Ухвала

від 13.02.2023 по справі 465/6232/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 465/6232/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/811/79/23 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі :

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу із змінами до неї, прокурора Франківської окружної прокуратури м.Львова ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Франківського районного суду м.Львова від 20 січня 2023 року,

з участю прокурора ОСОБА_7 ,

підозрюваної ОСОБА_8 ,

захисника підозрюваної ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9

в с т а н о в и л а :

цією ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенніклопотання керівникаФранківської окружноїпрокуратури м.Львова ОСОБА_6 про арештмайна,а саме:частки врозмірі 94,61%нерухомого майнаприміщення ТзОВ«Ялиця»,що заадресою:м.Львів,вул.Зелена,28,у кримінальномупровадженні №12022141410000807від 28вересня 2022року

Своє рішенняслідчий суддямотивував тим,що будь-які правові підстави для накладення арешту на вказане нерухоме майно як в цілому, так і в частці 94,61%, про що просить прокурор, з підстав, визначених п.4 ч.2 ст.170 КПК України, відсутні.

В апеляційній скарзі прокурор Франківської окружної прокуратури м.Львова ОСОБА_6 покликається на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною і підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження.

Просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді, постановити нову про арешт майна, а саме: частки в розмірі 94,61% нерухомого майна приміщення ТзОВ «Ялиця», що за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 28 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №284902846101)

26 січня 2023 року на адресу Львівського апеляційного суду поступили зміни до апеляційної скарги прокурора Франківської окружної прокуратури м.Львова ОСОБА_6 , в яких він зазначає, що згідноінформації Єдиногодержавного реєструюридичних,фізичних осібвстановлено,що ОСОБА_8 є керівникомТзОВ «Ялиця»,що заадресою:м.Львів,вул.Зелена,28(реєстраційнийномер об`єкта нерухомого майна №284902846101). Окрім цього встановлено, що ОСОБА_8 на моментотримання коштівперебувала одниміз засновниківТзОВ «Ялиця»із часткоюу розмірі 94,61%, проте, остання вийшла із складу учасників вказаного товариства у зв`язку із відчуженням своєї частки у розмірі 94,61%, що становила 1892200,00 грн., своєму сину ОСОБА_10 . Стверджує, що вихід із складу учасників вказаного товариства із відчуженням своєї частки у розмірі 94,61%,що становила1892200,00грн.,своєму сину ОСОБА_10 засуму урозмірі 18922,00грн.був спрямованийна недопущенняв подальшомузвернення стягненняна майно,а такожуникнення можливоїконфіскації врамках кримінальногопровадження.Звертає увагуна те,що ОСОБА_8 з серединивересня (тобтоз моментуотримання коштіввід потерпілої)до 16грудня 2013року перерахуваласуму урозмірі 158906доларів США,згідно кредитногодоговору №17/МБ-В10від 09квітня 2008року зметою погашенняборгового зобов`язанняперед банкомПАТ «КБНАДРА» тазняття заставиз нерухомогомайна,а саменежитлового приміщенняпо АДРЕСА_1 .Акцентує увагуна те,що потерпілою ОСОБА_11 заявлено цивільнийпозов допідозрюваної ОСОБА_8 про відшкодуванняшкоди заподіяноїкримінальним правопорушеннямна загальнусуму 11400847гривень. Вважає,що наданий часіснує сукупністьпідстав тарозумних підозр,що нерухомемайно приміщенняТзОВ «Ялиця», що за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 28 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №284902846101) відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, може бути використане для відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, а також може виникнути можливість його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження та передачі, що є підставою для накладення арешту на вказане майно у вигляді заборони його відчуження та розпорядження.

Просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді, постановити нову про арешт майна, а саме: частки в розмірі 94,61% нерухомого майна приміщення ТзОВ «Ялиця», що за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 28 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №284902846101). Заборонити на термін накладення арешту відчуження, розпорядження (реалізацію) фізичним та юридичним особам вищевказаного майна.

У запереченнях на апеляційну скаргу прокурора, підозрювана ОСОБА_8 зазначає, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022141410000807 на даний час перебуває на початковому етапі, в ході якого перевіряється версія потерпілої сторони про можливе протиправне заволодіння коштами шляхом шахрайства. Стверджує, що слідство вводить суд в оману, бездоказово стверджуючи, що 22 жовтня 2013 року, отримані згідно боргової розписки кошти, були використані для збільшення Статутного капіталу ТОВ «Ялиця».

