Рішення

від 11.05.2023 по справі 620/1385/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2023 року м.ЧернігівСправа № 620/1385/23

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «МЖК-СЕРВІС» до Головного управління ДПС у Чернігівській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «МЖК-СЕРВІС» (далв ТОВ «Фірма «МЖК-СЕРВІС») звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі ГУ ДПС у Чернігівській області), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 27.07.2021 № 3813/25010700, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма «МЖК-СЕРВІС» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 851457,00 грн;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 27.07.2021 № 3814/25010700, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма «МЖК-СЕРВІС» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - в частині збільшення суми грошового зобов`язання у розмірі 260662,81 грн, у тому числі 208530,25 грн - за податковими зобов`язаннями та 52132,56 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення суперечать чинному законодавству, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 01.03.2023 визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено строк звернення до суду, відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем подано до суду відзив на позов, в якому відповідач не погоджується з позовними вимогами позивача, обґрунтовуючи тим, що за результатами документальної планової виїзної перевірки встановлено, що ТОВ «Фірма «МЖК-Сервіс» порушило статтю 1, пункт 2 статті 3, статтю 4, статтю 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пункт 4, пункт 5, пункт 7, пункт 11 П(С)БО №16 «Витрати» в результаті чого завищено показники у рядку 2050 Звіту про фінансовий результат «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1 на загальну суму 2980000 грн, в т.ч. за 2019 рік - 2440000 грн, за 2020 рік 540000 грн, по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_2 на загальну суму 1043000 грн, в т.ч. за 2018 рік 168000 грн, за 2019 рік - 221000 грн, за 1 півріччя 2020 рік - 654000 грн; крім того, в порушення пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України ТОВ «Фірма «МЖК-Сервіс» завищено податковий кредит з податку на додану вартість за грудень 2018 року - червень 2020 року на загальну суму 208531 грн по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_2 , в результаті чого відповідачем винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Позивачем подано відповідь на відзив на позов, в якій не погоджується з обставинами, викладеними у відзиві на позов, просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Cудом встановлено, що ТОВ «Фірма «МЖК-Сервіс» зареєстроване як юридична особа 25.11.1993, здійснює такі види економічної діяльності: 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель (основний); 16.23 виробництво інших дерев`яних будівельних конструкцій і столярних виробів; 25.12 виробництво металевих дверей і вікон; 42.91 будівництво водних споруд; 42.99 будівництво інших споруд, н.в.і.у.; 43.11 знесення; 43.12 підготовчі роботи на будівельному майданчику; 43.13 розвідувальне буріння; 43.21 електромонтажні роботи; 43.22 монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 43.29 інші будівельно-монтажні роботи; 43.31 штукатурні роботи; 43.32 установлення столярних виробів; 43.33 покриття підлоги й облицювання стін; 43.34 малярні роботи та скління; 43.39 інші роботи із завершення будівництва; 43.91 покрівельні роботи; 43.99 інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 77.32 надання в оренду будівельних машин і устатковання; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 47.59 роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах; 49.41 вантажний автомобільний транспорт; 71.11 діяльність у сфері архітектури; 71.12 діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 41.10 організація будівництва будівель; 42.11 будівництво доріг і автострад; 42.13 будівництво мостів і тунелів; 42.21 будівництво трубопроводів; 42.22 будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій, що також підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань.

На підставі наказу ГУ ДПС у Чернігівській області від 14.04.2021 №585-П та направлень від 27.04.2021 №1142, № 1143, № 1144, № 1145 та згідно плану - графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2021 рік, відповідно до статей 20, 77, 82 Податкового кодексу України проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Фірма «МЖК-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період, з 01.07.2018 по 31.12.2020, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період, з 01.07.2018 по 31.12.2020.

За результатами перевірки складено акт перевіркивід 17.06.2021 №3270/07/14239928 (т.1 а.с.42-95).

