Постанова

від 11.03.2024 по справі 463/3730/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 463/3730/18 Головуючий у 1 інстанції: Стрепко Н.Л.

Провадження № 22-ц/811/3759/23 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Цяцяк Р.П.,

судді Ванівський О.М. та Шеремета Н.О.,

за участю: секретаря Цьони С.Ю.;

прокурора Мацюри Я.Р.,

адвоката Семиренка П.Я.

представника відповідачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у міста Львові цивільну справу за апеляційною скаргою заступника керівника Львівської обласної прокуратури на рішення Личаківського районногосуду міста Львова від 30 листопада 2023 року,

В С Т А Н О В И В:

У червні2018року заступник керівника Львівської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави звернувся до суду із позовом до Винниківської міської ради та ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення Винниківської міської ради № 1913 від 25 червня 2015 року «Про затвердження звіту про оцінку майна нежитлових приміщень на АДРЕСА_1 та відчуження шляхом викупу ОСОБА_2 нежитлових приміщень на АДРЕСА_1 »; визнання недійсним укладеного між Винниківською міською радою та ОСОБА_2 договору купівлі-продажу 41/100 частини нежитлового приміщення на АДРЕСА_1 , посвідченого 26 червня 2015 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Андрійчак О.О. за № 450, та застосування наслідків недійсності правочину; скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_2 на нежитлові приміщення площею 124,1 кв. м., що знаходяться на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 718640846101) (том 1, а.с. 1-9).

03грудня 2018року протокольною ухвалою підготовчого засідання до участі у справі у якості третіх осіб залучено приватного нотаріуса Львівського МНО Андрійчак О.О. та ТОВ «Гал-Дім».

30травня 2019року ухвалою суду у зв`язку зі смертю відповідача ОСОБА_2 провадження у справі було зупинено (том 1, а.с. 200).

08вересня 2021року ухвалою суду провадження у справі було поновлено та залучено у статусі відповідачів у справі спадкоємців померлого ОСОБА_2 : ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (том 1, а.с. 208).

07червні 2022року протокольною ухвалою судового засідання за клопотанням заступника керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова про заміну сторони у справі позивачем у даній справі вирішено вважати Галицьку окружну прокуратуру міста Львова, як правонаступника Львівської місцевої прокуратури №1(том 2, а.с. 46-49, 77).

Окрім того, протокольною ухвалою судового засідання 07 червня 2022 року за клопотанням прокурора залучено до участі у справі в якості співвідповідача Львівську міську раду, як правонаступника Винниківської міської ради (том 2, а.с. 77).

19жовтня 2022року прокурор подав до суду заяву про уточнення позовних вимог (том 2, а.с. 133-135).

16листопада 2022року протокольною ухвалою суду виключено з числа відповідачів у справі Винниківську міську раду, а також прийнято до розгляду вищезгадану заяву прокурора про уточнення позовних вимог.

У зв`язку з тим, що в ході судового розгляду справи було встановлено, що ще 27червня 2018року право власності на нежитлові приміщення на АДРЕСА_1 перейшло до ОСОБА_1 (том 3, а.с. 21-22), останню 05липня 2023року протокольною ухвалою суду було залучено до участі у справі в якості співвідповідача (том 3, а.с. 42).

14вересня 2023року прокурор подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, згідно з якою просив:

1.Визнати незаконним та скасувати рішення Винниківської міської ради від 25 червня 2015 року № 1913 «Про затвердження звіту про оцінку майна нежитлових приміщень на АДРЕСА_1 та відчуження шляхом викупу ОСОБА_2 нежитлових приміщень на АДРЕСА_1 »;

2.Визнати недійсним укладений між Винниківською міською радою та ОСОБА_2 договір купівлі-продажу 41/100 частини нежитлового приміщення на АДРЕСА_1 , посвідчений 26 червня 2015 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Андрійчак О.О. за №450, та застосувати наслідки недійсності правочину;

3.Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення площею 124,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 718640846101, що зареєстроване на праві власності за ОСОБА_1 (в подальшому «спірні нежитлові приміщення»).

4.Стягнути солідарно з відповідачів на користь Львівської обласної прокуратури судові витрати (том 3, а.с. 58-60).

