Ухвала

від 15.02.2023 по справі 463/3730/18

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/3730/18

Провадження №2/463/28/23

УХВАЛА

про відмову у задоволенні клопотання

про закриття провадження у справі

15 лютого 2023 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді: Стрепка Н.Л.,

з участю секретаря судових засідань: Онишкевича О.І.,

прокурора Байтали Ю.В.,

представників відповідачів Юнко М.В.,

ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Львові клопотання представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 про закриття провадження у цивільній справі за позовом Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , Львівської міської ради, треті особи: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Андрійчак Ольга Олексіївна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Гал-Дім» про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності на нежитлові приміщення,-

встановив:

заступник керівника Львівської місцевої прокуратури №1 звернувся до суду із позовом, поданим в інтересах держави, про визнання незаконним та скасування рішення Винниківської міської ради №1913 від 25 червня 2015 року «Про затвердження звіту про оцінку майна нежитлових приміщень на АДРЕСА_1 та відчуження шляхом викупу ОСОБА_5 нежитлових приміщень на АДРЕСА_1 »; визнання недійсним укладеного між Винниківською міською радою та ОСОБА_5 договору купівлі-продажу 41/100 (сорок однієї сотої) частини нежитлового приміщення на АДРЕСА_1 , посвідчений 26 червня 2015 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Андрійчак О.О. за №450, та застосування наслідків недійсності правочину; скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_5 на нежитлові приміщення площею 124, 1 кв. м., що знаходяться на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 718640846101). Судові витрати просив покласти на відповідачів.

Ухвалою суду від 12 липня 2018 року відкрито провадження у даній справі, розпочато в такій підготовче провадження та призначено в ній підготовче засідання.

Ухвалою суду від 18 липня 2018 року забезпечено позов у даній справі та накладено арешт на: нежитлові приміщення, площею 124, 1 кв. м., що знаходяться на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 718640846101, номер запису про право власності 11066317); 41/100 (сорок одну соту) частини нежитлового приміщення площею 299,5 кв.м., що знаходиться на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 668167846101, номер запису про право власності 10359998).

Протокольною ухвалою підготовчого засідання 3 грудня 2018 року залучено до участі у справі у якості третіх осіб приватного нотаріуса Львівського МНО Андрійчак О.О. та ТзОВ «Гал-Дім».

Ухвалою суду від 22 січня 2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено таку до судового розгляду.

Ухвалою суду від 30 травня 2019 року у зв`язку зі смертю відповідача ОСОБА_5 провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 8 вересня 2021 року поновлено провадження у справі, залучено у статусі відповідачів у справі спадкоємців померлого ОСОБА_5 - ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Протокольною ухвалою судового засідання 7 червня 2022 року за клопотанням заступника керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова про заміну сторони у справі вирішено вважати Галицьку окружну прокуратуру міста Львова позивачем у справі як правонаступника Львівської місцевої прокуратури №1.

Окрім того протокольною ухвалою судового засідання 7 червня 2022 року за клопотанням прокурора залучено до участі у справі як співвідповідача Львівську міську раду як правонаступника Винниківської міської ради.

В судовому засіданні 19 жовтня 2022 року прокурор подав заяву про уточнення позовних вимог, згідно з якою просить: визнати незаконним та скасувати рішення Винниківської міської ради №1913 від 25 червня 2015 року «Про затвердження звіту про оцінку майна нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 та відчуження шляхом викупу гр. ОСОБА_5 нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 »; визнати недійсним укладений між Винниківською міською радою та ОСОБА_5 договір купівлі-продажу 41/100 (сорок однієї сотої) частини нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 від 26 червня 2015 року, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Андрійчак О.О. за №450 та застосувати наслідки недійсності правочину; скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Державну реєстрацію речових прав на нежитлові приміщення загальною площею 124,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 718640846101), право власності на які було зареєстроване за ОСОБА_5 (дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ), реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , спадкоємцями після смерті якого є: ОСОБА_4 реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , та ОСОБА_2 реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ; судові витрати стягнути солідарно з відповідачів на користь Львівської обласної прокуратури (ідентифікаційний код юридичної особи - 02910031).

15 листопада 2022 року представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Юнко М.В., що діє на підставі ордеру серії ВС №1039639 від 1 жовтня 2020 року, подано до суду відзив, згідно з яким просить застосувати наслідки спливу позовної давності та відмовити у задоволенні позову.

Протокольною ухвалою судового засідання 16 листопада 2022 року виключено з числа відповідачів у справі Винниківську міську раду, а також прийнято заяву про уточнення позовних вимог до розгляду.

22 листопада 2022 року до суду надійшло заперечення (відповідь) керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова Ольшанецького І.В. на відзив представника відповідача Уварової У.М.

6 грудня 2022 року представник відповідача Львівської міської ради Шевченко М.І., що діє в порядку самопредставництва юридичної особи на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, подала до суду письмові пояснення.

В судовому засіданні 15 лютого 2023 року представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 подала клопотання про закриття провадження у справі.

Подане клопотаннямотивує тим,що прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом, а розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя. Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Вказує, що дані висновки виплавають з судової практики, викладеної у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №924/1237/17, від 7 грудня 2018 року у справі №924/1256/17, а також у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №926/03/18, від 21 грудня 2018 року у справі №922/901/17, від 31 жовтня 2018 року у справі №910/6814/17, від 13 червня 2018 року у справі №687/379/17.

Посилається на положення Конституції України, Закону України «Про прокуратуру», ЦПК України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також Земельного кодексу України та вказує, що відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої палати Верховного Суду від 26травня 2020 року у справі №912/2385/18, якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень ст. 185 ЦПК України.

Зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах є саме орган місцевого самоврядування, однак позивач не звертався до відповідача до подання позову до суду у справі, позбавивши його можливості відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокуратурою, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокуратури про відсутність такого порушення.

Вказує, що за правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року по справі №469/1044/17, за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування, зокрема, тоді коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду. У зв`язку з наведеним вважає, що заступник керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова позбавив відповідача Львівську міську раду (первинно - Винниківську міську раду) права виступити позивачем за даним позовом. Вказує, що прокурором не наведено відповідних обставин та не подано доказів, що підтверджують невиконання або неналежне виконання вказаним відповідачем, який є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів територіальної громади стосовно спірного майна, щодо якого заявлено позовні вимоги.

Посилається на правові позиції, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі №95023/10655/11, від 26 лютого 2019 року у справі N9915/478/18, від 27 лютого 2019 року у справі №761/3884/18 щодо участі держави в судовому процесі, відповідно до яких держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Відтак вказує, що під час розгляду спору в суді фактичною стороною у справі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.

Зазначає, що законодавство передбачає два випадки представництва прокурором у суді законних інтересів держави, в обох з яких прокурор здійснює представництво держави, яка і є фактичною стороною у справі. Вказує, що у даній справі прокурор пред`явив позовну заяву в інтересах держави, відповідачем у якій визначив Львівську міську раду. Відтак вважає, що позов фактично пред`явлений державою (в особі прокурора) до неї самої (в особі Львівської міської ради). Зазначає, що позивач і відповідач не можуть збігатися, оскільки такий збіг унеможливлює наявність спору, що підтверджується висновком Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 жовтня 2022 року у справі №826/3115/17, відтак просить закрити провадження у даній справі відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Прокурор Байтала Ю.В. та представник відповідача Львівської міської ради - Шевченко М.І в судовому засіданні клопотання представника відповідача заперечили та в задоволенні такого просили відмовити.

Відповідач ОСОБА_4 та треті особи в судове засідання 15 лютого 2023 року, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення такого, не з`явились, явку представників не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду не подали.

За таких обставин, відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України суд вважає за можливе вирішити клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі за відсутності учасників, що не з`явились в таке.

Заслухавши думку учасників судового засідання, оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Підстави закриття провадження у справі визначені ст. 255 ЦПК України. Зокрема відповідно до п. 2 ч. 1 даної статті Кодексу суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Як вбачається з клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі на її думку у даному випадку предмет спору відсутній, оскільки позивач і відповідач в такій збігаються, а саме прокурором пред`явлено позов в інтересах держави до відповідача Львівської міської ради, яка теж уповноважена представляти інтереси держави в спірних правовідносинах.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

При цьому відповідно з ч. 2 ст. 4 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Зокрема частиною 3 ст. 56 ЦПК України передбачено, що у визначених законом випадках до суду з позовною заявою звертається прокурор, бере участь у розгляді справ за його позовами.