Документальною перевіркою ТОВ «Фірма «МЖК-Сервіс» встановлено порушення: 1) статті 1, пункту 2 статті 3, статті 4, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пункту 6, пункту 7, пункту 11 Положень (стандартів) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», та пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 724157,00 грн, в тому числі за 2018 рік 30157,00 грн, за 9 місяців 2019 року 39840,00 грн, за 2019 рік 479044,00 грн, за 9 місяців 2020 року 214956,00 грн, за 2020 рік 214956,00 грн; в тому числі було завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток за 1 квартал 2020 року на суму 202800,00 грн, за 1 півріччя 2020 року на суму 777472,00 грн; 2) пункту 44.1 статті 44, пункту 192.1, підпункту 192.1.1 пункту 192.1, пункту 192.3 статті 192, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6статті 198 Податкового Кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 218432,00 грн, в тому числі за жовтень 2018 року 2450,00 грн, за грудень 2018 року 33508,00 грн, за червень 2019 року 7451,00 грн, за вересень 2019 року 44266,00 грн, за березень 2020 року 40560,00 грн, за травень 2020 року - 54610,00 грн, за червень 2020 року - 570 грн, за липень 2020 року 35017,00 грн; підпункт 201.10. статті 201 Податкового кодексу України несвоєчасно зареєстровано податкові накладні; 3) порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь інших платників податку і сум утриманого з них податку; 4) підпункту 164.2.11 пункту 164.2, пункту 164.5 статті 164, підпункту 168.1.1., підпункту 168.1.2. пункту 168.1 статті 168, абзац «а» підпункту 170.9.1 пункту 170.9 статті 170, абзац «а» пункту 171.2 статті 171, пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, пункту 2.11 глави 2, пункту 3.1 глави 3, пункту 7.41, пункту 7.47 глави 7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, в результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб на суму 377,56 грн; 5) підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, підпункту «а» пункту 171.2 статті 171, пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування військового збору до бюджету в період, що перевірявся, на загальну суму 25,8 грн.

За результатами перевірки, які викладені в акті від 17.06.2021 №3270/07/14239928, ГУ ДПС у Чернігівській області прийняті податкові повідомлення-рішення (форма «Р») №3813/25010700 від 27.07.2021, (форма «Р») №3814/25010700 від 27.07.2021 (т.1 а.с. 38, 40).

В свою чергу позивачем до Державної податкової служби України подано скаргу на податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 27.07.2021 №3813/25010700, №3814/25010700 (т.3 а.с. 234-237).

За результатами розгляду скарги Державною податковою службою України прийнято рішення №2154/6/99-00-06-01-01-06 від 03.02.2022, яким скаргу ТОВ «Фірма «МЖК-Сервіс» залишено без задоволення, а податкові повідомлення рішення від 27.07.2021, зокрема, №3813/25010700, №3814/25010700 - без змін (т.3 а.с. 242-250).

Вважаючи рішення відповідачапротиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на наступне.

Предметом доказування в цій справі є, зокрема, обставина реальності господарських операцій позивача, правильність відображення їх в податковому обліку та правильність формування податкового кредиту.

Суд враховує, що аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України передбачено, щокожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначаєЗакон України від 16.07.1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(далі - Закон № 996-ХIV).

Згідно зістаттею 1 Закону №996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 2 Закону №996-XIV визначено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність, а також на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону №996-XIV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 2 статті 9 Закону № 996-XIV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Платники податку на додану вартість, об`єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).

Податковий кодекс Українирегулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (стаття 1 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

У відповідності до пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з пунктом 83.1 статті 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом (підпункт 83.1.1); податкова інформація (підпункт 83.1.2); експертні висновки (підпункт 83.1.3); судові рішення (підпункт 83.1.4); інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи (підпункт 83.1.6).

Наказом Міністерства фінансів України 31.12.1999 № 318 затверджено Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248 (далі П(С)БО 16 «Витрати»).

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені (пункт 6 П(С)БО 16 «Витрати»)

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені (пункт 7 П(С)БО 16 «Витрати»).

Відповідно до пункту 11 П(С)БО 16 «Витрати» собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, яка реалізується, та вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання, що використовується на самому підприємстві.

