Рішення

від 08.02.2023 по справі 564/861/22

КОСТОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/861/22

Рядок статзвіту № 43

08 лютого 2023 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючий суддя Грипіч Л. А.

з участю секретаря Вознюк Ю.В.

за участі учасників справи:

позивача ОСОБА_1 , представникапозивача -адвоката ОніщукаС.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Костопільської міської ради Рівненської області про відшкодування моральноїшкоди занаявності порушенняправ працівникау сферітрудових відносин

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Костопільського районного суду Рівненської області з цивільним позовом до Костопільської міської ради Рівненської області про відшкодування моральної шкоди за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідно до наказу №21-а від 01 вересня 2020 року «Про прийняття ОСОБА_1 », Дошкільним навчальним закладом №3 «Сонечко» Костопільської міської ради Рівненської області позивача прийнято на роботу інструктором з фізкультури на період відсутності основного працівника ОСОБА_2 на 0,5 ставки. В подальшому, відповідно до п.1 наказу №31 від 31 серпня 2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 », позивача звільнено з посади інструктора з фізкультури у зв`язку з переривом соціальної відпустки до трирічного віку та виходом на роботу основного працівника ОСОБА_3 з 01 вересня 2021 року на підставі п.2 статті 36 КЗпП України.

В подальшому, відповідно до п.1 наказу №35 від 14 вересня 2021 року «Про внесення змін до наказу №31 від 31.08.2021р. «Про звільнення ОСОБА_1 » роботодавцем внесено зміни до наказу №31 та звільнено позивача з посади інструктора з фізкультури у зв`язку з переривом соціальної відпустки до трирічного віку та виходом на роботу основного працівника ОСОБА_3 з 14 вересня 2021 року на підставі п.2 статті 36 КЗпП України.

Позивач не погодилась із наказами №31 від 31 серпня 2021 року та №35 від 14 вересня 2021 року та оскаржила їх до суду, а дії та рішення роботодавця оскаржила також до Державної служби України з питань праці.

Вказує, що за результатами розгляду її скарги Управлінням Держпраці у Рівненській області складено акт, а керівнику роботодавця внесений припис про усунення порушень законодавства про працю, а також на керівника складений протокол про адміністративне правопорушення.

В подальшому позивачу стало відомо, що зміст акта та припису вказують на те, що керівником роботодавця ОСОБА_4 , в порушення вимог абзацу першого пункту 2.5 глави 2 Інструкції №58 від 29.07.93р. та ч.1 ст.41 КУпАП не вжито заходів щодо ознайомлення позивача, як працівника, з наказом про прийняття на роботу та записами в особовій картці у зв`язку із її відсутністю, що позбавило позивача можливості бути проінформованою про юридично значимі факти під час трудової діяльності.

Вказує, що за наслідками розгляду складеного відносно керівника роботодавця протоколу Костопільський районний суд Рівненський області постановою від 04 березня 2022 року у справі №564/251/22 визнав керівника роботодавця винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП і керівник ОСОБА_4 з вказаними порушеннями погодилась, припис і постанову суду не оскаржувала.

Вважає, що 04 березня 2022 року судом встановлено факт порушення роботодавцем прав позивача, як працівника, у сфері трудових відносин, а саме те, що керівником роботодавця ОСОБА_4 , в порушення вимог абзацу першого пункту 2.5 глави 2 Інструкції № 58 від 29.07.93р. та ч.1 ст.41 КУпАП не вжито заходів щодо ознайомлення позивача, як працівника, з наказом про прийняття на роботу та записами в особовій картці у зв`язку із її відсутністю, що позбавило позивача можливості бути проінформованою про юридично значимі факти під час трудової діяльності і тим самим позивачу заподіяно моральну шкоду, яку зобов`язаний відшкодувати власник.

У зв`язку з цим, позивач 21 квітня 2022 року звернулась до власника Костопільської міської ради Рівненської області, із заявою про вчинення керівником роботодавця дисциплінарного проступку і за результатами розгляду її звернення керівнику роботодавця власником зроблено усне зауваження та попереджено її про недопущення подібних порушень трудового законодавства в подальшому, чим власник фактично визнав факт порушення роботодавцем прав позивача, як працівника, у сфері трудових відносин, проте самостійно жодних заходів за для відшкодування позивачу заподіяної такими порушенням моральної шкоди не вжив що змусило позивача звернутись до суду.

