Постанова

від 08.02.2023 по справі 348/2373/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

08 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 348/2373/21

провадження № 61-12158св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , Державна інспекція архітектури та містобудування України,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Марчук Мар`яною Ігорівною, на рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 30 травня 2022 року у складі судді Матолич В. В. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: Девляшевського В. А., Бойчука І. В., Пнівчук О. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Державної інспекції архітектури та містобудування України про скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт та усунення перешкод у користуванні горищним приміщенням житлового будинку.

Позовна заява мотивована тим, що він є орендарем земельної ділянки площею 0,0206 га, а також власником магазину - приміщення № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Власником приміщення АДРЕСА_2 у цьому ж будинку є ОСОБА_2 , якому управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області зареєструвало повідомлення про початок виконання будівельних робіт з реконструкції приміщення.

Позивач зазначав, що оскільки він є співвласником частини горища в будинку, дії відповідача по влаштуванню додаткового поверху за рахунок приміщення горища є незаконними тому, що дозволу на реконструкцію він не надавав. Інформація, яка зазначена ОСОБА_2 у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, є недостовірною. Так, у повідомленні вказано, що будівельні роботи полягають у реконструкції магазину без зміни зовнішньої конфігурації фундаментів приміщення, хоча насправді проводиться надбудова. Невірне зазначення назви об`єкта будівництва дало відповідачу можливість зареєструвати повідомлення про початок виконання будівельних робіт без отримання ним містобудівних умов та обмежень, які є необхідними для здійснення таких робіт.

Вказував, що на даху будинку виконуються роботи з улаштування газоблочних стін, бетонних колон квадратного перерізу та горизонтальних балок, тому реконструкція приміщення будинку АДРЕСА_1 передбачає зміну розмірів та функціонального призначення горища, а здійснення надбудови шляхом зведення стін з влаштованими у них вікнами свідчить про зміну його геометричних параметрів та цільового призначення. Відтак, проведення реконструкції без отримання містобудівних умов та обмежень, на його думку, є незаконним.

Позивач зазначав, що облаштування ОСОБА_2 мансардного поверху за рахунок горища порушує його право на вільний доступ до горища над належним йому приміщенням, а також до електромереж будинку. Вказана реконструкція змінює приміщення загального користування та опорні конструкції, що несе загрозу пошкодженню будинку та його руйнуванню.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд скасувати реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 08 липня 2021 року з реєстраційним номером ІФ05121078970 та зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні горищним приміщенням житлового будинку АДРЕСА_1 шляхом знесення самочинно збудованого поверху та приведення будинку до попереднього стану, який існував до реконструкції.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 30 травня 2022 року, залишеним без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, мотивовано тим, що позивачем належними засобами доказування не було доведено існування горища, яким він користується. Також не надано доказів того, що у нього відсутній доступ до комунікацій або що комунікації внаслідок проведення реконструкції знищено чи пошкоджено. Перед проведенням будівельних робіт з реконструкції відповідач замовив проведення технічного обстеження будинку та його конструкцій, за результатом якого надано висновок, що реконструкція можлива.

Суд також послався на те, що ОСОБА_1 у 2013 році проводив реконструкцію належного йому нежитлового приміщення, внаслідок якої його площа збільшилася на 64,8 кв. м за рахунок облаштування горищного простору.

Твердження позивача про те, що він не давав згоди на добудову чи надбудову суди вважали такими, що не відповідають дійсності, оскільки спростовуються нотаріально засвідченою згодою позивача та інших співвласників на проведення не тільки перепланування свого приміщення, а й на його реконструкцію, що, на думку суду, включає у себе добудову та перебудову нежитлового приміщення № 1. Містобудівні умови та обмеження для проведення такого виду реконструкції не надаються.