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.

Відповідно до пункту 12 П(С)БО 16 «Витрати» до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, викладеному в пункті 11 цього Національного положення (стандарту).

У відповідності до пункту 14 П(С)БО 16 «Витрати» до складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), зменшеної на її справедливу вартість, та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку.

Відповідно до пункту 15 П(С)БО 16 «Витрати» до складу загальновиробничих витрат включаються, зокрема, витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.

Витрати, пов`язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати (пункт 17 П(С)БО 16 «Витрати»).

У пункті 18 П(С)БО 16 «Витрати» зазначено, що до адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, зокрема, витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона).

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 ПК України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Пунктом 135.1 статті 135 ПК України передбачено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно ізстаттею 134цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної (підпункт 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПК України).

Відповідно до пункту 192.3 статті 192 ПК України результат перерахунку податкових зобов`язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушеннями вимог чи не підтверджені митними деклараціями.

У справі, яка розглядається судом встановлено, що в ході перевірки відповідачем встановлено, що ТОВ «Фірма «МЖК-Сервіс» за період, з жовтня 2019 року по серпень 2020 року, здійснювало взаємовідносини з ФОП ОСОБА_1 щодо придбання матеріалів на суму 2406932,50 грн та робіт (за договором підряду) на суму 573510,00 грн.

На адресу ФОП ОСОБА_1 позивачем перераховано грошові кошти на загальну суму 2980442,40 грн.

Згідно з АІС Податковий блок ОСОБА_1 зареєстровано в якості Фізичної особи-підприємця 01.10.2019 в ГУ ДПС у Чернігівській області; вид діяльності - 41.20 -будівництво житлових і нежитлових будівель. Реєстрацію в якості платника єдиного податку було анульовано 24.11.2020.

Згідно із звітом «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку» за формою 1ДФ (далі - 1ДФ) чисельність працюючих за 3 квартал 2019 року - 2 особи (з 03.10.2019 по 26.12.2019), за 1 квартал 2020 року звітність 1ДФ не подано, 2 квартал 2020 року - звітність 1ДФ не подано, 3 квартал 2020 року - 2 особи, 4 квартал 2020 року - 2 особи.

Разом з тим проведеною перевіркою також встановлено, що ФОП ОСОБА_1 працює на підприємстві ТОВ «Фірма «МЖК-Сервіс» та за період з жовтня 2019 року по грудень 2020 року працював на посаді начальника дільниці.

Згідно з табелем робочого часу ОСОБА_1 відпрацював у жовтні 2019 року 22 дні, у листопаді 2019 року - 21 день, у грудні 2019 року - 21 день, у квітні 2020 року - 18 днів, у червні 2020 року - 20 днів, у серпні 2020 року - 20 днів. В табелях робочого часу зазначено, що ОСОБА_1 знаходився у відрядженні всі робочі дні.

Поряд з цим від оперативного управління ГУ ДФС у Чернігівській області листом від 17.06.2021 №1359/10/25-97-04-05 ( вх.17.06.2021 №8473/5 ) отримано інформацію, а саме: «ФОП ОСОБА_1 протягом 2018-2019 років працював на ТОВ «МЖК-Сервіс» на посаді прораба. У нього відсутні документи, що підтверджують придбання будматеріалів, реалізованих на підприємство. Згідно з формою КБ2 за серпень 2020 року відпрацьовано людино/годин 5526,48 (40 годин в день з розрахунку на одного працівника). ОСОБА_1 повідомив, що в цей період роботи виконував він сам та двоє працівників найманих. Нічого не знає про те, як здійснювати фінансово-господарську діяльність. Заповнені форми КБ2 та КБ3 отримував від керівника ТОВ «Фірма «МЖК-Сервіс»».