Вказує, що відповідно до статті 237-1 КЗпП відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Також вказує, що власником Дошкільного навчального закладу №3 «Сонечко» Костопільської міської ради Рівненської області є Костопільська міська рада Рівненської області, а тому обов`язок по відшкодуванню заподіяної позивачу моральної (немайнової) шкоди покладається саме на даного власника.

Зазначає, що порушення, допущене роботодавцем, мало триваючий характер, оскільки тривало увесь період працевлаштування позивача та призвело до вкрай негативних наслідків. Зокрема, через відсутність з вини роботодавця особової картки позивача, ним не вжито заходів щодо ознайомлення позивача, як працівника, з наказом про прийняття на роботу та записами в особовій картці у зв`язку із її відсутністю, що позбавило позивача можливості бути проінформованою про юридично значимі факти під час трудової діяльності у тому числі і про факт її звільнення, із i законністю якого позивач не погодилась, що зумовило необхідність звернення до суду (справа №564/2777/21).

Вказує, що роботодавець факту відсутності особової картки позивача розголосу не надавав та замовчував і лише після звернення позивача 22 листопада 2021 року до Державної служби України з питань праці зі скаргою від 19 листопада 2021 року вказаний факт став відомий, проте, з метою ознайомлення позивача з результатами розгляду її звернень, остання змушена була звертатись за допомогою до адвоката, який зробив відповідний запит.

Також вказує, що про факти протиправних дій керівника підпорядкованого комунального закладу позивач неодноразово повідомляла власника, керівники якого від реальних дій та прийняття рішень безпідставно самоусунулись.

Зазначає, що така байдужість та системне нехтування комунальним закладом та органом місцевого самоврядування звернень позивача, необхідність самостійно наполегливо домагатись встановлення істини спричинили позивачу значне психологічне напруження, розчарування обранцями громади та суттєві незручності, пов`язані з відстоюванням власних інтересів рядового працівника і відстоювати власні інтереси позивач змушена у непростий час, коли триває боротьба Українського народу зі збройною агресією Російської Федерації, що отримало свою належну правову оцінку у Постанові Верховної Ради України "Про заяву Верховної Ради України "Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні" від 14 квітня 2022 року № 2188-IX.

Також вказує, що лише 19 квітня 2022 року i лише після її та представника активних дій, позивач змогла ознайомить зі змістом постанови суду від 04 березня 2022 року у справі №564/251/22 та довідалась про порушення роботодавцем її трудових прав та про притягнення керівника за це до адміністративної відповідальності.

Вказує, що дії комунального закладу, органу місцевого самоврядування та органу державного контролю, які достовірно знаючи, що роботодавець порушив права позивача, яка у зв`язку з цим має право на відшкодування моральної шкоди, умисно деталі такого порушення не розкривали, до перевірки позивача не залучали, з результатами перевірки не ознайомлювали, а також не залучали її, як потерпілу, у справу про притягнення керівника до адміністративної відповідальності і така тривала спільна бездіяльність названих установ, що мала місце у період воєнного стану, спричинила позивачу значне психологічне напруження, порушило нормальні життєві зв`язки через неможливість продовження активного громадського життя, яке тепер фактично зведене до оскарження протиправних дій /бездіяльності установ, порушила стосунки з оточуючими людьми (колишні колеги по роботі, друзі), які тепер переконані у безкарності роботодавця, власника та у неспроможності позивача відстояти власні законні інтереси.

Вважає, що вказаними порушеннями роботодавець заподіяв позивачу моральну шкоду, яку остання оцінює у 30000 грн.

Просить стягнути з Костопільської міської ради Рівненської області 30000 грн в рахунок відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної Дошкільним навчальним закладом №3 «Сонечко» Костопільської міської ради Рівненської області порушенням прав працівника у сфері трудових відносин та стягнути з Костопільської міської ради Рівненської області судові витрати, які позивач поніс та планує понести у зв`язку із розглядом справи.

Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 30.05.2022 року відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, про що повідомлено сторони. Відстрочено позивачу сплату судового збору до ухвалення судового рішення по цивільній справі.

Відповідачу було надано 15-ти денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати відзив на позов, позивачу у 5-ти денний строк з дня отримання відзиву на позов подати відповідь на відзив, відповідачу у строк не пізніше 5-ти днів з дня отримання відповіді на відзив подати свої заперечення на відповідь на відзив.

Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала заявлені позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві. Просить позов задоволити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

Представник позивача адвокат Оніщук С.П., в судовому засідання позовні вимоги підтримав та пояснив, що діями відповідача, як власника роботодавця, позивачу завдано моральної шкоди, яка полягає у відчутному психологічному напруженні, порушенні нормальних життєвих зв`язків. Такі дії також унеможливили на тривалий час продовження активного громадського життя позивача, яка на даний час змушена займатись тим, що оскаржує протиправні дії та бездіяльність установ, порушила стосунки з оточуючими людьми, у тому числі з колегами по роботі, друзями, які переконані у безкарності роботодавця, власника і які вважають, що позивач неспроможна відстояти власні законні інтереси, що також дуже відчутно впиває на позивача психологічно, завдає хвилювань. Просить позов задоволити у повному обсязі.

Відповідач Костопільська міська рада Рівненської області не забезпечила явку повноважного представника в судове засідання, про дату і час розгляду справи повідомлена вчасно та належним чином.

Відповідно доч.1ст.280Цивільного процесуальногокодексу України,суд можеухвалити заочнерішення напідставі наявниху справідоказів заодночасного існуваннятаких умов: 1)відповідач належнимчином повідомленийпро дату,час імісце судовогозасідання; 2)відповідач нез`явився всудове засіданнябез поважнихпричин абобез повідомленняпричин; 3)відповідач неподав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи викладене, дійшов висновку про можливість вирішення справи на підставі наявних у ній даних, доказів та постановити заочне рішення.

Суд, заслухавши позивача та його представника, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив таке.

Так наказом Костопільського дошкільного навчального закладу №3 «Сонечко» від 01.09.2020 №21-а ОСОБА_1 прийнято інструктором з фізкультури 01 вересня 2020 року на період відсутності основного працівника ОСОБА_2 на 0,5 ставки, з оплатою згідно чинного законодавства.

Наказом Костопільського дошкільного навчального закладу №3 «Сонечко» від 31.08.2021 №31 звільнено ОСОБА_1 , інструктора з фізкультури, 31 серпня 2021 року у зв`язку з переривом соціальної відпустки до трьох річного віку та виходом на роботу основного працівника ОСОБА_3 з 01 вересня 2021 року.

Наказом Костопільського дошкільного навчального закладу №3 «Сонечко» від 14.09.2021 №35 внесено зміни до пункту 1 наказу від 31.08.2021 №31 про звільнення ОСОБА_1 та звільнено останню з 14 вересня 2021 року. Зі змісту наказу вбачається, що підставою внесення змін є те, що ОСОБА_1 у день звільнення 31.08.2021 оформила лікарняний і перебувала на листку непрацездатності з 31.08.2021 по 13.09.2021.

11 жовтня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Костопільського районного суду Рівненської області з позовом до Дошкільного навчального закладу №3 «Сонечко» Костопільської міської ради Рівненської області про визнання незаконним та скасування пунктів наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 19 жовтня 2021 року у справі №564/2777/21 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Дошкільного навчальногозакладу №3«Сонечко» Костопільськоїміської радиРівненської області про визнання незаконними та скасування пунктів наказів поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

