Постанова

від 08.02.2023 по справі 334/8404/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 08.02.2023 Справа № 334/8404/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний№334/8404/21 Головуючий у1інстанції Коломаренко К.А.

Провадження № 22-ц/807/443/23 Суддя-доповідач Онищенко Е.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2023 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого Онищенка Е.А.

суддів: Бєлки В.Ю.,

Кухаря С.В.

за участю секретаря судового засідання Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юністар-Авто», третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я,-

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Юністар-Авто», третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я.

В обґрунтування позову зазначено, що 01 лютого 2021 року, приблизно о 19 годині 27 хвилин, водій ОСОБА_3 керуючи технічно справним автобусом "Mercedes-Benz 412D", реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснюючи регулярні міські пасажирські перевезення на маршруті № 81 (Бородінський мікрорайон - 4 Південний мікрорайон), рухався по проїзній частині вул. Бородінської зі сторони вул. Гребельної в напрямку вул. Ладозької в м. Запоріжжі. В салоні вказаного автобусу в якості пасажира, в тому числі, перебувала позивач.

Під час руху, в районі буд № 2 по вищевказаній вулиці, водій ОСОБА_3 не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, безпричинно змінив напрямок свого руху вправо, в результаті чого виїхав за межі проїжджої частини на узбіччя (газон), де скоїв передньою частиною кузова керованого ним автобусу наїзд на бетонний стовп електроопори № 21.

Як вбачається із постанови слідчого BP ЗСТ СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції Петруніна В.О. від 05.04.2021 року, своїми діями водій ОСОБА_3 порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001. Порушення водієм ОСОБА_3 вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, згідно висновку інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю "Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод" № СЕ-19/108-21/1742-ГГ від 10.02.2021, з технічної точки зору знаходиться в причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди. Цією ж постановою відмовлено позивачу у визнанні потерпілою у кримінальному провадженні № 12021082050000077 від 01 лютого 2021 року, з підстави отримання нею легких тілесних ушкоджень, в той час як, диспозиція ст. 286 КК України передбачає кримінальну відповідальність для водія, який порушив правила безпеки дорожнього руху, якщо в наслідок такого порушення, потерпілому були спричиненні тілесні ушкодження не менше ніж середнього ступеню тяжкості.

Відповідно до висновку від 10.03.2021, № 227п, виконаного судово-медичним експертом Комунальної установи "Запорізьке обласного бюро судово-медичної експертизи" Запорізької обласної ради, в результаті ДТП позивач отримала легкі тілесні ушкодження у вигляді: - відкритого перелому кісток носа з незначним зміщенням (по даним рентгенологічного дослідження); струс головного мозку; гематома в ділянці лоба, синці на нижньому повіці лівого ока, в навколоочній ділянці правого ока у гр. ОСОБА_1 в сукупності кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я (п.2.3.1.а."Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень 1995р."); синця в ділянці лівого стегна, синець на тлі якого садно слідом загоєння якого була виявлена при огляді (15.02.21р.) рожева ділянка шкіри в ділянці лівого колінного суглобу у гр. ОСОБА_1 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження (згідно п. 2.3.2. б. "Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених Наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року № 6). Крім того, у позивача виявлені тілесні ушкодження які утворилися від дії тупих предметів. Не виключається можливість виникнення виявленого комплексу тілесних ушкоджень в умовах дорожньо-транспортної події.

Станом на жовтень 2021 року в провадженні Ленінського районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

На виконання адвокатського запиту, Управлінням з питань транспортного забезпечення та зв`язку Запорізької міської ради надана копія договору від 13.10.2020 року № 195 про надання послуг з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, укладеного між Виконавчим комітет Запорізької міської ради (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Юністар-Авто" (Перевізник), за умовами п. 1.1 якого з "16" жовтня 2020р. замовник надає право перевізнику обслуговувати міський автобусний маршрут загального користування № 81 ""вул. Товариська - 4- й Південний мкрн", з режимом роботи та розкладом руху згідно затвердженого паспорту маршруту, з режимами руху на маршруті: звичайний. Відповідно до інформації отриманою з електронного кабінету перевізника транспортний засіб - автобус "Mercedes-Benz 412D", реєстраційний номер НОМЕР_1 належить на праві приватної власності ТОВ "Юністар- Авто".

В результаті завданих у ДТП тілесних ушкоджень, наслідком якого є періодичний фізичний біль та неможливість переміщатися у межах м. Запоріжжя у міському транспорті, позивач вимушена була здійснювати додаткові витрати, які полягають у користуванні сервісом таксі BOLT, Opti, "Сіті-таксі", "7000" що підтверджується відповідними рахунками, всього на суму 2600 грн. Також, вона вимушена була проводити додаткові медичні дослідження свого стану здоров`я, аби своєчасно виявити його розлади та попередити інші наслідки обумовлені травмами. Зокрема, витрачала кошти на придбання ліків та на оплату медичних процедур (обстежень), всього на суму 1752,86грн. (згідно чеків, що збереглись). Крім того, в результаті дорожньо-транспортної пригоди позивачу завдано моральної шкоди, яка полягає у стражданнях, заподіяних позивачу в результаті ДТП, фізичному болю, тимчасовому позбавленню можливостей реалізації своїх звичок і бажань, тяжкість вимушених змін, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану.