За результатами проведеного аналізу документів наданих на перевірку за грудень 2019 року встановлено, що придбані матеріали у ФОП ОСОБА_1 згідно з видатковими накладними від №7 від 21.12.2019 на суму 320012,16 грн, № 8 від 31.12.2019 на суму 223531,78 грн були списані у грудні 2019 року на підставі актів списання, а саме: №м-00000787 від 31.12.2019 на суму 320012,16 грн на об`єкт - амбулаторія загальної практики сімейної медицини по вул. Кільцевій в с. Нехаївка Коропського району Чернігівської області; №м-00000788 від 31.12.2019 на суму 223531,79 грн на об`єкт - амбулаторія загальної практики сімейної медицини по вул. Кільцевій в селищі Тростянець Ічнянського району Чернігівської області.

Дохід від виконання робіт по вищезазначених об`єктах підприємство ТОВ «Фірма «МЖК-Сервіс» отримало на підставі первинних документів, а саме: акт приймання виконаних будівельних робіт від 20.12.2019 за грудень 2019 року по об`єкту амбулаторія загальної практики сімейної медицини по АДРЕСА_1 ; акт приймання виконаних будівельних робіт від 20.12.2019 за грудень 2019 року по об`єкту: амбулаторія загальної практики сімейної медицини по АДРЕСА_2 .

Таким чином перевіркою встановлено, що матеріали, придбання яких у ФОП ОСОБА_1 документально оформлене 21.12.2019 та 31.12.2019, не були використані на будівництво вищезазначених об`єктів.

Враховуючи вищевикладене ТОВ «Фірма «МЖК-Сервіс» списувало матеріали, придбані у ФОП ОСОБА_1 , на об`єкти, які були вже завершені та отримані доходи від їх виконання., в результаті чого ТОВ «Фірма «МЖК-Сервіс» безпідставно збільшувало собівартість виконаних робіт (наданих послуг).

У ході проведення перевірки встановлено також, що товарно-транспортні накладні на транспортування товарів від ФОП ОСОБА_1 до ТОВ «Фірма «МЖК-Сервіс» відсутні. Під час розгляду заперечення ТОВ «Фірма «МЖК-Сервіс» також не надало документів та інформації щодо транспортування будматеріалів.

Також перевіркою встановлено, що відповідно до умов договору підряду №1м від 15.11.2019 ФОП ОСОБА_1 - Підрядник зобов`язаний виконувати підрядні роботи зі свого матеріалу, своїми силами, спорядженням та обладнанням - улаштування покрівлі з рулонних матеріалів із застосуванням газопламеневих пальників, за адресою: вул. І. Мазепи, 57д, м. Чернігів. Проте ТОВ «Фірма МЖК-Сервіс» згідно з актом списання №м-00000791 від 31.12.2019 списало матеріали на ремонт покрівлі База (вул. І. Мазепи,57д, м. Чернігів).

Документи на придбання вищезазначених матеріалів, отримано від ФОП ОСОБА_1 04.11.2019, тому не можливо встановити, хто здійснював ремонт покрівлі та за якими матеріалами.

В бухгалтерському обліку списання матеріалів було відображено по рах. 903 «Собівартість реалізованих будівельних послуг та робіт».

Підприємство ТОВ «Фірма «МЖК-Сервіс» в ході проведення перевірки та розгляду заперечення на акт та скарги не надало документів та пояснень з приводу даної ситуації.

У серпні 2020 року між ТОВ «Фірма «МЖК-Сервіс» (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (субпідрядник) по виконанню робіт з благоустрою та озеленення територій складено акти приймання виконаних будівельних робіт, де загальний обсяг трудових витрат становить 5526,48 людино-годин, в акті приймання виконаних будівельних робіт по об`єкту: «Благоустрій та озеленення території в смт. Парафіївка» зазначено 2484,03 люд/год, в акті приймання виконаних будівельних робіт: «Благоустрій та озеленення території в с. Нехаївка» зазначено 1785,85 люд/год, в акті приймання виконаних будівельних робіт: «Благоустрій та озеленення території в с. Холми» зазначено 1256,6 люд/год. Однак згідно із звітом 1ДФ в 3 кварталі 2020 року у ФОП ОСОБА_1 працювало 2 особи, максимальні фактичні витрати людино-годин складають 320 люд/год. ( 2 особи*8 годин робочий день*20 робочих дні). Тобто в актах виконаних будівельних робіт перевищення складає 5206,48люд/год (5526,48-320).