Крім того, відхиляючи доводи апеляційної скарги позивача, суд апеляційної інстанції вказав, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності, а доказів того, що ОСОБА_2 відмовляється від перебудови об`єкта не подано.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2022 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Марчук М. І., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що спірна надбудова ОСОБА_2 порушує права позивача, оскільки здійснена на земельній ділянці, яка перебуває у нього в оренді, а також здійснена за рахунок горища, яке є спільною власністю всіх власників приміщень у цьому будинку без його згоди.

Суди попередніх інстанцій неправильно встановили обставини справи та не врахували, що він не надавав дозволу ОСОБА_2 на надбудову нежитлового приміщення, а, тим більше, за рахунок горища. Відповідний дозвіл був наданий на реконструкцію належного відповідачу нежитлового приміщення в існуючих межах.

Посилається на відповідну судову практику Верховного Суду.

Крім того, вказує, що суди попередніх інстанцій не надали правової оцінки його доводам про те, що ОСОБА_2 у повідомленні про початок будівельних робіт вказав неправильний вид будівництва, що призвело до початку будівництва без отримання відповідних дозволів, містобудівних умов та обмежень, отримання яких є обов`язковим для проведення добудови додаткового поверху у будинку.

Відзиви на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.

30 грудня 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26 жовтня 2021 року: приміщення АДРЕСА_3 площею 153 кв. м належить на праві власності ОСОБА_1 ; приміщення № 3 цього будинку, площею 225,4 кв. м - ТОВ «Прикарпатсервіс»; приміщення № 1, площею 288,5 кв. м - ОСОБА_3 (28/100 частини), ОСОБА_2 (58/100 частини) та ОСОБА_4 (19/100 частини) (а.с. 18-22).

У технічному паспорті на магазин ( АДРЕСА_4 ), виданому 24 жовтня 2017 року ОСОБА_2 працівниками Івано-Франківського ОБТІ, площа приміщень становить 286,3 кв. м.

Відповідно до технічного паспорта від 20 вересня 2021 року, виданого ОСОБА_1 на офіс АДРЕСА_3 , у результаті часткового внутрішнього перепланування, без втручань у несучі конструкції, системи та мережі, та облаштування горищного простору загальна площа даного об`єкту нерухомого майна фактично збільшилась на 64,8 кв. м та становить 153 кв. м (а. с. 156).

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права земельна ділянка з кадастровим номером 2624010100:07:001:0436 площею 0,0206 га на підставі договору оренди землі від 27 лютого 2020 року № 04-02/20 перебуває в оренді ОСОБА_1 до 27 лютого 2025 року з правом пролонгації (а. с. 23).

08 липня 2021 року управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області зареєстровано повідомлення № ІФ051210708970 про початок виконання будівельних робіт, а саме реконструкція магазину без зміни зовнішньої конфігурації у плані фундаментів приміщення АДРЕСА_5 , що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) № ОД06120501045. У повідомленні зазначено, що містобудівні умови не надаються (а. с. 11-15).

Відповідно до заяви від 06 квітня 2021 року, підписи на якій засвідчені приватним нотаріусом Надвірнянського районного нотаріального округу Шушкевич С. М., зареєстровано у реєстрі за №: 403, 404, 405, 406, ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , які є власниками сусідніх нежитлових приміщень, які знаходяться на АДРЕСА_1 , не заперечують проти реконструкції, що включає в себе добудову та перебудову нежитлового приміщення 1, загальною площею 166,3 кв. м, яке належить ОСОБА_2 (а. с. 102).

У відповіді Надвірнянської міської ради від 11 жовтня 2021 року № П/1302 щодо законності проведення реконструкції будівлі АДРЕСА_1 ОСОБА_2 зазначено, що містобудівні умови на дану реконструкцію не надаються, ним виготовлена проектна документація з проходженням експертизи, а також проведена експертиза технічного стану даної будівлі з відповідним позитивним висновком, зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт на реконструкцію приміщення № 1 (а. с. 16).

Звітом № 25/02-21 про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій об`єкта (реконструкція магазину на АДРЕСА_1 ) засвідчено, що реконструкція будівлі магазину можлива.