Просить відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна нерухомості, що було придбано юридичною особою, яка не є стороною кримінального провадження.

Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора про задоволення апеляційної скарги, думку підозрюваної ОСОБА_8 та виступ її захисника - адвоката ОСОБА_9 про залишення ухвали слідчого судді без змін, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна, а також можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу, та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що при постановленні оскаржуваної ухвали, слідчим суддею вказаних вимог кримінального процесуального закону дотримано не було.

Так, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Однією з правових підстав накладення арешту на майно, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, є відповідність цього майна, критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, 28 вересня 2022 року до ВП №2 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області надійшла заява від ОСОБА_11 про те, що у жовтні 2013 року невідома особа шахрайським способом заволоділа коштами в сумі 250 000 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 2013 рік становило 1 997 500 грн., які належать ОСОБА_12 , чим спричинила матеріальну шкоду останній на вказану суму.

Цього ж дня, до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№12022141410000807 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогоч.4 ст.190КК України та слідчим відділом ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області розпочато досудове розслідування.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_8 , будучи станом на вересень-жовтень 2013 року керівником та співзасновником товариства з обмеженою відповідальністю «Ялиця», юридична адреса: 79005, Львівська область, м. Львів, вул. Зелена, будинок 28, керуючись корисливим мотивом, направленим на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, в середині вересня 2013 року, у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, перебуваючи поблизу будинку №26, що по вул. Драгана в м. Львові, під приводом отримання позики та подальшого її повернення, користуючись дружніми стосунками із потерпілою ОСОБА_11 та її довірою, вводячи ОСОБА_11 в оману, не маючи на меті та не плануючи повертати кошти, отримала від неї грошові кошти в сумі 100 000 доларів США (станом на вересень 2013 згідно офіційного курсу НБУ становило 799 300 грн.) В подальшому ОСОБА_8 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, керуючись корисливим мотивом, направленим на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, 18.10.2013, у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи поблизу будинку №26, що по вул. Драгана в м. Львові, під приводом отримання позики та подальшого її повернення, користуючись дружніми стосунками із потерпілою ОСОБА_11 та її довірою, вводячи ОСОБА_13 в оману щодо обставин здійснення нею підприємницької діяльності та власних доходів, не маючи на меті та не плануючи повертати кошти, отримала від неї грошові кошти в сумі 150 000 доларів США (станом на 18.10.2013 згідно офіційного курсу НБУ становило 1 198 950,00 грн.), давши при цьому письмову розписку, в якій зобов`язувалась повернути кошти потерпілій до 18.10.2014 в загальній сумі 250 000 доларів (станом на 18.10.2013 згідно офіційного курсу НБУ становило 1 998 250,00 грн.), ОСОБА_8 заволоділа грошовими коштами, розпорядилася ними на власний розсуд, заподіявши тим самим потерпілій ОСОБА_11 матеріальний збиток в особливо великому розмірі. Зокрема, на підставі протоколу зборів учасників ТзОВ «Ялиця», 22.10.2013, ОСОБА_8 , володіючи часткою у розмірі 94,61%, одразу після заволодіння коштами, прийняла рішення про збільшення Статутного капіталу (Статутного фонду) даного товариства до розміру 2 000 000,00 гривень, що еквівалентне сумі грошових коштів, якими остання заволоділа. У подальшому, з метою унеможливлення звернення стягнення на належну ОСОБА_8 частку в статутному капіталі ТзОВ «Ялиця», остання 15.09.2017 вийшла із складу учасників вказаного товариства у зв`язку із відчуженням своєї частки у розмірі 94,61%, що становила 1 892 200,00 грн., своєму сину ОСОБА_10 , який внаслідок цього став єдиним учасником ТзОВ «Ялиця».

24 грудня 2022 року повідомлено про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

17 січня 2023 року керівник Франківської окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Франківського районного суду м. Львова з клопотанням про накладення арешту на вищевказане майно, мотивуючи тим, що існує сукупність підстав та розумних підозр, що нерухоме приміщення ТзОВ «Ялиця», розташоване за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 28 відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, та може бути використане для відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, а також може виникнути можливість його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження та передачі, що є підставою для накладення арешту на вказане майно у вигляді заборони його відчуження та розпорядження.