В ході проведення перевірки ТОВ «Фірма «МЖК-Сервіс» на запит від 20.05.2021 листом №114 від 26.05.2021 надано копії документів, що підтверджують взаємовідносини за період з 01.07.2018 по 31.12.2020 з ФОП ОСОБА_1 .

Згідно з наданими на запит, під час перевірки, копіями видаткових накладних ФОП ОСОБА_1 від 31.10.2019 №9, від 04.11.2019 №10, від 14.11.2019 №3, від 15.11.2019 №4, від 11.12.2019 №6, від 21.12.2019 №7, від 31.12.2019 №8, від 03.04.2020 №1, від 01.06.2020 №2, від 03.06.2020 №5, від 03.06.2020 №6, від 27.08.2020 №9 неможливо ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції від Покупця - ТОВ «Фірма МЖК-Сервіс». У видаткових накладних від 01.06.2020 №2 від 03.06.2020 №5, від 03.06.2020 №6, від 27.08.2020 №9, виписаних ФОП ОСОБА_1 у графі Отримувач відсутній підпис осіб, посада і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції.

Однак до заперечень на акт перевірки ТОВ «Фірма «МЖК-Сервіс» надано копії актів приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2020 року, підписаних між ТОВ «Фірма «МЖК-СЕРВІС», як Замовником, та ФОП ОСОБА_1 , як Генпідрядником (підрядником) від 13.08.2020, 25.08.2020, 31.08.2020 відмінні від документів, що надавалися платником в ході проведення перевірки. Тобто до вказаних актів після завершення перевірки були внесені ідентифікуючі дані осіб, що їх підписали.

До заперечень на акт перевірки також надано копії видаткових накладних від 31.10.2019 № 9, від 04.11.2019 № 10, від 14.11.2019 № 3, від 15.11.2019 № 4, від 11.12.2019 № 6, від 21.12.2019 № 7, від 31.12.2019 № 8, від 03.04.2020 № 1, від 01.06.2020 № 2, від 03.06.2020 № 5, від 03.06.2020 № 6, від 27.08.2020 № 9, отриманих від ФОП ОСОБА_1 , відмінні від документів, що надавалися платником в ході проведення перевірки. До вказаних видаткових накладних після завершення перевірки були внесені особисті підписи та ідентифікуючі дані осіб, які їх підписали від імені ТОВ «Фірма «МЖК- СЕРВІС».

Тобто ТОВ «Фірма «МЖК-СЕРВІС» до заперечення на акт перевірки додано інші первинні документи, відмінні від первинних документів, наданих ТОВ «Фірма «МЖК-Сервіс» в ході проведення перевірки.

Отже в момент відображення ТОВ «Фірма «МЖК-Сервіс» в бухгалтерському обліку та у податковій звітності підприємства вище зазначені первинні документи були складені з порушенням норм статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.1 та п. п. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (далі - Положення № 88), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704.

У зв`язку з вищевикладеним, перевіркою зроблено висновок, що документально оформленні операції з придбання товарів та послуг від ФОП ОСОБА_1 за період жовтень 2019 року - серпень 2020 року не мали юридичного змісту.

При перевірці також було встановлено взаємовідносини з ФОП ОСОБА_2 щодо придбання робіт по договору субпідряду на суму 1251182,00 грн, у т.ч. ПДВ 208530,30 грн.

Згідно з базою даних податкової служби АІС Податковий блок, ОСОБА_2 зареєстровано Фізичною особою - підприємцем 04.09.2018 в ГУ ДПС у Чернігівській області. Вид діяльності відповідно до коду КВЕД - 43.99 інші спеціалізовані будівельні роботи. З 01.10.2018 зареєстрований платником податку на додану вартість.