Відповідно до експертного звіту (позитивний) від 15 червня 2021 року № 15/585-06/21/А щодо розгляду проектної документації на будівництво в частині міцності, надійності та довговічності об`єкта будівництва за робочим проектом: «Реконструкція магазину без зміни зовнішньої конфігурації у плані фундаментів приміщення АДРЕСА_5 » встановлено, що проектна документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності надійності та довговічності об`єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення (а. с. 98-99).

У листі управління архітектури та містобудування Надвірнянської міської ради від 28 квітня 2021 року ОСОБА_2 роз`яснено, що для об`єкта «Реконструкція магазину без зміни зовнішньої конфігурації у плані фундаментів приміщення № 1 на АДРЕСА_1 », видача містобудівних умов та обмежень не передбачена (а. с. 101).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень ОСОБА_1 зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 753/7046/17, від 28 липня 2020 року у справі № 453/443/17, від 28 квітня 2021 року у справі № 461/5170/18, від 08 червня 2022 року у справі № 761/6800/16-ц, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Також підставою касаційного оскарження судових рішень ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судами норм права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Марчук М. І., підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають.

Згідно з положеннями статей 386, 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Підставою для задоволення позову власника є встановлення факту порушення прав власника і об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні ним цих прав.

Згідно із частиною третьою статті 375 ЦК України право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані, або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Виходячи зі змісту цієї норми, самочинним є будівництво об`єкта нерухомого майна за наявності будь-якої з умов, зазначених у ній.

Під істотним порушенням будівельних норм і правил необхідно розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність.

У розумінні частини першої статті 376 ЦК України самочинним будівництвом є не тільки новостворений об`єкт, а й об`єкт нерухомості, який виник у результаті реконструкції, перебудови, надбудови вже існуючого об`єкта, здійснених без одержаного дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, оскільки в результаті таких дій об`єкт втрачає тотожність із тим, на який власником (власниками) отримано право власності.

Поняття реконструкції об`єкта нерухомості міститься у пункті 3 Державних будівельних норм В.3.2-2-2009 Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку і будівництва України від 22 липня 2009 року № 295, відповідно до якого реконструкція - це така перебудова будинку, наслідком якої є зміна кількості приміщень, їх площі, геометричних розмірів та функціонального призначення, заміна окремих конструкцій.

Отже, норма частини першої статті 376 ЦК України підлягає застосуванню й до випадків самочинної реконструкції об`єкта нерухомості, у результаті якої об`єкт набуває нових якісних характеристик (зміна кількості приміщень, створення нових, втручання в несучі конструкції).

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. Особа, яка здійснила самочинне будівництво, має право на відшкодування витрат на будівництво, якщо право власності на нерухоме майно визнано за власником (користувачем) земельної ділянки, на якій воно розміщене. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану (частини друга-сьома статті 376 ЦК України).

Згідно зі статтею 16 Закону України «Про основи містобудування» будівельні норми, державні стандарти, норми і правила встановлюють комплекс якісних та кількісних показників і вимог, які регламентують розробку і реалізацію містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів з урахуванням соціальних, природно-кліматичних, гідрогеологічних, екологічних та інших умов і спрямовані на забезпечення формування повноцінного життєвого середовища та якнайкращих умов життєдіяльності людини. Будівельні норми, державні стандарти, норми і правила щодо планування, забудови та іншого використання територій, проектування і будівництва об`єктів містобудування розробляються і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, іншими центральними органами виконавчої влади в порядку, визначеному законом.

Відповідно до положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» будівництво повинно здійснюватися з урахуванням вимог містобудівної документації і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Згідно із частиною другою статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до частини другої статті 369 ЦК України розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою співвласників.

Передача будь-якого допоміжного приміщення чи конструктивних елементів таких будинків (фундамент, несучі стіни, міжповерхові перекриття, конструктивні елементи покрівлі вбудовано-прибудованих нежитлових приміщень, сходові марші і та інше) у володіння і користування одного або декількох співвласників зачіпає інтереси інших мешканців будинку, оскільки призведе в подальшому до обмеження прав у користуванні інших співвласників.

Згідно з пунктами 2, 3 частини першої статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення); нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна.

Крім того, термін «допоміжні приміщення» визначено в Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за №927/11207, а саме допоміжні приміщення житлового будинку - це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку.

За приписами пункту 6 частини першої статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, не надав належної правової оцінки його доводам про те, що ОСОБА_2 була здійснена надбудова належного йому нежитлового приміщення за рахунок горища в будинку АДРЕСА_1 , співвласником якого є всі власники нерухомого майна в цьому будинку.

При цьому, суди не звернули уваги, не дослідили та не належно не перевірили доводів позовної заяви про те, що позивачем та іншими співвласниками було надано згоду ОСОБА_2 на реконструкцію приміщення в його функціональних межах та не надавали згоди на привласнення собі приміщення горища, а посилання апеляційного суду про те, що згода на реконструкцію передбачає у собі і надбудову приміщення є помилковим, так як перепланування, будівництво нових площ і реконструкція не є тотожними поняттями.

Відповідно до пункту 25 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2017 року № 289 «Про затвердження Переліку об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються» визначено, що містобудівні умови та обмеження не надаються, зокрема, при реконструкції житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації та функціонального призначення, розміщення в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення.

Суди попередніх інстанції у порушення вимог статей 81, 89, 265, 382 ЦПК України не надали належної правової оцінки доводам позивача про те, що ОСОБА_2 було неправильно зазначено вид будівельних робіт при поданні повідомлення про початок будівельних робіт, не вказано, що реконструкція належного йому приміщення передбачає надбудову, фактично будівництво додаткового поверху за рахунок горища, зміну зовнішньої конфігурації, геометричних параметрів та функціонального призначення, що потребує отримання відповідних дозволів, містобудівних умов та обмежень, що відповідачем отримано не було.

Посилання ОСОБА_2 , що були взяті судами до уваги, на звіт № 25/02-21 про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій об`єкта, який було здійснено на замовлення останнього, та відповідно до якого спірна реконструкція приміщення технічно можлива, не спростовують необхідність отримання згоди співвласників, у разі зайняття спільного допоміжного приміщення - горища (руйнування конструктивних елементів покрівлі), та отримання відповідних дозволів на будівництво.

Висновки суду першої інстанції, з якими погодився й апеляційний суд, про те, що ОСОБА_1 у 2013 році проводив реконструкцію належного йому нежитлового приміщення, внаслідок якої його площа збільшилася на 64,8 кв. м за рахунок облаштування горищного простору, не заслуговують на увагу, оскільки зазначені обставини не є предметом доказування в цій справі.

Крім того, суди дійшли взаємовиключних висновків й по суті спору. Так, спочатку суди зазначили, що здійснення перебудови право позивача не порушує, а потім, навпаки, стали досліджувати те, що знесення самочинного будівництва за позовом позивача (тобто права порушені) є крайнім заходом впливу на відповідача, який не відмовлявся від перебудови об`єкта. При цьому, суди не звернули уваги на те, що ОСОБА_2 позов не визнав, не вказував на намір здійснити перебудову об`єкта і яким саме чином з дотриманням будівельних норм і правил.

Отже, суди попередніх інстанцій не забезпечили повного та всебічного розгляду справи, не перевірили та не надали оцінку вказаним обставинам, наявним у справі доказам та доводам позовної заяви, дійшовши передчасного висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Відповідно до пункту 1 частини третьої, частини четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості під час розгляду справи в касаційному порядку встановлювати нові обставини або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, суди попередніх інстанцій не забезпечили повного та всебічного розгляду справи, то усунути вказані недоліки розгляду справи на стадії касаційного перегляду неможливо, тому справу необхідно передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Марчук Мар`яною Ігорівною - задовольнити частково.

Рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 30 травня 2022 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. А. Воробйова Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець