Ухвала

від 14.02.2023 по справі 620/1385/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 лютого 2023 року ЧернігівСправа № 620/1385/23

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В., перевіривши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «МЖК-СЕРВІС» (вул. Івана Мазепи, буд. 57-Д, м. Чернігів, 14014, код ЄДРПОУ - 14239928) до Головного управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 44094124), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «МЖК-СЕРВІС» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 27.07.2021 № 3813/25010700, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма «МЖК-СЕРВІС» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 851457,00 грн;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 27.07.2021 № 3814/25010700, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма «МЖК-СЕРВІС» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - в частині збільшення суми грошового зобов`язання у розмірі 260662,81 грн, у тому числі 208530,25 грн - за податковими зобов`язаннями та 52132,56 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для звернення до суду.

Відповідно до пунктів 3, 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Так, частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначає Закон України від 08.07.2011 №3674-VІ «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VІ).

Відповідно до статті 1 Закону №3674-VІ судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону №3674-VІ судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 статті 4 Закону №3674-VІ встановлено, що за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до статті 7 Закону України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 01 січня 2023 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн.

Таким чином за подання юридичною особою до суду адміністративного позову, який містить дві вимоги майнового характеру в частині зменшення суми грошового зобов`язання на суму 1124497,00 грн, ставка судового збору становить 16867,45 грн.

За таких обставин Товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма «МЖК-СЕРВІС» необхідно сплатити судовий збір у сумі 16681,79 грн (реквізити для сплати судового збору з 01.01.2022: рахунок UА348999980313191206084025739, отримувач - ГУК у Чернігівській області/тгм.Чернігів/22030101, код ЄДРПОУ - 37972475, банк отримувача Казначейство України (ЕАП)) та подати до суду оригінал документу про сплату судового збору у встановленому порядку і належному розмірі.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Відносини в сфері оподаткування, права і обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Згідно з пунктом 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до статті 102 ПК України строк давності щодо спорів платника податків та контролюючого органу складає 1095 днів.

Разом з тим відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Слід зазначити, що норми пункту 56.19 статті 56 ПУ України є спеціальною нормою щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Такого висновку дійшов і Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26 листопада 2020 року по справі №500/2486/19.

Позивач оскаржує податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 27.07.2021 № 3813/25010700 та від 27.07.2021 № 3814/25010700, яку позивачем було оскаржено до Державної податкової служби України 13.10.2021, а до суду звернувся лише 09.02.2023, тобто поза межами місячного строку, передбаченого пунктом 56.19 статті 56 ПУ України.

Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

За приписами частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Позивачем подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Дослідивши зміст заяви про поновлення строку звернення до суду, суд не визнає причини пропуску звернення до суду поважними. Про те, що позивач неодноразово звертався до Державної податкової служби України з запитами про отримання інформації щодо розгляду скарги, не перешкоджало йому звернутися з адміністративним позовом до суду.

У свою чергу, згідно з частинами 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшла висновку, що позовна заява позивача має бути залишена без руху та позивачу встановлено п`ятиденний строк, з моменту отримання копії ухвали суду, для усунення вказаних недоліків, шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, з належним обґрунтуванням обставин і доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду та оригіналу документу про сплату судового збору у встановленому порядку і належному розмірі.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В:

Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «МЖК-СЕРВІС» - залишити без руху.

Встановити позивачу п`ятиденний строк, з дня отримання зазначеної ухвали суду, для усунення недоліку поданої позовної заяви.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення зазначеного недоліку, у встановлений судом строк, відповідно пункту 1 частини 4 до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява буде йому повернута.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

Відповідно до частини 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею і згідно зі статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Падій