Згідно із звітом «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку» за формою 1ДФ (далі звіт 1ДФ) чисельність працюючих за 4 квартал 2019 року - 5 осіб, за 1 квартал 2020 року 5 осіб. Звіт 1ДФ за 4 квартал 2018 року, за 3 квартал 2019 року, за 2 квартал 2020 року не подано.

В акті приймання виконаних будівельних робіт, складеному між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Фірма «МЖК-Сервіс» за 2018 рік зазначено, що на виконання даних робіт було витрачено 3717,16 людино-годин. Звіт 1 ДФ не було подано, максимальні фактичні витрати людино-годин складають 152 люд/год. (1 особа * 8 годин робочий день * 19 робочих дні). Таким чином в акті виконаних будівельних робіт перевищення складає 3565,16 люд/год. Також перевищення людино-годин виявлено в акті приймання виконаних будівельних робіт від 31.03.2020 за березень 2020 року та в акті приймання виконаних будівельних робіт від 16.06.2020 за квітень-травень 2020 року.

Згідно з наданими на перевірку документами та даними звіту 1ДФ та Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН), встановлено, що ФОП ОСОБА_2 не залучав до виконання робіт субпідрядників.

Встановлено розбіжність між податковою накладною від 28.12.2018 № 1 та актом приймання виконаних будівельних робіт за 2018 рік, а саме сума ПДВ у податковій накладній становить - 33507,8 грн, натомість у акті приймання виконаних будівельних робіт сума ПДВ становить 32531,8 грн, тобто відхилення становить 976 грн.

Згідно з складеними актами приймання виконаних будівельних робіт за формою К6-2В робіт об`єкту: Капітальний ремонт з застосуванням енергозберігаючих технологій по комплека термомодернізації будівлі 3-го поліклінічного відділення ЧМЛ №1 по проспекту Миру 44 у м. Чернігові рядку Замовник зазначено Управління капітального будівництва ЧМР, у рядку Генпідрядник - ТОВ «Ф п «МЖК-Сервіс», у рядку Субпідрядних відсутні дані про залучення сторонніх організацій чи осіб.

Також перевіркою встановлено, що згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 року, складеного 25.09.2019 на загальну суму 265596,80 грн, в т.ч. ПДВ 42976,80 грн, не можливо ідентифікувати осіб, які підписували акт. Аналогічні порушення виявлені при перевірці акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року на загальну суму 195190,80 грн, в т.ч. ПДВ 32531,80 грн, оскільки неможливо ідентифікувати дату складання акту та осіб, що його підписали.

До заперечень на акт перевірки ТОВ «Фірма «МЖК-Сервіс» надано копію акту приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 року, підписаного між ТОВ «Фірма «МЖК-СЕРВІС» Замовником, та ФОП ОСОБА_2 , як Підрядником від 25.09.2019 р., що містить ідентифікуючі дані осіб, які його підписали.

На виконання робіт згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 року було витрачено 3224,54 люд/год. Максимальна кількість робочих днів становить 18 днів, тому максимальна кількість на виконання робіт становить 144 люд/год. Перевищення становить 3080,54 люд/год. ( 3224,54 люд/год. - 144 люд/год.).

Встановлено розбіжність між податковою накладною від 25.09.2019 № 2 та актом приймання виконаних будівельних робіт від 25.09.2019, а саме: сума ПДВ у податковій накладній становив - 44266,13 грн, а у акті приймання виконаних будівельних робіт сума ПДВ - 42976,8 грн. Відхилення становить 1289,33 грн.

В акті приймання виконаних будівельних робіт за березень 2020 від 31.03.2020 на загальну суму 243360 грн, в т.ч. ПДВ 40560,00 грн зазначено, що на виконання робіт було витрачено 3071,5 люд/год., проте згідно із звітом 1ДФ у ФОП ОСОБА_2 працювало 5 осіб; максимальна кількість витраченого часу на виконання даних робіт становить 840 люд/год. (5 осіб*8 годин робочий день * 21 робочий день). Так чином перевищення становить 2231,5 люд/год. ( 3071,5 люд/год-840 люд/год.), що унеможливлює виконання даних робіт.