14вересня 2023року протокольною ухвалою суду прийнято до розгляду вищезгадану заяву прокурора про уточнення позовних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що рішенням Винниківської міської ради від 25 червня 2015 року № 1913 «Про затвердження звіту про оцінку майна нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 та відчуження шляхом викупу гр. ОСОБА_2 нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 » затверджено звіт про оцінку майна на нежитлові приміщення площею 124,1 кв. м. по АДРЕСА_1 та відчужено їх на користь ОСОБА_2 шляхом їх викупу останім. 26 червня 2015 року на підставі вищезгаданого рішення між Винниківською міською радою та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу 41/100 частини нежитлового приміщення, відповідно до умов якого останньому продано 41/100 частину нежитлового приміщення на АДРЕСА_1 , а саме: приміщення 1/18,0 кв.м., VІ/33,9 кв.м., V/24,1 кв.м., VІІ/24,4 кв.м., загальною площею 124,1 кв.м. (в подальшому «спірні нежитлові приміщення»).

Позивач вважає, що вищезгадані рішення Винниківської міської ради та договір купівлі-продажу суперечать вимогам цивільного законодавства, а тому підлягають скасуванню та визнанню недійсними.

Так, 05 липня 2005 року між КП «Управління ресурсів м. Винники» та Львівською централізованою бібліотечною системою для дорослих м. Львова було укладено договір оренди нежитлових приміщень, відповідно до умов якого орендодавець передав в оренду терміном до 20 липня 2024 року нежитлове приміщення загальною площею 175,4 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 : цей договір є чинним та ніким не скасований. Відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного рішення, будівлі (споруди, приміщення) або їх окремі частини, де розміщуються бібліотеки, не можуть бути об`єктами малої приватизації. Відтак, оскільки приміщення на АДРЕСА_1 використовується для бібліотеки, то відповідно приватизація 41/100 частини згаданого приміщення неможлива.

Окрім того, відповідно до відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна загальною площею 299,5 кв.м. на АДРЕСА_1 є 668167846101. Вказаний реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна характеризує згадане приміщення як індивідуально визначену річ та дає змогу його ідентифікувати. Водночас, предметом договору купівлі-продажу від 26 червня 2015 року є не окрема індивідуально визначена річ, а 41/100 частини нежитлового приміщення, що також підтверджується і записом про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Відтак вважає, що приватизація частини нежитлового приміщення теж суперечить вимогам ст. 2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», оскільки таке не є індивідуально визначеним майном. Звертає увагу на те, що інформацію про вказані приміщення як самостійний об`єкт нерухомого майна внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно лише 27 серпня 2015 року, тобто - вже після укладення оспорюваного договору та прийняття Винниківською міською радою оспорюваного рішення, що також свідчить про неможливість їх бути предметом приватизації.

Прокурор зазначає, що ОСОБА_2 на момент приватизації не був орендарем приміщення, що надавало б йому переважне право на викуп орендованої будівлі (споруди, приміщення) відповідно до норм Законів України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», «Про приватизацію державного майна», Господарського кодексу України, а був лише суборендарем приміщення площею 124,1 кв.м. відповідно до договору суборенди нежитлових приміщень від 10 березня 2015 року, укладеного між ТОВ «Гал-Дім» та ОСОБА_2 , та рішення Винниківської міської ради №1822 від 30 квітня 2015 року.

Вважає, що оскільки договір купівлі-продажу 41/100 частини нежитлового приміщення, укладений 25 червня 2015 року між Винниківською міською радою та ОСОБА_2 , не відповідає вимогам Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про приватизацію державного майна», то такий є недійсним у відповідності до ст. 215 ЦК України і дане приміщення підлягає поверненню орендодавцю відповідно до ст. 216 ЦК України.

Також, оскільки ОСОБА_2 27 серпня 2015 року було здійснено державну реєстрацію права власності на спірну частину нежитлового приміщення як самостійного об`єкта нерухомого майна, то відповідно до вимог ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» така державна реєстрація теж підлягає скасуванню.