22 листопада 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Державної служби України з питань праці із скаргою на рішення, прийняте начальником Управління Держпраці у Рівненській області за наслідками розгляду її заяви, у якій просила провести належну повторну перевірку доводів, викладених нею у заяві від 11 жовтня 2021 року щодо додержання Дошкільним навчальним закладом №3 «Сонечко» Костопільської міської ради Рівненської області законодавства про працю в частині її звільнення згідно наказів №31 від 31 серпня 2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 » та №35 від 14 вересня 2021 року «Про внесення змін до наказу №31 від 31.08.2021 «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Листом Управління Держпраці у Рівненській області від 29.12.2021 №19-04/7083 повідомлено ОСОБА_1 про те, що управлінням розглянуто її скаргу на рішення за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 , скерованого Державною службою України з питань праці та повідомлено, що у ході позапланових заходів встановлено, що згідно з наказом від 01.09.2020 №21-а «Про прийняття ОСОБА_1 », позивача прийнято інструктором з фізкультури, 01 вересня 2020 року, на період відсутності основного працівника ОСОБА_2 на 0,5 ставки з оплатою згідно чинного законодавства. З наказом від 01.09.2020 № 21-а позивач не ознайомлена. У трудовій книжці позивача міститься запис про призначення на посаду інструктора з фізкультури на час відсутності основного працівника на підставі наказу від 01.09.2020 № 21/a. У повідомленні про прийняття працівника на роботу, поданому до територіального органу ДПС від 01.09.2020 вказано, що позивач прийнята згідно наказу від 01.09.2020 №23. Посадовими особами ЗДО №3 подане скасовуюче повідомлення про прийняття на роботу та за його наслідками початкове повідомлення про прийняття на роботу. В останньому повідомленні про прийняття на роботу від 08.12.2021 зазначено, що позивач прийнята на роботу відповідно до наказу від 01.09.2020 №21a. У своїх письмових поясненнях завідувач ЗДО № 3 повідомила про те, що механічно помилилася у написанні номера наказу про прийняття позивача на роботу. Зазначила, що наказ від 01.09.2020 №21-а вказаний у наказі, реєстраційній книзі обліку наказів та зазначений у трудовій книжці.

Відповідно до об`єднаного наказу Державного комітету статистики та Міністерства оборони України від 25.12.2009 №495/656 «Про затвердження типової форми первинного обліку № П-2 «Особова картка працівника» затверджено типову форму первинної облікової документації №П-2 «Особова картка працівника».

Під час позапланового заходу посадові особи ЗДО № 3 повідомили про те, що особова картка позивача відсутня. У своїх додаткових поясненнях завідувач ЗДО № 3 повідомила про те, що особова картка позивача відсутня у зв`язку із відмовою позивача передати справу з реорганізованого відділу освіти та відмовою принести документи для оформлення особової справи.

Також у листі вказано, що під час позапланового заходу державного нагляду (контролю) встановлено, що посадовими особами дошкільної освіти №3 «Сонечко» Костопільської міської ради не вжито заходів щодо ознайомлення позивача з наказом про прийняття на роботу та записами в особовій картці працівника у зв`язку із відсутністю особової картки, що унеможливило позивачу бути проінформованою про юридично значимі події під час трудової діяльності за укладеним трудовим договором, що є порушенням вимог абзацу першого пункту 2.5 глави 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок.

Листом також проінформовано позивача, що Управління Держпраці у Рівненській області діє на підставі Положення про Управління Держпраці у Рівненській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 №84, відповідно до п.3 якого серед основних завдань Управління Держпраці у Рівненській області є реалізація державної політики у промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Також позивача проінформовано , що в Управління Держпраці у Рівненській області у Рівненській області відсутні повноваження відносно встановлення правильності номерів наказів виданих роботодавцями та фактів підробки документів та у зв`язку із зазначеними обставинами рекомендовано позивачу звернутися до компетентних органів держави для встановлення вірного номеру наказу про прийняття на роботу.

Вказані обставини також підтверджуються актом Управління Держпраці у Рівненській області від 29.12.2021 №1094а/04-10 складеним за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах праці.

Крім того, вказаним листом повідомлено, що за результатами проведення позапланового заходу складений акт, посадовим особам внесений припис про усунення порушень законодавства про працю та на керівника складений протокол про адміністративне правопорушення.

Вказана обставина також підтверджується приписом про усунення виявлених порушень законодавства про працю №1094п/04-10/1094а від 29.12.2021, виданим Управлінням Держпраці у Рівненській області.

Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 24 січня 2022 року у справі №564/2777/21 витребувано від Відділення поліції №2 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області витяг з ЄРДР про внесення відомостей на виконання вимог ухвали суду від 21 грудня 2021 року у справі №564/3247/21. Витребувано від Управління Держпраці у Рівненській області копії акту, складеного за результатами проведення позапланового заходу Дошкільного навчального закладу №3 «Сонечко» Костопільської міської ради Рівненської області, внесеного посадовим особам Дошкільного навчального закладу №3 «Сонечко» Костопільської міської ради Рівненської області припису про усунення порушень законодавства про працю та протоколу про адміністративне правопорушення, складеного на керівника названого закладу, на які зроблено посилання у листі №19-04/7083 від 29 грудня 2021 року.

Із листа Управління Держпраці у Рівненській області від 05.04.2022 №15-10/1323, вбачається, що Управлінням на виконання ухвали суду від 24.01.2022 у справі №564/2777/21 надано суду: копію акта, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці від 29.12.2021 №1094а/04-10; копію припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 29.12.2021 №1094п/04-10; копію протоколу про адміністративне правопорушення від 30.12.2021 №000366.

Із складеного 30.12.2021 Управлінням Держпраці у Рівненській області протоколу про адміністративне правопорушення №000366 вбачається, що останній складено відносно завідувача Закладу дошкільної освіти №3 «Сонечко» Костопільської міської ради за допущене порушення законодавства про працю, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.41 Кодексу законів про працю України, а саме абзацу першого пункту 2.5 глави 2 Інструкції №58 посадовими особами Закладу дошкільної освіти №3 «Сонечко» Костопільської міської ради не вжито заходів щодо ознайомлення з наказом про прийняття на роботу та записами в особовій картці працівника ОСОБА_1 у зв`язку із відсутністю особової картки, що унеможливило ОСОБА_1 бути поінформованою про юридично значимі події під час трудової діяльності у ЗДО №3 «Сонечко» Костопільської міської ради за укладеним трудовим договором.

Постановою Костопільського районного суду Рівненської області від 04 березня 2022 року у справі №564/251/22 визнано винною ОСОБА_4 в чиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП та звільнено від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

Також 02 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Костопільського міського голи із заявою щодо систематичних порушень посадовими особами Дошкільного навчального закладу №3 «Сонечко» Костопільської міської ради Рівненської області вимог законодавства про працю, що спричинило ініціювання притягнення керівника до адміністративної відповідальності, внесення відомостей до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, ігнорування заяви від 11.10.2021, у якій просила перевірити правомірність звільнення посадовими особами Дошкільного навчального закладу №3 «Сонечко» Костопільської міської ради Рівненської області позивача з посади інструктора з фізичної культури у тому числі правомірності дій останніх, спрямованих на штучне створення доказів у справі №564/2777/21, вжити відповідних заходів.

21 квітня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Костопільського міського голи та до Департаменту освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації із заявою (дисциплінарною скаргою) щодо системних порушень керівником Дошкільного навчального закладу №3 «Сонечко» Костопільської міської ради Рівненської області вимог законодавства про працю, що спричинило його притягнення до адміністративної відповідальності, у якій просила під час дисциплінарного провадження надати оцінку порушенням вимог законодавства про працю щодо позивача, допущеним керівником Дошкільного навчального закладу №3 «Сонечко» Костопільської міської ради Рівненської області. Також просила зобов`язати керівника Дошкільного навчального закладу №3 «Сонечко» Костопільської міської ради Рівненської області надати до повноважних осіб органу місцевого самоврядування матеріали результатів перевірок Управління Держпраці у Рівненській області, проведених на підставі її заяв від 12.10.2021 та від 22.11.2021, у тому числі копії акта перевірки і припису, протоколу про адміністративне правопорушення від 04.03.2022 та всі матеріали, отримані та сформовані закладом у зв`язку із розглядом судом справи №564/2777/21. Просила вжити невідкладених заходів для відновлення її порушених трудових прав та повідомити про прийняті рішення щодо керівника Дошкільного навчального закладу №3 «Сонечко» Костопільської міської ради Рівненської області.