В акті приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2020 від 04.05.2020 на загальну суму 327657,6 грн, в т.ч. ПДВ 54609,6 грн. зазначено, що на виконання робіт було витрачено 4133,67 люд/год., проте Звіт 1ДФ не подано. Максимальна кількість витраченого часу на виконання даних робіт становить 176 люд/год (1 особа*8 годин робочий день * 22 робочих дні). Таким чином перевищення становить 3957,67 люд/год. (4133,67 люд/год-176 люд/год), що унеможливлює виконання даних робіт.

В акті за квітень-травень 2020 від 16.0б.2020 зазначено, що на виконання робіт було витрачено 2742.69люд/год. Звіт 1ДФ не подано, таким чином, не було найманих працівників у даний період. Максимальна кількість витраченого часу на виконання даних робіт становить 176 люд/год ( 1 особа *8 годинний робочий день * 29 робочих дні ( з 05.05.2020 по 16.06.2020); перевищення становить 2510.69люд/год (2742,69 люд/год-176 люд/год), що також унеможливлює виконання даних робіт.

Поряд з цим від оперативного управління ГУ ДФС у Чернігівській області листом від 17.06.2021 №1359/10/25-97-04-05 ( вх.17.06.2021 №8473/5 ) отримано інформацію, а саме: «ФОП ОСОБА_3 - відсутня декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці (необхідна для допуску до робіт на висоті більше 3-ох метрів). Згідно з формою КБ2 за грудень 2018 року відпрацьовано людино/годин 3717(161 годин в день з розрахунку на одного працівника. В цей період роботи виконував сам). Протягом 2019-2020 років для виконання робіт наймав 5 працівників. Згідно з формами КБ2 за вересень 2019 року, березень, квітень, травень 2020 року відпрацьовано людино/годин 13170 (25 годин в день з розрахунку на одного працівника). Заповнені форми КБ2 та КБЗ отримував від керівника ТОВ «Фірма «МЖК-Сервіс»».

У зв`язку з вищевикладеним перевіркою зроблено висновки, що документально оформлені операції з отримання товарів та робіт (послуг) від ФОП ОСОБА_1 та від ФОП ОСОБА_2 не мали юридичного змісту, тобто фактично ТОВ «Фірма «МЖК-Сервіс» здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 і складено первинні документи, всупереч нормам частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та підпункти 2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, оскільки відсутній факт формування згідно з абзацом другим статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб`єктів господарювання або власного виробництва. Тобто відсутня господарська операція, як певна дія або подія у визначенні абзацу п`ятого статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в основі якої має бути дійсний рух певного активу. При перенесенні підприємством ТОВ «Фірма «МЖК-Сервіс» інформації з неправомірно складених первинних документів до облікових регістрів порушено норми частини п`ятої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, абзацу другого розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за № 893/4186. Такі документи не можуть за змістом пункту 44.1 статті 44 ПК України вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності.

Суд погоджується з доводами відповідача з наступних підстав.

З системного аналізу вищенаведених норм чинного законодавства випливає, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій. Сума ПДВ для включення до податкового кредиту, крім того, повинна бути підтверджена податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - також ЄРПН).

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником податків при визначенні податкових зобов`язань з ПДВ, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку. Це відповідає і вимозі статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України щодо достовірності доказів.

Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) як принцип бухгалтерського обліку, що закріплений в статті 4 Закону №996-XIV, так само характеризує і податковий облік.

У справах, предмет спору в яких стосується правомірності відображення платником податків у бухгалтерському та податковому обліках фінансових показників господарських операцій, які, за висновком контролюючого органу, є фіктивними, сталою є практика правозастосування Верховним Судом, яка, якщо її узагальнити, полягає в тому, що правові наслідки у вигляді виникнення у платника податків права на формування в податковому обліку сум податкового кредиту та витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника податків, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту та витрат.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою для отримання платником податків податкової вигоди, як то податковий кредит та/або зменшення оподатковуваного доходу на суму витрат.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема про наявність таких обставин, як: неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, не здійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності у зв`язку з відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність документів обліку.

