладаючи договір поставки №140521 від 21.05.2021, відповідач був обізнаний про пандемією COVID-19, адже, така інформація є загальнодоступною та загальновідомою.

Так, приписами ч. 1 ст. 96 ЦК України передбачено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а ст. 525, 526 названого Кодексу та 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Юридична особа здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, а тому, укладаючи спірні договори з визначеним строком поставки, відповідач повинен був оцінити погоджений сторонами строк виконання зобов`язання з поставки товару та відповідно об`єктивно оцінити можливість виконання такого зобов`язання у вказаний строк.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідач, як юридична особа, яка здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, підписуючи з позивачем договір на постачання лушпиння соняшника пресоване гранульоване насипом), усвідомлював, що кінцевою датою поставки товару є дата, визначена у специфікації до договору, з огляду на що повинен був розумно оцінити цю обставину з урахуванням виду своєї діяльності та можливості виконання зобов`язання у погоджені сторонами строки. Тобто відповідач, підписавши договір, погодив усі істотні умови договору, зокрема щодо кінцевої дати поставки товару та наслідки несвоєчасної поставки відповідачем товару позивачу.

Водночас, в матеріалах справи не міститься зауважень, письмових пропозицій тощо, щодо кінцевої дати постачання товару та положень п. 5.2. Договору, тобто відповідач, підписавши договір поставки, погодив всі істотні умови договору, зокрема, й щодо, нарахування у випадку несвоєчасної поставки товару те, що постачальник сплачує неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяли в період, за який сплачується неустойка від вартості поставленого/недопоставленого товару вказаного у видатковій накладній чи заявці без жодних зауважень.

Крім того, в силу положень п. 6.3. Договору неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про виникнення форс - мажорних обставин позбавляє сторону права посилатися на настання таких обставин.

Інші наведені доводи скаржника, викладені в поданій ним апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, викладених в оскаржуваному рішенні.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог, у зв`язку з їх доведеністю та обґрунтованістю.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 ст. 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду в розумінні ст. 277 ГПК України, з викладених в апеляційній скарзі обставин.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що рішення місцевого господарського суду прийняте з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.10.2022 у справі №927/39/22, та, відповідно, апеляційна скарга ТОВ "ЕСКО-Пектораль" є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати пов`язані з розглядом апеляційної скарги Господарського суду Чернігівської області від 04.10.2022 у справі №927/39/22 на покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСКО-Пектораль» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.10.2022 у справі №927/39/22 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Справу №927/39/22 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано суддями - 13.02.2023.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді І.А. Іоннікова

Ю.Б. Михальська