Відмовляючи узадоволенні клопотання керівникаФранківської окружноїпрокуратури м.Львова ОСОБА_6 , слідчий суддя зазначив, що нежитлові приміщення за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 28(реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 284902846101) підозрюваній ОСОБА_8 не належать, є власністю ТзОВ «Ялиця», щодо якого кримінальне провадження не здійснюється.

Проте,на думкуколегії суддів,слідчий суддя,приймаючи рішенняне надавналежної оцінкитому факту,що ОСОБА_8 на момент отримання коштів була одним із засновників ТзОВ «Ялиця» із часткою у розмірі 94,61%. Проте, 15 вересня 2017 року ОСОБА_8 вийшла зі складу учасників вказаного товариства у зв`язку з відчуженням своєї частки у розмірі 94,61%, що становила 1892200,00 грн., своєму сину ОСОБА_10 .

Крім цього, ОСОБА_8 з середини вересня (тобто з моменту отримання коштів від потерпілої) до 16.12.2013 року перерахувала суму у розмірі 158906 доларів США згідно кредитного договору №17/МБ-В10 від 09.04.2008 року з метою погашення боргового зобов`язання перед банком ПАТ «КБ «Надра» та зняття застави з нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 .

Також, на даний час потерпілою ОСОБА_11 заявлено цивільний позов до підозрюваної ОСОБА_8 про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, на загальну суму 11 400 847 грн.

Відтак, колегія суддів вважає, що у даному кримінальному провадженні існує сукупність вищезазначених підстав та розумних підозр вважати, що накладення арешту на майно, є потребою вжиття заходів забезпечення кримінального провадження з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, у зв`язку із заявленням потерпілою ОСОБА_11 цивільного позову у кримінальному провадженні.

Таким чином,враховуючи вищенаведене,на думкуколегіїсуддів,клопотанняпрокурора єобґрунтованим, містить об`єктивнідані,які вказують на відповідність даного майна критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України,окрім цього,у клопотанні конкретизовані підстави та мета накладення арешту.

Відтак, на переконання колегії суддів, у даному кримінальному провадженні існує сукупність розумних підозр вважати, що вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу, а саме це є матеріальний об`єкт, що містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також може виникнути можливість його приховування, пошкодженння, псування, знищення, перетворення, відчуження та передачі.

Отже, з огляду на правові підстави для арешту майна і достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, виходячи із обставин, викладених у клопотанні прокурора і встановлених в судовому засіданні, та враховуючи те, що зазначене майно може бути використане для відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, а також виникнути можливість його приховування, пошкодженння, псування, знищення, перетворення, відчуження та передачі, колегія суддів приходить до висновку, що в даному конкретному випадку, арешт майна відповідає потребам досудового розслідування і спрямований на встановлення фактичних обставин справи та сприятиме повному, всебічному, об`єктивному розслідуванню кримінального провадження.

Таким чином,апеляційний судприходить довисновку прообґрунтованість апеляційноїскарги прокурората необхідністьскасування ухвалислідчого суддіі постановлення,відповідно доп.2ч.3ст.407КПК України,нової ухвалисуду апеляційноїінстанції,якою задоволитиклопотання прокурора проарешт майна.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 409, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу прокурора Франківської окружної прокуратури м.Львова ОСОБА_6 задоволити.

Ухвалу слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 20 січня 2022 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання керівника Франківськоїокружної прокуратурим.Львова ОСОБА_6 про арештмайна,а саме:частки врозмірі 94,61%нерухомого майнаприміщення ТзОВ«Ялиця»,що заадресою:м.Львів,вул.Зелена,28,у кримінальномупровадженні №12022141410000807від 28вересня 2022року - скасувати.

Клопотання керівникаФранківської окружноїпрокуратури м.Львова ОСОБА_6 - задоволити.

Накласти арешт на майно, а саме: частку в розмірі 94,61% нерухомого майна приміщення ТзОВ «Ялиця», що за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 28 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №284902846101).

Заборонити на термін накладення арешту відчуження, розпорядження (реалізацію) фізичним та юридичним особам вищевказаного майна.

Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4