Таким чином на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податків даних податкового обліку.

Такі висновки зроблені Верховним Судом у ряді постанов, до прикладу (але на виключно) в постановах від 24.01.2018 (справа №2а-19379/11/2670), від 28.10.2019 (справа №280/5058/18), від 26.02.2020 (справа №826/1308/18), від 06.05.2020 (справа №640/4687/19), а також в постановах від 28.05.2020 у справі №826/15364/17, від 28.05.2020 у справі №820/379/16, від 15.06.2020 у справі №1440/2276/18, на які посилається ГУ ДПС у касаційній скарзі на обґрунтування підстави касаційного оскарження постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2020.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 фактично підтвердила такі висновки, зазначивши, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Велика Палата звернула увагу, що відповідно до положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України обставини у справі підлягають встановленню адміністративними судами під час розгляду відповідних спорів по суті на підставі всіх належних і допустимих доказів, при чому жоден з доказів не має наперед установленої сили, у тому числі будь-які дані, отримані в межах кримінальних проваджень. Ці дані підлягають ретельній перевірці безпосередньо судом, що розглядає справу, в силу офіційності з`ясування обставин справи, а також якщо платник податків обґрунтовано заперечує достовірність відповідних даних.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Визнаючи доведеними доводи контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій Підприємства з вище перерахованими суб`єктами господарювання, суд виходить з того, що надані позивачем первинні документи, які складені на ці операції не підтверджують факт господарських операцій.

Суд таку оцінку документів зробив з врахуванням обставин щодо відсутності у зазначених контрагентів позивача необхідних для здійснення вищезазначених господарських операцій умов та ресурсів; неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання робіт або послуг; надані позивачем видаткові накладні та акти приймання виконаних робіт оформленні без додержання законодавчо встановлених вимог; відсутність товарно-транспортних накладних на транспортування товарів від контрагента до позивача; підприємство списувало матеріали, придбані у контрагента на об`єкти, які були вже завершені та отримані доходи від їх виконання, в результаті чого безпідставно збільшувало собівартість виконаних робіт (наданих послуг); відсутність податкової звітності контрагентів, не відображення у цій звітності відповідних податкових зобов`язань.

Суд зауважує, що згідно частини другою статті 9 Закону №996-XIV посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, їх особистий підпис є обов`язковим реквізитом первинного документа, оскільки зазначення саме цієї інформації дає змогу ідентифікувати учасників господарських операцій.

Дійсно наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та для відмови платнику ПДВ у формуванні податкового кредиту за рахунок сум цього податку у ціні придбаних товарів (послуг), якщо інші об`єктивні дані свідчать про зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю. Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема у постанові від 12.06.2018 у справі №825/3419/14.

Однак враховуючи, що у більшості наданих позивачем, під час податкової перевірки, видаткових накладних та актах приймання виконаних робіт не зазначено посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; відсутність товарно-транспортних накладних на перевезення будівельних матеріалів; розбіжності між податковими накладними та актами приймання виконаних робіт, такий недолік має системний характер, що у сукупності з іншими обставинами у справі об`єктивно ставить під сумнів правдивість інформації у первинних документах щодо зафіксованих в них господарських операцій.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позивачем неспростовані доводи відповідача щодо нереальності господарських операцій, а тому судом встановлено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені ГУ ДПС у Чернігівській області у відповідності до статті 19 Конституції України та ПК України.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті2та частини 2 статті77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного позову.

Підстави для розподілу між сторонами судових витрат згідноКодексу адміністративного судочинства України відсутні, оскільки в задоволенні позову відмовлено повністю.

Керуючись статтями227,241-246,250,262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 08.08.2022.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «МЖК-СЕРВІС» (вул. Івана Мазепи, буд. 57-Д, м. Чернігів, 14014, код ЄДРПОУ - 14239928).

Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, буд.11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 44094124).

Суддя В.В. Падій