Положеннями другого абзацу ч. 5 даної статті Кодексу визначено, що у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга).

Відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec (2012)11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам «Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції», прийнятій 19 вересня 2012 року на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

Зокрема ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

При цьому згідно зі ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» у редакції, чинній на час подання позову, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зокрема як вказує Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 20 липня 2022 року у справі №910/5201/19, держава може вступати в цивільні (господарські) та адміністративні правовідносини. У випадку, коли держава вступає в цивільні (господарські) правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими учасниками цих правовідносин. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у господарських, правовідносинах. Тому у відносинах, у які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11, від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18, від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц).

Також Велика Палата Верховного Суду зауважувала, що і в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18, від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц).

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з абзацами першим - третім частини четвертої статті 23 Закону № 1697-VII наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

У постанові від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду зробила висновки, що суд під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу влади, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону № 1697-VII, застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту (пункти 50, 51 указаної постанови).

У Рішенні № 3-рп/99 від 8 квітня 1999 року, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», Конституційний Суд України у процесі дослідження встановив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств із часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

ЄСПЛ звертав увагу на те, що підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти Росії» (Menchinskaya v. Russia), заява № 42454/02, пункт 35).

Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи,первісно данийпозов булопред`явлено заступникомкерівника Львівськоїмісцевої прокуратури№1зокрема доВинниківської міськоїради,оскільки такоюбуло винесенорішення №1913від 25червня 2015року «Прозатвердження звітупро оцінкумайна нежитловихприміщень на АДРЕСА_1 тавідчуження шляхомвикупу ОСОБА_5 нежитлових приміщеньна АДРЕСА_1 »,яке прокурорпросить визнатинезаконним таскасувати,а такожостання буластороною укладеногоз ОСОБА_5 договору купівлі-продажунежитлового приміщення,яке прокурортакож проситьвизнати недійсним.Звертаючись досуду зданим позовомпрокурор вказав,що діїВинниківської міськоїради поприйняттю зазначеногорішення таукладенню спірногодоговору купівлі-продажупідривають матеріальнуі фінансовуоснову місцевогосамоврядування,якими,в томучислі,є доходимісцевих бюджетів,нерухоме майно,що перебуваєу власностітериторіальної громадиміста,чим завдаютьшкоди інтересамдержави,відтак підставоюдля представництваінтересів державишляхом поданняпозову,є неправомірневибуття звласності територіальноїгромади м.Винник спірнихнежитлових приміщень,що усвою чергупризвело дозаподіяння шкодиінтересам держави.При цьомузазначив,що позовзаявлено заступникомкерівника Львівськоїмісцевої прокуратури№1самостійно,оскільки Винниківськаміська рада,яка уповноваженапредставляти інтереситериторіальної громадим.Винник,приймаючи оскаржуванерішення таукладаючи оспорюванийдоговір,діяла всуперечінтересів громадита зпорушенням вимогчинного законодавства. У зв`язку з наведеним відповідно до положень абзацу 2 ч. 2 ст. 45 ЦПК України у редакції, чинній на час звернення до суду, Львівська місцева прокуратура №1 відповідно набула статусу позивача.

В подальшому ухвалою №8 1-шої сесії 8-го скликання Львівської міської ради від 29 грудня 2020 року вирішено припинити шляхом приєднання до Львівської міської ради Винниківську міську раду. Встановлено, що Львівська міська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків вказаної місцевої ради (т. 2 а.с. 73). Також ухвалою №6 1-шої сесії 8-го скликання Львівської міської ради від 29 грудня 2020 року визначено Львівську міську територіальну громаду правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, територія яких включена до території Львівської міської територіальної громади, в тому числі Винниківської (т. 2 а.с. 74).