Листом від 04 травня 2022 року №1017/02-08 Костопільська міська рада повідомила ОСОБА_1 , що її заяву від 21.04.2022 з додатком копією постанови Костопільського районного суду Рівненської області від 04.03.2022 розглянуто, та з урахуванням вказаної постанови орган управління галуззю освіти управління освіти, культури, молоді та спору Костопільської міської ради обмежилось усним зауваженням ОСОБА_4 .

Листом Управління освіти, культури, молоді та спорту Костопільської міської ради від 13.05.2022 №567/01-23 повідомлено ОСОБА_1 про те, що за результатами розгляду її заяви управління не вбачає необхідності для створення дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарної справи щодо ОСОБА_4 , а також, що начальником управління проведено бесіду з директором закладу дошкільної освіти №3 «Сонечко» Костопільської міської ради Рівненської області та попереджено останню про недопущення подібних порушень трудового законодавства в подальшому.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Так, відповідно до ч.1-3 ст.23 ЦК України, особа маєправо навідшкодування моральноїшкоди,завданої внаслідокпорушення їїправ.

Моральна шкодаполягає: уфізичному болюта стражданнях,яких фізичнаособа зазналау зв`язкуз каліцтвомабо іншимушкодженням здоров`я; удушевних стражданнях,яких фізичнаособа зазналау зв`язкуз протиправноюповедінкою щодонеї самої,членів їїсім`їчи близькихродичів; удушевних стражданнях,яких фізичнаособа зазналау зв`язкуіз знищеннямчи пошкодженнямїї майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо іншене встановленозаконом,моральна шкодавідшкодовується грошовимикоштами,іншим майномабо вінший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п.3 Постанови, Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», п ід моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до абз.2 п.5, абз.1 п.9 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Відповідно до п.13 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України, судам необхідно враховувати, що відповідно до ст.237-1 КЗпП за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Так судом встановлено, що посадовими особами Дошкільного навчального закладу №3 «Сонечко» Костопільської міської ради Рівненської області не забезпечено ознайомлення позивача ОСОБА_1 із наказом від 01.09.2020 №21-а «Про прийняття ОСОБА_1 ».

Крім того судом встановлено, що особова картка працівника позивача ОСОБА_1 , форма якої затверджена об`єднаним наказом Державного комітету статистики та Міністерства оборони України від 25.12.2009 №495/656 «Про затвердження типової форми первинного обліку №П-2 «Особова картка працівника», відсутня, що унеможливило позивачу бути проінформованою про юридично значимі події під час трудової діяльності за укладеним трудовим договором, що є порушенням вимог абзацу першого пункту 2.5 глави 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок і що підтверджується постановою Костопільського районного суду Рівненської області від 04.03.2022 у справі №564/251/22.

Суд враховує, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Так, вказуючи на завдання моральної шкоди, позивач зазначає, що остання полягає у тому, що порушення, допущене роботодавцем, мало триваючий характер протягом всього періоду працевлаштування позивача та призвело до вкрай негативних наслідків, а саме через відсутність з вини роботодавця особової картки позивача, не вжито заходів щодо ознайомлення її, як працівника, з наказом про прийняття на роботу та записами в особовій картці, що позбавило позивача можливості бути проінформованою про юридично значимі факти під час трудової діяльності, що в поєднанні із ненаданням відповідачем розголосу про відсутність такої особової картки і замовчування вказаного факту змусило останню витребовувати інформацію про це, а небажання, байдужість та системне нехтування комунальним закладом, органом місцевого самоврядування звернень позивача, необхідність самостійно наполегливо домагатись встановлення істини спричинили позивачу значне психологічне напруження, розчарування обранцями громади та суттєві незручності, пов`язані з відстоюванням власних інтересів рядового працівника і відстоювати власні інтереси позивач змушена у непростий час, коли триває боротьба Українського народу зі збройною агресією Російської Федерації, що спричинило позивачу значне психологічне напруження, порушило нормальні життєві зв`язки через неможливість продовження активного громадського життя, яке тепер фактично зведене до оскарження протиправних дій /бездіяльності установ, порушила стосунки з оточуючими людьми (колишні колеги по роботі, друзі), які тепер переконані у безкарності роботодавця, власника та у неспроможності позивача відстояти власні законні інтереси.

Разом з тим, позивачем не надано доказів на підтвердження понесених останньою моральних страждань.

Так суд враховує, що не ознайомлення позивача із наказом про прийняття на роботу та відсутність особової картки працівника не могли завдати моральної шкоди позивачу, оскільки остання працювала на займаній посаді, отримувала заробітну плату та не була позбавлена усіх гарантій її трудових прав, які остання має як працівник.

При цьому, доказів невідповідності чи невиплати повністю або часткового позивачу заробітної плати внаслідок неознайомлення із наказом та відсутністю особової картки позивач суду не надала і судом таких доказів не здобуто.

Більше того, зі змісту постанови Костопільського районного суду Рівненської області від 04.03.2022 у справі №564/251/22, якою визнано винною ОСОБА_4 в чиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП та звільнено останню від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, встановлено, що вчинене ОСОБА_4 адміністративне правопорушення є малозначним, оскільки не становить великої суспільної шкідливості й не завдало значних збитків.

Вказану постанову суду позивач не оскаржувала.

При цьому, факт порушення посадовими особами роботодавця позивача вимог абзацу першого пункту 2.5 глави 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок не є доказом заподіяння позивачу моральної шкоди.

Позивачем також не надано суду доказів того, у чому виразилось її психологічне напруження та розчарування, яке, як наслідок спричинило завдання моральної шкоди останній.

Зокрема, результати розгляду звернень позивача до органу місцевого самоврядування, як власника роботодавця, позивач не оскаржувала.

У зв`язку з цим, суд не приймає до уваги доводи сторони позивача щодо неправомірності дій комунального закладу, органу місцевого самоврядування та органу державного контролю.

Крім того, позивачем не доведено у чому полягало порушення нормальних життєвих зв`язків позивача та у чому існували перешкоди продовження її активного громадського життя, порушення стосунків з оточуючими людьми (колишніми колегами по роботі, друзями), як і доказів зміни ставлення таких осіб до позивача, оскільки позивач не була обмежена у можливості спілкування з колегами та друзями, відстоювання будь-якої громадянської позиції.

Суд дійшов висновку, що наведені позивачем доводи щодо завдання моральної шкоди є виключно психологічним ставленням позивача до встановлених обставин, що не може бути покладено в основу доказування щодо наявності заподіяння шкоди, протиправності дій відповідної особи та зв`язку між такими діями та заподіяною шкодою.

Більше того, завдану моральну шкоду позивач обґрунтовує діями комунального закладу, органу місцевого самоврядування, а також органу державного контролю, проте завдану моральну шкоду просить стягнути із Костопільської міської ради Рівненської області.

При цьому незаконності дій чи бездіяльності зокрема Костопільської міської ради чи Управлінням Держпраці у Рівненській області судом не встановлено.

Суд також враховує, що неподання відповідачем відзиву на позов не є беззаперечним фактом обґрунтованості позовних вимог позивача.

Відповідно до ч.1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, що передбачено ч.1 ст.76 ЦПК України.

Відповідно до ч.1-3 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому суд враховує, що зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне.

Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи.

Відповідна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22).

Суд дійшов переконливого висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт заподіяння останній моральної шкоди, як і не доведено протиправність дій чи бездіяльності відповідача, що у свою чергу виключає можливість встановлення причинного зв`язку між такими діями та шкодою, а відтак позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими і до задоволення не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.141, 176, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 289, 352, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Костопільської міської ради Рівненської області про відшкодування моральної шкоди за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Костопільським районний судом за письмовою заявою відповідача, шляхом подачі заяви про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Позивач:

ОСОБА_1 (жителька АДРЕСА_1 ), РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач:

Костопільська міська рада Рівненської області (місце знаходження: м.Костопіль Рівненської області, вул.1-го Травня 3), код ЄДРПОУ 04057669.

Повне рішення складено

13 лютого 2023 року.

СуддяЛ. А. Грипіч