Позивач зазначав, що враховуючи те, що ОСОБА_2 не був орендарем спірних приміщень та (відповідно) не мав права на викуп орендованого майна, то (відповідно) останній міг набути спірне приміщення у власність лише на аукціоні в порядку, передбаченому ст. 13 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)». Набуття ОСОБА_2 права власності на спірні приміщення у позаконкурентний спосіб позбавило права територіальної громади м. Винник на отримання максимального розміру доходу від відчуження спірного приміщення. При цьому, позов заявлено прокурором самостійно, оскільки Винниківська міська рада, яка уповноважена представляти інтереси територіальної громади м. Винник, приймаючи оскаржуване рішення та укладаючи оспорюваний договір, діяла всупереч інтересів громади та з порушенням вимог чинного законодавства.

Оскаржуваним рішенням узадоволенні позовнихвимог відмовлено.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від18 липня 2018 року, скасовано (том 3, а.с. 151-163).

Дане рішенняоскаржив заступник керівника Львівської обласної прокуратури.

Апелянт просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, покликаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Звертає увагу на те, що спірні нежитлові приміщення були виділеними та зареєстрованими, як окремий об`єкт нерухомого майна, вже після набуття їх у власність ОСОБА_2 на підставі рішення Винниківської міської ради від 25 червня 2015 року №1913 та договору купівлі-продажу 41/100 частини нежитлового приміщення від 26 червня 2015 року, які оспорюються прокурором, як такі, що суперечать положенням, які передбачені частиною 3 статті 2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», якою встановлено заборону на приватизацію приміщень, де розміщуються бібліотеки або їх окремі частини (том 3, а.с. 170-190).

Львівська міська рада, як співвідповідач, надіслала на адресу суду клопотання про апеляційний розгляд справи у відсутності її представника (том 3, а.с. 252-255).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора на підтримання доводів апеляційної скарги та заперечення цих доводів зі сторони представника відповідачки ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

ЦПК України встановлено, що:

- цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (статті 12 і 81);

- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13);

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);

- належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 77);

- обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82);

- при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263).

Як стверджується матеріалами справи, прокурор заявлені ним позовні вимоги обґрунтовує тим, що у спірних нежитлових приміщеннях розміщувалась бібліотека, а тому ці нежитлові приміщення у відповідності до положень Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» не могли бути об`єктами малої приватизації.

В той же час, судом встановлено та стверджується матеріалами справи те, що спірні нежитловіприміщення ніколибібліотекою небули і наведене стверджується наступним.

20.07.2004року виконавчий комітет Винниківської міської ради Львівської області своїм рішенням № 213 «Про оформлення права власності на нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 » оформив право власності за територіальною громадою міста Винники на нежитлове приміщення загальною площею 299,5 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (том 1, а.с. 10).

Як стверджується технічним паспортом на вищезгадане нежитлове приміщення загальною площею 299,5 кв.м., вони складаються з підвальних приміщень та першого поверху: при цьому, як підвальні приміщення, так і приміщення першого поверху, мають окремий вхід (том 1, а.с. 113-115).

В цей же день, 20.07.2004 року, виконавчий комітет Винниківської міської ради Львівської області своїм рішенням № 219 доручив Комунальному підприємству «Управління ресурсів м. Винники» укласти з централізованою бібліотечною системою для дорослих м. Львова договір оренди нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 загальною площею175,4кв.м. для бібліотеки філії 34 терміном на 20 років, який і було укладено терміном до20.07.2024року (том 1, а.с. 11-18). Тобто, даний договір оренди станом на сьогоднішній день є чинним і у згаданих приміщеннях є наявною бібліотека (докази про протилежне у матеріалах справи відсутні).

Як також вбачається з технічного паспорта на нежитлові приміщення по АДРЕСА_1 , 175,4 кв.м. складають приміщення першого поверху, а решту приміщень площею 124,1 кв.м. (299,5 кв.м. загальної площі 175,4 кв.м. бібліотеки) складають приміщення підвалу (в плані позначені цифрами I,II,V VI, VII; том 1, а.с. 113-115), тобто спірні нежитлові приміщення, які і були 21.05.2012 року Винниківською міською радою передані в оренду ТОВ «ГалДім».