Окрім того наказом генерального прокурора №39 від 17 лютого 2021 року затверджено перелік і територіальну юрисдикцію окружних прокуратур та зобов`язано керівників обласних прокуратур зокрема організувати здійснення заходів щодо початку роботи окружних прокуратур, приймання-передачу справ місцевих прокуратур (т. 2 а.с. 51-52). Згідно з затвердженим вказаним наказом переліком м. Винники, що входить до Львівської міської територіальної громади, віднесено до територіальної юрисдикції Галицької окружної прокуратури м. Львова (т. 2 а.с. 59). Наказом генерального прокурора №39 від 17 лютого 2021 року днем початку роботи окружних прокуратур визначено 15 березня 2021 року (т. 2 а.с. 67).

У зв`язку з наведеним вище протокольними ухвалами судового засідання 7 червня 2022 року вирішено вважати Галицьку окружну прокуратуру міста Львова позивачем у справі як правонаступника Львівської місцевої прокуратури №1, а також залучено до участі у справі як співвідповідача Львівську міську раду як правонаступника Винниківської міської ради, а протокольною ухвалою судового засідання 16 листопада 2022 року Винниківську міську раду виключено з числа відповідачів у справі.

Сторона відповідача вказуючи на відсутність предмету спору у випадку збігу позивача і відповідача посилається на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 жовтня 2022 року у справі №826/3115/17. Водночас у даній справі мова йшла не про позов, пред`явлений прокурором в інтересах держави, а позов пред`явлений одним державним органом до іншого органу, якому він підзвітний і підконтрольний. Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що за загальним правилом один орган державної влади не може звертатися з позовом до іншого органу, бо це означатиме позов держави до неї самої, винятком є компетенційний спір. Тобто у даному випадку йде мова виключно про спори між двома органами державної влади та дана правова позиція не застосовується до правовідносин у справі, що розглядається судом за позовом прокурора. Відтак з наведеного вище вбачається, що у даному випадку відсутній збіг сторони позивача та відповідача, а тому відсутні підстави вважати, що предмет спору відсутній.

Також слід зауважити, що у запереченні керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова на відзив представника відповідача Уварової У.М. останній щодо тверджень сторони відповідача про те, що прокурор позбавив міську раду права виступити позивачем з даним позовом зазначив, що протягом усього часу розгляду даної справи у суді, ні Винниківська міська рада, ні її виконавчі органи не вжили жодних заходів, які б свідчили про намір повернути спірні приміщення в комунальну власність територіальної громади. Вказав, що нездійснення Винниківською міською радою та її виконавчими органами протягом тривалого часу жодних заходів щодо захисту майнових інтересів територіальної громади та повернення спірного нерухомого майна свідчить про наявність правових підстав для представництва прокурором інтересів держави в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та самостійного звернення до суду з позовом. Дані обставини додатково підтверджують факт наявності спору між сторонами.

При цьому судом також не беруться до уваги інші правові позиції Верховного Суду щодо права прокурора на пред`явлення позову в інтересах держави, на які покликається в своєму клопотанні представник відповідача, оскільки судом при прийнятті рішення враховано останню наявну правову позицію з даного питання, а Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 755/10947/17 у постанові від 30 січня 2019 року зазначила, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати.

Відтак з врахуванням наведеного вище відсутні підстави для закриття провадження у справі, а відтак клопотання представника відповідача до задоволення не підлягає.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 56, 223, 255, 258, 260, 261, 263 ЦПК України, суд

постановив:

в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 про закриття провадження у справі за позовом Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , Львівської міської ради, треті особи: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Андрійчак Ольга Олексіївна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Гал-Дім» про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності на нежитлові приміщення відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Галицька окружна прокуратура міста Львова, місцезнаходження: 79005, м. Львів, вул. Ак. Богомольця, 9, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України Львівської обласної прокуратури 02910031.

Відповідачі: ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;

Львівська міська рада, місцезнаходження: 79008, Львів, пл. Ринок, 1, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04055896.

Треті особи: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Андрійчак Ольга Олексіївна, місцезнаходження: 79495, м. Львів-Винники, вул. Галицька, 15а,;

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гал-Дім», місцезнаходження: 79495, м. Львів-Винники, вул. Стрілецька, 4-Б/2, ідентифікаційний номер 32800891.

Суддя: Стрепко Н.Л.