У зв`язку із вищевикладеним, розмір відшкодування моральної шкоди, якої буде достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої в результаті ДТП особи, позивач оцінює у суму 100 000 грн.

Посилаючись на те, що позивачу, внаслідок порушення правил дорожнього руху водія автобусу "Mercedes-Benz 412D" ( ОСОБА_3 ), реєстраційний номер НОМЕР_1 , який є джерелом підвищеної небезпеки, та належить на праві приватної власності відповідачу ТОВ "Юністар Авто" завдано як матеріальної так і моральної шкоди, просила суд стягнути з ТОВ "Юністар-Авто" на її користь моральну шкоду у розмірі 100 000,00 грн., матеріальну шкоду у розмірі 4 352,86 грн.; стягнути з відповідача всі понесені судові витрати.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01 листопада 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

ТОВ «ЮНІСТАР-АВТО» надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції у цій справі залишити без змін.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає зазначеним вище нормам процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не зверталася до страховика за виплатою страхового відшкодування, страхова виплата (страхове відшкодування) не було виплачена страховиком, невідомо чи погодився б позивач із її розміром, розмір шкоди, зазначений позивачем, не перевищує ліміту відповідальності страховика. Вказані висновки суду першої інстанції зроблені з урахуванням позиції Верховного Суду, викладених в пункті 73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018р. у справі № 755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18); пункті 62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019р. у справі № 752/16797/14-ц (провадження № 14-80цс19); Постанові ВС від 24.03.2021р. у справі № 523/3212/19).

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції.

Встановлено, що 01 лютого 2021 року, приблизно о 19 годині 27 хвилин, сталась дорожньо-транспортна пригода за участі автобуса «Mercedes-Benz 412D», реєстраційний номер НОМЕР_1 (під керуванням водія ОСОБА_3 ), який при здійсненні регулярних міських пасажирських перевезень на маршруті № 81 (Бородінський мікрорайон - 4 Південний мікрорайон), рухався по проїзній частині вул. Бородінської зі сторони вул. Гребельної в напрямку вул. Ладозької в м. Запоріжжі.

В салоні вказаного автобусу в якості пасажира перебувала ОСОБА_1 .

З постанови слідчого BP ЗСТ СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції Петруніна В.О. від 05.04.2021 року, під час руху, в районі буд № 2 по вищевказаній вулиці, водій ОСОБА_3 не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, безпричинно змінив напрямок свого руху вправо, в результаті чого виїхав за межі проїжджої частини на узбіччя (газон), де скоїв передньою частиною кузова керованого ним автобусу наїзд на бетонний стовп електроопори № 21 (а.с. 53).

25.02.2021 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у кримінальному провадженні 12021082050000077 від 01.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст 286 КК України (а.с. 45-46).

Станом на день розгляду справи відомостей про остаточне рішення у кримінальному провадженні 12021082050000077 від 01.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України суду не надані.

Постановою слідчого BP ЗСТ СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції Петруніна В.О. від 05.04.2021 року, відмовлено позивачу у визнанні потерпілою у кримінальному провадженні № 12021082050000077 від 01 лютого 2021 року, з підстави отримання нею легких тілесних ушкоджень, в той час як, диспозиція ст. 286 КК України передбачає кримінальну відповідальність для водія, який порушив правила безпеки дорожнього руху, якщо в наслідок такого порушення, потерпілому були спричиненні тілесні ушкодження не менше ніж середнього ступеню тяжкості (а.с. 53).

Згідно висновку від 10.03.2021, № 227п, виконаного судово-медичним експертом Комунальної установи «Запорізьке обласного бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради, в результаті ДТП позивач отримала легкі тілесні ушкодження у вигляді: - відкритого перелому кісток носа з незначним зміщенням (по даним рентгенологічного дослідження); струс головного мозку; гематома в ділянці лоба, синці на нижньому повіці лівого ока, в навколоочній ділянці правого ока у гр. ОСОБА_1 в сукупності кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я (п.2.3.1.а.«Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень 1995р.»); синця в ділянці лівого стегна, синець на тлі якого садно слідом загоєння якого була виявлена при огляді (15.02.21р.) рожева ділянка шкіри в ділянці лівого колінного суглобу у гр. ОСОБА_1 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження (згідно п. 2.3.2. б. «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року № 6). Крім того, у позивача виявлені тілесні ушкодження які утворилися від дії тупих предметів. Не виключається можливість виникнення виявленого комплексу тілесних ушкоджень в умовах дорожньо-транспортної події (а.с.57).

В результаті завданих у ДТП тілесних ушкоджень, наслідком якого є періодичний фізичний біль та неможливість переміщатися у межах м. Запоріжжя у міському транспорті, вона вимушена була здійснювати додаткові витрати, які полягають у користуванні сервісом таксі BOLT, Opti, «Сіті-таксі», «7000», на підтвердження чого надала роздруківки рахунків на загальну суму 2228,00 грн. та копії чеків і інформаційних листів на загальну суму 372,00 грн. (а.с.8-41).