30.04.2015 року рішенням Винниківської міської ради № 1822 (яке ніким не оскаржувалося і є чинним) спірні нежитлові приміщення загальною площею 124,1 кв.м. було включено до переліку об`єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу (том 1, а.с. 26).

У відповідності до Методики оцінки вартості майна під час приватизації, затвердженої постановою КМ України від 22.07.1998 року № 1114, та Методики оцінки вартості майна під час приватизації, затвердженої постановою КМ України від 12.10.2000 року № 1554, індивідуально визначенемайно це будівлі, споруди, машини, устаткування та інші облікові одиниці основних засобів, нематеріальні активи, малоцінні та швидкозношувані предмети, виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція, незавершене капітальне будівництво та інші цінності, що реалізуються окремо як самостійний об`єкт продажу.

За змістом положень, які наведені у пункті 30 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), вирішення питань про відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності тощо віднесено до виключної компетенції місцевої ради, в даному випадку до компетенції Винниківської міської ради, яка 25.06.2015 року в межах своєї компетенції і прийняла рішенням № 1913, яким затвердила звіт про оцінку підвальних нежитлових приміщень загальною площею 124, 1 кв.м. по АДРЕСА_1 та прийняла рішення про їх відчуження шляхом викупу ОСОБА_2 .

Як стверджується матеріалами справи, 27.06.2018року ОСОБА_2 спірні нежитлові приміщення по нотаріально посвідченому договору дарування подарував ОСОБА_1 (том 3, а.с. 21-22). Даний договір ніким не оскаржувався і є чинним.

Таким чином,на деньсвоєї смерті( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ОСОБА_2 вже давноне буввласником спірнихнежитлових приміщень,а томувони немогли входитидо складуйого спадщини.Відтак,відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (які 08 вересня 2021 року ухвалою суду були залученими до участі у справі, як спадкоємці померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 ; том 1, а.с. 208) з урахуванням предмета спору взагалі не є належними відповідачами у даній справі.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 07 листопада 2018 року у справі №488/5027/14-ц, від 13 липня 2022 року у справі № 199/8324/19, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц, якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для відновлення його права. Зокрема, така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 9 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16-ц за позовом Львівської місцевої прокуратури №2 в інтересах Львівської міської ради про витребування майна із чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації права власності.

Згідно положень ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Тому Велика Палата Верховного Суду вважала, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про задоволення позову в частині витребування спірного майна із чужого незаконного володіння.

При цьому Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що відповідно до усталеної практики якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто - рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (пункт 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц.

Ефективність віндикаційного позову забезпечується саме наявністю державної реєстрації права власності за відповідачем, оскільки за відсутності такої реєстрації судове рішення про задоволення віндикаційного позову не є підставою для державної реєстрації права власності за позивачем. Тому позовна вимога про скасування державної реєстрації права власності відповідача суперечить позовній вимозі про витребування нерухомого майна.

Велика Палата Верховного Суду також звернула увагу на те, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності підлягає державній реєстрації. Задоволення позовноївимоги проскасування державноїреєстрації прававласностісуперечить зазначенійімперативній вимозізакону,оскільки виконаннясудовогорішення призведедо прогалинив Державномуреєстрі речовихправ нанерухомемайно вчастині належностіправа власностіна спірнемайно.Отже,замістьскасування неналежногозапису продержавну реєстраціюдо Державногореєструречових правна нерухомемайно маєбути внесенийналежний записпро державнуреєстрацію прававласності позивача.Такий запис,як зазначеновище,вноситься напідставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову.

Тобто, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що у спірних правовідносинах ефективним (належним) способом захисту порушеного права може бути лише віндикаційний позов поданий власником (володільцем) майна. В той же час, апеляційна скарга не містить доводів, які б спростовували цей висновок суду.

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому приходить до висновку про те, що підстави для його скасування (та, відповідно, для задоволення позовних вимог) відсутні і апеляційну скаргу на нього, доводи якої не спростовують висновків рішення суду, слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури залишити без задоволення, а рішенняЛичаківського районногосудуміста Львовавід 30листопада 2023року- без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повну постанову складено 14 березня 2024 року.

Головуючий: Цяцяк Р.П.

Судді: Ванівський О.М.

Шеремета Н.О.