Позивач надала копії чеків про витрату коштів на придбання ліків та на оплату медичних процедур (обстежень), всього на суму 1752,86грн. (а.с.42-44).

Вказані матеріальні збитки, а також моральна шкода, спричинена в результаті ДТП має бути відшкодована, на думку позивача, Товариством з обмеженою відповідальністю «Юністар-Авто», як власником джерела підвищеної небезпеки.

Як вбачається з копії договору надання послуг з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування №195 від 13.10.2020, автобусний маршрут загального користування №81 «вул. Товариська-4-й Південний мкрн» обслуговується перевізником ТОВ «Юністар-авто» (а.с. 56-66).

Згідно поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АР/50273303 цивільно-правова відповідальність ТОВ «Юністар-Авто» на час скоєння ДТП була застрахована в ПАТ «Оранта-Січ» (а.с. 94).

Суд першої інстанції вірно визначився з характером спірних правовідносин та нормами, що їх регулюють.

Так, спірні правовідносини регулюються Законом України від 01липня2004рокуза№1961-IV«Прообов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» та Главою 82 ЦК України.

За приписами ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Положеннями ч. 1 ст. 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Згідно ст.1187ЦК Україниджерелом підвищеноїнебезпеки єдіяльність,пов`язаназ використанням,зберіганням абоутриманням транспортнихзасобів,механізмів таобладнання,використанням,зберіганням хімічних,радіоактивних,вибухо-і вогненебезпечнихта іншихречовин,утриманням дикихзвірів,службових собакта собакбійцівських порідтощо,що створюєпідвищену небезпекудля особи,яка цюдіяльність здійснює,та іншихосіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Положеннями ч. 2 ст.999ЦК України визначено, що до відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства. Водночас, як передбачено частиною третьою статті 985 ЦК України, особливості укладення договору страхування на користь третьої особи встановлюються законом.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що Закон України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до ст.5 Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів», об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

За приписами п. 2.1 ст.2Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» покладено на страховика (винної особи), у межах, встановлених цим Законом, та договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. За змістом ст. ст. 9, 22-31, 35, 36 Закону настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого.

Позивач, як на підставу заявлених вимог посилається на те, відповідач, як власник джерела підвищеної небезпеки, зобов`язаний відшкодувати шкоду, завдану в результаті ДТП.

За приписами ч.2 ст. 1187 ЦК України, за загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Згідно ст. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого. У разі якщо загальний розмір шкоди за одним страховим випадком перевищує п`ятикратну страхову суму, відшкодування кожному потерпілому пропорційно зменшується. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю потерпілих, становить 100 тисяч гривень на одного потерпілого. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Страховик, керуючись нормами Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування або про відмову у здійсненні страхового відшкодування, про що зазначено у пункті 36.1 статті 36 цього Закону.

Положеннями статті 1194 ЦК України урегульовано питання відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, судом першої інстанції зроблено вірний висновок про те, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37 цього Закону), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що непред`явлення вимоги до страховика, який має відшкодувати шкоду відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», є підставою для відмови у позові до особи, яка завдала шкоди.

За загальним правилом, належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», є страховик у межах страхової суми, зазначеної у страховому полісі.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що цивільно-правова відповідальність ТОВ «Юністар-Авто», як власника транспортного засобу «Mercedes-Benz 412D», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на час скоєння ДТП була застрахована в ПАТ «Оранта-Січ», згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/5027303.

Згідно полісу № АР/ 5027303 страхова сума за одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю становить 260 000 грн., за шкоду заподіяну майну - 130 000 грн (а.с. 94).

Відомостей про звернення ОСОБА_1 до страховика з вимогою про виплату страхового відшкодування за заподіяну шкоду матеріали справи не містять.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що позивач не зверталась до страховика за виплатою страхового відшкодування, страхова виплата (страхове відшкодування) не було виплачена страховиком, розмір шкоди, зазначений позивачем, не перевищує ліміту відповідальності страховика, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Вказані висновки суду першої інстанції зроблені з урахуванням позиції Верховного Суду, викладених в пункті 73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018р. у справі № 755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18); пункті 62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019р. у справі № 752/16797/14-ц (провадження № 14-80цс19); Постанові ВС від 24.03.2021р. у справі № 523/3212/19).

З огляду на наведене колегія приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням вимог ст. ст. 89,263 ЦПК України, дана належна оцінка доказам по справі, вірно встановлений характер спірних правовідносин і обґрунтовано зроблено висновок про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції по суті вирішення указаного позову та не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, про що зазначає у апеляційній скарзі скаржник.

Докази та обставини, ні які посилається скаржник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідження та встановленні судом дотримані норми матеріального і процесуального права.

Таким чином колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01 листопада 2022 року у цій справі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 15 лютого 2023 року.

Головуючий

Судді: